CC BY
10
Реферат
Л1КУВАЛЬНА Д1Я КВЕРТУЛ1НУ ПРИ ЦУКРОВОМУ Д1АБЕТ1 2 ТИПУ Ступак О.П.,Цюельська О.Ю., Цiсельський Ю.В., Левицький А.П. Ключовi слова: цукровий дiабет, дисбiоз, запалення, ферменти, Квертулiн.
У хворих на цукровий д1абет 2 типу в плазм1 кров1 пщвищений р1вень б1ох1м1чних маркер1в запалення (МДА, еластаза) та м1кробного обаменшення (уреаза) при одночасному зниженн1 активност л1зо-циму I каталази. Використання в комплексному л1куванн1 таких хворих препарату Квертулш (кверцетин + шулш + цитрат кальц1ю) суттево нормал1зуе б1ох1м1чн1 показники, знижуе ступ1нь дисбюзу та пщви-щуе р1вень захисту.
УДК 616.22-002: 616.231-053.2:613.1 Сташславчук Л.М., Попенко Н.А.
ОЦ1НКА ВПЛИВУ ПОГОДНИХ УМОВ НА ЧАСТОТУ СТЕНОЗУЮЧОГО
ЛАРИНrOTPAXEÏTy I РЕЦИДИВУЮЧОГО СТЕНОЗУЮЧОГО ЛАРИНГОТРАХЕÏТУ
У Д1ТЕЙ НА ОСНОВ1 МЕДИЧНОÏ ТИПIЗАЦIÏ ПОГОДИ
Вiнницький нацюнальний медичний уыверситет ÎM.M.I.nHporoBa Вiнницький обласний центр з гидрометеорологи
Проведено аналiз частоти еп'зод'в стенозуючого ларинготрахеУту (СЛТ) i рецидивуючого стенозу-ючого ларинготрахеУту (РСЛТ) у д/'тей м. Внниц за 2000-2004 рр. при pi3Hux медичних типах погоди за класиф'ка^ею 1.1. Гоигорьева i спвавт. та за класифка^ею В.Ф. ОвчаровоУ i спвавт. Епзоди СЛТ частше спостергались при II тип погоди, а епзоди РСЛТ при I тип погоди за 1.1. Григорьевим i сп-вавт. в перод максимальноУ циркуляцИ респiраторних вiрусiв (березень, жовтень, листопад). За п'ятирiчний перод спостереження епзоди СЛТ частше рееструвались при спастичному тип погоди за В.Ф. Овчаровою i спвавт. Частота еп'зод'т РСЛТ в перод максимальноУ циркуляцИреспiраторних вiрусiв була бльшою при переходi спастичного типу погоди в стйку ндиферентну за В. Ф. Овчаровою i спвавт. Епзоди СЛТ i РСЛТ частше рееструвались при антициклональних типах погоди i за класифiкацiею I.I. Григорьева i спвавт., i за класифiкацiею В.Ф. ОвчаровоУ i спвавт.
Ключов1 слова: стенозуючий ларинготрахеТт, рецидивуючий стенозуючий ларинготрахеТт, медичж типи погоди, д1ти. Робота виконана в рамках плановоï НДР кафедри дитячих iнфекцiйних хвороб Внницького нацонального медичного унiвер-ситету iм. М.1.Пирогова «Сучаснi аспекти етiологiï, патоморфогенезу, клнжи, дiагностики вiрусноï iнфекцiïу дiтей. ГИдходи до лкування», № держреестрацп 0109U004521
Вступ
Серед екзогенних фактор1в ризику, що спри-яють виникненню чи загостренню як соматичних, так I шфекцшних захворювань все часпше роз-глядають кл1мато-погодн1 фактори [3,12-14,1618]. На думку багатьох фах1вц1в оцшювати вплив погоди на оргашзм людини доцтьно не за окре-мими ф1зичними величинами, а за динамкою метеоелемент1в I циркуляц1ею в атмосфер! пов1-тряних мас [2,6,7]. З метою використання ме-теоролопчних I синоптичних прогноз1в в медицин були запропонован медичн класифкаци погоди на основ! об'ективних бюметеоролопчних критерпв оцшки атмосферного пов1тря [4,8,15]. Серед класифкацш, запропонованих для меди-чно'Г тишзаци погоди, широко використовуеться класиф1кац1я 1.1.Григорьева I сп1вавт. I класифн кац1я В.Ф.Овчарово' I сп1вавт. [5,11].
За класиф1кац1ею 1.1. Григорьева I сшвавт. [4] видтяють чотири типи погоди. Для погоди I типу (вельми сприятлива погода) характерним е ма-лоград1ентне баричне поле I вщсутнють фронта-льних зон; погода II типу (сприятлива погода) характеризуеться малим баричним град1ентом I проходженням фронтальних розд1л1в; при погод1
III типу (несприятлива погода) спостер^аеться активна циклошчна дiяльнiсть з великими перепадами метеоелеменпв i значному градiентi ба-ричного поля; погода IV типу (особливо несприятлива погода) характеризуеться перепадами метеоелеменпв, що перевищують таю при III ти-повi i супроводжуються розвитком природних ка-таклiзмiв, таких як урагани i смерчi. Запропоно-вана класифiкацiя не враховуе якюноТ характеристики i вектору змiн метеофакторiв (похоло-дання чи потеплшня, пiдвищення чи зниження атмосферного тиску тощо). Однозначна оцшка погоди (сприятлива чи несприятлива) ставить пщ сумнiв коректнiсть IT використання для хворих з рiзною патолопею [1].
На вiдмiну вщ морфо-динамiчноТ класифкаци погоди I.I.Григорьева i спiвавт. медична синдро-мометеорологiчна титза^я погодних ситуацiй запропонована В.Ф. Овчаровою i спiвавт. [8] розроблена на основi клiматофiзiологiчних i си-ноптикометеоролопчних дослiджень. Автори пропонують видiляти ам типiв погоди: I тип -стшка iндиферентна погода, II тип - нестшка погода з переходом шдиферентноТ у погоду спастичного типу, III тип - погода спастичного типу, IV тип - нестшка погода спастичного типу з елеме-
нтами погоди токсичного типу, V - погода токсичного типу, VI - нестшка погода ппоксичного типу з елементами погоди спастичного типу, VII -перехщ погоди спастичного типу в стшку шди-ферентну. Вважаеться, що найбтьш вираженi метеопатичнi реакцп спостерiгаються в перiод посилення атмосферно! циркуляцп, коли вщбу-ваеться змша повiтряних мас, що характеризу-ються контрастними фiзичними властивостями (тепло! з низьким атмосферним тиском на холо-дну з бтьш високим атмосферним тиском чи навпаки). В таких випадках можуть формуватися синоптико-метеоролопчш умови, що викликають в органiзмi реакци гiпоксичного, спастичного, то-нiзуючого чи ппотензивного характеру "Ппоксич-ний" ефект найбтьш виразно проявляеться в дш, коли встановлюеться область низького атмосферного тиску в зон теплого атмосферного фронту. Одшею з основних причин "ппоксичного" ефекту атмосфери е значне зменшення концен-трацп кисню в атмосферному повiтрi на ™ ппо-барп i ппертерми. Вторгнення холодного атмосферного фронту, що поеднуе холодне вологе пов^ря з високим атмосферним тиском i силь-ним в^ром, зумовлюе посилення в органiзмi ре-акцiй спастичного i вегето-дистонiчного характеру. Погодним ситуа^ям, якi сприяють "ппоксич-ному" чи "спастичному" ефектам, передують ме-теоролопчш умови, що викликають в органiзмi чи гiпотензивний, чи тонiзуючий тип метеореак-цiй. "Гiпотензивний" ефект часпше спостер^а-еться при руйнуваннi антициклону i наближеннi теплого атмосферного фронту, "тоызуючий" ефект - при наближенн холодного атмосферного фронту. Наближення чи вщдалення одночас-но теплого i холодного атмосферних фронтiв може супроводжуватись появою кiлькох метео-патичних ефек^в [9,10].
В доступнiй лiтературi ми не знайшли повiдомлень щодо впливу погодних умов на частоту стенозуючого ларинготрахе!ту (СЛТ) i ре-цидивуючого стенозуючого ларинготрахеТту (РСЛТ) у дiтей на основi використання медично! типiзацiТ погоди.
Тому метою дослщження було вивчення час-тоти випадш СЛТ i РСЛТ у д^ей при рiзних ме-дичних типах погоди.
Матерiали i методи
Проведено аналiз звернень за медичною до-помогою дiтей зi СЛТ вком до 14 рокiв у м. Вш-ницi протягом 2000-2004 рр. за даними станцп швидко! медично! допомоги та обласно! кл^чно! дитячо! iнфекцiйноТ лiкарнi. 1-3 етзоди захво-рювання у хворого трактували як СЛТ, починаю-чи з 4 етзоду - як РСЛТ. Оцшку основних ме-теорологiчних елеметчв (температура повiтря, атмосферний тиск, вщносна вологiсть повiтря,
парцiальний тиск водяно! пари, вмiст кисню в пов^, швидкiсть та напрямок вiтру), !х добових та мiжцобових коливань за дослщжуваний перн од проводили за даними Вшницького обласного центру з гидрометеорологи. Синоптичнi ситуацiТ аналiзували за матерiалами архiву Державно! Пдрометеоролопчно! служби Укра!ни (карти F206 та аналiз приземний). Медичну типiзацiю погоди проводили використовуючи класифкацш 1.1.Григорьева i ствавт. (1974) i класифiкацiю В.Ф. Овчарово! i спiвавт. (1974). Перiоди максимально! (березень, жовтень, листопад) та мшь мально! (червень, липень, серпень ) циркуляцп респiраторних вiрусiв визначили за результатами багаторiчного спостереження за динамкою ресшраторних вiрусiв ^руав грипу, парагрипу, аденовiрусiв, респiраторно-синцитiальних вiру-сiв), виявлених у хворих зi СЛТ i РСЛТ. Статис-тичний аналiз розбiжностей проводився за до-помогою непараметричних методiв: критерiю хь квадрат Пiрсона iз застосуванням, у разi необ-хiдностi, поправки Йетса та точного критерш Фiшера.
Результати та 1х обговорення
За перюд спостереження (1827 днiв) за медичною допомогою з приводу СЛТ звернулось 1276 хворих, з приводу РСЛТ - 59 хворих. Було зареестровано 1499 випадш СЛТ та 92 випадки РСЛТ. Ктькють щоденних випадш СЛТ колива-лась вщ 0 до 6, випадш РСЛТ - вщ 0 до 2. За п'ятирiчний перюд етзоди СЛТ рееструвались упродовж 962 дшв, ешзоди РСЛТ - упродовж 88 джв.
Аналiз частоти днiв з рiзними типами погоди за 1.1.Григорьевим i спiвавт. виявив переважання комфортно! погоди у м. Вшницк кiлькiсть дыв з III типами погоди за п'ятирiчний перiод склала 70,4% вщ загально! кiлькостi днiв. Середньомн сячна кiлькiсть днiв з погодою М! типiв станови-ла 21,4. В шты, травнi, серпнi, вересш, жовтнi i груднi цей показник був перевищений. В червн ктькють днiв з комфортною погодою була на рн вн середньомiсячноТ, а в сiчнi, лютому, березш, липнi та листопадi - менше середньомiсячноТ. Питома вага ^М типiв погоди була найбiльшою в штш (77,3%) i найменшою - в лютому (53,5%) Найбiльшi помюячш коливання з пiком у лютому i спадом у травнi та серпнi були характернi для особливо несприятливо! погоди, а найменшi -для сприятливо! погоди.
За результатами аналiзу частоти випадкiв СЛТ i РСЛТ в залежностi вiд типу погоди за весь перiод спостереження суттевих вщмшностей мiж кiлькiстю випадш як СЛТ, так i РСЛТ при рiзних типах погоди не виявлено (табл.1). Не було зна-чущо! рiзницi i мiж частотою епiзодiв СЛТ i РСЛТ при одному i тому ж типi погоди.
Таблиця 1
Частота епiзодiв СЛТ i РСЛТ у дimей в залежнот вiд типу погоди за И.И. Гоигорьевым
i спiвавт. у м. Вiнницi за перiод 2000 - 2004 рр.
Тип погоди Ктькють дшв з даним типом погоди Ктькють епiзодiв СЛТ Ктькють епiзодiв РСЛТ р* р** Р***
абс. % абс. % абс. %
Вельми сприятлива 497 27,2 396 24,9 28 30,4 0,6111 0,4975 0,3976
Сприятлива 789 43,2 622 41,5 36 39,2 0,3261 0,4433 0,6550
Несприятлива 492 26,9 437 29,2 28 30,4 0,1550 0,4604 0,7930
Особливо несприятлива 49 2,7 44 2,9 0 0,0 0,6593 0,2104 0,1806
Всього 1827 100,0 1499 98,5 92 100,0 - - -
* - значущсть вiдмiнностей мiж частотою днiв з даним типом погоди та частотою епiзодiв СЛТ; ** - значущсть вiдмiнностей мiж частотою днiв з даним типом погоди та частотою епiзодiв РСЛТ; *** - значущсть вiдмiнностей мiж частотою епiзодiв СЛТ i РСЛТ при даному тип погоди.
В результат вивчення частоти епiзодiв СЛТ i ксимально''' i м^мальноТ' циркуляци ресшратор-РСЛТ в залежност вщ типу погоди в перюди ма- них вiрусiв виявлено певн особливост (табл.2).
Таблиця 2
Частота епiзодiв СЛТ i РСЛТ у дiтей в залежнот вiд типу погоди за И.И. Гоигорьевым i спiвавт. у м. Внниц в перiоди максимальноТ (березень, жовтень, листопад) та мЫмальноТ (червень, липень, серпень) циркуляцТреспiраmорних вiрусiв за 2000 - 2004 рр.
Типи погоди Перюд максимально'' циркуляци ресшраторних вiрусiв (березень, жовтень, листопад) Перюд вi мтмально''' циркуляци ресшраторних руЫв (червень, липень,серпень) р4 р5 р6
Ктькють дшв з даним типом погоди Ктькють випадюв СЛТ Ктькють випадюв РСЛТ р1 р2 р3 Ктькють дшв з даним типом погоди Ктькють випадюв СЛТ Ктькють випадюв РСЛТ р1 р2 р3
абс. % абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %
Вельми сприятлива 107 23,3 123 26,5 12 40,0 0,254 0,038 0,109 152 33,0 61 28,9 3 23,0 0,285 0,450 0,651 0,001 0,516 0,285
Сприятлива 219 47,6 191 41,1 13 43,3 0,049 0,650 0,815 176 38,3 86 40,8 5 38,5 0,538 0,988 0,870 0,004 0,921 0,766
Несприятлива 120 26,1 139 30,0 5 16,7 0,190 0,252 0,121 125 27,2 58 27,5 5 38,5 0,932 0,369 0,393 0,709 0,513 0,120
Особливо несприятлива 14 3,0 11 2,4 0 0,0 0,529 0,686 0,830 7 1,5 6 2,8 0 0,0 0,249 0,654 0,788 0,122 0,716 -
Всього 460 100 464 100 30 100 - - - 460 100 211 100 13 100 - - - - - -
р1 - значущсть вiдмiнносmей м':ж частотою дшв з даним типом погоди та частотою етзодШ СЛТ; р2 - значущсть вiдмiнносmей мiж частотою днiв з даним типом погоди та частотою епiзодiв РСЛТ; р3 - значущсть вiдмiнносmей мiж частотою випадюв СЛТ i РСЛТ при даному тип погоди;
р4 - значущсть вiдмiнносmей в часmоmi днiв з даним типом погоди мiж перодами максимальноТ та м^мальноТ циркуляци респiраmорних вiрусiв;
р5 - значущсть вiдмiнносmей в часmоmi епiзодiв СЛТ при даному тип погоди мiж перодами максимальноТ та м^мальноТ циркуляци' респiраmорних вiрусiв;
р6 - значущсть вiдмiнносmей в часmоmi епiзодiв РСЛТ при даному тип погоди мiж перодами максимальноТ та мЫмальноТ циркуляци респiраmорних вiрусiв.
В перюди максимально'' i м^мальноТ' циркуляци ресшраторних вiрусiв переважали дш з погодою 1-11 тишв, частка яких склала вщповщно 70,9% i 71,3% вщ кшькосп дшв вщповщного типу. На вщмшу вщ перюду м^мально'Т циркуляци ресшраторних вiрусiв в перюд максимально' циркуляци ресшраторних вiрусiв дшв з I типом погоди було суттево менше, а з II типом - суттево бтьше. Встановлено, що в перюд максимально'' циркуляци ресшраторних вiрусiв частота випад-мв СЛТ була ютотно бтьшою при погодi II типу (р<0,05), а частота випадш РСЛТ - ютотно бн льшою при погодi I типу (р<0,05). Однак, значу-щих вщмшностей мiж частотою СЛТ i РСЛТ при одному i тому ж тиш погоди протягом цього перн оду не було.
За перюд м^мально' циркуляци ресшраторних вiрусiв, на вщмшу вщ попереднього перюду, не виявлено достовiрних вщмшностей ш мiж частотою епiзодiв СЛТ, нi мiж частотою епiзодiв
РСЛТ при рiзних типах погоди. Не було значущо'' рiзницi i мiж частотою випадш СЛТ i РСЛТ за цей перюд при одному i тому ж тиш погоди. Не виявлено також суттево' рiзницi нi мiж частотою епiзодiв СЛТ, нi мiж частотою епiзодiв РСЛТ при одному i тому ж типi погоди в рiзнi за штенсивш-стю циркуляци респiраторних вiрусiв перiоди.
Отже, проведене дослщження стосовно частоти випадш СЛТ i РСЛТ в залежност вiд типу погоди за М.Григорьевим i спiвавт. виявило лише збтьшення частоти випадкiв СЛТ при II тиш погоди , а частоти випадюв РСЛТ при I тиш погоди в перюд максимально' циркуляци ресшраторних вiрусiв. В процеа подальшого дослн дження щодо можливого впливу погоди на частоту СЛТ i РСЛТ у дiтей був проведений порiв-няльний аналiз частоти випадюв захворювань в залежностi вiд типу погоди за В.Ф. Овчаровою i спiвавт. (табл.3).
Таблиця 3
Частота епiзодiв СЛТ i РСЛТ у дimей в залежнот вiд типу погоди за В.Ф. Овчаровой i спiвавт. у м. Вiнницi за перiод 2000 - 2004 рр.
Тип погоди Ктьюсть дшв з даним типом погоди Юльюсть ешзод1в СЛТ Юльюсть ешзод1в РСЛТ р* р** Р***
абс. % абс. % абс. %
Стшка шдиферентна 197 10,8 161 10,7 11 12,0 0,9688 0,7238 0,7154
Нест1йка з переходом 1ндифе-рентно''' у погоду спастичного типу 152 8,3 104 6,9 7 7,6 0,1369 0,8093 0,8064
Спастичного типу 375 20,5 351 23,5 14 15,2 0,0447 0,2166 0,0695
Нестшка спастичного типу з елементами ппоксичного типу 485 26,5 406 27,2 28 30,4 0,7272 0,4109 0,4838
Ппоксичного типу 268 14,7 209 13,9 14 15,2 0,5521 0,8847 0,7324
Нестшка ппоксичного типу з елементами спастичного типу 314 17,2 230 15,3 15 16,3 0,1528 0,8266 0,8043
Перехщ погоди спастичного типу в стшку шдиферентну 36 2,0 38 2,5 3 3,3 0,2720 0,3921 0,6697
Всього 1827 100,0 1499 100,0 92 100,0 - - -
* - значуш^сть вiдмiнностей м'ж частотою дшв з даним типом погоди та частотою еп'зод'в СЛТ; ** - значуш^сть вiдмiнностей мiж частотою днiв з даним типом погоди та частотою епiзодiв РСЛТ;
*** - значуш^сть вiдмiнностей м'ж частотою етзод'в СЛТ \ РСЛТ при даному типi погоди.
За перюд спостережень найбтьше дн1в припадало на погоду спастичного типу з елементами токсичного типу (26,5%), найменше - на перехщ погоди спастичного типу в стшку шдиферентну (2%). Майже половина вщ загально'' ктькосп дн1в (47%) припадала на погоду спастичного типу I не-стшку погоду спастичного типу з елементами п-поксичного типу. У той же час питома вага дн1в з шдиферентною погодою становила лише 10,8%. Найбтьша помюячна ампл1туда коливань була характерною для стшкоТ ¡ндиферентно''' погоди та переходу погоди спастичного типу в стшку шди-ферентну, найменша - для погоди спастичного типу та нестшко''' погоди ппоксичного типу з елементами спастичного типу.
Проведений анал1з за весь перюд спостере-ження виявив достов1рно бтьшу частоту випад-к1в СЛТ при спастичному тиш погоди (р<0,05) н1ж при 1нших типах погоди (табл.3). Частота випад-к1в СЛТ при цьому тип1 погоди була бтьшою (р<0,1) н1ж частота випадк1в РСЛТ. 1нших ютот-них вщмшностей при пор1внянн1 частоти ешзод1в СЛТ I РСЛТ при одному I тому ж тиш погоди не виявлено. Не було також суттево' р1зниц1 м1ж частотою РСЛТ при р1зних типах погоди.
В результат! анал1зу частоти випадк1в захво-рювань в залежност1 вщ типу погоди в пер1оди максимально' I мш1мально''' циркуляци ресшра-торних в1рус1в встановлено, що частота випадк1в РСЛТ була значуще б1льшою (р<0,05) при переход! спастичного типу погоди в стшку шдиферентну шж при шших типах погоди в перюд максимально'' циркуляци ресшраторних в1рус1в (табл.4). Не було достов1рно' р1зниц1 м1ж частотою СЛТ в залежност в1д типу погоди ш в пер1од максимально'', н1 в пер1од мш1мально''' циркуляци
ресшраторних в1рус1в. Не виявлено суттевих вщмшностей м1ж частотою як СЛТ, так I частотою РСЛТ при одному I тому ж тиш погоди в р1зш за штенсивнютю циркуляци ресшраторних в1ру-с1в перюди. Не було також ¡стотно''' р1зниц1 м1ж частотою випадк1в СЛТ I РСЛТ н1 в перюд максимально'', ш в перюд мш1мально''' циркуляци ре-сп1раторних в1рус1в.
Отже, I за медичною класиф1кац1ею погоди 1.1.Григорьева I сп1вавт. I за класиф1кац1ею В.Ф. Овчарово' I сшвавт. випадки СЛТ I РСЛТ досто-в1рно част1ше спостер1гались при антициклона-льних типах погоди. Ешзоди СЛТ част1ше спо-стер1гались при погод1 II типу за 1.1.Григорьевим I сп1вавт. в пер1од максимально' циркуляци ресшраторних в1рус1в I при погод1 спастичного типу за В.Ф. Овчаровою I сшвавт. за весь перюд спостережень. Даш типи погоди за сво'ми синоптико-метеоролопчними характеристиками е под1бни-ми I не суперечать один одному. Под1бними м1ж собою е також I тип погоди за Ы.Григорьевим I сшвавт. I перехщ погоди спастичного типу в ¡н-диферентну за В.Ф. Овчаровою I сшвавт., при яких часпше рееструвались ешзоди РСЛТ в перюд максимально'' циркуляци ресшраторних в1-рус1в. Завдяки врахуванню якюних характеристик погодного комплексу I вектору динам1чних змш класиф1кац1я В.Ф. Овчарово' I сшвавт. до-зволяе б1льш ч1тко окреслити погоды умови, що впливають на виникнення дано'' патологи. Н1 класиф1кац1я погоди М.Григорьева I сп1вавт., ш класиф1кац1я В.Ф. Овчарово' I сшвавт. не врахо-вують сезонних особливостей, як1 можуть вноси-ти змши в характеристику кожного типу погоди I, вщповщно, впливати на результати дослщжень.
Таблиця 4
Частота eni3odie СЛТ i РСЛТ у dimeü в залежнот eid типу погоди за В.Ф. Овчаровой i cnieaem.
у м. BiHHUi^i в перiоди максимальноï (березень, жовтень, листопад) та мiнiмальноï (червень, липень, серпень) циркуляци ресшраторних в'рус'в за 2000 - 2004 рр.
Типи погоди Перюд максимально!' циркуляци' ресшраторних вiру-Ыв (березень, жовтень, листопад) Перюд мтмальноТ циркуляци' ресшраторних вiрусiв (червень, липень,серпень) р4 р5 р6
Ктьюсть дшв з даним типом погоди Ктьюсть випадюв СЛТ Ктьюсть випадюв РСЛТ р1 р2 р3 Ктьюсть дшв з даним типом погоди Ктьюсть випадюв СЛТ Ктьюсть випадюв РСЛТ р1 р2 р3
абс. % абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %
Стшка шди-ферентна 52 11,3 64 13,8 6 20 0,256 0,153 0,345 68 14,8 30 14,2 1 7,6 0,848 0,475 0,508 0,117 0,883 0,315
Нестшка з переходом шдиферент- ноТ у погоду спастичного типу 37 8 38 8,2 3 10 0,935 0,705 0,728 49 10,7 20 9,5 2 15,4 0,642 0,588 0,487 0,174 0,58 0,613
Спастичного типу 97 21,1 117 25,2 6 20 0,137 0,887 0,522 89 19,3 42 19,9 2 15,4 0,866 0,721 0,691 0,511 0,132 0,721
Нестшка спастичного типу з елементами ппоксичного типу 133 29 126 27,2 7 23,3 0,552 0,512 0,647 108 23,5 61 28,9 3 23,1 0,132 0,973 0,651 0,061 0,637 0,985
Ппоксичного типу 66 14,3 53 11,4 3 10 0,184 0,507 0,812 58 12,6 23 10,9 3 23,1 0,528 0,267 0,183 0,44 0,842 0,256
Нестшка ппоксичного типу з елементами спастичного типу 69 15 54 11,6 3 10 0,133 0,454 0,786 80 17,4 31 14,7 2 15,4 0,382 0,851 0,946 0,325 0,268 0,613
Перехщ погоди спастичного типу в стшку шдиферентну 6 1,3 12 2,6 2 6,7 0,159 0,025 0,192 8 1,7 4 1,9 0 0 0,887 0,541 0,563 0,59 0,585 0,596
Всього 460 100 464 100 30 100 - - - 460 100 211 100 13 100 - - - - - -
р1 - значуш^сть вiдмiнностей м'ж частотою дшв з даним типом погоди та частотою ешзод'в СЛТ; р2 - значуш^сть вiдмiнностей мiж частотою днiв з даним типом погоди та частотою епiзодiв РСЛТ; р3 - значуш^сть вiдмiнностей мiж частотою випадюв СЛТ i РСЛТ при даному тиш погоди;
р4 - значуш^сть вiдмiнностей в частотi днiв з даним типом погоди мiж перодами максимальноï та мiнiмальноï циркуляци респiраторних вiрусiв;
р5 - значуш^сть вiдмiнностей в частотi епiзодiв СЛТ при даному тип погоди мiж перодами максимальноï та мiнiмальноï циркуляци' респiраторних вiрусiв;
р6 - значуш^сть вiдмiнностей в частотi епiзодiв РСЛТ при даному тип погоди мИж перодами максимальноï та мiнiмальноï циркуляци респiраторних вiрусiв.
Висновки
1. Випадки СЛТ часпше рееструвались при II тиш погоди, а випадки РСЛТ при I тиш погоди за Ы.Григорьевим I сшвавт. в перюд максимально'' циркуляци ресшраторних в1рус1в (березень, жов-тень, листопад).
2. За п'ятир1чний перюд спостереження випадки СЛТ достов1рно часпше рееструвались при спастичному тиш погоди шж при шших типах погоди за В.Ф. Овчаровою I сшвавт. Частота ви-падк1в СЛТ при даному тиш погоди була бть-шою шж частота випадк1в РСЛТ.
3. Частота випадк1в РСЛТ в перюд максимально'' циркуляци ресшраторних в1рус1в була юто-тно бтьшою при переход! спастичного типу погоди в стшку шдиферентну шж при шших типах погоди за В.Ф. Овчаровой I сшвавт.
4. Випадки СЛТ I РСЛТ значуще часпше спо-стер1гались при антициклональних типах погоди за класиф1кац1ею Ы.Григорьева I сшвавт. та при антициклональних типах погоди за класифкацн ею В.Ф. Овчаровою I сшвавт., як1 за своею сино-
птико-метеоролопчною характеристикою е под1-бними.
5. Класиф1кац1я В.Ф. Овчарово' I сшвавт. дае змогу бтьш детально охарактеризувати погодн умови, що сприяють виникненню СЛТ I РСЛТ у д1тей.
6. Класиф1кац1я погоди за Ы.Григорьевим I сшвавт. та класиф1кац1я погоди за В.Ф. Овчаровою I сшвавт. не враховують сезоны змши, як1 можуть вносити корективи в характеристику кожного типу погоди I, вщповщно, впливати на ре-зультати дослщжень.
Перспективою подальшого дослщження мо-же стати вивчення впливу погоди на виникнення СЛТ I РСЛТ на основ! медично' тишзаци погоди з урахуванням ступеня м1жцобово' мшливосп погоди, сезонних особливостей тощо.
Лтература
1. Бардов В.Г. Гигиеническое изучение влияния климато-погодных условий на течение гипертонической болезни: ав-тореф. дисс. на соискание уч. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.07 «Гигиена» / Бардов В.Г. - К., 1976. - 35 с.
2. Бережнов Е.С. Способ прогнозирования и коррекции метео-патических реакций. Медицинская технология / Е.С. Береж-
нов, А.И. Уянаева, Н.В. Львова [и др.] // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 2012.
- № 2. - С. 52-55.
Григорьев А.И., Макоско А.А. Об исследованиях влияния изменений погоды и климата на здоровье человека в программе Президиума РАН «Фундаментальные науки - медицине» / А.И. Григорьев, А.А. Макоско // Земля и вселенная. - 2009. -№ 3. - С. 20-26.
Григорьев И.И. Краткое руководство по составлению медицинских прогнозов погоды / Григорьев И.И., Парамонов И.Г., Тен М.М. - М. : Гидрометеоиздат, 1974. - 14 с. Григорьев К.И. Нарушения метеочувствительности у детей, их профилактика и коррекция при различных заболеваниях / К.И. Григорьев, О.Я. Боксер, Н.К. Григорьева [и др.] // Медицинская помощь. - 2005. - № 4. - С. 47-52. Зуннунов З.Р. Влияние метеопатогенных факторов на обращаемость населения за скорой и неотложной медицинской помощью / З.Р. Зуннунов // Терапевтический архив. - 2013. -№ 9. - С. 11-17
Караваев В.Е. Влияние эколого-климатических факторов на частоту и течение стенозирующих ларинготрахеитов при ОРЗ у детей / В.Е. Караваев, С.Н. Орлова, Т.М. Аленина [и др.] // Гигиена и санитария. - 2007. - № 2. - С. 7-9 Овчарова В.Ф. Специализированный прогноз погоды для медицинских целей и профилактика метеопатологических реакций / В.Ф. Овчарова, И.В. Бутьева, Т.Г. Швейнова [и др.] // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 1974. - № 2. - С. 109-119.
Овчарова В.Ф. Медицинская интерпретация синоптических и метеорологических прогнозов / В.Ф. Овчарова // Влияние геофизических и метеорологических факторов на жизнедеятельность организма: сб. науч. трудов / отв. ред. Н.Р. Деряпа.
- Новосибирск: Сиб. филиал АМН СССР, 1978. - С. 38-44.
10. Овчарова В.Ф., Бутьева И.В. Методика прогнозирования ме-теопатических реакций, обусловленных термическим дискомфортом и метеопатическими эффектами атмосферы: методические рекомендации / Овчарова В.Ф., Бутьева И.В. - М., 1982. - 29 с.
11. Саралинова Г.М. Влияние различных типов погоды на функцию внешнего дыхания у детей, больных бронхиальной астмой / Г.М. Саралинова, Е.Л. Поважная, Ф.М. Тойчиева [и др.] // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 2000. - № 3. - С. 15-17.
12. Atkinson P.R. Weather factors associated with paediatric croup presentations to an Australian emergency department / P.R. Atkinson, A.A. Boyle, R.S. Lennon // Emerg Med J. - 2014. - Vol. 31, № 2. - P. 160-162.
13. Fielder C.P. Effect of weather conditions on acute laryngotracheitis / C.P. Fielder // P. J Laryngol Otol. - 1989. - Vol. 103, № 2. - P. 187-90.
14. Kriszbacher I. The occurrence of acute myocardial infarction in relation to weather conditions / I. Kriszbacher, J. Bodis, I. Csoboth [et al.] // Int J Cardiol. - 2009. - Vol.135, № 1. - P. 136-138.
15. Lecha Estela L.B. Biometeorological classification of daily weather types for the humid tropics / L.B. Lecha Estela // Int. J. Biometeorol. - 1998. - Vol. 42, № 2. - P. 77-83.
16. McMichael A.J. World Health Assembly 2008: climate change and health / A.J. McMichael, M. Neira, D.L. Heymann // Lancet. -2008. - Vol. 371, № 9628. - P. 1895-1896.
17.
18.
McMichael A.J. Climate change and infectious diseases / A.J. McMichael, R.E. Woodruff // The social ecology of infectious diseases / K.H. Mayer, H.F. Pizer, eds. - New York, NY: Academic Press, 2008. - P. 378-407
Zebenholzer K. Migraine and weather: a prospective diary-based analysis / K. Zebenholzer, E. Rudel, S. Frantal, [et al.] // Cephalalgia. - 2011. - Vol. 31, № 4. - P. 391-400
Реферат
ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ ПОГОДНЫХ УСЛОВИИ НА ЧАСТОТУ СТЕНОЗИРУЮЩЕГО ЛАРИНГОТРАХЕИТА И РЕЦИДИВИРУЮЩЕГО СТЕНОЗИРУЮЩЕГО ЛАРИНГОТРАХЕИТА У ДЕТЕЙ НА ОСНОВЕ МЕДИЦИНСКОЙ ТИПИЗАЦИИ ПОГОДЫ Станиславчук Л.М., Попенко Н.А.
Ключевые слова: стенозирующий ларинготрахеит, рецидивирующий стенозирующий ларинготрахеит, медицинские типы погоды, дети.
Проведен анализ частоты эпизодов стенозирующего ларинготрахеита (СЛТ) и рецидивирующего стенозирующего ларинготрахеита (РСЛТ) у детей г. Винницы за 2000-2004 гг. при различных медицинских типах погоды согласно классификации И.И. Григорьева и соавт. и классификации В.Ф. Овчаро-вой и соавт. Эпизоды СЛТ чаще наблюдались при II типе погоды, а эпизоды РСЛТ при I типе погоды по И.И. Григорьеву и соавт. в период максимальной циркуляции респираторных вирусов (март, октябрь, ноябрь). За пятилетний период наблюдения эпизоды СЛТ чаще регистрировались при спастическом типе погоды по В.Ф. Овчаровой и соавт. Частота эпизодов РСЛТ в период максимальной циркуляции респираторных вирусов была больше при переходе спастического типа погоды в стойкую индифферентную по В.Ф. Овчаровой и соавт. Эпизоды СЛТ и РСЛТ чаще регистрировались при антици-клональных типах погоды и по классификации И.И. Григорьева и соавт., и по классификации В.Ф. Овчаровой и соавт.
Summary
INFLUENCE OF WEATHER CONDITIONS ON FREQUENCY RATE OF OBSTRUCTING LARYNGOTRACHEITIS AND RECURRENT STENOSING LARYNGOTRACHEITIS IN CHILDREN BASED ON MEDICAL TYPIFICATION OF WEATHER Stanislavchuk L.M., Popenko N.A.
Keywords: obstructing laryngotracheitis, recurrent obstructing laryngotracheitis, medical types of weather, children.
This paper focuses on the analysis of the frequency of episodes of obstructing laryngotracheitis (OLTs) and recurrent obstructing laryngotracheitis (ROLT) in children of the city of Vinnitsa in 2000-2004 under various medical types of weather according to the classification of I.I. Grigoriev et al. and classification of V.F. Ovcharova et al. OLT episodes were more common under the II type of weather, while ROLT episodes were more often observed under the I type by I.I. Grigoriev et al. in the period of maximum circulation of respiratory viruses (March, October, November). During the five years of observation the episodes OLTs were often recorded in the spastic type of weather by V.F. Ovcharova et al. The frequency of episodes of ROLT in the period of maximum circulation of respiratory viruses was more in the transition of spastic type of weather into resistant indifferent type according to V.F. Ovcharova et al. Episodes of OLT and ROLT were more often recorded at anticyclonic weather types and according to the classification II by I.I. Grigoriev et al. and by the classification of V.F. Ovcharova et al.
3
4
5
6
7
8
9
