CC BY
236
11. Сухоруков А. I. Проблеми фшансово1 безпеки Укра1ни: Монографiя / А. I. Сухоруков. -К. : Н1ПМБ, 2005. - 140 с.
12. Фшансово-монггарш важелi економiчного розвитку: В 3 т / За ред. А. I. Даншенка / Т. 1: Фшансова полiтика та податково-
бюджеп важелi ii реалiзащi' / За ред. А. I. Даншенка. - К. : Фешкс, 2008 - 468 с.
13. Экономическая безопасность:
Производство-Финансы-Банки / Под ред. В. К. Сенчагова - М. : ЗАО «Финстатинформ», 1998 -621 с.
Аннотация. Статья посвящена актуальным вопросам обеспечения финансовой безопасности государства, в частности налоговой безопасности. Определяется место и роль налогообложения в системе экономической безопасности страны.
Ключевые слова: финансовая безопасность, налоговая безопасность, налоги, налоговый потенциал.
Summary. This article is dedicated to the current issue of financial security, including security tax. Determine the place and role of taxation in the system of financial security.
Keywords: financial security, security tax, taxes, tax potential.
Рецензент д.е.н., професор НУДПС Украгни Лгсовий А.В. Експерт редакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТНазаренко 1.Л.
УДК 334.012
АНАЛ1З П1ДХОД1В ЩОДО 1ДЕНТИФ1КАЦП КЛАСТЕР1В
Карпенко О.О., к.е.н., доцент (КДАВТ¡ж. П. Конашевича-Сагайдачного)
Проаналгзовано тструментарш, методи та тдходи щодо iдeнmифiкaцii Knacmepie. Ключов1 слова: кластер, шструментарш, методи, тдходи щодо гдентифгкаци кластер1в.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. На сьогодш особливо! актуальносп набувае процес науково-виробничо! штеграцп тдприемств, одним з найбшьш результативних шляхiв яко! е використання кластерного тдходу. В сучасних умовах кластери визнаш одшею з найефектившших форм штеграцшних систем. Кластерний шдхш дае змогу об'еднати тдприемства, уряд i мiсцевi шституцп для ведення конструктивного дiалогу в напрямi тдвищення результапв дiяльностi та пропонуе дiевi мехашзми ствробггаицтва бiзнесу й уряду.
Забезпечення сталого економiчного зростання як окремих тдприемств, так i вичизнянох економiки в цiлому в сучасних умовах суттево залежить вiд активного використання концепцп кластерного розвитку на вах рiвнях.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш. Проблеми, пов'язаш з оргашзащею кластерiв, 1х iдентифiкацiею, функцiонуванням, тенденщями та перспективами розвитку розглядали в численних
працях так зарубiжнi та вичизняш вченi: М. Портер [1], Ю.Г. Лаврiкова [2], Л.С. Марков, М.А. Ягольнщер [3], Л.А. Рибчинська [4] та шшг
Невиршена ранше частина загальног проблеми. В сучасних умовах в Укра1т кластерний шдхш ще недостатньо дослiджено. Аналiз праць щодо застосування кластерного пiдходу до розвитку репошв зокрема та економiки держави в цiлому свiдчить про недостатшсть висвiтлення теоретичних аспектiв та практичних iнструментiв шентифжацп кластерiв. Отже, проведения дослiдження щодо узагальнення методiв шентифжацп кластерiв з метою прискорення темпiв 1х розвитку для тдвищення конкурентоспроможносп економiки Укра1ни е актуальним.
Формування цтей статтi (постановка завдання). Метою статп е аналiз та систематизащя iнструментарiю, методiв та пiдходiв щодо шентифжацп кластерiв як елемента кластерно! полiтики держави.
© Карпенко О.О.
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 37, 2012
Виклад основного Mamepimy до^дження з обГрунтуванням отриманих наукових peзyльmamiв. Рух до розвинено! eKOHOMiKH передбачае посилення конкуренции 1снуе велика шлькють рiзних теорiй формування та розвитку конкурентоспроможносп. Але, як показуе практика розвитку найбшьш успiшних фiрм i процвiтаючих економiчних систем, найбiльш ефективною теорiею економiчного зростання е теорiя кластерного механiзму. В li основу покладено поняття «кластер», яке означае зосередження найбiльш ефективних i взаемопов'язаних видiв економiчноl дiяльностi, тобто сукупшсть взаемопов'язаних груп успiшно конкуруючих фiрм, як1 забезпечують конкурентнi позицп на галузевому, нацiональному та свiтовому ринках.
Основоположником теорп кластерного розвитку е М. Портер, роботи якого присвячеш проблемам взаемозв'язку конкуренцп та кластерно! моделi в економiцi. Вiн звернув увагу на те, що найбiльш конкурентоспроможш в мiжнародних масштабах фiрми одше! галузi зазвичай не безсистемно розкидаш по рiзних розвинених державах, а мають властивiсть концентруватися в однш i тiй самiй кра!ш, а часом навиъ в одному i тому ж регiонi. I це не випадково. Досягаючи конкурентоспроможностi на свгговому ринку, одна або дешлька фiрм поширюютъ свiй вплив на найближче оточення: постачалъник1в, споживачiв i конкурентiв. У свою чергу устхи оточення позитивно впливаютъ на подальше зростання конкурентоспроможносп дано1 компанп. В результата формуетъся кластер - спшьнота фiрм, тiсно пов'язаних галузей, яш взаемно сприяють зростанню конкурентоспроможностi одна одно1 [1].
Вiдзначаючи провiдну роль класт^в у формуваннi репонально! стратеги економiчного розвитку, конкурентнi переваги репону можна виявити шляхом оцiнки його кластерного потенщалу, тобто наявнiстъ розташованих на територп взаемодiючих i взаемодоповнюючих пiдприемств, органiзацiй, об'еднаних навколо виробництва яко1-небудь продукцп або шшо! загально1 сфери дiялъностi (торгiвля, туризм тощо).
Реалiзацiя кластерного потенцiалу передусiм передбачае виявлення кластерiв, тобто !х щентифжацш, за допомогою к1льк1сного та яшсного iнструментарiю.
Кiлъкiснi методи щентифжацп кластерiв включають:
1) Метод розрахунку коефщента локалiзацil. Коефiцiент локалiзацil розраховуеться, як вщношення частки зайнятих у конкретнш галузi регiону в загалънiй юлькосп зайнятих в регiонi до частки зайнятих у конкретнш галузi краши в загалънiй кiлъкостi зайнятих у кра!ш [5].
У цiлому розрахунок коефщента локалiзацil дозволяе визначити, на якш галузi спецiалiзуeться конкретний репон у порiвняннi з iншими репонами, розташованими на загальнiй територп. 1ншими словами, коефiцiент локалiзацil вказуе на ту галузь, у як1й репон мае порiвняльну перевагу.
Для того, щоб вiднести ту чи iншу дослщжувану галузь до розряду галузей спецiалiзацil, коефiцiент локалiзацil повинен досягти певного рiвня. Однак, використовуючи коефiцiент локалiзацil вищеописаним
загальноприйнятим чином, складно робити висновки щодо розвитку репональних кластерiв, оск1льки дана технiка е галузеорiентованою i не може вщображати взаемозалежнiсть галузей економiки. Отже, даний метод доцшьно застосовувати лише одночасно з шшими методами.
2) Метод мiжгалузевих балансiв (таблиць «витрати-випуск»). Таблиц «витрати-випуск» включають показники продаж i транспортування товарiв м1ж компанiями рiзних галузей з метою встановлення, яка частка продукцп та послуг, що використовуеться одшею галуззю, купуеться у представнишв усiх iнших галузей [6].
Метод «витрати-випуск» е не менш поширеним методом щентифжацп кластерiв, шж метод коефiцiента локалiзацil, осшльки дозволяе проводити аналiз скупчень галузей за допомогою вивчення реально функцюнуючих мiж ними товарних потоков. У результата цього виявляються не тшьки iснуючi взаемодiючi галузi, а й визначаеться стутнь 1х взаемозв'язку. Бшьш того, данi таблицi е корисним аналггичним iнструментом для розробки стратегш економiчного розвитку, як1 спрямованi на використання або посилення прямих i непрямих мiжсекторних взаемозв'язк1в, або на змщнення мiжрегiонального спiвробiтництва.
Однак даний метод враховуе лише рух товарних потоков i не вiдображае ролi супутшх iнституцiональних структур, що юнують у кластера Крiм того, данi таблищ складаються для вiдносно агрегованих галузей, що не дозволяе виявляти вузькоспецiалiзованi кластери.
Крiм вивчення потоков товарiв, у деяких роботах, присвячених кластерному аналiзу, фiгурують i iншi аспекти кластеризацп, наприклад, виявлення концентрацп знань за допомогою даних про патентування, оцшка руху робочо! сили, розгляд показник1в, характерних для конкретно! галузi тощо.
Якiснi методи щентифжацп кластерiв включають:
1) Метод опитування експертав. Цей метод можна реалiзувати через:
- розсилку спецiалiзованого опитувальника експертам, що спецiалiзуються в конкретнiй сферц
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 37, 2012
- проведения особистого штерв'ювання як стороннiх експертiв, так i ключових представник1в сфери бiзнесу з метою з'ясування, як кластери представляються !м найбiльш важливими в економщ регюну або краши.
Одним з рiзновидiв методу опитування експертiв е вшносно новий метод «снiжиого кома», який передбачае отримання в ходi проведення опитувань ряду експертiв шформацп про вiдомi !м кластери, яш недавно з'явилися на конкретнiй територп. При цьому тсля законченна штерв'ювання респондентам пропонуеться порекомендувати осiб, яш володiють бiльшою iнформацiею про даний кластеру [7].
Перевага зазначеного методу полягае в можливосп виявлення меж наявних кластерiв. Виявлення вiдбуваеться не тшьки на рiвиi компанiй. Так, вшображаються рiзнi iншi його учасники, ступiнь !х взаемозв'язку, а також можливi розриви в кластерi, усунення яких здатне вивести його на новий яшсний рiвень.
Застосування даного методу несе в собi необхвдтстъ попереднього видiления кластера, стосовно якого буде здшснюватися опитування, тобто початковi експерти окреслюють коло тих кластерiв, як1 е важливими з точки зору розвитку економiки репону, щодо яких i ведеться подальше дослщження. Саме тому результати методу штерв'ювання будуть прямо залежати вiд компетентносп в даному питаннi першого ешелону опитуваних експертiв i розумiния ними сутносп тих галузей, як1 здатш забезпечити сильнi позици кластерам.
2) Складання генеалогiчного древа кластера. Складання генеалоги кластера - це трудомюткий процес, який вимагае велико! юлькосп часу, але дае недосконалi за своею природою результати. Бшьш того, зважаючи на те,
У цшому показники локалiзацiï вимiрюють регiональну спецiалiзащю, порiвнюючи мiсцевi частки зайнятостi в промисловосп з частками зайнятостi в еталоннш областi (наприклад, у всш краïнi). Цi показники популярнi та ефективш при
що вся шформащя збираеться щодо конкретного кластера, проведення порiвняння результатiв виконаноï роботи мiж рiзними територiями стае практично неможливим [8].
Бiльш точним iнструментом, що вщтворюе всi подiï i дозволяе осягнути сутнiсть галузевих кластерiв, багатьом вченим-економютам представляеться складання кейсiв, в основi яких представленi якiснi методи, яш використовуються в поеднаннi з вшносно простим статистичним аналiзом.
У кейсах описуються очевидш стадiï виникнення та посилення економiчноï дiяльностi рiзних провiдних галузевих кластерiв, ïx вплив на регюнальний розвиток, зайнятiсть та шновацп.
Необiзнаному в певнiй галузi простому обивателю кейси бiльш доступт для розумiння, нiж фундаментальнi науковi роботи. Крiм цього, вони створюють збалансовану картину рiзниx чинник1в, яш стали результатом дiяльностi кластерiв.
У урахуванням iнструментарiю методи iдентифiкацiï кластерiв можна класифiкувати на основi трьох концептуально рiзниx груп теорiй кластерiв (таблиця 1) [2].
I. Кластери як результат дп економiï на агломерацп. В цьому випадку причина утворення кластеру пояснюеться економiею вш агломерацiï у трактуваннi А. Маршалла. Зовш кластер - це група взаемопов'язаних галузей, зосереджених в одному мгсщ i утворюючих загальний локальний ринок пращ i технологш, а тому створюють вигоди для сво1'х учаснишв.
Для визначення регiональниx кластерiв використовуються показники локалiзацii, наприклад, вшношення частки зайнятих в данiй груш галузей в данш мiсцевостi до середньо1' частки по всiй краш.
Таблиця 1
визначеннi регiональноï спецiалiзацiï. Вони е концептуально легкими для розумшня, зручними для застосування, а необхдт данi (так1, як регюнальна зайнятiсть) завжди доступнi.
Групи Memodie виявлення Knacmepie [2]
Методи шентифшацп кластерiв Характеристика
I. Кластери як результат дп економiï на агломерацiï Аналiз коефiцiентiв локалiзацii, концентрацil, спецiалiзацil регiонiв на тих чи шших галузях
II. Кластери з позицш конкурентоспроможностi (методологiя М. Портера) Дослiдження конкретних випадшв Оцiнка конкурентних переваг в кластерах вшповшно до моделi «Diamond»
III. Теxнiко-економiчнi методи виявлення кластерiв Оцшка мiжгалузевих балансiв, що описуються таблицями «витрати-випуск^>, картами вiдносин з постачальниками в ланцюжках створення вартосп, даними про обмiн патентами, шформащею (метод графiв, метод головних компонент тощо)
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 37, 2012
Хоча концепцiя економи ввд локалiзацi! добре зрозумiла, !! застосування у методах картування кластерiв вимагае ретельного обгрунтування. Так, регiональна спецiалiзацiя не обов'язково повинна мати на увазi iснування iндустрiального кластера. Великий за значениям показник локалiзацi! без урахування шших показник1в не дозволяе зрозумии, складаеться сектор промисловостi з багатьох фiрм i бiзнесу рiзних розмiрiв (iндустрiальний кластер) або в даному мющ розташовуеться тiльки одне великомасштабне пiдприемство. Перше може бути результатом зовшшшх агломерацiйних джерел, а останне е випадком позитивно! внутршньо! економи за рахунок зростання масштабу виробництва. Домiнування одного великого виробництва або одше! галузi промисловостi показуе сильну регiональну спецiалiзацiю, але одна велика компашя найчастiше не е кластером.
II. Кластери з позицш
конкурентоспроможносп (методологiя
М.Портера). Концепцi! кластерiв, як1 безпосередньо випливають з теорп М. Портера, пояснюють причини географiчно! близькостi фiрм дуже багатьма факторами: економiею на агломерацi!, урбанiзацiею, зв'язками в ланцюзi створення вартостi та шновацш тощо - на основi моделi алмаза (Diamond). Iдентифiкацiя iндустрiальних кластерiв i розгляд !х в контекст регiонального бiзнес-клiмату допомагають зрозумии, як кластер вбудовуеться в мшцеву економiку. Це в свою чергу допомагае стратепчним аналiтикам i полиикам краще зрозумiти, яким чином структурована локальна економiка. I, що бшьш важливо, це необхiдний крок на шляху перетворення розрiзнених знань у галузi iндустрiальних кластерiв у стратепю економiчного розвитку на основi кластерного шдходу.
М. Портер широко використовуе для виявлення кластерiв методи яшсного аналiзу, зокрема дослiдження конкретних випадшв. На думку М. Портера, на першому етапi виявлення кластера необхвдно почати оцiнку кластера з розгляду велико! фiрми, а потiм шляхом аналiзу ланцюжка додано! вартостi виявити всi фiрми, що постачають натвфабрикати, послуги, забезпечують сервiс тощо. У процеа дослiдження виявляються як горизонтально так i вертикальнi ланцюжки, що зв'язують рiзнi фiрми. Другий етап включае розгляд органiзацiй, що надають для фiрм кластера iнформацiйнi та освиш послуги, фiнансову i наукову шдтримку. На завершальному етапi основна увага придшяеться урядовим органiзацiям, яш можуть позитивно вплинути на розвиток кластера.
Методологiя М. Портера передбачае [9]:
1. Розподш до^джувано! територi! на регiони (часто розглядатися кра!на в цiлому).
2. Виокремлення галузей спецiалiзацi! за допомогою таких показнишв:
- середне значення коефщента локалiзацi! регiонiв, що займають першi п'ять позицiй за даним показником;
- коефщент Джинi за зайняпстю (показник нерiвностi розподiлу деяко! величини, що приймае значення мiж 0 i 1, де 0 означае абсолютну рiвнiсть (величина приймае лише одне значення), а 1 позначае повну нерiвнiсть). Чим ближче значення цього коефщента до 1, тим бшьше ступiнь нерiвностi в суспiльствi, i навпаки, чим менше значення цього коефщента, тим рiвномiрнiше розподiленi доходи в сусшльствг Типове значення шдексу Джинi в розвинених кра!нах коливаеться мiж 0,2 (у скандинавських кра!нах) i 0,35 (у США); для кра!н, що розвиваються вiн становить 0,4 - 0,5 [10].
- частка ввд нацюнально! зайнятостi для вах репошв, коефщент локaлiзaцi! яких бшьше або дорiвнюе 1.
Проведення даних розрахуншв дозволить вiдокремити галуз^ пов'язaнi з торгiвлею, i галуз^ зaлежнi вiд природних ресурсiв, ввд мiсцевих галузей, зaйнятiсть в яких мае рiвномiрний розподiл. Подальший aнaлiз головним чином будуеться з особливим акцентом на гaлузi економiки, пов'язaнi з торпвлею. До них вiдносяться суб'екти тдприемницько! дiяльностi, як1, здiйснюючи продаж товaрiв i послуг, конкурують з фiрмaми, розташованими в iнших мшцевостях.
3. Формування пар галузей шляхом розрахунку коефщента кореляцi!. Коефiцiент кореляцп показуе характер взаемного впливу змши двох випадкових величин i може приймати значення ввд -1 до +1. Якщо значення по модулю знаходиться ближче до 1, то це означае наявшсть сильного зв'язку, а якщо ближче до 0 - зв'язок слабкий або взaгaлi вшсутнш.
4. Проведення кластерного aнaлiзу, тобто розбиття множини до^джуваних об'екпв i ознак на однорiднi групи або кластери, нaйчaстiше за кшьшсною ознакою (в даному випадку за коефщентом локaлiзaцi!). Тi пари галузей, яш демонструють максимально близьк1 показники, формуються в кластер.
5. Визначення ступеня взaемодi! мiж рiзними галузями за допомогою таблиць «витрати-випуск».
Таким чином, розгляд кластера з позицш конкурентоспроможносп сприятиме його iдентифiкaцi! на основi оцшки як локaлiзaцi!, так i ресурсних, економiчних та оргaнiзaцiйних передумов його формування.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 37, 2012
III. TexHÎKO-eKOHOMÎ4HÎ методи вдентифжаци кластерiв. Данi методи 3acHOBaHi головним чином на мiжгалузевих вiдносинах, що описуються таблицями «витрати-випуск», картами ввдносин з постачальниками з метою створення вартосп, картинами соцiальних мереж, даними про патенти i лщензи (обмш мiж галузями знаниями, навичками, шноващями) та iншою публiчною iнформацieю. Наприклад, безлiч галузей, пов'язаних мiж собою сшльними матерiальними потоками, або е одна для одно! основними постачальниками (споживачами), визначаеться як кластер. Для дослвднишв, що шдтримують саме цi методи i це визначення, характерно, що вони резервують поняття «кластер» для груп пов'язаних галузей незалежно вiд ïx географiчного положення, тобто, в один кластер можуть об'еднуватися пiдприемства, розташованi у ввддалених один вiд одного регiонаx. Для опису «локалiзованиx кластерiв» використовуються поняття промисловий комплекс, територiально-промисловий комплекс, промисловий район або репональний кластер [2].
У цш групi методiв видiляють прямий аналiз взаемозв'язк1в у вартiсниx ланцюжках i аналiз структури цих взаемозв'язк1в, де об'ектом уваги е структури витрат i випуску, а також галуз^ що доповнюють одна одну.
Теxнiко-економiчнi методи iдентифiкацiï кластерiв базуються на використаннi мiжгалузевиx угод для шюстраци мiжгалузевиx зв'язк1в, джерелом шформаци про якi е таблиц «витрати-випуск». Однак для аналiзу таблиць «витрати-випуск» можуть застосовуватися рiзнi види математичного аналiзу.
Аналiз прямих зв'язшв в ланцюзi створення вартостi проводиться шляхом розрахунку кореляцш або аналiзу графiв. Аналiз структури витрат i випуску, в свою чергу, може проводитися методом дискримшантного аналiзу, кластерного аналiзу або аналiзу головних компонент.
Перевага методу «витрати-випуск» у тому, що за зв'язками мiж рiзними галузями, як1 можна формально вимiряти, вiн дозволяе визначити, фiрми, якi швидше за все будуть прямо або опосередковано взаемодiяти мiж собою за безлiччю формальних i неформальних каналiв.
Найважливiший методологiчний недолш полягае в тому, що таблищ «витрати-випуск» враховують тшьки контрактнi зв'язки у ланцюжках поставок i руху матерiальниx ресурсiв (i зустрiчнi фiнансовi потоки). Не враховуеться (i немае ввдповвдних методiв облiку) рух фшансових i людських ресурсiв, за яким також можна було б виявити кластери. Лише iнодi доступна iнформацiя про шформацшш потоки - про реестрацiю
шдприемствами патентiв i торгiвлi лiцензiями, i вона сложить необхiдним доповненням до таблиць «витрати-випуск».
У зв'язку з тим, що метод «витрати-випуск» робить акцент на матерiальнi потоки, вш добре шдходить лише для картування промислових кластерiв. У той же час так кластери, як туристичний або транспортно-логiстичний, кластери консалтингу, фшанав або освiти, шновацшш кластери (бiофармацевтика, iнформацiйнi технологи), зазвичай залишаються поза рамок дослiдження i даними таблицями не iдентифiкуються. Крiм того, не дослiджуються важливi для кластера невиробничi органiзацi!, так1 як освггт i науковi установи, постачальники спецiалiзованих послуг тощо.
Таким чином, необхвдно доповнювати метод «витрати-випуск» методами яшсного аналiзу, такими як до^дження конкретних випадк1в (як в методологи М. Портера) або опитування експерпв. Також слад додатково виявляти кластери в сферi послуг i кластери, що зароджуються, як1 методом «витрати-випуск» не виявляються. Для таких кластерiв необхщно вiдстежувати, наприклад, динамiку коефщенпв концентраций
Проблеми, пов'язанi з вдентифжащею кластерiв, тенденцiями та перспективами !х розвитку, розглядалися в численних працях зарубiжиих та вiтчизняних учених. Уа вони використовували як1сний iнструментарiй, кшьшсний iнструментарiй або !х комбiнацiю. На основi проведеного аналiзу пiдходи до вдентифжаци кластерiв пропонуеться
класифiкувати за напрямком вдентифшаци та за характером взаемоди у кластерi.
За напрямком вдентифшаци кластерiв багато дослiдникiв, у тому чи^ експерти £вропейсько! комки зi спостереження за розвитком малих i середнiх пiдприемств, видiляють два тдходи до оцшки можливосп формування кластерiв: «згори вниз» i «знизу вгору» (таблиця 2).
1. Шдхвд «згори вниз» (к1льк1сний аналiз) заснований на виявленш, виходячи з нацюнально! моделi економiки, регiональних кластерiв через визначення просторово! локалiзацi! галузевого, як правило, експортноорiентованого виробництва.
Вiдповiдно до Поабника з кластерного розвитку кшьшсно для iдентифiкацi! кластера може використовуватися коефщент локалiзацi! (або фактор концентраци зайнятостi) компанiй певного виробничого сектора або секторiв. Наступним кроком у процеа визначення кластеру е групування ключових експортних промислових секторiв у попередш кластери. Цей крок е вимiром сили взаемовщносин мiж галузями в кластерi [11].
BicnuK' економжи транспорту i промисловост1 № 37, 2012
Таблиця 2
nidxodu щодо iдeнmифiкaцiï Knacmepie за напрямком [2]
Шдхщ щодо щентифшацп кластерiв Характеристика Особливостi
«Згори вниз» Видшення кластерiв за допомогою к1льк1сних показнишв i методiв «витрати-випуск^> з боку нащональних органiв влади для подальшого стимулювання ïx розвитку В основному застосовуеться для виявлення сформованих кластерiв
«Знизу вгору» Видiлення кластерiв на основi особистих зустрiчей шщативно1' групи лiдерiв, мiсцевиx органiв влади з метою тдвищення конкурентоспроможностi кластерних компанiй В основному застосовуеться для зростаючих кластерiв
Для визначення вщносин мiж регюнальними галузями може використовуватися економiчна модель «витрати-випуск». При використанш ще! моделi на регiональному рiвнi, можуть виникнути суперечностi мiж зв'язками одного регюнального кластеру з iншим. Наприклад, електронш iнструменти можуть вважатися частиною аерокосмiчного кластеру в одному регiонi краши, в той час, як в шшому репош вони можуть бути частиною автомобшьного кластера. Модель «витрати-випуск» представляе циркуляцiю товарiв та послуг мiж галузями промисловостi, тим самим показуючи вiдносини одше! галузi з iншою. Це дае аналитику можливiсть визначити кластери на основi процесу виробництва, групуючи постачальник1в та споживачiв товарiв, послуг i сировини. Модель «витрати-випуск» е також корисним шструментом у визначеннi того, чи потрiбно розбивати певний кластер на сегменти.
Вимiрювання взаемодп мiж компашями та побудови зв'язк1в може використовувати в свош основi середнiй вщсоток продаж1в трьом найбiльшим клiентам, середнш вiдсоток закупiвель, зроблених найбiльшими
постачальниками, та/або порiвияния частоти використання шформацп та джерел дослiдження для виробництва продукцп.
Останшм кроком у визначенш регiональних промислових кластерiв е виявлення експортних галузей промисловосп з високооплачуваними робочими мiсцями. Високооплачуванi галузi визначаються шляхом калькуляцп третього технологiчного фактора, фактора економiчного процвiтания. Фактор економiчного процвiтания -це показник економiчноl значущостi галуз^ вiн дорiвиюе вщношенню рiчноl заробино! плати на одного пращвника в галузi до середньо! рiчноl заробино! плати на одного пращвника в репош. Якщо вщношення бiльше одиницi, то економiчна значущють галузi в регiонi е вищою за регюнальну середню. Якщо аналитик кластерiв тiльки намагаеться зрозумiти динамшу регiонально!
промисловостi i не фокусуе увагу на високооплачуваних галузях промисловосп, цей крок не е обов'язковим [2].
2. Щдхвд «знизу вгору» (як1сний аналiз). У цьому випадку кластери iдентифiкуються на конкретнш територп, виходячи з присутностi на нш локальних галузей-лiдерiв. Цей тдхвд носить як1сний характер i доповнюе к1льк1сний аналiз з метою компенсацп вiдсутностi даних.
Такий як1сний аналiз використовуються для глибшого розумiння залежносп мiж гравцями для визначення важливих як1сних зв'язк1в та стратегiчниx гравщв у рiзниx мережах. Цей тдхвд здiйснюеться через особистi зустрiчi та груповi обговорення, нацiленi на розкриття кластерiв i розумiння 1'хньо1' основно1' квалiфiкацiï, яка к1льк1сно визначаеться через пвдхвд «згори вниз». За кордоном для вдентифшацп мiсцевиx кластерiв можуть устшно використовуватися початковi практичнi заняття по кластерам, що збирають рiзниx представник1в територiального
спiвтовариства. В xодi обговорення iдеï кластера з менеджерами тдприемств, мiсцевиx банков, журналiстами, представниками iнфраструктурниx компанiй та iншими господарюючими суб'ектами можна визначити стутнь концентрацп будь-яко1' дiяльностi в регiонi. Шдхщ «знизу вгору» може використовуватися i для визначення шш^ видiв дiяльностi в уже сформованих неформальних кластерах.
Шдхщ «знизу вгору» бiльш прийнятний для оцшки кластерiв, що виникають на базi ново1' галузi в репош. Тут у щлях розкриття кластерiв i розумiння ïx основно1' квалiфiкацiï необxiдно особистi зустрiчi та груповi обговорення. Аналiз кластера, що виникае, починаеться з визначення швидкозростаючо1' галузi, яка тшьки-но виникла. Галузi, що виникають, визначаються калькулящею рiвня зростання в галузi протягом певного перiоду часу. Це первинш кластернi галузi, яш тiльки з'являються i складають основу ново1' групи. Основнi галузi та найближчi сумiжнi галузi складають попередню групу кластерiв. Додатковi
BicuMK' економжи транспорту i промиcловоcтi № 37, 2012
галузi потДм будуть додаватися в залежносп вДд ïx вщношення до основноï групи [2].
Шдхвд «згори вниз» доцiльнiше використовувати в цДлях формування кластерноï полiтики на обласному i/або региональному рiвнi.
На думку експертДв £С з кластерного розвитку, кластери, незалежно вiд того, з'являються вони пiсля аналiзу «згори вниз» або «знизу вгору», повиннД вже мати дох1д для мДсцевостД вiд експорту; вже мати илька компанiй, пов'язаних мДж собою (великий галузевий завод ще не утворюе кластер); вже бути основним тдприемством у мДсцевДй економiцi, або мати реальну можливДсть iстотно вплинути на неï; бути привабливими для засновник1в.
Пiдxоди «згори вниз» i «знизу вгору» щодо ДдентифДкаци кластерДв уособлюють рiзнi стратеги ïx практичного видiлення. Так, використання нацiональноï економiки як еталону (в моделi «згори вниз») спираеться на припущення, що регiональнi та
нащональт моделi виробничих теxнологiй, продуктивностi пращ i споживання iдентичнi. А це не зовам правильно, особливо в тих випадках, якщо регДон спецiалiзуеться на особливому продуктовому ланцюжку. В результату розвиток кластерiв нацiонального зразка та ïx використання як еталону для Ддентифшаци високоспецiалiзованиx регДональних кластерДв може не привести до бажаних результатiв. У той же час однДею з переваг пiдxоду «згори вниз» е те, що можуть бути визначет прогалини в ланцюжку постачальникДв на региональному рiвнi, оскДльки для визначення кластера використовуеться нащональний еталон. Цд прогалини можуть представляти приxоваиi резерви для регiонального зростання [3].
За характером взаемодй' у кластерi Е. Бергман та Е. Фезер видДляють два пДдходи щодо виявлення кластерiв: внутрiшньогалузевий та мДжгалузевий (таблиця 3).
Шдходи щодо iдeнmифiкaцiï клacmepie за характером взаемодИ' у них [4]
Таблиця 3
Шдхвд Iисгрумеиги Оцшка шструмеплв
Переваги НедолДки
ВнутрДшньо-галузевий МДкрорДвневД: - мДсцевД опи^анм; - Delphi-методи; - фокус-групи; - аналДз думок експертДв; - дослДдження коефщДенпв локалДзацп. Придатт для використання за умов, коли в регюш видшяються провДднД галузД, але невДдомД мехашзми, якД дозволяють окремим шдприемствам посилити сво" конкурент переваги пДд час взаемодй з шшими тдприемствами всередиш цих галузей. Малопродукгивиi при виявленнД просторових кластерДв на регДональному рДвнД, оскДльки не дозволяють в силу свое1 трудомДсткостД сформувати цЫсний погляд на розвиток економДки регДону.
МДжгалу-зевий Методи мДжгалузевого кластерного аналДзу: - аналДз матриць мДжгалузевого балансу (продуктовий обмш); - аналДз матриць мДжгалузевого балансу (iииовацiйиий обмш); - спъовий аналДз. Корисш в ситуаци практично повж>1 невизначеностД, наприклад, коли регДони хочуть виявити поки ще чДтко не сформован мехашзми взаемодй i потешцйш альянси мДж добре вДдомими основними галузями та галузями, якД ще не достатаБо розвинеш в регюш. В Украш вДдсушя необхДдна оргашзащя статистичних даних для використання методДв мДжгалузевого кластерного аналДзу.
При використанш внутрДшньогалузевого (мiкрорiвневого) тдходу кластери розглядають як групи тдприемств, якД виготовляють подДбнД вироби (тобто е представниками однiеï галузi економДки) i мДж якими Дснують формальнД та неформальнi взаемозв'язки. Кластери
характеризуються ланцюгами постачальник1в i споживачiв, однак пояснення порядку формування додано1' вартосп в таких ланцюгах менш актуальне для iдентифiкацiï кластерiв, нДж характеристика взаемозв'язкДв мДж учасниками. Тобто макрорДвневД дослДдження е найбДльш поширеним методом аналДзу переважно галузевих кластерДв [4].
НатомДсть мДжгалузевий шдхвд (методи мДжгалузевого кластерного аналДзу)
використовуеться для ДдентифДкаци переважно територДальних кластерДв. НаявнДсть чДтко визначених територДальних меж дослДдження дозволяе виявити не чДтко сформованД механДзми взаемодй' та потенцшт утворення в ситуаци практично повноï невизначеностД.
При ДденгифДкацп кластерДв на региональному рДвнД в Украш Дснують об'ективнД перешкоди, зокрема те, що просторовД межД кластера не завжди ствпадають з межами адштстративних утворень, в яких здДйснюеться збДр статистичних даних, а також те, що кластери
Вкник економжи транспорту i промиcловоcтi № 37, 2012
динамiчнi за своею природою, i вщповщно, потрiбен регулярний мониторинг аналiзу ïx дiяльностi та характеру внутрштх як1сних взаемозв'язк1в.
Узагальнюючи проведене дослiдження, на рисунку 1 систематизовано iнструментарiй, методи та пiдxоди щодо щентифшацп кластерiв.
Висновки даного до^дження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. Виявлення та картування кластерiв е найважлившим елементом кластерноï полiтики. Правильно iдентифiкованi кластери можуть забезпечити очшувану ефективнiсть вiд реалiзацiï кластерноï форми органiзацiï економiчного простору краши та репошв. У науковш лiтературi зустрiчаеться думка як про iндивiдуальнiсть виокремлення кожного кластера, так i про можливостi унiфiкацiï iснуючиx пiдxодiв до ïx iдентифiкацiï.
Уточнення методiв iдентифiкацiï кластерiв, проведене з метою спрощення процесу ïx дiагностики, а в подальшому - i проектування, може iстотно пiдвищити результативнiсть кластерноï полiтики. Представлена класифiкацiя дозволяе систематизувати наявну iнформацiю про
методи виявлення кластерiв для реалiзацiï кластерного потенщалу, подальшого розвитку кластерних iнiцiатив та набуття кластерами нових яшсних характеристик через складшсть кластерного феномена в економщ.
Видiлення кластерiв, пов'язане з вибором шструментарш ïx щентифшацп, повинно враховувати особливосп iнформацiйного забезпечення економiчниx процесiв в Украïнi. Тому методи щентифшацп кластерiв в Украïнi та репонах заснованi, в основному, на ощнщ коефiцiентiв локалiзацiï або носять неформалiзований характер. Таким чином, для подальшого розвитку кластерiв в УкраМ необxiдно використовувати як кiлькiснi, так i яшсш методи iдентифiкацiï кластерiв.
Перетворення кластерного потенцiалу групи тдприемств у реально працюючий кластер пов'язано з розробкою його учасниками спшьного бачення (концепцiï) i стратегiï розвитку кластера, програми реалiзацiï стратегiï, з наявшстю органiв координацiï учасник1в у рамках кластера, його бренду. З огляду на зазначене, подальшi дослщження будуть направленi на обгрунтування концептуальноï моделi розвитку кластерiв.
Рисунок 1-Iдeнmифiкaцiя клacmepiв (складено автором)
BicmiK екоиомiкм транспорту i проммcловоcтi № 37, 2012
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Портер М. Конкуренция [Текст] / М. Портер: Пер. с англ. - М.: ИД«Вильямс», 2000. -495 с.
2. Лаврикова Ю.Г. Кластеры: стратегия формирования и развития в экономическом пространстве региона [Текст]. / Ю.Г. Лаврикова -Екатеринбург: Институт экономики УрО РАН, 2008. - 232 с.
3. Марков Л. Кластеры: Формализация взаимосвязей в неформализованных производственных структурах [Текст]. / Л.Марков, М. Ягольницер - Новосибирск: ИЭОПП СО РАН, 2006. - 196 с.
4. Рибчинська Л.А. Оцшка кластероутворюючого потенщалу репону [Текст] / Л.А. Рибчинська // Вюник Хмельниц. нац. ун-у. Зб. наук. праць. - Хмельницький: Хмельниц. нац. ун-т, 2009. - № 6, T. 1. - С. 50-55.
5. Изучение методик идентификации кластеров: количественные методы [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tomashevskayy. livej oumal .com/1455. html
6. Исследование методов по идентификации кластеров: количественные методы (Метод Фезера и Бергмана) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //tomashevskayy. livej oumal .com/1966. html
7. Исследование методов по идентификации кластеров: качественные методы (метод опроса экспертов) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tomashevskayy.livejournal.com/2245.html
8. Исследование методов по идентификации кластеров: качественные методы (составление генеалогического древа) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tomashevskayy.livejournal.com/2389.html
9. Исследование методов по идентификации кластеров: количественные методы (методология Портера) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //tomashevskayy. livej ournal .com/1722. html
10. Сщенко П.С. Сучасна економжа [Текст] : Навч. поаб. / П.С. £щенко, Ю.1. Палшн - К.: Вища шк., 2005. - 327 с.
11. Поабник з кластерного розвитку [Текст]. - К.: GFA, 2006. - 37 с.
Аннотация. Проанализированы инструментарий, методы и подходы по идентификации кластеров.
Ключевые слова: кластер, инструментарий, методы, подходы к идентификации кластеров.
Summary. Analyzed by the tools, methods and approaches for identifying and mapping clusters. Keywords: cluster, tools, methods, approaches to the identification of clusters.
Рецензент д.е.н., професор КДАВТ iм.П.Конашевича-Сагайдачного Коба В.Г. Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 330.341.1
ОРГАН1ЗАЦ1Я ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ШНОВАЦШНО1 МОДЕЛ1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Крдша О.Г., д.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
Розкрито особливостI виробничих систем нового поколгння, як дЮть в умовах тновацшно'1 економгки. Розглянуто характерш риси системи управлгння виробничими системами, яка в1дпов1дае сучасним ринковим умовам.
Ключовi слова: шновацшна економша, виробнича система, економжа знань, шновацшна культура.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Розвиток Украши за поспндусг^альним c^rapieM
сьогодш e едино можливим шляхом. Це шлях розвитку передових краш свггу, ix економж та сощальних полггик. Розумшня цих процеав, ix
© Юрдша О.Г.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 37, 2012
