CC BY
20гулювання збитшв, 25 Центрш медичного ассиста-нса по всш Украш, власний Контакт-центр. Агент-ська мережа компанп натчуе б1льше 4600 страхо-вих агентш.
Дослщжувана страхова компашя пропонуе 6i-льше 60 страхових продукпв по обов'язкових i до-бров1льних видах страхування для ф1зичних оаб, представник1в малого i середнього б1знесу, тдпри-емств р1зних галузей економши, корпорацш, холди-нпв i фшансових груп.
ПАТ Нацюнальна Страхова компашя «ОРАНТА» поступово стабшьно збшьшуе сво! ак-тиви i говорить про те, що компашя дшсно е одним i3 лвдер1в в сфер1 страхово! д1яльност1, i плануе свое майбутне на отримання прибутшв.
На протяз1 дослщжуваного перюду його роз-м1р завжди збшьшувався. Дослвджуючи власний каштал ф1рми, доцшьно розглянути як ефекти-вно використовують його у сво!й виробничш дь яльносп господарююч1 суб'екти. Оптимальне використання його дозволить шдвищити ефек-тившсть управлшня власними фшансовими ресурсами.
Список лггератури
1. Aleskerova Yu., Mulyk T., Fedoryshyna L. (2018) Improving credit protection analysis methods Reports of main agricultural enterprises. Baltic Journal of Economic Studies, vol.4, nn2, pp.1-7.
2. Aleskerova Yu., Fedoryshyna L. (2018) Analysis of investment activities of enterprises of Ukraine. Economic system development trends: the experience
of countries of Eastern Europe and prospects of Ukraine, pp.1-17.
3. Aleskerova Yu., Fedoryshyna L., Koval N.
(2018) Features of loan security for the reproduction of fixed assets for agricultural purposes. Baltic Journal of Economic Studies, vol.4, nn 4, pp. 1-5.
4. Aleskerova Y., Kovalenko L., Havryliuk V.
(2019) Innovative financial criteria for methodological approaches to the assessment of agrarian insurance. Baltic Journal of Economic Studies. 2019. vol. 5, no. 4. pp. 34-41.
5. Koval N., Priamuhina N., Zhmurko I. (2020) Analyz economic - financial experience of the world countries in the system of pension insurance. Baltic Journal of Economic Studies. vol 6, no 1. pp.1-7.
6. Rogach S., Vdovenko L., Polishchuk O. (2019). Agriculture of Ukraine under the joint policy of the European Union. Baltic Journal of Economic Studies, vol.5, nn3, pp.178-183.
7. Тодосшчук В.Л. Концептуальш засади управлшня фшансовими ресурсами державного тдприемства. 1нфраструктура ринку. 2018.- Вип. 26. С. 56-64.
8. Fedoryshyna L., Todosiychuk V. Analiz controlling financial risks of enterprise. Polish journal of science. - 2019. - № 21, Vol. 2. - P. 30-42.
9. Todosiychuk V. Public administration of antiinflation policy in the system of monetary regulation of economy. Znanstvena misel journal. The journal is registered and published in Slovenia. - 2019. - Vol. 2, № 34. - S. 44-52.
АНАЛ1З СКЛАДНИК1В ЕКОЛОГ1ЧНО СТАЛОГО РОЗВИТКУ СШЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИК1В НА ПРИКЛАД1 В1ННИЦЬКО1 ОБЛАСТ1
Томашук 1.В.
асистент кафедри анализу та статистики Вгнницький нацгональний аграрний унгверситет,
Вгнниця
ANALYSIS OF COMPONENTS OF ENVIRONMENTALLY SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF RURAL TERRITORIES IN THE CONDITIONS OF GLOBAL CHALLENGES ON THE EXAMPLE
OF THE VINNYA REGION
Tomashuk I.
assistant of the department of analysis and statistics Vinnytsia National Agrarian University
Vinnytsia
Анотащя
У статп розглядаються еколопчш прюритети розвитку сшьських територiй. Щдкреслюеться, що еко-логiчний стан сшьських територш супроводжуеться негативними змiнами в екосистемах бюсфери, значним зниженням бюпродуктивносп та бiорiзноманiття, виснаженням грунтiв та мшеральних ресурсiв та безпрецедентним збшьшенням забруднення всiх геосфер.
Все це межуе з руйнуванням людського середовища. Дослiдження виникнення екологiчноi складово! сталого розвитку свщчить про важливiсть цього явища для сiльських територiй Украши. Щiдкреслюеться, що для забезпечення сталого розвитку територп як екосистеми необхвдно враховувати зв'язок економiчноi, соцiальноi та еколопчно! складових ii розвитку в симбiозi iз загальною накопиченою енерпею природного середовища (поновлюваноi та неввдновлюваноГ).
Розроблено фундаментальн стратепчт аспекти розвитку еколопчно! полiтики на приклащ Вшниць-ко! областi, здiйснено мониторинг навколишнього природного середовища Вiнниччини. Описано стратепчш та оперативн цш й завдання Стратегй' збалансованого репонального розвитку Вшницько! областi на перюд до 2027 року.
Визначено складовi напрями концептуальних положень стратеги еколопчно стiйкого розвитку сшьсь-ких територш. Зроблено висновок, що нацiональна полтгика в галузi екологй' та природних ресурсiв повинна базуватися на забезпеченн загально! еколопчно! безпеки та розвитку м1жнародно! еколопчно! спiвпрацi на благо тепершшх та майбутнiх поколшь.
Abstract
The article is devoted to the environmental priorities of development of rural territories. Accented that the environmental condition of rural areas is associated with negative changes in the ecosystems of the biosphere, a significant decrease of biological productivity and biodiversity, exhaustion of soils and minerals while the unprecedented increase in the pollution of all geospheres. All this borders on the destruction of the human environment. The study of the Genesis of the environmental components of sustainable development proves the importance of this phenomenon in rural areas of Ukraine. Determined that the system strategy of transition of rural areas in Cabestany way of development and production of ecological agricultural products will allow to solve a number of pressing socio-economic and environmental problems and is one of the most difficult stages of reforms in Ukraine. Noted that sustainable socio-economic development of any country is the functioning of its economic system, when provided at the same time: satisfying the growing material and spiritual needs of the population; rational and cubespace management and efficient use of natural resources; maintenance of favorable to human health, natural environmental conditions of life, conservation, reproduction and enhancement of environmental quality and the natural resource potential of social production. Noted that to ensure sustainable development of the territory as an ecosystem it is necessary to consider the interrelationship of economic, social, environmental component of its development in symbiosis with all the accumulated energy of the natural environment (renewable and neponovljiva). Stated that the essence of economic restructuring for sustainable rural development is to realign the material, labor and financial resources in favor of energy-efficient, resource-saving, high-tech and green industries. Developed key strategic aspects of the development of environmental policy on the example of Vinnytsia region and carried out environmental monitoring of Vinnitsa region. Characterized by strategic and operational goals and objectives of the Strategy for balanced regional development of Vinnytsia region for the period up to 2027. Noted that sustainable development of rural areas involves a combination of economic and environmental policies in close relationship with the environmental factor. It identifies components of the conceptual provisions of the strategy of sustainable development of rural areas. It is concluded that the domestic policy environment and natural resources must proceed from the universal ecological safety and development international environmental cooperation in the interests of present and future generations.
Ключовi слова: сшьсьш територи, сталий розвиток, глобалiзацiя, еколопчна революция, штегращя.
Keywords: rural territories, sustainable development, globalization, environmental revolution, integration.
Постановка проблеми у загальному виглядь
Сучасний етап розвитку нацюнально! економiки характеризусться подальшими сощально-еко-номiчними перетвореннями на сшьських тери-торгях. Системна стратепя переходу сшьських територш на екобезпечний шлях розвитку та вироб-ництво еколопчно! сшьськогосподарсько! продукцп дозволить виршити низку гострих соцiально-економiчних та еколопчних проблем i е одним iз найскладшших еташв реформ в Укрш'ш.
Процеси евроштеграцп Укра!ни псно пов'язаш з внутршшми процесами, яш формують сучасну политику розвитку держави i можуть слугувати нацюнальним штересам. Актуальними напрямами державного регулювання е забезпечення еко-сощально! компоненти разом з економiчним ро-звитком. Промисловий розвиток цившзацп почав виснажувати юнуючу ресурсну та еколопчну базу, що може прискорити настання глобально! кризи, яка охопить рiзнi аспекти людського життя.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. У сучасних умовах сформован школи учених i прак-тишв, яш дослвджують питания сталого розвитку альських територш у контекст використання еколопчно безпечних технологш. Теоретико-методо-лопчш тдходи до розгляду сталого розвитку
сшьських територш окреслеш у наукових роботах багатьох економюпв, полггашв, соцюлопв, нау-ковцiв. Дослiдження питань екологiчних прюри-тетiв розвитку сiльських територiй проведено у низщ наукових публiкацiй укра!нських вчених, серед яких: Гончарук I. В., Калетнiк Г. М., Луцяк В. В., Мазур К. В., Вергун А. М., Тарасенко I. О., Да-нилишин Б., Веклич О., 1ртищева 1.О., Стройко Т.В., Стегней М.1., Кононенко О.Ю., Трегобчук В. та iн. У !х роботах було розроблено сильну методо-логiчну та методичну основу для вивчення проблем сталого розвитку сшьських територш.
Проте, здшснення аналiзу складникiв еко-логiчно сталого розвитку сшьських територш в умовах глобальних виклишв на приклащ Вшниць-ко! областi потребуе подальшого вивчення.
Видшеммя не вирiшених ршише частин за-гальмоТ проблеми. Виробнича дiяльнiсть людини мае прямий вплив на навколишне середовище i часто е шюдливою з екологiчно! точки зору. Тому, мотиващя екологiзацi! економiки е основною д!яль-нiстю держави та !! економiчно! та еколопчно! полггики на сучасному етапi розвитку.
Велика кшьшсть сучасного вiтчизняного про-мислового виробництва утворюе значнi вiдходи. Промисловi пiдприемства щороку утворюють до
двох мiльярдiв тонн вiдходiв виробництва i жит-тeдiяльностi, що значно попршуе екологiчний стан цих територш.
Формулювання цiлей CTaTTi (постановка за-вдання). Головною метою статт е обгрунтування сутностi, складових та функцш механiзму еко-логiчно сталого розвитку сшьських територш та проведення аналiзу складников екологiчно сталого розвитку сшьських територш в умовах глобальних виклишв на прикладi Вiнницькоï область
Виклад основного матерiалу досл1дження. Створення механiзмiв регулювання економiчного розвитку та заходiв для запобiгання розгортанню еколопчно1 кризи - одне з найважливших завдань для Украши та всього людства сьогоднi. Адже, за-безпечення сталого розвитку сiльських територiй залежить вiд ряду факторiв та умов [5; 7].
Одним з найважливших моментв у системi
частiше враховуеться завдяки зростаючому антропогенному забрудненню навколишнього середо-вища та швидкому розвитку науково-технiчного прогресу.
Суть структурноï перебудови економiки з метою сталого розвитку сшьських територш полягае у переорiентацiï матерiальних, трудових норм та фшансових ресурав на користь енергоефективних, ресурсозбернаючих, високотехнологiчних,
наукоемних та екобезпечних галузей [9; 4]. Сталий економiчний розвиток забезпечуеться стiйким еко-номiчним зростанням.
Систематизуючи рiзнi монографiчнi до-слiдження, вiдмiтимо, що еколопчно сталий розвиток сiльських територш означае складний еко-логiчний та соцiально-економiчний розвиток, який мiстить низку компоненпв (рис. 1).
Рацiональне та еколопчно чисте викори-стання ресурав.
Розбудова сощально!' iнфраструктури;
Рис. 1. Основы CKnadoei екологiчно сталого розвитку сшъсъких територш Джерело: сформовано за результатами до^дження
Сталий розвиток сшьських територш вимагае поеднання економiчноï та екологiчноï политики в тюнш залежносп вiд екологiчного чинника.
Зарубiжнi вчеш розглядають сталий розвиток як розвиток, який вщповвдае потребам сучасних по-
колiнь, але не погiршуе здатшсть майбутнiх по-колiнь задовольняти сво1' особистi потреби [8]. Тобто вони, зокрема, розглядають вплив гло-балiзацiï на стiйкий розвиток сiльських територш у шлькох векторах (табл. 1).
Таблиця 1.
Позитивм та негативм наслщки глобалiзащí'
Аспек-ти Позитивнi ефекти глобалiзащí Негативнi ефекти глобалiзащí
I « и н в" § о н о к w 1. Зниження витрат виробництва, економiя первинних iнвестицiй, що призводить до зниження собiвартостi продукци. 2. Забезпечення единих правил гри на свгго-вих ринках. 3. Розвиток сучасно! iнфраструктури, су-часних форм руху товарiв i капiталу. 4. Прискорення науково-технiчного про-гресу та зростання частки iнновацiйноi' продукцй. 1. Поглиблення мiждержавноl стратифкацп. 2. Зростання монополiзацil ринк1в товарiв i послуг. 3. Високий рiвень залежностi еко-номiки кра!н та !х регiонiв ввд негативних проявiв на глобальному рiвнi.
II Сощально-культурний 1. Вшьний рух робочо! сили та можливють доступу громадян рiзних кра!н до свiтових ринкiв працi. 2. Розширення доступу населення до су-часних знань, технологiй. 1. Реалiзацiя принципу всезагаль-но! щентифжаци. 2. Замiна пол1тичних, соцiальних, духовних цiнностей ринковими та утвердження ринкового фундамен-талiзму.
III « и н в" s н о П 1. Розширення можливостей кра!н у отри-манш фiнансовоi' допомоги м1жнародних фондiв тощо. 2. Узгодження мiждержавноi' полiтики кран, що входять до регiональних або свггових ш-теграцiйних об'еднань через матерiальноl систему органiзацiй. 1. Послаблення ролi держави при регулюванш економiчного ро-звитку та послаблення можливо-стей демократй'. 2. Вибiрковiсть дифузп нововве-день на територи рiзних кран свiту. 3. Втручання м1жнародних акторiв у внутршню полiтику держав.
Джерело: сформовано на основ! [8, c. 36]
Реакцш людини на кризу в людсько- природу та cnoci6 ii експлуатацй' [8]. В icTopii' люд-бiосфернiй системi називають екологiчною рево- ства видiляють neBHi екологiчнi кризи та еколопчш люцieю. Зазвичай вона охоплюе всi сфери еко- революцп (рис. 2). номiки i призводить до змiн в уявленнi людей про_
Еколопчна криза
Збвдншня доступних ресурсiв для проми-слу та збиральництва.
Масове знищення великих тварин - криза консуменпв.
Масове знищення та нестача рослинних ресурав, зве-дення лiсiв - криза продуценпв.
Криза редуцентiв - забруднення i нестача мшерально! сировини, забруднення навколишнього природного середовища.
Випалювальна система землеробства, оргашзащя масових по-
лювань.
Еколопчна револющя
Зрошувальне землеробство, скотарство.
Промислова револющя.
Замкнення промислових i с/г циктв, економiя палива та сировини, оргашчне землеробство.
Рис. 2. Етапи екологгчноi кризи та екологгчноiреволюцп Джерело: сформовано за результатами дослгдження
Справедливою е думка, що глобальний еко-номiчний розвиток супроводжуеться незбалансова-ною експлуатацiею природних ресурав. Наслiдки тако! господарсько! дiяльностi негативно вплива-ють на довк1лля, що призводить до виснаження ресурсного потенщалу, погiршення якостi довк1лля та збшьшення витрат на вiдновлення природного балансу [1; 10].
Для кра!н, орiентованих на стале економiчне
важливим аспектом 1х CTpaTerii' прогресу [1], оскiльки досягнення стану екозбалансованого са-мопвдримуючого розвитку по суп рiвнознaчне пiдвищенню якостi життя та добробуту, одночасно зменшуючи забруднення навколишнього середо-вища.
Економiчний мехaнiзм забезпечення еко-логiчно сталого розвитку сшьських територiй пе-редбачае наявшсть окремих елеменпв (рис. 3).
Рис. 3. Економiчний механ1зм забезпечення екологiчно сталого розвитку сшъсъких територш Джерело: сформовано за результатами до^дження
Сталий соцiально-економiчний розвиток будь-яко1 краши означае таке функцiонування ii госпо-дарського комплексу, коли одночасно забезпечу-ються: задоволення зростаючих матерiальних i ду-ховних потреб населення; рацiональне та екобез-печне господарювання й високоефективне використання природних ресурсiв; шдтримання сприятливих для здоров'я людини природно-еко-логiчних умов життедiяльностi, збереження, вщтворення i примноження якостi довк1лля та при-родно-ресурсного потенцiалу суспiльного вироб-ництва [9; 11]. 1ншими словами, сталий розвиток -це перш за все економiчне зростання, яке ефек-тивно вирiшуе ключовi проблеми соцiального iснування суспiльства без виснаження, деградаци i забруднення довкiлля.
Ольсьш територп утворюють особливу бюе-кономiчну систему, оск1льки 1х розвиток тюно по-в'язаний iз сiльським господарством. Ось чому принципи навколишнього середовища та сталого
розвитку мають для них прюритет. Неможливо вирiшити проблеми функцюнування сiльських те-риторiй за принципами сталого розвитку без ство-рення системного мехaнiзму [8; 15]. Основне його призначення - поступово створити умови для впро-вадження екологiчно чистих технологiй.
Так, у Швейцарському економiчному iнститутi (KOF Swiss Economic Institute) за учасл Швей-царського Федерального технологiчного iнституту (Swiss Federal Institute of Technology) у 2002 рощ був створений 1ндекс рiвня глобатзацп кра!н свiту (KOF Index of Globalization). Вш позицюнуеться як комбiновaний показник [8], що дозволяе оцшити ступiнь iнтегрaцii краши у свгговий простiр та порiвняти рiзнi краши за його компонентами.
1ндекс мiстить змiннi, якi вимiрюють еко-номiчний, соцiaльний та полгтичний вимiр гло-бaлiзaцii. Усi краши, що дослвджуються в рамках 1ндексу, подiляються на три основнi групи глобаль-но1 iнтегрaцii за 24 показниками (рис. 4).
111 ^ Полггачна глоб^зацш - членство держав у м1жнародних оргашзащях, участь у мiжнародних мiсiях (включаючи мюи ООН), ратифiкацiя мiжнародних багатостороншх дого-ворiв, к1льк1сть посольств та шших iноземних представництв в крэдт тощо.
Рис. 4. ОсновнI групи глобальной ттеграцИ Джерело: сформовано за результатами дослгдження
1ндекс ступеня глобалiзацil розраховуеться як сума цих компоненпв iз вагою 36%, 39% та 25%. Рейтинг у 1ндека глобатзаци складаеться для всiх кра!н, як1 охопленi цим опитуванням, iз зазначен-ням !х мiсця серед шших дослщжуваних кра!н. Джерелами шформацп для створення 1ндексу е спецiалiзованi бази даних Свiтового банку, М1жнародного валютного фонду, Оргашзаци Об'еднаних Нацш, М1жнародного телеко-мунiкацiйного союзу [8], шших мiжнародних ор-ганiзацiй та статистичних ведомств.
Сьогоднi розвиток сшьських територiй Вш-ницько! областi характеризуемся тим, що за 2019 рш рiвень виробництва промислово! продукцп склав 113,5% до 2018 року. За шдексом промисло-вого виробництва серед репошв Укра!ни Вш-
промислового виробництва становить 98,2%) [2]. За даними монiторингу протягом 2019 року запо-чаткували дiяльнiсть 10872 новостворених суб'екта господарювання, що на 7,5% менше шж у 2018 роцi, i3 яких 1290 - юридичних оаб (на 3,3% менше) та 9582 - фiзичних осiб-пiдприeмцiв (на 8,1% менше) [2; 3].
Сума надходжень до бюджепв усiх рiвнiв ввд дiяльностi суб'eктiв малого пiдприeмництва за 2019 рш становить 4,7 млрд грн, або 28,2% вiд загальних обсягiв надходжень, що на 16,8% бшьше н1ж у 2018 рощ. Сума надходжень до мюцевих бюджепв вiд дiяльностi суб'eктiв малого шдприемництва за 2019 рiк в порiвняннi з 2018 роком зросла на 17,1%, або на 392,4 млн грн i становить майже 2,7 млрд грн, а !х частка в загальнш сумi надходжень до мюцевих
Рис. 5. Обсяг надходжень до мтцевих бюджет1в Втницьког област1 в1д д1яльност1 суб'ект1в малого
пгдприемництва у 2018-2019 рр., млрд. грн. Джерело: сформовано на основI [2]
Протягом 2019 року за щдтримки програми «U-LEAD з £вропою» в обласп створено 5 нових ЦНАП (Гшванська ОТГ, Джулинська ОТГ, Красно-пшьська ОТГ, Собол1вська ОТГ, Студенянська ОТГ).
Обсяги експорту товар1в у ачш-листопад1
порту - 588,5 млн дол. nopiB^HO з ачнем-листо-падом 2018 р. експорт збшьшився на 22,3% (на 286,9 млн дол.), а iMnopT збiльшився на 13,0% (на 67,9 млн дол.). Баланс зовшшньо! тopгiвлi стабiльнo продовжуе залишатись позитивним i ста-новить 983,9 млн дол. (рис. 6).
2019 року становили 1572,5 млн дол. США, а ш-
2500 2000 1500 1000 500 0
2018
2019
и Експорт # 1мпорт
Рис. 6. Обсяг експорту та iмпортуу Вiнницькiй обл. в сiчнi-листопадi 2019 р., млн. дол. США Джерело: сформовано на основi [2; 3]
До Державного бюджету у 2019 рощ надшшло 7729,0 млн грн, в тому числ до загального фонду -7703,7 млн грн, до спещального фонду - 25,3 млн грн. Пор1вняно з счнем-груднем 2018 року надходження до Державного бюджету у обласп зросли на 25,6% або на 1575,5 млн грн, в т. ч. до загального фонду -збшьшились на 1555,5 млн грн, до спещального фонду - на 20,0 млн грн. (рис. 7).
Рис. 7. Надходження до Державного бюджету Вiнницькоi областi у 2019 р, млн. грн. Джерело: сформовано на основi [2; 3]
Проведений анал1з збору податшв в1д галузей економки репону (без врахування надходжень по-датку на прибуток по ВПП) сввдчить, що найбшьш1 суми податшв до бюджепв ус1х р1вшв в 2019 рощ сплачувались пвдприемствами, зайнятими у сшьсь-кому господарствг Протягом ачня-грудня 2019 року до Зведеного бюджету в1д них надшшло 3528,2 млн. грн, що складае 21,7% в1д загального збору податшв та збор1в по области До Державного бюджету Украни в1д сшьгоспвиробнишв надшшло 1621,1 млн грн (22,4% ввд загального збору податшв до державного бюджету по областГ). Пор1вняно
з ачнем-груднем 2018 року надходження податшв до Зведеного бюджету в1д сшьськогосподарських товаровиробник1в збшьшились на 4% (+136,0 млн грн), а до державного бюджету - зменшились на 1,1% (-17,2 млн грн) [2; 3].
На Вшниччиш презентували Звгг про стра-тепчну еколопчну ощнку Стратеги збалансованого репонального розвитку Вшницько! обласп на перюд до 2027 року. Важливою та обов'язковою складовою СтратегЦ 2027 е стратепчна еколопчна ощнка, яку тдготовлено за шдтримки Проекту ПРОМ1С (табл. 2).
Таблиця 2.
Стратепчш та оперативш цШ й завдання Стратеги збалансованого регiонального розвитку BiH-__ницькоТ областi на перiод до 2027 року_
Оперативна цшь Завдання
Ст ратепчна цiль 1. Конкурентоздатний регiом на осмовi микшацшною та сталого розвитку
1.1 Модернiзацiя транс-портно- лопстично1 iнфраструктури з урахуванням внутрiшнiх, мiжреriо-нальних та мiжнарод-них зв'язкiв 1.1.1. Створення належно! та яшсно! дорожньо! iнфраструктури 1.1.2. Реконструкцiя мiжнародного аеропорту «Вшниця» 1.1.3. Розвиток транспортно-лопстичних технологiй та об'ектiв муль-тимодальних перевезень
1.2 Розвиток шдустрп л^вання та оздоров-лення (медичний туризм) 1.2.1. Розвиток шфраструктури, матерiально-технiчного оснащення медичних та оздоровчих закладiв 1.2.2. Створення умов для запровадження кращого вичизняного та м1жнародного досввду, пiдвищення кватфшацп фахiвцiв медичних та оздоровчих закладiв 1.2.3. Розвиток iнфраструктури та супутшх послуг для пiдвищення кон-курентоздатносп медичного туризму 1.2.4. Формування позитивного iмiджу регiону як центру надання як1сних оздоровчих та лiкувальних послуг
1.3 Шдгримка агропро-мислового вироб-ництва 1.3.1. Посилення спроможносп мiсцевих шдприемств та фермерських господарств у сферi пвдвищення власно! ефективностi i продуктивносп 1.3.2. Впровадження агротехнологiй з використанням 1Т- iнновацiй 1.3.3. Щдтримка розвитку оргашчного сектору сiльськогосподарського виробництва 1.3.4. Сприяння розвитку експортного потенцiалу мiсцевих пвдприемств переробно! галузi
1.4 Iнновацiйний розвиток регiону 1.4.1. Активiзацiя в репош шновацшно1 та науково-техшчно1 дiяль-ностi 1.4.2. Розвиток шновацшно1 шфраструктури
Стратепчна цшь 2. PerioH малежмого та ефективмого урядування
2.1 Розвиток електрон-ного урядування та цифровiзацil 2.1.1. Розвиток геошформацшно! системи управлшня та мiстобудiвного кадастру Вшницько1 область 2.1.2. Щдвищення спроможностi органiв державно! влади та мiсцевого самоврядування до запровадження i використання iнструментiв елек-тронного урядування 2.1.3. Розвиток 1Т-шфраструктури регiону, мереж та е-сервгав, пвдтримка функцiонування 1Т-структури Вшницько1 областi
2.2 Розбудова потенцiалу шформацшно-аналггично! тдтримки репональ-но! полiтики 2.2.1. Щiдвищення спроможносп Агенци регiонального розвитку Вш-ницько! областi 2.2.2. Посилення системи щдвищення кватфшацп державних служ-бовцiв та посадових осiб мiсцевого самоврядування 2.2.3. Удосконалення системи збору та аналiзу даних для забезпечення ефективно! репонально! полiтики
2.3 Посилення м1жсек-торного партнерства та спiвпрацi 2.3.1 Щiдвищення оргашзацшно1 спроможносп iнституцiй громадянсь-кого суспiльства 2.3.2. Пвдтримка 1ГС, як1 працюють у сферi соцiально- економiчноl адаптаци вразливих верств населення, яш iнтегруються або ре шгегру-ються в мiсцевi громади 2.3.3. Щiдвищення рiвня знань та компетенцiй представник1в органiв влади та неурядового сектору щодо механiзмiв м1жсекторного партнерства 2.3.4. Проведення навчальних заходiв з питань патрiотичного вихо-вання, громадянсько! освiти та ввдповщального громадянства (анг. Responsible Citizen) серед молодi 2.3.5. Щiдтримка незалежних медiа-ресурсiв та заповнення аналiтичним контентом вiртуального простору
62 The scientific heritage No 44 (2020
Стратепчна цшь 3. PerioH сталого гумаштарного розвитку
3.1 Створення системи забезпечення найкра-щих штерес1в отри-мувач1в сощальних послуг 3.1.1. Утворення оптимально! мереж1 суб'екпв, що надають сощальт послуги 3.1.2. Розвиток мехашзм1в фшансування надавач1в сощальних послуг 3.1.3. Розвиток кадрового потенщалу сощально! сфери 3.1.4. Забезпечення права дитини на виховання в амейному середовищ1
3.2 Формування пащент-ор1ентовано! системи охорони здоров'я 3.2.1. Забезпечення повним пакетом медичних послуг населення обласп з урахуванням гендерного аспекту 3.2.2. Удосконалення системи екстрено! медично! допомоги 3.2.3. Впровадження системи телеметричного дистанцшного консультування 3.2.4. Профшактика захворювань, лшування та медична реабштащя дней та пвдлптав з серцево-судинною патолопею, гшертошчною хворобою, цукровим д1абетом та ожиршням 3.2.5 Щдвищення р1вня знань та компетенцш управлшського персоналу комунальних медичних за-клад1в з актуальних питань менеджменту
3.3 Розвиток професшно-техшчно! освгга 3.3.1. Сприяння залученню швестицш у розвиток професшно! (про-фесшно-техшчно! освгти), в тому числ1 приватних пвдприемщв та м1жнародних донор1в 3.3.2. Запровадження нових стандарпв професшно! освгга та навчання, навчальних плашв 1 програм на основ1 компетентностей кращих м1жнародних практик 3.3.3. Створення навчально-практичних центр1в та центру професшно! досконалосп на баз1 заклад1в професшно! (профтехосвгш), оснащення !х сучасним обладнанням 1 впровадження шновацшних технологш та елеменпв дуально! форми навчання
3.4 Розвиток регюналь-но! шфраструктури ф1зично! культури 1 спорту вищих досяг-нень 3.4.1. Буд1вництво 1 реконструкщя шфраструктури спорту вищих досяг-нень з урахуванням гендерного аспекту 3.4.2. Буд1вництво багатофункцюнальних спортивних майданчик1в (облаштування необхвдним обладнанням) з урахуванням гендерного аспекту
3.5 Збереження та поши-рення культурно! спадщини Вшнич-чини 3.5.1. Шдвищення конкурентоздатносп культурно-мистецько! сфери обласп 3.5.2. Збереження та реставращя пам'яток матер1ально! юторико- культурно! спадщини 3.5.3. Ввдновлення та збереження елеменпв нематер1ально! культурно! спадщини, популяризащя серед населення та гостей репону (у т.ч. через розвиток туризму) 3.5.4. Розвиток креативних шдустрш та культурних стартатв 3.5.5. Створення електронних ресурав та баз даних культурного 1 вторичного надбання обласп (е-культура) 3.5.6. Збереження вторично! пам'яп як складово! культурно! полтики та нащонально-патрютичного виховання
Стратепчна цшь 4. Регшн спроможних громад
4.1 Шдвищення еко-HOMÎ4HOÏ спромож-носп громад 4.1.1. Формування сприятливого бiзнес-середовища 4.1.2. Розвиток малого й середнього бiзнесу у прюритетних для громадах галузях економiки (у т.ч. IT-сектору, туризму, сшьського господарства, альтернативноï енергетики тощо); 4.1.3. Розвиток промислових зон, шду-стрiальних та технологiчних парков, щдтримка у розвитку техшчно! ш-фраструктури, залученнi iнвестицiй та супроводженнi iнвесторiв 4.1.4. Запровадження енерго- та ресурсоощадних технологiй на об'ектах спiльноï комунально! власностi комунальноï сфери та ОСББ
4.2 Забезпечення насе-лення належним доступом до базо-вих публiчних по-слуг 4.2.1. Забезпечення населення доступом до яшсно! (безпечноГ) питно! води 4.2.2. Шдвищення спроможносп та управлiння комунальними пвдприем-ствами 4.2.3. Розвиток системи ефективних внутршшх пасажирських перевезень 4.2.4. Впровадження нових пiдходiв до надання публiчних послуг у мало-заселених населених пунктах
4.3 Забезпечення едносп i згуртова-ностi в громадах 4.3.1. Забезпечення шклюзивносп та доступносп закладiв освiти, медичних та сощальних установ громади 4.3.2. Створення системи надання сощальних послуг на базовому рiвнi 4.3.3. Створення умов для культурного розвитку та громадсько! актив-носп населення 4.3.4. Змщнення соцiальних ввдносин у громадах через дiалог та поро-зумшня 4.3.5. Створення умов для збереження та розвитку багатонацiонального культурно! спадщини
4.4 Створення сприят-ливого середовища для дiтей та молодi 4.4.1. Забезпечення дiтей та молодi дошкiльного та школьного вiку яшсними та iнклюзивними освiтнiми послугами 4.4.2. Створення умов для самореалiзацiï та учасп дiтей та молодi у житп громади 4.4.3. Розвиток мюцево! iнфраструктури з урахуванням думки та дотри-манням прав дiтей та молодi
Ст1 эатепчна цiль 5. Регюн безпечного середовища
5.1 Вдосконалення системи цивiльного захисту та гро-мадсько1безпеки 5.1.1. Полiпшення системи реагування на небезпечнi подiï та надзвичайн ситуацiï 5.1.2. Створення мюцевих пожежно-рятувальних пiдроздiлiв, розбудова iнфраструктури iз забезпечення 1х функцiонування, у т.ч. «Центрш Безпеки» 5.1.3. Забезпечення протипожежно1 безпеки на об'ектах спiльноï кому-нальноï власностi комунальноï сфери 5.1.4. Забезпечення укриття населення обласп в захисних спорудах всiх титв 5.1.5. Пiдвищення безпеки дорожнього руху на автомобiльних дорогах обласп
5.2 Посилення захисту на прикордонних територiях 5.2.1. Будiвництво, облаштування та утримання мiсцевих пунктiв пропуску через украшсько-молдавський державний кордон 5.2.2 Створення умов для своечасного реагування на ситуацш на державному кордош
5.3 Забезпечення санiтарного та еко-лопчного благопо-луччя 5.3.1. Знешкодження непридатних та заборонених пестицидiв та аг-рохiмiкатiв 5.3.2. Розвиток шфраструктури регюнальних кластерiв з управлшня выходами 5.3.3. Шдтримка повторного використання та переробки вторинно1 сиро-вини 5.3.4. Формування культури ввдповвдального споживання та поводження з выходами
5.4 Збереження ландшафтного та бю-тичного рiзно-манiття 5.4.1. Розширення площi природо-заповвдного фонду 5.4.2. Збереження природного бiорiзномаïття: 5.4.3 Популяризащя природного та бiологiчного рiзноманiття регiону (у т.ч. для розвитку зеленого туризму) 5.4.4. Розробка локальних схем екологiчноï мереж1
5.5 Збереження та рацiональне вико-ристання водних ресурав 5.5.1. Ввдновлення i пiдтримання сприятливого гiдрологiчного режиму та санггарного стану рiчок 5.5.2. Будiвництво i реконструкцiя очисних споруд та систем водоввдве-дення
Джерело: сформовано на основ! [6, c. 5-8]
Стратепя не послаблюе мехашзм1в правового та економ1чного контролю в галуз1 еколопчно! без-пеки. Ймов1ршсть того, що реал1защя стратеги при-зведе до потенцшних вплив1в на навколишне сере-довище та здоров'я, яш сам по соб1 незначш, але мають загальний сукупний вплив на довк1лля в цшому, е незначною.
Еколопчна ситуащя Вшницько! области харак-теризуеться тим, що у 2018 рощ у повпря Вшницько! обласп вщ стащонарних джерел забруднення потрапило 97,3 тис. т забруднюючих речовин (без урахування виквдв дюксиду вуглецю). Значна пи-тома вага - 75,5% (73,5 тис. т) - виквдв забруднюючих речовин припадае на мюто Ладижин. Кр1м того, високий вщсоток у розподш викид1в до за-гального обсягу припадае на Тульчинський (4,1%), Тростянецький (3,5%) райони та мюто Вшницю (2,6%). Кшьшсть виквдв забруднюючих речовин
вщ стащонарних джерел у розрахунку на квадрат-ний кшометр територй' по обласп протягом 2018 року склала 3,7 т. Найвища щшьшсть викид1в забруднюючих речовин у розрахунку на квадратний кшометр припадае на мюто Ладижин (3342 т), а та-кож на мюта Вшницю (36 т), Жмеринку (15 т), Хмшьник (7,3 т), Козятин (6,6 т), Тростянецький (3,7 т) та Тульчинський (3,6 т) райони. На душу населения в середньому по обласп припадае 62 кг викинутих у повггря забруднюючих речовин [14].
Основними забруднювачами повпря в обласп залишаються тдприемства енергетично! проми-словосп, альського господарства, переробно! про-мисловосп та транспортш тдприемства. Основними речовинами, що забруднюють атмосферне повиря, е дюксид арки (55,9%), речовини у вигляд1 твердих суспендованих частинок (14,6%), сполуки азоту (10,6%), метан (9,5%) та оксид вуглецю
(6,7%) [14 ] (рис. 8).
2,6 г0,1
й Тверд1 суспендоваш частинки ^ Дюксид арки и Сполуки азоту I Оксид вуглецю : Метан
|ИНеметанов1 легш оргашчш сполуки
■ 1нш1 речовини
Рис. 8. Структура викидгв основних забруднюючих речовин в атмосферне повтря вгд стацгонарних джерел забруднення у Вгнницькш областг у 2018 роцг, % Джерело: сформовано на основI [6]
Правове й шституцшне регулювання та клю-чов1 еколопчш вимоги у сфер1 охорони навко-лишнього природного середовища визначаються Законом Укра!ни «Про охорону навколишнього природного середовища» (№ 1264-Х11 ввд 26.06.91). ст. 204 цього Закону регламентуе, щодо компетен-ци обласних, Ки!всько! та Севастопольсько! мюь-ких державних адмшютрацш у сфер1 охорони навколишнього природного середовища належить:
а) забезпечення реал1заци державно! полгшки у сфер1 заповедно! справи, формування, збереження та використання еколопчно! мереж!, здшснення управлшня та регулювання у сфер1 охорони 1 використання територш та об'екпв природно-зашвш-ного фонду Укра!ни на вшповвднш територй;
б) участь у проведенш мониторингу стану нав-колишнього природного середовища;
в) участь у розробленш стандарпв щодо регулювання використання природних ресурав 1 охорони навколишнього природного середовища в1д забруднення та шших шидливих вплив1в;
г) реал1защя повноважень у сфер1 ощнки впливу на довк1лля в1дпов1дно до законодавства про ощнку впливу на довкшля;
г) затвердження за поданням центрального органу виконавчо! влади, що реал1зуе державну полгтику у сфер1 охорони навколишнього природного середовища, для шдприемств, установ 1 ор-гаиiзацiй л1мтв використання природних ресурав (кр1м природних ресурав загальнодержавного зна-чення), скид1в забруднюючих речовин у навколишне природне середовище (кр1м скид1в, що при-зводять до забруднення природних ресурав загаль-нодержавного значення, навколишнього природного середовища за межами вшповщно! те-ритори);
д) видача дозвол1в на здшснення операцш у сфер1 поводження з выходами, викиди шк1дливих речовин у навколишне природне середовище, спещальне використання природних ресурав вадповадно до законодавства;
д-1) реалiзацiя повноважень у сферi стратепч-но! еколопчно! оцiнки вщповщно до законодавства про стратегiчну еколопчну оцiнку;
е) вирiшення iнших питань у сферi охорони навколишнього природного середовища вiдповiдно до закону [6; 14].
Засади еколопчно! полiтики Укра!ни також визначенi Законом Укра!ни «Про Основш засади (стратегiю) державно! еколопчно! политики Укра!ни на перiод до 2030 року» (№ 2697-VIII ввд 28.02.2019). Закон передбачае iнтегрування еко-логiчних вимог пвд час розроблення i затвердження документiв державного планування, галузевого (секторального), регiонального та мкцевого ро-звитку. Вiдповiдно до Указу Президента Укра!ни «Про Цiлi сталого розвитку Укра!ни на перiод до 2030 року» (№ 722/2019) мае бути забезпечено до-тримання Цшей сталого розвитку Укра!ни на перюд до 2030 року [6, с. 24].
Мехашзм екологiчного розвитку сшьських те-риторiй повинен бути оргашчною частиною еко-номiчного механiзму природокористування, тому заходи мають бути узгоджеш з природними проце-сами та юнуючими економiчними механiзмами та реалiзовуватися в единому господарському комплекса Екологiчно стiйкий розвиток сiльських те-риторiй слад визначати як складний комплекс, мета та завдання якого досягаються за допомогою пев-ного ефективного мехашзму [4; 16]. Механiзм еколопчно стiйкого розвитку сiльських територiй слщ розглядати через взаемопов'язанi його структурш компоненти: економiчнi, екологiчнi, сощально-ор-гашзацшш та iнституцiйно-правовi. Тому чинни-ками формування екологiчно стiйкого розвитку сшьських територш е насамперед внутрiшнi ре-сурси територi! (табл. 3).
Таблиця 3.
Фактори формування еколопчно сталого розвитку сшьських територш
Назва складових Характеристика складових
I Людський каттал Навики, вмшня, знання, здоров'я i здiбнiсть до роботи;
II Соцiальний капiтал Формальнi та неформальш соцiальнi зв'язки та взаемостосунки з оточуючими, вiдповiдальнiсть i здатшсть адаптуватися до змiн;
III Природний капiтал Природнi ресурси та навколишне середовище, а також п можливостi, як1 вони надають;
IV Фiзичний капiтал Машини, устаткування, технологi!, вироблена в господарствах продукщя та iснуюча фiзична iнфраструктура;
V Фiнансовий капiтал Фiнансовi ресурси у будь-якому виглядi (грошi, цiннi папери, дорогоцшш метали).
Джерело: сформовано за результатами досл1дження
Еколопчно сталий розвиток сшьських територш можливий шляхом впровадження ефективно! моделi сталого розвитку, основою яко! е рацю-нальне поеднання науки та iнновацiй.
У цьому контекстi визначено основнi завдання Нацюнально! ради з питань науки, шновацш та сталого розвитку: вивчення стану реалiзацi! державно! полiтики у галузi науки та iнновацiй щодо ре-алiзацi! принципiв сталого розвитку, тдготовка пропозицiй щодо прiоритетiв науково! та шно-вацiйно! дiяльностi; оцшка рiвня розвитку науки та шновацш, впровадження моделi сталого розвитку, аналiз та обговорення проблемних питань, що !х пе-решкоджають; узагальнення мiжнародного досвiду формування та реалiзацi! державно! полгшки у га-лузi науки та шновацш, акцентування уваги на впровадженш моделi сталого розвитку та розробщ пропозицiй щодо використання такого досввду в
Укра!нi; аналiз проекпв законiв та iнших норма-тивно-правових актiв про наукову та шновацшну дiяльнiсть, впровадження моделi сталого розвитку; оргашзащя, проведення публiчних консультацiй щодо проекпв нормативно-правових актiв та надання рекомендацiй з цих питань; розгляд пропо-зицiй державних органiв, вгтчизняних, закордонних та мiжнародних органiзацiй, компанш та установ щодо активiзацi! [12; 13], включаючи стимулю-вання, наукову та шновацшну д1яльшсть для забез-печення сталого розвитку сiльських територш Укра!ни.
Також, охорона навколишнього середовища стае неввд'емною частиною державного управлшня, саме тому Концептуальнi положення стратеги еколопчно сталого розвитку альських територш по-виннi мiстити чпта iнструкцi! щодо !! реалiзацi! (рис. 9).
♦ Розробка переважних важел1в 1 мехашзм!в (економ1чних 1 нееконом1чних), спрямованих на ви-конаиия визначених концепщею основних цшьових установок;
♦ Прогноз найважливших показнишв сощально-економ!чного розвитку територп на основ! узгоджения оч1куваних показник1в якосп 1 р1вня життя сшьського населения.
Рис. 9. Основт напрями стратеги еколог1чно сталого розвитку сшьських територш Джерело: сформовано за результатами досл1дження
Економ1чш шструменти еколопчно безпеч-ного розвитку сшьських територш на сьогодш включають: податки на продукта, небезпечш чи шквдлив! для здоров'я; оплата викид1в та шших за-ход1в монетарно! пол1тики; еколопчш гранти. Од-нак юнуе проблема врахування фактичних еко-лопчних втрат сусшлъства та створения достатньо! фшансово! бази для заход1в щодо охорони навко-лишнього середовища.
Дшчий мехашзм збираиия виплат в1д забруд-нення навколишнього середовища та еколопчно! шкоди в Укра!ш не враховуе вах аспекпв еко-ном1чних та сощальних втрат суспшьства вна-слвдок його економ1чно! дгялъносп [12; 13]. Вияв-лена компенсация шкоди не повшстю покривае еколопчш потреби через неефектившсть системи примусового стягнення еколопчних платеж1в.
Сьогодшшш умови сталого розвитку сшьських територп включають: 1) усввдомлення загрози сталому розвитку, розумшня цшей та ознак сталого розвитку; 2) розробка основних принцитв анал1зу сталого розвитку, створения метод1в та моделей
сталого розвитку територш на р1зних р1внях; 3) розробка мехашзму сталого розвитку сшьських територп та мехашзм1в !х реал1заци [1]. У цьому контекст! мехашзм сталого розвитку сшьських територш повинен бути оргашчною частиною економ1чного мехашзму управлшня довк1ллям. Заходи повинш бути узгоджеш з природними проце-сами та юнуючими економ1чними мехашзмами та реал1зовуватися в единому господарсько-економ1ч-ному комплекс!.
Кр!м того, вс! фактори економ!чного мехашзму еколопчно сталого розвитку альських територш повинш бути подшеш на дв! категор!! -фактори формування та фактори функцiонуваиня еколопчно сталого розвитку сшьських територш. При цьому доцшьно розд!лити функц!ональн! фактори на дв! категор!!': зовшшш та внутршш [1; 10].
Ввдповшно до принцип!в концепц!! сталого розвитку до фактор!в, що беруть участь у формуванш еколог!чно сталого розвитку, належать: людський кап!тал, сощальний кап!тал, природний, ф!зичний
та фшансовий каштали. Також економiчнi шстру-менти екологiчно сталого розвитку сiльських тери-торiй включають: податки на небезпечнi або шкiдливi для здоров'я продукти; плату за викиди та iншi грошовi заходи; природоохоронш субсидп.
Для Укра!ни процес евроштеграцп сьогоднi повинен супроводжуватися пристосуванням до ви-
мог спшьно! еколопчно! та сощально! полiтики £в-ропейського Союзу [1]. Основна загроза, яка ниш сповшьнюе цi процеси, - це яшсть управлiння - дер-жавне, регiональне та мiсцеве. Наведений анатз створюе переконливi пiдстави для встановлення чiтких умов переходу Укра!ни до моделi сталого розвитку (рис. 10)._
Екологобезпечний розвиток економши, результатом чого повинно стати досягнення вищого рiвня добробуту при одночасному розв'язаннi ресурсо-екологiчних та соцiаль-
них завдань;
Ввдтворення та рацiональне використання всiх видiв ресурсiв, запровадження ефектив-но!' системи природокористування та охорони навколишнього середовища, шдтри-мання еколопчно! рiвноваги, як основи збереження довк1лля для сучасного та
майбутшх поколiнь;
Необхiднiсть системно!' еколого-економiчно! реструктуризацй' промисловостi, альсь-кого господарства, узгодження цiлей та заходiв розвитку галузей та регiонiв, окремих пвдприемств, як1 е елементами соцiо-еколого-економiчно! системи кра!ни;
Спiвробiтництво з мiжнародними органiзацiями з питань сталого розвитку та розв'язання ресурсо-екологiчних проблем на основi iнновацiйного розвитку економiки, запровадження в практику господарювання найкращого досвщу та передових науково-технiчних та соцiально-економiчних досягнень;
Утвердження в суспiльствi принципiв соцiально! справедливостi, подолання сощаль-них проблем та стабiлiзацiя на цш основi демографiчно! ситуацй' в кра!ш, зниження за-хворюваностi та зб№шення тривалостi життя людини.
Рис. 10. Головт умови переходу Украти на модель сталого розвитку альських територш Джерело: сформовано за результатами дослгдження
Сучасна стратепя сталого розвитку сшьських територш Украши як частини економiчно! полгшки держави вимагае використання шновацшних шд-ходiв, що забезпечують можливiсть ефективного розвитку економiчних вадносин [9]. Застосування iнновацiйних принципiв економiчного розвитку е необхiдною умовою штеграцп Укра!ни у свiт з ви-соким конкурентним тиском.
Висновки. Глобальш проблеми неможливо виршити без узгоджених заходiв та стратегш розвитку на всiх рiвнях - вiд рiвня свiтово! спшьноти в цiлому й рiвня окремих кра!н - до рiвня промисло-востi та конкретних пiдприемств.
Систематичне вирiшення економiчних, еко-логiчних та сощальних проблем на всiх рiвнях за-безпечить стiйкий розвиток сшьських територш. Створення умов для переходу альських територш Украши до моделi сталого розвитку посилить !х конкурентоспроможнють та позиц1ю на свiтових ринках, створивши основу для посилення еко-номiчно! мiцностi кра!ни та вирiшення еколопчних та соцiальних проблем.
Список л^ератури
1. Вергун А.М., Тарасенко 1.О. Концепцiя сталого розвитку в умовах глобатзаци. В1СНИК КНУТД. 2014. № 2. С. 207-218.
2. Вшницька обласна державна адмшстращя. URL: http://vin.gov.ua/invest/analityka/24193-analitychna-dovidka-za-sichen-hruden-2019-roku-shchodo-sotsialno-ekonomichnoho-rozvytku-vinnytskoyi-oblasti (дата звернення 01.02.2020).
3. Головне управлшня статистики у Вш-ницьк1й область URL: http://www.vn.ukrstat.gov.ua (дата звернення 02.02.2020).
4. Гончарук 1.В., Томашук 1.В. Вплив еколого-економiчного фактору на особливосп ор-ганiзацiйно-економiчного механiзму використання ресурсного потенщалу сiльських територiй. Еко-номiка. Фiнанси. Менеджмент: актуальнi питання науки i практики. 2017. № 4 (20). С. 55-62.
5. Данилишин Б., Веклич О. Ефект декаплшгу як фактор взаемозв'язку мiж економiчним зростан-ням i тиском на довкшля. Вiсник Нацiонально! ака-дем^' наук Укра!ни. 2008. № 5. С. 12-18.
6. Звгг про стратепчну еколопчну ощнку Стра-Terii' збалансованого репонального розвитку Вш-ницько! областi на перюд до 2027 року. URL: http://www.vin.gov.ua/images/doc/vin/ODA/ogoloshe nia/Zvit_SEO.pdf (дата звернення 04.02.2020).
7. 1ртищева 1.О., Стройко Т.В., Стегней М.1. Фактори та особливосп eкологiчно сталого розвитку сшьських тeриторiй в умовах глобальних виклишв. Актуальнi проблеми економши. № 1(163). 2015 с. 302-310.
8. Кононенко О.Ю. Актуальш проблеми сталого розвитку: навчально- методичний посiбник. К.: ДП «Пршт сервю», 2016. 109 с.
9. Концепщя Державно)! цшьово! програми сталого розвитку сшьських територш на пeрiод до 2020 року. URL: http://www.uni-flor.biz/law/kontseptsiya-do-2020- roku.html. (дата звернення 21.12.2019).
10. Луцяк В.В., Томашук I.B. Екологiчний менеджмент потенщалу Вшницько)! областi. Еко-номiка. Фiнанси. Менеджмент: актуальнi питания науки i практики. 2019. № 1. С. 33-47.
11. Mazur K.V., Tomashuk I. V. (2019). Governance and regulation as an indispensable condition for
developing the potential of rural areas. Baltic Journal of Economic Studies, Vol. 5, №. 5 December, pp. 67-78.
12. Стегней M.I. Еколопчш прюритети розвитку сшьських територш. Економша та держава. № 1/2015. С. 17-21.
13. Стегней M.I. Мехашзм еколопчно сталого розвитку сшьських територш: сутшсть, складовi та функци. Економiчний вюник Запоpiзькоï державно1 iнженеpноï академiï. Випуск 1 (01). 2016. С. 36-42.
14. Стратепя збалансованого pегiонального розвитку Вшниць^' областi на пеpiод до 2020 року (нова редакщя). URL: http://www.vin.gov.ua/invest/rehionalni-prohramy-rozvytku/624-stratehiia-zbalansovanoho-rehionalnoho-rozvytku-vinnytskoi-oblasti-na-period-do-2020-roku-nova-redaktsiia (дата звернення 22.01.2020).
15. Tomashuk I.V. (2017). Problems and prospects of management development of rural territories. Baltic Journal of Economic Studies, Vol. 3. № 5 December, pp. 214-220.
16. Трегобчук В. Концепщя сталого розвитку для Украни. Вюник НАН Украни. 2002. № 2. С. 16-25.
FEATURES OF BUSINESS INTELLIGENCE DEVELOPMENT IN THE CONDITIONS OF DIGITAL
TRANSFORMATIONS
Yurchuk N.
Vinnytsia National Agrarian University candidate of Economic Sciences, associate professor of the department of computer science and economic
cybernetics
Abstract
The article explores the main trends of Business Intelligence development. It has been determined that business intelligence is used to effectively manage businesses. One of the tools of business intelligence is Business Intelligence. The Business Intelligence market is dynamically developing and growing.
The essence of the concept of Business Intelligence is analyzed. It has been established that the definition of business intelligence has been around for several decades, although there is no definitive definition in the scientific literature. It is established that Business Intelligence is a metaphor that has no literal interpretation and denotes a synergistic complex of automated tools for analyzing primary data and visualizing its results to support decisions.
It is determined that the main functionality of the VI platforms is integration, information delivery and analysis.
The classification of Business Intelligence platforms according to the recommendations of leading information-analytical agencies is considered. One of the most respected studies in Business Intelligence has been found to be Gartner's annual report on Business Intelligence and Analytics Platforms - the "Gartner BI Magic Quadrant", which provides a thorough analysis of VI vendors and major market trends in Business Intelligence and Analytics.
The basic tendencies of development of Business Intelligence are investigated. It is argued that modern analytical platforms are increasingly incorporating artificial intelligence, machine learning and natural language skills that make it easier to use and simplify their use to support decision making.
Keywords: Business Intelligence, Business Analytics, BI Systems, Big Data, Data Mining, Text Mining, Visual Mining.
Problem statement. The introduction of cutting-edge information technology, business models, digital platforms, the Internet of Things, artificial intelligence, in-depth analytics of huge data sets have a powerful economic effect, as economic growth and digital technologies are now strongly interconnected.
The processes of state formation and reform of Ukrainian society, which have been going on for more
than a quarter of a century, make significant adjustments to the mechanisms of sustainable development [8]. The basis for sustainable economic development is a systems approach and digital technologies. The digital economy is the basis for the development of society, the state, and business. Its development is a matter of national security and independence of every state, including Ukraine.
The digital economy is one of the technologies
