CC BY
30
УДК 351.85(477)-029:9
АНАЛ1З ДЕРЖАВНО1 ПОЛ1ТИКИ СФЕРИ КУЛЬТУРИ В УКРА1Н1 (1991-2001 рр.)
ORCID 0000-0002-6553-0497
Проаналгзовано систему прийняття концептуальних ршень органами державног влади з основних напрям1в культурног полтики в першг роки побудови незалежног Украгнськог держави (1991-2001 рр.).
Ключов1 слова: культура, культурна поломка, культурна сфера, органи державно! влади, культурне будiвництво, законодавча база.
Постановка проблеми. Галузь культури у добу революцшних процешв завжди була найсприятлившою щодо прогресивних змш. I якщо щейш змши в Укра!ш в перш1 роки побудови незалежно! держави (1991-2001 рр.) були бурхливими, яскравими й наочними, то структурно-оргашзацшна трансформация державного управлшня культурою, !! фшансування, створення вщповщно! законодавчо! бази вщбувались повтьно, не завжди лопчно й науково обгрунтовано.
Досл1дження саме цих процешв, анал1з вщповщних дш основних гшок центрально! влади, спрямованих на подолання кризових явищ у нацюнальнш культур1 та !! реформування, мае неабияке практичне значення, його результати можуть враховуватися законодавцями, державними управлшцями, кер1вниками установ 1 заклад1в культури.
Тому анал1з нормотворчо! д1яльност1 основних загально державних структур у побудов1 системи прюритет1в, послщовност прийняття та виконання
полгтичних ргшень у культурнш сферi в перше десятилiття незалежностг Украши стае дедалi необхiдним. Цг документи е фундаментом iсторiографiчноi науки з дано! тематики для розумгння досягнень, достоiнств i недолiкiв у галузi культурного будiвництва в цей пергод.
yci гiлки влади демонстрували чималу активнiсть у культурнiй сферг, переоформленнi законодавчо! бази, вирiшеннi поточних проблем, створеннi нових iнституцiй або змшенш статусу старих тощо. Головне - вивчення того, як саме це робилось, наскгльки свiдомо, з яким гдеолопчним навантаженням, з якою метою (декларованою чи пiдсвiдомою), до яких наслщюв призвело. Всi законотворчi акти того часу стали вгдбитком повно! протирiч епохи перебудови, що вплинуло на формування державно! полгтики в культурнiй сферi Украши та створення ново! культури незалежно! держави в дослгджуваний перiод.
Аналiз актуальних досл1джень. Отже, формування державно! полггики в культурнiй сферг Украши (1991-2001 рр.) можна дослгдити з ргзних джерел: економгчних, полгтичних, сощолопчних, фглософських, культурологгчних тощо. Проте при вивченнг державних актгв, що акумулюють аналггачш дослгдження, рекомендацн та шляхи виргшення завдань на загальнодержавному ргвнг, науковг висновки про досягнення чи проблеми в галузг культури найбгльш доказово виглядають в гсторичному аспектг.
На жаль, у публгкацгях з юторюграфн дано! тематики вгдсутня суто гсторична основа, тому що дослгдники, громадськг дгячг або дгячг культури змгшують всг складовг процесу створення ново! гсторп культури в пошуку пояснень причин нестабгльного стану нащонально! культури, вдаючись до ненаукових, а частгше - до фактологгчних та методологгчних роздумгв i висновкгв.
Для визначення масиву робгт, що пгдлягае вивченню, в типологгчному розподш науково! класифгкацн слгд використовувати: 1) стутнь узагальнення проблеми, тобто визначити матергали, що е узагальнюючими; 2) хронологгчну ознаку, тобто матергали, що виданг в дослгджуваний пергод або з приводу
вщзначення десятирiччя незалежност i тсля цього; 3) в якш галузi державного управлiння i з якого приводу була тдготовлена робота.
Метою статт е комплексний аналiз дiяльностi органiв виконавчо! та законодавчо! влади в Укра!ш в галузi реформування культурно! сфери, пiдтримки ïï життездатностi в умовах кризи економши, падiння соцiальних та гуманiтарних стандарт життя. Дослiджуеться модернiзацiйна складова у розвитку i формуванш культурноï полпики вiдповiдними органами влади.
Поставлена мета зумовила виршення таких завдань:
- вивчити шзнавальш можливостi iсторичних джерел - державних актiв за темою до^дження;
- обрати вiдповiднi методи вивчення фактичного матерiалу, його критики та структуризации
- показати реальш умови iснування, стан, тенденцiï та напрями розвитку культурноï сфери в дослщжуваний перiод;
- вивчити, проаналiзувати та класифiкувати з погляду ефективносп, мотивацн та наявностi модернiзацiйноï складово!' iнiцiативи органiв виконавчо!' влади з реформування законодавства та створення основ ново!' культурно!' полiтики;
- охарактеризувати основнi етапи розвитку законодавства в галузi культури, якi вiдтворювали вщповщш умови здiйснення iдеологiчних, полiтичних, оргашзацшних та iнших реформ у зазначений перюд;
- дослiдити стратегiчнi, щеолопчш та органiзацiйнi змiни, що вщбулися в культурнiй полiтицi та сферi управлiння культурою незалежноï Украïни в перше десятирiччя незалежностi.
Виклад основного матерiалу. Вiдповiдно до Конституцн Украши, з одного боку, та враховуючи реалн тiеï полiтичноï системи, яка склалася в краïнi в перше десятирiччя ïï незалежностi, - з шшого, можна назвати кiлька основних джерел формування культурноï полiтики державою. ïх вага, значення та функцн в загальнiй державнiй структурi змшювалися та еволюцiонували, але зрештою
була збудована наступна система прюритепв та послщовнють ухвалення полггичних рiшень.
На першому мiсцi i формально, i реально знаходився Президент Украши з його Секретарiатом та Адмшютращею. Саме ця структура шщшвала основш напрями культурно! полiтики, приймала концептуальнi рiшення щодо розвитку культури в цшому або ïï галузей, стимулювала iншi владнi iнститути на активнють у культурнiй сферi, спрямовувала вектори та дозувала обсяги ^eï активностi.
У першi три роки незалежносп, в перiод Президентства Л. М. Кравчука i до президентських виборiв 1994 р. шщативи в галузi культурного будiвництва в цшому пропорцшно були розподiленi мiж рiзними гiлками виконавчох' (президент, уряд) та законодавчою владою (парламент). Втiм, слщ вiдзначити, що цi iнiцiативи здебшьшого мали спонтанний характер, виникали не в результатi проведення науково обгрунтованих, системних та всебiчних реформ культурноï сфери, а були лише реакщею на змiни в реальному житл, початок економiчноï кризи, проблеми з бюджетним фiнансуванням культури. Дiï держави обмежувались тими чи iншими декларащями, прийняттям чергових непрацюючих програм або закошв.
Пiдписанi та оприлюдненi президентом Л. М. Кравчуком укази та розпорядження в галузi культури зовшм не чисельш (1-2 на рш у 1992-1993 рр., трохи бшьше - в 1994 р.), а 1'х назви та змiст свщчать про повну вiдсутнiсть концепцiï реформи. Натяк на можливють формулювання тако!' концепцiï можна помiтити лише у розпорядженш Президента «Про деякi заходи щодо розвитку нащонально1' культури» вщ 9 березня 1994 р. № 16 [25, с. 70]. Даш законодавчi акти зачшали лише деяк проблеми культурного життя i не стшьки вирiшували 1'х, скiльки демонстрували вiдповiднi намiри.
Перший напрям - матерiальна пiдтримка дiячiв культури в умовах економiчноï кризи та незбалансованост бюджету - Указ Президента Украши Л. М. Кравчука «Про невщкладш заходи з сошального захисту дiячiв лiтератури
та мистецтва в умовах переходу до ринкових вщносин» № 75, тдписаний 6 лютого 1992 р. [25, с. 5]. Hi дiячам культури, ш самш культурi в наступи два роки не стало краще, 6 липня 1994 р. тдписуеться черговий Указ «Про додатковi заходи з державно1' тдтримки культури» [25, с. 30].
Другий напрям - створення шституту нацюнальних закладiв культури та пiдвищення 1'х статусу, в тому числi i збшьшене фiнансування. Одним iз перших такий статус отримала Кшвська кiностудiя художнiх фiльмiв iменi О. П. Довженка (Указ вщ 26.11.1993 р. № 565). Саме поняття «нацюнальна установа культури» було визначено тзшше спецiальним Указом Президента «Про нацюнальш заклади культури» вiд 11 жовтня 1994 р. № 587, вш же встановлював перелiк закладiв, яким на той час було надано статус нацюнальних [25, с. 34].
Третя тенденцгя - це бшьш або менш потужне вщзначення ювшейних дат, пов'язаних iз життям та творчютю видатних дiячiв украшсько1' культури рiзних епох. Знову ж таки у даному випадку так ствпало, що першим було сторiччя iз дня народження О. П. Довженка, про заходи iз святкування якого йшлося в Указi Президента вщ 10 вересня 1994 р. № 511 [25, с. 32].
Четвертий напрям культурницько1' полпики перших двох президенпв пов'язаний iз створенням усшяких iсторико-культурних, iсторико-археологiчних центрiв та заповщниюв в iсторичних мiстах, палацах, селищах, на археолопчних пам'ятках тощо. Президент Л. М. Кравчук видав Указ «Про створення юторико-культурного центру в мюп Умаш Черкасько1' области» вiд 7 червня 1994 р. № 283 [25, с. 28].
П'ятий напрям, який започаткував перший Президент, пов'язаний з вщтворенням релтйного життя, а точнiше - функщонуванням релiгiйних iнституцiй, церкви. Указ «Про заходи з повернення релтйним оргашзащям культового майна» вiд 4 березня 1992 р. № 125 [25, с. 6] створював деяю суп^ проблеми щодо iснування музейно1' та пам'ятко-охоронно1' сфери, породжував протирiччя мiж культурними установами, розташованими в примщеннях церков
та монастирiв i релтйними громадами вщповщних мют. Щодо конкретних юторико-культурних об'еклв загальнодержавного чи, навпъ, свiтового значення було видане спещальне розпорядження «Про створення Комiсiï з питань використання ансамблiв Софiйського собору та Киево-Печерськох' Лаври» вiд 22 червня 1994 р. № 56 [25, с. 71], тсля якого у святковi дш на територп Софiйського собору почалися релiгiйнi служби, а частина музейного мютечка Киево-Печер^^' Лаври була повернена у володшня православного монастиря.
Одним iз перших аклв, який розпочинае новий, «козацький» напрям у державному (президентському) баченш культуротворення в умовах незалежностi став Указ Президента Украши «Про вщродження юторико-культурних та господарських традицш Украшського козацтва» вiд 4 сiчня 1995 р. [7, с. 61]. Ця тема стае одшею з ключових та (разом iз вiдродженням релтЛ) на наступне десятирiччя: 15 листопада 2001 р. Л. Д. Кучма тдписуе Указ «Про нащональну програму вiдродження та розвитку Украïнського козацтва на 2002-2005 роки» № 1092/2001 [14, с. 1-11]. Програма розвивала i деташзувала всi напрями роботи, призначала вiдповiдальнi структури з виконання тих чи iнших завдань, функцiï та повноваження. Згiдно з шею Програмою вiдроджене украïнське козацтво мало виявити себе у сферах: вiйськово-патрiотичноï роботи; створення вiдродження, вщновлення та охорони заповiдних мiсць i об'еклв; освiти i виховання; культурно-просвiтницькоï дiяльностi; науково-дослiдноï, пропагандистськоï та видавничоï роботи; фiзкультури спорту i туризму - обсяг всеосяжний. Тут козацтво розглядалося як панацея вiд проблем та негараздiв в усiх галузях життя.
Однieю з перших галузей культури, якi передусiм вiдчули на перехiд до вiльного ринку та каштаизацп основних фондiв, стала галузь книговидання та преси, яка звикла до повного держзамовлення, дешевого паперу та шших матерiалiв. 28 лютого 1995 р. був тдписаний Указ Президента Украши «Про Державну програму розвитку нащонального книговидання i преси на перюд до 2000 року» [11, с. 287]. Проблема виршувалась традицшним адмшютративно-
командним шляхом, призначались вщповщальт структури. Пошук кошпв покладався на Кабмш та iншi виконавчi органи (мiнiстерства).
Указом Президента вiд 12.11.1999 р. було створено Лггературно-мистецький лггопис «Золотий фонд Украши», зпдно з яким Фонд мав вщображати «iсторiю та сучаснiсть украшсько1' лггератури i мистецтва, подвижницьку дiяльнiсть видатних дiячiв та сучасних лiтераторiв, митщв, науковцiв i дослiдникiв художньо1' культури, майстрiв народно1' творчостi Украши», а надбання Фонду потрiбно використовувати для «патрютичного виховання громадян Украши, шднесення моралi, пропаганди досягнень украшсько1' культури» [21, с. 2].
Оскшьки стан справ у галузi книговидавництва чомусь не змшювався на краще, був запроваджений ще один Указ «Про додатковi заходи щодо державно1' тдтримки нацiонального книговидання i книгорозповсюдження» вщ 9 листопада 2000 р. № 1217/2000 [12, с. 64-65]. Рекомендацп даного указу передають основнi проблеми вггчизняного книговидавництва, якi не були виршеш в перше десятилiття незалежностг До цих проблем вiдносилось: зменшення обсягу виробництва книг украшською мовою; зменшення виробництва украшомовних книг для дггей та юнацтва; зменшення потягу до читання серед молодц вщсутнють пропорцiйного й законодавчо урегульованого книжкового ринку. Украïнськi книговиробники навiть не мали коштiв щодо участi у мiжнародних книжкових ярмарках. Втiм слщ зазначити, що статистичнi данi на кшець 1990-х рр. - початок 2000-х демонструють (ще до появи Указу Президента), що галузь почала пристосовуватись до ринкових умов.
Безумовно галузевий характер мав Указ Президента Украши «Про Академш мистецтв Украши» вщ 14 грудня 1996 р. [6, с. 702], яка створювалась з метою дальшого розвитку украшського мистецтва, вiдродження нацiональних традицiй, проведення фундаментальних дослiджень з iсторiï становлення i розвитку художньо1' культури в Украшу Вирiшення питання фiнансування дiяльностi зб1льшено1' Академй' знову адресувалось Кабiнетовi Мiнiстрiв [22, с. 9].
Указом Президента вгд 16.01.1998 р. № 21/98 затверджувалось нове «Положення про Нащональну комгсгю з питань повернення в Украшу культурних цшностей», про що йшлося ще в «Декларацii про державний суверенгтет», прийнятiй 16 липня 1990 р. Але, як показала та продовжуе показувати практика повернення культурних цшностей, це дуже складне, а нергдко й неможливе для виконання завдання. Були окремi уcпiхи в поверненнг творiв украiнcьких пиcьменникiв або художникгв, релiгiйноi лiтератури, архiвних матерiалiв. Втгм, основна робота комicii полягала у виявленнг та облiку нацiональних культурних цшностей, вивченнг конкретних норм мiжнародного права, cприяннi додержанню угод, конвенцгй, рекомендацiй ООН, ЮНЕСКО, координацii робгт вiдповiдних мiнicтерcтв, вiдомcтв тощо [26, с. 6-7].
Проблеми гснування клубних закладiв були згаданi в Указi Президента «Про державну пiдтримку клубних закладiв» (вiд 21.03.2000 р. № 485/2000). Проблема стала такою, що про неi не можна було не говорити. Рецепти ii виргшення мали вже знайомий за гншими напрямами адмшютративно-командний характер, не тдкршлений реальними кошторисами.
Напрям полггики матерiальноi пiдтримки державою був розпочатий ще у лютому 1992 р. указами Президента Украши Л. М. Кравчука. За президентства Л. Д. Кучми вгн знаходить логгчне завершення. Зггдно з Указом Президента Украши «Про присудження Державних премгй Украши гменг Т. Шевченка 1995 року» вгд 7 березня 1995 р. премп отримали тринадцять дгячгв культури -письменникгв, авторгв упорядникгв, художникгв, композиторгв, артистгв [20, с. 413]. Очевидно, що цих премгй було замало для того, щоб виправити ситуацгю i припинити незадоволення творчо!', мистецько!', освгтянсько!', науково!' штелггенцп станом свого матергального забезпечення. Тому з'являеться Указ Президента Украши «Про державнг стипендп видатним дгячам науки, освгти та культури» вгд 14 лютого 1996 р. № 128/96, який конкретизуеться вгдповгдним Указом «Про Положення про державнг стипендп видатним дгячам науки, освгти та культури» вгд 13 травня 1996 р. № 341/96 [19, с. 351]. Висували кандидатгв
вчеш, педагопчш, художш ради установ, де вони працювали, а обирали й затверджували переможщв, вщповщно, Державний комiтет Украши з питань науки, технiки та промислово1' полпики, Мiнiстерство освiти та Мiнiстерство культури.
20 жовтня 1998 р. датуеться Указ Президента «Про державну тдтримку культури i мистецтва в УкрашЬ» № 1152. Зпдно з останшм був виданий новий Указ «Про затвердження Положення про порядок надання гранив президента Украши молодим дiячам у галузi театрального, музичного, образотворчого мистецтва та кшематографн для створення i реалiзацiï творчих проектiв» вщ 6 лютого 1999 р. № 127/99 [13, с. 16-17]. Кшьюсть гранив та 1'х обсяг вщповщно проекту пiдраховуе мiнiстерство культури, а Президент, за поданням Кабiнету Мiнiстрiв, призначае гранти та встановлюе 1'х остаточнi розмiри. Гранти Президента мали стимулювати розвиток вiдповiдних галузей культури, оскшьки призначались не за минулi досягнення, а надавалися пiд майбутш проекти людям до 35 роюв, а механiзм надання грантiв передбачав звптасть та фiнансову вiдповiдальнiсть.
Указом Президента № 229/99 продовжуеться практика присудження державних премш Украши iменi Тараса Шевченка. У тому ж рощ, з метою «тднесення ролi i престижу» Указом Президента вщ 28 вересня 1999 р. № 1228/99 Державна премiя була перейменована на Hацiональну премiю Украши iменi Тараса Шевченка. Був затверджений новий склад Компету з ïï присудження, нове Положення про цей Компет, та нове Положення про саму премш, вимоги до претенденлв, правила висунення та прийому творiв i праць на розгляд комггету тощо. Вже через два роки з метою «вдосконалення порядку присудження» Hацiональноï' премн iменi Тараса Шевченка видаеться Указ «Питання Комiтету з Hацiональноï' премй' Украï'ни iменi Тараса Шевченка» вщ 10 жовтня 2001 р. № 950/2001. Цим Указом затверджуються нов1 Положення про Комiтет з Hацiональноï' премй', про саму премш i про новий склад вщповщного Комитету, ускладнюються процедури ïï здобуття, вводяться три
конкурсш тури, оговорюються вимоги щодо здобувачiв [4, с. 26-30]. Урочистий тон документа, самомилування влади з приводу вщзначення нею дiячiв культури - все це в душ епохи застою, в якому сформувались погляди, штереси, смаки, щнносл установи та поведiнковi стереотипнi реакцп найвищих керiвникiв держави.
2000 р. - десятирiччя незалежностi - рiк висо^' активностi Президента Л. Д. Кучми в галузi культурного будiвництва: треба було хоча б зробити видимють дiяльностi, проявити намiри, пiдписати й оприлюднити вщповщт документи.
22 вересня 2000 р. були тдписаш укази Президента «Про Положення про Державний комггет архiвiв Украïни» № 486 [18, с. 67-70], «Про невщкладш заходи щодо розвитку музеïв Украïни» № 489 [16, с. 58-59], «Про невщкладш заходи щодо розвитку бiблiотек Украши» № 490 [15, с. 59-60].
Указом № 486 замють Головного архiвного управлшня створювався Державний комггет архiвiв Украïни. Як i рашше ця архiвна структура юнувала пiд керiвництвом Кабiнету МшстрГв Украши, виконувала вщповщш управлiнськi, координацiйнi та функщональш галузевi функцп.
Указ № 489 мютить список «невiдкладних» заходiв щодо розвитку музейноï справи, таких як: стимулювання швестицш, спонсорськоï та благодiйноï дГяльностц асигнування на проведення реставрацп, ремонту, створення сучасних автоматизованих систем, видання каталогiв, реeстрiв пам'яток музейного фонду Украши.
Указом № 490 запропоновано ршення проблем бiблiотечноï справи. ОкрГм розрахункiв за охорону, комунальш послуги, заохочення та збереження бiблiотечних кадрiв зафiксоване рiшення створити нащональну систему електронного шформацшно-бГблютечного ресурсу [15, с. 59]. Бiблiотечна галузь Гз структури закладiв, що збер^али та по можливостГ накопичували книжков1 фонди [1, с. 54-55], створювали локальнГ умови щодо використання, мала перетворитись на сучасну сощально-комушкативну мобГльну й динамГчну
систему [3, с. 41-42], з комп'ютеризованою системою пошуку, з виходом на бiблiотечну мережу всесвпу тощо [24, с. 16-17].
Ц змши таки почали здiйснюватись, хоч знову i3 центру, спочатку i3 бiблiотеки iм. В. I. Вернадського, Нащонально! Парламентсько! бiблiотеки до обласних наукових, унiверсальних, публiчних бiблiотек [2, с. 6-8]. У даному випадку ми маемо поодинокий, але позитивний приклад реформаторсько! дiяльностi Президента, яка ствпала iз викликами життя та була реалiзована [23, с. 6-7].
Наближались урочистостi з нагоди 10^ччя незалежностi, де знадобиться творча шгелненщя, митцi, якi мають бути лояльними до влади та облагодiяними нею, - 20 липня 2000 р. тдписано Указ Президента «Про державну тдтримку нащональних творчих спiлок Укра!ни» № 913/2000. Тут передбачались деяк бюджетнi асигнування (на придбання творiв мистецтва, фiнансування окремих програм дiяльностi), пiльги або повне звiльнення вщ земельного податку для виставкових залiв, майстерень, будинкiв творчостi i, головне, остаточна передача у власнють нерухомого майна, зафiксованого у творчих спшках на 10 квiтня 1992 р. [10, с. 28].
Указ Президента «Про основш напрями розвитку кшематографп в Укра!ш на перiод до 2005 року» вщ 14 вересня 2000 р. № 1070/2000 [17, с. 2] констатуе невиконання та неефективнють «Закону про кшематографш» (вiд 13 шчня 1998 р.), подальшiй занепад вiтчизняного кiнематографа, що опинився в кризовому сташ. Державна система кшематографп була зруйнована, нова модель кшощдустри так i не була створена. Таким чином, галузь, яка перебувала на повному самофiнансуваннi, значно зменшила обсяг виробництва фiльмiв [17, с. 3].
Основним рецептом виходу з кризи вважався державний протекщошзм [5, с. 263-265], який мав полягати у сприянш створенню самоокупно! конкурентоспроможно! галузi культури. Реально здшснювались двi акцп: 1) кшотеатри отримали постiйних власникiв або довгострокових оревд^в (за
призначенням); 2) було проведено сучасне переобладнання техшки, стереозвуку, рГвня комфорту зашв кшотеатрГв. Але кшькють кшотеатрГв зменшилась. Кшькють щорГчних вщвГдувань впала до мшмуму, бо щни в переобладнаних залах рГзко зросли, а впчизняному юно все це не допомогло, оскшьки новГ володарГ, переслгдуючи комерцшнГ цш, демонстрували прибутковГ голивудсью, европейськ або щдшсью фшьми.
До речГ, Указом Президента Украши «Про день украшського юно» вгд 12 шчня 1996 р. № 52/96 було запроваджено професшне свято пращвниюв юнематографп, яке тепер вгдзначалось щорГчно у другу суботу вересня [9, с. 32]. Сама справа занепадала, а свято запроваджувалось щорГчно, нагадуючи про зниження виробництва художшх повнометражних, телевГзшних, документальних, мультиплшацшних фшьмГв, про 1 % украïнських фшьмГв у впчизняному юнопрокал, про застаршсть матерГально-техшчного обладнання, закриття чи скорочення юностудш тощо.
За президентства Л. М. Кравчука було започатковано традищю вшанування видатних особистостей з юторп нацiональноï культури. Л. Д. Кучма видае Указ «Про вшанування пам'ял Тараса Григоровича Шевченка» вгд 1 серпня 2000 р. № 940/2000 з нагоди 160-рГччя видання «Кобзаря» [8, с. 22-23]. На честь поета запроваджувались масовГ й рГзноманпта заходи. Деяю з них були цшком корист (призначення 10 щорГчних стипендш за устхи у вивченш украïнськоï мови та ллератури; видання академГчного зГбрання творГв; проведення виставок та лекцш), але в цшому виникае тенденщя до шотзаци постал Т. Г. Шевченка. Така державна активнють, на жаль, зазвичай досягае зворотного результату.
Висновки. На тдставГ офщшно опублшованих докуменлв, яю вщображають дГяльнють основних гшок центральноï державноï влади, розглянуто складний i повний суперечностей процес формування культурноï поллики та реформи культурного життя незалежноï Украïни. Предметом вивчення тут е виконавча, законодавча та щеолопчна активнють основних
суб'ектгв державного управлгння культурною сферою.
Розроблено класифгкащю основних напрямiв дiяльностi Президента Укра!ни в галузi культури, показано вiдповiднiсть цим напрямам i вторинний характер дiй Кабгнету Мiнiстрiв, Мiнiстерства культури, Верховно! Ради Укра!ни. Запропоновано авторськi пояснення мотивацп цiе!' дiяльностi, виявлено ступiнь ефективностг державних актiв, !х вiдповiдностi реальним потребам культурно! галузi.
Доведено, що, незважаючи на безсистемнiсть реформ, повну суперечнгсть мотивацiйного пiдгрунтя дiй влади, перманентну економiчну кризу, поступово почали формуватися елементи нащонально! культурно! полгтики, а сама культурна сфера в Украшг не тгльки була збережена, але в нiй вiдбулися й певнг модернiзацiйнi зрушення.
Таким чином, твердження деяких аналiтикiв, дiячiв культури, публщистгв про те, що в перше десятирiччя свое! незалежностi Укра!нська держава не мала нiяко! культурно! полггики, е не зовсiм справедливим i не вiдбивае вше! складностг ситуацп. Через нормотворчу активнiсть Президента, видання нових законiв Верховною Радою, виконання цих норм та законгв Кабiнетом Мшютргв та Мiнiстерством культури було започатковано чимало культурних шщгатив, врегульована дгяльшсть бгльшостг галузей культури.
Приймались концептуальнi рiшення. До них слгд вiднести укази Президента, присвяченг вшануванню укра!нського козацтва, використанню його досвгду щодо вiдродження нацiонально! культури та само! державностг, виховання молодг. Ще одним напрямом стало вгдродження релiгiйного життя в Укра!нi, вгдбудова церков, храмiв, монастирiв, передання в !х власнiсть рiзноманiтного майна, земель, будiвель, зростання чисельностi релiгiйних громад та оргашзацш, вгруючих. Третiй концептуальний напрямок, який визначився наприкiнцi дослгджуваного перiоду - це загальне переформатування сощально! полгтики, декларацiя про боротьбу гз бгдшстю та прийняття вГдповгдно! програми, боротьба держави гз аморальнгстю, розповсюдженням порнографп,
асощальними проявами тощо.
Але в дГяльност держави в культурнш сферГ можна простежити й чимало недолшв, вказати на масу невиршених проблем, числент помилки та безрезультатш ршення i декларацп. Деяю з цих негативних моменлв були зумовлеш об'ективними чинниками, загальним станом речей в державГ, яю неможливо було виправити миттево. Деяю мали суб'ективний характер, здшснювали свш вплив як ментальний наслгдок радянськоï епохи, або вщповщали особистюним якостям керГвниюв держави.
Одшею з основних причин повшьного зрушення культурноï сфери у бш реформ була вщсутшсть розумшня творцями новоï держави того, якою вона мае бути в економГчному, полггачному, сощальному сенсг Програма модершзацп культурноï сфери була вщсутня. Реформування йшло стихшно, руйнуючи т галузГ культури, яю не тдтримувались державою, а зберГгаючи лише т напрямки, де запроваджувався на 100 % державний патерналГзм.
Важливим об'ективним чинником була економГчна криза. Динамка деконструкцп, розпаду, економГчного спаду, зниження рГвня життя була неочГкуваною i вимагала певних ршень саме у цьому напряму, вгдкладаючи реформу культури на бшьш забезпечене майбутне. Замють реальних дш писались гучт декларацп та запроваджувались урочист заходи, загальна ж ситуащя, жебрацтво всieï культурноï сфери не змшювалось.
Чимало проявГв активност у бш культури, особливо президентською гшкою влади, мали вщверто рекламний характер, обслуговували завдання створення Гмгджу президента як освiченоï людини, яка откуеться розвитком нацiональноï культури. Як правило таю ршення мали фантомний характер, вони стверджували вже юнуючГ культурш явища, надаючи ï^ гучт назви, усшяко прив'язували Гм'я президента до значних подш вiтчизняноï юторп, культури, ïï видатних творщв.
Таким чином, не тшьки об'ективт (наявнють економiчноï кризи та складнють проведення реформ, повне переформатування держави на самостшну,
незалежну, демократичну iз лiбералiзованою, але упорядженою ринковою економiкою), а й суб'ективш (особистiснi) чинники вплинули на характер та напрям реформ у галузi культури.
Список лггератури:
1. Бабич В. Публ1чш б1блютеки: сучасшсть 1 майбутне / В. Бабич // Б1бл1отечний вюник.
- 1998. - № 1.
2. Башук О. Майбутне б1блютек / О. Башук // Вюник Книжково! палати. - 2000. -
№ 12.
3. Животовська В. 1нформацшна 1 сощальна д1яльшсть б1блютеки - нар1жш камеш 11 престижу / В. Животовська // Б1блютечна планета. - 2000. - № 3.
4. Питання Ком1тету з Нащонально'! премп Укра'ни 1меш Тараса Шевченка : Указ Президента Укра'ни вщ 10.10.2001 р. № 950/2001 // Офщшний вюник Укра'ни. - 2001. - № 41.
5. Порядок узгодження тематичних плашв виробництва фшьм1в в Укра!ш за рахунок бюджетних кошт1в // Офщшний вюник Укра'ни. - 1997. - № 38.
6. Про Академ1ю мистецтв Укра'ни : Указ Президента Укра'ни вщ 14.12.1996 р. // Державний Вюник Укра'ни. - 1996. - № 11-12.
7. Про вщродження юторико-культурних та господарських традицш укра'нського козацтва : Указ Президента Укра'ни вщ 04.01.1995 р. // Державний Вюник Укра'ни. - 1995. -№ 1-2.
8. Про вшанування пам'ят1 Тараса Григоровича Шевченка : Указ Президента Укра'ни вщ 01.08.2000 р. № 940/2000 // Офщшний вюник Укра'ни. - 2000. - № 31.
9. Про день укра'нського юно : Указ Президента Укра'ни вщ 12.01.1996 р. № 52/96 // Державний Вюник Укра'ни. - 1996. - № 1.
10. Про державну пщтримку нацюнальних творчих спшок Укра'ни : Указ Президента Укра'ни вщ 24.07.2000 р. № 913/2000 // Офщшний вюник Укра'ни. - 2000. - № 30.
11. Про Державну програму розвитку нацюнального книговидання та преси на перюд до 2000 року : Указ Президента Укра'ни вщ 28.02.1995 р. // Державний Вюник Укра'ни. - 1995.
- № 3-4.
12. Про додатков1 заходи щодо державно! пщтримки нацюнального книговидання 1 книгорозповсюдження : Указ Президента Укра'ни вщ 09.11.2000 р. № 1217/2000 // Офщшний вюник Укра'ни. - 2000. - № 46.
13. Про затвердження Положення про порядок надання грант1в Президента Укра'ни молодим д1ячам у галуз1 театрального, музичного, образотворчого мистецтва та кшематографп для створення 1 реал1заци творчих проекпв : Указ Президента Укра'ни вщ 06.02.1999 р. № 127/99 // Офщшний вюник Укра'ни. - 1999. - № 6.
14. Про Нацюнальну програму вщродження та розвитку Укра'нського козацтва на 2002-2005 роки : Указ Президента Укра'ни вщ 15.11.2001 р. № 1092/2001 // Офщшний вюник Укра'ни. - 2001. - № 47.
15. Про невщкладш заходи щодо розвитку б1блютек Укра'ни : Указ Президента Укра'ни вщ 22.03.2000 р. № 490/2000 // Офщшний вюник Укра'ни. - 2000. - № 13.
16. Про невщкладш заходи щодо розвитку музе'в Укра'ни : Указ Президента Укра'ни вщ 22.03.2000 р. № 489/2000 // Офщшний вюник Укра'ни. - 2000. - № 13.
17. Про Основш напрями розвитку кшематографп в Укршш на перюд до 2005 р. : Указ Президента Укра'ни вщ 14.09.2000 р. № 1070/2000 // Офщшний вюник Укра'ни. - 2000. -№ 38.
18. Про Положення про Державний ком1тет арх1в1в Укра'ни : Указ Президента Укра'ни вщ 22.032000 р. № 486/2000 // Офщшний вюник Укра'ни. - 2000. - № 12.
19. Про положення про державш стипендп видатним дгячам науки, освгти та культури : Указ Президента Украши вгд 13 травня 1996 р. № 341/96 // Державний Вгсник Украши. -1996. - № 5-6.
20. Про присудження Державних премгй Украши гменг Т. Шевченка 1995 року : Указ Президента Украши вгд 07.03.1995 р. // Державний Вгсник Украши. - 1995. - № 5-6.
21. Про створення лгтературно-мистецького лгтопису «Золотий фонд Украши» : Указ Президента Украши вгд 12.11.1999 р. № 1459/99 // Офгцшний вгсник Украши. - 1999. - № 46.
22. Про чисельнгсть членгв Академп мистецтв Украши : Указ Президента Украши вгд 27.11.2000 р. № 1262/2000 // Офгцшний вгсник Украши. - 2000. - № 48.
23. Прокошева Т. Державна полгтика в галузг бГблготечно1 справи на сучасному етапг / Т. Прокошева // Бгблютечна планета. - 1998. - № 1.
24. Прокошева Т. Майбутне публгчних бгблготек та 1'х роль в шформацшному суспшьста / Т. Прокошева, Г. Воскресенська // Бгблготечна планета. - 2000.
25. Сводные указатели нормативных правовых актов Украины. - 1996. - № 4: Хронологический указатель нормативных актов Президента Украины за 1991-1995 гг. - К. : Б.и., 1996. - 94 с.
26. Федорук О. Зберегти пам'ять: Робота Нацiональноi комгси з питань повернення в Украшу культурних цшностей при Кабшетг Мшютргв Украши / О. Федорук // Украшська культура. - 1998. - № 2.
Скрипчук А. В. Анализ государственной политики сферы культуры в Украине (1991-2001 гг.).
В статье анализируется система принятия концептуальных решений органами государственной власти относительно основных направлений культурной политики в первые годы построения независимого украинского государства (1991-2001 гг.)
Ключевые слова: культура, культурная политика, культурная сфера, органы государственной власти, культурное строительство, законодательная база.
Skripchuk G. V. Analysic of the State Policy in the Cultural Sector of Ukraine (19912001).
This article analyzes the conceptual system of decision-making by public authorities, on the main areas of cultural policy in the early years of the creation of an independent Ukrainian state (1991-2001).
Key words: culture, cultural policy, cultural, public authorities, cultural construction, legislation.
Надгйшла до редколегИ 30.09.2015 р.
Розширена анотащя
статт Скрипчук Г. В. Аналiз державноУ полггики сфери культури в УкраУш (1991 - 2001 рр.)
Skripchuk G. V., instructor at the Cultural Studies Department, PhD in History, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkov
Extended abstract of the article: ANALYSIS OF THE STATE POLICY IN THE CULTURAL SECTOR
OF UKRAINE (1991-2001)
Cultural policy of independent Ukraine in the first decade of its existence was formed in difficult political, economic, historical and cultural circumstances. The article analyzes the system of decision making conceptual state authorities, on the main areas of cultural policy in the early years of building an independent Ukrainian State (1991-2001 biennium).
Culture Industry in the day revolutionary process has always been the most favorable on progressive change. And if ideological changes in Ukraine in the early years of building an independent state (1991-2001 gg.) Were stormy, bright and visible, the structural transformation of the organizational culture of public administration, its funding, creation of an appropriate framework zakonodavchoyi occurred slowly, not always logically and scientifically justified.
The study of these processes, the analysis of the response of the main branches of the central government to tackle the crisis in the national culture and its reform, has considerable practical value, the results may be considered legislators, public administrators, heads of institutions and cultural institutions.
Therefore, the analysis of major general rulemaking government agencies in
building priorities, consistency adoption and implementation of political decisions in
the cultural sphere in the first decade of independence Ukraine has become
increasingly necessary. These documents are the foundation historiographical science © Скрипчук Г. В., 2015 1
to understand the subject of achievements, strengths and weaknesses in the area of cultural development during this period.
All branch showed significant activity in the cultural sphere, reissuing legislative framework addressing current problems, create new institutions or change the status of the old and more. The main thing - the study of how this is done, how consciously with which ideological load, for what purpose (declared or unconscious) the consequences resulted. All legislative acts of the time were full reflection of the contradictions of perestroika era that influenced public policy in the cultural sphere in Ukraine and creation of a new culture independent state in the study period.
