CC BY
23
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8334 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:614.91:636.2.033/.034
Monitoring of epidemiological factors in the system of safety and quality management for the products of slaughter of cattle
A.M. Gorobei, M.S. Khimich, L.P. Mikhelson, T.S. Matviishyn*, A.A. Gorobei, E.V. Rudenko
Odessa State Agrarian University, Odessa, Ukraine
*Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 22.01.2018 Received in revised form
01.03.2018 Accepted 07.03.2018
Odessa State Agrarian University, Panteleimonovskaya Str., 13, Odessa, 65012, Ukraine. Tel.:+38-097-370-21-24. E-mail: gorobey@te.net.ua
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Gorobei, A.M., Khimich, M.S., Mikhelson, L.P., Matviishyn, T.S., Gorobei, A.A., & Rudenko, E. V. (2018). Monitoring of epidemiological factors in the system of safety and quality management for the products of slaughter of cattle. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 176-182. doi: 10.15421/nvlvet8334
Food security is one of the priorities of the state. The livestock sector is an important source of food resources. The purpose of our research was to monitor the elements of the safety and quality of the management system for the slaughter of cattle for the effects of the epidemiological (veterinary) factors. The material of our research was the reporting on veterinary medicine in the Tulchynsky District of Vinnytsya Oblast between the years 2013-2017, which we statistically processes. The analysis revealed over the last five years, outbreaks of rabies, leukemia of the cattle and pasteurellosis have been recorded in the area, and the number of leukemia foci of bovine animals decreases year by year, and pasteurelosis is gaining more and more epizootic .significance. It was based on the reports provided prophylactic antiepizootic measures are constantly being carried out in the region. Thus, during the years 2013-2017, clinical, laboratory and serological studies of the cattle population were conducted in the district the stock was vaccinated, treatment and preventive treatments and veterinary and sanitary works were carried out. Analysis of the data on the volume of these measures demonstrate in most of cases they are carried out only in the agricultural enterprises, not covering the number of individual farmsteads of the inhabitants of the district. In private farms, mostly, only compulsory measures are funded from state budget. Such as tuberculinisation, serological studies for leukemia and brucellosis, vaccination against anthrax. After analyzing the number of the slaughtered cattles in the area, we found that 93.42% of the slaughter took place in the meat processing enterprises. During the research period, according to findings results of pre-slaughter clinical examination of animals, 185 were diagnosted, and during the post-mortem veterinary examination 8282 cases of diseases were detected. The study of the etiology of the revealed diseases, found all diseases revealed as a result of clinical examination before the slaughter were non-contagious, and from diseases revealed by the results of veterinary-sanitary examination after slaughter 83.17% were non-contagious, and the rest (16.83%) - invasive. Regarding the structure of detected invasive diseases, echinococcosis and fasciolysis were recorded. The correlation between the number of cases of detection during the post-mortem veterinary examination of invasive illnesses and the treatmentes-prophylactic treatments established a direct pattern between them: the number of treatment and prevention treatments for livestock from year to year increases, cases of detection of invasive diseases decrease. In general, the monitoring of epidemiological factors in the Tulchinsky district of the Vinnytsia region indicates that the system for managing the safety and quality products of slaughter of cattle is effective enough. But the facts that antiepizootic veterinary measures do not cover the entire livestock population of the district and the proportion of slaughter of cattle occurs in the yard, causing concern, and significantly reduce the effectiveness of the management system. Therefore, in our opinion, it can not be argued that the safety and quality control system for cattle slaughter products in the area fully guarantees the safety of the consumer.
Key words: cattle, slaughter products, epidemiological factors, safety, quality, veterinary and sanitary examination.
mohitophhr eniaemio^orihhhx hhhhhkíb b chcremí ynpab^íhhh 6e3nehhícrro ta hkictm npogyktib 3aooro be^nikoi poratoi xygooh
O.M. ropoôeM, M.C. XÍMHH, H.n. MixenbooH, T.C. MaTBiïmHH*, 0.0. ropoôeM, C.B. PygeHKO
Оде^шй державний аграрной yнiвepcumem, м. Одeca, Украта
*Лъвiвcъкuй нацюналънш yнiвepcumem вemepuнapнoïмeдuцuнu ma бiomexнoлoгiй шет С.З. fжuцъкoгo, м. Лъв1в, Украта
Пpoдoвoлъчa безпека e oднuм iз npiopumemнux завданъ державц а галузъ cкomapcmвa e важп^ши джepeлoм фopмyвaння npoдoвoлъчuxpecypciв. Memoю нашш дocлiджeнъ був мoнimopuнг eлeмeнmiв cucmeмu управлтня бeзneчнicmю ma яккшю npoдyкmiв зaбoю вeлuкoï poгamoïxyдoбu за вnлuвoм eniдeмioлoгiчнux (вemepuнapнux) чuннuкiв. Mamepiaлoм нaшux дocлiджeнъ була звimнicmъ з numam вemepuнapнo'ï мeдuцuнu Тyлъчuнcъкoгo ра^ну Вiннuцъкoï oблacmi за 2013-2017 poкu, яку мu oбpoблялu cmamucmuчнo.Пpoвeдeнuй aнaлiз вcmaнoвuв, щo за ocmaннi п 'яmъ poкiв у рагюш бyлo зapeecmpoвaнo cnanaxu оказу, лейшзу ВРХ i nacmepeлъoзy, npuчoмy кiлъкicmъ вoгнuщ лейшзу вeлuкoï poгamoï xyдoбu iз poкy в рт змен-шуем^я, а nacmepeлъoз набувае вce бiлъшoгo eniзoomuчнoгo значення. Вcmaнoвлeнo, ща в райаш nocmimo npoвoдяmъcя npoфiлaкmuчнi npomueniзoomuчнi зaxoдu. Так, npomягoм 2013-2017poкiв в рашш npoвoдuлucъ клШчт, лaбopamopнi ma cepoлoгiчнi дocлiджeння noгoлiв 'я вeлuкoïpoгamo'ï xyдoбu, noгoлiв 'я вакщнувалц бyлu npoвeдeнi лiкyвaлънo-npoфiлaкmuчнi oбpoбкu ma вemepuнapнo-caнimapнipoбomu. Але aнaлiз дaнux щoдo oбcягiв зазначенш зaxoдiв cвiдчumъ, щo в бiлъшocmi вoнu здiйcнююmъcя лuшe у ciлъcъкoгocnoдapcъкux niдnpueмcmвax, не oxonлюючu noгoлiв 'я iндuвiдyaлънux npucaдuбнux гocnoдapcmв мешканщв райю/ну. В цux гocnoдapcmвax здeбiлъшoгo npoвoдяmъcя лuшe oбoв 'язкoвi зaxoдu, щo фiнaнcyюmъcя за бюджemнi кoшmu, зoкpeмa, myбepкyлiнiзaцiя, cepoлoгiчнi дocлiджeння на лейшз ma бpyцeлъoз, npoфiлaкmuчнa вакщнащя прomu cuбipкu. Пpoaнaлiзyвaвшu o6^u зaбoю вeлuкoï poгamo'ï xyдoбu в рашш мu вcmaнoвuлu, щй 93,420% зaбoю вiдбyвaлocъ в yмoвax м'яconepepoбнux niдnpueмcmв. За дocлiднuй шрюд на м'яconepepoбнux niдnpueмcmвax за peзyлъmamaмu nepeдзaбiйнoгo клiнiчнoгo oглядy mвapuн бyлo в^вле^ 185, а тд чac nicлязaбiйнoï вemcaнeкcnepmuзu - 8282 втадкм xвopoб. Втчення emioлoгlï вшвленш xвopoб вcmaнoвuлo, щo ва xвopoбu вшвленш nepeдзaбiйнo бyлu нeзapaзнuмu, а з xвopoб вшвленш nicлязaбiйнo 83,17% cmmu незаразт, а ре—ma (16,83%) - швазшт. Щoдo cmpyкmypu вшвленш твазшнш xвopoб, mo peecmpyвaлu exiнoкoкoз i фacцioлъoз. Вoднoчac за noдвipнoгo зaбoю не бyлo вuявлeнo жoднoгo втадку xвopoб. Aнaлiз cniввiднoшeння м1ж кшъккшю втадюв вшвлення тд чac nicлязaбiйнoï вemcaнeкcnepmuзu твазшнш xвopoб i npoвeдeнux лiкyвaлънo-npoфiлaкmuчнux oбpoбoк вcmaнoвuв щяму зaкoнoмipнicmъ м1ж нuмu - кiлъкicmъ лiкyвaлънo-npoфiлaкmuчнux oбpoбoк noгoлiв 'я вeлuкoï poгamoï xyдoбu 1з poкy в рт збiлъшyemъcя, втадш вшвлення твазшнш xвopoб змeншyюmъcя. Зaгaлoм мoнimopuнг eniдeмioлoгiчнux чт^тв у Тyлъчuнcъкoмy ра^ш Вiннuцъкoï oблacmi вказуе на me, щп cucme^a у^авлтня бeзneчнicmю ma яккшю npoдyкmiв зaбoю вeлuкoï poгamoï xyдoбu дie дocmamнъo eфeкmuвнo. Але mi фaкmu, щo npomueniзoomuчнi вemepuнapнi зaxoдu не oxonлююmъ yce noгoлiв 'я вeлuкoï poгamoï xyдoбu ражку i npoвoдumъcя noдвipнuй забш вeлuкoï кiлъкocmi вeлuкoï poгamoï xyдoбu, вuклuкaюmъ зaнenoкoeння i значw знuжyюmъ eфeкmuвнicmъ cucmeмu утравлтня. Тoмy, на нашу думку, cmвepджyвamu, щo cucmeмa у^авлтня бeзneчнicmю ma яккшю npoдyкmiв зaбoю вeлuкoïpoгamoï xyдoбu в ра^ж твш^ю гараншуе безтку cnoжuвaчa, не мoжнa.
Ключовi слова: велша poгama xyдoбa, npoдyкmu зaбoю, eniдeмioлoгiчнi чuннuкu, бeзneчнicmъ, якicmъ, вemepuнapнo-caнimapнa eкcnepmuзa.
Вступ
Прoдoвoльчa бeзпeкa e oдним iз npioprneram завдань дeржaви. Складна eкoнoмiчнa cитyaцiя, щo cклaлacя в Украш, шставила тд зaгрoзy ïï вирiшeння. I xo4a галузь cкoтaрcтвa e важливим джeрeлoм фoрмyвaння прoдoвoльчиx рecyрciв, ^штевний вплив чиннишв nepexi^oro шрюду зyмoвив cкopoчeння виpoбництвa ^o^Rqn. В зв'ЯЗКУ з цим oднe з ocнoвниx завдань, яге cтoïть cьoгoднi пepeд aгpoпpoмиcлoвим кoмплeкcoм краши, да нapoщyвaння виpoбництвa виcoкoякicнoï та eкoлoгiчнo бeзпeчнoï npo^K^ï тваринництва, пepeдyciм ялoвичини (Kutas, 2014; Kopytets, 2015).
На яшсть та бeзпeчнicть ^o^k™ зaбoю в cиcтeмi yпpaвлiння ними впливають чинники, як мoжнa шдшити на двi групи: eпiдeмioлoгiчнi (вeтepинapнi) та тexнoлoгiчнi (carniaprn) (Zahorodna and Saliuk, 2014; Trush et al., 2016).
В cy4a^m yмoвax дo 70% ялoвичини нaдxoдить на ришк з iндивiдyaльниx пpиcaдибниx i фepмepcькиx гocпoдapcтв, щo шстлюе актуальнють тон^лю ïx rnocri та бeзпeчнocтi (Sidnieva, 2016).
Вpaxoвyючи актуальнють ^oro питання, пepeд нами була roCTaMem мeтa пpoвecти мoнiтopинг eлeмeнтiв стогеми управлшня бeзпeчнicтю та якютю ^o^k™ зaбoю вeликoï poгaтoï xyдoби за впливoм eпiдeмioлoгiчниx (вeтepинapниx) чинникiв.
Мaтерiaл i методи дослвджень
Дocлiджeння пpoвoдилocь на 6aßi Тyльчинcькoгo paйoнy Вiнницькoï oблacтi. Maтepiaлoм нaшиx дocлiджeнь була звггнють з питань вeтepинapнoï мeдицини (Фopмa № 1-ВЕТ, Фopмa № 1А-ВЕТ, Фopмa № 2А-ВЕТ, Фopмa № 5-ВЕТ, Фopмa № 6-ВЕТ) рашну за 2013-2017 poки, яку ми oбpoбляли cтaтиcтичнo.
Результата та ïx обговорення
На шчатку дocлiджeння ми пpoaнaлiзyвaли eпiзooтичнy cитyaцiю й вiдoмocтi щoдo пpoвeдeння пpoфiлaктичниx пpoтиeпiзooтичниx зaxoдiв в paйoнi.
Згiднo з даними щoдo пoгoлiв'я тварин в Тульчижьтому paйoнi Вiнницькoï oблacтi, вeликa poгaтa xyдoбa в ocнoвнoмy виpoщyeтьcя в iндивiдyaльниx пpиcaдибниx гocпoдapcтвax. Вce пoгoлiв'я вeликoï poгaтoï xyдoби iдeнтифiкoвaнo, пepeбyвae на oблiкy вeтepинapнoï cлyжби радону i oбcлyгoвyeтьcя cпeцiaлicтaми paйoннoï дepжaвнoï лiкapнi вeтepинapнoï мeдицини та ïï структурно пiдpoздiлiв.
В ocтaннi poки в paйoнi cпocтepiгaeтьcя вiднocнo дост^льна eпiзooтичнa cитyaцiя, бyлo зapeecтpoвaнo cпaлaxи отазу, лeйкoзy ВРХ i пacтepeльoзy (pиc. 1).
2013
2014 2015 2016
■ сказ ■ лейкоз ВРХ пастерельоз
2017
Рис. 1. Динамжа кшькосп неблагополучных щодо шфекцшних захворювань пункпв в перюд 2013-2017 рошв
З рисунку 1 видно, що все бшьшого ешзоотичного значення набувае пастерельоз - кшьшсть неблагополучних пункпв з року в р1к зростае.
Щодо сказу, то за останш п'ять рошв у райош було зареестровано 44 неблагополучних пункти, захворшо 55 тварини, у тому числ1 й велика рогата худоба, 1з них 12 гол1в було забито з д1агностичною метою, а 43 загинуло. Найб1льше неблагополучних пункпв щодо сказу тварин було зареестровано у 2016 рощ (19, що становить 43,2% ввд загально! кшькосп за останш 5 рошв), менше у 2017 рощ (9 та 20,5% ввдповвдно), значно менше у 2013 (6 та 13,6% ввдповвдно) та у 2014 1 2015 роках (по 5 та 11,4% ввдповвдно).
Також важливо зазначити, що шльшсть вогнищ лейкозу велико! рогато! худоби 1з року в р1к
зменшуеться.
Таких результата було досягнуто завдяки тому, що спещалюти ветеринарно! медицини району проводять профшактичш протиешзоотичш заходи: д1агностичш дослвдження, вакцинацп, лшувально-профшактичш обробки, ветеринарно-сашгарш роботи.
Дгагностичн! дослгдження. Протягом досл1дного перюду в райош проводились клшчш, лабораторш та серолопчш досл1дження погол1в'я велико! рогато! худоби. З ктшчних - проводились дослвдження на лейкоз та гшодерматоз - 19784 та 39761 гол. ввдповвдно. Лабораторно дослвджували погол1в'я на губчастопод1бну енцефалопатш, сказ,
шроплазмвдози, трихомоз, джпкаульоз, фасцюльоз 1 сетарюз (рис. 2).
2015
2016
2017
2013 2014
■ губчастоподбна енцефалопати
- шро плазм щози
- дкгюкаульоз
Рис. 2. Динашка проведення лабораторних дослвджень велико! рогато! худоби в перюд 2013-2017 рок1в, тис. гол1в
' сказ
' трихомоноз фасцюльоз
З рисунку 2 видно, що основну питому вагу проведених лабораторних дослвджень складають паразитолопчш дослвдження на диктюкаульоз, фасцюльоз 1 сетарюз. Щодо дослвджень на губчастопод1бну енцефалопатш, шроплазмвдози, трихомоз 1 сказ, то !х проводиться незначна к1льк1сть. Всього за дослвдний перюд було лабораторно дослвджено на джпкаульоз - 3168 гол., фасцюльоз -
3078 гол., сетарюз - 2165 гол., шроплазмвдози -102 гол., губчастопод1бну енцефалопатш - 91 гол., трихомоз - 72 гол. 1 сказ - 16 гол.
Також привертае увагу, що лабораторш дослвдження на сказ розпочали проводити з 2016 року, натомють дослвдження на трихоманоз не проводяться з 2015 року.
Важливо зазначити, що анал1з документаци вказуе,
mo na6opaTopHi gocnig^eHHa oxonnroroTb noroniB'a BenHKoi' poraToi' xygo6n jnme y cinbcbKorocnogapcbKnx nignpneMCTBax i He npoBogaTbca gna TBapHH aKÍ yTpHMyMTbca b ÍHgHBÍgyanbHHx npncagH6HHx rocnogapcraax мemкaнцiв pañoHy.
CeponorÍHHo noroniB'a BenHKoi' poraToi' xygo6n y panoHi gocnig^yBann Ha neñKo3, 6py^nbo3 Ta jienTOcnipo3 (pnc. 3).
6 ■
Fililí ii II
■ in
2H
nemoi; q'v ii::ihv< i a'i:ku i:i;mh
0 "=L
U III III
201J
201-1
21115
■CESI:
■ ncirrocmpcs; CiiiLiioac.Tbiii.
■ Clioiflkil.
i r.:ha(:o:iu
canbMoHenbo3y (100). npn цboмy Ba^nnBo 3BepHyTH yBary, mo npoTH canbMoHenbo3y TBapHH nonann Ba^HHyBara nnme y 2017 poцi, a npoTH Tpuxo^mi' BaKqHHyBann TÍnbKH y 2014, 2015 i 2017 poKax.
OKpeMo 3ayBa®HMo, mo nnme Ba^HHama npoTH cn6ipKH oxonnroe Bce noroniB'a BenHKoi' poraToi' xygo6n pañoHy, iHmi - oxonnroroTb He3HanHy nacray noroniB'a i npoBogaTbca nnme y cinbcbKorocnogapcbKnx mgnpneMCTBax, He oxonnroronn TBapHH b ÍHgHBÍgyanbHHx npncagH6HHx rocnogapcTBax.
níKyeanbHo-npofymaKmmm o6po6m. 3a ocraHHi n'aTb pokíb b panom npoBognnncb nÍKyBanbHo-npo^inaKTHHHi o6po6KH BenHKoi' poraToi' xygo6n npoTH gnKTioKaynbo3y, $acmonbo3y, Tena3io3y Ta rinogepMaro3y (pHc. 5). Bcboro 3a gocnigHHñ nepiog 6yno npoBegeHo o6po6oK npoTH rinogepMaro3y - 11066 ron., gHKTioKaynbo3y - 10128 ron., $acmonbo3y - 9477 ron., Tena3io3y - 8752 ron.
2016 2017
Fhc. 3. ^,HHaMiKa npoBegeHHa ceponorÍHHnx gocnig^eHb
BenHKoi' poraToi' xygo6n b nepiog 2013-2017 pokíb, thc. roniB
3 pHcyHKy 3 BHgHo, mo KÍnbKicTb ceponorÍHHnx gocnig^eHb Í3 poKy 3anHmaeTbca Mañ^e Ha ogHoMy pÍBHÍ. npnnoMy ceponorÍHHÍ gocnig^eHHa Ha neñKo3 i 6pyцenboз oxonnMMTb yce noroniB'a BenHKoi' poraToi' xygo6n pañoHy, a Ha nenTocnipo3, HaBnaKH - nHme He 3HaHHy ñoro Hacircy. TaK, npoTaroM gocnigHoro nepiogy b pañoHÍ 6yno npoBegeHo 39072 gocnig^eHb Ha neñKo3, 33824 - Ha 6py^nbo3 i nHme 768 gocnig^eHb Ha nenTocnipo3.
Ba^mc^u. npoTaroM gocnigHoro nepiogy noroniB'a BenHKoi' poraToi' xygo6n b pañoHÍ Ba^u^Bano^ npoTH cKa3y, nenTocnipo3y, canbMoHenbo3y, ch6ípkh Ta Tpuxo^mi' (pHc. 4).
21
i.í
0,5
fill
¡jflaiiíunrai;
■ iiimiepMiiioa
50H 2011 21)15 201C
2017
21)13 2014 201: 2016 2017 FHC. 4. ^HHaMÍKa npoBegeHHa Ba^uramE BenHKoi' poraToi' xygo6n b nepiog 2013-2017 poKÍB, thc. ronÍB
3 gaHHx, HaBegeHHx Ha pncyHKy 4, BngHo, mo o6carn Ba^HHamñ Í3 poKy b pÍK cyrreBo He 3MÍHroerbca. 3a nepiog, mo gocnig^yeTbca Hañ6inbme 6yno menneHo TBapHH npoTH cn6ipKH - 51946 ronÍB, 3HanHo MeHme npoTH nenTocnipo3y - 2252 ronÍB Ta 3obcím He3HanHa KÍnbKÍcTb npoTH cKa3y (566 ronÍB), Tpuxo^mi' (122) Ta
FHC. 5. ^HHaMÍKa npoBegeHHa nÍKyBanbHo-npo^inaKTHHHHx o6po6oK BenHKoi' poraToi' xygo6n b nepiog 2013-2017 poKÍB, thc. ronÍB
3 gaHHx, HaBegeHHx Ha pncyHKy 5, BngHo, mo KÍnbKÍcTb nÍKyBanbHo-npo^inaKTHHHÍ o6po6oK Í3 poKy b pÍK 36inbmyeTbca, ane HecyrreBo. npn цboмy, 3rigHo 3Í 3bíthom goKyMeHTaqiew, цe 36inbmeHHa noB'a3aHo 3Í 36inbmeHHaM noroniB'a BenHKoi' poraToi' xygo6n y cinbcbKorocnogapcbKHx mgnpneMCTBax pañoHy i bohh oxonnMMTb nnme цнx TBapHH. HaToMÍcTb b ÍHgHBÍgyanbHHx npncagH6HHx rocnogapcTBax bohh He npoBogaTbca B3arani.
BemepuHcpHo-ccHimcpHi po6omu. 3a gocnigHHñ nepiog b pañoHÍ 6yno npoBegeHo npo^inaKTHHHoi ge3ÍH$eKqii Ha nnomi 64805 m2, BHMymeHoi' ge3ÍH$eKmi' - 2390 m2 , ge3ÍHceKmi' - 9920 m2 Ta gepaTroami' - 10800 m2 (pnc. 6).
3 gaHHx, HaBegeHHx Ha pncyHKy 6, BngHo, mo y 2017 poцi b pañoHÍ cnocTepiraeTbca 3HanHe 3pocTaHHa o6carÍB BeTepnHapHo-caHÍTapHHx 3axogÍB, 3oKpeMa npoi^inaKTHHHHx ge3iH$eKmii, mo noB'a3aHo 3 pÍ3KHM noripmeHHaM em3ooTHHHoi' cHTyami' (cnanaxn A^C). TaKo® 6anHMo, mo nnme y 2017 pom npoBognnnca BHMymeHa geзiн$eкцia, geparroama Ta geзiнceкцia.
y3aranbHMMHH BnmeBHKnageHe, Mo^Ha
cTBepg^yBaTH, mo y pañoHÍ giñcHo npoBogaTbca npo^inaKTHHHÍ npoTHenÍ3ooTHHHÍ BeTepnHapHÍ 3axogn mogo 3apa3HHx xBopo6 BenHKoi' poraToi' xygo6n.
Ane npnBepTae yBary Te, mo 3ge6inbmoro bohh 3giñcHMMTbca y cinbcbKorocnogapcbKnx
nignpneMcTBax.
30 25 20 15 10 5 0
I I I
i дезшфекшл профшакткчна i дезшфекшл вимушена i дезшсекцгя i дератизацш
2013
2014
2015
2016
2017
Рис. 6. Дигамта пpoвeдeння вeтepинapнo-caнiтapниx poбiт в пepioд 2013-2017 po^, тиc. м кв.
Hapaßi в iндивiдyaльниx пpиcaдибниx гocпoдapcтвax мeшкaнцiв parö^, щo виpoщyють вeликy poгaтy xyдoбy, пpoвoдитьcя нeпoвний cпeктp зaзнaчeниx зaxoдiв, a лише тi, щo e oбoв'язкoвими тa фiнaнcyютьcя зa бюджетш кoшти, зoкpeмa тyбepкyлiнiзaцiя, cepoлoгiчнi дocлiджeння нa лeйкoз тa бpyцeльoз, пpoфiлaктичнa вaкцинaцiя пpoти cибipки. Цей фaкт викликae зaнeпoкoeння cтocoвнo питaнь бeзпeчнocтi тa якocтi пpoдyктiв зaбoю, щo oтpимyють y paйoнi нa eтaпi виpoщyвaння твapин.
Haдaлi ми пpoaнaлiзyвaли oб'eми зaбoю i peзyль-тaти вeтepинapнo-caнiтapнoгo кoнтpoлю i нaглядy щoдo пpoдyктiв зaбoю вeликoï poгaтoï xyдoби в parö-нi (ф-5вет, ф-6вет).
Бcтaнoвлeнo (pиc. 7), щo пpoтягoм зa 20132017 poкiв в paröm вcьoгo зaбитo 43079 гoлiв вeликoï рогато! худоби.
12000
2013
2014
2015
2016
2017
25 00 2000 15 00 1000 500 0
№ 2013 2014 2015 2016 2017
■ забито подарно, гол. забито на МПП, гол.
Рис. T. Дигамта зaбoю вели^' poroTOi' xyдoби в œp^ 2013-2017 po^, гoл.
Пpивepтae yвaгy тeндeнцiя зpocтaння кiлькocтi зaбитиx гoлiв в ^p^ 2013-2014 poкiв, якa змiнилacь згачним зниженням oб'eмiв зaбoю в 2015-2017 porax. Бaжливo зaзнaчити, щo в дocлiдний пepioд бiльшicть зaбoю вели^ poгaтoï xyдoби в paйoнi вiдбyвaeтьcя нa м'яcoпepepoбниx пiдпpиeмcтвax (93,42%), a peштa (6,58%) - пoдвipнo, в iндивiдyaльниx пpиcaдибниx гocпoдapcтвax мeшкaнцiв parö^.
Зa peзyльтaтaми вeтepинapнo-caнiтapнoгo кoнтpoлю i шгляду пpи зaбoï вeликoï poгaтoï xyдoби п1д чac пoдвipнoгo зaбoю жoднoгo випaдкy виявлення xвopoб не бyлo. Бoднoчac вcтaнoвлeнo (pиc. S), щo нa м'яcoпepepoбниx пiдпpиeмcтвax тд чac пpoвeдeння пepeдзaбiйнoгo клiнiчнoгo oглядy твapин бyлo виявлeнo зa ве^ пepioд 1S5 випaдкiв xвopoб твapин, a п1д чac пpoвeдeння пicлязaбiйнoï вeтepинapнo-caнiтapнoï eкcпepтизи - S2S2 випaдки.
З pиcyнкy виднo, щo динaмiкa виявлення xвopoб не мae пocтiйнoï зaкoнoмipнocтi, aлe cпocтepiгaeтьcя пpямa зaлeжнicть дo кiлькocтi зaбитиx твapин.
тдчаспюлязаошно! ветеринар но-санггарна експергизг ■ шдчаспередзабшнстоипшчногоогщпу Рис. 8. Динaмiкa виявлення xвopoб пiд чac зaбoю вeликoï poraTOï xyдoби в yмoвax MIIII в œp^ 20132017 poкiв, випaдкiв
Зa вивчення eтioлoгiï виявлeниx xвopoб вcтaнoвлeнo, щo y вcix випaдкax xвopoби, виявлeнi пiд чac пpoвeдeння пepeдзaбiйнoгo клiнiчнoгo oглядy, вiднocилиcь дo нeзapaзниx. Щoдo xвopoб, виявлeниx тд чac пpoвeдeння пicлязaбiйнoï вeтepинapнo-caнiтapнoï eкcпepтизи (pиc. 9), тo вoни poзпoдiлилиcь тaким чинoм: нeзapaзнi - S3,17%, швэзшш - 16,83% випaдкiв, a iнфeкцiйниx xвopoб не виявляли взaгaлi. Пpивepтae yвaгy, щo, випaдки виявлення iнвaзiйниx xвopoб знaчнo знизилтеь в пepioд 2016-2017 poкiв.
Вpaxoвyючи те, щo pяд iнвaзiйниx xвopoб мoжyть cтaнoвити нeбeзпeкy для людини, ми дocлiдили cтpyктypи iнвaзiйниx xвopoб, як1 виявляли п1д чac пicлязaбiйнoï вeтepинapнo-caнiтapнoï eкcпepтизи. Бcтaнoвлeнo (pиc. 10), щo y твapин виявляли тaкi xвopoби, як exiнoкoкoз тa фacцioльoз.
Haйбiльшe випaдкiв зaxвopювaнь нa exiнoкoкoз бyлo зapeecтpoвaнo y 2015 pom - 2SS, щo cклaлo 89,17% ввд зaгaльнoï кiлькocтi виявлeниx iнвaзiйниx xвopoб, a нaймeншe y 2017 pom - 5 (3,25%). Haйбiльшe випaдкiв зaxвopювaнь нa фacцioльoз бyлo y 2013 poцi - 321, щo cклaлo 73,12% вiд зaгaльнoï кiлькocтi виявлeниx iнвaзiйниx xвopoб, a нaймeншe y 2015 poцi - 35 (10,83%).
Пpивepтae yвaгy i той фaкт, щo в rap^ 2013-2015 poкiв cпocтepiгaлacь тeндeнцiя щoдo зpocтaння питoмoï вaги exiнoкoкoзy i зменшення випaдкiв виявлення фacцioльoзy, a в 2016-2017 porax cитyaцiя пpoтилeжнo змiнилacь.
Peaлiзaцiя пpoдyктiв зaбoю вeликoï poгaтoï xyдoби в paйoнi здeбiльшoгo вiдбyвaeтьcя чepeз pинки. Анaлiз peзyльтaтiв вeтepинapнo-caнiтapнoï eкcпepтизи нa pинкax parö^ вcтaнoвив (pиc. 11), щo зa 2013-
2017 роки спещалютами ДЛВСЕ було проведено 143 ветеринарно-сашгарних експертиз, допущено до реал1зацп 143 туш1, виявлено 13 випадк1в хвороб.
З рисунка видно, що у 2015-2016 роках спостер1галась тенденщя зменшення шлькосп проведених експертиз, що пов'язано з1 зменшенням
надходження продукпв забою велико! рогато! худоби на реал1зац1ю, але у 2017 рощ ситуац1я почала виправлятись. Також спостертаеться динашка зменшення шлькосп випадк1в виявлення хвороб, що безумовно пов'язано з1 зменшенням об'ем1в реал1зацп.
2500 т--
2000
1500
1000
500 —
2013
2014
2015
2016
2017
> шфекцшш хвороби
11нваз1йш хвороби
1 не з ара зш хвороо и
Рис. 9. Динамжа етюлоги хвороб, виявлених пвд час шслязабшно! ветеринарно-сашгарно! експертизи велико! рогато! худоби в умовах МПП в перюд 2013-2017 рок1в, випадшв
400 300 200 100
шш
фасцюльоз | ехшококоз
2013 2014 2015 2016 2017
Рис. 10. Динамжа структури швазшних хвороб, що були виявлен пвд час шслязабшно! ветеринарно-сан1тарно! експертизи в умовах МПП в перюд 2013-2017 рошв, випадшв
40 30 20 10 о
№
проведено всього в етеринарно- саштарних експертиз, туш
| допущено до реалпацн, туш
виявлено хвороб, втшадыв
2013 2014 2015 2016 2017
Рис. 11. Динашка ветеринарно-сашгарно! експертизи продукпв забою велико! рогато! худоби у ДЛВСЕ на
ринках в перюд 2013-2017 рошв
Але зважаючи на незмшшсть тенденци у 2017 рощ, коли надходження продукпв забою на реал1защю зросло, можна говорити про зростання ветеринарного благополуччя району. Важливо зазначити, що зпдно з даними звггаосп (ф-5вет), у вах випадках виявлен хвороби були незаразними, жодно! шфекцшно! або швазшно! хвороби в 20132017 роках шд час проведения ветеринарно-саштарно! експертизи продукпв забою велико! рогато! худоби у ДЛВСЕ на ринках не виявляли.
Узагальнюючи результати анал1зу щодо забою, первинно! переробки 1 реал1защ! продукпв забою велико! рогато! худоби в райош, ми дшшли висновку, що на цих етапах система управлшня безпечшстю та яшстю працюе довол1 ефективно. Але факти проведення подв1рного забою 1 виявлення значно! шлькосп швазшних хвороб в райош викликають занепокоення.
Щоб сформувати чгтке уявлення щодо ешдемюлопчних чиннишв в систем! управл1ння безпечн1стю та яшстю продукт1в забою велико! рогато! худоби в райош, ми дослвдили сшввщношення м1ж к1льк1стю випадк1в виявлення пвд час п1слязаб1йно! ветеринарно-саиiтарно!' експертизи швазшних хвороб i проведених л^вально-профiлактичних обробок (рис. 12).
З рисунка 12 видно, що iз року в ргк збiльшуеться шльшсть лiкувально-профiлактичних обробок поголiв'я велико! рогато! худоби, що своею чергою, привело до зменшення випадшв захворювання тварин на швазшш захворювання. Але незрозумшою е ситуацiя щодо фасцiольозу. З одного боку шльшсть тварин, що оброблено проти фасцiольозу, в останш роки постшно збiлыпуеться, а з шшого - шльшсть випадк1в його виявлення пвд час пiслязабiйно! ветеринарно-сашгарно! експертизи також зростае.
10000
8000
6000
4000
2000
-шльшстъ тварин яга шдлягали лкувально-профшактичним обробкам, всього
KinLKicTb тварин яю пщлягали лжувально-профшактичним обробкампроти фасцюльозу
-KinLKicTb випадюв внявлення ¡нваз1йних хвороб, всього
-к1льк1сть випадкш виявлення
фасщольозу
2013 2014 2015 2016 2017 Рис. 12. Динашка шлькосп проведених л1кувально-профшактичних обробок i випадк1в виявлення тд час тслязабшно! ветеринарно-санггарно! експертизи швазшних хвороб в перiод 2013-2017 рошв, голiв
Монiторинг епiдемiологiчних чинникiв у Тульчинському районi Вшницько! областi загалом вказуе на те, що система управлшня безпечнiстю та якiстю продукпв забою велико! рогато! худоби на етапах вирощування, забою, первинно1 переробки i реалiзацi! е достатньо ефективною. Але п факти, що протиепiзоотичнi ветеринарш заходи не охоплюють усього поголiв'я велико! рогато! худоби району i проводиться подвiрний забiй значно! шлькосп велико! рогато! худоби, викликають занепокоення i значно знижують ефективнiсть системи управлшня. Тому, на нашу думку, стверджувати, що система управлшня безпечшстю та яшстю продуктiв забою велико! рогато! худоби в райош повнiстю гарантуе безпеку споживача, не можна.
Висновки
1. Профiлактичнi протиепiзоотичнi ветеринарнi заходи, що фшансуються за бюджетнi кошти, охоплюють усе погол1в'я велико! рогато! худоби району, а решта проводяться лише у сшьськогосподарських пiдприемствах i не завжди своечасно i в повному обсязi. Така ситуацiя ставить пвд загрозу ефективнiсть системи управлiння безпечшстю та яшстю продукпв забою велико! рогато! худоби на етат вирощування.
2. Проведення подвiрного забою велико! рогато! худоби i реалiзацiя отриманих таким чином продуктiв забою знижуе ефективнiсть системи управлiння безпечнiстю та яшстю продукпв забою велико! рогато! худоби на етапах забою i первинно! переробки тварин та реалiзацi!.
3. Запорукою ефективно! системи управлiння безпечнiстю та яшстю продукпв забою велико! рогато! худоби е своечасшсть i повнота профшактичних протиепiзоотичних ветеринарних заходiв, проведення забою тварин лише в умовах боень i м'ясопереробних тдприемств, висококвалiфiкована робота спещалюпв державних лабораторп ветеринарно-санiтарно! експертизи на ринках.
Перспективи подальших до^джень.
Статистичний аналiз звггносп з питань ветеринарно! медицини дозволить сформувати загальне уявлення щодо обiгу продуктiв забою тварин - виявити закономiрностi i особливосп проведення забою, первинно! переробки i реалiзацi! продукци тваринництва та !х динамiку, що своею чергою дасть змогу чпко означити основнi проблемш ланки системи управлiння безпечнiстю i як1стю продуктiв та сприятиме !х усуненю.
References
Zahorodna, O.O., & Saliuk, A.I. (2014). Aktualnist vprovadzhennia systemy HASSP v Ukraini. Novi idei v kharchovii nautsi - novi produkty kharchovii promyslovosti: mizhnarodna naukova konferentsiia, prysviachena 130-richchiu Natsionalnoho universytetu kharchovykh tekhnolohii, 13-17 zhovtnia 2014 r. K.: NUKhT, 711 (in Ukrainian). Kopytets, N.H. (2015). Rynok yalovychyny v Ukraini: suchasnyi stan i perspektyvy. Ekonomika i upravlinnia APK. 1, 59-64. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecupapk_2015_1_15 (in Ukrainian).
Kutas, O.O. (2014). Osoblyvosti formuvannia rynku yalovychyny i produktiv yii pererobky. Naukovi pratsi NUKhT. 20(2), 55-63. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2014_20_2_8 (in Ukrainian).
Sidnieva, Zh.K. (2016). Suchasni kontseptsii upravlinnia bezpechnistiu kharchovykh produktiv. Perspektyvni napriamky naukovykh doslidzhen: zbirnyk naukovykh prats. - Velykobrytaniia: Vydavnytstvo «Poriadok dennyi», Koventri, 135-138. Rezhym dostupu: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2 6022/1/11 .pdf (in Ukrainian). Trush, Yu.L., Hryhortsiv, M.V., & Zainchkovska, I.A. (2016). Systema upravlinnia bezpechnistiu kharchovykh produktiv. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini. Zbirnyk naukovykh prats. 3(178), 74-77 (in Ukrainian).
