CC BY
24
Науковий вкник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно1 медицини та бютехнологш 1мен1 С.З. Гжицького.
Сер1я: Ветеринарш науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9326 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:614.31:616-02/-033.1:637.513
The analysis of the dynamics of detection animal's invasive diseases during veterinary expertise
M.S. Khimich1, O.T. Piven1, O.M. Gorobey1, V.Z. Salata2, D.V. Freiuk2, O.V. Naidich3
1Odessa State Agrarian University, Odessa, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 3Odessa State Environmental University, Odessa, Ukraine
Article info
Received 12.02.2019 Received in re-vised form
14.03.2019 Accepted 15.03.2019
Odessa State Agrarian University, Panteleymonyvska Str., 13, Odessa, 65012, Ukraine. Tel.: +38-067-799-21-13 E-mail: [email protected]
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Odessa State Environmental University, Lvivska Str., 15, Odessa, 65016, Ukraine.
Khimich, M.S., Piven, O.T., Gorobey, O.M., Salata, V.Z., Freiuk, D.V., & Naidich, O.V. (2019). The analysis of the dynamics of detection animal's invasive diseases during veterinary expertise. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(93), 149-154. doi: 10.32718/nvlvet9326
The main direction of state policy regarding the guaranty safety and quality oof animal products is the creation of conditions that are safe for human health during the production and sale of food raw materials According to current legislation of Ukraine responsibility for the safety of food products placed on the manufacturer but government control plays an important role. This is especially true today, when almost 69.5% of meat is produced in private home farms. It is mainly sold in the agro-industrial markets. The State Service of Ukraine for Food Safety should perform the conditions oof modern European regulation and base its activities on the basis of risk assessment. One of the risks are parasitosis, as their negative effect affects the health of millions of people in the world. In this cjnnection the purpose of the study was to analyze the dynamics of the identification of invasive diseases at the stages of slaughter of animals and the sale of slaughter products. Research material was reporting on veterinary medicine (Form № 5-vet and Form № 6-vet) of a number of districts of Odessa region for 2014-2017. It was founded that 75943 animals were slaughtered in 2014-2017: 91.18% pigs, 8.14'% cattle and 0.68%o sheep. The analysis of the dynamics of slaughter, depending on its location, showed that from 41.85% to 99.81% of animals were slaughtered at courtyard. According to the results of veterinary-sanitary control and supervision during the slaughter for the studied years there were no cases of diseases. It was founded that 22617 animal's carcasses came to the agrofood markets of the regions for the years 201^2017, among which 89.56% were pig carcasses, 10,11% cattle carcasses and only 0.33% sheep. According to results of veterinary-sanitary examination in the conditions of SLVSE in the markets, specialists established 351 cases oof diseases. In the study of pig carcasses 246 cases of diseases were detected: among them of non-communicable (45.93%) and invasive (54.07%) etiology (echinococcosis). Luring the expertise of cattle carcases was founded 96 cases of diseases: — dicroceliosis (98.96%) and exinococcosis (1.04%); during the expertise of sheep's carcases — 9 cases of diseases — dicroceliosis (66.67%) and exinococcosis (33.33%). Considering that during the reporting period, according to the results of veterinary-sanitary control and supervision during the slaughter of animals, no cases of diseases were detected, but at the same time the number of cases of detection of invasive diseases during veterinary-sanitary examination in SLVSE on markets constantly increases risk management at the stage of slaughter can be considered not sufficiently effective. Also, the results of our research indicate that the current system for managing the safety of slaughter products is still based primarily on the study of the final product. It does not take into account all possible risks at the previous stages ofproduction. This system can't fully guarantee to consumer safety ofproducts.
Key words: sloughter, products of sloughter, agrofood market, risk, invasive diseases, exinococcosis, dicroceliosis.
AHa^i3 gHHaMiKH bhab^HHA iHBaiiriHHx xBopo6 TBapiiH 3a npoBegeHHH BeTepHHapHO-caHiTapHOi eKcnepTH3H
M.C. Ximhh1, O.T. niBeHb1, O.M. ropo6eH!, B.3. CaiaTa2, fl.B. OperoK2, O.B. HaHgiH3
'OdecbKuu depwaenuu aspapnuu ynieepcumem, m. Odeca, YKpaina
2flbeiecbKuu natyonanbnuu ynieepcumem eemepunapnoi мeдицини ma Siomexnouosiu iMeni. C.3. twu^Koso, m. flbeie, yKpaina
3 OdecbKuu depwaenuu eKouosinnuu ynieepcumem, m. Odeca, yKpaina
OcnoenuM nanpnMoM depwaenoi nouimuKu ^odo sapanmoeanoi 6e.3nennocmi ma nKocmi npodyKmie meapunnoso noxodwennn e cmeopenun yMoe SesneKu dun sdopoe'n uwdeu nid nac eupoSn^mea ma peaui3a^i npodoeoubnoi cupoeunu. 3sidno 3 nunnuM saKonodaecmeoM YKpainu eidnoeidaubnicmb 3a 6e.3nennicmb xapnoeoi npodyK^i'i noKuadena na eupo6nuKa, aue eawuuey poub eidispae i depwaenuu Konmpoub. OcoSuueo ^ aKmyaubno cbosodni Kouu Mauwe 69,5% M'nca eupoSunembcn y npueamnux ceunncbKux socnodapcmeax, ^o e nepeeawniu KiubKocmi peaui3yembcn na asponpoMucuoeux punKax. flepwaena cuywSa YKpainu 3 numanb 6e3neKu xapnoeux npodyKmie noeunna euKonyeamu euMosu cynacnoi eeponeucbKoi peznaMenma^i ma opsani3yeamu ceow dinubnicmb na ocnoei 3acad o^nKu pu3uKie, odnuM 3 nKux e napa3umo3u, adwe ix nesamuenuu enuue eidSueaembcn na 3dopoe 'i Miubuonie uwdeu y ceimi. B 3e'n3Ky 3 цuм Memom docuidwennn 6yuo npoanaui3yeamu dunaMiKy euneuennn inea3iunux 3axeopmeanb na emanax 3aSow meapun i peaui3a^i npodyKmie 3aSow. MamepiauoM docuidwenb 6yua 3eimnicmb 3 numanb eemepunapnoi Medu^nu (0opMa № 5-eem i 0opMa № 6-eem) nu3Ku pauonie OdecbKoi oSuacmi 3a 2014-2017poKu. Bcmanoeueno, ^o 3a 2014-2017 poKu e pauonax 3a6umo 75943 souie meapun, 3 nKux 91,18% cmanoeuuu ceuni, 8,14% eeuuKa posama xydoSa i 0,68% - eie^. Anaui3 dunaMiKu 3aSow 3auewno eid Mic^ uoso npoeedennn euneue, ^o eid 41,85% do 99,81% 3aSow meapun npoeodumbcn nodeipno, a 3a pe3yubmamaMu eemepunapno-canimapnoso Konmpoum i nasundy - nid nac 3aSow 3a docuidni poKu ne 6yuo euneueno wodnoso eunadKy xeopo6. Bcmanoeueno, ^o 3a 2014-2017 poKu na asponpodoeoubni punKu pauonie dun peaui3a^'i nadiuwuo 22617 myw meapun, 3 nKux 89,56% cmanoeuuu mywi ceuneu, 10,11% mywi eeuuKoiposamoi xydoSu i uuwe 0,33% - mywi oee^. 3a pe3yubmamaMu eemepunapno-canimapnoi eKcnepmu3u e yMoeax fl^BCE na punKax $axieцnмu 6yuo 3a$iKcoeano 351 eunadoK xeopo6. 3oKpeMa 3a docuidwennn myw ceuneu euneueno 246 eunadKie xeopo6u ne3apa3noi (45,93%) ma inea3iunoi (54,07%) emiouosii, a caMe exinoKoKo3; 3a eKcnepmu3u myw BPX euneueno 96 eunadKie xeopo6 - duKpo^uio3 (98,96%) ma exinoKoKo3 (1,04°%); 3a eKcnepmu3u myw oee^ - 9 eunadKie xeopoS - duKpo^uio3 (66,67%) ma exinoKoKo3 (33,33%). Bpaxoeymnu, ^o 3a 3eimnuu nepiod 3a pe3yubmamaMu eemepunapno-canimapnoso Konmpoum i nasundy nid nac 3a6ow meapun wodnoso eunadKy xeopo6 euneueno ne 6yuo, a namoMicmb KiubKicmb eunadKie euneuennn inea3iunux xeopo6 nid nac eemepunapno-canimapnoi eKcnepmu3u e yMoeax fl^BCE na asponpoMucuoeux punKax neenunno 3pocmae, cucmeMy ynpaeuinnn pu3uKaMu na emani 3aSow Mowna eeawamu nedocmamnbo etyeKmuenom. TaKow pe3yubmamu nawux docuidwenb ceidnamb npo mou tyaKm, ^o diwna e depwaei cucmeMa ynpaeuinnn 6e.3nennicmw npodyKmie 3aSow i doci tpynmyembcn nepedoecM na docuidweni Kin^eoso npodyKmy, ne epaxoeye eci Mowuuei pu3uKu na nonepednix emanax eupoSn^mea i muM caMuM ne Mowe noenicmw sapanmyeamu cnowueany 6e.3nennicmb npodyKmy.
KMWHoei cnoea: 3aSiu, npodyKmu 3aSow, asponpodoeoubnuu punoK, pu3uK, inea3iuni xeopoSu, exinoKoKo3, duKpo^uio.3.
BcTyn
OCHOBHHM HanpaMOM gep^aBHOi nomTHKH ^ogo rapaHTOBaHOi 6e3nenHocTi Ta hkoctI npogyKTiB TBapHHHoro noxog^eHHa e CTBopeHHa yMoB 6e3neKH g^a 3gopoB'a ™gen nig nac BHpo6HH^Ba Ta peam3a^i' npogoBo^bnoi chpobhhh (Bukalova et al., 2016).
3rigHo 3 hhhhhm 3aKoHogaBCTBoM yKpaiHH ocHoBHa BignoBiga^bHicTb 3a 6e3nenHicTb Ta aKicTb xapnoBoi npogyKqii noK^ageHo Ha BHpo6HHKa. A^e CborogHi ochobhhm bhpo6hhkom M'aca e ce^aHHH. y npHBaTHHx cenaHCbKHx rocnogapcTBax BHpo6^aeTbca Man^e 69,5% M'aca, ^o b noga^bmoMy y nepeBa^Hin KUbKocri peam-3yeTbca Ha arponpoMHC^oBHx pHHKax. y 3B'a3Ky 3 ^m Ba^^HBy po^b Bigirpae gep^aBHHH Kompoflb i Haraag Ha Bcix eTanax BHpo6HH^TBa (Kasianchuk et al., 2015; Bohatko et al., 2016; Bukalova et al., 2016; Patrieva, 2016).
^ep^aBHa C^y®6a yKpaiHH 3 nHTaHb 6e3nenHocTi xapnoBHx npogyKTiB Ta 3axHCTy cno^HBaniB, BHKoHyro-hh BHMorH GBponencbKoi peraaMeHTa^i', noBHHHa opra-Hi3oByBaTH cbom po6oTy Ha ocHoBi o^hkh pH3HKiB 6e3-neKH xapnoBHx npogyKTiB (Bohatko et al., 2016; Patrieva, 2016).
OgHHM 3 BaroMHx ^aKTopiB promcy e rejibMimrou. 3a gaHHMH B003 - CborogHi napa3HTapHHMu 3axBopM-
BaHHaMH ypa^eHo 6iH3bKo 2,5% HaceieHHa. 3rigHo 3 noBigoMieHHaM ®A0 "EaraToKpHTepiaibHHH peHTHHr gia ynpaBiiHHa pu3HKaMH noaBH napa3HTiB y xapnoBux npogyKTax" Ta pagy aBTopiB He ocTaHHe мiсцe b ix no-mupeHHi BigirparoTb npogyKTH TBapHHHoro noxog^eHHa (Uspenskij, 2013; FAO/WHO, 2014; Koziarin et al., 2015; Yemets & Yemets, 2016).
Mema ma aaedannn docuidwennn. BpaxoByronu BH^eBHKiageHe, MeToM Hamoro gociig^eHHa 6yio npoaHaii3yBaTH gHHaMiKy BuaBieHHa iHBa3iHHHx xBopo6 3a pe3yibTaTaMH eKcnepTH3H npogyKTiB 3a6oM ciibCbKorocnogapcbKux TBapuH (cBHHi, BeiHKa poraTa xygo6a, вiвцi), 3 BupimeHHaM TaKux 3aedanb:
• gociiguTH gHHaMiKy BuaBieHHa iHBa3iH Ha eTani 3a6oM Ta nepBHHHoi nepepo6Ku;
• gociiguTH gHHaMiKy BuaBieHHa iHBa3iH Ha eTani peaIiзaцii;
• BH3HaHHTH e^eKTHBHicTb ynpaBiiHHa pu3HKaMH noaBH napa3HTiB y M'aci Ha eTanax 3a6oM Ta nepBHHHoi nepepo6KH i Ha eTani peaii3a^i.
MaTepia^ i MeTogu goc^ig^eHb
MaTepiaioM Hamux gociig^eHb 6yia 3BiTHicTb 3 nuTaHb BeTepuHapHoi мegнцннн (®opMa № 5-BeT i
Форма № 6-вет) низки райотв Одесько! област за 2014-2017 роки, яку ми обробляли статистично.
Результати дослiджень
На першому етапi наших дослiджень ми проанатзували данi звiтностi щодо об'eмiв забою тварин i результатiв ветеринарно-саттарного контролю та нагляду пiд час забою.
Анатзом встановлено, що за 2014-2017 роки в районах проведено забш 75943 голiв тварин, основну питому вагу серед яких склали свинi - 91,18%, значно менший об'ем припав на велику рогату худобу -8,14% i зовшм незначний вiдсоток склали вiвцi -0,68% вщ загально! кiлькостi тварин (рис. 1).
I Свиш
На бшнях М1Д1 ■ На забшно-саштарних пунктах ■ Подорно
IBPX
I Bieui
Рис. 1. Забито тварин в перюд 2014-2017 роюв, гол.
Згiдно з чинним законодавством в Укра1'т забiй сiльськогосподарських тварин, дозволено проводити на бшнях м'ясопереробних пiдприeмств, на забшно-саттарних пунктах господарств i подвiрно (Bukalova et al., 2016; Zakon Ukrainy "Pro osnovni pryntsypy ta vymohy do bezpechnosti ta yakosti kharchovykh produktiv"). В зв'язку з цим ми детально вивчили динамiку забою тварин залежно вiд того, де проводився забш.
Встановлено (рис. 2), що 58,1% свиней було забито в умовах м'ясопереробних тдприемств, 41,85% - подвiрно i лише 0,05% - на забшно-саттарних пунктах господарств.
На бшнях MIHI ■ На забшно-саттарних пунктах ■ Подмрно
Рис. 2. Динамша забою свиней залежно вщ мiсця забою, гол.
Щодо забою худоби (рис. 3), то вш здебшьшого проводився подвiрно - 91,47% тварин, в умовах м'ясопереробних тдприемств було забито лише 8,32%, а на забшно-саттарних пунктах господарств 0,21% тварин.
Рис. 3. Динамша забою ВРХ залежно вщ мюця забою, гол.
Динамша щодо забою овецы (рис. 4) виявилася такою: на МПП 1х забш взагалi не проводиться, фактично весы забш (99,81% тварин) вщбуваетыся подвiрно.
На бшнях МПП ■ На забшно-саттарних пунктах
■ Подорно
Рис. 4. Динамша забою овець залежно вщ мiсця забою, гол.
Таким чином, аналiз отриманих даних щодо динам^ проведення забою свiдчить, що вщ 41,85% до 99,81% забою тварин (залежно вщ виду), проводиться подвiрно.
Вiдповiдно до чинного законодавства (Ргауу1а peredzabiinoho veterynamoho ohliadu Гуагуп..., 2002; Вика1оуа et а1., 2016) забш тварин допускаеться тiльки за умови проведення ветеринарно-саттарного контролю i нагляду. Згiдно з вивченою звггною документацiею, всi без винятку тварини, якi надходили на забiй, проходили передзабшний огляд, а отриманi продукти забою пiддавали пiслязабiйнiй ветсанекспертизi, за результатами яких за дослщт роки не було виявлено жодного випадку хвороб.
На другому етат дослiджень ми проаналiзували данi звiтностi щодо об'емiв реалiзащl продуктiв забою тварин на агропродовольчих ринках i результатiв !х ветеринарно-саттарно! експертизи в умовах державних лабораторш ветеринарно-саттарно! експертизи (ДЛВСЕ) на ринках.
Встановлено (рис. 5), що за 2014-2017 роки на агропродовольчi ринки райотв для реалiзацil надшшло 22617 туш тварин, основну питому вагу яких склали тушi свиней - 89,56%, значно менше надшшло туш ВРХ - 10,11% i лише 0,33% туш овець.
4m
Cbuhi
BPX
BiBu,i
Phc. 5. HagiHmio Ha peaii3a^ro Ha arponpogoBoibHi puHKH b nepiog 2014-2017 poKiB, Tym
3rigHo 3i 3BiTHoro goKyMeHTa^ero Bci Tymi, aKi HagiHmiH Ha arponpogoBoibHi phhkh paHornB, npoHmiu BeTepuHapHo-caHiTapHy eKcnepTH3y. AHaii3 BCTaHoBHB, mo 3a pe3yibTaTaMH npoBegeHoi ^axiB^MH fl,HBCE Ha puHKax eKcnepTH3H Tym 6yio 3a^iKcoBaHo 351 BunagoK xBopo6, 3oKpeMa 3a gociig^eHHa Tym CBHHeH - 246 BHnagKiB, BPX - 96 i oBe^ - 9 BHnagKiB. ^,ogo eTioiorii BHaBieHux xBopo6, to 3a eKcnepTH3H Tym CBHHeH bhabiaih xBopo6u He3apa3Hoi (45,93%) Ta iHBa3iHHoi (54,07%), a 3a eKcnepTH3H Tym BPX i oBe^ -iume iHBa3iHHoi eTioiorii.
3 yBaru Ha Te, mo Hac HacaMnepeg цiкaвнтb nuTaHHa mogo iHBa3iHHux xBopo6 TBapuH, mh oKpeMo 3ynuHHiHCb Ha BHBHem gHHaMiKH ix BuaBieHHa. BcTaHoBieHo (puc. 6), mo 3a 3BiTHHH nepiog 6yio 3apeeerpoBaHo BCboro 238 BHnagKiB iHBa3iHHux xBopo6. HaH6iibme BHnagKiB BHaBieHo nig Hac eKcnepTH3H Tym CBHHeH - 55,88%, gemo MeHme 3a gociig^eHHa Tym BPX - 40,34% i HaHMeHme 3a eKcnepTH3H Tym oвeцb -3,78%.
TaKo^ mh cnocTepiraeMo 3pocTaHHa KiibKocTi BuaBieHHa xBopo6 3a eKcnepTH3H Tym BPX 3 18,75% (BunagKiB Big 3araibHoi KiibKocTi, BHaBieHux 3a gociigHuH nepiog) y 2014 po^ go 35,42% y 2017 po^. HaToMicTb 3a eKcnepTH3H Tym CBHHeH cnocTepiraeMo 3HH^eHHa KiibKocTi BHnagKiB BuaBieHHa xBopo6 - 3 32,33% BunagKiB Big 3araibHoro ix HHCia 3a Becb gociigHuH nepiog y 2014 po^ go 20,3% BunagKiB y 2017 po^.
18 18
26
34
43
39
24
27
BPX
CBJiui
BiBui
■ 2014 201? «2016 »2017
Phc. 6. ^HHaMiKa BuaBieHHa iHBa3iHHux xBopo6 nig Hac BeTepuHapHo-caHiTapHoi eKcnepTH3H b fl^BCE Ha puHKax, BunagKiB
nopiBHroroHH o6caru Hagxog^eHHa Tym TBapuH Ha peaii3a^ro 3 KiibKierro BunagKiB BuaBieHHa iHBa3iHHux xBopo6, BCTaHoBHiu, mo HaHnacTime iHBa3iHHi xBopo6u peecTpyBaiu 3a eKcnepTH3H Tym oBe^ - y 12,0%
BunagKiB, pigme 3a eKcnepTH3H Tym BPX - 4,2% i HaHpigme 3a eKcnepTH3H Tym CBHHeH - 0,66%.
Hagaii mh bhbhhih eTioioriro BHaBieHux iHBa3iHHux xBopo6 TBapHH. BcTaHoBieHo (pHC. 7), mo nig Hac eKcnepTH3H Tym BeiHKoi poraToi xygo6u bhabiaih gHKpo^iio3 Ta exiHoKoKo3 - 95 (98,96%) i 1 (1,04%)
BHnagKiB BignoBigHo; 3a eKcnepTH3H Tym CBHHeH -exiHoKoKo3, y Tymax oBe^ - 6 BHnagKiB gHKpo^iio3y (66,67%) Ta 3 BHnagKH exiHoKoKo3y (33,33%).
BiBiii
CBimi
BPX
6§
f 133 ]
95 9
^ ^ ^ ^ ^ —^
0
20
40
60
100
120
140
J3iiKpone.iio3 ■ ExiHOKOKOs
Phc. 7. ETioioria iHBa3iHHHx xBopo6 BHaBieHux nig Hac
BeTepHHapHo-caHiTapHoi eKcnepTH3H b fl,HBCE Ha pHHKax, BHnagKiB
TaKHM hhhom, mh 6aHHMo, mo nig Hac BeTepHHapHo-caHiTapHoi eKcnepTH3H Ha arponpogoBoibHHx pHHKax b nepiog 2014-2017 poKiB bhabiaih TaKi iHBa3iHHi 3axBoproBaHHA, aK exiHoKoKo3 (137 BunagKiB) Ta gHKpo^iio3 (101 BunagoK).
OSroBopeHHH
y3araibHroroHH gaHi aHaii3y 3BiTHoi goKyMeHTa^i, mh a^emyBanH yBary Ha geKiibKox ochobhhx oTpuMaHux pe3yibTaTax.
TaK, mh BCTaHoBHiu, mo 3a6iH TBapHH BupomeHux y npHBaTHHx ceiaHCbKux rocnogapcTBax, 3ge6iibmoro npoBoguTbca nogBipHo i, mo HaHBa^iHBime, 3a pe3yibTaTaMH nicia3a6iHHoi BeTcaHeKcnepTH3H BunagKH BHABieHHA xBopo6 He peecTpyroTbca. TaKa cmya^a BHKiHKae 3aHenoKoeHHa mogo aKocTi 3giHcHeHHa KoHTpoiro i Hariagy nig Hac 3a6oro. nogi6HHx BHCHoBKiB mogo 3HH^eHHa 6e3neHHocTi npogyKTiB 3a6oro 3a Horo nogBipHoro npoBegeHHa giHmiu i EopuceHKo H.E. Ta KpoHeBaibg O.B. (Borisenko & Kroneval'd, 2015).
Pe3yibTaTH aHaii3y peaniзaцii npogyKTiB 3a6oro Ha arponpogoBoibHux pHHKax BCTaHoBHiu 3HaHHe 3HH^eHHa o6'eMiB Hagxog^eHHa Tym
ciibCbKorocnogapcbKux TBapHH Ha peaii3a^ro, aKe mh noB'a3yeMo 3i 3MeHmeHHaM 3a6oro, mo CBoero Heproro o6yMoBieHo 3MeHmeHHaM noroiiB'a TBapHH. EyKaioBa H.B. (Bukalova et al., 2016) i CBCTa^'eBa B.0. (Ievstafieva et al., 2018) 3i cniBaBTopaMH cnoerepiraroTb TaKy ^ HeraTHBHy gHHaMiKy b iHmux perioHax, 3oKpeMa Ha KuiBmuHH i noiTaBmHHi, H noacHroroTb ^ TaKo^
3MeHmeHHaM noroiiB'a TBapHH.
3a pe3yibTaTaMH aHaii3y mh BCTaHoBHiu 3pocTaHHa
шлькосп випадшв виявлення хвороб, зокрема швазшно! етюлогн, тд час проведення ветеринарно-саштарно! експертизи туш тварин у ДЛВСЕ на ринках. На проввдну роль швазш у вибракуваш продукпв забою вказують у сво!х роботах також ряд науковщв (Borisenko & Kroneval'd, 2015; Luzan & Stetsenko, 2015; Bukalova et al., 2016; Kotelevych, 2017; Kotelevich, 2018).
Щодо етюлогп виявлених швазш, то за дослщний перюд рееструвались ехшококоз та дикроцелюз жуй-них. Виявлення ехшококових уражень продукпв забою е щлком законом1рним, адже зпдно з лггератур-ними даними його часпше рееструють саме у швден-них областях Укра!ни, а Одеську область взагал в1д-несено до "природних вогнищ" (Lytvynenko & Pavlikovska, 2015; Yemets & Yemets, 2016; Holovakha, 2018). Ураження велико! i др1бно! рогато! худоби дикроцел1ями також часто рееструеться на територн Укра!ни, а особливо в !! швденнш частиш (Bilopolska, 2012).
Висновки
Враховуючи, що за звггаий перюд тд час шслязабшно! ветсанекспертизи жодного випадку хвороб не виявляли, а натомють за ветеринарно-сантарно! експертизи в умовах ДЛВСЕ на агропродовольчих ринках кшьюстъ випадк1в виявлення хвороб, особливо швазшно! етюлогн, невпинно зростае, ми дшшли висновку про низьку ефектившсть контролю i нагляду на етат забою. Водночас контроль на етат реал1зацн ми вважаемо ефективним, пересввдчившись що й доа контроль безпечносп та якосп м'яса i м'ясопродукпв здебшьшого грунтуеться на дослщжеш кшцевого продукту.
З уваги на отримаш результати ми вважаемо, що на територи Одесько! обласп так1 гельмштози тварин, як ехшококоз та дикроцелюз жуйних, е значущим фактором ризику, який необхщно враховувати у систем! управлшня безпечн!стю продукпв забою тварин на вс!х етапах виробництва.
References
Bilopolska, T.P. (2012). Dykrotselioz velykoi rohatoi khudoby v umovakh Pivdnia Ukrainy (poshyrennia, diahnostyka, likuvannia). Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia stupenia kandydata veterynarnykh nauk. Kyiv (in Ukrainian). Bohatko, N.M., Bukalova, N.V., Yatsenko, I.V., Serdiukov, Ya.K., & Bohatko, A.F. (2016). Kontrol bezpechnosti miasa zabiinykh tvaryn ta ptytsi za yikh falsyfikatsii pry zberihanni ta realizatsii. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny, 32(2), 164-171. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2016_32%282%29__39 (in Ukrainian).
Borisenko, N.E., & Kroneval'd, O.V. (2015). Vyjavlenie boleznej pri vetsanjekspertize produktov uboja zhivotnyh v altajskom krae. Vestnik Altajskogo
gosudarstvennogo agrarnogo universiteta, 5(127), 122-126. https://cyberleninka.ru/article/n7vyyavlenie-bolezney-pri-vetsanekspertize-produktov-uboya-zhivotnyh-v-altayskom-krae (in Russian).
Bukalova, N.V., Prylipko, T.M., & Yakubash, R.A. (2016). Analiz patolohii produktiv zaboiu tvaryn, vy-iavlenoi za provedennia veterynarno-sanitarnoi ek-spertyzy v umovakh ahropromyslovoho rynku. Zbirnyk naukovykh prats Podilskoho derzhavnoho ah-rarno-tekhnolohichnoho universytetu, 24(1), 33-43. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZnpPdatucg_2016_24%281 %29_7 (in Ukrainian).
FAO/WHO (2014). Food and Agriculture Organization of the United Nations/World Health Organization. Mul-ticriteria-based ranking for risk management of food-borne parasites. Microbiological Risk Assessment Series No. 23. Rome. 302 pp. Access mode: http://www.fao.org/publications/card/en/c/ee07c6ae-b86c-4d5f-915c-94c93ded7d9e.
Holovakha, I.V. (2018). Epizootychna sytuatsiia z ekhinokokozu v Ukraini. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii "Ahrarna osvita ta nauka: dosiahnennia, rol, faktory rostu". m. Bila Tserkva, 43-44 (in Ukrainian).
Ievstafieva, V.O., Melnychuk, V.V., Kruchynenko, O.V., Mykhailiutenko, S.M., Korchan, L.M., & Kovalenko, V.O. (2018). Monitorynhovi doslidzhennia shchodo yakosti ta bezpechnosti miasa tvaryn na terytorii Pol-tavskoi oblasti. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 3, 132-136. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VPDAA_2018_3_22 (in Ukrainian).
Kasianchuk, V.V., Berhilevych, O.M., Yefimova, O.M., & Rotaienko, Yu. (2015). Systema prostezhuvanosti -suchasna tekhnolohiia kontroliu v kharchovomu lantsiuhu dlia pidvyshchennia rivnia bezpechnosti kharchovykh produktiv. Veterynarna
medytsyna Ukrainy, 2(228), 25-29. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm_2015_2_9 (in Ukrainian).
Kasianchuk, V.V., Yefimova, O.M., Berhilevych, O.M., Skliar, O.I., & Kusturov, V.B. (2015). Veterynarno-sanitarnyi kontrol mikrobiolohichnykh pokaznykiv yalovychykh tush ta sanitarnykh umov vyrobnytstva. Scientific Journal "ScienceRise", 1, 3(6), 49-56. http://nbuv.gov.ua/UJRN/texc_2015_1%283%29__10 (in Ukrainian).
Kotelevich, V.A. (2018). Kachestvo produktov zhivotnovodstva v Zhitomirskoj oblasti. Uchenye zapiski uchrezhdenija obrazovanija "Vitebskaja ordena "Znak Pocheta" gosudarstvennaja akademija vet-erinarnoj mediciny", 54(2), 95-98 (in Russian).
Kotelevych, V.A. (2017). Veterynarno-sanitarna otsinka yakosti ta bezpeky kharchovykh produktiv u Zhyto-myrskomu rehioni. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Hzhytskoho, 19(78), 58-61. doi: 10.15421/nvlvet7812 (in Ukrainian).
Koziarin, I.P., Ivakhno, O.P., Chorna, V.V., & Makhniuk, V.M. (2015). Helmintozy v Ukraini. Suchasnyi stan problemy. Hihiiena naselenykh mists, 66, 268-272.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/gnm_2015_66_44 (in Ukrainian).
Luzan, M.P., & Stetsenko, N.V. (2015). Analiz rezultativ vetsanekspertyzy produktiv tvarynnytstva - obiektyv-na informatsiia shchodo epizootychnoho stanu v pivnichno-skhidnomu rehioni Ukrainy. Veterynarna medytsyna Ukrainy, 1(227), 36-37. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm_2015_1_13 (in Ukrainian).
Lytvynenko, O.P., & Pavlikovska, T.M. (2015). Ekhinokokoz liudei i tvaryn v Ukraini. Veterynarna biotekhnolohiia, 26, 102-110 (in Ukrainian).
Patrieva, L.S. (2016). Perspektyvy mizhnarodnoho spivrobitnytstva Ukrainy u sferi bezpechnosti ta yakosti kharchovykh produktiv. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria, 3, 124-134. doi: 10.31521/2313-092X (in Ukrainian).
Pravyla peredzabiinoho veterynarnoho ohliadu tvaryn i veterynarno-sanitarnoi ekspertyzy miasa ta miasnykh produktiv. Nakaz vid 07.06.2002, № 28. [potochna redaktsiia vid 09.08.2013]. Rezhym dostupu:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0524-02 (in Ukrainian).
Uspenskij, A.V. (2013). Optimizacija bezopasnosti pish-hevyh produktov po parazitarnym zoonozam. Teorija i praktika parazitarnyh boleznej zhivotnyh, 14, 388-390 (in Russian).
Veterynarno-sanitarni pravyla dlia boien, zabiino-sanitarnykh punktiv hospodarstv ta podvirnoho zaboiu tvaryn. Nakaz vid 14.01.2004, № 4. [potochna redaktsiia vid 08.10.2012]. Rezhym dostupu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0121-04 (in Ukrainian).
Yemets, A.M., & Yemets, M.A. (2016). Parasitosis as medical and veterinary problem. Visnyk Sumskoho natsio-nalnoho ahrarnoho universytetu, 11(39), 141146.
Zakon Ukrainy "Pro osnovni pryntsypy ta vymohy do bezpechnosti ta yakosti kharchovykh produktiv", vid 12.031997, № 771/97-VR [potochna redaktsiia vid 04.04.2018]. Rezhym dostupu:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/771/97-vr (in Ukrainian).
