CC BY
11
В.Ю. Царук
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕХАНИЗМА ИНВЕСТИРОВАНИЯ ...
удосконалення механ1зму 1нвестування 1нновац1ино1 д1яльност1
© 2015
В. Ю. Царук, асистент кафедри бухгалтерского облшу та аудиту Швденний фтал На^онального университету 6iopecypcie i природокористування Украгни «Кримський агротехнологiчний утверситет», Омферополь (Крим)
Анотащя: У стати дослвджено мехашзм швестування 1нновац1йно1 д1яльност1, необхвдшсть формування ефек-тивного мехашзму для виршення поточних i перспективних проблем сощально-економ1чного розвитку Украни. Приведено модель функцюнування механiзму iнвестування iнновацiй. Наведено процеси, що перешкоджають зро-станню обсягiв iнвестування iнновацiй.
Ключовi слова: мехашзм швестування iнновацiй, рiвень розвитку, шфлящя, аналiз ресурсного потенцiалу, фак-тори, оцiнка впливу iнновацiй.
improving the mechanism of innovation investment
© 2015
V. Y. Tsaruk, assistant Professor of accounting accounting and audit of the southern branch
National University of life and environmental Sciences of Ukraine "Crimean Agrotechnological University ", Simferopol (Crimea)
Abstract. This article explores the mechanism of innovation investment, the need to form an effective mechanism to solve current and future problems of socio-economic development of Ukraine. The model of functioning mechanism of the innovation investment was given. Processes that prevent the growth of investment innovation were shown.
Keywords: mechanism innovation investment, the level of inflation, analysis of resources, factors impact assessment innovation.
УДК 330.341.1:338.43.01/.02
кластерный принцип в модернизации промышленной отрасли
региональной экономики
© 2015
И. М. Червяков, доцент кафедры «Экономическая теория» Херсонский экономически-правовой институт, Херсон (Украина)
Аннотация. В статье выделены типы кластеров, рассмотрены системные характеристики промышленного кластера, рассмотрены уровне механизма формирования и развития кластера. Перечислены основные проблемы, наблюдаемые для всех типов кластеров. Сделаны выводы, что необходимо для обеспечения эффективного развития кластеров, и отмечена важность поддержки органов власти в осуществлении конкретных направлений.
Ключевые слова: кластерная политика, развитие региона, отраслевая специфика, синергетический эффект, инновационной инфраструктуры, эффективное развитие.
Широко поширена в даний час теоретична кон-цепщя розвитку регюнальних соцiально-економiчних систем, що базуеться на прюритетному домшуванш ма-терiальноi сфери, не в змозi вщповюти актуальним ви-кликам сучасно1 дшсностг Економiчна практика потре-буе розробки нових теоретичних положень, концепцш i пiдходiв, як б дозволили науково обгрунтувати процеси модершзацп [1].
Досить перспективною в даному контекст й устшно апробованою на пракгищ розвинутих держав е кластер-на парадигма регюнального розвитку.
Метою статтi е розробка теоретичних, методолопчних та прикладних засад формування стратеги реструктуризацп та реоргашзаци регюнальних промислових комплекав та механiзмiв ii реалiзацii шляхом створення регюнальних зон шновацшного розвитку.
Анализ останнiх публжацш. Теоретичним i приклад-ним аспектам реструктуризацп та реоргашзаци регюнальних промислових комплекав присвячеш розробки, представлен у наукових працях, таких науковцiв, як В. М. Заболотного, А. М. Власово1, Б. А. Жалшо, С. М. Козаченка та шших. Грунтовний доробок щодо сфор-мування та використання ново! системи функцюнуван-ня промисловосп в умовах нестабiльного середовища та економiчного розвитку регiонального промислового комплексу в контекст забезпечення ефективностi функцюнування нацюнально! економiки здiйснено вичизня-ними науковцями: О. М. Алимовим, Б. М. Данилишиним, В. В. Микитенко, О. I. Тимченко, В. Ю. Худолей, А. I. Чухно, Л. Г. Чернюк, О. С. Шнипко та iншими.
Виклад основного матерiалу. Результатившсть державно! политики та економiки окремих кра!н шдтвер-джуе ефективнiсть i, в рядi випадкiв, неминучiсть звер-
нення до кластерного тдходу. У цьому зв'язку одним iз прiоритетних напрямiв створення загальнодержавно! системи iнновацiйного та технолопчного розвитку в концепцii стратеги довгострокового сошально-еконо-мiчного розвитку Укра1ни визначено виявлення i розви-ток територiальних кластерiв, орiентованих на високо-технологiчнi свiтовi ринки.
Наявний досвщ успiшного застосування кластерноi системи господарювання для проривiв нацiональних економiчних систем рiзних кра1н свiту пiдтверджуе вщ-сутнiсть единих механiзмiв створення i розвитку класте-рiв. У цьому зв'язку для забезпечення сталого зростання економiки доцiльною i необхiдною виглядае розробка науково обгрунтовано1 збалансовано1 кластерное' дер-жавноi та регiональноi политики з детально ввдпрацьо-ваним алгоритмом формування та функцюнування клас-терiв, спрямованих не тiльки на виршення галузевих завдань, а й на визначення полiварiантних векторiв для забезпечення рiвномiрностi i збалансованостi регюналь-ного просторового розвитку [2].
У структурi кластерно1 полiтики особливе значення придшяеться змiцненню взаемозв'язкiв мiж економiч-ними суб'ектами (учасниками кластеру) для спрощення доступу до нових технологiй, розпод^ ризикiв у рiзних формах стльно1 економiчноi дiяльностi, а також для корпоративного виходу на зовнiшнi ринки, оргашзацп колективних НДДКР, загального використання знань i основних фондiв, прискорення процесiв навчання за ра-хунок концентрацii та фiзичних контактiв фамвшв свь тового рiвня, зниження транзакцшних витрат в рiзних областях, збшьшення довiри мiж учасниками кластеру.
На рiвнi регiону кластерна полiтика являе сукупшсть органiзацiйно-економiчних вiдносин, що формуються в процесi створення та пвдвищення конкурентоспромож-
И. М. Червяков экономическое
КЛАСТЕРНЫЙ ПРИНЦИП В МОДЕРНИЗАЦИИ ПРОМЫШЛЕННОЙ ... направление
носп репону на основi створення та розвитку кластерiв мгж репональними органами влади та суб'ектами госпо-дарювання.
Кластер являе собою групу взаемопов'язаних пвд-приемств, що дшть на певнiй територи i в певнш галузi на основi спецiалiзацi!, кооперацп та штеграцп [3].
Метою репонально! кластерно! полiтики е забез-печення сталого економiчного зростання, тдвищення якостi життя населення регiону на основi формування сприятливих умов для тдвищення конкурентоспромож-ностi господарюючих суб'екпв, що входять до складу регюнальних кластерiв.
Реалiзацiя органами влади полтики сприяння еко-номiчному розвитку територи, в тому числi кластерно! политики, вимагае формування адекватних iнститутiв реалiзацi!, що включае створення агентства репонально-го розвитку, основними функцiями якого е проведення монiторингу та аналiзу економiчного розвитку, обсте-ження пвдприемств, прогнознi дослiдження, розробка i реалiзацiя стратепчно! програми розвитку регiону, консультацшна пвдтримка створення нових органiзацiй, сприяння реструктуризаци пiдприемств-банкрутiв, або пвдприемств, що опинилися в скрутному фiнансовому становищ^ сприяння iнновацiям та трансферту техно-логiй, аналiз наявних i прогноз майбутшх потреб у спе-щальностях для закладiв освiти, залучення шоземних iнвесторiв, вихiд пвдприемств на мiжнароднi ринки та iн.
Уряд та органи влади репошв активно сприяють реа-лiзацi! кластерно! полiтики на регюнальному та мунщи-пальному рiвнi в рамках тдтримки пiлотних проекпв, поширення накопиченого прогресивного досввду, роз-робки модельних нормативно-правових актiв та реаль зацi! профiльних програм перетдготовки кадрiв. Отже, ключову роль у забезпеченш ефективностi протiкання процесiв модершзацп в регiонi вiдiграе кластерний пвд-хiд [4].
У число учаснишв кластеру включаються:
- Органiзацi!, що здшснюють виробництво продукцi! або надають послуги для спецiалiзованих пвдприемств;
- Профшьш пiдприемства;
- Щдприемства ринково! iнфраструктури (транспорт, аудиторськ1, маркетингов^ консалтинговi, кредитно-фiнансовi, страховi, рiелтерськi та лiзинговi компанi!, логiстичнi органiзацi!, торпвля, енергетика, природоохороннi та iнформацiйнi установи);
- Науково-дослвдш iнститути та освиш установи;
- Некомерцiйнi та громадсьш фонди та органiзацi!, ярмарки, аукцюни, спiлки, асоцiацi! пiдприемцiв;
- Шдприемства iнновацiйно! iнфраструктури (технополiси, бiзнес-iнкубатори, технопарки, iндустрiально-промисловi парки, венчурнi компанi!, центри обм^ технологiями, дизайнерськ1 фiрми, цен-три пiдтримки субконтрактацi!, асоцiацi! та агентства регюнального та мунiципального розвитку) та ш.
Для формування чиких орiентирiв розвитку кластерно! полiтики необхщне виконання наступних умов:
1. Розгляд кластеру як цшсного суб'екта регiонально! економiчно! системи;
2. Стратегiя розвитку кластеру повинна базуватися на iнiцiативi учаснишв кластеру;
3. Пiдвищення конкурентоспроможностi кластеру на основi тдтримки пвдприемств-учаснишв у проектах з просування продукцi! (послуг) на новi ринки збуту.
Досягнення ефективносп розвитку кластерiв е результатом плвдно! спiвпрацi пiдприемницьких структур та оргашв влади ввдповщного рiвня. В якостi ключового елемента кластерного принципу роз-витку репону видшяеться стiйке налагодження та оптимiзацiя комунiкацiйних процесiв мiж учасниками кластеру: оргашв управлшня, малих, середнiх i великих пвдприемств, науково-дослiдних iнститутiв, мас-медiа, органiзацiй сфери послуг, установ сфери професшно! та
додатково! освiти та ш. [5]._
З урахуванням галузево! специфiки, видiляються наступш типи кластерiв:
1. До продуктових кластерiв вiдносяться тi, чия дiяльнiсть пов'язана з виробництвом продуктiв i послуг (п1дприемства галузi машинобудування, авiабудування, сервiснi органiзацi! та органiзацi! будiвельно! iндустрi!, п1дприемства з виробництва будiвельних матерiалiв та iн.). Подiбнi кластери, як правило, представленi малими та середшми пiдприемствами.
2. Процеснi кластери формуються пiдприемствами, як1 передбачають у сво!й дiяльностi бiльш трива-лий, на вiдмiну вiд продуктових, виробничий цикл (нафтогазовi хiмiчнi, целюлозно-паперовi, металургшш, сiльськогосподарськi та iн.).
3. Рекреацшш кластери створюються в сферi туризму, вщпочинку та рекреацi! i включають в свiй склад шдприемства рiзних секторiв з обслуговуван-ня рекреантiв i туристiв (санаторi!, готел^ туристичнi та екскурсiйнi фiрми, готел^ пiдприемства сфери послуг громадського харчування, виробники сувенiрно! продукцi!, транспортш компанi! та iн.).
4. Формування шновацшних кластерiв обумовле-не появою нових галузей i сфер д1яльносп (нано- та iнформацiйнi технологi!, бютехнологп, iнновацiйнi си-ровина i матерiали, венчурнi фонди, науково-дослiднi iнститути та лабораторп, технополiси, бiзнес-iнкубатори, технопарки тощо). Iнновацiйнi кластери базуються на використанш нових технологiй i результатiв науково! дiяльностi вищих навчальних закладiв та науково-досл1дних установ.
5. Транзитш кластери включають в свiй склад шдприемства шфраструктури та органiзацi!, що спецiалiзуються на оформленнi документiв, збертанш, супроводженнi, доставцi вантаж1в i транспортуванш на-селення.
6. Комбiнованi кластери можуть володiти характеристиками дек1лькох титв кластерiв.
У процесi розвитку кластерiв виникае значна кiлькiсть перешкод, яш обмежують ефективне функцiонування п1дприемств i органiзацiй-учасникiв кластеру. До числа основних проблем, що спостерниються для вах типiв кластерiв, можна вiднести:
- Нестача квалiфiкованих кадрiв, обумовлена невщповвдшстю структури i якостi освiтнiх програм навчальних закладiв середньо! професiйно! та вищо! професiйно! освiти потребам сучасно! економiки;
- Слабка адаптац1я оргашзацш до ново-введень, що супроводжуеться низьким рiвнем конкурентоспроможностi;
- Недостатнш розвиток i якiсть iнженерно-транспортно! iнфраструктури;
- Вiдсутнiсть налагоджено! системи ефективних шформацшно-маркетингових комунiкацiй мiж уйма пвдприемствами-учасниками кластеру;
- Обмежений доступ до шоземних риншв.
Проблеми за типами кластерiв представленi в таблиш
1.
Поряд з нацiональними, доцiльно видмти регiональнi кластери, як1 являють собою сукупшсть п1дприемств, розмiщених на однш територi!, що функцiонують з метою отримання максимального при-бутку вщ свое! дiяльностi i забезпечення розширеного вiдтворення економiки регiону.
Слiд видшити основних учасникiв регiонального кластеру:
- Шдприемства-виробники товарiв i послуг;
- Оргашзаци-постачальники запасних частин i ком-плектуючих для спецiалiзованих пiдприемств;
- Некомерцшш п1дприемства (спiлки та асоцiацi! пвдприемщв, торгово-промисловi палати й iн.);
- Оргашзаци, що здiйснюють науково-дослiднi та дослвдно-конструкторсьш розробки;
- Населення;
- Установи сфери освгш;_
И. М. Червяков
КЛАСТЕРНЫЙ ПРИНЦИП В МОДЕРНИЗАЦИИ ПРОМЫШЛЕННОЙ ...
- Шдприемства, дiяльнiсть яких спрямована на фор-мування ефективно! iнфраструктури ^знес-шкубатори. зони особливого економiчного режиму, транспортш компанi!, кредитно-фiнансовi установи, технополюи. венчурнi фонди, освиш установи та iн.) i т.д.
Для забезпечення ефективного розвитку кластерiв необхвдна пiдтримка органiв влади у здшсненш наступ-них напрямк1в:
1) створення кластерних органiзацiй рiзних оргашзацшно-правових форм;
2) створення та тдтримання сприятливих умов функцiонування кластеру, заснованих на мониторингу можливостей i загроз розвитку кластеру;
3) здiйснення ефективно! сшвпращ, в першу чергу, шформацшно!, мiж учасниками кластеру.
Нами сформульовано ряд вимог щодо стимулювання процесiв модершзацп на пвдприемствах промислового кластеру репону:
1) визначення функцiй управлiння, що обумовлю-ють досягнення стратегiчних цшей та удосконалення органiзацiйно! структури управлшня;
2) формування корпоративно! едностi (сощально-економiчнi, органiзацiйно-управлiнськi, шновацшно-технiчнi аспекти, що зумовлюють цiлiснiсть системи);
3) стимулювання дiяльностi господарюючих суб'ектiв з метою посилення цшсносп (едностi) системи та реалiзацi! генерально! мети;
4) вибiр найбiльш ефективних методiв модернiзацi!;
5) забезпечення ефективно! взаемоди мiж пiдприемствами-учасниками, що входять до складу кластеру.
Таблиця 1- Основш проблеми рiзних типiв кластерiв
Продуктов! Процесш 1нновацшш Рекреащшн Транзитш
кластери кластери кластеры кластери кластери
недостатня
недостатнш р1вень розвитку наявшсть р!зннх бар'ер1в у процеа придбання актнвюсть науково-дослщних установ з слабкий р!вень розвитку ¡нфраструктур и та серв!су слабкий ргвень розвитку
коопераци. сировини 1 шженерно-
1нтеградп та спешашзаци матер1ал1в для малих I середшх КЛЮЧО Е ИХ напрямшв розвитку кластер1в транспортно1 гнфраструкту
тдприемств ри
низысий р!вень фшансов1 обмеження
конкурентоспромо фшансов! обмеження для придбання дорогого виробничого обладнання слабке для
ЖНОСТ1 В1ТЧИЗНЯНИХ товар1в 1 послуг. ела ока технолопчна оснащешсть виробничих триваш перюд комершалхзацп оновлення основних фондгв об'екпв сфери рекреаш! та туризму придбання дорогоТ техшкн 1 машин, слабке оновлення
процеав основних фонд1в
недостатнш р1вень конкурентоспромо недостатнш р1вень шдготовки персоналу, шо обслуговують суча сне обладнання обмежений доступ до фгнансових нев1дпов1дшсть наданих послуг стандартам якосп слабкий р!вень доступно СП сп ещ альзо ван нх послуг для розвитку шгщюючих тдприемств
жносп. включаючи яюсть продукци та послуг ресурав для розвитку шноващйних технологш
слабке галузеве
управ лшня.
регулювання та
контроль
Здiйснення урахування потреб кластеру i його забезпечення квалiфiкованими фахiвцями вiдповiдного профiлю;
- Вiдродження шституту наставництва;
- Розробка програм безперервно! професiйно! освiти;
- Проведення мониторингу якостi реалiзованих освiтнiх програм з урахуванням напрямк1в розвитку кластеру;
- Обмш досвiдом та реалiзацiя стльних освiтнiх програм в рамках цшьово! пiдготовки;
- Залучення фахiвцiв-практикiв кластеру до навчаль-ного процесу.
2. Створення шновацшних об'ектiв шфраструктури для розвитку кластеру.
3. Залучення швестицшних потоков в розвиток iнженерно-транспортно! iнфраструктури, будiвництво об'ектiв нерухомостi та т., з урахуванням напрямкiв розвитку кластеру.
4. Податкове регулювання шдприемств-учаснишв кластеру.
5. Зменшення адмiнiстративних бар'ерiв.
Одним з напрямшв розвитку кластерно! полпики в репош е реалiзацiя заходiв по виявленню адмiнiстративних бар'ерiв рiзного рiвня i створення рекомендацiй щодо !х мiнiмiзацi!.
Для обгрунтування процейв формування та розвитку кластеру в репональнш економiцi видiленi системнi характеристики промислового кластеру (рис. 1).
£:шгтъ
Багзторин^стъ наявшсть лекпысох ршкш управлшня
шформашйного обмгаумёк
а кластеру
Адэптивтсть
наявисть гнучко! акте?. и для
пристосувэння ло з?.
сгргдовнща
Промисловий кластер
Система аъ систем оутв орюючих умов
Еагатофункшональшсть наявюсть шфраструктурних взаемоди •
Стабпьтсть наявшсть здахносп до з&ергжзшя параметров
Доцiльно видiлити переваги кластеру:
- Створення активних мережних комунiкацiй (це пояснюеться тим, що для кластеру характерний динамiчний розвиток мiжсуб'ектного спiвробiтництва та конкуренцi! всерединi самого кластеру);
- Формування та розвиток тдприемств сумiжних га-лузей, що визначають рiвень попиту на комплектуюч1 товари та послуги сервiсу, квалiфiковану робочу силу, в результатi щдвищуеться ефективнiсть економiчноl дiяльностi у одних учаснишв кластеру за рахунок економп на транспортних i логiстичних витратах, у iнших, - розвиток конкурентних переваг [6].
Потрiбно видiлити основш заходи щодо формування i тдтримання сприятливого для кластерiв економiчного ктмату в регiональнiй економiцi:
1. Шдвищення якостi та ефективностi системи профеййно! освiти за наступними напрямками:_
Рисунок 1 - Системш характеристики промислового кластеру репону
Розглянемо рiвнi мехашзму формування та розвитку кластеру:
Перший рiвень - дослiдження актуальних методiв формування (розробка плану заходiв щодо формування кластеру) i механiзмiв гарантованого розвитку кластеру з метою визначення основних негативних i позитивних моментш.
2-й рiвень - створення методiв оцiнки розвитку суб'екта кластеру на основi структурних принципiв, з урахуванням шдивщуальних регiональних умов (розробка напрямiв державно! пiдтримки кластеру).
3-й рiвень - визначення структури розвитку кластеру на основi системного подходу (створення iнструментiв реалiзацi! кластерно! полиики регiону, уточнения складу пвдприемств-учаснишв кластеру), з урахуванням iндивiдуальних умов територiального утворення.
4-ий рiвень - застосування багатоступiнчастого пiдходу в процей гарантування розвитку кластеру, з точки зору взаемоди сощальних та економiчних пiдсистем.
5-ий рiвень - обгрунтування практичних рiшень 1 пропозицш щодо збiльшення показнишв розвитку кластеру та сощально-економ!чного розвитку репону (визначення ефективносп учаснишв кластеру).
6-ий рiвень - прийняття адмшютративних рiшень (формування системи управлiння яшстю).
7-ий рiвень - створення системи пвдсумкових показнишв (прийняття нормативно-правово! документацп, розробка в1дпов1дних рекомендацiй).
Висновок. На нашу думку, галузевий кластер являе собою сукупшсть територiально ввдокремлених взаемопов'язаних тдприемств (науково-дослвдних i
И. М. Червяков
КЛАСТЕРНЫЙ ПРИНЦИП В МОДЕРНИЗАЦИИ ПРОМЫШЛЕННОЙ .
дослвдно-конструкторських шститулв, освпшх уста-нов, населення, оргашзацш), дiяльнiсть яких спрямо-вана на формування ефективно! шфраструктурно! та шновацшно1 складовоi, конкурентних переваг кластеру i регiону i прояв мультиплiкативного ефекту. Економiчнi iнтереси суб'екттв господарювання, галузей i регiону тюно взаемопов'язанi, що створюе можливiсть для активiзацil процесiв модернiзацii на основi кластерного подходу з найбiльшим синергетичним ефектом.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Мехашзми та iнструменти використання переваг штеррепонального та транскордонного спiвробiтництва у шдвищенш конкурентоспроможностi захiдних регiонiв Украiни. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/dop_ Lvyv-c4a98.pdf.
2. Закон Укра1ни Про закупiвлю товарiв, робп i по-слуг за державш кошти" вiд 22.02.2000 р. №1490-III (iз змiнами за Законами вкл вiд 20.11.2003 р. . №1294-IV) // Вiдомостi Верховноi Ради Укра1ни. 2000. - № 20.- 148 с.
3. Бубенко П.Т. Регюнальш аспекти шновацшного розвитку: Монограф1я. Харк1в: НТУ «ХП1». - 2002. - 316 с.
4. Бша С. Державне регулювання галузевоi структу-ри економiки Украши // Економжа Украши. - 2001. - № 5. - 3038 с.
5. Голжов В.1. Маяки та осередки розвитку сучасноi економiки // Економжа промисловостi. - 1999.- № 1(3).
- 916 с.
6. Демидович В.В. Розробка критерив результативностi регулювання iнвестицiйноi дiяльностi // Наука та шновацп 2005: Матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. Днiпропетровськ: Наука i освiта, - 2005.
- Т. 12. Економiчнi науки. - С. 12-13.
кластерний принцип в модерн1зацп промислово1 галуз1 рег1онально1 економ1ки
© 2015
I. М.Червяков, доцент кафедри «Економ1чна теор1я»
Херсонський економiчно-правовий тститут, Херсон (Украгна)
Анотащя. У статп видшено типи кластерiв, розглянуто системш характеристики промислового кластеру, роз-глянуто рiвнi механiзму формування та розвитку кластеру. Перелiчено основнi проблеми, що спостерпаються для всiх типiв кластерiв. Зроблено висновки, що необхiдно для забезпечення ефективного розвитку кластерiв, та на-голошено на важливiсть тдтримки органiв влади у здiйсненнi конкретних напрямшв.
Ключовi слова: кластерна политика, розвиток регiону, галузева специфiка, синергетичний ефект, шновацшно1 iнфраструктури, ефективний розвиток.
cluster principle in the modernization of industrial field
of regional economy
© 2015
I.M. Chervyakov, Associate Professor
Kherson Economics and Law Institute, Kherson (Ukraine)
Abstract. The article highlights the types of clusters, industrial cluster system characteristics are considered, equal and mechanism of formation of the cluster are reviewed. The main problems for all types of clusters are observed. It was concluded that it is necessary to ensure the effective development of clusters, and stressed the importance of supporting authorities in carrying out specific directions.
Keywords: cluster policy, regional development, industry specifics, synergies innovation infrastructure, effective development.
