CC BY
47
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
ванчук М.А., Кульчинський В.В. Зворотний зв'язок в освтньому процеci: doceid використання byod-технологiй. Ф'1зико-математична oceima. 2019. Випуск 1(19). С. 62-67.
Ivanchuk M.A., Kulchyncky V.V. Feedback In The Educational Process: Experience Of Using Byod-Technology. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 1(19). Р. 62-67.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-019-1-010 УДК 378.146
М.А. 1ванчук
ВДНЗ «Буковинський державний медичний унверситет», Украна
mgracia2015@gmail.com ORCID: 0000-0001-9499-0583 В.В. Кульчинський
ВДНЗ «Буковинський державний медичний унверситет», Украна
victorkulchynsky@gmail. com ORCID: 0000-0002-9603-5595
ЗВОРОТНИЙ ЗВ'ЯЗОК В ОСВ1ТНЬОМУ ПРОЦЕС1: ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ BYOD-ТЕХНОЛОПЙ
АНОТАЦЯ
Формулювання проблеми. Зворотний зв'язок в педагогии е нев'д'емною частиною ocвimньoгo процесу. Завдяки нaявнocmi зворотного зв'язку в процеи навчання в'дбуваеться 'ттеграц'я д'яльностi викладача з д'яльн'стю студента. В'домим способом зворотного зв'язку е опитування студент'в. Проте, усне опитування затребуе значну частину часу заняття, письмове - вимагае видлення часу поза практичними заняттями на перев'рку письмових в'дпов'дей. Тестування за допомогою комп'ютер'в вимагае нaявнocmi локального програмного комплексу для такого опитування, а також обмежуе мсцеположення проведення занять. Нoвimнi iнфoрмaиiйнi технологи' дозволяють здйснювати перcoнiфiкoвaний зворотний зв'язок в навчальному процеа. BYOD (Bring Your Own Device) - це mехнoлoгiя використання власних принесених пристрою в роботi. Використання т.з. "хмарних" технологй, з одного боку, забезпечуе доступ студенту до навчального засобу з довльного мсцеположення, з ншого боку, дозволяе викладачу швидко анал'вувати 1'ндив1'дуальне зростання кожного студента чи узагальнювати таке в цлому по групах студент'в.
Матер/'али i методи. Використано "хмарний" сервс опитування в'д google та влacнi смартфони студент'в. Проведено статистичний анал'в результат'в тестування з визначенням кoефiиiенmу складностi, кoефiиiенmу дискрим'1нативност'1 тестового завдання, кoефiиiенmу кореляци результат'в в'дпов'д тестового завдання та загального результату тестування.
Результати. Використання BYOD-mехнoлoгiй та "хмарного" сервсу google-форми зменшило час для опитування студентов -3-5 хв., п/'двищило интерес до iнфoрмamики. Вaлiднicmь тестових завдань динамично перевiрялacя впродовж тестування, в разi потреби проводилося ¡х вдосконалення
Висновки. Поеднання технологи BYOD з "хмарними" технолог'ями створюе можливостi здйснювати гнучкий зворотний зв'язок 'в студентами впродовж навчання, п/'двищувати ¡х зац'шавлешсть у використанн сучасних iнфoрмaиiйних технологй. Кiниевa мета впровадження такого елемента навчання - пдвищення ефекmивнocmi засвоення студентами теоретичного та практичного матер 'юлу курсу.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: BYOD-технологй, тестування, зворотний зв'язок, медична 1нформатика.
ВСТУП
Постановка проблеми. Освiтнiй процес передбачае взаемод^ викладача зi студентами. Усне опитування, письмове тестування, локальн программ комплекси тестування за допомогою комп'ютерiв - вс перелiченi засоби зворотного зв'язку зi студентами мають сво!' переваги i недолти. Усне опитування поряд з великою затратою часу не позбавлене суб'ективного моменту, тобто мiжособистiсного вщношення викладача до студента i навпаки. Письмове опитування певною мiрою позбавлене цього недолту, проте теж вимагае значного часу на занятп, витратного матерiалу - паперу, ^м того, письмове опитування - недостатньо гнучкий зааб з точки зору фронтального опитування в багатьох групах студенев з вибрано!' теми, осктьки зафтсоваы на паперовому носи послщовысть i змкт питань приводять до того, що кожна наступна група буде вщповщати краще, осктьки зв'язок мiж студентами рiзних груп забезпечуе передачу шформацп про склад питань у варiантах письмового опитування. Гнучккть щодо послщовност питань, номера правильно!' вщпов^ в питаннях множинного вибору, адаптивне опитування - ва ц риси характеры для опитування студенев за
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
допомогою комп'ютерних програмних комплекав. Локальний характер таких програмних комплекав зумовлюе прив'язку опитування до мiсця проведення занять та обладнання. Хоча такий споаб зворотного зв'язку значно розширюе можливост об'ективно' оцiнки рiвня знань студентами, за наявност вiдповiдного програмного забезпечення дозволяе проводити адаптивне опитування, коли кожне наступне питання змшюеться в залежност в^д правильностi вщпов^ на попередне запитання, вихiд з ладу обладнання чи програмного забезпечення унеможливлюе проведення опитування. Такого недолту позбавлен програмнi засоби на основi т.з. "хмарних" технологiй. Для використання '¡х достатньо мати облiковий запис та доступ до всесвiтньоí мережi iнтернет. Програмнi засоби опитування на основi "хмарних" технологiй володiють вама можливостями вищезазначених локальних комп'ютерних програмних комплекав, але позбавленi в^д недолту прив'язки до локального обладнання. 1деальним доповненням до таких програмних засобiв опитування е використання технологи BYOD в освiтньому процесi. BYOD технолопя почала розвиватися у першому десятилгтп ХХ1 ст. в IТ-компанiях i стала популярною пiсля впровадження '¡i компанiею Intel. На даний час технологи BYOD починають активно застосовуватися не лише в 1Т-компаыях, а й в навчальних закладах.
Аналiз актуальних дослiджень.
В останнi роки увага все бтьшо' кiлькостi науков^в придiляеться використанню хмарних технологiй та технологи BYOD в освiтньому процеа. Так, наприклад, використання хмарних сервiсiв, зокрема у навчаннi, описують Абрамик М.В. та ствавтори (Абрамик&Лещук&Олексюк, 2018). Зручысть навчання за допомогою on-line технолопй, наприклад, одночасний доступ студенев до практично необмежено' кiлькостi шформаци розглядаеться у роботах Шахiноí 1.Ю. (Шахша&Лазнюк, 2017; Шахша&1лына,2016). Автор стверджуе, що використання on-line сервiсiв позитивно вщображаеться на якостi знань студенев, оскiльки мае такi переваги, як зручысть, мобiльнiсть, iнформативнiсть, доступ у будь-який час i з будь-яко' точки планети, одночасна робота групи над проектом. Також автор стверджуе, що систематичний контроль знань велико'' ктькосп студенев викликае необхiднiсть автоматизаци контролю, застосування комп'ютерно' технiки i вiдповiдного програмного забезпечення. Процес навчання вщбуваеться у найбiльш зручних умовах для учасни^в процесу навчання, а самi вони стають носiями i трансляторами знань пiд час навчально' взаемодп. Можливим це все стае завдяки широкому впровадженню засобiв електронного тестування з 'х далекодiею, гнучюстю, економiчнiстю, придатнiстю для навчання та профеайного становлення, а також дидактичними можливостями та можливостями оперативного контролю знань. Автор тдкреслюе, що електронн тести - це тести, як збер^аються, обробляються i пропонуються тестованому за допомогою комп'ютерно' i телекомунтацшно' технiки. Комп'ютерними не е тести, що мають на увазi заповнення паперових блан^в i 'х подальшу комп'ютерну обробку (ШахЫа&1лына,2016). У робот (Гурняк, 2018) здiйснено порiвняльний аналiз хмарних сервiсiв Google Forms i Microsoft Forms. Обфунтовано методику використання даних сервiсiв в процесi навчання, з'ясован оптимальнi способи роботи з ними, визначено можливост та переваги 'х застосування для створення опитувань, тестiв, вiкторин, веб-квестiв.
Андрiевська В.М. та ствавтори наводять корисн можливост використання BYOD-технологiй, до яких вщносяться миттева фiксацiя даних, зручне створення та опрацювання вщео, фотографiй, легке створення та сканування QR-коду, що надае втьний доступ до свтових джерел iнформацií, доступ до електронних карт, словни^в, енциклопедiй та, найголовшше, спiвпраця з учасниками групи, проекту в реальному чаа, незалежно вщ позицiонування i реалiзацiя оперативного зв'язку шляхом онлайн-опитування в режимi реального часу (Андрiевська & Бiлоусова,2017).
Переваги використання мобтьних пристро'в в навчаны, такi як мобiльнiсть, доступнiсть, компактысть, швидкiсть, сучаснiсть також вiдмiчае О.В. Слободяник. Хоча автор вказуе i на недолти використання мобiльних гаджет в навчальному процесi: негативний вплив мобтьних пристро'в на здоров'я, функцюнальы можливостi девайсiв можуть значно вiдрiзнятися, завжди iснуе ризик, що учень використовуватиме свм пристрiй не для навчальних цтей, учень може забути гаджет вдома або акумулятор матиме не достатшй рiвень заряду (Слободяник, 2017).
Мета статп. Дослiдити поеднання технологи BYOD з "хмарними" програмними засобами (google-форми) для опитування теоретично' складово' знань з медично' Ыформатики. Виявити вплив використання зазначених технолопй опитування на ефективысть перевiрки засвоення студентами знань. Дослщити шляхи збтьшення ефективностi засвоення знань з медично' iнформатики за допомогою вказаних технолопй.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Спостереження, порiвняння, формалiзацiя, аналiз.
Було проведено статистичний аналiз результатiв тестування.
Пiд складнiстю тестового питання розумти показник, що характеризуе частку студеттв, якi неправильно вщповши на тестове питання. Вважали, що складысть питання е задовiльною, якщо вона знаходиться в межах вщ 0,15 до 0,9. Питання, в яких складысть знаходиться в межах вщ 0,9 до 1 вважаються складними i рекомендуеться 'х спростити. Питання, в яких складысть знаходиться в межах вщ 0 до 0,15 вважаються легкими i рекомендуеться 'х переробити (Городнича& Крiсiлов&Онiщенко, 2014).
Частоту вибору дистракторiв обчислювали у вщсотках, що збiльшуе коректнiсть порiвняльного аналiзу. Якщо частота вибору дистрактору менша за 5%, вважаеться, що дистрактор не привертае уваги студеттв i, навпаки, якщо частота вибору дистрактору бтьша за 90%, вЫ занадто сильно привертае увагу студеттв. В обох випадках такi дистрактори «не працюють», 'х необхiдно замшити. А якщо в тестовому завданн таких дистракторiв два та бтьше, необхiдно замiнити тестове завдання (Атоев&Гафурова, 2016).
Для оцЫки кореляци тестового завдання та загального результату тестування використовували бiсерiальний коеф^ент кореляци
Mj1-Mj0 I njonj!
Di — - '-
1 5у ^п(п-1)'
де Пд - число студеттв, що одержали за даним завданням 1 бал, Пу0 - число студетгв, що одержали за даним завданням 0 балiв,
Мд - середне арифметичне сум балiв по всьому тесту для тих студеттв, що одержали за даним завданням 1 бал,
M,
4o
■ середне арифметичне сум балiв по всьому тесту для тих студенев, що одержали за даним завданням 0 балiв,
sy - стандартне вщхилення сумарних балiв Bcix учасникiв тестування.
Якщо завдання не корелюе з загальним результатом, воно не е тестовим (Федорук, 2007).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
На кафедрi бiологiчноí фiзики та медично'! iнформатики Буковинського державного медичного уыверситету технологи BYOD використовуються на практичних заняттях з медично!' шформатики зi студентами спецiальностi «Медицина». Курс медично!' Ыформатики передбачае вивчення 12 тем, кожна з яких мктить теоретичну та практичну складову. Оцшювання теоретично! складово'! проводиться шляхом тестування. Для проведення поточного тестування використовуються google-форми - безкоштовний сервiс, розроблений компаыею GOOGLE для створення рiзноманiтних опитувальникiв. При проведеннi тестування студенти використовують власнi смартфони. Для доступу до google-форми вони сканують QR-код з iнформацiею про веб-адресу форми та заходять у форму, використовуючи власний google-аккаунт. Одразу пiсля завершення тестування студент бачить власний результат. ^м того, всi результати збер^аються на google-диску, що е зручними для подальшого аналiзу результа^в тестування викладачем. Такий спосiб оцЫювання теоретично!' складово'! навчання поглиблюе об'ективысть оцiнювання i дозволяе iнтерактивно впродовж семестру коректувати подачу теоретично' складово! предмету студентам для кращого засвоення. ^м цього час опитування студенев зменшився - до 3-5 хвилин в порiвняннi з 10-15 хвилин без використання дослщжуваних технологiй.
Вщповщно до розкладу практичних занять, тестування в рiзних академiчних групах проводиться впродовж двох тижыв. Тому ми мали змогу аналiзувати процес проходження тестування та валщысть тестових питань. Деяк питання ми були змушен змiнювати та перевiряти доцiльнiсть змш при проходженнi тестування iншими групами. Так, наприклад, в тестовому питаны з дектькома правильними вщповщями «Хто вiдноситься до користувачiв СУБД?» вс варiанти вiдповiдей були вiрними i не було жодного дистрактора. Пкля того, як на це питання вщповши 23 студенти, google-forms класифтував це питання як таке, на яке часто вщповщають невiрно (11 правильних вщповщей з 23), рис. 1.
Рис. 1
Припустивши, що вщсутысть дистрактора плутала студенев, ми додали до цього тестового питання один дистрактор i перевiрили результат. Використання google-форм дае можлив^ь швидко це зробити - дистрактор додаеться лише на серверi, не потрiбно роздруковувати новi питання або оновлювати !х на всiх комп'ютерах в комп'ютерному класi. Студенти наступних груп, що вщповщали на цей тест, вже бачили на сво!х мобтьних пристроях оновлене тестове питання.
Складшсть питання з доданим дистрактором склала 0,35, що вважаеться задовiльною складыстю. Частота вибору нового дистрактора склала 9,3%, що вказуе на те, що доданий дистрактор «працюе», рис. 2.
Рис. 2
Надмiрно легк питання також можна динамiчно вилучати з тесту. Розглянемо приклад тестового питання, яке необхщно вилучити, або замшити в ньому дистрактори. Питання: «Як називаеться характеристика патента, яка мае ттьки два значення: наявысть або вщсутысть». Вiрна вiдповiдь: ознака. Дистрактори: параметр, показник, результат. На кожен з дистракторiв вщповто не бтьше 5% студентiв, отже, ва дистрактори необхiдно замiнити. Крiм того, складысть
даного питання складае 0,09, що е нижче за пороговий piBeHb 0,15, тому дане тестове питання е легким. Отже, n0Tpi6H0 не сттьки замiнити дистрактори, але й саме питання необхщно вилучити з тесту (рис. 3).
Рис. 3
Розглянемо приклад валщного тестового питання. Питання: «Назвпъ основы групи медично'1' шформацп». Правильнi вiдповiдi: алфавiтно-цифрова, вiзуально-графiчна, звукова, комб'шована. Дистрактори: анал'в, опитування, спостереження, анамнез. На дане питання вiрно вщповши 98 студентiв з 146, отже, складысть тестового питання дорiвнюе 0,33, що в педагопчний практицi вважаеться задовiльною складнiстю. Частота вибору кожного з дистракторiв бтьша 5%, проте не перевищуе 90%, що е показником того, що вс дистрактори «працюють», проте не привертають надмiрноï уваги респондентiв (рис.4).
50
Рис. 4
Використання google-forms для проведення поточного тестування студенев дозволяе збер^ати результати тестування на google-диску i в подальшому проводити статистичний аналiз результатiв тестування. Наведемо приклад статистичного аналiзу для тесту, що складався з 6 питань:
Як називаеться найменша одиниця шформацп'?
Назвiть основнi групи медично'1' шформацп.
Назвпъ основы методи збору шформацп.
Як називаеться характеристика патента, яка мае ттьки два значення: наявысть або вщсутнкть?
Як називаеться величина, яка характеризуе властивост процесу, явища або системи в абсолютних або вщносних величинах?
Назвiть характернi особливостi медично' iнформацiï.
На даний тест вщповщало 146 студентiв. lмовiрнiсть вiрноï вщпов^ на тестовi питання склала:
Pi P2 P3 P4 P5 P6
0,937063 0,678322 0,699301 0,909091 0,874126 0,594406
Як видно з таблиц^ питання №1 та №4 не волод^ть дискримшативыстю (p>0,9).
Для перевiрки кореляцп мiж результатами тестових питань та загальним результатом тесту використали бiсерiальний коефщент кореляцп. Отримали наступнi результати:
Bi В2 В3 В4 В5 Be
0,370908 0,643581 0,6763125 0,5327865 0,5877838 0,7461825
Питання №6 мае високий кореляцшний зв'язок iз загальним результатом, питання №2, 3, 5 - середнш, а питання №1 та №4 - найслабший.
Отже, для подальшого проведення тестування питання №1 та №4 необхщно вилучити, осктьки вони е занадто легкими та не корелюють iз загальним результатом, та замшити 'х на iншi.
ОБГОВОРЕННЯ
BYOD технолопя дозволяе студентам зрозумiти, що окремi кроки при вирiшеннi одые' i тiеí ж задачi можуть бути рiзними на рiзних пристроях в залежност вiд версп встановленого програмного забезпечення, вщ технiчних можливостей пристрою, тощо. При цьому сприйняття занять з шформатики змiщуеться з бездумного повторення показаних викладачем чи описаних в шструкцп дм до спроб засво'ти загальнi принципи обробки даних при виршены практичних завдань з урахуванням особливостей наявного техычного та програмного забезпечення.
Зазначене поеднання "хмарних" технологiй вiд компанп GOOGLE з технолопею BYOD дозволяе швидко та iнтерактивно використовувати такий зааб зворотного зв'язку викладача зi студентами, як тестування. Вбудован в програмному забезпеченн сервера опитування засоби статистично' обробки результатiв опитування дозволяють в режимi он-лайн коригувати тести, вилучаючи слабк дистрактори, чи, навiть, замшюючи питання в опитувальному листi. Слщ зазначити, що технологiя BYOD може бути поеднана також iз шшими аналогiчними "хмарними" рiшеннями, наприклад, засобами опитування на платформi дистанцiйного навчання Moodle, чи локальними системами тестування. Варiантiв поеднання достатньо, щоб викладач, що прагне вщнайти оптимальний зааб зворотного зв'язку зi студентами, зм^ зробити це найбiльш ефективно, виходячи з наявного техычного забезпечення, можливостей студеттв.
Дослiджуване поеднання iнформацiйних та со^альних технологiй при викладанн дисциплши "Медична iнформатика" для студентiв, що освоюють спе^альысть "Медицина" дозволило пщвищити iнтерес студентiв до дисциплiни. Адже тепер вони можуть обходитись без усного чи письмового опитування, що вивтьняе час для освоення i вдосконалення саме практичних навикв розв'язування задач, що постають перед медиком, за допомогою комп'ютерiв. Введення таких методичних прийомiв покращило стан вщвщуваносп, адже QR-код для доступу до опитувальника викладач тiльки на занятп надае студентам для зчитування за допомогою вщповщних стороннiх додаткiв чи вбудованих можливостей операцшно' системи принесеного студентом пристрою. Швидксть i простота способу опитування, невщворот-лсть опитування також пщвищуе мотивацiю студента осво'ти теоретичний матерiал для заняття, що, в свою чергу, поглиблюе розумшня i покращуе засвоення студентом методiв використання комп'ютера для розв'язку медичних задач.
Для викладача вибiр такого поеднання технологш вивiльняе час, що раыше витрачався для перевiрки знань студетгв. Дозволяе швидко i без будь-яких матерiальних витрат коригувати питання, осктьки засоби для виявлення невдалого питання вбудован в сервiс опитування i доступнi з довiльного мiсця - робочого чи домашнього комп'ютера, смартфона, планшета тощо. ^м цього, процес навчання стае мобтьним та актуальним: викладач залучае сучасн технологи до навчального процесу, що ттьки збтьшуе ймовiрнiсть того, що студент використае здобут на заняттях знання, умшня, навики в майбутньому. На власному пристро' студент мае можливiсть поглибити розумшня використаних на заняттях шформацшних технологiй навiть пiсля закiнчення курсу занять.
Поряд iз вищезазначеними перевагами дослщжувана методика проведення опитування володiе i певними недолiками. За вщсутносп доступу до серверу (профiлактичнi роботи, тощо) та паперових чи локальних комп'ютеризованих засобiв опитування, викладач змушений витрачати час на усне опитування чи на додаткове пояснення теоретичних основ використовуваних на занятп методiв. ^м того, надшысть опитування залежить вщ яккного проведення: недопустимкть використання стороных засобiв iнформацií при опитуваны, уникання пiдказок вiд студентiв, що раыше вже проходили тестування з ^е' теми, недопускання проходження опитування одним студентом замкть когось, використовуючи пристрш iншого студента для авторизацп, тощо. Бiльшiсть iз зазначених недолЫв усуваються належним використанням сучасних технологш на занятп в першу чергу викладачем. Адже, викладач слщкуе за доступыстю студентами до форми ттьки тд час опитування, слщкуе за переб^ом опитування в групi (зазвичай це тривае до 5 хвилин), слщкуе за тим, щоб кожен студент вщповщав особисто, тощо.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Таким чином, дослщжуване поеднання сервку опитування вщ компанй google iз використанням BYOD-технологш в навчальному процесi розширюе можливосп встановлення зворотного зв'язку мiж викладацькою дiяльнiстю та якiстю засвоення знань студентами. Використання сучасних технологш для опитування i проведення занять з дисциплши "Медична шформатика" виявило ттьки позитивы сторони для навчального процесу, але ефективысть такого використання залежить, в першу чергу, вщ готовносл викладача контролювати процес опитування. Дана методолопчна зв'язка не може бути уыверсальним виршенням питання про контроль якосп засвоення студентами знань i не вiдкидае класичнi засоби, а е ттьки сучасним доповненням в арсеналi сучасного викладача.
Використання BYOD-технологш е зручним i для студеттв i для викладачiв, тому на кафедрi плануеться подальше впровадження 'х використання.
Список використаних джерел
1. Абрамик М.В., Лещук С.О., Олексюк В.П. Використання хмарних технологш у процеа навчання майбутых учт^в шформатики основам програмування. Ф'!зико-математична осв'та. 2018. Вип. 4(18). С. 7-11.
2. Андрiевська В.М., Бтоусова Л.1. Концепцiя BYOD як iнструмент реалiзацií STEAM-освiти. Фiзико-математична oceima. 2017. Вип. 4(14). С. 13-17.
3. Атоев Э.Х., Гафурова Г.А. Сбалансированность тестовых заданий как один из важных элементов обеспечения их качества. Молодой учёный . 2016. № 3 (107). С. 775-777.
4. Городнича К.О., ^стов В.А., Онщенко Т.В. Методика оцшки та пщвищення валщносп педагопчного тесту на базi критерпв якосп тесту. В/'сник В'шницького пoлimехнiчнoгo 'шституту. 2014. № 4. С.118-124.
5. Гурняк 1.А. Використання Google Forms i Microsoft Forms в процеа навчання. Ф'вико-математична oceima. 2018. Вип. 2(16). С. 40-45.
6. Слободяник О.В. Мобтьы додатки на уроках фiзики. Ф'!зико-математична oceima. 2017. Вип. 4(14). С. 293-298.
7. Федорук П.1. Адаптивн тести: статистичн методи аналiзу результатiв тестового контролю знань. Математичн машини i системи. 2007. № 3, 4., С. 122-138.
8. ШахЫа I. Ю., 1лына О. I. Оргаызащя контролю якостi знань студентiв iз використанням електронного тестування. Ф'!зико-математична осв1тал. 2016. Вип. 4(10). С. 152-157.
9. ШахЫа 1.Ю., Лазнюк Д.С. 1нтенсифтащя освiтнього процесу з використанням on-line засобiв. ФЬико-математична oceima. 2017. Вип. 4(14). С. 318-323.
References
1. Abramyk M. & Leshchuk S.& Oleksiuk V. (2018) Vykorystannya hmarnyx tehnologiy u procesi navchannya maybutnih uchyteliv informatyky osnovam programuvannya [The Application Of Cloud Technologies In The Process Of Future Computer Science Teachers' Training]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and Mathematical Education. 4(18), 7-11. [in Ukrainian].
2. Andriievska V. & Bilousova L. (2017) Koncepciya BYOD yak instrument realizacii STEAM-osvity[BYOD Concept As A Tool Of STEAM Education Implementation]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and Mathematical Education. 4(14). 13-17. [in Ukrainian].
3. Atoev E. & Hafurova H. (2016) Sbalansyrovannost testovykh zadanyi kak odyn yz vazhnykh elementov obespechenyia ykh kachestva [Balance Of The Tests As The Element Of Its Quality]. Molodoy uchenyi - Young Scientist . 3 (107). 775-777 [in Russian].
4. Fedoruk P. (2007) ADAPTYVNI TESTY: STATYSTYCHNI METODY ANALIZU REZULTATIV TESTOVOHO KONTROLIU ZNAN [Adaptive Tests: Statistical Methods of Tests Result Analysis ]. Matematychni mashyny i systemy - Mathematical machines and systems , 3, 4. 122-138 [in Ukrainian].
5. Gorodnycha K. & Krisilov V. & Onishchenko T. (2014) Metodyka ocinky ta pidvyshchennia validnosti pedagogichnogo testu na bazi kryteriiv yakosti testu [Method of estimation and increasing validity of pedagogical test based on the criteria of test quality].Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu - Bulletin of the Vinnica Polytechnics Institute. 4. 118-124 [in Ukrainian].
6. Shahina I. & Laznyyuk D. (2017) Intensyfikaciya osvitnogo procesu z vykorystannyam on-line zasobiv [Increasing The Quality Of Professional Training Of Students By On-Line Tools]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and Mathematical Education. 4(14). 318-323. [in Ukrainian].
7. Shakhina I & Ilyina A. (2016) Organizaciya kontrolyu yakosti znan studentiv iz vykorystannyam elektronnogo testuvannya [Organization of quality control knowledge students with electronic test]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and Mathematical Education 4(10). 152-157. [in Ukrainian].
8. Slobodyanyk O. (2017) Mobilni dodatky na urokah fizyky [Mobile Applications For Physics Studies]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and Mathematical Education. 4(14). 293-298. [in Ukrainian].
FEEDBACK IN THE EDUCATIONAL PROCESS: EXPERIENCE OF USING BYOD-TECHNOLOGY M.A. Ivanchuk, V.V. Kulchyncky
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Bucovinian State Medical University", Ukraine
Abstract.
Formulating of the problem. Feedback in pedagogy is an integral part of the educational process. Due to feedback in the learning process, the teacher's activity is integrated with the student's activities. A well-known way of feedback is the questioning. However, oral questioning requires a significant part of the class-time, written questioning requires extra time to check answers. Computer testing requires the availability of a local software and also restricts the location of the classes. The novel information technologies allow for personalized feedback in the learning process. BYOD (Bring Your Own Device) is a technology of using your own devices. Using of "cloud" technologies, on the one hand, provides access to a training facility from an arbitrary location, on the other hand, allows the teacher analyse quickly the individual growth of each student, or to generalize it for groups of students.
Materials and methods. Devices brought by students (BYOD) and "cloud" survey service from google. The coefficient of complexity, the coefficient of discrimination of the test task, the coefficient of correlation of the results of the answer to the test task and the overall test result were determined.
Results. Using BYOD and the cloud google-form service reduced the time for student surveys to 3-5 minutes and increased of interest in computer science. Imperfect test tasks were replaced immediately after detection. The impact of changes was checked in the following groups.
Conclusions. The combination of BYOD technology with "cloud" technologies creates opportunities for flexible feedback with students during the training, increasing their interest in using modern information technology. The ultimate goal of introducing such an element of learning is to increase the efficiency of students' acquisition of theoretical and practical course material.
Key words: BYOD-technology, testing, feedback, medical informatics.
