CC BY
32
науковий Btcrnuc
\ »nui; \ЫЛ*tin .1.1 |t«»t*hJ*f »
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 83 HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^oHa^tHoro ymBepcwTeTy
BeTepwHapHoi Megw^HM Ta öioTexHo^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.15421/nvlvet8371
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:351.773
Veterinary aspects of protection people's heals and role VET departments in the sanitary food safety according to requirements OIE
V.F. Shekel, B.M. Kurtyak, A.I. Padovsky, I.S. Dembitska
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Shekel, V.F., Kurtyak, B.M., Padovsky, A.I., & Dembitska, I.S. (2018). Veterinary aspects of protection peopled heals and role VET departments in the sanitary food safety according to re-quirements OIE. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 357-361. doi: 10.15421/nvlvet8371
The main designs of the creating services of veterinary medicine are struggle with animal diseases and realization a series of obligatory preventive measures to control the most dangerous epizootics. The function services of veterinary medicine spreads to the intermediate chain «from farm - to slaughter» and a complete final chain «from crib - to table». Over the last decades, we have been paying attention to providing food safety from usual methods of control (so-called «goodpractice») to the using of food safety systems (HACCP). The work of the risk management system is extremely important, it is based on the regulation of the theses of the WTO (World Trade Organization) agreement with the SPM (sanitary and phytosanitary measures). Veterinary services have an important role in the practical implementation of the risk analysis procedure. The tasks set are based on the national legislation of each country, with clear concordance with partners - participants in international trade. In veterinary services tasks includes an important role abreast farms for informing on consultancy on the elimination and control of hazards, including the sanitary safety of feed, residual medicaments and pesticides, mycotoxins and contaminants from the environment. The meat-slaughter inspection of live animals (ante mortem) and their brawns (post mortem) are very important. The Codex for Animal Health contains recommendations for the control of serious biological hazards to animal health and human health by using the above-mentioned inspections. The Codex Alimen-tarius Commission lead a close cooperation in the preparation of rules that guarantee the protection of food products during the chain of production. The management of the veterinary services have to own the operational systems that allow for the supervision of inspection procedures and the exchange of information in order to achieve maximum effectiveness. Worth integrating systems of animal identification, that make it possible to constantly ascertain the farm of origin as the animals themselves, as well as tracking the processing of slaughter products during the chain. An important function of veterinary services is the issuance of sanitary certificates for both internal use and for export.
Key words: veterinary services, food safety, protection of people, chains «from farm - to slaughterhouse», «from crib - to table».
Ветеринарш аспекти охорони здоров'я населення та роль служб ветеринарно1 медицини в саштарнш безпещ продовольства згвдно з вимогами МЕБ
Article info
Received 08.02.2018 Received in revised form
05.03.2018 Accepted 12.03.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-032-260-28-89 E-mail: [email protected]
В.Ф. Шекель, Б.М. Куртяк, А.1. Падовський, 1.С. Дембщька
Львiвський нацюнальний ун1верситет ветеринарног медицини та бютехнологт iменi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украта
Основною метою створення служб ветеринарног медицини е боротьба з хворобами тварин i проведення низки обов 'язкових профтактичних заходiв для постановки тд контроль найнебезпечнШих етзоотш. Дiяльнiсть служб ветеринарног медицини поширилася на промiжний ланцюжок «вiд ферми - до бшт» i повний остаточний ланцюжок «вiд ст^а - до столу». За остант десятилШтя особливу увагу придшяемо забезпеченню сажтарног безпеки продовольства вiд звиклих методiв контролю (так звана
«належна практика») до застосування систем сантарног безпеки продовольства (HACCP). Надважливою е робота системи управлтня на основi ризику, вона базуеться на регламентацп положеннями угоди СОТ (свШова оргатзащя торгiвлi) з СФС (сат-тарж й фiтосанiтарнi заходи). Служби ветеринарног медицини вiдiграють ключову роль у практичному застосуванш процедури аналiзу ризику. Поставлен завдання ведуться на основi нацюнального законодавства кожног крагни з чтким узгодженням з партнерами - учасниками мiжнародноi торгiвлi. У функци служб ветеринарног медицини входить ключова роль на рiвнi господарств з тформування в консультування лiквiдацü та контролю небезпек включно з сажтарною безпекою кормiв, залишкових медикамен-тiв i пестицидiв, мтотокситв та контамiнатiв з довкшля. Важливим е м 'ясозабтна iнспекцiя живих тварин (ante mortem) та гх туш (post mortem). Кодекс здоров 'я наземних тварин мктить рекомендацИ з контролю серйозних бiологiчних небезпек для здоров 'я тварин i здоров 'я людини за допомогою вищезгаданих тспекцш. Комтя Codex Alimentarius веде т^ну ствпрацю стосовно тдготовки норм, що дозволяють гарантувати захист продукцп харчування по всьому ланцюгу гг виробництва. Керiвництво служб ветеринарног медицини зобов 'язан володти операцтними системами, що дозволяе забезпечити нагляд за тспекцтними процедурами та обмтом тформащею з метою досягнення максимальног результативность Варто ттегрувати системи iдентифiкацii тварин, як дають можливкть посттно з 'ясовувати як господарство походження самих тварин, так i вiдстежувати переробку продуктiв забою по всьому ланцюжку. Важливою функцiею служб ветеринарног медицини е видача сантарних сертифiкатiв як для внутршнього користування, так i для експорту.
Ключовг слова: служби ветеринарног медицини, безпечтсть продовольства, охорона населення, ланцюжки «вiд ферми - до бшт», «вiд ст^а - до столу».
Вступ
На початках служби ветеринарно! медицини були створен для боротьби з хворобами продуктивних тварин у господарствах рiзно! форми власносп. Основна увага придшялася профшактиш та боротьбi з найголовшшими ешзоотичними хворобами продуктивних тварин, а також з хворобами, що передаються ввд тварин до людей (зооантропонози). З часом, коли вдалося поставити пвд контроль найнебезпечнiшi з ешзоотш, сфера компетенцш служб ветеринарно! медицини природно поширилася на хвороби, що впливають на виробництво тваринницько! продукцп, метою чого стало тдвищення продуктивносп господарств та полшшення якосп продукцп тваринного походження.
Сфера дiяльностi служб ветеринарно! медицини розширилась на ввесь ланцюжок «ввд ферми - до бшш», в яшй лiкарi ветмедицини виконують подвшну функцш, забезпечуючи ешзоотолопчний нагляд за хворобами тварин i сашгарну безпеку та дотримання критерпв якосл продукцп тваринного походження для споживчих цшей. Володшчи професшною шдго-товкою як у питаниях хвороб тварин, так i в галузi харчово! ппени, лiкарi ветмедицини е найбшьш ком-петентними фахiвцями, вщграючи важливу роль у тому, що стосуеться саштарно! безпеки продовольства, насамперед тваринного походження. Крiм лiкарiв ветмедицини, до забезпечення комплексного шдходу до саштарно! безпеки продовольства впродовж всього ланцюга залучаються пращвники шших сумiжиих професш. В рядi кра!н компетенцп служб ветеринарно! медицини були розширеш до повного ланцюга «ввд стшла - до столу».
Максимальш гараитi! санiтарно! безпеки та якосп продовольства дае комплексний всебiчний тдхвд, який повнiстю покривае ланцюжок виробництва хар-чових продуктiв. Ефективнiсть профшактичного шд-ходу полягае в тому, щоб знизити i лiквiдувати неба-жанi санiтарнi ризики порiвняно з подходом, що буду-еться виключно на перевiрцi остаточних продуктiв. За останне десятилiття початкова фаза процесу забезпечення саиiтарно! безпеки продовольства зазнала знач-них змiн: ввд традицiйних методiв контролю, що бу-дуеться на «добрих практиках» (добра сшьгосппрак-
тика, добра ппешчна практика), фахiвцi звернулися до застосування систем саштарно! безпеки продовольства, що базуються на аналiзi небезпек i на контролi критичних точок (НАССР), прийшовши до методiв, що грунтуються на облiку та аналiзi ризику для гаран-тп санiтарно! безпеки продовольства.
Впровадження систем на основi ризику достатньо обумовлено положеннями Угоди Свггово! Органiзацi! Торгiвлi про застосування саштарних та фггосаштар-них заходiв (угода СФС). За цieю Угодою кра!ни-пiдписанти зобов'язуються сво! сашгарш та фггосаш-тарш заходи на оцшш ризишв для життя i здоров'я тварин, людини або рослин, використовуючи методи оцiнки ризикiв, рекомендованi мiжнародними компе-тентними органiзацiями. Оцiнка ризику, що е науко-вою шдгалуззю аналiзу ризику, слiд вiдрiзняти ввд управлiння ризиками для того, щоб уникнути впливу економiчних, полiтичних i iнших iнтересiв. Угода СФС визнае за нормами, розробленими МЕБ, статус мiжнародних доввдкових стандартiв у сферi здоров'я тварин; норми, розробленi комiсiею Codex Alimentarius, застосовуються до саштарно! безпеки продовольства. Традицшний шдхвд, згiдно з яким оператори харчово! промисловосп зобов'язанi гарантувати яшсть свое! продукцi!, а санiтарна безпека продукпв харчування входить до сфери компетенци агентств зi стандартiв, поступово змшюеться складнiшими схемами, за якими головну вiдповiдальнiсть за яшсть i сашгарну безпеку продуктiв, що випускаються на ринок, несуть оператори харчово! промисловосп. У такому контексп роль органiв контролю полягае в аналiзi кола компетенцiй, науково! шформаци, що обгрунтовуе стандарти санiтарно!' безпеки продовольства, як застосованi на стади як переробки, так i до концевого виходу продукцп, перевiрцi того, що системи контролю, яш використовують оператори промисловосп, е належними i валiдованими. У разi недотри-мання прийнятих норм органи контролю домагаються накладення санкцiй.
Служби ветеринарно! медицини вщграють ключову роль у практичному застосуванш процедури аналiзу ризику та виконанш рекомендацш на рiвнi регламентацiйних актiв, що стосуеться ступеня i характеру залучення лiкарiв ветмедицини i виршення
питань саттарно! безпеки продовольства протягом виробничого ланцюга.
Кра!на зобов'язана визначити сво! власт завдання у справ1 захисту здоров'я тварин та охорони здоров'я населения шляхом проведения консультацш i3 защка-вленими сторонами (тваринниками, виробниками i переробниками продуктiв харчуваиия i споживачами) залежио ввд сустльних, економiчних, культурних, пол1тичних i релтйних умов у краíнi. Виконаиня поставлених завдань повинно вестися на основi вщ-повiдного нацiонального законодавства i супрово-джуватися заходами, покликаними привернути увагу як партнерiв всерединi кра!ни, так i учасник1в м1жиа-родно! торгiвлi.
Матерiал i методи дослщжень
Служби ветеринарно! медицини вносять значний вклад, забезпечуючи аудит дiяльностi щодо здоров'я тварин та охорони здоров'я людини, вiдповiдальнiсть за ведення якого покладено на iншi офiцiйнi служби, приватно практикуючих лiкарiв ветмедицини та ш-ших задiяних партнерiв. Крiм лiкарiв, до числа фахiв-щв, якi залучаються до роботи на тш чи iншiй дiлянцi харчового ланцюга, входять: аналiтики, епiдемiологи, етзоотологи, технiки харчово! промисловостi, експе-рти зi здоров'я людини, екологи, мжробюлоги i токсикологи. Яким би не був розподш ролей м1ж цими та iншими фахiвцями в адмшстративнш системi рiзних кра!н, слад домагатися пвдтримки тюно! спiвпрацi та постшно! комунiкацií м1ж ними для досягнення най-кращих результатiв. У результат залучения лiкарiв ветмедицини i фахiвцiв або звернения до послуг орга-нiзацiй, як1 не пвдпорядковаш службам ветеринарно! медицини, вимагаеться забезпечити !х точними техш-чними вимогами, що мiстять регламентнi норми сис-теми перевiрки ефективностi, яка дозволяе вести мониторинг i контроль роботи зовшшшх пiдрядникiв. Кiнцева вщповвдальшсть за належие проведения ро-бгт довiрених зовтштм подрядникам, покладаеться на керiвництво служб ветеринарно! медицини.
Самою присутнютю в господарствах i пвдтримкою, яку служби ветмедицини надають тваринникам, за-безпечуеться ключова функцiя: перевiрка того, що тварини утримуються в належних гiгiенiчних умовах, ранне виявления та лшувания хвороб, у т. ч. хвороб, що впливають на здоров'я людей. Служби ветмеди-цини надають тваринникам послуги з iнформувания, консультуваиня та навчания з метою контролю, недопущения ткидаци та небезпек, що загрожують саш-тарнiй безпецi продовольства та кормiв на етапi виро-бництва (залишковi медикаменти i пестициди, мжо-токсини i контамiнанти з навколишнього середови-ща). Тваринницьш асощаци, особливо в тому випад-ку, коли вони користуються консультацiйними послу-гами лiкарiв ветмедицини, е найбiльш ефективними оргашзащями для iнформуваиия та навчаиия, будучи в постiйному контактi з тваринниками i найкраще розумшчи !х потреби. Технiчна допомога, що нада-еться службами ветмедицини приватно-практикуючим лiкарям i керiвництву установ ветери-нарно! медицини мае основоположне значення. Слу-
жби ветмедицини вщграють важливу роль, сприяючи вiдповiдальному й обережиому використаннi бюпро-дуктiв i ветмедикамеилв у господарствах в т.ч. анти-мiкробних продуктiв. Тим самим вони вносять вклад у знижения ризику розвитку аитибюрезистентносп та пiдтримку рiвия залишкових медикаментозних речо-вин у продовольствi тваринного походжения нижче допустимих порогiв. У вiдповiдних роздiлах Кодексу здоров'я наземних тварин мютяться рекомендаци щодо використаиия антимiкробних речовин у ветме-дицини.
Результати та Тх обговорення
М'ясозабшна iнспекцiя живих тварин (передза-бiйна) та !х туш (шслязабшна) - важлива лаика мережа нагляду за хворобами тварин i зооантропонозами -е гарантiею безпечносп м'яса i м'ясно! продукцi! з урахуваниям !х кiнцевого призначения. Контроль i зменшения бiологiчних небезпек, що позначаються на здоров'! тварин i здоров'! людини завдяки передза-бшнш i пiслязабiйнiй iнспекцi! - одне з основних завдань служб ветмедицини, зобов'язаних стежити, щоб на мюцях реалiзовувалися вiдповiднi програми. В мiру можливостi iнспекцiйнi процедури повиннi бу-дуватися на ризику. Системи управлшия мають вра-ховувати мiжиароднi норми i бути спрямованi на най-бiльш серйознi небезпеки для здоров'я тварин i здоров'я людини. Практичний кодекс з ппени м'яса, створений Codex Alimentarius - головний мiжнарод-ний нормативний документ в данш галузi. Вiн засно-ваний на шдход^ що базуеться на ризиках при прийн-яттi саштарних заходiв на кожиiй дiлянцi м'ясного лаицюжка. У вiдповiдних статтях Наземного кодексу мютяться рекомендацi! з контролю серйозних бюне-безпек для здоров'я тварин i людини за допомогою передзабiйних i шслязабшних iнспекцiй. 1сторично склалося, що прюритетом з Наземного кодексу е за-хист здоров'я тварин на плаиеп та забезпечення вiдк-ритостi ще! дiяльностi. МЕБ згiдно з мандатом також займаеться ризиками, пов'язаними з саштарною без-пекою продовольства тваринного походження на етат виробництва. У Наземний кодекс включено комплекс норм i рекомендацш, створених для здоров'я людини, поряд з цим вде процес розробки нових норм з метою попереджения контамiнацi! продукпв тваринного походжения Salmonella spp. i Campylobacter spp. МЕБ та Комiсiя Codex Alimentarius ведуть тюну спiвпрацю у справi пiдготовки норм, що дозво-ляють гарантувати захист продукпв харчувания по всьому ланцюгу !хнього виробництва. Що стосуеться виробництва та санггарно! безпечностi продуктiв тваринного походжения, рекомендаци МЕБ повинш читатися паралельно з рекомендацiями Комюи Codex Alimentarius. Керiвництво ветеринарних служб зо-бов'язане допускати певну свободу маневрування в дшянщ послуг з шспекцп м'яса. Кра!ни мають мож-ливють вибору з числа рГзних моделей управлшия з рГзним ступенем делегуваиия ФункцГй оФГцГйним оргаиiзацiям, що дшть пГд контролем i ег1дою ^рГв-ництва служб ветеринарно! медицини. У разi залу-чення приватних партнерiв до проведения передза-
бшних i шслязабшних шспекцш пвд загальним кер1в-ництвом i ввдповвдальшстю служб ветмедицини, вони зобов'язанi уточнити ra6ip компетенцiй у кожному конкретному випадку i проконтролювати належне виконання завдань, поставлених перед зовнiшнiми подрядниками. Керiвництво служб ветмедицини зо-бов'язане володiти операцiйними системами, що до-зволяе забезпечити нагляд за iнспекцiйними передза-бiйними i пiслязабiйними процедурами та обмш шфо-рмацiею, щоб домогтися ïx бiльшоï результативностi. Слад штегрувати системи iдентифiкацiï тварин i ввдс-теження, як1 дають можливють з'ясувати господарст-во походження забшних тварин i простежити, в яш заклади надiйде на переробку продук^ забою по всьому м'ясному ланцюжку.
Сертифiкацiя продукцiï тваринного походження для цшей ветеринарноï торгiвлi е одшею з функцiй служб ветмедицини з видачею сертифжапв для тор-гових партнерiв з метою гарантiï, що експортована продукцiя ввдповвдае стандартам здоров'я тварин i санггарно1' безпеки продовольства. Сертифжа^ вщ-сутностi хвороб тварин, в т.ч. зооантропонозiв, а та-кож гiгiенiчниx стандартiв м'яса входить до сфери компетенцп керiвництва служб ветмедицини. Деяк сертифiкати можуть видаватися фаxiвцями iншиx професiй, що залучеш до процесу переробки та упаковки (пастеризащя молокопродуктiв), i шдтверджу-вати вiдповiднiсть продукцй' нормам якосп.
Велика частина спалаxiв харчових токсикошфек-цiй викликанi контамiнацiею продовольства збудни-ками зооантропонозiв на первинному еташ виробництва. Одним з важливих завдань служб ветмедицини е проведення розслвдування цих спалаxiв шляхом вияв-лення господарства походження, а шсля iдентифiкацiï джерела зараження - планування i накладання належ-них корегуючи заxодiв. Цi завдання повиннi виршу-ватися в тiснiй спiвпрацi з фаxiвцями у сферi здоров'я людини: екологами, аналiтиками, епiдемiологами, епiзоотологами, виробниками та переробниками, торгiвлею та шшими партнерами. Крiм функцiй, що ми описали вище, на лiкарiв ветмедицини покладаеть-ся виконання завдань, пов'язаних з санiтарною безпе-кою продовольства на рiзниx дiлянкаx харчового ланцюга, зокрема контроль на основi принцитв НА-ССР або iншиx систем гарантп якостi в процесi переробки та дистрибуцп продовольства. Служби ветмедицини також вщграють важливу роль у питаннях залучення уваги виробнишв, переробник1в та iншиx защкавлених сторiн до обов'язкових заxодiв з гаранти санiтарноï безпеки продовольства.
Щоб домогтися максимально1' вiддачi вiд дiяльнос-тi служб ветмедицини у обласп санiтарноï безпеки продовольства, особливо важливе проходження лжа-рями ветмедицини базового навчання та курав шд-вищення квалiфiкацiï i професiйного рiвня, з шею метою повиннi дiяти державш програми. Служби ветмедицини мають можливють ознайомитися з осно-вними принципами якосп,що описанi у вiдповiднiй главi наземного кодексу i з 1нструментом МЕБ оцiнки ефективностi служб ветмедицини. Ланцюжок вiддачi розпоряджень, як i розподш вiдповiдальностi всере-динi служб ветмедицини, повинш бути чiтко опрацьо-
ванi та ретельно задокументованi. Компетентний орган краши зобов'язаний забезпечити служби ветме-дицини легальними рамками, що дозволяють розроб-ляти i проводити в життя полiтику iз забезпеченням ïï ресурсами, достатнiми для ефективного i безперерв-ного виконання належних функцш. В xодi розробки проведення политики та програм санiтарноï безпеки продовольства керiвництво служб ветмедицини повинно дiяти в тiсному спiвробiтництвi з шшими ком-петентними органами для гаранти того, що ризикам, пов'язаних iз санiтарною безпекою продуктiв харчування, придметься найсерйознiша увага.
Загальновизнано, що хвороби i зооантропонози, яш передаються через xарчовi продукти, являють собою важливу проблему суспiльноï охорони здоров'я i одну з причин зниження економiчноï продуктивносп як у розвинених крашах, так i в тих, що роз-виваються. Поширення серйозних небезпек для здоров'я тварин через ланцюжок виробництва м'яса i м'ясних субпродукпв здатне викликати значш еконо-мiчнi втрати у тваринницьк1й галузi. 1нспекщя забш-них тварин може стати важливою пiдмогою нагляду за низкою хвороб, яш позначаються на здоров'ï тварин i людини. Шкшдащя та зниження рiвня бюлопч-но1' небезпеки для здоров'я тварин i людей шляхом проведення до- i шслязабшно1' шспекцп входить до основних обов'язшв служб ветеринарно1' медицини.
У актуальних рекомендацiяx мiститься база для перспективно1' розробки стандартiв МЕБ щодо санiта-рно1' безпеки продукцiï тваринного походження на еташ виробництва. Кодекс належних практик з ппени м'яса (СНРМ), виданих Codex Alimentarius, являе собою основний комплекс мiжнародниx стандарпв, що стосуються ппени м'яса. Цей документ будуеться на основi тдходу, що враховуе ризики, з метою виконання сашгарних заxодiв на вах етапах ланцюжка виробництва м'яса. Передзабшна iнспекцiя описана в ньому як основна складова гiгiени м'яса перед забоем а шслязабшна шспек^ - як основний елемент конт-рольних процедур, пов'язаних з ппеною м'яса пiсля забою. СНРМ окремо визнае подвшну спрямованiсть дiяльностi, що проводиться шспекцшними службами на бойнях, не включае iнспекцiйниx заxодiв, що стосуються специфiчниx небезпек, осшльки такi заходи вiдносять до компетенцп державно1' влади кожно1' краïни. Ризики для здоров'я тварин i людини, пов'язаш з популяшями домашнix тварин, зв'язаш з регiональнiстю i системами вирощування. До- i пiсля-забшш iнспекцiï повиннi бути адаптованi до конкретно!' ситуацп в кршш та завдань з питань охорони здоров'я тварин i людини. СНРМ мютить платформу розвитку систем ппени м'яса, що базуються на оцшщ ризишв. £ невелика шльшсть моделей оцшки ризик1в i науковоï iнформацiï, придатноï до використання в питаннях небезпеки для здоров'я людини, пов'язаних з тваринництвом чи продукщею тваринництва, в ре-зультап чого виникають складнощi при розробцi стандарпв на основi ризик1в щодо хвороб i зооантропо-нозiв, що передаються через xарчовi продукти. В очшуванш формування комплексу наукових даних системи до- i пiслязабiйноï шспекцп орiентуемось на традицiйнi пiдxоди. Служби ветеринарноï медицини
несуть головну вадповадальшсть за створення програм до- i п1слязаб1йно1 шспекцп м'яса. Коли це можливо на практищ, процедури iнспекцiï повиннi грунтувати-ся на ризиках, а системи управлшня мають вщповвда-ти мiжнародним стандартам i покривати всi найбiльшi небезпеки для здоров'я тварин i людини, пов'язаш з забоем тварин. У питаннях до- i пiслязабiйноï шспек-цiï вiдповiдальнiсть служб ветеринарно! медицини включае:
1. Оцiнку та управлшня ризиками;
2. Розробку полпики i стандартiв ;
3. Концепщю i управлiння програмами шспекцп;
4. Перевiрку та сертифiкацiю адекватносп шспек-цiйно!' дiяльностi та ïï належне виконання;
5. Поширення шформацп по всьому ланцюжку ви-робництва м'яса.
Служби ветеринарно1' медицини, коли це можливо на практищ, повинш звертатися до оцшки ризик1в при розробцi санГтарних заходiв. Вони мають вГддавати прюритет аналiзу мшробного зараження, придшяючи увагу виявленню макроскопiчних аномалiй в ходГ до-i шсля забiйного огляду, оск1льки саме ця контамша-цГя являе собою основне джерело небезпек.
Мжробюлопчне, серологiчне тестування та шшГ практики (як iндивiдуальне дослiдження, так i стадне ) в рамках до- i шслязабшно1' iнспекцiï повинш вико-ристовуватися для доповнення нагляду та оцшки ризику передачi харчових небезпек, причому робота за цими аспектами мае вестися з урахуванням ïï зна-чущосп. Централiзованi данi повинш бути пов'язанi з даними про хвороби людини, що дозволить оцшити ефектившсть рГзних опцш управлiння ризиками та провести загальну оцшку походження хвороб, що передаються через харчовi продукти.
Дотримання загального формату мае на увазi регу-лярну i узгоджену процедуру для управлшня вама ризиками в питаннях бюбезпеки з використаннями рГзних методик оцшки ризишв, як1 застосовуються щодо здоров'я тварин i охорони здоров'я людини.
Органи державно1' влади зобов'язанi пiдготувати вщповвдну юридичну базу, щоб дозволити службам ветмедицини провести розробку полпики i стандар-пв. Вона повинна не тшьки вiдповiдати завданням охорони здоров'я людей, а також мати на меп вияв-лення i лГкввдащю небезпек по всьому ланцюжку виробництва м'яса. Одним з ршень може бути зни-щення живих тварин за результатами дозабшно1' ш-спекцп або знищення продукцй' за результатами шс-лязабГйно1' шспекцп. Служби ветеринарно1' медицини, коли це можливо на практищ, повинш ретельно регу-лювати свою дГяльшсть (наприклад в питаннях процедур м1жнародно1' сертифГкаци) з тим, щоб уникати прийняття дублюючих i високовитратних ршень.
У справГ охорони здоров'я тварин i людини, згГдно з державними законодавствами, або для вадповадносп вимогам краïни-iмпортера служби ветеринарно!' ме-
дицини можуть дГяти безпосередньо, беручи на себе виконання функцш ветеринарно! медицини, або ви-ступати в рол1 аудитора дГяльносп шших органiв чи приватного сектору, якому довiренi питания здоров'я тварин та людини. Для цього служби ветеринарно! медицини зобов'язаш надавати гараити вадповадносп диочим стандартам безпеки як у крали, так i у взае-минах Гз закордонними торговельними партнерами. Служби ветеринарно! медицини повинш виявляти гнучшсть у питаннях шспекцп м'яса, вдаючись до послуг офщшно визнаного компетентного органу, що перебувае пгд !х наглядом i контролем. Визнаючи защкавлешсть промисловосп в питаннях безпечносп продовольства i питаннях до- i шслязабшно! шспекцп допускаеться доповнення систем гарант якосп служб ветеринарно! медицини системами, що дшть у промисловостг При цьому служби ветмедицини повинш враховувати фактори оцшки самих служб ветмедицини. Проте, коли пращвник приватного сектору залучаються для проведения до- i шслязабшно! шспекцп пгд наглядом i спшьною вадповадальшстю служб ветеринарно! медицини, останш зобов'язан чпко визначити рГвень компетентности якому повинн вгд-повгдати залучувальн пращвники i пересвгдчитися у високгш квалГфГкацшнш якосп !х роботи.
Висновки
Забезпечення та сертифшацГя точно! вадповадносп шспекцшно! дГяльносп легальним положениям е най-важлившою функщею служб ветеринарно! медицини. М1жиародш санггарт сертифшати, що мютять офь цшнГ гарантп з торпвт м'ясом, повинн викликати повну довГру в крашах-Гмпортерах. Шдготовка та поширения шформацп про весь ланцюжок виробництва м'яса е багатопредметним завданням. Для забез-печения ефективного проведения процедур до- i шслязабшно! шспекцп служби ветеринарно! медицини повинш впровадити системи нагляду за цими процедурами та шформувания про них. Також мае бути програма мониторингу небезпек у критичних ланках ланцюжка виробництва м'яса для того, щоб полегши-ти оцшку ефективносп проведеного контролю. По-винн дГяти системи Гдентифшацп та вгдстежения тварин, що дозволяють по всьому харчовому лаицю-жку пов'язувати забшних тварин з мюцем !х походження та продукщею, що з них отримаиа на конкре-тних переробних шдприемствах.
References
1. Kodeks zdorov'ja nazemnyh zhivotnyh MJeB (2014). Dvadcat' tret'e izdanie. ISBN: 978-92-9044-960-7 (in Russian).
