CC BY
3826_Sciences of Europe # 39, (2019)
КОМПЕТЕНЦП МАЙБУТНЬОГО ФАХ1ВЦЯ АВТОМОБШЬНОГО ТРАНСПОРТУ ЯК ЗАПОРУКА ЙОГО ПОДАЛЬШО1 ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Дундюк А.Ю.
астрант, кафедра педагогiки та психологи Хмельницька гуматтарно-педагогтна академiя м. Хмельницький, Украша
COMPETENCE OF FUTURE SPECIALIST IN ROAD TRANSPORT AS A GUARANTEE OF HIS
FURTHER PROFESSIONAL ACTIVITY
Dundiuk A. Y.
post graduate student, Department of Pedagogy and Psychology Khmelnytsk Humanitarian Pedagogical Academy
Khmelnytsk, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп розглянуто питання розмежування понять «компетентшсть» i «компетенщя» у сферi шдгото-вки фахiвцiв, охарактеризовано основш пiдходи до проблеми формування професiйних компетенцiй, з'ясовано провiднi компетенци, як1 мають бути сформованi в процес навчання у вищих навчальних закладах у техшка-технолога, спрямоваш на реалiзацiю ним ролi фахiвця у сферi автомобiльного транспорту.
ABSTRACT
The article discusses the delineating of the concepts of competence and competence in the sphere of training specialists, the main approaches of the problems of the formation of professional competences are characterised. The main competences are defined that should be formed in the learning process in higher educational institutions for technologists, target his implementation of a specialist's role in the field of road transport.
Ключовi слова: компетенци, компетентшсть, професшна компетентшсть, фахiвець автомоб№ного транспорту, професшна дiяльнiсть.
Keywords: competencies, competence, professional competence, specialist in road transport, professional activity.
Постановка проблеми. Удосконалення сис-теми щдготовки професшних ка^в е нагальною потребою в сучасних умовах для Украши. Людсь-кий штелектуальний каптал та трудовий потенщал виступають основоположним фактором шдви-щення конкурентоспроможностi економiки, гарантом захисту нацiональних iнтересiв держави у свь товому спiвтовариствi. Трудовий потенщал лю-дини е частиною загального його потенцiалу як особистосп, який формуеться на основi природних даних, освiти, виховання i життевого досвiду. Саме освiта виступае як штегруючий чинник всiх компонента. Обсяг знань, компетентностей, отриманих у процеа освiти, безпосередньо визначае освггнш рь вень працiвника. Для розвитку трудового потенщ-алу велике значення мае формування способу мис-лення, грамотностi та культури. Розумiння проблем сучасносп видаеться важливим для шдготовки фа-хiвцiв будь-якого напрямку i рiвня. Це стосуеться i професшних якостей фахiвцiв автомобiльного транспорту. Освгга е запорукою !х професшно! компе-тентностi, здiбностей, умiнь i навичок, тобто ефек-тивнiсть освггнього процесу розвивае професюна-лiзм та трудовий потенщал фахiвця. Освiта сприяе не тiльки збiльшенню обсягу шформацп, але й фо-рмуе професшну грамотнiсть фахiвця, впливае на стушнь соцiалiзацii та адаптацii в сучасних соща-льно-економiчних умовах, пiдвищуе креатившсть i творчий потенцiал.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Уп-родовж останшх дешлькох десяткiв рокiв у США,
Великш Британii, Францп, Шмеччиш, Канадi, Авс-трп, Росii, Украш, Польщi, Угорщинi, Румунп, Ла-тви, Литвi та iнших кранах тривае дискусiя на-вколо проблеми забезпечення гармоншно1' взаемо-дп людини з шформащйно-технолопчним суспiльством, яке швидко розвиваеться i вимагае вiд сучасника певних знань, умшь та компетентностей. Мiжнароднi оргашзацп, що працюють у сферi освiти, зокрема: ЮНЕСКО, ЮН1СЕФ, ПРООН, Рада Свропи, Органiзацiя Свропейського сшвробь тництва та розвитку, Мiжнародний департамент стандартiв та iн. поставили це питання у центр уваги. Сприяння реалiзацii Цiлей розвитку тисячо-лiття ООН, затверджених на самт 2000 р., де важливим компонентом стала реатзащя проекту "Освь тня полiтика та освiта '^вний - рiвному" (ПРООН), у рамках якого шщшовано низку дискусiй, що сто-суються модершзацп змiсту освгга та формування у молодi ключових компетентностей, е основним прiоритетом дiяльностi Програми розвитку Об'ед-наних Нацш [14].
Мiжнародною комiсiею Ради Свропи було сформульовано перелiк ключових компетенцш з використанням логiчно визначеного ряду: вивчати - шукати - думати - спiвпрацювати - дiяти - адап-туватись. Кожний европеець повинен володгга для навчання упродовж життя цими компетенцiями. Перелiк восьми ключових компетенцш був визна-чений робочою групою з пiдготовки звiту Свропей-ськiй радi в Стокгольмi та £врокомгаею. Вiн вклю-чае: навички рахування та письма (компетенцiя в галузi рiдноi мови); базовi компетентносп в галузi
математики, природничих наук та технологш (ма-тематична i фундаментальна природничо-наукова та технiчна компетенци); шоземш мови (компетен-цiя в сферi iноземних мов); використання шнова-цшних технологiй, або iнформацiйнi та комушка-цiйнi технологи (комп'ютерна компетенцiя); здат-нiсть та умiння навчатись (навчальна компетенцiя); соцiальнi навички (мiжособистiсна, мгжкультурна та соцiальна компетенци, а також громадянська компетенцiя); пiдприeмницькi навички (компетен-цiя пiдприeмництва); загальна культура та етика (культурна компетенщя) [1].
Учасники робочо! групи з питань запрова-дження компетентнiсного пiдходу, створено! в рамках проекту ПРООН "Освггня полiтика та освiта '^вний - рiвному", узагальнивши здобутки евро-пейських i вiтчизняних учених, запропонували орь ентовний перелiк з таких ключових компетентнос-тей: умiння вчитися, загальнокультурно!, грома-дянсько!, тдприемницько!, сощально!, здоров'язбертально!, компетентностi з 1КТ[3].
Польсьш науковщ виокремлюють п'ять клю-чових компетентностей особи: 1) планування, орга-нiзацiя та оцшювання самоосвiти або навчальна компетентшсть; 2) результативне порозумiння в рь зних ситуацiях або здатнiсть чгтко висловлювати власнi думки та чути iнших, або комунiкативна компетентнiсть; 3) ефективна взаемодiя в командi, колективi або здатнiсть бути членом команди, ви-конувати в нiй рiзнi ролi та спроможнiсть до знахо-дження вiдповiдного мюця в нш, або соцiальна ком-петентнiсть; 4) здатнють творчо розв'язувати про-блеми або здатнють до наукового стилю оргашзацп власного мислення та дiяльностi, або дiяльнiсна компетентнiсть; 5) комп'ютерна грамотшсть[18].
17 сiчня 2018 року схвалено оновлену редак-цш ключових компетентностей для навчання впро-довж життя - рекомендацiя 2018/0008 (NLE) £вро-пейського Парламенту та Ради (£С):
- Грамотнiсть (Literacy competence);
- Мовна компетентнiсть(Languages competence);
- Математична компетентнiсть та компетентшсть у науках, технологiях та шженерп (Mathematical competence and competence in science, technology and engineering);
- Цифрова компетентшсть (Digital competence);
- Особиста, сощальна та навчальна компетентшсть (Personal, social and learning competence);
- Громадянська компетентшсть (Civic competence);
- Шдприемницька компетентшсть (Entrepreneurship competence);
- Компетентшсть культурное' обiзнаностi та самовираження (Cultural awareness and expression competence).
Компетентшсний шдхвд у системi вищо! та за-гально! середньо! освiтi е i надалi предметом наукового дослвдження вичизняних науковцiв - I. Драча, I. Бабин, П. Бачинського, Н. Бiбiк, Г. Гаврищак, I. Гудзик, Н. Дворшково!, Я. Кодлюк, О. Локшино!,
С. Нiколаенко, О. Овчарук, Л. Пильгун, О. Поме-тун, Л. Романишино!, К. Савченко, О. Садiвник, Л. Сень, С. Сисоево!, О. Ситник, Т. Смапно!, С. Тру-бачево!, Н. Фоменко та шших.
Мета науковоТ публжацп. Мета дано! науко-во! статп - з'ясувати провiднi компетенцil, яш ма-ють бути сформованi в процеа навчання у вищих навчальних закладах у технiка-технолога, спрямо-ваш на реалiзацiю ним ролi фах1вця у сферi автомо-бiльного транспорту. Реалiзацiя мети передбачае розв'язання наступних завдань: розмежування понять «компетентшсть» i «компетенцiя» у сферi шд-готовки фахiвцiв; визначення базових виробничих функцiй, а також професiйних та сощально-вироб-ничих завдань майбутнього фахiвця автомобiль-ного транспорту, з'ясування iерархil компетенцiй, як1 здатнi забезпечити фахiвцевi можливiсть реалi-зувати визначенi функци та розв'язувати постав-ленi завдання.
Виклад основного матерiалу. В основi тер-мiну «компетенцiя» лежить латинське competentia, що походить вiд compete - взаемно прагну, вiдповi-даю, пiдходжу; знання, коло повноважень особи, досвщ а п1д «компетентнiстю» розумiеться поiнфо-рмованiсть, обiзнанiсть, авторитетнiсть; квалiфiка-цiя, результативнiсть. У перекладi з англшсько! «соmpetence» означае: здатнiсть, умшня; компетен-тнiсть; компетенцiя, повноправнiсть [20]. Тлумачш словники англiйськоl мови трактують це поняття як вiдповiднiсть, достатшсть, умiння виконувати пе-вну роботу, завдання та обов'язок; розумовi здiбно-стi або загальнi умiння та навички [19]; властивють за значенням «компетентний» [16].
Мiжнароднi експерти щодо змiсту поняття «компетентнiсть» мають таку думку: 1. Заданi навички (вимога виконувати певш iндивiдуальнi завдання). 2. Використання знань i вмiнь на робочому мiсцi на рiвнi встановлених вимог (стандартiв) до дано! професшно! роботи. 3. Здатшсть вiдповiда-льно виконувати обов'язки i досягати запланованих результатiв. 4. Здатнiсть знаходити ршення в не-стандартних ситуащях. 5. Здатнiсть застосовувати знання i вмiння в нових умовах виробничо! дiяль-ностi [7].
У великому тлумачному словнику сучасно! ук-рашсько! мови компетентний визначаеться [4]: 1) який мае достатнi знання в якш-небудь галузi; який з чим-небудь добре обiзнаний; тямущий. Який гру-нтуеться на знаннi; квалiфiкований; 2) який мае певш повноваження; повноправний, повновладний. Компетентнiсть за словником - властивють за значенням компетентний (пошформовашсть, обiзна-нiсть, авторитетшсть) [4], тобто це iнтегрована як-iсть, яку мае компетентна особа i яка вiдображае li пошформовашсть i обiзнанiсть (знання, умiння, навички), авторитетшсть, яка значною мiрою визначаеться певними умшнями, особиспсними якос-тями й поведiнковими характеристиками.
В украшськш педагогiцi компетентнiсть ви-значають як сукупнiсть знань i вмiнь, необх1дних для ефективно! професшно! дiяльностi, умiння ана-лiзувати, передбачати наслщки професiйно! дiяль-ностi, використовувати шформацш [13].
Науковщ Д. Хаймс та Дж. Равен видiляють 37 видiв компетентностей, як1 групуються на: I. Зага-льнi компетентностi. До них вГдносяться: 1. 1нстру-ментальнi компетентности як1 включають когшти-внi здiбностi, здiбностi розумiти та iмплантувати Где!; методологiчнi здiбностi, екологiчнi здiбностi (розумiти i управляти навколишнiм середовищем), вибудовувати стратеги навчання, прийняття рiшень i вирiшення проблем, технологiчнi вмiння, комп'ютерш навички тощо. 2. Мiжособистiснi компетентности тобто iндивiдуальнi здатностi, пов'язаш з умiнням проявляти почуття та став-лення, критичним осмисленням i здатнiстю до самокритики, а також сощальш навички, що пов'язаш з процесами соцiально! взаемодi! та коо-перацi!, вмiнням працювати в колективi тощо. 3. Системнi компетентности тобто узгодження розу-мiння, ставлення i знань, якi дозволяють розумгга, яким чином частини цiлого ствставляються один з одним, та ощнити мiсце кожного з компонентiв в систем^ здатнiсть планувати з метою удоскона-лення системи i конструювання нових систем. II. Спецiальнi (професшш) компетентностi. ПодГля-ються на: 1. Загально професшш, компетентностi, що слугують основою для вщповщних спецiальних компетентностей. 2. Спещально-професшш - суку-пнiсть компетенцш, необхГдних для здiйснення професшно! дiяльностi [5].
Схожу систему iерархi! компетентностей про-понуе А.Хуторський. У вщповвдносп до розподiлу змiсту освiти на загальний метапредметний (для всiх предмета), м1жпредметний (для циклу предмета чи освiтнiх галузей) та предметний (для кожного навчального предмета), автор виводить трирiвневу iерархiю компетентностей: ключовц загальнопред-метнi; предметнi [15]
Компетенщя, за словником сучасно! укра!нсь-ко! мови, - 1) добра обiзнанiсть iз чим-небудь; 2) коло повноважень яко!-небудь органiзацi!, установи або особи [4].
Шд поняттям «компетенщя» вчеш розумшть:
- сукупнiсть взаемозалежних якостей особис-тостi (знання, умшня, навички, способи дiяльностi), що задаються до певного кола предметiв i процесiв та необхiдних для яшсно!, продуктивно! дiяльностi щодо них (О.В. Кучай [10]);
- iнтегративне поняття, що мiстить так1 аспе-кти: готовшсть до цiле покликання; готовшсть до оцiнювання, готовнiсть до дп, готовнiсть до рефле-ксi! (О.1. Пометун [2]);
- об'ективна категорiя, суспiльно визнаний рь вень знань, умшь i навичок, ставлень тощо у певнш сферi дiяльностi людини як абстрактного носiя (за матерiалами дискусiй, органiзованих в рамках проекту ПРООН «Освiтня полiтика та освгга «рГв-ний-рiвному») (Лейко С.В. [11]);
- деяка вГдчужена, наперед задана вимога до подготовки особи (властивосп або якостi, потен-цшш здатностi особи), наперед задана вимога щодо знань та досвщу дiяльностi у певнiй сферi (М.С. Го-ловань [6]).
Поняття «компетенщя» е похвдним та дещо ву-жчим порiвняно з поняттям «компетентшсть». Поняття «компетенцiя» е сощально закрiплений освь тнiй результат, а «компетентшсть» розглядаеться як ощночна категорiя, що характеризуе людину як суб'екта професшно! дiяльностi, l! здатшсть усш-шно виконувати сво! повноваження [2].
Нам iмпонуе думка С.Сисоево!, що компетен-цiя - це визначена норма стосовно неперервно! освгга, яка задаеться освiтнiми стандартами i вико-ристовуеться для формування вимог до результата навчання. Компетентнiсть - це штегрована особис-тiсна яшсть особи (!! капiтал), яка формуеться на етапi навчання, остаточно сформовуеться i розвива-еться у процеа практично! дГяльносп та забезпечуе компетентний шдхвд до вирiшення професiйних за-вдань. Компетентнiсть е оцГнною характеристикою особи. Компетентносп особи е l! осо6истГсним ка-пiталом i результатом навчання у рГзних формах формально!, неформально! та шформально! освГти. Компетентшстний п1дх1д - це пГдх1д, спрямований на виховання компетентно! особи. I якщо навiть ми говоримо про компетенци особи, як коло !! повноважень, то при цьому розумiеть !! обiзнанiсть, знання, умшня тощо [12].
На сьогодшшнш день немае едино! класифжа-цГй ключових компетенцiй, так само, як немае i едино! точки зору на те, сшльки i яких компетенцiй мае бути сформовано у людини. Очевидно, що одш компетенци е бшьш загальними або значимшими, нГж ГншГ. ПГд час симпозГуму Ради Свропи з теми «КлючовГ компетенцГ! для Свропи» був визначений наступний приблизний перелГк ключових компетенцш: вивчати (вмгга отримувати користь з досвщу; органГзовувати сво! власш прийоми вивчення; са-мостГйно займатися сво!м навчанням); шукати (за-питувати рГзнГ бази даних; опитувати оточення; вмгга працювати з документами i класифГкувати !х); думати (органГзовувати взаемозв'язок мину лих i справжнГх подГй; займати позиц1ю в дискусГях i виковуватимуть свою власну думку; вмГти ощню-вати твори мистецтва i лиератури); спГвпрацювати (приймати рГшення - залагоджувати розбГжностГ i конфлГкти; вмГти розробляти i виконувати контра-кти); прийматися за справу (входити в групу або ко-лектив i вносити свш вклад; вмГти органГзовувати свою роботу); адаптуватися (вмГти використову-вати новГ технологГ! ГнформацГ! та комушкаци; до-водити гнучк1сть перед обличчям швидких змГн) [8].
У вищому навчальному закладГ формуеться го-товшсть до певного виду професГйно! дГяльносп, рГвень сформованостГ яко! визначаеться рГвнем сформованостГ компетенцГй та !х видами. Остато-чне формування й розвиток професшно! компетентносп фах1вця вщбуваеться тГльки у процесГ профе-сшно! дГяльностГ. Мова компетенцГй е найбГльш адекватною для опису мети i результатГв навчання. ОрГентацГя стандартГв освгга, освГтнГх програм i на-вчальних планГв на результати сприяе порГвнянню i прозоростГ квалГфГкацГ!, що здобувае особа [17]. Характеристики, яш вводяться у сучасних освГтнГх
програмах, мають описувати piBeHb або стушнь сформованостi компетенцii [12].
За основу розробки моделi системи компетен-цiй фахiвця автомобiльного транспорту ми обрали бшарну класифiкацiю компетенцш [3]: першу групу складають компетенцп, яш е загальними для вах фахiвцiв рiзних профiлiв (загальнi або ключовi компетенцii); другу групу складають професшш компетенцii, яш е базовими для вах спецiальностей ВНЗ, та компетенцп, що обумовленi предметною галуззю дiяльностi.
Ядром моделi випускника кожного ВНЗ е зага-льнi (ключов^ компетенцii, оскiльки вони виявля-ються не лише у розв'язаннi професшних завдань, але й завдань поза межами свое1' професii. Ключовi компетенцп мають двоюгу природу. З одного боку, вони не е професшно обумовленими, адже ними по-винш володiти сучаснi фахiвцi незалежно ввд сфери 1'х дiяльностi. З шшого боку, ключовi компетенцii е професшно значущими, оскiльки складають шдгру-нтя для професшних компетенцш, дозволяють 1'м бшьш повноцiнно реалiзовуватися.
Для молодшого спецiалiста галузi знань 0701 «Транспорт i транспортна шфраструктура», спеща-льносл 5.07010102 «Органiзацiя перевезень i уп-равлiння на автомобiльному транспорт», квалiфi-кацп 3115 технiк-технолог (механiка) будемо орiе-нтуватися на формування наступних видiв професiйних компетенцiй: полiтичних i соцiальних (нацiональне розумiння державностi, свщоме до-тримання прав, свобод та обов'язшв людини та гро-мадянина самостшно1' незалежно1' Украши; формування стшкого свiтогляду, правильного сприйняття сучасних проблем розвитку суспiльства, людського буття, духовно1' культури в колективi; здатшсть брати на себе вiдповiдальнiсть, бути активними учасниками спiльного прийняття ршень); полшу-льтурних (пiдготовленiсть до життя у пол^льтур-ному суспiльствi, толерантшсть та повага до iнших культур; формування полггично1' свiдомостi та по-лiпшення культури, правове забезпечення соща-льно-виробничо1' дiяльностi трудового колективу; використання наукових i культурних досягнень свь тово1' цивiлiзацii в практичнiй дiяльностi; комушка-тивних ( вмiння усного i письмового спiлкування державною мовою, оволодшня i прикладне використання одте1' (кiлькох) iноземних мов в сощальнш i професiйнiй сферах); шформацшних (володiння базовими знаннями в галузi iнформатики i сучасних iнформацiйних технологш, навичками використання програмних засобiв i навичками роботи в комп'ютерних мережах, умшням створювати бази даних i використовувати 1нтернет-ресурси, здатш-стю аналiзу i вiдбору рiзноi шформаци); самоосвiти (неперервне здобуття освiти впродовж усього життя).
Виходячи з кола повноважень, функцш, обов'язкiв технiка-технолога автомобшьного транспорту, будемо здiйснювати виокремлення профе-сiйних компетенцiй. Професiйнi компетенци фахь вця визначають його здатшсть ефективно дiяти у вiдповiдностi з потребами справи, спiввiдносяться
з вимогами до професшно1' пвдготовленосп, оргаш-зовано i самостiйно розв'язувати завдання та вирi-шувати проблеми, а також оцiнювати результати свое1' дiяльностi. Професiйнi компетенцii подiляють на загально-професшш у вiдповiдностi з видами дь яльностi i професiйно-посадовi компетенцп.
Загально-професшш компетенцп окреслюють коло здатностей особистосп до теоретичного, ме-тодолопчного використання теоретичних основ !х професшно1' дiяльностi. Це, зокрема, володiння методами вивчення стану ринку i транспортних потреб клiентури:
• базовi уявлення про рiзноманiтнiсть тишв рухомого складу, транспортного обладнання, нава-нтажувально-розвантажувальних механiзмiв, !х призначення, особливосп експлуатацii;
• базовi уявлення про основш закономiрно-стi розвитку економiки;
• здатнiсть органiзувати ефективне використання рухомого складу i його рентабельну експлуа-тацiю;
• здатшсть розробляти технолопчш iнструк-цii та проводити виробничi iнструктажi;
• здатшсть оргашзовувати роботу вiдпо-вiдно до вимог безпеки життедiяльностi i охорони пращ;
• здатшсть до дшових комушкацш у профе-сiйнiй сфер^ знання умов дiлового спiлкування, на-вички роботи в командi;
• знання i застосування законодавчих та но-рмативних актiв з оргашзацп перевезень та вiдповi-дальнiсть за порушення умов перевезень;
• здатшсть планувати i реалiзовувати вiдпо-ввдш заходи;
• здатнiсть виконувати креслення складаль-них одиниць та креслення деталей iз виконанням необхiдних техшчних розрахункiв;
• здатнiсть аналiзувати витрати на вико-нання запланованих роби та розробляти заходи з шдвищення продуктивностi працi.
Професiйно-посадовi компетенцii' вщобража-ють професiйний профiль фахiвця, щентиф^ють його професiйну дiяльнiсть на конкретнш посадi вi-дповiдного квалiфiкацiйного рiвня._Володiння методами аналiзу сучасного стану вантажних i паса-жирських перевезень вимагае мати:
• базовi уявлення про порядок отримання i використання документаци, яка дае право на шдп-риемницьку дiяльнiсть;
• здатшсть укласти договiр та здiйснювати взаеморозрахунки з клiентурою;
• базовi уявлення про методи оргашзаци перевезень, загальш принципи органiзацii руху рухомого складу;
• володшня сучасними методами плану-вання та управлшня на автомобiльному транспортi;
• здатшсть до формування тарифiв i щн на послуги пiдприемства i користування ними;
• вмiння використовувати професшно-про-фiльованi знання i практичнi навички для аналiзу результатiв комерцiйноi дiяльностi пiдприемства i
розробки заходiв з полшшення органiзацii переве-зень;
• придатшсть володiти навичками роботи з комп'ютером на рiвнi користувача, використову-вати шформацшш технологii для вирiшення експе-риментальних i практичних завдань в галузi профе-сiйноi' дiяльностi;
• здатшсть здiйснювати господарськ1 опера-ци шляхом готiвкового та безготiвкового обпу за допомогою касових та баншвських операцiй;
• схильнiсть використовувати професшно-профiльованi знання i практичнi навички в галузi стандартизацii для квал1фжованого користування нормативною документацieю в галузц
• здатнiсть до впровадження i функцюну-вання передових систем диспетчерського управ-л1ння рухом автомобiлiв.
Отже, компетенцп майбутнього фахiвця авто-моб№ного транспорту розглядаемо як готовнiсть використовувати комплекс знань, умшь, спещаль-них навичок, узагальненi способи виконання дш, методи й засоби дiяльностi, досввд, особистiснi характеристики (якостi та здiбностi), соцiальнi установки з метою забезпечення можливосл виконання поставлених завдань i досягнення мети в професш-нiй дiяльностi.
Висновки. Професшш компетенцii передбача-ють здатнiсть фахiвця автомобiльного транспорту успiшно дiяти в процес свое!' професiйноi дгяльно-сп, що робить можливим бути професшно усшш-ним випускника навчального закладу. Перспективою подальших дослвджень проблеми формування професшно!' компетентностi майбутнього фах1вця автомобiльного транспорту вважаемо визначення i теоретичну характеристику структурних елементiв професшно!' компетентностi, досл1дження процесу формування практико-орiентованих компетенцiй в процесi фахово1' пвдготовки.
Лiтература
1. Бедь В. В. Компетентшсний пiдхiд в сис-темi вищо1' освiти як прiоритет и модершзацп у ВУЗi [Електронний ресурс] / В. Бедь, М. Артьо-мова. - Режим доступу: http://www.uuba.org.ua/golovne/kompetentnisniy-
- Назва з екрана.
2. Бiбiк Н.В. Компетентнiсний пвдхвд: рефле-ксивний аналiз / Компетентшсний пвдхвд у сучаснiй освiтi: свгговий досвiд та украшсьш перспективи: Бiблiотека з освiтньоi полiтики / За загальною реда-кцiею О.В. Овчарук. - К.: «К.1.С», 2004. - С. 45-50.
3. Бiбiк Н.М. Компетентшсний шдхвд у су-часнш освiтi: свiтовий досвiд та украшсьш перспективи / Н.М. Бiбiк, Л.С. Ващенко.-К.:ВАТ «Книж-кова друкарня науково!' книги», 2004. - 112 с.
4. Великий тлумачний словник сучасно!' ук-ра!нсько1' мови (з дод. i допов.) / Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ршнь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с., с. 560
5. Волощук 1.П. Формування професшно!' компетентностi студентiв ВНЗ: компетентшсний пвдхвд. Науковi записки НДУ iм. М. Гоголя. Нiжин - 2014. №3. С. 34-38
6. Головань М.С. Компетенция та компетент-нiсть: порiвняльний аналiз понять / М.С. Головань // Педагопчш науки: теоргя, iсторiя, iнновацiйнi технологи. - 2011. - №8. - С. 224-233.
7. Державш стандарта професшно! освгга: теорiя i методика: [монографiя] / За ред. Н.Г. Нич-кало. -Хмельницький : ТУП, 2002. - 334 с., с. 96-97.
8. Кабриль К.В. До проблеми формування цшшсно! компетентностГ майбутнього вчителя му-зики / К. В. Кабриль // Науковий часопис НПУ Гмеш М. П. Драгоманова. Серiя 14 : Теорiя i методика ми-стецько! освiти. - 2011. - Вип. 11. - С. 84-87. - Режим доступу: https://clck.ru/GWmwk_24.
9. Компетентшсний пвдхвд у сучаснш освт: свгговий досввд та украшсьш перспективи: / Н. М. Бiбiк, Л. С. Ващенко, О. I. Локшина ; за заг. ред. О.
B. Овчарук. - К. : К. I. С., 2004. - 112 с. - (БГблютека з освггаьо! полггаки)., с. 88.
10. Кучай О.В. Компетенция i компетентнiсть -вiдображення цшсносп та штеграцшно! сутi результату освгга / О.В. Кучай // Рвдна школа. - 2009.
- №11. - С. 44-48.
11. Лейко С.В. Поняття "компетенция" та "ком-петентшсть": теоретичний аналiз / С. В. Лейко // Педагопчний процес: теорГя i практика . - 2013. -Вип. 4. - С. 128-135.
12. Новий закон Укра!ни "Про вищу освиу": дискусшш аспекти наукового тезаурусу /
C. О. Сисоева // Освгголопчний дискурс. - 2015. - № 3. - С. 261-269. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2015_3_27.
13. Професшна освгга: Словник: [навч. поаб-ник] / Уклад: С.У. Гончаренко та ш.; за ред. Н.Г. Ничкало. - К.: Вища освiта, 2000. - 380 с, с. 149.
14. Сень Л. В. Розвиток компетентшсно орГен-тованого навчання за кордоном: матерiали Репона-льного науково-практичного семiнару "Професiйнi компетенцп та компетентносп вчителя", (28-29 листопада 2006 р.) / Л. В. Сень ; М-во освгга i науки, Терноп. нац. пед. ун-т Гм. В. Гнатюка - Терношль : Терношльський нацюнальний педагопчний ушвер-ситет Гмеш Володимира Гнатюка, 2006. - С. 14-17.
15. Хуторской А.В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты // Интернет-журнал "Эйдос". - 2002. - 23 апреля. http://eidos.ru/journal/2002/0423.htm . - В надзаг: Центр дистанционного образования "Эйдос", email: list@eidos.ru.
16. Hornby A. S. Oxford Student's Dictionary of Current English / A. S. Hornby. - Oxford: Oxford University Press; Moscow: Prosveshcheniye Publishers, 1984. - 769p., р.116.
17. Hutmacher Walo. Key competencies for Europe // Report of the Symposium Berne, Switzezland 27-30 March, 1996. Council for Cultural Co-operation (CDCC) a // Secondary Education for Europe, Strasburg, 1997. - Р. 11.
18. Matusz M. Kompetencje informacyjne nauczycieli i uczniw / M. Matusz // Edukacja Technika
- informatyka - edukaj / pod red. W. Walata. -Rzeszow: Uniwersytet Rzeszowski, 2008. - Tom X. Teoretyczne i praktyczne problemy edukacji informatycznej. - S. 189-200, s. 191-192.
19. New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English language: Lexicon Publication, 1993. -1150 p., р. 200.
20. The Concise Oxford English-Russian Dictionary / Edited by Paul Falla. - Oxford: Oxford University Press, 2001. - 1007p., р. 563.
