CC BY
5случае. Проводить такую работу эффективнее, используя активные и интерактивные методы обучения. Организовать «Свою игру», «Что? Где? Когда?» на отработку формул тригонометрии не представляет особой сложности.
Тема «Преобразование тригонометрических выражений» предоставляет широкие возможности
и для работы в парах. Для этого подходят задания такого типа.
В левом столбце таблицы 2 написана часть формулы, а в правом столбце таблицы 2 вразброс вторая часть формулы. Нужно соединить части так, чтобы получилась верная формула.
«Задание для работы в парах»
Таблица 2
sin(x + y) 1 + cosx 2
cosx + cosy 2 sin x • cos x
tg2x sinx • cosy + cosx • sin у
1 + t,g2x cos x • cos у + sin x • sin у
2X cos — 2 1 COS2X
cos(x — y) 2tgx 1 — t,g2x
sin2x x — у x + у 2 sin--cos- 2 2
sinx — sin у X + у x — у 2 cos--cos- 2 2
Важно подчеркнуть, что интерактивные методы обучения следует использовать на уроках математики очень осторожно, так как при организации групповой работы очень сложно отследить пробелы в знаниях каждого отдельного учащегося.
Разработанные методические рекомендации по применению активных и интерактивных методов обучения при изучении тригонометрии в старших классах профильной школы можно обобщить в следующую систему:
1) использовать активные и интерактивные методы обучения систематически и целенаправленно на протяжении всего периода изучения раздела «Тригонометрия», разумно сочетая с традиционным подходом;
2) активные методы обучения целесообразно применять при изложении теоретических аспектов, интерактивные - при организации работы по формированию опыта деятельности;
3) учитывать возрастные особенности школьников при выборе активных и интерактивных методов обучения.
Литература
1. Борисова, Н. В. Образовательные технологии как объект педагогического выбора / Н. В. Борисова. - М.: ИЦПКПО, 2000. - 102 с.
2. Кругликов, В.Н. Активное обучение в техническом вузе: теория, технология, практика / В.Н. Кругликов ; Воен. инж.-техн.ун-т.- СПб. : ВИТУ, 1998. - 97 с.
3. Колягин, Ю. М. и др. Методика преподавания математики в средней школе. Частные методики. Учеб. пособие для студентов физ. -мат. фак. пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1977.
4. Никольский, С. М., Потапов, М. К., Решетников, Н. Н., Шевкин, А. В. Алгебра и начала математического анализа. 10 класс: учеб. для общеобра-зоват. учреждений: базовый и профил. уровни / С. М. Никольский, М. К. Потапов, Н. Н. Решетников, А. В. Шевкин. - М.: Просвещения, 2009.
НЕВЩПОВЩШСТЬ ЗМ1СТУ НАВЧАННЯ СУЧАСНИМ ТЕНДЕНЦ1ЯМ РОЗВИТКУ ЯК ПЕРЕДУМОВА ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х ГРАФ1ЧНИХ ДИЗАЙНЕР1В ДО ВИКОРИСТАННЯ
ТЕРМ1НОЛОГ11
Школяр Н.В.
астрант кафедри сощальног роботи i сощальног педагогiки Хмельницький нацюнальний yHieepcumem
DISSONANCE BETWEEN INSTRUCTIONAL CONTENT AND MODERN TENDENCIES OF DEVELOPMENT AS A PRECONDITION OF READINESS OF FUTURE GRAPHIC DESIGNERS FOR USE OF TERMINOLOGY
Shkoliar N.V.
Postgraduate student of department of social work and social pedagogy
Khmelnytsky National University
АНОТАЦ1Я
Розглянуто проблему невщповвдносп змюту навчання у ЗВО сучасним i прогнозованим тенденцiям розвитку професшно! дiяльностi як одну з передумов готовностi майбутнiх графiчних дизайнерiв до вико-ристання термшологп у професшнш дiяльностi. Зроблено наголос на формування професiйних знань, умiнь i навичок та засвоення способiв професшно-творчо! дiяльностi щд час професiйного навчання у ви-щiй школi. Виокремлено особливосп процесу пiдготовки у ЗВО, яш сприятимуть формуванню готовностi майбутнiх фахiвцiв до використання термiнiв у професшнш дiяльностi.
ABSTRACT
The article deals with the problem of dissonance between instructional content and modern and predicted tendencies of development of professional activities as one of the preconditions of readiness of future graphic designers for the use of terminology in professional activities. The emphasis is put on formation of professional knowledge, skills and mastering the techniques of professional creative activities in the process of professional education. The peculiarities of the training process facilitating formation of future specialists' readiness for the use of terms in their professional activities are outlined.
Ключовi слова: змют навчання, графiчнi дизайнери, готовнють, термшолопчна компетентнють, про-фесшна компетентнють.
Keywords: instructional content, graphic designers, readiness, terminological competency, professional competency.
Сучасш вимоги до формування фах1вця перед-бачають оновлення змiсту вищо! освiти, що пов'язано з розширенням мiжнародних зв'язкiв, ш-теграцieю та iнтернацiоналiзацieю свiтовоi вищо! освiти. Прiоритетним напрямом сучасноi' професш-ноi' пiдготовки майбутнього дизайнера у ЗВО е формування компетентного, мобшьного, конкуренто-спроможного фахiвця. Ниш вища школа повинна бути спрямована на формування професiйних знань, умшь i навичок i водночас на шдготовку майбутнiх фахiвцiв до виконання ними фахових фу-нкцiй через розвиток у них професшно! компетентности Лише за умови сформованосп професшно! компетентносп графiчного дизайнера ршення тво-рчих проектних завдань, дослщницька i творча дгя-льнiсть по створенню нових оригiнальних виробiв можуть бути найбiльш продуктивними.
На нашу думку, термшолопчна компетентнють е неввд'емною частиною професiйноi' компетентности що дае можливiсть на базi засвоення за-гальнопрофесiйних, фахових i вузькофахових тер-мiнiв брати участь у професшнш мiжкультурнiй комушкацп.
Загальш проблеми дизайн-освiти розкритi у працях I. Рижово!, Ю. Срiбно!, О. Фурси. Проблемам професiйноi' шдготовки дизайнерiв в Укра!ш присвячено дисертацшш дослiдження С. Зiнченко, Т. Козак, Г. Максименко, В. Прусака, О. Трошкша, С. Чирчик, О. Швець. Збагачення мовлення майбу-тнiх фамвщв професiйно орiентованою лексикою дослвджували £. Копiца, Л. Прокопенко, Б. Глухов. Методичнi засади щодо засвоення термшологп було розроблено М. Барановим, Т. Донченко, М. Пентилюк, О. Горошиною, А. Шктною. Проте не-дослвдженими або малодослiдженими залишаються проблеми формування термшолопчно! компетент-ностi майбутнiх графiчних дизайнерiв.
У роботах, присвячених проблемам вищо! освiти на сучасному еташ, розглядаються альтерна-тивнi пропозицi! щодо покращення !! ефективностi, прогнозуються перспективи, узагальнюеться дос-вiд реалiзацii' реформ [11, с. 10-11]. Порiвняльний аналiз сучасних дослiджень, присвячених проблемi
недостатньо! ефективностi вищо! освiти, невщпо-вiдностi реалiям ринку працi, вщкривае перспективу детального вивчення змюту навчання, який вбачаеться нами таким елементом, що утворюе та направляе всю роботу з перебудови вае! системи навчання. Детально проблема змюту освгги як центральна дослвджувалась у роботах Р. Акоффа, О. Зiнченко, О. Попова, Г. Щедровицького. Особлива увага вчених звертаеться не стшьки на перебу-дову навчальних предметiв та програм, але й на змют та форму органiзацi! всiе! системи знань люд-ства [12].
Мета статп - розглянути проблему невщповвд-ностi змiсту навчання у ЗВО сучасним i прогнозованим тенденщям розвитку професiйно! дiяльностi як одну з передумов готовносп майбутнiх графiч-них дизайнерiв до використання термшологп у професшнш дгяльносп.
У контекст нашого дослiдження ми дотримуе-мося думки, що готовнiсть майбутнього фахiвця до використання термiнологi! у професшнш д!яльно-стi е результатом шдготовки, що визначаеться як процес формування та збагачення настанов, знань, умшь особистостг
Готовнють до використання термшологп у професшнш дiяльностi як складне новоутворення особистосп мiстить у собi когнiтивний, операцш-ний i мотивацiйний компоненти, що забезпечуе стшке прагнення до ефективно! дiяльностi. Результатом комплексно! професшно! шдготовки е сфор-мованють теоретично!, практично! i мотивацiйно! готовностi, а також сформованють професiйно важ-ливих якостей майбутнього фахiвця. За умови ная-вносп усiх трьох компонентiв готовностi до використання термшологп у професшнш дгяльносп, ви-кладена структура може розглядатися в якостi мети, досягнення яко! повиннi прагнути майбутнi фахiвцi.
Пiд час професiйно! пiдготовки майбутнш фа-хiвець не лише здобувае знання про майбутню д!я-льнють, але й опановуе способи дш. Використання фахових знань у процеа оперування ними, тобто у дгяльносп, сприяе !х кращому засвоенню. Таким чином, д!яльнюний пiдхiд передбачае зв'язок змюту
професшно! освгга майбутшх графiчних дизайне-piB з !хньою майбутньою професшною дiяльнiстю [5].
У зв'язку i3 входженням Укра!ни до пол^ль-турного европейського простору, система вищо! дизайнерсько! освiти мае узгоджуватись з системою европейсько! освiти та бути оpiентована на подготовку яшсно нового поколiння фахiвцiв для сектора гpафiчного дизайну. Основна увага мае придшятися становленню шновацшно! людини, !! загальному pозвитковi, культуpологiчнiй i комуш-кативнiй пiдготовцi, здатностi самостiйно набувати i розвивати знання.
У результата аналiзу ситуаци, що склалася у га-лузi тдготовки гpафiчних дизайнеpiв, виявляються наступнi суперечностг невiдповiднiсть м1ж вимо-гами, як висуваються до фах1вця, з одного боку, i невеликою ефективнiстю його тдготовки у системi вищо! освгга, з iншого; м1ж вимогами професп та вiдповiдностi !м особистостi фах1вця. Змiни у нав-чальних планах i програмах ЗВО Укра!ни, удоско-налення практичного стажування майбутнiх фахiв-цiв не е достатнiми для забезпечення необхвдного piвня !х освгга, розвитку творчих здiбностей, фор-мування самостiйностi, пpофесiйного мислення.
Реформування сучасно! системи пpинципiв професшно! дiяльностi зумовлено глобальними змiнами у житгi суспшьства у ХХ1 столiтгi. С^м-кий розвиток iнфоpмацiйних i телекомунiкацiйних технологш викликають каpдинальнi змiни у стилГ мислення, поведiнцi, творчому розвитку особис-тостi i системi пpинципiв професшно! дiяльностi. Система пpофесiйно! дiяльностi сшвюнуе з конку-руючими соцiально-економiчними системами i щн-ностями, i призначена навчити фах1вця критично ставитися до добору знань.
У сучасному свт вiдбуваеться швидкий переход оpiентацil' суспiльно!' свiдомостi до придбання яшсно нових знань, що ввдповвдають вимогам тех-нiзованого середовища. У високорозвинених кра!-нах спостеpiгаються тенденцi!' до зв^нення ни-зько- та вузькоспещал1зованих пpацiвникiв i тдви-щення вимог до висококвал1фжованих фахiвцiв, якi володшть широким колом знань i е здатними до швидкого перенавчання та освоення нових техно-логiй. Аналтгачш досл1дження пpоведенi у pядi £в-ропейських кра!н демонструють, що: «единим засо-бом, що дозволить шдтримати або полiпшити ввд-носно високий piвень життя бiльшостi людей i почувати себе упевненим у житп, е наявнiсть у них квалiфiкацi!, досвiду i мотивацi! створювати висо-коякiснi товари i послуги, як вiдповiдають необхвд-ним стандартам» [1].
За твердженням Н. Волково! [2, с. 240], на змют освгга впливають об'ективнi (потреби суст-льства в розвитку людини, науки й техшки, що су-проводжуються появою нових щей, теорш i доко-ршними змiнами технологiй) та суб'ективш чин-ники (пол1тика панiвних сил сустльства, методологiчнi позици вчених тощо). Для сучасно-CTi е характерним постiйне оновлення вимог до змь сту освгга на вах його рГвнях: в1д глобальних (по-
ширення Укра!нських культурних та науково-тех-нiчних здобутк1в у £С, впровадження европейських норм i стандарпв в освiтi, науцi i техшщ) до бiльш конкретних.
При визначеннi вимог до вщбору змiсту зага-льно! освiти I. Лернер [7] та В. Краевський [6] стве-рджують, що за логiкою системного педагопчного процесу найбiльш важливою е вимога вщповвдносп змiсту освiти його щлям, потребам розвитку суст-льства, науки, культури та особистостi. ЗгГдно цьому принципу, який вiдбиваеться на вах рiвнях конструювання змiсту освiти, вщбуваеться вклю-чення у змiст освгги тих знань, умiнь i навичок, як1 вiдповiдають сучасному рiвню розвитку сощуму, наукового знання, культурного життя та забезпечу-ють можливостi особистiсного росту. Змют вищо! освгга включае добiр навчальних дисциплiн, ком-плектування навчальних плашв, програм. Проте, будГвництво змюту вiдбуваеться саме у середовищi, а не у навчальнш аудиторi!.
Провщною д1яльнютю у ЗВО е навчально-про-фесiйна, яка вимагае вГд студента бшьшо! навчаль-но! активностi, засвоення нових психолопчних норм г критерпв соцюкультурного розвитку. На-вчально-професiйна дГяльшсть студенпв найбГльш штенсивно впливае на !хне особистюне зростання та професшне становлення, набуття ними професшно важливих знань, умшь Г навичок.
Професшне навчання у вищш школ1 для май-бутнього фахГвця починаеться тд час формування професшних знань, умшь Г навичок та засвоення способГв професшно-творчо! дГяльностг Доки осо-бистють не увшшла у свГт професшних теоретич-них знань, у !! досвщ немае повноцшно! навчально-професшно! дГяльносп. Реальна д1яльшсть майбут-нього фах1вця повинна мютити теоретичне знання, у якосп якого у контекст нашого дослщження ви-ступае фахова термшолопя у галузГ графГчного дизайну. Професшш поняття постають як знаряддя досягнення цшей майбутнього фах1вця, способГв розв'язання прийнятих ним професшних завдань. Понятшна форма озброення знаннями повинна стати способом досягнення практично! професшно! мети. Мета професшно! тдготовки полягае не у пе-редачГ конкретних предметних знань, умшь Г навичок, а в оволодшш студентами системними штегро-ваними науковими знаннями, як1 е загальною пере-думовою оволодшня способами виршення виробничих проблем [10]. Отже, студент сучасного ЗВО повинен визначитися по вГдношенню до уш-версаму знань Г будувати змют у постшних трену-ваннях та Гмггащях роботи або шд час практики, оскшьки тд час роботи або Г! навчально-Ггрово! Гмь таци майбутнш фахГвець розумГе як Г де вш зможе змшити те, що вш отримуе в результат виршення навчального завдання [3, с. 147-154]. Однак, у вищш освт досить розповсюдженою е шформацшна модель навчання, яка орГентуе студенпв на сприй-няття шформаци, !! переробку, демонстрацш сту-пеню !! засвоення. ПодГбна модель, що сприяе розвитку пасивно! рол1 студента Г формуванню мотивГв «уникнення невдачГ», головним чином скерована
на набуття необхгдних знань i мало нацшена на фо-рмування психолопчно! готовностi до професшно! дiяльностi [4].
Традицiйно в освптах стандартах i програмах Укра!ни пануе закон знань, послiдовнiсть, систем-нють, можливiсть набувати студентами не просто базових, а фундаментальних знань з рiзних галузей науки за оптимального поеднання природничих i гуманiтарних навчальних дисциплш, здатнiсть до формування та поширення вiкових морально-куль-турних цiнностей, переважання в науковiй роботi частки фундаментальних дослгджень [8]. Проте сьогоднi серед основних загально цивiлiзацiйних тенденцiй свггу називають глобалiзацiю усiх сфер життедiяльностi особистостi i суспiльства, актуаль зуються проблеми надання майбутньому фахГвцю елементарних можливостей адаптуватися до сучас-ного життя, до нових технологiй штегруватись до сучасного соцiокультурного простору, самовизна-читись у життi, активно дiяти. Перехiд на новi ста-ндарти освiти полягае насамперед у переосмис-леннi структури навчального процесу, забезпеченш його гнучкостi. Нова освiтня парадигма спрямована на освiту впродовж усього життя i перехiд на не! припускае як1сно новi цiлi освгга, принципи вгд-бору, систематизаци та структуризацп знань. З метою узгодженосп мгжнародних стандартiв, нинi вь дбуваеться переорiентацiя уае! системи професшно! освгга, що передбачае переход вiд «знанневого» до компетентнiсного шдходу, вгд квалiфiкацi! до компетенцп. Компетентнiсно-орiентована основа розбудови нацiонально! освгга передбачае форму-вання ключових компетентностей, до яких ми у рамках свого дослгдження зараховуемо термшолоп-чну компетентнiсть.
Професiйна спрямовашсть змюту освгга ви-знаеться сьогодш однiею Гз запорук пiдвищення якосп освгга в умовах модершзацп, що виступае актуальним завданням системи вищо! професшно! освгга. Недостатня готовшсть фах1вщв передуам свгдчить про те, що викладачГ, як1 здшснюють шд-готовку майбутшх фахГвщв з дизайну у ЗВО, хоча й усвгдомлюють необхвдшсть формування у слуха-чГв системи професшних знань, умшь, навичок i професшно-особиспсних якостей, що складають нормативну модель компетентности проте не зав-жди забезпечують !! на належному рГвш. КрГм того, у цих викладачГв вгдсутня особиспсно зорГентована спрямовашсть щодо цшей i змюту вгдповщних навчальних програм та сучасних методик !х реалГзаци [9, с. 2].
Т. Мала зазначае, що «професшне навчання слухачГв-дизайнерГв у ЗВО зводиться до однобГч-ного, вузькоспещалГзованого вивчення кожного предмета без урахування специфГки процесу худо-жнього проектування як штегруючо!, мГждисципль нарно! естетично! дГяльносп [9, с. 2]. У цьому кон-тексп дослгдниця наводить приклад книжкового дизайнера, який мае бути не «ильки художником-проектувальником, але й соцюлогом, психологом, полГграфютом i мистецтвознавцем». З огляду на те, що домГнуючими видами професшно! дГяльносп
графГчного дизайнера е традицшш види книжкового та плакатного оформлення, виршення упаковки, етикеток, розробка фГрмових знаков i фГрмових стилГв, створення заставок, рекламних роликов на телебаченш, комп'ютерного дизайну, ми можемо стверджувати, що у контексп нашого дослгдження цей фахГвець мае володгга термшолопчним апара-том не лише у галузГ художнього проектування, але й у галузГ соцюлогп, психологи, полГграфи, мисте-цтвознавства, комп'ютерно! графГки. Таким чином, постае проблема в шновацшнш спрямованосп процесу вищо! художньо! професшно! освгга, його орь ентацп на активне формування теоретично! та практично! готовносп майбутшх фахГвщв з графГчного дизайну в оволодшш термшолопчною компетент-нютю.
У щдготовщ графГчних дизайнерГв формування термшолопчно! компетентносп повинно стати результатом штеграцп складових змюту освгга (знань, умшь, навичок, досвГду творчо! дГя-льносп, ставлення до дшсносп), що закладеш у рь зних дисциплшах, який здатен сприяти виршенню теоретичних i практичних проблем, що виникають у професшнш дГяльносп. Тобто термшолопчна компетентнють передбачае еднють теоретично! та практично! складових готовносп до використання термшологп у професшнш дГяльностг
Не зважаючи на впровадження компетентню-ного шдходу в освт, ниш вГдсутня чита орГентащя змюту професшно орГентованих дисциплш на формування готовносп майбутшх графГчних дизайне-рГв до використання термшологп у професшнш дь яльносп. Враховуючи реали сучасного ринку пращ, потребу у зростанш мобГльносп майбут-нього випускника ЗВО i роль знання термшологп у шзнавальнш та виробничш дГяльносп особистосп вважаемо, що змют професшно! шдготовки у план формування термшолопчно! компетентносп мае вгдповГдати: запитам наступних фахових дисциплш, рГвню сучасно! техшки та технолопям, професшнш дГяльносп графГчного дизайнера та специфь чного виду комушкативно! дГяльносп.
До спектру фахово! шдготовки майбутнього графГчного дизайнера входять юторична, культуро-лопчна, мистецька i технологГчна проблематики, що у кшцевому результатГ сприяють рГзноплановш пГдготовцГ майбутнього фахГвця. ОсобливГстю професшно! шдготовки е рГвноцшне навчання студен-тГв у трьох площинах: загально-художнш (рисунок, живопис, кольорознавство, юторГя укра!нського i зарубгжного мистецтва, юторГя i теорГя дизайну, ос-нови композицп тощо), фаховГй (вступ до спещаль-ностГ, формоутворення, макетування, комп'ютер-ний дизайн реклами, комп'ютерна верстка полГгра-фГчно! продукцП', проектна графГка, шрифти, комп'ютерне проектування тощо) та широкого циклу гуманГтарних дисциплГн.
Пгд час навчання у вищому навчальному за-кладГ окрГм формування професшних умшь i навичок, вгдбуваеться формування особистостГ майбутнього фахГвця, !! всебГчний розвиток. У рамках ком-петентнГсного пГдходу мета будь-якого навчання полягае у тому, щоб майбутнш фах1вець опанував
певш форми поведшки та отримав набГр знань, умшь та особиспсних характеристик (що склада-ються з настанов, щнностей, переконань, емоцш, здатносп сшлкуватися з людьми, самоощнки), як1 дозволять йому усшшно здшснювати дГяльшсть, на яку вш спрямований, тобто майбутнш фах1вець мае оволодгга набором компетентностей необхвдним для здшснення професшно! дГяльносп. У межах цього багатофакторного i комплексного шдходу вь дбуваеться не просто формування знань, умшь i на-вичок, а проводиться також психолопчна шдгото-вка, формуються потрГбш настанови, розвиваються певш особиспсш якосп, напрацьовуються конкре-тш алгоритми ефективно! дГяльносп. Результатом пгдготовки фахГвця у ЗВО е формування творчо!, всебГчно розвинуто! особистосп майбутнього фахь вця з широким професшним свггоглядом особистосп, яка постшно прагне до самовдосконалення i повшстю вгдповГдае вимогам, як1 перед нею ставить майбутне. Потреба у використанш термшоло-ri! пов'язана з необхщшстю здшснення взаемоди людей у процеа !х сшльно! професшно! дГяльносп для виршення професшних завдань. Формування готовносп до використання термшологп вГдбува-еться тодг коли у процеа мимовшьного та усвщо-мленого саморегулювання навчально-творчо! дГяльносп вГдбуваеться планування, програмування, постановка нових цшей, оцшка результапв, форму-еться система бшьш глибоких узагальнень власти-востей об'екпв, способГв !х пГзнання i перетво-рення.
Здшснивши аналГз робГт з професшно! педаго-пки, ми у своему дослщженш виокремлюемо на-ступш особливосп процесу пгдготовки у ЗВО, якГ сприятимуть формуванню готовносп майбутшх фахГвщв до використання термшв у професшнш дГяльносп:
1) процес навчання вГдбуваеться в умовах пе-вно! орГентованосп студенпв на отримання певно! спещальносп, що впливае на мотиви навчання i ви-кликае шдвищену защкавленють у спещальних предметах;
2) загальна прикладна професшна спрямова-нють навчального процесу, орГентацГя на опану-вання студентами умшь застосовувати знання для виршення практичних знань;
3) можливють розвитку шзнавально! самосвь домосп студенпв, формування умшня творчо застосовувати знання з метою подальшого професш-ного самовдосконалення;
4) сфера вищо! освГти орГентована на трансля-цш певного набору знань та умшь, навчальний процес скерований на те, щоб навчати студенпв мислити i дГяти методами, категорГями науки, ба-чити свою галузь знань i професшну дГяльшсть очима дослгдника.
Процес створення конкурентного середовища спрямовуе вичизняних фахГвщв до активного роз-роблення стратеги оновлення змГсту навчання. На
нашу думку, оновлення змiсту, форм, методiв навчання сприятиме шдвищенню продуктивностi начального процесу та активiзацii творчо! роботи студенпв. Таке оновлення мае призвести до поглиб-лення вивчення дисциплiн, яш сприятимуть формуванню термiнологiчно! компетентностi май-бутнiх графiчних дизайнерiв.
Перспективними напрямами дослiдження вва-жаемо розробку шляхiв вдосконалення навчально-методичного забезпечення (шновацшних техноло-гiй, форм, методiв, засобiв) процесу формування те-рмiнологiчно! компетентносп майбутнiх графiчних дизайнерiв.
Лiтература
1. Барабанова Н. Р. Предметно-речевой аспект междисциплинарной координации // Сборник статей памяти профессора В. И. Максимова. - СПб., 2005. - С. 95-103.
2. Волкова Н. П. Педагопка: Поабник для студенпв вищих навчальних закладiв / Н. П. Волкова - К.: Видавничий центр «Академiя», 2001. -576 с.
3. Загальна управлшська тдготовка / за ред. О. П. Зшченка. - К., 2008. - 156 с.
4. Ильин, Е. П. Мотивация и мотивы [Текст] / Е. П. Ильин. - СПб. : Питер, 2006. - 508 с.
5. Коляда М. Використання дiяльнiсного пГд-ходу при формуванш шформацшно! культури майбутшх економюпв / М. Коляда // Педагопка i пси-холопя професшно! освГти. - 2003. - №1. - С. 46-58.
6. Краевский В. В. Проблемы научного обоснования обучения (Методологический анализ). - М. : Педагогика, 1977. - 255 с.
7. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М.: Педагогика, 1981. - 188 с.
8. Мазур В. А. МодернГзацГя вищо! аграрно! освгги Укра!ни - шлях до створення конкурентного середовища на европейському ринку пращ // Професшна пГдготовка фахiвця в контексп потреб су-часного ринку пращ: матерiали Всеукра!нсько! на-уково-практично! штернет-конференцп [Електрон-ний ресурс] / В. А. Мазур - Режим доступу: http://repository.vsau.org/getfile/11603.pdf
9. Мала Т. В. Формування професшно! компетентносп майбутшх фахГвщв з книжкового дизайну у вищих навчальних закладах : дис. на здо-буття наук. ступ. канд. пед. наук : 13.00.04 / Тетяна Василiвна Мала. — Луганськ, 2008. — 292 с.
10. Подоляк Л. Г. ПсихологГя вищо! школи: Навчальний поабник для мапстранпв Г асшранпв / Л. Г. Подоляк, В. I. Юрченко - К. : ТОВ "Фш-сту-дГя", 2006. - 320 с.
11. Фшков Т. В. Сучасна вища освГта: свГговГ тенденцп Г Укра!на / Т. В. Фшков. - К. : Таксон, 2002. - 176 с.
12. Щедровицкий Г. П. Система педагогических исследований (методологический анализ) / Г. П. Щедровицкий // Педагогика и логика. - М. : Ка-сталь, 1993. - 412 с.
