CC BY
14професшно! дiяльностi за новими вимогами, запро-вадження ново! системи шдготовки здобувачiв ви-що! освiти в педагопчних вишах.
Висновки. Нинi отримання яшсно! середньо! освiти стало невiд'eмним складником формування сучасно! людини, конкурентоспроможного профе-сiонала. Повний грунтовний аналiз нормативних докуменпв та наукових знахвдок дозволив виокре-мити основне завдання реформування середньо! освгги - модернiзацiя змюту вiдповiдно до сучас-них потреб, створення платформи для успiшного здобуття освiти в навчальних закладах наступних рiвнiв, формування мотиваци учнiв до навчання впродовж життя. Активна громадянська позищя вчителя на етапi реформування середньо! освiти е основою формування Ново! укра!нсько! школи.
Серед перспективних напрямiв наукових дос-лiджень важливим е подальше вивчення оргашза-цшно-педагопчного забезпечення освiтнього про-цесу в Новш украшськш школi.
Лiтература
1. Нацюнальна доповiдь про стан i перспек-тиви розвитку освiти в Укра!ш / Нац. акад. пед. наук Укра!ни; за заг. ред. В.Г. Кременя. - К.: Педагопчна думка, 2016. - 448 с.
2. Концепщя середньо! загальноосвггаьо! школи Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/2712/.
3. Концепция «Нова школа. Проспр освишх можливостей» [Електронний ресурс] / за заг. ред. М. Грищенка. - 2016. - 37 с. - Режим доступу: http://kubg.edu.ua/images/stories/Departament s/Anonces/2016/nova_shkola_proekt.pdf.
4. Закон Укра!ни «Про освиу» вiд 5 вересня 2017 р. [Електронний ресурс] // Вщомосп Верховно! Ради. - К., 2017. - № 38-39. - Ст. 380. - Режим
доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
5. Курилюк Н. Активна громадянська позищя молодо поняття, сучасний стан, фактори впливу су-часного iнформацiйного простору / Наталiя Курилюк // Актуальш проблеми громадянсько! освiти та виховання: укра!нський та заруб!жний досвiд. Ма-терiали Першо! науково-практично! конференцi!' (Острог, 19 червня 2013 р.). - Острог: ГО «Центр демократичного лвдерства, НУ «Острозька акаде-мiя», 2013. - С. 135-139.
6. Шахрай В. М. Проблема формування в тд-лптав цшносп життя у взаемоди школи i ам'!': кон-цептуальнi засади дослiдження [Електронний ресурс] / В. М. Шахрай. - Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5045
7. Завалевський Ю. I. Особливосл конкурен-тоспроможностi сучасного вчителя [Електронний ресурс] / Ю.1. Завалевський. - Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=3695.
8. Бачинська £. М. Вектори змш методично! роботи в закладах загально! середньо! освiти в кон-тексп реформування освiти в Укра!ш [Електронний ресурс] / £.М. Бачинська. - Режим доступу: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5086
9. Смагш I. I. Структура професiйно!' компе-тентностi педагога: нормативно-функцiональний пiдхiд [Електронний ресурс] / 1.1. Смагш. - Режим доступу:
https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5001
10. Ляшенко О. I. Прюритети розвитку укра!н-сько! школи в умовах реформування освгга / О.I. Ляшенко // Збiрник наукових праць Кам'янець-По-дiльського нацюнального унiверситету iм. Iвана Огiенка. Серiя: Педагогiчна. - 2016. - Вип. 22. - С. 39-42.
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ПРОФЕС1ЙН1Й П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В БУД1ВЕЛЬНО1 ГАЛУЗ1 В ЗАКЛАД1 ВИЩО1
ОСВ1ТИ
Авраменко О. С.
Полтехтчний техткум Конотопського тституту СумДУ
Конотоп Тютрт С.М. Полiтехнiчний техткум Конотопського тституту СумДУ
Конотоп Гребеник А.О. Державний ^верситет тфраструктури i технологш Кшв
A COMPETENCE APPROACH IN PROFESSIONAL TRAINING OF PROSPECTIVE CONSTRUCTION INDUSTRY PROFESSIONALS IN AN INSTITUTION OF HIGHER
EDUCATION
Avramenko O.S.
Polytechnic School of the Konotop Institute of Sumy State University Konotop Tyutrin S.M.
Polytechnic School of the Konotop Institute of Sumy State University Konotop Hrebenyk A. O.
State University of Infrastructure and Technology Kyiv
АНОТАЦ1Я
У статп обгрунтовано необхвдшсть реформування професшно! тдготовки майбутшх фамвшв будь вельно! галузi вщповвдно до нових вимог та потреб сучасного ринку пращ. Розглянуто питання про необ-хiднiсть тдготовки здобувачiв вищо! освiти до професшно! дiяльностi на основi компетентнiсного шд-ходу. Висвiтлено сутнiсть компетентнiсного тдходу, його значення, переваги, способи застосування пiд час занять у вищих навчальних закладах. Проаналiзовано стан будiвельно! галузi та акцентовано попит на конкурентоспроможних фахiвцiв будiвельного профiлю.
ABSTRACT
The article deals with the necessity of reformation of prospective construction professionals training with respect to emerging requirements and needs of the modern job market. It examines the necessity of competence professional training at the university level. The study elucidates the essence of the competence approach, its meaning, advantages and methods of its adoption into educational process of university programs. The state of the construction industry is analyzed, and the demand for competitive construction professionals is emphasized.
Ключовi слова: компетентшсний щдхвд, компетентшсть, професшна тдготовка, професшна компетентшсть, модернiзацiя змiсту освiти, освггня система, мотивацiя, фахiвцi будiвельного профiлю, будiве-льна галузь, ринок пращ, вищий навчальний заклад.
Keywords: competence approach, competence, professional training, professional competence, modernization of education content, education system, motivation, construction professionals, construction industry, job market, institution of higher education.
Постановка проблеми. Останшм часом в Ук-раiнi проводяться вiдповiднi реформи рiзних структур, ввдбуваеться iнтеграцiя промислового вироб-ництва у свггове господарство, швидкими темпами впроваджуються iнновацiйнi технологii, зокрема й у будiвельнiй галузi. Зважаючи на це, висуваються новi вимоги до впчизняно! системи освiти, ii моде-рнiзацiя. Держава потребуе професiйно компетент-них, висококвалiфiкованих робiтникiв будiвель-ного спрямування, конкурентоспроможних, твор-чих фахiвцiв, здатних розв'язувати складнi виробничi завдання, показувати ефективний результат i досягати мети в динамiчних, нестандарт-них (а iнодi й проблематичних) умовах, швидко адаптуватися до рiзних життевих ситуацiй, змiн на ринку пращ й бурхливого розвитку науки i технiки, оперативно реагувати на сучаснi виклики, передба-чати наслщки сво!х дiй, встановлювати дiловi сто-сунки, адекватно оцiнювати власну дiяльнiсть, мати широкий технiчний свиотляд i практичне ми-слення. «Перед впчизняною освiтньою системою сто!ть завдання сформувати громадянина, спромо-жного до гнучко! змiни способiв i форм життед!яль-ностi, а формування ключових компетентностей, що вiдповiдають основним видам дiяльностi грома-
дянина, стае актуальним завданням навчально-ви-ховного процесу вищого навчального закладу» [8, с. 55].
Щкаво, що в науковiй лiтературi США побутуе така «особлива одиниця вимiру знань спецiалiста, як nepiod Haniepo3nady KOMnemenmnocmi - час, за який компетентшсть спецiалiста знижуеться на 50%» [4]. Це ввдбуваеться внаслщок старiння шфо-рмацп. У ХХ1 ст. такий перiод становить 3-5 рошв [4]. Ввдгак досить часто здобуп студентами знання у вищих навчальних закладах виявляються непотрь бними в !хнш професiйнiй дiяльностi. О. Гулай альтернативою знанневого тдходу називае компетентшсний пiдхiд, «який акцентуе увагу на результатах освгги, причому як результат освгги розглядаеться не сума засвоено! шформацп, а здат-нiсть людини дiяти в рiзних проблемних ситуашях»
[4].
Отже, актуалiзуеться компетентнiсний пiдхiд до професшно! тдготовки студенпв - майбутшх робггнишв будiвельного профiлю. Адже сьогодш «будiвництво «перестрибнуло» теорiю i технологш cуто спорудження будiвель, межi галузi значно ро-зширились, що зумовлюе новi вимоги до професшно! вiдповiдальностi i компетентность» [20, с. 222]. Можна впевнено стверджувати, що будiвельну
освпу слад розглядати по-новому, так як впрова-дження в навчальний процес компетентнiсного тд-ходу вимагае змши парадигми вищо! освiти. Як за-значае С. Данилюк, «компетентшсний шдхвд у га-лузi вищо! освгга ввдкривае широк! можливостi для яшсно! подготовки фахiвцiв до реального життя» [9, с. 174]. Тому одним i3 основних завдань сучасно! вищо! освгга е впровадження компетентнiсного подходу в професiйну пiдготовку студентiв, змша викладання, методiв навчання, критерп ощнювання тощо.
Аналiз актуальних досл1джень. Питання професшно! компетентностi сучасних фахiвцiв, по-няття «компетентшсть», «компетенци», «компетентшсний пiдхiд» широко вивчають не лише педагоги, психологи, а й сощологи, менеджери освiти: численнi розввдки спрямованi на визначення та ана-лiз категорiального апарату, якостi тдготовки май-бутнього фахiвця, вдосконалення системи освгга шляхом впровадження компетентнiсного щдходу в процес навчання у вищому навчальному закладi,
Зацiкавленiсть науковцiв аспектами форму-вання професшно! компетентностi зумовлена переходом свгтово! стльноти до шформащйного суст-льства, для якого прюритетним вважаеться не про-сте нагромадження майбутнiми фах1вцями знань, умшь i навичок, а формування вмшня вчитися, ово-лодшня навичками пошуку шформащ! та здатностi до самонавчання протягом життя [14].
Уперше поняття «competence» у психолопч-ному дискурс застосував у сво!й статтi Р. Уайт. 1н-ший учений Д. Макклелланд звернув помину увагу на тестування компетентностi, а не штелекту лю-дини. Аналiз взаемозв'язку понять «навчання» та «компетентшсть» в освггаш сферi здшснив Л. Холмс [17, с. 121].
Варто зазначити, що юнуе достатня к1льк1сть педагогiчних i психолопчних дослiджень щодо за-стосування компетентнiсного тдходу в процесi професшно! тдготовки майбутнiх фахiвцiв, що де-монструють перспективи його використання. Ком-петентнiсний шдхвд набув поширення у зв'язку з дискуаями про проблеми й шляхи модершзацп навчального процесу.
Основш етапи становлення компетентнiсного подходу в освт сформулювала I. Зимня. Вона вио-кремила три етапи, зазначивши, що дослвдження компетентностi як науково! категорп, яка безпосе-редньо стосуеться освгга, розпочалося лише на останньому - третьому етапi (початок 1990-х рр.) [12].
Теоретико-методолопчш засади компетентш-сного тдходу до навчання дослiджували таш нау-ковщ, як В. Байденко, В. Безпалько, Н. бг6ж, О. Гулай, С. Данилюк, Е. Зеер, I. Зимня, А. Маркова, Л. Мтна, О. Овчарук, В. Петрук, О. Пометун, С. Раков, М. Розов, О. Савченко, Ю. Татур, Ю. Тихомиров, А. Хуторський; впровадження цього тдходу в професшну подготовку фахiвцiв вивчали А. Алексюк, В. Бондар, Н. Дем'яненко, В. Свдокимов, А. Капська, С. Козак, М. Лазарев, О. Мармоза, Л. Нiчуговська, В. Олшник, О. Романовський, В. Сидоренко, Т. Сорочан; шляхи модершзацп освгга на компетентнiснiй основг розроблялися Б. Гершунсь-ким, Б. Ельконшим, Н. Кузьмшою, В. Сериковим, I. Фрумшим, В. Шадриковим, С. Шишовим. Окремi
проблеми компетентнiсного подходу в системi вищо! освт розглядалися в роботах I. Бабша, I. Бав-шина, Н. Баловсяк, В. Баркас^ П. Бачинського, Б. Беспалова, О. Вознюк, Г. Гаврищак, Н. Дворшко-во!, I. Драча, А. Журавльова, М. Кадемп, Л. Коваль, Я. Кодлюк, О. Локшино!, О. Мамчич, Д. Мiрошина, Г. Мухамедзяново!, М. Нагач, Н. Нагорно!, С. Шко-лаенко, О. Овчарук, Л. Пильгун, I. Родигiна, М. Рудь, О. Садiвник, Н. Саенко, Л. Сень, С. Сисоево!, О. Ситник, Г. Терещук, С. Трубачево!, С. Федорова, Н. Фоменко, О. Ходань, В. Ягупова.
Е. Симанюк i Л. Cлагiна звертають увагу на так1 прюритетш орiентацi! компетентнiсного тдходу, як научуватсть, самовизначення, самоактуа-лiзацiя, соцiалiзацiя та розвиток Тадивадуальносп.
Розвитку професiйно-педагогiчно! компетент-носп присвячет публiкацi! В. Бондаря, Л. Ваще-нко, Н. Гузш, О. Дубасенюк, I. Зязюна, В. Кременя, В. Локшина. У центрi уваги сучасних науковщв знаходяться питання специфiки, структури, змюту i шляхгв формування професшно! компетентность Це так1 вченi: С. Голобородько, Ю. Караулова, Л. Мацько, Г. Михайловська, М. Пентилюк, О. Семе-ног, Т. Симоненко, Л. Струганець.
Окремо слад наголосити, що проблеми тдви-щення ргвня якосп будiвельно! освгга, формування професiйно! компетентносп майбутнiх фахiвцiв конкретно будiвельного профшю висвилють у сво!х розвiдках таш науковщ, як Н. Анан'ева, Ю. Бадюк, В. Биба, О. бглик, О. Бочкарьова, О. Бу-лейко, Н. Бурдейна, О. Горша, О. Гулай, О. Данке-ева, О. Срмолаева, Н. Жарова, Т. Картель, П. Лузан, О. Муаенко, Т. Петруньок, Т. Пятничук та ш. Од-нак, незважаючи на безумовну значущiсть цих праць, питання компетентшсного подходу стосовно фахiвцiв будiвельного профшю дослiдженi не пов-ною мгрою.
Вивчення компетентнiсного тдходу в осви1-ньому процесi впчизняними й заруб1жними вче-ними св1дчить про переорiентацiю освгга на грун-товне його використання. Проте ввдзначимо, що пе-рерахованi дослiдження мають здебшьшого теоретичний характер. Також серед науковщв не-мае одностайного тдходу до розумшня компетент-шсного тдходу i шлях1в його впровадження в освь тню дгяльшсть, тому ця проблема залишаеться предметом подальших перспективних дискусш i дослiджень.
Метою статт е висвiтлення суп компетентш-сного подходу та обгрунтування його актуальносп в процесi професiйно! подготовки майбутшх фах1в-щв будiвельно! галузi в закладах вищо! освгга з ура-хуванням сучасних вимог до !хньо! професiйно! компетентностi.
Методи досл1дження. Для виршення постав-лених задач нами було використано теоретичнi методи: аналiз науково!, навчально-методично! та спещально! лiтератури з окреслено! вище проблеми; систематизащя, узагальнення, класифiкацiя, аналопя, прогнозування, формулювання висновк1в i подальших рекомендащй щодо щдвищення ефек-тивносп навчання майбутнiх фахiвцiв будiвельного профшю в умовах компетентнiсного тдходу !хньо! тдготовки у вишах.
Виклад основного матерiалу. Сучасний рiвень життя висувае шдвищеш вимоги до якосп
освiти в будь-яких сферах дiяльностi. «Освгга повинна бути орiентована на отримання прагматич-них знань та на розвиток наукових форм мислення, що забезпечить формування у майбутшх фахiвцiв здатностi швидко адаптуватися в умовах, пов'яза-них з !х професiйною сферою» [21, с. 84]. Остан-нiми роками суттево! трансформацп зазнали шляхи забезпечення якосп вищо! освiти. «КрГм традицш-них внутршшх механiзмiв забезпечення якостi, що дгють на особистiсному (викладач), суб-шституцш-ному (кафедра, факультет) та шституцшному (уш-верситет) рiвнях на засадах внутршньо!' культури якостi як невщ'емно! складово! академiчноi культури, з'являються новi - зовнiшнi, органiзованi в Ге-рархiчно побудовану систему та здшснюваш на на-цiональному, наднациональному (наприклад, евро-пейському) та свгговому рiвнях. Зовнiшнi механiзми забезпечення якосп передбачають рин-кову та полтшко-адмшстративну вiдповiдальнiсть унiверситету як оргашзацп-провайдера освгтшх по-слуг перед !х споживачами - студентами, роботода-вцями, державою, суспшьством» [23, с. 50]. Ство-рення певних органiзацiйно-педагогiчних умов у закладi вищо! освiти мае забезпечити створення се-редовища, сприятливого для реалiзацii процесу професiйноi пiдготовки здобувачiв вищо! освiти.
Нинi модернiзацiя професшно! пiдготовки здо-бувачiв вищо! освгга - один iз прiоритетних напря-мiв роботи Мiнiстерства освiти i науки Укра!ни. Вимоги оновлення змюту освiти пов'язанi з перспективою переходу вщ знаннево! до компетентшсно!' парадигми.
Аналiзуючи ринок працi, можна стверджувати, що наразi вiн потребуе фах1вщв iз високим рiвнем професiйно!' тдготовки у вищих навчальних закладах, чие «завдання - надати споживачевi конкурен-тоспроможних спецiалiстiв, здатних адаптуватися до умов ринку на рiвнi високих компетенцiй» [17, с. 198]. Тобто забезпечити подготовку квалГфжова-них кадрiв, як1 були б конкурентоспроможними на нацiональному та мiжнародному ринку пращ. Ро-ботодавцю потрiбна компетентш спецiалiсти, як1 здатнi швидко розв'язувати конкретш виробничi проблеми, готовi до ризику. I його щкавить не сам процес вирiшення задачi, а конкретний результат. Як зазначае М. Кадемiя, «з точки зору досягнення конкурентного результату важлива не здатшсть ви-користовувати знання, умiння i досвiд, а рiвень го-товносл до виконання посадових обов'язк1в (ос-новних функцiй)» [13, с. 34].
У рамках нашого дослiдження дощльно зазна-чити, що перiод навчання людини в закладi вищо! освгга - «важливий перiод соцiалiзацii особистосл в контекстi знаходження самого себе Г усвгдом-лення власних можливостей та перспектив у певних сошальних умовах Г ситуашях. ОчГкуваний результат сощалГзацп студента включае в себе вироб-лення власно! системи поглядГв на життя, трансфо-рмацгю системи щншсних орГентацш, формування професшного Гдеалу, засвоення сошально-профе-сшних функцш, створення власно! модел морально! поведшки» [8, с. 106-107]. Пгд час навчання у вишГ студенпв необх1дно тдготувати до життя та професшно!' дГяльностг Випускник мае вмгти ста-вити перед собою реалГстичш цш та реалГзовувати !х, жити в полГкультурному свт й спшкуватися в
шформацшному середовищГ, брати на себе вгдповь дальшсть за прийняп професшш ршення й бути сошально вГдповгдальним громадянином, вирГшу-вати нестандартш проблеми, зокрема й професшш.
Однак, як можна помггати, у впчизнянш сис-темГ освгти все ще залишаеться проблема: студенти опановують значний масив теоретичних знань, але при виршенш конкретного життевого завдання чи певно! проблемно! ситуацп, коли необх1дно засто-сувати щ ж набуп знання, вони ввдчувають суттевГ труднощг Справд, сучасна економжа орГентована на кадри з високим рГвнем знань. Але з шшого боку, очевидно, що ефективними й бшьш значущими «для устшно!' професшно!' дГяльносп е не розрГз-неш знання, а узагальнеш вмшня, як1 виявляються в здатносп вирГшувати життевГ та професшш проблеми, здГбносл до шшомовного спшкування, подготовка у сферГ шформацшних технологш Г т.д.» [6, с. 43]. Застарша схема спочатку здобути освпу, на-копичити величезний багаж знань, а потГм викори-стовувати !х у сво!й професшнш дГяльносп стае вже не е актуальною. О. Гулай наголошуе, що «у процеа навчання студенти повинш отримувати не статичш, а динашчш знання, яш протягом життя можна поповнювати та оновлювати» [8, с. 26]. Роз-раховувати на стабшьшсть у сучасному свт небез-печно, необхгдно розумгти, що сьогодш реалГзову-вати стратепчш плани лише на вчорашшх знаннях Г досвщ просто неможливо. ВГдтак, на нашу думку, освгга для випускнишв вищих навчальних закладГв (зокрема майбутшх фахГвщв будГвельного про-фГлю) обов'язково мае забезпечувати можливють самореалГзацп в професшнш сферГ, орГентуватися на результат. Для студенпв провГдною мае бути «навчально-професшна дГяльшсть, основними компонентами яко! е мисленневГ до: аналГз, рефлекая, змГстовГ узагальнення, планування, як1 забезпечу-ють ... формування практичних навичок за обра-ним фахом» [8, с. 108]. Слгд додати, що з метою тдготовки компетентного випускника необх1дно ви-користовувати активнГ методи навчання, технологи, що розвивають пГзнавальну, комунГка-тивну й особистГсну активнГсть студентГв.
За останш десятирГччя в галузГ будГвництва з'явилося безлГч нових матерГалГв, що вимагають Г нових пгдходГв до !хнього використання. Споруд-ження будиншв нового поколГння потребуе вдоско-налення юнуючих методГв та впровадження прин-ципово нових методологГй освГти. Впровадження й реалГзащя компетентнГсного пгдходу в тдготовку фах1вцГв вищих навчальних закладГв, без сумнГву, дозволить швидко реагувати на потреби ринку працГ, на його вимоги. «Компетентшсний пгдх1д вГ-дображае штегральний прояв професГоналГзму, в якому поеднуються елементи професГйно! Г загаль-но! культури, досвГду фахово! дГяльностГ та творчо-стГ, що конкретизуеться у певнш системГ знань, умшь, готовностГ до професГйного вирГшення пос-тавлених завдань та проблем» [25, с. 233]. Як зазначае М. КадемГя, «компетентшсна людина в певнш галузГ володГе вгдповГдними знаннями Г здГбнос-тями, що дозволяе !й грунтовно судити про цю га-лузь Г ефективно дГяти в нГй» [13, с. 33]. Застосу-вання компетентнГсного пгдходу мае сприяти пГд-вищенню мотивацй' студенпв до саморозвитку,
самоосвiти, самовиховання, самоактуалiзацi!, само-реалiзацi! тощо.
У свгговш освiтнiй практицi компетентнiсний пвдхвд е провiдним, адже «важливим стае не наяв-нiсть в iндивiда внутрiшньо! органiзацi! знань, осо-бистих якостей та здiбностей, а здатшсть застосо-вувати компетентностi в житп та навчаннi» [18, с. 61]. О. Гулай стверджуе, що компетентшсний подход «визначае результативно -цшьову спрямова-шсть освгга, що е його безперечною перевагою над шшими традицшними та шновацшними подходами» [6, с. 49]. Зауважимо, що при цьому вш «ви-кликае однаковою мГрою як защкавлешсть, так О спротив серед учительства, науковщв, управлшщв рГзних рГвшв» [2, с. 45].
Випускники вищо! школи мають оперативно адаптуватися до нових умов О вимог професшно! дь яльностг РеалГзуючи компетентшсний пвдхвд в освгтньому процеа вищо! школи, посилюеться са-мостшна дГяльшсть студенпв, у продуктивной дГя-льносп здобувачГ вищо! освгга наближаються до реального продукту та приймають практичш виро-бничГ ршення. I. Стадшйчук зазначае, що «сього-дш, говорячи про систему професшно! освгга в кон-тексп компетентшсного пвдходу, необхвдно розу-мгга, що саме тут закладаеться фундамент майбутнього професюнала, О подальший усшх у його майбутнш професшнш дГяльносп буде визна-чатися тим, наск1льки вш зумГе реалГзувати свш по-тенщал у реальнш практичнш д1яльносп» [24, с. 162]. Даний шдхвд орГентований на моделювання рГзномаштних професшних ситуацш, оргашзащю продуктивно! дГяльносп здобувачГв закладу вищо! освгга, визнання !хшх точок зору та траектори за-своення нових знань.
Щодо викладача, то вш повинен оргашзувати навчання як набуття власного досввду, що обов'яз-ково знадобиться в майбутнш фаховш дГяльностц залучити й спрямовати студенпв до пошуку ново! науково! шформацп, факпв, до «ввдкриття для себе Гдей, закошв, теорш, що пояснюють суть реальних явищ (шлях ввд теоретичного мГркування до практичного досввду), ... осмислення отриманих факпв, систематизащю та узагальнення власних мГркувань (шлях ввд практичного досввду до теоретичного мь ркування)» [7, с. 101]. Педагоги мають постшно ш-двищувати власну квалГфжацш з формування професшних компетенцш, оновлювати сво! знания, щоб не залишится в минулому, виявляти креатив-шсть, аналГзувати власш ди в навчальному процеа, активГзувати самостшну шзнавальну д1яльшсть студенпв, бути з ними рГвноправними партнерами. Застосовуючи компетентшсний пвдхвд у навчальному процеа, вони «повинш створювати принци-пово нове навчально-методичне забезпечення про-цесу професшно! подготовки - з урахуванням вимог освггаьо-квалГфГкацшних характеристик. ... Викла-дач мае виявляти достатнш рГвень науково! й методично! креативносп при розробщ нових програм, навчально-методичних комплекав та ш. Навчально-методичне забезпечення професшно! подготовки фах1вщв, побудовано! на засадах компетентшсного пвдходу, передбачае ... наявшсть потужно! професшно! складово! у кожнш навчальнш про-грамГ (в тому числ й сощально-гумашгарного циклу предмепв, а не лише фахових); активно!
учасп самих студенпв в процеа професшно! пвдго-товки ...; зростання частки самоспйно! роботи студенпв над професшними завданнями; посилення уваги до вибГркового компонента змюту освгга з метою зростання рГвня професшно! пвдготовле-носп студенпв» [24, с. 164]. Педагогу необхвдно за-стосовувати рГзш форми взаемодп зГ студентами, дощльш методи. Використання компетентшсного пвдходу в процеа професшно! пвдготовки майбут-шх фахГвщв мае убезпечити ввд виршення житте-вих Г професшних проблем единоправильним способом викладача.
У колективнш монографп [17] подано так характеристики даного пвдходу: звернення особливо! уваги в процеа професшно!' пвдготовки майбутнього спещалюта на формування його практичного мислення; орГентащя суб'екпв освггаього процесу на формування практичних здатностей студенпв, виховання мотивацп майбутнього фахГвця, сввдо-мого ставлення до майбутньо! професшно! дГяльно-сп, формування його професшно важливих якостей; педагог виступае в навчальному процеа як ор-гашзатор, консультант, майстер свое! справи, наставник. Як можна зрозумгга, компетентшсний пвдхвд пов'язаний Гз особистюно орГентованим та дГяльнГсним подходами.
Багато дослвднишв наголошують, що компете-нтнГсний пвдхвд в освт передбачае важливГ зру-шення в розумГннГ !! загальних цГлей, змГни в пГдхо-дах, мехашзмах формування Г! змГсту [22, с. 70]. На думку Н. Куликовсько!, сьогодГ в освГтГ вгдбува-ються позитивнГ зрушення, як1 пов'язаш саме з пГд-силенням и компетентнГсно! орГентацГ!, що дае пвд-стави стверджувати: «компетентнГсний пГдх1д переходить зГ стадГ! «самовизначення» на яшсно новий щабель розвитку - обов'язково! нормативно! реалГ-зацГ!» [16].
У зв'язку з цим пвдкреслюемо важливють за-стосування компетентнГсного пвдходу в процеа професшно! пвдготовки майбутшх фахГвщв будГве-льно! галузГ у вищих навчальних закладах. «Су-часна вища будГвельна школа повинна бути ще бГльш гнучкою, н1ж рашше, вгдповГдно до змГн, як1 вгдбуваються в економГцГ Укра!ни. Для розв'язання цГе! задачГ Болонська модель професшно! освгга е бГльш придатною, осшльки вона мобГльнГша. Одним Гз важливих положень Болонського процесу е орГентащя вищих навчальних закладГв на остаточ-ний результат: випускники мають знаходити теоре-тичне Г практичне застосування сво!м знанням Г умГнням, а отримана освГта забезпечуе для молодого спещалюта можливють самореалГзацГ! у про-фесГйнГй д1яльностГ» [15, с. 222]. Слгд по-новому бачити будГвельну освГту в Укра!нГ.
БезсумнГвно, сфера будГвництва е однГею з провгдних та найважливГших в економГчнГй д1яль-ностГ кра!ни. СтупГнь !! розвитку е одшею з домГна-нтних ознак розвиненосп суспГльства, тому знахо-диться постГйно в полГ зору науковщв.
Сьогодш розвиток будГвельно! галузГ вгдбува-еться досить швидко: запроваджуються новГ тенде-нцГ! в будГвнищта, ГнновацГйнГ технолог!, програ-мне забезпечення, з'являеться низка нових рГзнома-штних будГвельних матерГалГв, пГдвищуються вимоги до темпу та якосп виконання будГвельно-монтажних робГт, розбудовуються мГста тощо. Як
сводчить практика дГяльносп будь-якого тдприем-ства, зокрема будГвельного спрямування, одним Гз визначальних факторГв виробництва, так званою «рушшною силою, е його прашвники, як забезпе-чують досягнення його цшей Г завдань» [19, с. 132]. 1з цим не можна не погодитися, адже вГд квалГфГка-ци персоналу, сошально-психолопчного клГмату в колективГ залежить як1сть виконаних робот, ефекти-вшсть прийнятих управлшських ршень, а отже - Г шнцевГ результати дГяльносп. 2013 р. С. Коцалап, Г. Коваленко та А. Беляева, дослоджуючи управ-лшня персоналом на будГвельних тдприемствах Укра!ни, зазначали: «Кадрова ситуащя в цш сферГ, на перший погляд, не викликае побоювань, адже фахГвщв будГвельного профГлю рГзно! квалГфГкаци та рГвня освгга досить багато, Г здаеться, що тдбГр потрГбно! команди для реалГзаци наявних проекпв не викличе труднощГв. Тим не менш, це завдання вирГшуеться не так просто. Причина - кадровий по-теншал задГяний не повною мГрою. Такий стан справ частково пояснюеться тим, що фахГвцьпочат-швш поки ще не встигають швидко придбати в до-статньому обсязГ необхГдний практичний досвщ внаслщок чого гостро водчуваеться дефщит у квалГфжованих кадрах» [15, с. 70].
До речГ, О. Гулай у своему дисертацшному до-слодженнГ 2016 р. називае основш труднощГ професшно!' адаптацп молодих фахГвшв будГвельно! га-лузГ (за спостереженнями досводчених будГвельни-шв-практишв). Це «необГзнашсть Гз сучасними будГвельними технолопями (87,1%), нерозумшня фГзичних та хГмГчних процеав, як1 супроводжують будГвельш операцп (78,3%), низьк1 навички чи-тання креслень (72,1%), нерозумшня та низьш вмшня виконувати вимоги технолопчних регламе-нпв (68,8%), недосконал математичш навички проведения складних Г навиъ простих розрахуншв (67,1%), вадсутшсть практичних навичок роботи з будГвельними матерГалами (61,2%) тощо» [8, с. 84]. ЗвГсно, таи зауваження зумовлюють перегляд змь сту фахово! подготовки майбутшх будГвельнишв.
Таким чином, сучасне будГвельне виробництво потребуе компетентних фахГвшв, яш поеднують професшт знання та розвинутГ вмшня з загальною освГчешстю, штелектом, комушкативними та управлшськими якостями й здатш до впрова-дження шновацш у виробничГ процеси. Слушною е думка Т. Петруньок, яка стверджуе, що враховуючи специфшу будГвельно! галузГ, «студент будГвель-ного ушверситету навоть у бшьшш мГрГ, нож пред-ставники шших галузей, повинен бути мотивова-ний на одержання освгга, а не диплома» [20, с. 223]. А, отже, на вищих навчальних закладах, яш готу-ють спещатспв будГвельного профшю, лежить особлива водповГдальшсть за яшсть Г рГвень !хньо! подготовки, тобто професшно!' компетентности
Головною причиною, що стримуе вдоскона-лення професшно! тдготовки майбутшх фахГвшв будГвельного профшю, як вважае О. Гулай, е не-узгоджешсть навчальних плашв, недосконалГ про-грами й методики викладання природничо-науко-вих дисциплш, вадсутшсть практичних мехашзмГв реалГзацп шновацшних педагопчних технологш, мГзерна к1льк1сть розробок, в яких науково обгрун-товано педагопчну систему неперервно! тдгото-
вки майбутшх фахГвшв-будГвельнишв [8]. Ще досить недавно в Укра!ш в будГвельнш галузГ застосо-вували традицшт матерГали й технологи. Проте нит робггаик, який мае запас знань та умшь мину-лого столитя, звГсно, уже не буде конкурентоспро-можним на сучасному ринку пращ. «Динашчне оновлення виробничих технологш зумовлюе необ-ходшсть внесення змш у змГст подготовки фах1вшв будГвельно! галузЬ» [17, с. 205]. Як зазначае О. Гулай, «реалп будГвельно! галузГ спонукають освь тян шукати ефективн мехашзми реалГзацп як1сно ново! системи тдготовки квалГфГкованих будГвель-ник1в» [8, с. 195]. Тому актуальною задачею е забез-печення водповодностГ змГсту Г методГв здобуття освГти потребам Г викликам розвитку економГки Ук-ра!ни, ГнтеграцГ! в европейський економГчний Г ку-льтурний простГр.
Тенденцй' професшно! освгш XXI ст. передба-чають пГдготовку висококвалГфГкованих фах1вцГв у галузГ будГвництва, як1 «володгють сучасними методами проектування, розрахункГв, зведення, реко-нструкцГ! та експлуатацП будГвель Г споруд, розумь ють принципи дп ринкових механГзмГв, вмГють ор-гашзувати дГяльн1сть виробничих структур, приймати ршення по спрямуванню людських Г ма-терГальних ресурсГв на досягнення шнцево! мети, вести пошук ринк1в Г реалГзовувати продукт свое! працГ» [8, с. 95]. ФахГвець будГвельно! галузГ повинен вмГти вирГшувати основш науково-техшчш проблеми та прогнозувати перспективи розвитку будГвельно! науки, технГки й технологш; проекту-вати та експлуатувати будГвельнГ об'екти, Гнжене-рнГ системи, створювати новГ вироби та конструк-цг!, вдосконалювати !х Г т. д.
ДинамГчш змГни в будГвельних технологГях спонукають навчатися протягом усього життя. Без сумнГву, «неперервний процес набуття знань, умГнь та навичок особиспстю нинГ мае бути орГентований на розвиток професГйно! компетентностГ» [17, с. 198]. Н формування «розпочинаеться у системГ сту-пенево! освоти та продовжуеться у процесГ фахово! дГяльносп, регламентуеться соцГальним замовлен-ням та вимогами працедавцГв, з одного боку, та осо-бистими штересами Г прагненнями людини, що на-вчаеться, з Гншого боку» [8, с. 105]. Звюно, це скла-дний процес, «ефективнГсть якого залежить вод скоординованих дш усГх учаснишв освГтнього про-цесу - навчальних закладГв, педагогГв, працедавцГв та студенпв» [8, с. 192]. Додамо, що под професш-ною компетентнГстю майбутшх спешалютГв ми ро-зумГемо «наявшсть у них вГдповГдних знань, умшь, досвГду, особистГсних якостей та мотивГв, як1 забез-печують готовнГсть до виконання професГйних обов'язк1в на високому рГвнГ» [16].
Зважаючи на особливосп будГвельно! сфери, ми пГдтримуемо думку, що ниш оргашзашя подготовки майбутшх фахГвшв будГвельного профГлю у вищих навчальних закладах мае грунтуватися на засадах компетентшсного пГдходу та враховувати таю знання, вмшня та навички, яш необх1днГ для за-безпечення !хньо! професГйно! дГяльностГ, так як «головними характеристиками фахГвця е його компетентность та мобГльшсть» [21, с. 84].
Зазначимо, що компетентшсний тдхщ грунту-еться на особистостГ студента та перевГряеться лише результатом виконання здобувачем закладу
вищо! освгга певного комплексу дш вгдповгдно до поставлено! професшно! задачг У Закош Укра!ни «Про освиу» зазначено, що компетентность - це «динашчна комбшащя знань, умшь, навичок, спо-собГв мислення, поглядГв, цшностей, шших особис-тих якостей, що визначае здатшсть особи устшно сощалГзуватися, провадити професшну та / або по-дальшу навчальну д1яльшсть» [11]. У зв'язку з цим пгдкреслюемо важливють застосування саме ком-петенттсного пгдходу в процеа тдготовки фахГв-цш будГвельно! галузг
Отже, спробуемо виокремити, у чому полягае основна суть компетентшсного тдходу при тдго-товщв майбутшх фахГвщв будГвельного профшю у вишах. По-перше, важливо вгдзначити, що бГльша частина навчання тонкощам будГвельно! справи у вищих навчальних закладах розглядаеться на прак-тичних заняттях, як1 внаслгдок цього набувають особливого значення. Т. Петруньок зазначае, що саме при виршенш професшно орГентованих за-вдань на практичних заняттях студенти не лише набувають теоретичш знання, професшш вмшня, а й «у них розвиваеться професшне мислення, що в по-дальшому позитивно вплине на щдвищення рГвня !х квалОфшацп Г дасть майбутшм фах1вцям можли-вють знаходити новГ орипнальш Где!, а також орГе-нтуватися у стрГмкому потощ рГзно! шформацп у будГвельнш сферЬ [21, с. 85]. У процеа застосування компетентшсного тдходу виникае можли-вють пропонувати студентам, майбутшм фахГвцям будГвельного профшю, рГзноплановГ задачГ профе-сшного контенту, розв'язання яких вимагатиме застосування знань багатьох рГзних галузей.
Також компетентшсний шдхщ безперечно, передбачае значну практичну базу у вишах для сту-денлв-будГвельнишв. Зокрема, маеться на увазГ на-явшсть певного обладнання, вшповгдних верстапв, потрГбних приборГв та шших засобГв тдготовки майбутшх фахГвщв. При цьому викладачам необхь дно стимулювати розробку та впровадження на базах практики новгтшх розробок. Отже, таким способом на реальному обладнанш реалГзуеться на-буття студентами практичних навичок. «!нженер-будГвельник повинен не лише досконало знати тео-рш свое! роботи, але й бути вгдмшним практиком. Зокрема, на будГвельному майданчику Гнженер е ос-новним виконавцем робГт - вш керуе загально-будГвельними роботами, монтажем конструкцш, здшснюе контроль за яшстю. При цьому людина, яка працюе в будГвельнш галузГ, повинна умии ви-конувати ручну будГвельну роботу незалежно вш свое! посади» [15, с. 223].
Для устшно! реалГзацп компетентшсного подходу в контексп нашого дослщження звернемо увагу на думку О. Гулай. Дослгдниця пропонуе зме-ншити обсяг викладання фундаментальних дисцип-лш, аргументуючи свою позицш тим, що в такому разГ викладач буде зобов'язаний критично тдхо-дити до складання робочо! програми навчально! ди-сциплши, враховувати мГжпредметш зв'язки та ви-користовувати вдосконалеш методи й засоби навчання, зокрема професшно спрямоваш задачГ, наповнювати навчальш плани сучасними теоретич-ними та прикладними дисциплшами [5; 8]. При цьому вона аж шяк не зменшуе ролГ фундаменталь-
них дисциплш. У своему дисертацшному досль дженш [8] О. Гулай доходить висновку, що ефекти-вними е штерактивш методики навчання, що засто-совуються в проведенш лекцш Г лабораторних занять Гз поеднанням проблемного тдходу та самостшно! роботи студенпв з урахуванням шформацп про новит будГвельт технологи.
На першочерговосл спещальних дисциплш (як1 мають сво! специфГчш особливосп порГвняно Гз загальноосви'шми та загальнотехшчними) у кон-тексп реалГзацп компетентшсного подходу тд час тдготовки майбутшх фах1вщв будГвельного про-фГлю наголошуе Н. Анан'ева. 1хшм обов'язковим компонентом вона називае практичш та лаборато-рш роботи, пгдкреслюе особливе значення плану-вання самостшно! роботи студента: курсове проек-тування, виконання розрахунково-графГчних робГт, написання доповшей, рефератГв, дослГдницька робота, виступи на конференщях [1].
ЕфективнГсть компетентнГсного тдходу в процеа тдготовки майбутшх фахГвщв будГвельно! галузГ залежить Г вГд обов'язкового застосування Гн-формацшних технологГй, зокрема, «при виконаннГ професшних креслень та малюнк1в, проведення ро-зрахунк1в, оформлення документГв, побудови гра-фГчних об'ектГв, виконання комплексних завдань тд час проектування, моделювання, конструю-вання та Гн.» [3, с. 9]. Адже виробничий процес стае динамГчним, збГльшуеться швидк1сть обмГну шфо-рмацГею, зростають обсяги розрахункових операцш у галузГ будГвництва, темпи оновлення засобГв працГ в галузГ будГвництва (наприклад, оформлення креслень чи малюншв у електронному виглядГ).
ДослГдники виокремлюють основнГ педагогГ-чнГ умови, що можуть забезпечити ефективнГсть професГйно! тдготовки майбутшх будГвельнишв: «ГнтеграцГйне перетворення змюту природничонау-ково! та фахово! подготовки Гз наближенням до рГ-вня сучасних будГвельних технологГй: створення ш-тегрованих навчальних планГв та ГндивГдуальних освГтнГх траекторГй; удосконалення навчальних програм природничонаукових та фахових дисцип-лш Гз врахуванням дидактично обгрунтованих ць лей навчально! д1яльностГ на 4-х рГвнях; форму-вання позитивно! мотивацп навчання, спрямовано! на досягнення устху, насичення змГсту навчання ГнформацГею, яка мае значення для особиспсного зростання студента як професГонала (професГоналГ-защя знань) та як ГнтелГгента (гуматтаризащя освГти); активГзац1я навчально-пГзнавально! дГяль-ностГ вгдповГдно до форми навчально! дГяльносп та ГндивГдуальних особливостей студентГв; забезпе-чення системного методичного супроводу навчаль-ного процесу Гз врахуванням освгттх ГнновацГй Г те-нденцГй сучасного будГвельного виробництва» [8, с. 191-192].
Вважаемо, що для тдготовки висококвалГфжованих спещалютГв будГвельного фаху варто укладати угоди про спГвпрацю з рГзними потужними будГвельними компанГями, фГрмами. Це дасть змогу студентам поглиблено вивчати новГ ма-терГали, проходити практику на сучасному облад-наннГ, опановувати шновацшт технологГ!, вчитися спГвпрацювати в колективГ, приймати рГшення. Ця так звана «Гмггащя трудово! д1яльностГ» дозволить
адаптуватися до ^офе^йно!' дiяльностi та актуаль зyвaти на пpaктицi пpофесiйнy компетентнiсть.
^и оpгaнiзaцiï пpоцесy пpофесiйноï тдгото-вки на основi компетентнiсного пiдxодy слад вpaxy-вати, що бiльшiсть pобiт на бyдiвництвi викону-еться виключно колективно. Упpaвлiння бpигaдою потpебye знань i вмшь, якими опеpyють пiдлеглi як з метою оpгaнiзaцiï дшльносп й контpолю, так i, за необxiдностi, навчання пiдлеглиx пiд час вико-нання певниx пpофесiйниx завдань.
Безyмовно, мотиващя е одним iз головниx фа-ктоpiв фоpмyвaння пpофесiйноï компетентностi мaйбyтнix фaxiвцiв бyдiвельного ^офшю, адже ва-жливо, щоб стyдент yсвiдомлювaв, що для yспiшноï та активно1' пpофесiйноï дiяльностi y сфеpi будОве-льного виpобництвa йому потpiбнi мiцнi знання, вь дповiднi якост та вмiння. На цьому наголошуе i О. Гулай, яка займалася вивченням навчально1' моти-вацй' студенпв у контекстi компетентнiсного тд-xодy. Вона видiляe гpyпи мотивiв, як слiд pозви-вати в мaйбyтнix бyдiвельникiв, та подае aлгоpитм дш викладача: пiзнaвaльнi (тут вapто викоpистовy-вати iнтеpaктивнi методи навчання, ознайомлювати стyдентiв iз новiтнiми досягненнями фiзики, xiмiï, вищо1' математики, наводити актуальш пpиклaди iз повсякденного життя); ^офес^^ (доводити зна-чyщiсть пpедметноï компетентносп в дiяльностi фaxiвця бyдiвельноï галуз^ систематично pозв'язy-вати зaдaчi пpофесiйного спpямyвaння, дослщжу-вати pечовини та ^овдси, пов'язaнi з майбутньою пpофесiйною дiяльнiстю); соцiaльнi (намагатися ствоpювaти с^ната^ий мiкpоклiмaт мiж учасни-ками навчального ^оцесу, пiдтpимyвaти ^аг-нення до сaмоpеaлiзaцiï, акцентувати увагу на сус-пiльнiй вiдповiдaльностi за pезyльтaти свое1' дОяль-ностi (у нaвчaннi, подальшш pоботi), пpестижностi обpaноï пpофесiï бyдiвельникa); комyнiкaтивнi ^p-гaнiзовyвaти спiлкyвaння у вapiaтивниx фоpмax пiд час лекцш, семiнapськиx занять, нayковиx конфеpе-нцш, лaбоpaтоpниx pобiт, консyльтaцiй, а також у позанавчальнш дiяльностi); пpоцесyaльно-змiстовi (залучати кожного студента до навчально-тзнава-льно1' дiяльностi, пpоцес i змiст яко1' мае пpиносити моpaльне та штелектуальне задоволення, викоpис-товувати зpозyмiлi методи оцшювання) [7].
У свою чеpгy, О. Данкеева називае 6 ^инцитв фоpмyвaння пpофесiйноï компетентностi стyдентiв бyдiвельного пpофiлю. Виокpемимо тpи нaйбiльш важлив^ як на нашу думку: 1) ^инцип нayковостi й зв'язку теоpiï з пpaктикою, що е необxiдно для фоpмyвaння обiзнaного фaxiвця. Зо^ема, вчена за-значае, що здобуп знання сaмi по собi, яш викоpи-стовуються лише для в^шення нaвчaльниx завдань, не дають змогу сфоpмyвaти компетентного бyдiвельникa без ïxнього pегyляpного застосування на виpобництвi; 2) пpинцип свiдомостi й активносп в нaвчaннi, який пов'язаний iз мотивaцieю до само-pозвиткy, сaмоствеpдження. Це зaоxочення студен-тiв до пошуково1', пpоектноï, твоpчоï та науково1' дь яльностi. За yспiшноï pеaлiзaцiï цього пpинципy в стyдентiв з'являеться бажання вивчати додaтковi аспекти фaxовиx дисциплiн; 3) пpинцип фундамен-тальносп освiти. Вiн вимагае пpaвильного ствввд-несення оpieнтaцiï на шиpокy обiзнaнiсть та вузьку спецiaлiзaцiю, визначае фундаментальшсть i теxно-
логiчнiсть у ^оцеа подготовки й у pезyльтaтax навчання, загального pозвиткy особистосп та ïï спець aльниx ^офе^йн^ здiбностей [10].
Таким чином, компетентшсний пiдxiд у ^о-цесi подготовки фaxiвцiв бyдiвельного пpофiлю у вищт нaвчaльниx зaклaдax пеpедбaчae: виконання значного обсягу самостшно1' pоботи; усвОдомлення студентами теоpетичниx основ пpофесiйноï д1яль-ностц володшня пpофесiйними вмшнями; здатшсть поеднувати теоpетичнi й пpaктичнi знання ^и ви-piшеннi пpофесiйниx пpоблем; pозyмiння соша-льно-кyльтypного сеpедовищa, у якому здшсню-еться пpофесiйнa д1яльшсть; умшня знайти вщповь дш засоби в м1жособиспсному спшкуваннц пеpедбaчaти змши та заздалепдь бути до ниx гото-вими. Майбутш будОвельники мають володгги «ши-pоким нaбоpом взaeмопов'язaниx, взаемозумовле-ниx i взaeмодiючиx пpофесiйно важливт якостей, тaкиx як пpофесiйний штелект i пpaктичне мис-лення, ^офес^^ мобшьшсть i динамОзм, шщати-вшсть i констpyктивнiсть, пpaгнення до постшно1' самоосвгти i сaмоpозвиткy, здатшсть i готовшсть пpиймaти самостшш piшення, здатшсть усшшно адаитуватись у сошальнш та ^офес^^ сфеpi, пpaцювaти в командЬ> [17, с. 119-12Q]. Тобто компетентшсний пiдxiд акцентуе увагу на pезyльтaтax освгга, здатносп майбутнього фaxiвця усшшно да-яти в piзниx стaндapтниx i нестaндapтниx ситyaцiяx пpофесiйноï дОяльностг
Пpоте все ж таки важливо усвщомлювати, що компетентшсний пiдxiд - це лише один Оз чинник1в, що спpияють модеpнiзaцiï змюту освгти. Вш тшьки доповнюе низку освiтнix шновацш, пpи цьому аж шяк не пpименшyючи значення к^сичн^ пiдxо-дОв.
Отже, нове бачення пеpспективи освггаьо1' га-лузО щодо подготовки фaxiвцiв будОвельно1' галузО тдвищуе актуальшсть застосування компетентшс-ного п^оду до даного пpоцесy. Впpовaдження в ^а^тику вишОв зaзнaчениx у нашому дослщженш позицш потpебye певниx зусиль як нayковиx та на-yково-педaгогiчниx пpaцiвникiв, так i пpaцiвникiв pядy служб i пiдpоздiлiв закладу вищо1' освгш.
Висновки. Виxодячи з викладеного вище, мо-жна зpобити так1 висновки: деpжaвнa полггака спpямовaнa на фоpмyвaння стiйкиx тенденцш до pефоpмyвaння вищо1' освгга; пpофесiйнa шдготовка здобувачОв вищо1' освгга ниш е неможливою без вpaxyвaння компетентшсного пiдxодy; фоpмyвaння пpофесiйниx компетентностей мaйбyтнix ^а^вни-шв будОвельно1' галузО нацшено на шдвищення кон-кypентоспpоможностi бyдiвельниx пiдпpиeмств, с^ияе пОдвищенню наукового, теxнiчного й казового потеншалу дано1' галузО на сучасному pинкy пpaцi. Сьогодш компетентшсний пiдxiд е за^ебу-ваним, пеpспективним i актуальним.
Фоpмyлюючи перспективи подальших нау-кових дослiджень, зауважимо, що впpовaдження компетентшсного пiдxодy в пОдготовку мaйбyтнix фaxiвцiв будОвельного пpофiлю у вишax актуалОзуе подальшО теоpетичнi й ^aramm pозвiдки пpоблем компетентностей (яш забезпечать здшснення ^о-фесшно1' д1яльносп вОдповОдно до вимог сього-дення), удосконалення меxaнiзмiв фоpмyвaння ^о-фесшно вaжливиx якостей мaйбyтнix iнженеpiв-бy-дОвельнишв тощо. Додамо також, що подальше
вивчення окреслено! проблеми варто спрямувати на розроблення та впровадження навчально-мето-дичного забезпечення для формування професiйно орiентованих знань у майбутнiх фахiвцiв будгвель-но! галузi.
Лiтература
1. Анан'ева Н.В. Теоретичш аспекти формування спещально! компетенцп майбутнiх гнжене-рiв-педагогiв будiвельного профшю у процесi ви-вчення спецдисциплiн / Н.В. Анан'ева // Вюник Глухгвського держ. пед. ун-ту. Серiя: Педагогiчнi науки. - 2011. - Вип. 19. - С. 148-150.
2. бг6ш Н.М. Компетентнюний пвдхвд: ре-флексивний аналiз застосування / Н.М. бг6ж // Ком-петентнiсний пвдхвд у сучаснш освт: свгговий до-свгд та украшсьш перспективи: Бiблiотека з освггаьо! полггаки / Пгд заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: «К1.С.», 2004. - С. 45-50.
3. Булейко О1. Штегращя професшних знань майбутнiх будiвельникiв засобами iнформацiйних технологiй у процесi фахово! подготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теоргя i методика професшно! освгга» / О.I. Булейко. - Вш-ниця, 2009. - 22 с.
4. Гулай О.I. Викладач вищо! школи в кон-текстi компетентнюного пвдходу [Електронний ресурс] / О.! Гулай. - Режим доступу: scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2010/7_2010/1 9.pdf.
5. Гулай О. Iнтеграцiя фундаментальних та спецiальних дисциплш у пвдготовщ майбутнiх ш-женерiв-будiвельникiв / О. Гулай // Науков1 записки Тернотльського иац1онального педагогичного ушверситету шеш Володимира Гнатюка. Сер1я: Педагогка. - 2009. - № 1. - С. 8-12.
6. Гулай Q.I. Компетентнюний пвдхвд як основа ново! парадигми освгга / О. I. Гулай. // Вюник Нашонально! академи Державно! прикордонно! служби Укра!ни. - 2009. - Вип. 2. - С. 41-51.
7. Гулай О. Особливосп формування моти-ваци навчания майбутшх будГвельник1в в умовах ступенево! освгга / О. Гулай // Науков1 записки Тер-ношльського нашонального педагогГчного утвер-ситету шеш Володимира Гнатюка. Сер1я: Педа-гопка. - 2017. - № 1. - С. 99-107.
8. Гулай О1. Теоретико-методичш основи професшно! подготовки майбутшх фахГвцГв будГвельного профшю в умовах неперервно! освгга: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Гулай Ольга ^ашвна. - Хмельницький, 2016. - 461 с.
9. Данилюк С. Професшна подготовка су-часних фахГвцГв: компетентнюний пвдхвд / С. Данилюк // Педагопка вищо! та середньо! школи. - 2014.
- Вип. 40. - С. 173-179.
10. Данкеева О.С. Принципи формування професшно! компетентносп у студенпв будГвельного факультету / О.С. Данкеева // Вюник Одесько! державно! академи буд1вництва та архггсктури. - 2015.
- Вип. 57. - С. 73-77.
11. Закон Укра!ни «Про освиу» вод 05.09.2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page.
12. Зимняя И.А. Ключевые компетентности -новая парадигма результата образования / И.А.
Зимняя // Высшее образование. - 2003. - № 5. - С. 34-42.
13. КадемГя М.Ю. Формування професшно! компетенцп майбутнього фах1вця / М.Ю. КадемГя // Проблеми та перспективи формування нацюнально! гуманггарно-техтчно! елгга. - 2012. - Вип. 3233 (36-37). - С. 32-39.
14. Компетентнюний шдхвд у сучаснш освт: свгговий досвод та укра!нсьш перспективи: БГблютека з освггаьо! полггаки / Пвд заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: «К1.С.», 2004. - 112 с.
15. Коцалап С.О. Особливосп управлшня персоналом на будГвельних пвдприемствах Укра!ни / С.О. Коцалап, Г.М. Коваленко, А.В. Беляева // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. -2013. - № 9. - С. 69-74.
16. Куликовська Н.Б. Формування професшно! компетентносп майбутшх ГнженерГв у процеа нав-чання у вищому навчальному закладГ I- II р1вня (на прикладГ Чертвецького полггехшчного коледжу) [Електронний ресурс] / Н.Б. Куликовська // ЗбГрник магютерських робгт «Студентський альманах». -2012. - № 2. - Режим доступу: http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/stud _almanah/26.pdf.
17. Модульно-компетентнюний пвдхвд у пвдготовщ квалГфГкованих робггаишв будГвельно! та ма-шинобудГвельно! галузей: монографГя / П.Г. Лузан, В.В. Ягупов, Г.I. Лук'яненко, Т.В. Пятничук, М.I. Михнюк. - К., 2015. - 255 с.
18. Овчарук О.В. Результата емшричних до-слвджень серед педагопчно! громадськосп щодо перспектив запровадження компетентнюного пвд-ходу до вичизняного змюту освгга / О.В. Овчарук // Компетентнюний пвдхвд у сучаснш освт: свгговий досвод та укра!нсьш перспективи: БГблютека з освггаьо! полггаки / Пвд заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: «К.1С.», 2004. - С. 57-63.
19. Павловсью Г. Щодо проблем розвитку дГяльностГ подприемств будГвельно! сфери в Укра!ш / Г. Павловсьш // МГжнародний науковий журнал «Iнтернаука». - 2017. - № 3 (2). - С. 124-135.
20. Петруньок Т.Б. Професшно орГентована пвдготовка фахгвцгв будгвельно! галузг у процесг навчання фгзики / Т.Б. Петруньок // Збгрник науко-вих праць Кам'янець-Подгльського нацгонального ушверситету гменг Iвана Оггенка. Сергя педа-гоггчна. - Кам'янець-Подгльський, 2015. - Вип. 21. - С. 222-224.
21. Петруньок Т.Б. Формування у майбутнгх гнженергв-будгвельнишв продуктивних способгв шзнання на практичних заняттях з фгзики / Т.Б. Петруньок, Л.Ю. Благодаренко // В1сник Чернгггвського нацгонального педагогичного унгверситету. Сер1я: Педагог^чн] науки. - 2017. -Вип. 146. - С. 84-87.
22. Пометун О1. Дискусгя укра!нських педа-гогГв навколо питань запровадження компетентнюного пгдходу в укра!нськш освГтГ / О.! Пометун // Компетентнюний пвдхвд у сучаснш освт: свгговий досвгд та укра!нсьш перспективи: Бгблютека з освггаьо! полгтики / П1д заг. ред. О.В. Овчарук. - К.: «К.1С.», 2004. - С. 64-70.
23. Сбруева А. Актуальш проблеми якосп викладання у европейськш вищГй школГ: аналгз пргоритетгв освиньо! полгтики СС / А. Сбруева //
Педагопчш науки: теорш, icTOpia, iнновацiйнi технологи. - 2017. - № 5. - С. 49-63.
24. Стадтйчук 1.П. Компетентшсний пiдхiд у професшнш пiдготовцi майбутнiх технЫв-ме-ханшв / 1.П. Стаднiйчук // Вюник Нацiонального унiвepcитeту оборони УкраУни. - 2014. - Вип. 5. -С. 162-165.
25. Ходань О. Компетентшсний шдхвд до шдготовки майбутшх фаxiвцiв у ВНЗ / О. Ходань // Науковий вicник Ужгородського нацiонального унiвepcитeту. Сepiя: Пeдагогiка. Сошальна робота. - 2013. - Вип. 29. - С. 232-235.
ДИТЯЧ1 М1СТЕЧКА У В1ТЧИЗНЯН1Й СИСТЕМ1 СОЦ1АЛЬНОГО СУПРОВОДУ БЕЗПРИТУЛЬНИХ Д1ТЕЙ (20 - 30-Т1 РОКИ ХХ
СТОЛ1ТТЯ)
Кривич О.В.
Полтавський нацюнальний педагоггчний унгверситет 1мет В. Г. Короленка, Украша
CHILDREN'S TOWNS IN THE DOMESTIC SYSTEM OF SOCIAL SUPPORT FOR HOMELESS CHILDREN (20 - 30 YEARS OF THE TWENTIETH CENTURY)
Kryvych O. V.
Poltava national pedagogical University named after V. G. Korolenko,
Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп розглядаеться проблема боротьби з дитячою безпритульшстю в Укра!ш у 20-30-ri роки ХХ столгття. Актуальшсть вивчення проблеми позицюнуеться через екстраполящю на сучасний сощально-eкономiчний стан та дестабшзацшш процеси в кра!ш З'ясовано оcновнi причини виникнення дитячо! безпритульносп, пpeдcтавлeнi форми роботи державних оргашв у подоланнi даного cоцiального явища. Розкрито змicт поняття «дитяче мютечко», охарактеризовано дiяльнicть мicтeчок як основно! форми боротьби з дитячою безпритульшстю, видшено переваги дитячого мютечка в cиcтeмi cоцiального виховання. Презентовано досввд Охтирського дитячого мicтeчка як одного з перших осередшв подолання безприту-льноcтi серед дiтeй i пiдлiткiв.
ABSTRACT
The article deals with the problem of struggle with the child homelessness in Ukraine in the 20-30th years of the twentieth century. The actuality of studying the problem is positioned through extrapolation to the current socio-economic state and destabilization processes in the country. It is known that the main reasons for the emergence of child homelessness are presented in the forms of work of state bodies in overcoming this social phenomenon are presented. The content of the concept of "children's town" is revealed, it is characterized the activity of small towns as the main form of struggle against child homelessness, the advantages of the children's village in the system of social education are highlighted. The experience of Okhtyrka children's town as one of the first centers for overcoming homelessness among children and adults is presented.
Ключовi слова: дитяче мютечко, дитяча безпритульшсть, сощальне виховання, Охтирське дитяче мютечко, навчання, групи л^щацп неписемносп.
Keywords: children's town, children homelessness, social education, Okhtyrka children's town, education, groups of elimination of non-writing.
Актуальшсть дослщження. Дитяча безпритульшсть - одна з найболючших проблем сусшльс-тва, яка е закономГрним наслгдком сощально-еко-номГчних змш, полтгачних конфлГкпв чи духовно! кризи. В умовах сучасного укра!нського сусшльс-тва, спрямованого на гумашзацш взаемин в шсти-туп ам'!', !'!' негативно наслщки ввдчуваються особливо гостро.
Сучасний стан дитячо! безпритульностГ в Ук-ра!ш дае пГдстави стверджувати, що державГ не вда-еться вживати ефективних заходГв щодо попере-дження даного негативного явища. Причинами цього е вадсутшсть належно! шлькостГ квалГфГкова-них кадрГв, недостатня забезпечешсть сощальних служб пращвниками, недосконала законодавча база, недостатшсть фшансування. КрГм того недо-
статньо використаним резервом виршення окрес-лених проблем залишаеться багатий вiтчизняний icтоpико-пeдагогiчний доcвiд. Тому дослщження становлення системи cоцiального виховання без-притульних дiтeй у 20-30-х роках ХХ ст., pолi в цьому пpоцeci iнтepнатниx закладiв piзниx тишв сприятиме урахуванню кращих пeдагогiчниx над-бань та уникненню помилок у пошуку нових шля-xiв розв'язання актуальних проблем.
Анатз публiкацiй i досл1джень. Проблему дитячо! безпритульносп у 20-30-тi роки ХХ столгття дослщжували А. Г. Зiнчeнко, В. С. Виногра-дова-Бондаренко, О. С. Паpащeвiна, Н. П. Труш-нiна, С. Е. Лупаренко, Л. О. Коробова, Н. П. Павлик, Н. П. Дiчeк, Т. В. Фшмонова. ДТяльшсть дитячих мютечок як типових закладiв сощального
