CC BY
9учителей и руководителей образовательных учреждений. - Ростов-на-Дону : «Феникс», 1998. - 257 с.
11. Подласый И.П. Педагогика / И.П. Подла-сый. - М. : Просвещение, 1996. - 470 с.
12. Приков Е.М. Теоретико-методологические основы мониторинга профессиональной подготовки / Е.М. Приков. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа к ресурсу : http: // www. profosvita.org.ua/ru/career/ articles/2.html/.
13. Ростока М.Л. Мошгоринг та прогно-зування професшно! тдготовки майбутшх облжовщв з реестраци бухгалтерських даних / М.Л.
Ростока // Нова педагопчна думка. - 2014. - Вип. 3 (79). - С. 193-197.
14. Ростока М.Л. Педагопчш умови фор-мування професшно! компетентносп майбутшх облшовщв з реестраци бухгалтерських жаних.
15. Шакуни Н.В. Создание тестовых заданий для проведения мониторинга учебных достижений учащихся с использованием математических моделей Ш.Т / Н.В. Шакуни // Информационно-телекоммуникационные технологии в современном образовании: опыт, проблемы, перспективы: [сб. научн. трудов]. - Львов, 2006. - Вып. 1. - С. 373-379.
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСIЙНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
АВТОМОБШЬНОГО ТРАНСПОРТУ
Дундюк А.Ю.
Хмельницька гумантарно-педагоггчна академ1я, аспгрант кафедри педагог1ки та психологИ'
WAYS OF FORMING PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE SPECIALISTS
OF MOTOR TRANSPORT
Dundiuk A. Y.
Khmelnytsk Humanitarian Pedagogical Academy, post graduate student of the Department of Pedagogy and Psychology
АНОТАЦ1Я
В науковш статп розкрито шляхи формування професшно! компетентносп шд час навчання i професшно! дшльносп у ВНЗ. Вказано, що професiйна дiяльнiсть (виробнича практика, науково-дослiдна робота, участь у конференциях) на етапi навчання сприяе розвитку професiйноï готовностi та професшно! компетентностi.
ABSTRACT
The ways of forming professional competence during studying and a professional activity at the higher educational institutions are revealed in this article. It is indicated that the professional activity (industrial practice, research work, participation in conferences) at the stage of training contributes to the development of professional readiness and professional competence.
Ключовi слова: компетентнють, професшна компетентшсть, професшна готовшсть, виробнича практика, науково-дослщна робота.
Keywords: competence, professional competence, professional readiness, industrial practice, research work.
Постановка проблеми. Актуальною проблемою як для всього свггового товариства, так i для Украни е шдвищення якосп професшно! освгги. Виршення цього завдання пов'язане з переосмис-ленням мети i результатiв освiти, оптимiзацiею спо-собiв i технологiй освiтнього процесу, модершза-цiею змiсту освiти. Пвдготовку квалiфiкованих кад-рiв, якi ввдповщають сучасним вимогам на ринку пращ, визначено одним iз прiоритетних напрямшв державно! полiтики щодо розвитку освгга. Крана потребуе фахiвцiв, здатних до творчосп, професш-ного розвитку, конкурентоспроможних на ринку працi, яким притаманш такi якостi як шщатив-шсть, комунiкабельнiсть, толерантнiсть, працездат-нiсть, адаптовашсть, професiйна мобiльнiсть.
Для цього необхвдно створити умови для розвитку особистосп, творчо! самореалiзацi! кожного громадянина Украни, виховання поколiння людей, здатних працювати i навчатися протягом життя, оберiгати й примножувати цiнностi нацюнально!
культури та громадянського суспiльства. Впрова-дження компетентнiсного пiдходу у вищi навчальнi заклади дозволяе виконати поставлене завдання.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Увагу багатьох учених привертае проблема фор-мування професiйноi компетентностi майбутшх фахiвцiв у процесi навчання у вищому навчальному закладi. Перехiд свггово! спiльноти до шформацш-ного сусшльства, де прiоритетним вважаеться не просто нагромадження майбутнiми фахiвцями знань, предметних умiнь i навичок, але формування умшня вчитися, оволодiння навичками пошуку ш-формацii, здатностi до самонавчання упродовж життя зумовлюе зацiкавленiсть науковщв аспектами формування професiйноi компетентносп [6]. Проблема компетентностi грунтовно дослщжуеться в роботах С. Гончаренка, О. Дахша, Б. Ельконiна, А. Маркова та ш. Психологiчнi проблеми формування професшних вмiнь та якостей розглядаються I. Бехом, Г. Баллом, В. Семиченко.
Питання професшно! шдготовки на основi компетентнiсного пiдходу вивчаються в працях В.
Анщенко, Н. Бiбiк, М. Васильевой Н. Дементьева А. Михайличенко, О. Овчарук та iH. Визначення ключових компетентностей подано в роботах I. Зи-мньо!, Г. Селевка, П. Третьякова, Т. Шамова та ш.
Питання формування професшно! компетент-ностi майбутнiх фахiвцiв автомобiльного транспорту е надзвичайно актуальним, адже сучасний ри-нок працi потребуе квалiфiкованих конкуренто-спроможних фахiвцiв, здатних до сприйняття та використання на практищ нових наукових iдей, те-хнiчних iнструментiв та методiв сучасного вироб-ництва. Все це вимагае ввд вищого навчального закладу подготовки конкурентноспроможного молодого фахiвця.
Формулювання цiлей CTaTTi. Метою статп е спроба обгрунтувати шляхи формування професшно! компетентностi майбутнього фахiвця автомобь льного транспорту, визначити складов^ що визна-чають професiйне зростання майбутнього техшка-технолога.
Виклад основного MaTepia^y досл1дження.
Початковий етап професiоналiзацi! (вибiр сфери да-яльностi, пошук свого мюця у професiйному сшв-товарисга, соцiальна адаптацiя i самореалiзацiя) трактуеться вченими як ключовий момент, який ви-значае весь хвд подальшого життя людини. Важли-вою складовою цього етапу е перiод навчання у ВНЗ, де майбутнш фах1вець отримуе необхвдш знания i вмiння, знайомиться iз старшими коле-гами, уточнюе свое вихвдне уявлення про ту дiяль-нiсть, як1й вiн вирiшив присвятити себе, вступаючи в навчальний заклад [8].
Студентство - це особлива сощальна катего-рiя, специфiчна спшьшсть людей, яка органiзацiйно об'еднана шститутом вищо! освiти. Студентство визначають як своерщну групу, метою дiяльностi яко! е засвоення за спецiально оргашзованою про-грамою соцiально-професiйних якостей, тдготовка до виконання важливих соцiальних функцш: про-фесiйних, культурологiчних, громадсько-полггич-них, амейних тощо. Головними напрямами житте-дiяльностi студентiв е професiйне навчання, особи-стiсне зростання й самоствердження, розвиток iнтелектуального потенцiалу, духовне збагачення, моральне, естетичне, фiзичне самовдосконалення. Студент вищого навчального закладу - це молода людина, яка характеризуеться професiйною спря-мовашстю, готуеться до висококвалiфiкованого виконання функцш фах1вця в певнiй професшнш га-лузi [9].
Навчання у ВНЗ е для молодо! людини новим сощальним середовищем, формуванням сощально! зрiлостi в планi оволодiння новими спещальними знаннями, вмiннями i навичками. Саме в процесi навчання, через творчу пiзнавальну активнiсть, майбутнiй фахiвець готуеться до професшно! дiяль-носп.
Професiйне навчання у вищiй школi для майбутнього фах1вця починаеться тд час формування професiйних знань, умшь i навичок та засвоення способiв професшно-творчо! дiяльностi. У реальну дiяльнiсть студента включенi теоретичнi знання.
Протягом навчання в рамках ВНЗ, студента вивча-ють теоретичн складовi (цикл гуманiтарних, зага-льноекономiчних, природничих дисциплiн). Систе-мн iнтегрованi науковi знання i е загальною пере-думовою оволодiння способами виршення виробничих проблем. Понятiйна форма озброення знаннями повинна стати способом досягнення практично! професiйноi мети. Важливим елемен-том теоретично! складово! е професшно орiенто-ванi дисциплiни, яш сприяють оволодiнню студентами теоретичними знаннями щодо сутностi i функцш професшно! культури. Професшна культура базуеться на морально-етичних переконаннях, шновацшному характерi мислення та системному пiдходi до аналiзу складних виробничих ситуацш.
Фахiвець iз вищою освiтою повинен оволодгги не тiльки знаннями, умшнями й навичками, а й са-мостiйно виробляти засоби досягнення поставле-них професiйних цiлей, а для цього повинш бути сформованi мехашзми планування свое! дiяльностi, програмування сво!х дiй, оцiнки результатiв i !х ко-рекцiя. Одним iз прюритепв освiтнього процесу е навчання студенпв самостiйнiй пiзнавально-пошу-ковiй дiяльностi. Шд самостiйною пiзнавальною дi-яльнiстю студенпв розум1ють комплекс зусиль, як1 збагачують iнтелектуальну чутливiсть i сприяють поглибленому самостiйному пошуку пiд керiвниц-твом викладача тих знань, як1 збагачують фаховий життевий досвiд, умiння та навички i забезпечують подальше професшне самовдосконалення особис-тостi майбутнього фах1вця [1].
Самостiйне опрацювання науково!, науково-популярно!, навчально!, художньо! та шшо! лiтера-тури е основним методом самовдосконалення. Ва-жливою умовою ефективносп самоосвiти е воло-дiння студентами рацюнальними прийомами само-стiйноi' роботи. Самостшна робота студентiв сприяе формуванню iнiцiативностi, дисциплiнованостi, то-чностi, почуття вiдповiдальностi, необхiдних май-бутньому фахiвцю у навчаннi i професiйнiй дiяль-ностi. Бажання майбутнього фахiвця покращити сво! досягнення, забезпечити вiдповiднiсть внутрь шнього розвитку особистостi до вимог до нього су-спiльства зумовлюють виникнення потреб та моти-вiв, як1 вiдiграють важливу роль в досягненш цiлей самоосвiтньоi дiяльностi. Для виршення цього вну-трiшнього протирiччя особистостi виникае праг-нення до самоосвгта, яка сприяе постiйному профе-сiйному самовдосконаленню студентiв з метою шд-вищення !х рiвня квалiфiкацii. I. Родигiна вважае, що обов'язкова i неодмiнна умова досягнення ус-пiху в дiяльностi, незалежно ввд того, яким е зага-льний i розумовий потенцiал людини, полягае в по-зитивнiй мотивацii, у глибокш i активнiй зацiкавле-носп, у прагненнi досягти мети ще! дiяльностi [10]. Саме вмотивоване навчання е важливою умовою самоосвiти майбутшх фахiвцiв автомобiльного транспорту, адже сукупнють потреб i мотивiв, поряд з цiлеспрямованiстю майбутнього фах1вця, визначають сенс його навчально -шзнавально! д1яльносл. В1д сформованостi та реалiзацii потреби в самоос-вiтi, мотивiв та мети самоосвiтньоi дiяльностi зале-
жить актившсть особистосп, а !х розвиток пов'яза-ний з розвитком компетентносп як штегративно! властивостi людини.
Фундаментальна теоретична тдготовка не лише озброюе майбутнього фах1вця автомоб№-ного транспорту (техшка-технолога) знаннями, що необхiднi для повноцшного виконання ним профе-сшних функцiй, а й готуе до роботи в насиченому iнформацiйному середовищ^ до постiйного нав-чання, самовдосконалення, щдвищення квалiфiка-ци та розширення професiйних можливостей. Про-фесiйний розвиток, що ввдбуваеться в процесi теоретично! тдготовки також полягае в розвитку його самосвщомосп, зокрема й професшно!, здатностi до рефлексi!' та самоаналiзу.
Упродовж перiоду навчання, о^м власне за-своення знань, розпочинаеться професшна дiяль-нiсть майбутнього фахiвця автомобiльного транспорту (технiка-технолога).
Важливе значення у становленнi професiйно! компетентносп мае виробнича практика. Вироб-нича практика е складовою навчально-виховного процесу. Вона е необх1дним засобом професшно! подготовки майбутнього технiка-технолога. Оргаш-зована в едностi з навчальною та позанавчальною дiяльнiстю студентiв, практика формуе суспiльну активнiсть майбутнiх фахiвцiв, розвивае у студен-тiв iнтерес до вивчення циклу математичних, при-родничих, гуманiтарних, загальноекономiчних, професiйно-орiентованих дисциплiн, лопчш здiб-ностi та навички самостшно! дослiдницько! дiяль-ностi.
Нинi придшяеться велика увага проблемi орга-шзацп практично! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв. Теоретичш аспекти органiзацi! виробничо! практики розроблялися низкою дослвднишв: М. Дьячен-ком, О. Безпалько, I. Зверевою, Н. Ничкало. Оргаш-зацiя виробничо! практики являе собою важливу наукову проблему, оскшьки спрямована на удоско-налення процесу професiйного навчання та сприяе взаемозв'язку теорi!' з практикою [11].
У процеа виробничо! практики студенти само-стiйно опрацьовують фахову лпературу, систематично спостерiгають i аналiзують виробничий про-цес, вивчають досвiд роботи професiоналiв. Цей пе-рiод навчального процесу доцiльно розглядати i як можливiсть удосконалення навичок науково-досль дницько! роботи з актуальних проблем професiйно!' та практично! тдготовки, практично! спрямовано-стi фахових дисциплш.
У перiод введення у професш характерним для студентiв е: оволодшня формами, методами, за-собами, новпшми технологiями здiйснення вироб-ничого процесу на тдприемствах рiзних типiв; фо-рмування умiнь застосовувати теоретичнi знання у практичнш дiяльностi, усвiдомлення професшно! значущосл цих знань; виховання потреби постш-ного удосконалення професiйних знань, умшь навичок та професшно! майстерносл; розвиток твор-чо! шщативи, реалiзацiя особистiсного творчого потенцiалу кожного студента; розвиток дослвдни-цьких умшь у конкретнш професiйнiй дiяльностi.
У процеа професшно-практично! тдготовки можна видiлити neBHi перiоди, кожен з яких харак-теризуеться специфiчними способами його здiйс-нення:
- вступний - ознайомлення студентiв i3 змiс-том !х майбутньо! професи, традицiями навчального закладу, умовами навчання, правилами внут-рiшнього розпорядку тощо. При можливостi студе-нпв в екскурсiйному порядку знайомлять iз пiдприемством, на якому вони можуть працювати пiсля зак1нчення навчального закладу;
- шдготовчий - основною метою його е попе-редне оволодшня студентами, слухачами основами професи - трудовими прийомами, операциями, з яких складаеться цiлiсний трудовий процес, харак-терний для змiсту професi!' (спещальносп), яка ви-вчаеться. В процеа цього перюду в учнiв, слухaчiв формуються первиннi умiння - своервдний фундамент для наступного формування основ про-фесiйно!' мaйстерностi;
- перюд освоення професi! - основний перюд професiйно-прaктично! п1дготовки, у який ввдбува-еться становлення, формування, розвиток профе-сiйних умiнь мaйбутнiх фaхiвцiв, набуття ними професiйних навичок. Речовим змютом профе-сiйно-практично! пiдготовки у цей перюд е виконання студентами характерних для професи, яка освоюеться, навчально-виробничих робгг, функцш, обов'язк1в, яю поступово ускладнюються. При цьому студенти повинш виконувати навчально-ви-робничi роботи iз дотриманням необх1дного ритму i темпу, як1сно та з дотриманням вимог безпеки прaцi;
- удосконалення основ професшно! майстер-ностi i спецiaлiзaцi! мaйбутнiх фaхiвцiв - заключ-ний перiод професiйно-прaктично!' подготовки, впродовж якого вони виконують навчально-вироб-ничi роботи, що вiдповiдaють за змютом та рiвнем склaдностi вимогам, визначеним освiтньо-квaлiфi-кaцiйною характеристикою (ОКХ) Держстандарту ПТО. Нaприкiнцi цього перiоду учш виконують ви-робничi роботи iз продуктивнiстю прaцi, яка дорiв-нюе продуктивностi прaцi квaлiфiковaних робiтни-шв i спецiaлiстiв вiдповiдного рiвня квaлiфiкaцi!'. Цей перiод включае в1дпрацювання учнями про-фесiйних умiнь i навичок в процеа виконання ними складних робгт комплексного характеру як в умо-вах навчальних майстерень, так i в умовах реального виробництва п1д час проходження виробничо! та передвипускно! практики [13].
Щд час виробничо! практики студенти оволо-дiвaють системою професiйних умiнь, а саме: орга-нiзувaти ефективне використання рухомого складу i його рентабельну експлуaтaцiю; розробляти тех-нологiчнi шструкцп та проводити виробничi iн-структажц оргaнiзовувaти роботу вiдповiдно до вимог безпеки життед1яльносп i охорони працц вико-нувати креслення складальних одиниць та креслення деталей iз виконанням необхiдних розра-хунк1в; використовувати професшно-проф№оваш знання i прaктичнi навички для безаваршного керу-вання транспортним засобом та його обслугову-вання; проводити нaуково-дослiдницьку роботу,
формувати особиспсш якосп професюнала; аналь зувати власну професiйну дiяльнiсть, а також колег, студентiв-практикантiв.
Виробнича практика е важливою складовою професшно! подготовки майбутнiх фахiвцiв i спря-мована на закрiпления та реалiзацiю в спецiально створених умовах набутих предметних та фахових знань, умiнь та навичок, необхiдних для майбутньо! професшно! дiяльностi, а також засобом творчого розвитку та саморозвитку, формування професшно значущих якостей i готовностi студенпв до шнова-цiйно! дiяльностi.
Саме в цей перiод вiдбуваеться всебiчне осми-слення i узагальнення теоретичних i практичних вь домостей про закономiрностi становлення особис-тостi майбутнього фахiвця автомобiльного транспорту, обгрунтування природи феномену становлення особистосп як системного утворення, виявлення механiзмiв його становлення.
Важливим чинником на шляху до вдоскона-лення змюту i форм подготовки фахiвцiв вищих на-вчальних закладiв е науково-дослщна робота . У ВНЗ науково-дослщна робота студентiв здшсню-еться за наступними напрямами: 1) навчально-до-слодницька, що е невщ'емним елементом навчаль-ного процесу, та входить до календарно-тематич-них i навчальних програм як обов'язкова для вах студенпв; 2) науково-дослщницька робота, що здшснюеться поза навчальним процесом на добро-вОльнш основО у межах студентського науково-тво-рчого товариства [5].
Науково-дослщна робота студенпв у межах навчального плану е обов'язковою для кожного студента i охоплюе майже ва форми навчально! ро-боти:
- написання наукових реферапв з конкретно! теми в процес вивчення дисциплши сощально-гу-манггарного циклу, фундаментальних i професшно-орОентованих, спещальних дисциплш, курав спець алОзацп та за вибором;
- виконання лабораторних, практичних, семь нарських та самостшних завдань, контрольних робот, що мютять елементи проблемного пошуку;
- виконання нетипових завдань дослщниць-кого характеру в перюд виробничо! практики та на замовлення;
- пОдготовка та захист курсових i дипломних робот, пов'язаних Оз науковою проблематикою ка-федри [7].
Науково-дослщна робота студенпв поза навчальним процесом передбачае участь у робот пред-метних наукових гуртшв; проблемних груп, секцш, лабораторш; участь у виконанш держбюджетних або госпрозрахункових наукових робот; проведення дослоджень у межах творчо! сшвпращ кафедр, факультетов; роботу в студентських шформацшно-аналггачних i культуролопчних центрах; лектор-ську дОяльшсть; написання статей, тез, доповодей, шших публжацш. Це сприяе формуванню у майбу-тшх фах1вщв автомобОльного транспорту творчого ставлення до дОяльносп, розвитку творчих здОбнос-тей, виробленню установки на багатогранну реаль зацш у професшнш сферо
Реалiзована в комплексi науково-дослiдна робота студенпв забезпечуе:
- формування наукового свггогляду, оволо-дiння методологiею i методами наукового досль дження;
- оволодшня спецiальнiстю та досягнення ви-сокого професiоналiзму;
- розвиток творчого мислення та шдиводуаль-них здiбностей студентiв у вирiшеннi практичних завдань;
- прищеплення студентам навик1в самостшно! науково-дослiдноi роботи;
- розвиток шщитиви, здатностi застосовувати теоретичнi знання в практичнш роботi, залучення здiбних студенпв до розв'язання наукових проблем, що мають важливе значення для теорп i практики;
- необхвдшсть оновлення i вдосконалення сво!х знань [7].
Отже, науково-дослщна робота студенпв - це вид творчо! дiяльностi студенпв, яш пiд керОвницт-вом викладача оволодiвають методами науково-пе-дагопчного дослодження та вмiннями !х застосу-вання, знаннями О вмшнями, необхвдними для само-стшного проведення наукового дослодження, розвивають сво! творчО здОбносп О якосп особис-тосп [3].
Одним з основоположних ланок формування фах1вця, що активОзуе тзнавальну О творчу д1яль-шсть студенпв, е студенська науково-практична конференщя, яка проводиться у позанавчальний час тд контролем викладачОв. Науково-практична конференщя е формою залучення студенпв до нау-ково-дослодно! роботи, розширення !х наукового кругозору, набуття дослодницьких навик1в та забез-печення високо! якосп фахово! тдготовки. Конфе-ренци проводяться з метою виявлення наукового О творчого потенщалу молодо забезпечення трибуни для вшьного обмОну думками, стимулювання О под-тримки науково! д1яльносп молодо сприяння !! ус-тшному кар'ерному старту О професшному росту, тдвищення ефективносп самостшно! роботи.
Конференщя сприяе виршенню проблем, як1 мають практичне значення для розвитку науки, реального сектору економши; формуванню у студен-пв навичок самостшно! роботи з вивчення дисциплш, що не входять в навчальн плани та програми; тдвищенню якосл тдготовки фахОвщв за рахунок творчого подходу до засвоення студентами додатко-вого навчального матерОалу; стимулюванню защка-вленосп молодО до актуальних проблем сучасностц створенню умов для реалОзацп шновацшного потенщалу молодО.
Конференщя спрямована на тдтримку О розвиток науково! дОяльносп студенпв вищих навчальних закладОв, виявлення штелектуальних О творчих здОбностей студенпв, формування у них защкавле-носп до науково-дослщно! роботи, навишв публОч-ного виступу, вмшня захищати сво! науковО наро-бки О виршувати практичн завдання.
Професшна подготовка виступае головним видом дОяльносп студенпв, тим самим визначаючи дОяльнюну характеристику студентського вшу.
ПрофесюналОзуються всi пiзнавальнi процеси: про-фесiйне сприймання i професшна спостереж-ливiсть, професiйна пам'ять i професiйна уява, про-фесiйне мислення i професiйна самостiйнiсть. Фор-муеться професiйна настанова на всi шзнавальш процеси.
У вищiй школi виховання штересу i любовi до вибрано! професп досягаеться шляхом вироблення у студенпв правильного уявлення про суспiльне значения i змiст роботи в майбутнш дiяльностi, про закономiрностi !! розвитку: 1) формування у кожного студента переконання в сво!й професшнш придатностi, а також ясного розумшня необхщно-стi оволодiния всiма дисциплшами, видами пiдго-товки, передбаченими навчальним планом ВНЗ; 2) вироблення прагнення стежити за всiм прогресив-ним у дiяльностi передових фахiвцiв; 3) умшня на-правляти самовиховання на користь робоп, пос-тiйно поповнюючи сво! знання [2].
Отже, у вищому навчальному закладi форму-еться готовшсть до певного виду професшно!' дОя-льностi, рiвень сформованостi яко! визначаеться рь внем сформованостi компетенцш та !х видами. Професiйна готовшсть е не лише результатом, але й метою професшно!' подготовки, початковою та основною умовою ефективно! реалiзацii можливостей кожно! особистосп. готовность, як складне особис-тiсне утворення, розглядаеться вщносно його двох рОвшв. На першому готовность розглядаеться як ба-
жання, прагнення оволодпи якоюсь професiею, фа-хом, на другому - як здатшсть, шдготовлешсть до професшно! дiяльностi. Вщповщно до першого рiвня, компонентний склад визначають наступним:
- мотивaцiйний: потреба у пращ, защкав-ленiсть профеаею, спецiaльностями; уявлення про соцiaльний статус, престижшсть професi!, ма-терiaльнa защкавлешсть;
- пiзнaвaльний: розумiння сощально! значу-щостi, необхiдностi обрано! професп, знання шляхiв досягнення мети;
- емоцшний: гордiсть за професiю, естетичне водношення до професiйно! мaйстерностi;
- вольовий: умшня мобiлiзувaти сво! сили, по-долати труднощО на шляху досягнення мети.
На другому рОвш готовность до професшно! дОяльносп розглядаеться як вже сформовашсть необх1дних якостей (професшних, особиспсних), умшь, навичок, знань для !! усшшного здшснення
[4].
ПОд час професшного навчання та професшно! дОяльносп у ВНЗ у студенпв розвиваеться професшна компетентшсть - штегрована особистюна як-Ость людини (Г! каптал), що формуеться на етат на-вчання, остаточно оформлюеться i розвиваеться у процеа практично! дОяльносп. [12].
Формування професшно! компетентносп май-бутшх фахОвщв автомобОльного транспорту в про-цеа навчання у ВНЗ схематично представлено на рисунку 1.
Ви61р професп
участь у конференщях
СтадГ! професшного роз-
Рисунок 1. Формування профестно'1 компетентностi майбуттх фахiвцiв автомобшьного транспорту в процеС навчання у ВНЗ.
Остаточне формування й розвиток професш-но! компетентностГ фахГвця вГдбуваеться тшьки у процесГ професГйно! дГяльностГ.
Висновки. Отже, в умовах вищо! професГйно! освГти на особливу увагу заслуговуе набуття майбу-тнГм спецГалГстом професГйно! компетентностГ. Професшна компетентность е одним з видГв ключо-во! компетентностГ й передбачае володшня профе-сшною дГяльшстю на достатньо високому рГвш, здатнГсть особистостГ проектувати свГй подальший професГйний розвиток. ПрофесГйна компетентность - це якГсть високопрофесГйного працГвника, здат-ного максимально реалГзовувати себе в конкретних видах трудово! дГяльностГ, здатного адаптуватися до умов, якГ змГнюються разом Гз ринковим мехаш-змом, що управляе професГйною мобГльнГстю, пла-нуванням професГйного зростання та професГйною самореалГзащею [12].
Перспективи подальших дослщжень. Наше подальше дослГдження буде спрямоване на ство-рення моделГ формування професГйно! компетентностГ майбутшх фахгвщв автомобГльного транспорту.
Л1тература
1. Адарюкова Л.Б. Розвиток мотивацшно-цшшсного вГдношення студентГв до самоосвиньо! дГяльностГ як умова формування самоосвГтньо! компетентностГ/ Л. Б. Адарюкова // Духовшсть особистостГ: методологГя, теорГя Г практика: зб. наук. праць СхГдноукра!нського нацГонального ушверси-тету Гмен Володимира Даля. - 2017. - Вип. 6(81). -С. 6-12.
2. Герман £.О. Сощально-психолопчна Гден-тичнГсть сучасного студента / С.О.Герман // ВГсник НТУУ «КП1». ФшософГя. ПедагогГка. Психолопя:
збОрник наукових праць. - 2008.. - Випуск 1(22). -С. 30-34.].
3. Горкуненко П.1. Подготовка студенпв пе-дагопчного коледжу до науково-дослвдно! ро-боти[рукопис]: дис. ... канд. Наук: 13.00.04 / Горкуненко Петро 1ванович. - Вшниця, 2007. - 265 с.
4. Зеер Э., Симанюк Э. Компетентносный подход к модернизации профессионального образования // Высшее образование в России. - 2005. -№4. - С. 23 - 30.
5. Кловак Г.Т. Основи педагопчних досль джень: Навчальний поабник для вищих педагопчних навчальних заклащв. - Чершпв.: Чершпвський державний центр науково-техшчно! О економОчно! шформатизацп, 2003. - 260 с.
6. Компетентшсний шдхвд у сучаснш освт: свгговий досвщ та укра'нсьш перспективи // БОблю-тека з освиньо! полггаки / шд заг. ред. О. В. Овча-рук. - К.: К.1.С., 2004. - 112 с.
7. Крушельницька О.В. Методология та орга-шзащя наукових дослщжень: Навчальний поаб-ник. - К.: Кондор, 2006. - 206 с.
8. Любимова Г.Ю. От первокурсника до выпускника: проблемы профессионального и лич-
ностного самоопределения студентов / Г.Ю. Любимова // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. -2000. - № 1. - С.34-37.
9. Мороз О.Г., Падалка О.С., Юрченко В.1. Педагопка О психолопя вищо! школи: Навчальний поабник /За заг. ред. О.Г. Мороза. - К.: НПУ, 2003.
- 267с.
10. Родипна 1.В. Компетентшсно орОентова-ний шдхщ до навчання / 1рина ВжторОвна Родипна.
- Х.: Вид. група „Основа", 2008. - 112 с.: ш.. - (Се-ргя «Адмшстратору школи»).
11. Сергшчук О.М. Оргашзащя педагопчно! практики у педагопчному ушверситеп: навч.-метод. поабник [для студенпв, мапстранпв педаг. ун-пв] / Н.П. Онищенко, О.М. Сергшчук, Н.Д. Янц.
- Вид. 2-е, доп. - Переяслав-Хм., 2009. - 128 с.
12. Сисоева С. РОзниця понять. Чи постраждае змкт закону? / Свплана Сисоева // Освпа: Всеукра-!нський громадсько-полггачний тижневик. - № 2627 (5669-5670). - 17-24 червня 2015 р. - С. 8.
13. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения: Учебное пособие. - М.: ФОРУМ ИНФРА, 2007. - 336с.
КОГН1ТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕСIЙНОÏ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ФАХ1ВЦЯ З ШФОРМАЦШНО^ БIБЛIОТЕЧНОÏ ТА АРХIВНОÏ СПРАВИ
Крохмаль 1.М.
Державний заклад „Луганський нацгональний унгверситет 1мет Тараса Шевченка" Кафедра документознавства та ШформацшноИ дгяльностг
COGNITIVE COMPONENT OF PROFESSIONAL READINESS OF FUTURE SPECIALIST OF INFORMATIONAL, LIBRARY AND ARCHIVAL AFFAIRS
Krokhmal I.M.
Lugansk Taras Shevchenko National University
АНОТАЦ1Я
У статп розкриваеться поняття „готовшсть", аналiзуються шдходи науковцiв щодо його визначення. Розглядаються проблеми формування професшно1 готовностi фахiвця на основi перегляду психолого-пе-дагопчних дослiджень. З'ясовуються роль та значення когнiтивного компонента професшноЛ готовностi майбутнього фах1вця з тформацщнох, бiблiотечноi та архивно! справи. Визначаються професiйнi компете-нцп фахiвцiв-документознавцiв, 1х роль та значення у формуванш професiйноi готовносп фахiвцiв у вищiй школi. Виявляються показники сформованого когнiтивного компонента майбутнього фахiвця з шформа-цшно1, бiблiотечноl та архiвноi справи.
ABSTRACT
The author defines the concept of "readiness" and analyzes the scientific approaches regarding this definition. The problems of formation of professional readiness of the specialist on the basis of review of psycho-pedagogical researches are considered. The role and significance of cognitive component of professional readiness of future specialist of informational, library and archival affairs are determined. It is identified the professional competencies of document specialist, their role and significance in the formation of professional readiness of specialists in higher education. The indicators of the formed cognitive component of future specialist of informational, library and archival affairs are found out.
Ключовi слова: готовшсть, документ, когнггивний компонент, професшна готовшсть, професшна шдготовка, професшна спрямовашсть, знання, умшня, навички, випускник, фахiвець.
Keywords: readiness, document, cognitive component, professional readiness, professional training, professional orientation, knowledge, abilities, skills, graduate, specialist.
Постановка проблеми. Актуальшсть статп полягае в тому, що когштивний компонент професшно1 готовносп майбутнього фах1вця з
шформацшно1, бiблiотечноi та архiвноi справи е одним iз ключових компоненпв.
У наш час перед вищою освгтою постае завдання сформувати компетентного й професшно
