CC BY
181
УДК 342.951:351.85] (477) I. Г. 1гнатченко,
канд. мист., канд. юрид. наук Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
МОДЕРШЗАЦШНИЙ ВИМ1Р ОРГАШЗАЦП ТА Д1ЯЛЬНОСТ1 ОРГАН1В ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ КУЛЬТУРОЮ
Обгрунтовуеться необхiднiсть модершзаци державного управлшня у сферi культури з урахуванням втизняного й зарубiжного досвiду. Особлива увага придшяеться пошуку шляхiв оптимiзацii дiяльностi з формування й реалiзацii державно!' полiтики у дослiджуванiй цариш.
Ключовг слова: культура, модернiзацiя, органи державного управлшня у сферi культури, культурна пол^ика держави.
Рацiональна оргашзащя державних iнститутiв створюе умови, за яких суспшьство отримуе можливiсть покращувати процеси створення й реалiзацii державно! полiтики й управлшсько!' практики, а також активно розвиватись. Саме тому реформа шституцшно!' оргашзацп держави виступае найважлившим ключем до виконання стратепчного плану модершзаци Укра!'ни. У незалежнш Укра'шськш державi разом з реоргашзашею вае!' системи виконавчо!' влади вщбуваеться трансформацiя державного управлiння у сферi культури. Процеси подальшого державотворення в кра!'ш, особливо 11 евроiнтеграцiйний курс, вимагають нагально!' модершзаци останнього саме в цш царинi за умов адмшютративно!' реформи.
Нормативно-правове й оргашзацшне забезпечення здiйснення державно!' полiтики Укра!'ни в галузi культури останнiми роками стали об'ектом дослщження таких фахiвцiв-правознавцiв як-то: В. В. Зуй, О. А. Задихайло, О. Р. Кошевська, А. О. Леонов, Б. А. Пережняк, а також таких науковщв у сферi держаного управлшня, як В. Я. Малшовський, С. А. Чукут та ш. Порушувалося це питання й у наукових працях представникiв Укра!'нського центру культурних дослщжень О. А. Гриценка й В. В. Солодовника.
Вщдаючи належне дослiдникам, у публшащях яких вiдбитi рiзнi аспекти формування в^чизняного культурного середовища, а також европейський досвщ управлiння культурою, слщ, однак, зауважити, що вивчення проблем оргашзацп й дiяльностi системи оргашв державно!' влади й управлiння, яю формують i реалiзують вiдповiдну державну пол^ику в аспектi !'!' стратепчно!' модершзаци, ще не стало предметом наукового осмислення. Ц мiркування й зумовили мету дано!' статтi.
Процеси культурного будiвництва в умовах незалежност актуалiзують завдання сучасно!' й перспективно!' державно!' пол^ики у сферi культури як частини консолщовано!' гумаштарно!' пол^ики, що е однiею з юнуючих потреб модершзаци кра!'ни. Це завдання вимагае з'ясування таких питань: а) що таке культура взагалi в суспшьсга й сучасна укра'нська культура як об'ект державного управлшня; б) що означае модершзащя останньо!'; в) що становить собою культурна пол^ика; г) яю заходи належить здшснити державi для модершзаци нацюнально!' культури; д) яку роль при цьому ввдграють зусилля вiдповiдних органiв.
Досить гостро постае питання становлення й розвитку нацюнально!' щентичносп у складному укра'нському соцiумi, що повинен грунтуватися на поеднаннi нацiональних i демократичних цiнностей, на засадах поваги до прав людини й культурного розма!'ття. Наразi для органiв державного управлшня культурою настав етап, позначений водночас стабшзащею ситуаци й потребою кардинальних реформ. Це пояснюеться тим, що
украшська культура завдяки зусиллям пращвниюв культурно-мистецько! сфери й потужнiй пiдтримцi держави зберегла темпи розвитку, незважаючи на нелегю проблеми, породженi загальними й соцiально-економiчними кризовими явищами. Особливе значення культурного розвитку й ефективно! культурно! пол^ики держави у справi модершзаци Украши та консолщацп всього суспшьства неодноразово пiдкреслювалося з боку Президента Украши в його щорiчних посланнях до Верховно! Ради Украши, де, зокрема, ч^ко визначено: «Мае бути подолана концептуальна та програмна невизначешсть культурно! полiтики Украши. ... Реалiзацiя державно! полiтики стимулювання нацiонального сектора культурних шдустрш створить широкi можливосп для розвитку модерно!, конкурентоспроможно! нацюнально! культури» [3, с. 39-42]. У результат
культурних трансформацiй наша держава отримае чималi здобутки у виглядi не лише високого рiвня нацюнально! культури, а й суспiльства консенсусу й сощально! солiдарностi з високим показником толерантности сформовано! нацюнально! ^ентичност^ що гармонiйно спiвiснуватиме з европейською [5, с. 171-173].
Проблемами, яю призводять до неефективностi модернiзованих процеав формування й реалiзацii культурно! пол^ики е: (1) недосконале розумiння культури як об'екта державного управлшня i правового регулювання; (2) наявнiсть дисбалансу мiж розвитком сфер культури й економши, включаючи своерiдний так званий «економiчний технократизм» влади i збер^ання тенденцiй залишкового принципу в державному управлшш й фiнансуваннi культури; (3) спроби реформування останньо! з огляду на пол^ичш преференцп, а не суспшьш запити й культурну реальшсть. Культурна пол1тика держави покликана вир1шити низку нагальних проблем гумаштарно! царини, що стримують евроштеграцшш рухи й виступають перешкодою для формування нацюнально! 1дентичност1 та шших важливих сусшльних трансформацш. Державне фшансування культурних програм наражаеться на таю проблеми, як корупщя при розпод1л1 бюджетних кошт1в, брак фаховост й системного шдходу до розвитку культурних шдустрш 1 культурно! шфраструктури. Як бачимо, модершзащю неможливо звести лише до змши законодавства й шчим не шдкршлених пол1тико -Цеолопчних декларацш. Прюритетом гумаштарно! й культурно! пол1тики мае бути оновлення сусшльних в1дносин, економ1чних практик, культурних установок тощо.
Засобами державного регулювання культурних процеав е прийняття вiдповiдного законодавства поряд з використанням фшансових, економiчних, адмiнiстративних i полiтичних механiзмiв впливу. Натомiсть ус цi важелi ще недостатньо спрацьовують. Незважаючи на прийняття базового Закону Украши «Про культуру» [1; 2011 - № 24. -Ст. 168], невиршеними залишаються проблеми шстутицюнального забезпечення державного управлшня культурою, оскшьки цей Закон не окреслюе повноважень Верховно! Ради Украши, Президента й Кабшету Мiнiстрiв Украши, центрального органу виконавчо! влади в галузi культури, мюцевих органiв виконавчо! влади й оргашв мiсцевого самоврядування, якi мали б спрямовуватися на оргашзащю й виконання державно! полiтики в цш сферi, на установлення 1! прюршепв, сприяння розвитку культури. Також законодавчо не визначена й система фшансових та економiчних шструмешив у видi пiльг i сприятливих умов для цього. Необхщно доопрацювати й актившше просувати законопроекти нових Законiв, що стосуються культури («Про нащональний культурний продукт», «Про закутвлю товарiв, робгт i послуг для державних потреб», «Про меценатство», «Про гастрольш заходи в Укрш'ш», «Про охорону культурно! спадщини», «Про цирки i циркову справу»), а також штенсившше вщпрацьовувати ефективнi шляхи i способи реалiзацii нещодавно прийнятих Законiв Украши («Про культуру» i «Про засади державно! мовно! полiтики»), використовуючи гнучкiшi й адекватнiшi адмiнiстративнi й полiтичнi шструменти впливу.
Реалiзацiя нових прiоритетiв культурно! пол^ики й гуманiтарного розвитку передбачае роботу над такими завданнями: (а) розроблення й реалiзацiя пакета нацюнальних проек^в у дослiджуванiй галузi i (б) створення принципово нового законодавства, яке сприяло б розвитку культури, творчога, шновацш, пiдприемницько!
ш^ативи й формуванню економiки знань. Мае бути створений ч^кий юридичний мехашзм вирiшення i втiлення в життя цих плашв. Цiннiсним i св^оглядним орiентиром державно! полiтики, ядром майбутньо! нормопроектно! дiяльностi в гуманiтарнiй цариш повиннi стати Концепцiя гуманiтарного розвитку Укра!ни на перiод до 2020 року й Концепщя ново! культурно! политики Укра!ни. Саме вони мають окреслити прiоритети державно! культурно! политики й гуманiтарного розвитку як елемента загально! стратегi! модернiзацi! кра!ни.
Чинна система оргашв управлiння культурою становить собою складне утворення взаемопов'язаних державних оргашв, рiзного роду установ, поеднаних вирiшенням перспективних i конкретних завдань культури. На сьогодш бракуе ч^ких критерпв, якi дозволили б розподшити функцп мiж елементами ще'1 системи. У межах культурно-управлшсько' дiяльностi функцп останньо' тiею чи шшою мiрою реалiзовуються, проте треба мати на уваз^ що ступiнь i форми 'х виконання залежать вщ органiзацiйно-правового рiвня конкретного органу. У зв'язку iз цим важливо розрiзняти управлiння загальне, завданням якого е визначення i запровадження в життя мапстральних шляхiв культурно' полiтики в держав^ i спецiальне, функцп якого пов'язаш з вирiшенням конкретних завдань з реалiзацii свое' компетенцп на окремих дiлянках культурного будiвництва.
Аналiз iснуючих повноважень Верховно' Ради, Президента й Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни свщчить, що в дiяльностi органiв, яю здiйснюють загальне керiвництво розглядувано' царини, переважають функцп координацiйно-регулюючого характеру. Конкретш завдання по управлiнню цiею галуззю мають органи державного управлiння спещально'1 компетенцп. Вони утворюють самостiйну систему управлшня, яка в цiлому характеризуеться певною централiзацiею керiвництва з боку Мшютерства культури Укра'ни, до яко'1 входять Державне агентство Укра'ни з питань юно, Мiнiстерство культури АРК, вщповщш структурнi пiдроздiли культури мюцевих держадмiнiстрацiй областей, мiст Киева й Севастополя, районних держадмшютращй. До них примикають також органи мiсцевого самоврядування, як разом з мiсцевими органами виконавчо' влади вiдповiдають за функщонування базово' мережi органiзацiй культури, в тому чист й за п фiнансування.
Адмiнiстративна реформа, iнiцiйована Указом Президента Укра'ни «Про оптимiзацiю системи центральних органiв виконавчо' влади» [4; 2010. - № 94. - Ст. 3334], спрямована на удосконалення управлшсько' структури. Водночас вона передбачае реформування (змши), пов'язаш з новим розумшням завдань культурно' пол^ики в системi державного управлшня, яка повинна переформатувати побудову свое' оргашзацп у структуру, адекватну новим умовам функщонування суспшьства, економши, держави й культури.
Модершзащйш процеси вдосконалення державного управлiння культурою потребують спiльних зусиль усiх названих оргашв. Зазначимо, що брак стабшьносп й системносп в законотворчiй дiяльностi Верховно' Ради Укра'ни у сферi культури перешкоджае створенню щлюно'' законодавчо'' бази розвитку втизняно'' культури, унеможливлюе упровадження оптимальних засобiв i механiзмiв здiйснення державно'' полiтики у цш царинi, що призводить до подальшого поглиблення кризових явищ, посилення негативних тенденцш у культурному розвитку сощуму, позначаеться на його духовному сташ.
Важливу роль у забезпеченнi належного функщонування дослщжувано'' галузi вiдiграють Ком^ет Верховно'' Ради з питань культури й духовносп, до компетенцп якого належить розроблення базових закошв у сферi культури, соцiального захисту й гарантш, що стосуються професiйних творчих працiвникiв, i Комiтет Верховно'' Ради в закордонних справах, що розглядае проекти мiжнародних угод про вивезення i ввезення культурних цiнностей. Цим Ком^етам належить взяти на себе опрацювання правового забезпечення згадувано'' вище Концепцп ново' культурно'' полiтики, причому остання повинна стати по сут загальнонацiональною стратегiчною програмою модершзаци, в якш мають бути передбаченi ус питання - вiд доступностi культурних щнностей до ефективно'' пiдтримки
меценатсв i всiх iнших суб'eктiв, готових брати участь у створенш ново! економiчноi бази в^чизняно! культури.
Необхщно доопрацювати базовий Закон Укра!ни «Про культуру»: розробити й запровадити в нащональне законодавство нове поняття «культура», не звужуючи цей термiн (порiвняно з сучасними свiтовими i европейськими пiдходами), тiльки лише до одного з основних чинниюв самобутностi, яким можна, як виявляеться, легко й знехтувати. Слщ проаналiзувати стан законодавства в галузях економши найбiльш пов'язаних з культурою (наприклад, туризм, культурш проекти сучасних комушкацш, в шфо-, теле- i радюшдустрп). Доцiльно створити погоджувальну робочу групу, яка дозволить Мастерству культури й вiдповiдним комитетам Верховно!' Ради Украши пiдготувати пакет змш до чинного законодавства.
До цього процесу е сенс залучити Кабшет Мiнiстрiв Украши, до компетенци якого належить: (а) забезпечення проведення державно! полiтики у сферах культури, етнонацюнального розвитку Укра!ни, мiжнацiональних вщносин, охорони юторично! й культурно! спадщини, всебiчного розвитку й функцiонування державно! мови в уах галузях сустльного життя на всiй територп Укра!ни i (б) розроблення i вжиття заходiв зi створення матерiально-технiчноi бази та шших умов, потрiбних для розвитку культури, туристичного й рекреацшного господарства. З метою посилення публiчностi й колегiальностi в дiяльностi Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни й полiпшення мiжмiнiстерськоi координацп в розглядуванiй царинi треба встановлювати процедури попереднього обговорення, яю повиннi проходити проекти урядових ршень перед внесенням на засiдання уряду, наприклад, шляхом створення робочих груп як тимчасових консультативно-дорадчих органiв з опрацювання i вивчення проблемних питань формування й реалiзацii гумаштарно! й культурно! пол^ики, а також тдготовки рекомендацiй стосовно окреслення шляхiв !х вирiшення.
Зважаючи на неузгодженiсть дш мiж рiзними вiдомствами пiд час розроблення й виконання програм економiчного, сощального й нацiонального розвитку, на неврахування аспекпв культури при тдготовщ законопроектiв, безпосередньо не пов'язаних з культурним сектором, або при виконанш спшьних функцiй, вважаемо за доцшьне
порушити питання про налагодження горизонтального партнерства Мш^терства культури Украши з Мастерством освiти i науки, Мастерством молодi та спорту, Мiнiстерством фшан^в, Мiнiстерством сощально! полiтики, Мiнiстерством економiчного розвитку i торгiвлi, Мiнiстерством репонального розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства Украши. Адже законодавство, безпосередньо не пов'язане з культурою, може мати такий же вагомий вплив на не! й в^пов^ний сектор, як i закони про культуру. Ось чому важливо продовжувати процес розширення повноважень мiжмiнiстерськоi й мiжвiдомчоi кооперацп, встановивши вiдповiдальнiсть за !! координацiю особисто на мiнiстра культури. УкраГт потрiбна нова, бiльш iнтегрована модель культурно-iнформацiйного простору (в тому числi й управлiнського), в межах яко! дiяльнiсть вiдповiдних оргашв буде зосереджена не на поточному менеджмент вирiшення численних соцiально-культурних проблем i негараздiв, а на реалiзацil полiтики стратегiчного розвитку культури та 11 економiчнiй ефективностi, що характерно для бiльшостi кра1н бвропи.
Для управлiння культурою традицiйним е поеднання державних i громадських засад управлшня за участю наукових, академiчних i творчих органiзацiй та спшок. У цьому зв'язку треба особливо тдкреслити доцiльнiсть спiвпрацi Мiнiстерства культури Укра!ни з Громадською гуманiтарною радою, шшими допомiжними органами та службами, утвореними Президентом Укра!ни, Нацiональною академiею наук Укра!ни. Поступове утвердження в Укра!ш громадянського суспiльства сприяе становленню дiйових механiзмiв участ в управлшш галуззю культури громадських об'еднань, творчих спшок, таких науково-творчих установ, як Академiя мистецтв Укра!ни, шляхом делегування цим органам окремих функцш. Вважаемо, що цим структурам на законодавчому рiвнi можна надати статусу публiчних корпорацiй, як це зроблено, примiром, у Францп. Цей статус передбачае
!х певну адмiнiстративну й фiнансову незалежшсть, поеднану з покладанням вiдповiдальностi за виконання функцш публiчних служб. Ц корпорацп можна зобов'язати пiдтримувати недержавш культурно-мистецькi оргашзаци, фiнансувати культурно-мистецью проекти, що вже знаходить поширення i в Укршш. Примiром, зараз тривае робота над створенням Нащонального шновацшного фонду украшсько! культури, який з часом допоможе мистецтву бути бшьш самостшним i менше залежати вщ бюджетних коштiв.
Мiнiстерство культури Украши згiдно з Положенням про нього, затвердженим указом Президента, «е головним органом у системi центральних оргашв виконавчо! влади щодо формування державно! полiтики у сферi кшематографп, формування та забезпечення реалiзацГ! державно! полiтики у сферах культури та мистецтв, охорони культурно! спадщини, вивезення, ввезення й повернення культурних щнностей, державно! мовно! полiтики, а також спещально уповноваженим центральним органом виконавчо! влади у царинi мiжнацiональних вщносин, релш! й захисту прав нащональних меншин Укра!ни» [4; 2011. - № 29. - Ст. 1226]. Зауважимо, що в процес реформування це Мшютерство позбулося компетенцп, пов'язано! з туризмом, що вбачаеться недоречним, з огляду на роль культурного туризму як вагомого чинника актуалiзаци украшсько! культурно! спадщини й розвитку шфраструктури окремих нацiонально - культурних регюшв краши.
У модершзацп Мшютерства культури Укра!ни неабияке значення мало завершення складного процесу його реоргашзацп, пов'язано! з побудовою оновлено! структури, до яко!, зокрема, входить низка новостворених департамент, на якi покладено виконання завдань, закршлених за Мшкультури в окремих галузях дiяльностi. Так, у його структурi дiють Департаменти: (а) формування державно! пол^ики у галузях культури, мистецтва й осв^и, (б) у справах релшй й нащональностей, (в) культурно! спадщини й культурних щнностей. При Мшютерста культури створено Громадську раду, до яко! ввшшли представники 83 iнститутiв громадянського суспiльства. Цi Департаменти запроваджують модель функщонального розмежування процесiв розроблення полггики (з боку керiвництва й центрального апарату Мшютерства) й адмiнiстрування, тобто проведення пол^ики або законодавства (з боку департамент Мiнiстерства). Однак слщ законодавчо визначити !х статус у структурi останнього, щоб остаточно закршивши за ними означенi функцп.
Таким чином, модершзоване Мiнiстерство повинно забезпечувати культурно-управлiнський цикл, якщо тд останнiм розумiти зумовлений об'ективними закономiрностями соцiокультурного розвитку процес виконання функцш i завдань держави у сферi культури. Останнiй подiляеться на окремi послiдовно пов'язанi й логiчно узгоджеш етапи (стадп) й реалiзуеться за допомогою форм i методiв управлшського впливу суб'ектiв на об'екти в межах управлшських процедур [3, с. 10]. При цьому галузевi департаменти мають забезпечувати процеси пiдготовки ршень, !х прийняття, впровадження з урахуванням обмеженост державних ресурсiв на культуру, потреб !х спрямування на вирiшення прiоритетних проблем, контролю за виконанням (мошторингу) за певними напрямками дiяльностi, а iншi структурнi пiдроздiли Мшютерства повиннi допомагати мiнiстру в розробщ й у нормативному закрiпленнi реформ та !х впровадженнi в життя.
Оскiльки органам державно! влади в Укршш належить докладати зусилля для осмислення й оргашзацп процесу модершзацп, то е сенс пiдтримати пропозицп про створення спецiального органу, який, попри будь-яку змшу урядiв, працював би над модернiзацiею всiх напрямюв державного управлiння, в тому чист й культури. При цьому слщ використати досвщ зарубiжних кра!н. Доцшьно також розглянути можливiсть створення безпосередньо у структурi Мiнiстерства культури вщповщного пiдроздiлу цього органу, який займався б проблемою модершзацп культури Украши, а вщповщальнють за його устшне функщонування покласти особисто на мшстра культури. До обов'язкiв пiдроздiлу можна було б вщнести: (а) постшну, так би мовити, «швентаризащю» культурних ресурав Укра!ни, можливостей i конкурентоспроможносп нацiонального культурного продукту й культурних шдустрш, (б) надання актуально! анал^ично! iнформацГí про стан справ у сферi культури, результати дiяльностi оргашв, що здшснюють
культурну пол^ику (в) розроблення проекпв стратепчно! програми модершзаци культури й й окремих заходiв, (г) налагодження контактiв зi структурами громадянського суспiльства й заохочення приватного тдприемництва та ш. Вiн, можливо, мiг би працювати пiд назвою, наприклад, Департамент модершзаци культури й розвитку культурних шдустрш.
Забезпечення на вiдповiднiй територп реалiзацii державно'1 полiтики у галузi культури й мистецтв, з питань охорони культурно'1 спадщини, а також нацюнально'1 музейно'1 полiтики зараз покладено на мiсцевi органи виконавчо'1 влади. Тут сво'1 функцп виконують вiдповiднi структуры пiдроздiли мiсцевих державних адмiнiстрацiй, з якими активно ствпрацюють органи мюцевого самоврядування. До сфери 1'х вщання практично належить так звана «инфраструктура третього сектора» культури державно'1 й комунально'1 Bласностi. Зростання зацiкавленостi розвитком культури у свт свiдчить, що цiлком реально перетворити на прибутковий сектор розвитку не лише кшематограф i книговидання, а й музе!, театри, ф^армонй', розмiщенi на територп областi чи району. Поруч iз фiнансовою пiдтримкою держави цьому сприятиме залучення спонсорських коштiв, ефективна шформацшна полiтика, розширення можливостей освiти i професшно!' пiдготовки, надання пiльг та шших заохочень тощо.
При цьому слщ активно використовувати можливостi шститупв громадянського суспiльства, зокрема, громадських рад, як нинi функцiонують при вах органах виконавчо'1' влади. Конструктивнi вщносини останнiх з керiвниками Мiнiстерства культури Укра'ни й облдержадмiнiстрацiями е запорукою успiшного реформування сектора гуманiтарного блоку держави. На час перех1д до (а) проектного шдходу у сфер1 культурних шщ1атив, (б) заохочення шновацшних, експериментальних програм, (в) в1дкриття для них перспектив майбутньо! самоокупност1, (г) розроблення мехашзм1в для розширення д1яльност1 громадських культурних проект1в, (д) стимулювання розвитку прибутковост культурно! д1яльност1, (е) шформацшно! шдтримки державою мистецьких заход1в та ш.
Прикладом залучення громадських шщ1атив до участ в сощально важливих культурно-мистецьких проектах можуть бути конкурсш програми, фшансоваш регюнальною владою. Серед модернiзацiйних механiзмiв регионального розвитку в Укра1'ш слiд назвати впровадження практики укладення й виконання угод щодо регионального розвитку мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Укра'ни й обласними радами, предметом яких е окреслення спшьних заходiв центральних органiв державно! виконавчо'1 влади й органiв мюцевого самоврядування щодо втiлення в життя вiдповiдних регiональних стратегiй цих заходiв i порядку 1'х фiнансування, в тому чист й у цариш культури. Вони стосуються реставрацп й охорони об'екпв культурно!' спадщини, активiзацii культурних аспектiв мiсцевого туризму тощо. Зараз тривае реалiзацiя угод мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Укра'Хни i низкою обласних рад (Волинсько'1, Вшницько!, Донецько!, 1вано-Франювсько'1, Львiвськоi, Херсонсько'1). У решт областей проекти вiдповiдних угод уже розглянуто й погоджено .
Узагальнюючи зазначене, робимо висновок, що в даний час спостер^аеться системна реоргашзащя державного управлшня в дослiджуванiй галузi, пошуки нових форм i методiв роботи, в результатi чого вже накопичено певний позитивний досвщ. Разом iз тим управлшська дiяльнiсть органiв державно'1 влади в цьому напрямку е непослщовною, неадекватною сучасним вимогам до досягнень культури, мало сприяе забезпеченню прав i задоволенню запитiв громадян щодо останньо'1. Це зумовлено браком досвщу роботи в нових умовах, зокрема, складнютю поеднання адмiнiстративних методiв державного управлшня з ринковими мехашзмами, безшщативною спiвпрацею мiж центром i регионами, обмеженою участю громадських структур у прийнятп управлiнських рiшень, недостатнiм кадровим забезпеченням розглядувано'1 сфери.
У зв'язку з викладеним необхщно:
- запровадити державно-громадську модель управлшня у галузi культури, яка грунтуеться на принципах децентралiзацii й демократизаций поеднуе елементи державного i громадського управлiння;
- удосконалити правове, фшансове, техшчне й науково-методичне забезпечення процеав реалiзащï' культурно'1' полiтики не тiльки на мюцевому piBHi, а й на загальнодержавному;
- використовувати в практищ державного управлiння програмно-цшьовий пiдхiд як ефективний механiзм реалiзащï' державно'1' полiтики в царинi культури.
Списоклтератури: 1. Bîaomoctî Верховно!' Ради Украши. 2. 1гнатченко I. Г. Форми та методи державного управлшня культурою в Украшк автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.07 / I. Г. 1гнатченко. — Х., 2009. — 20 с. 3. Модершзащя Украши — наш стратепчний вибiр: щорiчне Послання Президента Украши до Верхов. Ради Украши. — К.: Н1СД, 2011. — 432 с. 4. Офщшний вiсник Украши. 5. Про внутр1шне та зовшшне становище Украïни у 2012 рощ : щор1чне Послання Президента Украши до Верхов. Ради Украши. - К. : Н1СД, 2012. - 256 с.
МОДЕРНИЗАЦИОННОЕ ИЗМЕРЕНИЕ ОРГАНИЗАЦИИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОРГАНОВ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ КУЛЬТУРОЙ
Игнатченко И. Г.
Обосновывается необходимость модернизации государственного управления в сфере культуры с учетом отечественного и зарубежного опыта. Особое внимание посвящено поиску путей оптимизации процессов формирования и реализации государственной политики в исследуемой области.
Ключевые слова: культура, модернизация, органы государственного управления в сфере культуры, культурная политика государства.
MODERNISATION MEASURING OF ORGANIZATION AND ACTIVITY OF ORGANS OF STATE ADMINISTRATION CULTURE
Ignatchenko I. G.
The necessity of modernisation is grounded by state managements in the field of culture taking into account home and foreign experience. The special attention is sanctified to the search of ways of optimization of processes of forming and realization of public policy in the investigated area.
Key words: culture, modernization, organs of state administration in the field of culture, cultural policy of the state.
Надтшла доредакцп 10.04.2013 р.
