CC BY
52
УДК 616.22-002: 616.231-053.2:613.1
ЗВ'ЯЗОК СТЕНОЗУЮЧОГО ЛАРИНГОТРАХЕ1ТУ I РЕЦИДИВУЮЧОГО СТЕНОЗУЮЧОГО ЛАРИНГОТРАХЕ1ТУ У Д1ТЕЙ З ПОГОДНИМИ УМОВАМИ
Проведено аналiз частоти епiзодiв стенозуючого ларинготрахе!'ту (СЛТ) i рецидивуючого стенозуючого ларинготрахе!'ту (РСЛТ) у дтей м. Вiнницi за 2000-2004 рр. при рiзних медичних типах погоди. За п'ятирiчний перюд спостереження виявлено прямий кореляцiйний зв'язок РСЛТ (р<0,05) та СЛТ (р<0,1) iз погодою гiпоксичного типу i зворотний кореляцiйний зв'язок - РСЛТ iз стiйкою iндиферентною погодою (р<0,01). В перiод мтамально! циркуляцп рестраторних вiрусiв (червень, липень, серпень) прямий зв'язок виявлено мiж РСЛТ i погодою гiпоксичного типу (р<0,1) та мiж СЛТ i нестiйкою погодою ппоксичного типу з елементами погоди спастичного типу (р<0,1). В перюд максимально! циркуляцп респiраторних вiрусiв (березень, жовтень, листопад) виявлено зворотний зв'язок мiж РСЛТ i стiйкою тдиферентною погодою (р<0,1). Не виявлено кореляцшних зв'язкiв мiж СЛТ i погодою в перюд максимально! циркуляцп рестраторних вiрусiв, що свiдчить про бшьш потужний вплив iнших чинникiв, зокрема вiрусно! iнфекцi!, на виникнення СЛТ у дтей. Кореляцiйнi зв'язки i СЛТ, i РСЛТ з погодою е слабкими, що свiдчить про другоряднiсть погодних умов в rенезi цих захворювань. При цьому зв'язок РСЛТ з погодою бшьш тюний, з вищим рiвнем значущостi кореляцш, прослiдковуеться в усi перiоди спостереження, на вщмшу вiд СЛТ.
Ключов! слова: стенозуючий ларинготрахе!т, медичт типи погоди, д1ти.
Робота е фрагментом НДР «Сучасш аспекти етюлогн, патоморфогенезу, клжки, дiагностики вiрусноi шфекциу дтей. Пiдходи до л^вання», № держреестраци 0109и004521.
Одшею з основных медико-сощальних задач на сьогодшшнш день е виявлення причинно-наслщкових зв'язюв м1ж станом навколишнього середовища та здоров'ям людини { проведення превентивних заход1в, направлених на ослаблення несприятливого впливу довкшля [6, 11, 21]. Для управлшня ризиками на р1внях вщ мюцевого до глобального щодо несприятливих наслщюв впливу зовшшнього середовища на здоров'я населення необхщна м1жнародна оргашзащя мошторингу природних систем [5, 12, 20].
Погода 1 ктмат е важливими складовими середовища юнування, що д1ють на оргашзм як безпосередньо, так { опосередковано (змша концентрацш природних { техногенних аерополютанпв, поширення ешдемш, тощо) [7, 14, 16, 17]. Безпосередня д1я пов'язана не тшьки з екстремальними коливаннями метеоролопчних { гелюф1зичних фактор1в, а й 1з звичайними сезонними { циркадними коливаннями [2, 15, 16, 19, 23]. Вплив цих фактор1в на оргашзм багатогранний { до кшця не з'ясований [16, 22]. Для об'ективно! оцшки впливу погодних умов на оргашзм людини були запропоноваш медичш класифшацп погоди [5, 8, 18]. Класифшащя В.Ф. Овчарово! 1 сшвавт. (1974), яка розроблена на основ1 кл1матоф1зюлопчних { синоптико-метеоролопчних дослщжень, е одшею з найпоширешших [8, 13]. За класифшащею видшяють с1м тишв погоди: стшку 1ндиферентну погоду, нестшку погоду з переходом шдиферентно! у погоду спастичного типу, погоду спастичного типу, нестшку погоду спастичного типу з елементами погоди ппоксичного типу, погоду ппоксичного типу, нестшку погоду ппоксичного типу з елементами погоди спастичного типу, перехщ погоди спастичного типу в стшку шдиферентну. Вважаеться, що найбшьш виражеш метеопатичш реакцп спостерпаються в перюд змши пов1тряних мас, яю характеризуються контрастними ф1зичними властивостями. В таких випадках можуть формуватися синоптико-метеоролопчш умови, що викликають в оргашзм1 реакцп ппоксичного, спастичного, тошзуючого чи гшотензивного характеру. "Ппоксичний" ефект найбшьш виразно проявляеться в дш, коли встановлюеться область низького атмосферного тиску в зош теплого атмосферного фронту. Одшею з основних причин "ппоксичного" ефекту атмосфери е значне зменшення концентрацп кисню в поверь Вторгнення холодного атмосферного фронту, що поеднуе холодне вологе пов1тря з високим атмосферним тиском { сильним в1тром, зумовлюе посилення в оргашзм1 реакцш спастичного характеру. "Ппотензивний" ефект частше спостерпаеться при руйнуванш антициклону { наближенш теплого атмосферного фронту, "тошзуючий" ефект - при наближенш холодного атмосферного фронту. Наближення чи вщдалення одночасно теплого 1 холодного атмосферних фронпв може супроводжуватись появою кшькох метеопатичних ефекпв [9, 10].
На думку фах1вщв, використання медично! тишзацп погоди повинно проводитись як з урахуванням кл1матичних { сезонних особливостей, так { з урахуванням ступеня мшливост метеоелеменпв [1, 4].
В доступнш лiтературi ми не знайшли повщомлень щодо впливу погодних умов з рiзним ступенем мiждобово! мiнливостi на виникнення стенозуючого ларинготрахе!ту (СЛТ) i рецидивуючого стенозуючого ларинготрахе!ту (РСЛТ) у дггей.
Метою роботи було вивчення впливу погодних умов з рiзним ступенем мiждобово! мiнливостi метеорологiчних факторiв (МФ) на частоту СЛТ i РСЛТ у дiтей на основi використання медично! тишзацн погоди.
Матерiал та методи дослiдження. Проведено аналiз звернень за медичною допомогою дтей зi СЛТ вiком до 14 роюв у м. Вiнницi протягом 2000-2004 рр. за даними станцп швидко! медично! допомоги та обласно! ктшчно! дитячо! шфекцшно! лiкарнi. 1-3 ешзоди захворювання у хворого трактували як СЛТ, починаючи з 4 ешзоду - як РСЛТ. Оцшку основних МФ: температури повiтря, атмосферного тиску, вщносно! вологостi повiтря, парщального тиску водяно! пари, вмiсту кисню в повiтрi, швидкостi та напрямку в^ру, !х добових та мiждобових коливань за дослiджуваний перiод проводили за даними Вшницького обласного центру з пдрометеорологн. Синоптичнi ситуацн анатзували за матерiалами архiву Державно! Пдрометеоролопчно! служби Укра!ни (карти Б206 та аналiз приземний). Медичну типiзацiю погоди проводили за класифшащею В.Ф. Овчаровой i спiвавт. (1974), оцiнку бютропност кожного типу погоди - за В.Г. Бардовим (2000) шляхом визначення ступеня мiждобових коливань середньодобових значень температури пов^ря, атмосферного тиску, вщносно! вологостi повiтря, парцiального тиску водяно! пари, вмюту кисню в поверь
Дуже слабким вважався такий стушнь мiнливостi погоди, при якому за добу температура пов^ря змiнювалась в межах ±2,5оС, атмосферний тиск - в межах ±0,25 кПа (2,5 мбар), вщносна вологють повiтря - в межах ±10%, парщальний тиск водяно! пари - в межах ±0,05 кПа (0,5 мбар), вмют кисню в повiтрi - в межах ±2,5 г/м3. Мiнливiсть вважали слабкою, якщо коливання показникiв були бшьшими у 2 рази, помiрною - у 4 рази, вираженою - у 8 разiв, рiзко вираженою - понад 8 разiв. Загальний показник мiнливостi погоди встановлювався за максимальним значенням коливань показниюв окремих метеоелементiв.
Перiоди максимально! (березень, жовтень, листопад) та мшмально! (червень, липень, серпень) циркуляцп респiраторних вiрусiв визначили за результатами багаторiчного спостереження за динамшою респiраторних вiрусiв фруив грипу, парагрипу, аденовiрусiв, респiраторно-синцитiальних вiрусiв), виявлених у хворих зi СЛТ i РСЛТ. Статистичний аналiз розбiжностей проводився за допомогою непараметричних методiв: критерiю хi-квадрат Пiрсона, iз застосуванням у разi необхiдностi поправки Йетса, та точного критерда Фiшера.
Результати дослщження та 1х обговорення. За п'ятирiчний перiод спостереження (табл.1) у м. Вшнищ найбiльше днiв припало на погоду спастичного типу з елементами погоди гшоксичного типу (26,5%), найменше - на перехщ погоди спастичного типу в стшку iндиферентну (2,0%). Переважали днi з дуже слабким i слабким ступенем мiждобово! мiнливостi МФ (40,5%), дещо бшьше третини всього перiоду становили дш з помiрною мiнливiстю (36,6%), найменше було дшв з вираженою i рiзко вираженою мiнливiстю (22,9%). Найменш мiнливою виявилась стiйка iндиферентна погода, що характеризувалась найбiльшою часткою дшв з дуже слабким i слабким ступенем мiждобово! мiнливостi МФ та найменшою часткою днiв з вираженим i рiзко вираженим ступенем мшливост МФ (54,3% i 16,7% вщповщно). Частка днiв з вираженою i рiзко вираженою мiнливiстю МФ була найбшьшою при гiпоксичному типi погоди (27,7%).
Перюд максимально! циркуляцi! ресшраторних вiрусiв (березень, жовтень, листопад) за розподшом типiв погоди був подiбним до п'ятирiчного перiоду спостереження (табл.2). На вiдмiну вiд останнього частка дшв з погодою спастичного типу з елементами погоди гшоксичного типу була дещо бшьшою (28,9% проти 26,5%), а з погодою гшоксичного типу з елементами погоди спастичного типу - дещо меншою (15% проти 17,2%). Однак, ютотно! рiзницi мiж цими перюдами в розподш тишв погоди не було (р>0,1).
Найменшими мiждобовими коливаннями МФ за даний перюд, як i за попереднш перiод, характеризувалась стiйка iндиферентна погода, при якiй кiлькiсть дшв з дуже слабкою i слабкою мшливютю МФ склала 57,6%, а з вираженою i рiзко вираженою - лише 9,6%. Найбшьш мшливою, на вiдмiну вiд усього перюду спостереження, виявилась погода спастичного типу з елементами погоди гшоксичного типу, при якш кшьюсть днiв з вираженою i рiзко вираженою мшливютю МФ склала 24,8%, а з дуже слабкою i слабкою - 33,0%. Однак, суттево! рiзницi мiж перiодами спостереження за ступенем мшливосп погоди не було (р>0,1).
Структура титв погоди у перюд мшмально! циркуляци респiраторних вiрусiв (червень, липень, серпень) вiдрiзнялась вiд структури за весь перюд спостереження та перiоду максимально! циркуляци ресшраторних вiрусiв за рахунок збшьшення питомо! ваги стiйко! iндиферентно! погоди та нестiйко! погоди з переходом iндиферентно! у погоду спастичного типу i зменшенням питомо! ваги погоди спастичного типу, гшоксичного типу та спастичного типу з елементами гшоксичного типу (табл.3).
Таблиця 1
Частота епiзодiв СЛТ i РСЛТ у д^ей в залежностi вiд типу погоди та ступеня мгждобово!'
мшливосп МФ за пе ршд 2000 - 2004 рр.
Типи погоди Показник Дуже слабкий Слабкий Пом1рний Виражений Р1зко виражений
Стшка шдиферентна Дш 40 (2,2%) 67 (3,7%) 57 (3,1%) 29 (1,6%) 4 (0,2%)
Випадки СЛТ 32 (2,1%) 69 (4,6%) 31 (2,1%) 27 (1,8%) 2 (0,1%)
Випадки РСЛТ 6 (6,5%) 3 (3,3%) 2 (2,2%) 0 (0,0%) 0 (0,0%)
Нестшка з переходом шдиферентно! у спастичний тип Дш 20 (1,1%) 48 (2,6%) 53 (2,9%) 28 (1,5%) 3 (0,2%)
Випадки СЛТ 13 (0,9%) 30 (2,0%) 38 (2,5%) 20 (1,3%) 3 (0,2%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 2 (2,2%) 3 (3,3%) 2 (2,2%) 0 (0,0%)
Спастичного типу Дш 52 (2,8%) 116 (6,3%) 134 (7,3%) 62 (3,4%) 11 (0,6%)
Випадки СЛТ 45 (3,0%) 122 (8,1%) 130 (8,7%) 47 (3,1%) 7 (0,5%)
Випадки РСЛТ 1 (1,1%) 2 (2,2%) 9 (9,8%) 2 (2,2%) 0 (0,0%)
Нестшка спастичного типу з елементами гшоксичного типу Дш 37 (2,0%) 127 (7,0%) 192 (10,5%) 114 (6,2%) 15 (0,8%)
Випадки СЛТ 32 (2,1%) 100 (6,7%) 168 (11,2%) 98 (6,5%) 8 (0,5%)
Випадки РСЛТ 1 (1,1%) 8 (8,7%) 11 (12,0%) 8 (8,7%) 0 (0,0%)
Гшоксичного типу Дш 31 (1,7%) 61 (3,3%) 101 (5,5%) 60 (3,3%) 14 (0,8%)
Випадки СЛТ 18 (1,2%) 43 (2,9%) 85 (5,7%) 51 (3,4%) 12 (0,8%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 1 (1,1%) 5 (5,4%) 6 (6,5%) 2 (2,2%)
Нестшка гшоксичного типу з елементами спастичного типу Дш 35 (1,9%) 89 (4,9%) 120 (6,6%) 64 (3,5%) 6 (0,3%)
Випадки СЛТ 24 (1,6%) 53 (3,5%) 104 (6,9%) 47 (3,1%) 2 (0,1%)
Випадки РСЛТ 1 (1,1%) 5 (5,4%) 5 (5,4%) 3 (3,3%) 1 (1,1%)
Перехщ спастичного типу в стшку шдиферентну Дш 3 (0,2%) 13 (0,7%) 12 (0,7%) 6 (0,3%) 2 (0,1%)
Випадки СЛТ 4 (0,3%) 12 (0,8%) 14 (0,9%) 7 (0,5%) 1 (0,1%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 2 (2,2%) 0 (0,0%) 1 (1,1%) 0 (0,0%)
* у дужках наведено питому вагу дшв або кшьгасть випадгав захворювання в загальнш структур1 за перюд спостереження
Таблиця 2
Частота епiзодiв СЛТ i РСЛТ у д^ей в залежностi вщ типу погоди та ступеня мiждобовоl
мiнливостi МФ в перiод максимально'! циркуляци ресшраторних вiрусiв (березень, жовтень, __листопад) за 2000 - 2004 рр.___
Типи погоди Показник Дуже слабкий Слабкий Пом1рний Виражений Р1зко виражений
Стшка шдиферентна Дш 11 (2,4%) 19 (4,1 %0 17 (3,7%) 5 (1,1%) 0 (0,0%)
Випадки СЛТ 15 (3,2%) 27 (5,8%) 14 (3,0%) 8 (1,7%) 0 (0,0%)
Випадки РСЛТ 3 (10,0%) 2 (6,7%) 1 (3,3%) 0 (0,0%) 0 (0,0%)
Нестшка з переходом шдиферентно! у спастичний тип Дш 3 (0,7%) 11 (2,4%) 16 (3,5%) 7 (1,5%) 0 (0,0%)
Випадки СЛТ 1 (0,2%) 11 (2,4%) 18 (3,9%) 8 (1,7%) 0 (0,0%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 1 (3,3%) 2 (6,7%) 0 (0,0%) 0 (0,0%)
Спастичного типу Дш 11 (2,4%) 35 (7,6%) 33 (7,2%) 16 (3,5%) 2 (0,4%)
Випадки СЛТ 11 (2,4%) 47 (10,1%) 41 (8,8%) 16 (3,4%) 2 (0,4%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 1 (3,3%) 4 (13,3%) 1 (3,3%) 0 (0,0%)
Нестшка спастичного типу з елементами гшоксичного типу Дш 13 (2,8%) 31 (6,7%) 56 (12,2%) 29 (6,3%) 4 (0,9%)
Випадки СЛТ 14 (3,0%) 32 (6,9%) 52 (11,2%) 26 (5,6%) 2 (0,4%)
Випадки РСЛТ 1 (3,3%) 1 (3,3%) 3 (10,0%) 2 (6,7%) 0 (0,0%)
Гшоксичного типу Дш 6 (1,3%) 16 (3,5%) 31 (6,7%) 11 (2,4) 2 (0,4%)
Випадки СЛТ 1 (0,2%) 13 (2,8%) 26 (5,6%) 9 (1,9%) 4 (0,9%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 1 (3,3%) 1 (3,3%) 0 (0,0%) 1 (3,3%)
Нестшка гшоксичного типу з елементами спастичного типу Дш 6 (1,3%) 21 (4,6%) 29 (6,3%) 11 (2,4) 2 (0,4%)
Випадки СЛТ 2 (0,4%) 17 (3,7%) 24 (5,2%) 10 (2,2%) 1 (0,2%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 2 (6,7%) 0 (0,0%) 1 (3,3%) 0 (0,0%)
Перехщ спастичного типу в стшку шдиферентну Дш 1 (0,2%) 1 (0,2%) 3 (0,7%) 1 (0,2%) 0 (0,0%)
Випадки СЛТ 3 (0,6%) 2 (0,4%) 7 (1,5%) 0 (0,0%) 0 (0,0%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 1 (3,3%) 0 (0,0%) 1 (3,3%) 0 (0,0%)
* в дужках наведено питому вагу дшв або гальгасть випадгав захворювання в загальнш структур! за перюд спостереження
При цьому за часткою дшв стшко! iндиферентно! погоди значущою рiзниця була лише мiж перiодом мiнiмально! циркуляцi! ресшраторних вiрусiв i п'ятирiчним перiодом спостереження (р<0,05). Найбiльшою питомою вагою дшв з дуже слабким i слабким ступенем мiждобово! мiнливостi МФ в перюд мшмально! циркуляцi! респiраторних вiрусiв характеризувалась погода гiпоксичного типу з елементами погоди спастичного типу (52,5%), найменшою - погода спастичного типу з елементами погоди гшоксичного типу (35,2%). Частка дшв з вираженою i рiзко
вираженою мшливютю МФ була найбшьшою при погод1 гшоксичного типу (36,2%), найменшою -при переход! спастичного типу погоди в стшку шдиферентну (12,5%).
Таблиця 3
Частота епiзодiв СЛТ i РСЛТ у дiтей в залежност вiд типу погоди та ступеня мгждобово!"
мiнливостi МФ в перiод м^мальноТ циркуляцп респiраторних вiрусiв (червень, липень, __серпень) за 2000 - 2004 рр.___
Типи погоди Показник Дуже слабкий Слабкий Пом1рний Виражений Р1зко виражений
Стшка шдиферентна Дш 13 (2,8%) 22 (4,8%) 18 (3,9%) 12 (2,6%) 3 (0,7%)
Випадки СЛТ 2 (0,9%) 17 (8,1%) 1 (1,9%) 5 (2,4%) 2 (0,9%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 0 (0,0%) 1 (7,7%) 0 (0,0%) 0 (0,0%)
Нестойка з переходом шдиферентно! у спастичний тип Дш 7 (1,5%) 17 (3,7%) 14 (3,0%) 9 (2,0%) 2 (0,4%)
Випадки СЛТ 3 (1,4%) 8 (3,8%) 5 (2,4%) 1 (0,5%) 3 (1,4%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 1 (7,7%) 0 (0,0%) 1 (7,7%) 0 (0,0%)
Спастичного типу Дш 9 (2,0%) 25 (5,4%) 31 (6,7%) 18 (3,9%) 6 (1,3%)
Випадки СЛТ 5 (2,4%) 8 (3,8%) 22 (10,4%) 6 (2,8%) 1 (0,5%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 0 (0,0%) 2 (15,4%) 0 (0,0%) 0 (0,0%)
Нестойка спастичного типу з елементами гшоксичного типу Дш 10 (2,2%) 28 (6,1%) 32 (6,7%) 33 (7,2%) 5 (1,1%)
Випадки СЛТ 2 (0,9%) 16 (7,6%) 21 (10,0%) 19 (9,0%) 3 (1,4%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 2 (15,4%) 0 (0,0%) 1 (7,7%) 0 (0,0%)
Гшоксичного типу Дш 12 (2,6%) 13 (2,8%) 12 (2,6%) 17 (3,7%) 4 (0,9%)
Випадки СЛТ 3 (1,4%) 7 (3,3%) 5 (2,4%) 8 (3,8%) 0 (0,0%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 0 (0,0%) 0 (0,0%) 2 (15,4%) 1 (7,7%)
Нестойка гшоксичного типу з елементами спастичного типу Дш 11 (2,4%) 31 (6,7%) 23 (5,0%) 12 (2,6%) 3 (0,7%)
Випадки СЛТ 2 (0,9%) 8 (3,8%) 15 (7,1%) 5 (2,4%) 1 (0,5%)
Випадки РСЛТ 1 (7,7%) 1 (7,7%) 0 (0,0%) 0 (0,0%) 0 (0,0%)
Перехщ спастичного типу в стшку шдиферентну Дш 2 (0,4%) 2 (0,4%) 3 (0,7%) 1 (0,2%) 0 (0,0%)
Випадки СЛТ 1 (0,5%) 1 (0,5%) 1 (0,5%) 1 (0,5%) 0 (0,0%)
Випадки РСЛТ 0 (0,0%) 0 (0,0%) 0 (0,0%) 0 (0,0%) 0 (0,0%)
* в дужках наведено питому вагу дшв або кшьгасть випадгав захворювання в загальнш структур за перюд спостереження
Достов1рно меншою була частка дшв з пом1рною мшливютю МФ у перюд мшмально! циркуляцп ресшраторних в1рус1в в пор!внянш з п'ятир1чним перюдом спостереження (р<0,01) та з перюдом максимально! циркуляцй ресшраторних в1рус1в (р<0,001). Натомють частка дшв з р1зко вираженою мшливютю МФ в цей перюд була значно бшьшою в пор!внянш з шшими перюдами (р<0,05).
Отже, не виявлено значущо! р!знищ м1ж п'ятир1чним перюдом спостереження { перюдом максимально! циркуляцй ресшраторних в1рус1в н за структурою медичних тишв погоди, н за ступенем м1ждобово! мшливосп МФ. На вщмшу вщ шших перюд!в, перюд мшмально! циркуляцй ресшраторних в1рус1в характеризувався бшьшою часткою стшко! ¿ндиферентно! погоди та погоди з р1зким ступенем м1ждобово! мшливосп МФ { меншою часткою погоди з пом1рним ступенем мшливосп МФ.
Для оцшки кшькюних характеристик зв'язку СЛТ { РСЛТ з погодними умовами проведено кореляцшний анал1з м1ж випадками захворювань { медичними типами погоди за р!зш перюди спостереження з урахуванням м1ждобово! мшливосп МФ (рис.).
-0.2
■ р-=ОД " рс0,05
I Бесь перкщ спостереження ■ Пер|од максимально* циркуляр« реет раторних в|руав * Перкщ шшмальнрщиркуляци респ|раторних а|руан
Рис. Значущi коефщенти рангово! кореляцi! Спiрмена (г8) мiж СЛТ та РСЛТ у дтей i типами погоди.
За результатами анатзу, що охоплював весь перюд спостереження, встановлено значущий зв'язок м1ж РСЛТ { стшкою шдиферентною погодою (р<0,01) та погодою гшоксичного типу
(р<0,05). За кшьюсними характеристиками зв'язок РСЛТ зi стшкою iндиферентною погодою е зворотним (при зменшенш мiждобових коливань МФ кшьюсть випадюв захворювання збiльшувалась) та слабким (менше 0,3). Кореляцшний зв'язок випадюв РСЛТ з погодою гшоксичного типу е прямим (при збшьшенш мiждобових коливань МФ кiлькiсть випадюв захворювання збiльшувалась), також слабко! сили. На вщмшу вiд РСЛТ, при СЛТ виявлено кореляцiйний зв'язок з менш високим рiвнем статистично! значущосп (р<0,1) з погодою гiпоксичного типу. Цей зв'язок е зворотним, слабкого ступеня.
В перюд максимально! циркуляцн ресшраторних вiрусiв значущих кореляцiйних зв'язюв мiж СЛТ i погодою не виявлено, виявлено лише зворотний слабкий зв'язок з рiвнем статистично! значущосп 90% мiж РСЛТ i стшкою iндиферентною погодою. Натомiсть в перюд мшмально! циркуляцi! респiраторних вiрусiв виявлено прямий слабкий зв'язок з рiвнем значущосп кореляцш 90% мiж СЛТ i нестiйкою погодою гiпоксичного типу з елементами погоди спастичного типу та мiж РСЛТ i погодою гшоксичного типу.
Отже, вплив погодних умов на розвиток РСЛТ е бшьш вираженим в порiвняннi з впливом на СЛТ, що свщчить про певнi вiдмiнностi в генезi цих захворювань.
1. Протягом 2000-2004рр. у м. Вiнницi найбiльше дшв припало на погоду спастичного типу з елементами погоди гшоксичного типу, переважали дш з дуже слабким i слабким ступенем мiждобово! мшливосп МФ. Не було достовiрно! рiзницi мiж п'ятирiчним перiодом спостереження i перiодом максимально! циркуляцi! респiраторних вiрусiв нi за структурою медичних тишв погоди, нi за ступенем мiждобово! мiнливостi МФ. Перiод мiнiмально! циркуляцн ресшраторних вiрусiв iстотно вiдрiзнявся вщ iнших бiльшою питомою вагою стшко! iндиферентно! погоди та погоди з рiзким ступенем мiждобово! мiнливостi МФ та меншою питомою вагою погоди з помiрним ступенем мшливосп МФ.
2. За п'ятирiчний перiод спостереження виявлено прямий кореляцшний зв'язок РСЛТ (р<0,05) та СЛТ (р<0,1) з погодою гшоксичного типу i зворотний кореляцшний зв'язок РСЛТ iз стшкою вдиферентною погодою (р<0,01).
3. В перюд мшмально! циркуляцi! респiраторних вiрусiв прямий зв'язок виявлено мiж РСЛТ i погодою гiпоксичного типу (р<0,1) та мiж СЛТ i нестшкою погодою гiпоксичного типу з елементами погоди спастичного типу (р<0,1).
4. В перюд максимально! циркуляцн ресшраторних вiрусiв виявлено зворотний зв'язок мiж РСЛТ i стiйкою iндиферентною погодою (р<0,1). Не виявлено кореляцiйних зв'язюв мiж СЛТ i погодою в перюд максимально! циркуляцн ресшраторних вiрусiв, що свщчить про бшьш потужний вплив шших чинниюв, зокрема вiрусно! iнфекцi!, на виникнення СЛТ у дггей.
5. Кореляцiйнi зв'язки i СЛТ, i РСЛТ з погодою е слабкими, що свiдчить про другорядтсть погодних умов в генезi цих захворювань. При цьому зв'язок РСЛТ з погодою бшьш тюний, з вищим рiвнем значущостi кореляцш, прослщковуеться в усi перiоди спостереження, на вiдмiну вiд СЛТ.
Перспективою подальшого дослгдження може стати вивчення впливу техногенних аерополютантiв на виникнення СЛТ в залежностi вiд погодних умов.
1. Бардов В. Г. Гигиеническое изучение влияния климато-погодных условий на течение гипертонической болезни: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.07 «Гигиена» / В. Г. Бардов // - К.,- 1976. - 35 с.
2. Бреус Т. К. Медицинские эффекты геомагнитных бурь / Т.К. Бреус, Ф.И. Комаров, С.И. Рапопорт // Клинич. медицина. - 2005. - Т. 83, № 3. - С. 4-12.
3. Григорьев И. И. Краткое руководство по составлению медицинских прогнозов погоды / И. И. Григорьев, И. Г. Парамонов, М. М. Тен // - М.: Гидрометеоиздат, - 1974. - 14 с.
4. Гончарук Е. И. Общая гигиена: пропедевтика гигиены / Е. И. Гончарук, Ю. И. Кундиев, В. Г. Бардов // - К.: Вища школа, - 2000. - C. 210-211.
5. Григорьев А. И. Об исследованиях влияния изменений погоды и климата на здоровье человека в программе Президиума РАН «Фундаментальные науки - медицине» / А. И. Григорьев, А. А. Макоско // Земля и вселенная. - 2009. -№ 3. - С. 20-26.
6. Григорьев К. И. Метеопрофилактика в педиатрии / К. И. Григорьев // - М.: Русский врач, - 2010. - 115 с.
7. Караваев В. Е. Влияние эколого-климатических факторов на частоту и течение стенозирующих ларинготрахеитов при ОРЗ у детей / В. Е. Караваев, С. Н. Орлова, Т. М. Аленина [и др.] // Гигиена и санитария. - 2007. - №2. - С. 7-9
8. Овчарова В. Ф. Специализированный прогноз погоды для медицинских целей и профилактика метеопатологических реакций / В. Ф. Овчарова, И. В. Бутьева, Т. Г. Швейнова [и др.] // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 1974. - № 2. - С.109-119.
9. Овчарова В. Ф. Медицинская интерпретация синоптических и метеорологических прогнозов/ В. Ф. Овчарова // -Новосибирск: Сиб. филиал АМН СССР, - 1978. - С. 38-44.
10. Овчарова В. Ф. Методика прогнозирования метеопатических реакций, обусловленных термическим дискомфортом и метеопатическими эффектами атмосферы: методические рекомендации / В. Ф. Овчарова, И. В. Бутьева // - М., - 1982. - 29 с.
11. Патнко I. Я. Метеопатолопя як медико-сощальна проблема / I. Я. Патнко // Вюник сощально! ппени та оргашзацп охорони здоров'я Укра'ши. - 2013. - №4. - С. 66-70.
12. Ревич Б. А. О необходимости защиты здоровья населения от климатических изменений / Б. А. Ревич // Гигиена и санитария. - 2009. - №4. - С. 60-64.
13. Саралинова Г. М. Влияние различных типов погоды на функцию внешнего дыхания у детей, больных бронхиальной астмой / Г. М. Саралинова, Е. Л. Поважная, Ф. М. Тойчиева [и др.] // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 2000. - №3. - С. 15-17.
14. Ягодинский В. Н. Учение о циклах эпидемий. Гелиоэпидемиология: стратегия и прогноз / В. Н. Ягодинский // - М.: Терика, - 2006. - 253 с.
15. Abrignani M. G. Effects of ambient temperature, humidity, and other meteorological variables on hospital admissions for angina pectoris / M. G. Abrignani, S. Corrao, G. B. Biondoet, [et al.] // Eur J Prevent Cardiol. - 2012. - Vol. 19, N 3. - P. 342-348
16. Atkinson P. R. Weather factors associated with paediatric croup presentations to an Australian emergency department / P. R. Atkinson, A. A. Boyle, R. S. Lennon // Emerg Med J. - 2014. - Vol.31, N 2. - P. 160-162.
17. Laaidi K. Pollens,pollinoses et meteorologie / K. Laaidi, M. Laaidi, J.P. Besancenot // Meteorologie. - 1997. - Vol. 8, N 20. -P. 41-56.
18. Lecha Estela L.B. Biometeorological classification of daily weather types for the humid tropics / L. B. Lecha Estela // Int. J. Biometeorol. - 1998. - Vol.42, N 2. - P. 77-83.
19. Muller J. E. Circadian variation and triggers of onset of acute cardiovascular disease / J. E. Muller, G. H. Toiler, P. H. Stone // Circulation. - 1989. - Vol.79, N 4. - P. 733-743.
20. McMichael A. J. World Health Assembly 2008: climate change and health /. A. J. McMichael, M. Neira, D.L. Heymann // Lancet. - 2008. -Vol.371, N 9628. - P. 1895-1896.
21. McMichael A. J. Climate change and infectious diseases / A. J. McMichael, R. E. Woodruff // The social ecology of infectious diseases / - New York, NY: Academic Press, - 2008. - P. 378-407.
22. Zebenholzer K. Migraine and weather: a prospective diary-based analysis / K. Zebenholzer, E. Rudel, S. Frantal, [et al.] // Cephalalgia. - 2011. - Vol.31, N 4. - P. 391-400.
23. Wilson J. Thunderstorms and asthma: A review of current research progress / J. Wilson, B. Pyatt // J. Meteorol. - 1996. -Vol.21, N 208. - P. 121-125
СВЯЗЬ СТЕНОЗИРУЮЩЕГО ЛАРИНГОТРАХЕИТА И РЕЦИДИВИРУЮЩЕГО СТЕНОЗИРУЮЩЕГО ЛАРИНГОТРАХЕИТА У ДЕТЕЙ С ПОГОДНЫМИ УСЛОВИЯМИ Станиславчук Л. М., Попенко Н. А. Проведен анализ частоты эпизодов стенозирующего ларинготрахеита (СЛТ) и рецидивирующего стенозирующего ларинготрахеита (РСЛТ) у детей г. Винницы за 2000-2004 гг. при различных медицинских типах погоды. За пятилетний период наблюдения обнаружена прямая корреляционная связь РСЛТ (р <0,05) и СЛТ (р <0,1) с погодой гипоксического типа и обратная корреляционная связь - РСЛТ со стойкой индифферентной погодой (р <0,01 ). В период минимальной циркуляции респираторных вирусов (июнь, июль, август) прямая связь обнаружена между РСЛТ и погодой гипоксического типа (р <0,1), и между СЛТ и неустойчивой погодой гипоксического типа с элементами погоды спастического типа (р <0,1). В период максимальной циркуляции респираторных вирусов (март, октябрь, ноябрь) обнаружено обратную связь между РСЛТ и устойчивой индифферентной погодой (р <0,1). Не выявлено корреляционных связей между СЛТ и погодой в период максимальной циркуляции респираторных вирусов, что свидетельствует о более мощном влиянии других факторов, в частности вирусной инфекции, на возникновение СЛТ у детей. Корреляционные связи и СЛТ, и РСЛТ с погодой являются слабыми, что свидетельствует о второстепенности погодных условий в генезе этих заболеваний. При этом связь РСЛТ с погодой более тесная, с более высоким уровнем значимости корреляций, прослеживается во все периоды наблюдения, в отличие от СЛТ.
Ключевые слова: стенозирующий ларинготрахеит, медицинские типы погоды, дети.
Стаття надШшла 15.10.2014 р.
RELATIONS OF LARYNGOTRACHEITIS AND RECURRENT LARYNGOTRACHEITIS IN CHILDREN WITH WEATHER CONDITIONS Stanislavchuk L. M., Popenko N. A. It was analyzed the incidences of laryngotracheitis (LT) and recurrent laryngotracheitis (RLT) in children of Vinnytsya city between 2000-2004 in connection with medical types of weather. A direct correlation of RLT (p <0,05) and LT (p <0,1) with the weather of hypoxic type was revealed during the five-year period of observation; inverse correlation was revealed between RLT and stable and indifferent type of weather (p <0,01). A direct correlation was revealed between RLT and the weather of hypoxic type (p <0,1), and between LT and unstable weather of hypoxic type with elements of weather of spastic type (p <0,1) during the period of minimal circulation of respiratory viruses (June, July, August). Inverse correlation was revealed between RLT and stable and indifferent type of weather (p <0,1 ) during the period of maximal circulation of respiratory viruses (March, October, November). Correlation wasn't revealed between LT and weather during this period. It indicates a more significant influence of other factors, such as viral infections, in the occurrence of LT in children. Correlations of LT and RLT with the weather are weak. It indicates secondary importance of weather conditions in genesis of LT and RLT. The connection between RLT and weather are stronger, with a higher level of significance of correlations, and observed in all periods of observation, in contrast to LT.
Key words: laryngotracheitis, recurrent laryngotracheitis, medical types of weather, children.
Pe^roeHT TyHac I.B.
