CC BY
20
УДК 630*612:630*905.2Асист. Ю.Й. Каганяк, канд. с.-г. наук - НЛТУ УкраТни
ЗВ'ЯЗОК В1ДТВОРЕННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В 13 ЯК1СНОЮ СТРУКТУРОЮ Л1СОВОГО ФОНДУ
Аналiзуються результати дослщження стану лiсових pecypciB з диференщащею за обласними лiсогосподарськими об'еднаннями. Ощнено якiсть вiдтворення дерев-них люоресурав. Наводиться характеристика якюно'1' структури люового фонду; чис-лова iнтерпретацiя виснаженосп експлyатацiйних запасiв та площ. Розраховано по-казники забезпеченостi стиглими насадженнями люового фонду для основних груп деревних порiд.
Assist. Yu. Kaganyak - USUFWT
Connection of reproduction of wood resources with qualitative structure
of wood fund
The analysis of results of research of a condition of wood resources with differentiation for regional forest economized associations is made. Quality of reproduction of wood resources is appreciated. It is given the characteristic of qualitative structure of wood fund; numerical interpretation exhausted operational stocks and the areas. It is designed parameters of security by ripe plantings of wood fund for the basic groups of tree species.
Дослщження деревних люових ресурЫв передуе практичному вирь шенню таких проблем як розмщення по шдприемствах або територи обсяпв виробництва, розрахунку величини вщпуску люу, оптим1зацп системи люо-господарських заход1в, вибору програми люовщтворення з врахуванням пев-них лшвничих, техшчних, економ1чних та еколопчних обмежень [2, 6, 8].
На характеристику деревних люових ресурЫв впливае множина фак-тор1в. До основних 1з них можна вщнести регюн, в якому дослщжуеться об'ект (географ1чн1сть), густоту та чисельшсть населення, штенсившсть та рацюнальшсть ведення люового господарства сьогодш та в минулому, при-родш ареали деревних л1сотв1рних порщ, вжову структуру люового фонду, фактичну продуктившсть люових насаджень [1, 5].
Залежно вщ сили та сукупного впливу наведених вище фактор1в на акумулящю деревноi сировини, в межах одинищ облшу (об'екта) формуеться кшьюсна та яюсна характеристика ресурЫв люового фонду. Ii описують низкою яюсних показниюв, величина яких дае змогу отримати бшьш детальну та адекватну числову оцшку ресурсного потенщалу територи або шдприемства.
Об'ект, предмет та методика дослщження. Об'ектом дослщження е яюсна структура люового фонду Украши в розр1з1 обласних люогосподарсь-ких об'еднань. Предметом дослщження е оцшка якост вщтворення деревних люоресурЫв та ii зв'язок 1з виснажешстю експлуатацшних запаЫв та площ (яюсними показниками люового фонду).
С.Г. Сшщиним (1987) запропонував об'ективну юльюсну оцшку змши деревних порщ - критерш змши порщ (Кзп), який розраховуеться за формулами (1-3). За його допомогою можна об'ективно обгрунтувати яюсть вщтво-рення люових ресурЫв (зокрема деревних). Так, у формул! (2) зважуеться частка молодняюв I групи люового фонду вщносно молодняюв I i II груп м'яколистяних деревних порiд, а у формyлi (3) проводиться зважування час-тки стиглого лiсy м'яколистяних деревних порщ.
Науковий тсиик, 2005, вип. 15.3
Р
Кзп = -Р^, (1)
Рсм
Р1 АА $мм1 + ^ммп -мм = 100 ■—--- , (2)
ем1 + е мм11
Рсм=100 ■ ер, (3)
де: есм(ес) - площа стиглих насаджень м'яколистяних порiд (в цшому), га; 8мм1 (Бмм11) - площа молодняюв I та II групи вщповщно для м'яколистяних по-рiд, га; Бм1 - площа молодняюв I групи в цшому, га.
Наслщками штенсифжаци ведення люового господарства може бути виснаження або надмiрне нагромадження стиглого люу. Забезпеченiсть пло-щею експлуатацiйного фонду (БУ) розраховуемо за формулою.
еф ■ п
еу = ^^, (4)
ивлр
де п - кiлькiсть груп вiку (5).
Для перетворення показника забезпеченост стиглим люом в об'емнi одиницi розраховано середнш запас стиглого лiсу, який припадае на одини-цю плошд земель, вкритих лiсовою рослиннiстю (продуктивних площ). Розра-хунок ведеться на основi формули.
тг Мс
МФ = ^, (5)
евлр
Оптимальний показник забезпеченостi лiсового фонду запасом стиглого люу отримуемо як частку мiж Мф та БУ за формулою.
М0 = МФ, (6)
БУ
Вш виражае кiлькiсть деревно! сировини, яку можна отримати з 1 га вкритих люом земель при ращональному веденнi лiсового господарства.
Результати розрахунку. Деяк статистики яюсно! структури люового фонду та його характеристику в регюнальному аспектi подано в табл. 1.
Аналiз результатiв. На яюсну структуру деревних лiсових ресурсiв впливае два взаемопов'язаш процеси - користування та вщтворення. Залежно вiд сшввщношення величини впливу названих процесiв вщбуваеться покра-щення або погiршення яюсно! структури лiсового фонду.
Розрiзняють три види сшввщношень: 1) вiдтворення перевищуе користування; 2) процеси взаемоврiвноваженi; 3) користування перевищуе вщтворен-ня. У першому випадку спостерiгаеться ймовiрне прогнозоване зростання час-тки м'яколистяних деревних порщ у молодняках. В останньому, внаслщок дот-римання нормативiв, частка м'яколистяних порiд у молодняках зменшуеться.
Якщо Кзп менше одинищ, тодi говорять про покращення породного складу люового фонду. Частка м'яколистяних деревних порщ зменшуеться. При величиш критерш 1-0,9 покращення вiдбуваеться повшьно; 0,8-0,6 - по-
мiрно; 0,5 i менше - швидко. Якщо Кзп бiльше 1, тодi вщбуваеться попршен-ня породного складу люового фонду об'екта. При величинi критерш 1,1-1,2 погiршення вщбуваеться повiльно; 1,3-2,0 - помiрно; 2,0 i бшьше - швидко.
Табл. 1. Характеристика ятсноХ структури л1сового фонду
Регюн Рмм Рсм Кзп Характеристика якост1 ввдтворення
Вшницька 4,02 8,25 0,49 Покращення породного складу швидке
Волинська 46,16 47,70 0,97 Покращення породного складу повшьне
Дншропетровська 0,68 19,49 0,04 Покращення породного складу швидке
Донецька 6,67 8,72 0,77 Покращення породного складу пом1рне
Житомирська 31,55 36,50 0,86 Покращення породного складу пом1рне
Закарпатська 0,69 0,43 1,61 Попршення породного складу пом1рне
Запор1зька 2,93 16,30 0,18 Покращення породного складу швидке
1в.-Франювська 2,80 5,59 0,50 Покращення породного складу швидке
Кшвська 22,02 25,97 0,85 Покращення породного складу пом1рне
Юровоградська 2,45 4,02 0,61 Покращення породного складу пом1рне
Кримська 0,12 0,84 0,14 Покращення породного складу швидке
Луганська 10,53 12,65 0,83 Покращення породного складу пом1рне
Льв1вська 9,72 16,79 0,58 Покращення породного складу пом1рне
Микола!вська 1,21 2,68 0,45 Покращення породного складу швидке
Одеська 2,60 12,30 0,21 Покращення породного складу швидке
Полтавська 31,70 47,22 0,67 Покращення породного складу пом1рне
Р1вненська 30,74 29,41 1,05 Попршення породного складу повшьне
Сумська 31,31 32,61 0,96 Покращення породного складу повшьне
Тернопшьська 3,57 9,69 0,37 Покращення породного складу швидке
Харювська 19,16 21,02 0,91 Покращення породного складу повшьне
Херсонська 1,10 24,77 0,04 Покращення породного складу швидке
Хмельницька 11,46 22,28 0,51 Покращення породного складу пом1рне
Черкаська 11,95 9,23 1,29 Попршення породного складу пом1рне
Чершвецька 2,69 2,26 1,19 Попршення породного складу повшьне
Черншвська 39,39 45,11 0,87 Покращення породного складу пом1рне
Результати розрахунку забезпеченост люового фонду стиглими на-садженнями, отриманi за формулами (4-6), подано в табл. 2.
У цшому по репонах спостер^аеться покращення породного складу. За темпом переважае швидке та помiрне покращення. Критерш Кзп перебу-вае в межах 0,04-0,96. Особливо висок темпи покращення е в репонах степо-во! зони, в яких режим ведення люового господарства дуже жорсткий. Лише в чотирьох репонах встановлено тенденщю до попршення породного складу, яке за темпом помiрне та повшьне (1,05-1,61).
Показник 8¥ характеризуе вдаилешсть площ стиглого лiсу в госпо-дарствi вiд оптимальних розмiрiв. Коли 8¥ =1, тодi частка стиглого люу в ль совому фондi нормальна. Якщо Б¥ <1, тодi згiдно з теорiею нормального ль су, забезпеченiсть площею експлуатацiйного фонду недостатня. Якщо 8¥ >1, то спостершаеться нагромадження стиглого люу понад норму.
Реальна забезпеченiсть люового фонду стиглим лiсом iз щнних дерев-них порiд недостатня як за площею, так i за запасом деревно! сировини. Свщ-ченням цього е величина коефщента 8¥, яка для сосни та бука менша за нор-мальну. Лише для м'яколистяних порiд показник 8¥ за величиною е опти-мальним, а подекуди спостерiгаеться i нагромаджння стиглого лiсу понад норму.
Науковий вкник, 2005, вип. 15.3
Табл. 2. Показники забезnеченостi стиглими насадженнями ярового фонду
Регюн Разом Хвойт Твердолистят М'яколистят Сосна Бук
8У Мо 8У Мо 8У Мо 8У Мо 8У Мо 8У Мо
Вшницька 0,65 57 0,26 67 0,63 57 2,17 51 0,26 64 0,20 47
Волинська 0,29 49 0,16 53 0,40 51 0,53 47 0,15 52
Дншропетровська 1,65 32 0,00 44 1,96 30 4,34 46 0,00 44
Донецька 1,07 30 0,06 48 1,23 29 2,65 52 0,06 48
Житомирська 0,72 55 0,53 60 0,71 54 1,30 49 0,53 59
Закарпатська 1,13 80 0,84 95 1,26 75 1,41 59 0,22 65 1,33 77
Запор1зька 1,98 22 2,21 18 3,94 46
1в.-Франювська 0,48 70 0,46 83 0,43 60 1,04 40 0,19 52 0,57 67
Ки!вська 0,49 59 0,32 74 0,66 48 0,99 51 0,32 73 2,50 42
Юровоградська 0,75 38 0,00 68 0,79 38 1,91 47 0,00 68
Кримська 2,80 29 0,29 60 3,44 29 4,30 49 0,29 60 1,89 50
Луганська 1,02 29 0,05 47 1,48 27 2,16 43 0,05 47
Льв1вська 0,55 64 0,40 84 0,61 59 1,06 44 0,25 56 0,88 67
Микола!вська 0,82 24 1,17 24 2,55 41
Одеська 1,23 30 0,00 22 1,26 29 3,47 36 0,00 22
Полтавська 0,64 42 0,05 71 0,67 35 1,98 49 0,05 71
Р1вненська 0,61 44 0,51 44 0,80 45 0,81 34 0,51 44
Сумська 0,46 59 0,32 73 0,38 53 1,12 55 0,32 73
Тернопшьська 0,52 49 0,26 69 0,53 47 1,70 45 0,26 76 0,90 61
Харювська 0,55 42 0,14 57 0,63 37 2,06 50 0,14 57
Херсонська 1,03 30 0,01 54 3,85 25 3,92 49 0,01 54
Хмельницька 0,72 55 0,31 70 0,80 55 1,55 49 0,34 69 0,86 85
Черкаська 0,62 44 0,19 71 0,78 41 1,17 50 0,19 71
Чершвецька 1,09 85 1,34 100 0,81 62 1,69 50 0,34 72 0,79 77
Чершпвська 0,54 56 0,29 71 0,49 50 1,28 54 0,29 71
Висновки. Оптимальна забезпечешсть люового фонду (Мо) запасом деревно! сировини повинна бути у 2-4 рази бшьша, нiж наявна (Мф) по гос-подарству. Проте сьогодш даний показник мшливий, оскiльки пов'язаний з величиною попиту в минулому на певш групи деревних порiд.
Кiлькiсна характеристика БУ свiдчить про те, що рубання деревних ресурсiв групи м'яколистяних порщ вiдбувалася в минулому iз недовикорис-танням розрахунково! лiсосiки. Для листяного, а особливо хвойного господар-ства реальний попит на деревну сировину явно перевищував норму вщпуску.
Такi висновки пiдтверджуються результатами ретроспективного ана-лiзу обсягiв заготiвлi деревини, отриманих вщ рубань головного користуван-ня за перiод 1960-2000 роюв. До 1990 р. вiдсоток заготовлено! деревини вщ розрахунково! лiсосiки становив 101-170 % [10].
Вщомо, що значимють практичного вирiшення проблеми припинення змши порiд велика. Вона вказуе на необхiднiсть регулювання системи люо-користування з особливим акцентом на доглядових рубаннях [3] за молодня-ками, особливо у важких умовах для росту основних типотвiрних порщ.
Лггература
1. Адаменко О.М., Приходько М.М. Региональна еколопя 1 природш ресурси. - 1ва-но-Франкiвськ: Таля, 2000. - 278 с.
2. Анучин Н.П. Проблемы лесопользования. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 264 с.
3. Атрохин В.Г. Биологические основы формирования высокопродуктивных насаждений. - М.: Лесн. пром-сть, 1967. - 180 с.
4. Багинский В.Ф., Терехова Р.Л. Пути совершенствования лесопользования в зоне интенсивного хозяйства// Лесная таксация и лесоустройство. - Красноярск: СибТИ, 1989. -С. 91-97.
5. Варанкин В.В. Методологические вопросы региональной оценки природных ресурсов (на примере лесосырьевых ресурсов). - М.: Наука, 1974. - 239 с.
6. Васильев П.В. Вопросы оценки лесных ресурсов// Плановое хозяйство. - 1968, № 8. - С. 48-54.
7. Короткий довщник люового фонду Украши (за матер1алами обл1ку лю1в станом на 1 с1чня 2002 року). - 1ртнь: ДКЛГУ, 2003. - 149 с.
8. Поздняков Л.К. Лесное ресурсоведение. Новосибирск: Наука, 1973. - 120 с.
9. Синицын С.Г. Рациональное лесопользование. - М.: Агропромиздат, 1987. -
333 с.
10. Фурдичко О.1. Карпатсью люи: проблеми еколопчно'! безпеки, сталого розвитку г1рського рег1ону. - Льв1в: Б1бльос, 2002. - 192 с.
