Научная статья на тему 'Scientific approaches to the problem of professional and pedagogical competence formation of students of master degree course of agrarian specialities'

Scientific approaches to the problem of professional and pedagogical competence formation of students of master degree course of agrarian specialities Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
39
3
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Sciences of Europe
Область наук
Ключевые слова
НАУКОВИЙ ПіДХіД / ПРОФЕСіЙНО-ПЕДАГОГіЧНА КОМПЕТЕНТНіСТЬ / МАГіСТРАНТ АГРАРНОї СПЕЦіАЛЬНОСТі / SCIENTIFIC APPROACH / PROFESSIONAL AND PEDAGOGICAL COMPETENCE / A STUDENT OF MASTER DEGREE COURSE OF AGRARIAN SPECIALITY

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Burmakina N.S.

The Law of Ukraine on "Higher Education" gives the master degree course graduates the right for educational work. As a consequence, the graduates of agrarian master degree course have the right to become the teachers of higher education of agrarian specialities. In this context the formation of professional and pedagogical competence of students of agrarian master degree course has special significance. The article represents the analysis of scientific approaches to the problem of efficient professional pedagogical competence formation of students of agrarian master degree course. The author determines such approaches as: system approach, synergetic approach, integrated approach, axiological approach, competence building approach, personality-centered approach, activity approach, technological approach.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Scientific approaches to the problem of professional and pedagogical competence formation of students of master degree course of agrarian specialities»

PEDAGOGICAL SCIENCES

НАУКОВ1 П1ДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО-ПЕДАГОПЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАГ1СТРАНТ1В АГРАРНИХ

СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ

Бурмакша Н.С.

Житомирський нацгональний агроекологгчний унгверситет, старший викладач

Житомир

SCIENTIFIC APPROACHES TO THE PROBLEM OF PROFESSIONAL AND PEDAGOGICAL COMPETENCE FORMATION OF STUDENTS OF MASTER DEGREE COURSE

OF AGRARIAN SPECIALITIES

Burmakina N.S.

Zhytomyr National Agroecological University, Senior Lecturer

Zhytomyr

АНОТАЦ1Я

Закон Укра!ни «Про вищу освиу» надае право випускникам мапстратури займатися педагогiчною дiяльнiстю. Як наслвдок, питання формування професшно-педагопчно! компетентносп магiстранта агра-рно! спецiальностi набувае особливого значения. В статп визначено та проаналiзовано науковi щдходи, застосування яких сприятиме ефективному формуванню професшно-педагопчно! компетентностi мапст-рантiв за умов аграрного навчального закладу. Визначеними тдходами е: системний, синергетичний, ком-плексний, аксюлопчний, компетентнiсний, особистiсно орiентований, дiяльнiсний, технологiчний тд-ходи.

ABSTRACT

The Law of Ukraine on "Higher Education" gives the master degree course graduates the right for educational work. As a consequence, the graduates of agrarian master degree course have the right to become the teachers of higher education of agrarian specialities. In this context the formation of professional and pedagogical competence of students of agrarian master degree course has special significance. The article represents the analysis of scientific approaches to the problem of efficient professional pedagogical competence formation of students of agrarian master degree course. The author determines such approaches as: system approach, synergetic approach, integrated approach, axiological approach, competence building approach, personality-centered approach, activity approach, technological approach.

Ключовi слова: науковий шдхвд, професшно-педагопчна компетентнють, мапстрант аграрно! спець альносп.

Keywords: scientific approach, professional and pedagogical competence, a student of master degree course of agrarian speciality.

Постановка проблеми. Потреба сучасного украшського сустльства у висококвалiфiкованих фахiвцях аграрного сектору обумовлюе появу но-вих вимог до викладача аграрних дисциплш Закон Украши «Про вищу освггу» вказуе, що посади пе-дагопчних пращвнишв вищих навчальних закладiв можуть займати особи iз ступенем мапстра за вщ-повiдною спецiальнiстю [1]. Таким чином, одним iз функцюнальних напрямiв дiяльностi магiстра може бути науково-педагопчний напрям. Це означае, що мапстрант аграрного фаху повинен фактично опа-нувати другу професiйну дiяльнiсть, а одним iз ре-зультапв навчання в магiстратурi аграрного ви-щого навчального закладу повинна стати готов-нють магiстра-аграрiя до педагогiчноi дiяльностi. Ця готовнiсть проявляеться через наявшсть профе-сiйно-педагогiчноi компетентностi випускника ма-

пстратури. Вщповщно, питання застосування нау-кових пiдходiв для ефективного формування про-фесiйно-педагогiчноi компетентностi магiстрантiв аграрного фаху набувае особливо! важливосп.

Анатз останшх дослiджень i публiкацiй. Проблемi визначення наукових пiдходiв до тдгото-вки фахiвцiв у вищiй школi присвяченi роботи O.G. Антоново!, С.С. Вивицько!, О.Ф. Gвсюкова, В. Л. Ортинського, О.О. Сиротшо!. Окремий сегмент наукових дослвджень утворюють роботи, в яких розглядаеться проблема професшно! тдгото-вки фахiвцiв в аграрних вищих навчальних закладах (Л.Л. Бшан, С. Г. Заскалета, Л.В. Клiх, О.М. На-горнюк, В.К. Сидоренко). Проблеми професшно-педагопчно! шдготовки фахiвцiв освiтньо-квалiфi-кацiйного рiвия «мапстр» дослiджувались в роботах Н.Г. Батечко, О.М. Зшоватно!, Н. I. Мачинсько!, М.В. Супрун.

Видшення мевир1шемоТ рашше частини за-гальноТ проблеми. Водночас аналiз науково-педа-гопчних джерел засвiдчив, що не зважаючи на ок-ремi дослвдження з проблеми застосування науко-вих пiдходiв до формування професшно-педагопчно1 компетентносл магiстрантiв непеда-гогiчного профiлю, проблема визначення наукових пiдходiв до формування професшно-педагопчно1 компетентностi магiстрантiв саме аграрних спеща-льностей ще не була предметом цшсного науко-вого дослщження.

Мета статтi - визначити та проаналiзувати на-уковi пiдходи до проблеми формування профе-сшно-педагопчно1 компетентносл магiстрантiв аграрних спецiальностей.

Виклад основного матерiалу. Щдхвд - це комплекс парадигматичних, синтагматичних i пра-гматичних структур i механiзмiв у шзнанш i / або практищ, що характеризуе стратеги i програми, як1 конкурують мiж собою (чи вторично змiнюють один одного), у фшософи, науцi, полiтицi чи в ор-гашзацд життя i дiяльностi людей [2, с. 526].

Аналiз науково! освггньо1 лiтератури показав, що сучасна заруб1жна та вiтчизняна педагопка опе-руе як традицiйними, так i альтернативними науко-вими подходами, як1 е основою освiтнього процесу. Бiльш того, як зазначае Л.А. Марцева, серед науко-вцiв немае одностайносл якi методологiчнi катего-ри вiдносити до пiдходiв, а як1 до принципiв нав-чання - це залежить ввд освггньо1 парадигми, на як1й грунтуеться авторська позищя [3, с. 44]. Досль джуючи проблему застосування наукових пiдходiв в роботах науковщв-педагопв, ми пропонуемо кла-сифiкувати пiдходи до проблеми формування про-фесшно-педагопчно1 компетентностi магiстрантiв аграрних спещальностей на загальнонауковi та кон-кретнонауковi пiдходи. Загальнонауковими пропонуемо виокремити системний, синергетичний, ком-плексний, аксюлопчний. Конкретнонауковими вважаемо за потрiбне виокремити компетентню-ний, особистiсно орiентований, дiяльнiсний, техно-логiчний.

Розглядаючи загальнонауковi подходи, ми встановили, що системний пiдхiд це - напрям методологи дослщжень, який полягае в дослвдженш об'екта як цшсно1 множини елементiв в сукупностi вiдношень 1 зв'язшв м1ж ними [4, с. 67].

Беручи до уваги практичне використання аспе-ктiв системного тдходу [5, с. 33-34], пропонуемо !х наступне ввдображення стосовно процесу формування професшно-педагопчно1 компетентностi ма-пстранлв аграрних спецiальностей:

• Системно-елементний аспект. Включае ви-явлення елементiв навчально-виховного процесу, що формують професiйно-педагогiчну компетент-нiсть майбутнього викладача аграрного ВНЗ, зок-рема, цiлi формування, змют, органiзацiю процесу формування зазначено1 компетентносл в умовах аграрного ВНЗ.

• Системно-структурний аспект. Розглядае внутрiшнi зв'язки i залежностi мiж цiлями, змiстом та оргашзащею процесу формування професiйно-

педагопчною компетентнiстю магiстранта аграрно1 спецiальностi.

• Системно-функцюнальний аспект. Вияв-ляе функцп сформованостi професiйно-педагогiч-но! компетентностi мапстранпв аграрних спецiаль-ностей.

• Системно-ресурсний аспект. Полягае у ви-явленнi ресурсiв, необхвдних для формування про-фесiйно-педагогiчноl компетентносп магiстранта.

• Системно-комунiкацiйний аспект. Вияв-ляе зовнiшнi зв'язки формування професшно-педа-гогiчноl компетентностi з iншими системами.

• Системно-юторичний аспект. Дозволяе з'ясувати умови в чай, що вплинули на необхвд-нiсть формування професшно-педагопчно1 компе-тентностi магiстрантiв аграрного ВНЗ, пройдеш етапи становлення системи формування, сучасний стан, перспективи розвитку.

Застосування системного пiдходу стане тдг-рунтям для створення ефективно1 моделi формування професiйно-педагогiчноl компетентносл ма-гiстранта аграрно1 спецiальностi.

Синергетичний пiдхiд в процеа формування педагопчно1 компетентностi магiстрантiв передба-чае дослщження процесiв переходу складних систем iз невпорядкованого стану в упорядкований i розкривае такi зв'язки мiж елементами цiеl сис-теми, за якими !х сумарна дiя в рамках системи пе-ревищуе за сво1м ефектом просту суму функцш дЦ елементiв, взятих окремо [6, с.77].

Синергетика зазначае, що складна «ввдкрита» система, яка перебувае пвд впливом зовнiшнiх д1янь матерiального, енергетичного чи iнформацiйного характеру, постiйно розвиваеться, набуваючи но-вих форм i якостей, прагнучи до усталених сташв рiвноваги. Студент являе собою таку «вiдкриту систему», що перебувае в полi iнтенсивного впливу величезно1 кiлькостi рiзноманiтних чинник1в об'ективного i суб'ективного характеру. При цьому певна частина чиннишв активно сприяе особислс-ному становленню, професiйному i загальнокуль-турному розвитку студента. 1нша !х частина здатна здiйснювати негативний вплив на студента, гальму-ючи процеси досягнення визначених цiлей освiти [7]. Щоб уникнути цього негативного впливу при формуванш професiйно-педагогiчноl компетентно-сл магiстранта потрiбно забезпечити певне онов-лення змiсту навчання, використання методiв, форм навчання, що характеризуються креатившстю, вiд-критiстю, «що спираються на самостшну пiзнава-льну активнiсть студента мапстратури та е спрямо-ваними на самостiйне встановлення i виршення проблем студентами» [8, с. 68]. Самостшне вирi-шення проблеми не лише робить и надiйнiшою в майбутнiй роботi, але й вщкривае ширшi можливо-стi творчого застосування накопичених знань, що дозволить тдготувати професiйно мобiльного, зда-тного до адаптацп до змiн зовнiшнього оточення викладача, викладача який мае здатшсть до цшесп-рямованого пошуку та прийняття рiшень [8].

Комплексний пiдхiд орiентуе педагогiчний про-цес на продуктивний розвиток людини, тдвищення можливостей формування особистостi, И адаптацп

в сучасному динамiчному суспiльствi, надае мож-ливiсть сприймати людину як цшсну й унiкальну особистiсть, закласти початковi основи стратегii' досягнення вершин iндивiдуального розвитку осо-бистостi в штелектуально-шзнавальнш, емоцiйнiй, мотивацiйно-потребнiснiй сферах [9].

Аналiзуючи думки науковцiв [10, с. 45], вважа-емо за потрiбне виокремити наступнi елементи за-стосування комплексного подходу до формування професiйно-педагогiчноi' компетентностi за умов вищого аграрного закладу як:

• вплив на свщомють, почуття, поведiнку магiстрантiв;

• оргашчна еднiсть зовнiшнього педагопч-ного впливу та самовдосконалення особистостi;

• едшсть i координацiя зусиль ушверситету, навчальноi' групи, сiм'i;

• врахування освiтнього середовища, рiвня розвитку й умови життя колективу, норми взаемин, шдивщуальш i особистiснi особливостi студента та ш

• комплексний характер завдань навчально-виховного процесу.

Аксюлоггчний тдх1д дозволяе спрямувати тд-готовку на формування у студенпв цiннiсного ста-влення до професiйноi дiяльностi (в нашому випа-дку - до педагопчно1' дiяльностi); переносить акцент з викладання конкретноi системи знань на озброення молодих людей певними цшшсними орь ентирами, котрi мають забезпечувати загальну со-цiальну значущiсть спрямованосп 1'хньо1' активно-стi в уах сферах життедiяльностi [11, с. 22].

Беручи до уваги погляди Т.Г. Калюжно1' [12, с.53-55], цiлями формування ирофесшно-педагоп-чно1' компетентностi магiстрантiв аграрних спеща-льностей з точки зору аксюлопчного пiдходу е на-ступш:

• формування духовних iдеалiв майбутшх професiоналiв на основi залучення до основ вичиз-няно! культури, традицш;

• як1сна пiдготовка фахiвцiв, здатних збе-регти i примножити духовш цiнностi;

• включения студентiв в творчу дiяльнiсть духовного саморозвитку;

• подальший розвиток сощального i жит-тевого досвщу студентства, мотивацiйноi сфери, соцiально-комунiкативних умшь;

• формування навик1в ухвалення ршень в послвдовному i вiдповiдальному здшсненш сво1'х соцiальних функцiй;

• шдтримка професiйного зростання;

• громадянське самовизначення;

• усвiдомлене формування сощально прий-нятого способу життя.

Для досягнення поставлених цшей в мапстра-турi аграрного закладу необхвдно:

• створення виховуючого середовища, що безпосередньо впливае на формування особистосп професiонала - майбутнього викладача аграрних дисциплш;

• оптимiзацiя аксюлопчно1', правово1', методично!', органiзацiйно-економiчноi бази виховання;

• розробка змiсту, форм i методiв виховання, адекватних функцiям аграрного навчального закладу, а також модел1 фахiвця-педагога;

• створення необхвдних умов для саморе-алiзацii' особистостц

• створення умов для максимально повного освоення духовних цiнностей, накопичених як украшським суспiльством, так i людством;

• надання допомоги майбутньому виклада-чевi в розкриттi його внутршнього потенцiалу, сприяючи його самореалiзацii;

• стимулювання рефлексii студента магiст-ратури, перш за все для вироблення iндивiдуаль-ного стилю поведiнки;

• видшення i пред'явлення студентам цшно-стей соцiокультурноi сфери, особистiснi i нацiо-нальнi досто1'нства, загальнокультурно1' i про-фесiйноi дiяльностi;

• забезпечення емоцiйних переживань ра-достi життя, впевненосп у власних силах та ш.

Компетентнгсний тдх1д. Погоджуючись з думкою науковщв, як1 зазначають, що знання, на як1 традицшно була зорiентоваиа освiта, в наш час вже не вважаються головним критерiем, а цiнуються вмiния самостшно добути знання та компетентно !х використовувати [10, с.29], вважаемо, що компете-нтнiсний пiдхiд -це не просто просування в проек-туванш стандартiв в1д знань до компетенцш, але використання компетенцiй як своерщного «будiве-льного матерiалу» сильних суб'ективно-осо-бистiсних потенцiалiв особистостi. 1з цим тдходом пов'язуеться посилення духовно-етичних функцш вищо! освiти. Освiта стае способом научшня лю-дини справлятися iз численними непередбаченими проблемами [13].

Якщо порiвнювати знанневий та компетентнi-сний тдходи в освiтi, можна зробити наступш ви-сновки [14, с. 42]:

- мета знанневого тдходу - формування все-бiчно розвинено1' гармонiйноi особистостi, мета компетентнiсного - формування дiяльноi компетентно!' особистостц

- методична реалiзацiя знанневого тдходу ввдбуваеться завдяки педагогу, який навчае, пере-дае знання, з боку студента переважае вщтворення знань, застосування за зразком; методична реалiза-щя компетентнiсного подходу в1дбуваеться через самостшну пошукову дiяльнiсть студентiв, проек-тування навчальних та життевих ситуацiй;

- основш результати навчання при знанне-вому пiдходi - цiнностi, знання, вмiння, навички; при компетентнiсному пiдходi - суб'ектнiсть учiния, цiнностi, знання, вмшня, навички, способи самостiйноi' дiяльностi, особисте ставлення.

1де1' компетентнiсного тдходу, вщповщно до мети нашого дослщження, передбачають створення моделi та технологи формування професшно-педа-гогiчноi' компетентностi мапстранпв з застосуван-ням методiв, форм, умов, що сприятимуть форму-ванню здатностi використовувати знання, вмiння та навички в педагопчнш дiяльностi майбутшми ви-

кладачами аграрних ВНЗ, а також сприятимуть ро-звитковi особиспсних характеристик, необхвдних для майбутньо1 викладацько1 дiяльностi.

Застосування особистiсно орieнтованого пiд-ходу в освт сприяе розвитку особистiсних потен-цiйних можливостей того, хто навчаеться, спрямо-вуе особу на самовдосконалення.

Якщо порiвнювати традицiйний пвдхвд з особиспсно орiентованим [15, с. 8], можемо прослвд-кувати заступнi тенденцп:

- сутнють освiти при традицiйному пiдходi полягае в передачi соцiального досввду через умiння, знання, навички; при особисто орiентова-ному - через розвиток готовносп до самоосвiти та набуття власного досввду;

- традицшний пiдхiд освiти спрямований на тепершне; особисто орiентований - на майбутне;

- головна мета при традицшному пiдходi -передача знань, вмшь, навичок, особистiсть висту-пае лише засобом передачу головна мета особисть сно орiентованого - досягнення такого рiвня освь ченостi, який сшвввдноситься з особистiстю студента;

- показником досягнення мети при традицшному пiдходi е юпит, пiдсумковi ощнки; при особи-стiсно орiентованому пiдходi - здатнiсть до вирi-шення проблем;

- об'ект педагопчно1 оцiнки при традицшному пiдходi - обсяг, яшсть знань; при особистiсно орiентованому пiдходi - рiвень вирiшення проблем;

- основш умови при традицiйному пiдходi -забезпечення доступностi; при особиспсно орiен-тованому - забезпечення значущосп матерiалу;

- традицiйному подходу характерне орiенту-вання на середнього студента з перевагою на сильного студента; при особиспсно орiентованому - го-ловним е орiентування на особистiсть.

Беручи до уваги погляди науковцiв [16, с. 252], реалiзацiю особистiсно орiентованого шдходу при формуваннi профеййно-педагопчно1 компетентно-сп магiстрантiв аграрного фаху вбачаемо у необ-хiдностi:

• визначити життевий досвiд кожного студента мапстратури, пiзнавальнi здiбностi, iнтереси, якiснi характеристики, яш спочатку потрiбно розк-рити, а попм узгодити зi змютом формування педа-гопчно1 освiти та розвинути в навчальному про-цей;

• формувати позитивну мотивацiю студен-пв-аграрив до педагопчно1 дiяльностi, потребу в самошзнанш, самореалiзацil та самовдосконаленш !х в межах майбутньо1 педагопчно1 дiяльностi;

• озбро1ти студентiв мехашзмами адаптацп, саморегуляци, самовиховання, необх1дними для становлення сучасного педагога.

Дiяльнiсний пiдхiд. Ддяльшсть людини - це особлива важлива форма активносп, у результатi реалiзацil яко1 здшснюються перетворення матерь алу, включеного в дiяльнiсть (зовнiшнi предмети, внутрiшня реальшсть людини), перетворення само1 дiяльностi та перетворення того, хто дiе, тобто суб'екта д1яльносп [17, с. 24]. Беручи до уваги думку, що «в умовах вищого навчального закладу

якосп, що необхiднi студентам для 1хньо1 майбут-ньо! професiйноl дiяльностi, найбшьш успiшно фо-рмуються тодi, коли весь змют навчально-вихов-ного процесу максимально наближений до умов практично1 професшно1 дiяльностi майбутнiх фахi-вцiв [18, с. 70]», вважаемо за потрiбне при форму-ваннi професiйно-педагогiчноl компетентносп ма-гiстрантiв аграрних спецiальностей створювати умови максимально наближеш до викладацько1 дi-яльностi з використанням методiв та форм роботи, що допоможуть адаптацil до педагогiчноl дiяльно-стг

Технологiчний пiдхiд. Своерiднiсть наукового дослщження в педагогiчнiй галузi з позицш техно-логiчного п;дходу виявляеться в тому, що досль джуваний педагопчний процес розглядаеться як те-хнолопчний, який завдяки чiтко визначенiй посль довностi крок1в, спрямованих на досягнення заплановано1 мети, дозволяе досягти результапв iз заздалегiдь заданими к1льк1сними та яшсними по-казниками та ввдповщае критерiям технологiчностi [19]. Технологiчний шдхвд до формування профе-сiйно-педагогiчноl компетентносп магiстрантiв аграрних спецiальностей передбачае побудову алгоритму з чггко визначеною структурою еташв, чiтко визначеною метою, змютом, формами та засобами, системою ощнювання результату, що сприятиме ефективнiй пiдготовцi магiстра-аграрiя до майбут-ньо! викладацько1 дiяльностi.

Висновки i мромозиц1Т. Отже, аналiз наукових пiдходiв до формування професiйно-педагогiчноl компетентностi мапстранта аграрно1 спецiальностi показав, що результатом застосування системного пiдходу може бути створення ефективно1 моделi формування вищезгадано1 компетентностi магiст-ранта; застосування синергетичного пiдходу сприятиме активiзацil шзнавально1 дiяльностi студента, особистiсному становленню, професшному i зага-льнокультурному розвитку майбутнього викладача аграрних дисциплiн; комплексний щдхвд допоможе розвитку особистiсних характеристик випускника аграрно1 магiстратури, необх1дних у викладацькш дiяльностi; аксiологiчний пiдхiд дозволяе спряму-вати пiдготовку на формування у студенпв цiннiс-ного ставлення до професiйноl дiяльностi, створити систему цшшсних орiентирiв у майбутнього педагога; компетентшсний п;дх1д сприятиме форму-ванню здатностi майбутнього викладача-аграрiя мобшзувати отриманi в унiверситетi знання, умшня та навички п;д час педагопчно1 дiяльностi; особистiсно орiентований пiдхiд сприяе розвитку та розкриттю особистiсних можливостей майбутнього педагога; дiяльнiсний щдхвд дозволить акти-вiзувати студентiв у процей набуття педагогiчних знань, умшь, навичок, забезпечить мотивацiю на викладацьку дiяльнiсть; технологiчний пiдхiд дозволить побудувати алгоритм формування профе-ййно-педагопчно1 компетентностi, перевiрити його дiевiсть, зробити коригування для ефектив-ного подальшого застосування.

Перспективами подальших дослiджень e

створення ефективно! моделi формування профе-сшно-педагопчно1 компетентностi магiстрантiв аграрних спещальностей.

Лiтература

1. Закон Украши «Про вищу освиу» №1556-VII ввд 01.07.2014 р. / Верховна Рада Украши. - Офiц.вид. - К.: Парлам.вид-во, 2014. - 18 с. - ^блютека офiцiйних видань).

2. Грицанов А.А. Новейший философский словарь / [сост. А.А.Грицанов]. - Мн.: Изд. В.М.Ска-кун, 1998. - 896 с.

3. Марцева Л.А. Теоретичш та методичш ос-нови професiйноï пвдготовки молодших спещалю-тiв радiотехнiчного профiлю: дис.... доктора пед.. наук / 13.00.04 / Марцева Людмила Андривна; Львiвський науково-практичний центр iнст. проф..тех. освгги. - Львiв, 2015. - 459с.

4. Салига Н.М. Системний пвдхвд у вищий школi: [навч. - метод. поабник до курсу] / Н.М. Салига; 1вано-Франшвськ, 2016. -76 с

5. Шабанова Ю.О. Системний шдхвд у вищiй школг [пiдруч. для студ. магiстратури] / Ю.О. Шабанова; М-во освгги i науки Украши; Нац. прн. унт. - Д.: НГУ, 2014. - 120 с.

6. Кузьмшський А.1. Педагогiка вищоï школи: навчальний посiбник / А.1. Кузьмшський. - К.: Знання, 2005.- 486 с.

7. Кавалеров В.А. Синергетика як парадигма фвдософп освгш: методологiчний аналiз / В.А. Кавалеров // Вюник Харк1вського нацiонального уш-верситету iменi В.Н. Каразiна. Серiя «Теорiя куль-тури i фiлософiя науки». - 2012: - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://periodicals.karazin.ua/thcphs/article/view/2431

8. Писарук М.Е. Возможности реализации си-нергетического подхода в образовательном процессе высшей школы. // Наука. Образование. Технологии -2008. [Текст] Материалы международной научно-практической конференции 21-22 марта 2008 г., Барановичи, Респ. Беларусь: в 3 кн. / под общ.ред.В.В. Таруца. - Барановичи: РИО БарГУ, 2008. - Кн.2: Актуальные проблемы реформирования педагогического тобразования / редкол.Н.В. Зайцева (гл.ред) [и др.] - 430с.

9. Гатмов Ю.А. Комплексний пвдхвд до забез-печення якостi пiдготовки фахiвцiв. / Ю.А. Галiмов // Вюник Нацiональноï академп Державно! прикор-донно! служби Украни. - 2011. - №4. - [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/e-journals/Vnadps/2011_4/11guaypf.pdf

10. Стаднiйчук 1.П. Формування техшчно! ком-петентностi технiкiв-механiкiв у процес професш-но1 пiдготовки в аграрних коледжах: дис.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

.. .канд..пед наук / 13.00.04 / Стадшйчук 1рина Пет-piBHa; Житомирський держ. yHiB. îm. 1.Франка -Кшв, 2017 - 177с.

11. Аксюлопчний пiдхiд - основа формування цшсно1 особистостi майбутнього педагога : моног-рaфiя / за заг. ред. Л. О. Хомич. - Кшв-Шжин : Ви-давець ПП М. М Лисенко, 2010. - 143 с.

12. Калюжна Т.Г. Педагопчна aксiологiя в умовах модершзацп професiйно-педaгогiчноï освiти: [моногрaфiя] / за наук. ред. О.В. Уваркшог -К.: Вид-во НПУ iменi М.П.Драгоманова, 2012. -128 с

13. Люова С.В. Професiйнa педагопчна освгга: компетентнiсний пiдхiд: моногрaфiя / за ред. О. А. Дубасенюк. -Житомир : Вид-во ЖДУ îm. I. Франка, 2011. -С.34-53.

14. Савченко О. Я. Упровадження компетент-нiсного пiдходy в почaтковiй освт: здобутки i не-розв'язaнi проблеми // Компетентнiсний пiдхiд в освт: теоретичш засади i практика реaлiзaцiï: ма-терiaли методол. семiнaрy 3 квгг. 2014 р., м.Киïв: [у 2 ч.]. Ч.1 / Нац. акад. пед. наук Украши; [редкол.: В.Г. Кремень (голова), B.I. Луговий (заст. голови), O.I. Ляшенко (заст. голови) та ш] - К.: 1н-т обдаро-вaноï дитини НАПН Украши, 2014 - С.41-51.

15. Коробченко А.А. Проблеми особиспсно орieнтовaного навчання у вищих навчальних закладах / А.а. Коробченко // Збiрник наукових праць Бе-рдянського державного педaгогiчного yнiверситетy (Педaгогiчнi науки). - №4. - Бердянськ: БДПУ, 2005. - С. 5-13.

16. Горбатюк О.В. Особиспсно орieнтовaний пвдхвд до навчання в ВНЗ у сучасних умовах / О.В. Горбатюк // Збiрник наукових праць Кам'янець-По-д^ського нашонального yнiверситетy iM. 1вана Огieнкa. Серiя : Педaгогiчнa. - 2014. - Вип. 20. - С. 252-253.

17. Мартинюк Т. С. Методика реатзацп дiяль-шсного пiдходy у процесi навчання географи Укра-ïни yчнiв 8-9 клаав: дис.. ..канд. пед. наук / 13.00.02 / Мартинюк Тетяна Сергiïвнa; 1нст. педaгогiки НАПН Украши - Кшв 2016, 270с.

18. Мiхеeнко О. I. Теоретичш i методичш ос-нови професшно1' пвдготовки мaйбyтнiх фaхiвцiв зi здоров'я людини до застосування здоров'язмщню-вальних технологiй: дис. ...доктора пед.. наук / 13.00.04 / Мiхеeнко Олександр 1ванович; Терноп. нац. пед. ун-т iM. Володимира Гнатюка - Тернопвдь, 2016 - 492с.

19. Мiршyк О.С. Теоретичне обгрунтування те-хнологiï формування педaгогiчноï компетентносп мaгiстрiв вiйськово-соцiaльного yпрaвлiння в про-цесi професiйноï пiдготовки / О.С. Мiршyк // Проблеми iнженерно-педагогiчноï освiти. - 2014. - № 45. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://library.uipa.edu.ua/images/data/zbirnik/pro blemu45/14.pdf

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.