CC BY
56
© В. К. Серкова, Л. А. Вознюк, В. О. Романова
УДК 616. 1:577. 169. 127
В. К. Серкова, Л. А. Вознюк, В. О. Романова
ЗВ'ЯЗОК ПОКАЗНИМВ ЛШЩНОГО ПРОФШЮ KPOBi ТА PEЗУЛЬTATiB ШСТРУМЕНТАЛЬНИХ Д0CЛiДЖEHЬ, ЩО BEPИФiKУЮTЬ АТЕРОСКЛЕРОЗ,
У ХВОРИХ НА iШEMiЧHУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ
Вшницький нацiональний медичний унiверситет iM. М. I. Пирогова (м. Вшниця)
Дана робота е фрагментом НДР «Опт^за^я лiкування серцево-судинних захворювань на пщ-ставi вивчення ендотелiальноI дисфункцп, актив-ностi iмунного запалення, ремоделювання серця та вегетативного гомеостазу», № держ. реестрацш 0108U001233.
Вступ. Кгмычний дiагноз атеросклерозу в даний час фунтуеться переважно на даних Ыструменталь-них дослiджень - коронароангiографiI, ультразвукового дослщження екстракранiальних судин, внутршньосудинно! ехолокацiI. Одним з найбiльш шформативних методiв дiагностики атеросклерозу, що е основою iшемiчноI хвороби серця (1ХС), е ультразвукове дослiдження екстракраыальних ар-терiй, яке дозволяе виявити змЫи судинно! стiнки, тобто ремоделювання судин [12]. СтЫки артерiй при атеросклерозi потовщуються, стають ригщни-ми; просв^ судин змiнюеться, артерiI часто стають довшими i звивистими. При цьому спостер^аеться зменшення перфузiI оргаыв, в тому числi головного мозку [3]. G поодинокi дан стосовно того, що по-казники ремоделювання каротидних артерм асощ-юються зi змiною вiнцевих судин серця [5, 10, 11]. Однак значимють товщини комплексу iндима-медiа (К1М), як фактора ризику розвитку серцево-судин-них i цереброваскулярних катастроф до даного часу остаточно не визначена [2, 9]. В генезi атеросклерозу мае значення дислiпопротеIнемiя. В останн роки вивчаеться роль лтопротеша (а) [8]. Однак взаеми-ни мiж лiпiдними показниками кровi i товщиною К1М вивченi недостатньо. Не проведено остаточно! оцш-ки товщини К1М в якостi предиктора 1ХС.
Мета дослщження - вивчити взаемозв'язок ультразвукових судинних маркерiв атеросклерозу i показниюв лiпiдного складу кровi у хворих на ше-мiчну хворобу серця i оцiнити !х прогностичну та дiа-гностичну значущiсть.
Об'ект i методи дослiдження. Обстежено 75 хворих на 1ХС (48 чоловiкiв i 27 жiнок) вiком 36-70 роюв. Середнiй вiк обстежених склав 54,7 ± 2,8 року. 45 пащен^в перенесли ранiше (бiльше 6 мюя-цiв тому) iнфаркт мiокарда. У 24 хворих дiагноз був верифкований даними коронарографiI, у 6 хворих дiагноз фунтувався на типовiй кгмычнм картинi i був пiдтверджений результатами велоергометрично!
проби. У 37 па^етчв було дiагностовано II i у 38 -III функцюнальний клас (ФК) стабтьно! стенокар-дп. Давнють захворювання коливалась вiд 3 до 12 роюв, в середньому 6,8 ± 1,7 роки. В доотдження не включали хворих с серцевою недостатнiстю III-IV ФК, з перенесеним Ысультом, порушеннями функ-цiонального стану печЫки i нирок. Контрольна група включала 20 практично здорових оЫб аналопчного вiку i статi.
Дослщження екстракранiальних артерiй проводили методом дуплексного сканування i кольоро-вого доплерiвського картування потокiв на апарат «Logiq» - 500 MO ^рма GE) з використанням л^ нмного датчика 4 МГц за загальноприйнятою методикою [7]. Доотджували загальы, внутрiшнi та зо-внiшнi сонн артери. Оцiнювали прохiднiсть артерiй, судинну геометрю, стан комплексу iнтима-медiа со-нних артерiй, наявнiсть внутрiшньопросвiтнiх змЫ, !х вираженiсть i структуру, лЫмну й об'емну швидкiсть кровотоку в загальнм соннiй артери. Гемодинамiчну значимють атеросклеротичних уражень i деформа-цм артерiй визначали по наявностi або вщсутност позитивного градiента пково! систолiчно! лЫмно! швидкостi кровотоку до i пiсля змЫено! дiлянки су-дини та/або якюно! змiни спектра доплерiвсько-го зсуву частот. Товщина iнтимомедiального шару (Т1М) вимiрювалася в В-режимi на рiвнi бiфуркацi! загально! сонно! артери трикратно з розрахунком середнього значення за методом Kaprio J. et al. Ви-значення рiвня загального холестерину (ЗХС), холестерину фракцм лiпопроте!дiв високо! та низько! щiльностi (ХСЛПВЩ та ХСЛПНЩ) та триглiцеридiв (ТГ) проводили за допомогою ензиматичного коло-риметричного методу з використанням набору реа-гентiв виробництва «Ольвекс дiагностикум» (Росiя), рiвня Лп(а) - за допомогою iмуноферментного ана-лiзу (набор реактивiв Cormay, Diagnostic Automation, Inc, Польща).
Статистичнi розрахунки проводили з використанням паке^в прикладних програм Microsoft Excel, Statistica for Windows 6. 0. Кореляцмний аналiз ви-конували за методом Pearson i Spearman [6].
Результати дослщжень та Ух обговорення. При дослiдженнi сонних артерiй методом дуплексного сканування i кольорового доплерiвського
Таблиця 1
Частота i характер 3MiH загальних сонних артерiй у хворих на iXC
Показники Здоров1 (n = 20) Хвор1 на 1ХС (n = 75)|
n % n %
Атероскперотичш бляшки в СА,| % 0 0 44 58,7 %*
Частота звуження СА, % 2 10,0 52 69,3*
Частота значущого стеноза, % 0 0 14 18,7*
Деформаци СА,| % 2 10,0 63 84,0*
Примiтка: СА - сонн артерй; ЗСА - загальна сонна артерiя; Т1М - товщина шару iнтима-медiа; * - достовiрнiсть вщмшностей в порiвняннi i3 здоровими особами (p < 0,05).
картування потоюв у 59 (78,7 %) хворих вщм1чено потовщення комплексу 1нтима-мед1а в середньо-му до 1,25 ± 0,08 мм з дифузним р1вном1рним пщ-вищенням ехогенност1. У 28 з 75 хворих (37,3 %) виявлен атеросклеротичн1 бляшки, як правило, гомогенн1, пом1рно1 ехогенност1, що локал1зуються переважно в област1 б1фуркацИ загально! сонно! ар-терИ. У 16 хворих мало мюце розповсюдження ате-росклеротичних бляшок на гирл1 внутршньо! сонно! артер1!. Стенозування сонних артерм виявлено у 52 хворих (69,3 %), проте ступшь стенозу у бтышост хворих не перевищував 60 % i в середньому скла-дала 58,9 ± 4,2 %. Гемодинам1чно значущий стеноз спостер1гався у 14 (18,7 %) хворих. Деформаци сонних артерм у вигляд1 вигин1в (кутових i петлепод1б-них) i звивостей виявлен у 63 хворих на 1ХС (84,0 %) i у 2 з 20 здорових ос1б (10,0 %). Деформаци звичайно локал1зувалися над гирлом загально! i внутр1шньо! сонно! артери, перед входом внутр1шньо! сонно! ар-терм в череп (табл. 1).
Не було виявлено ютотних вщмшностей при оц1нц1 д1аметру загально! сонно! артери в пор1внянн1 з групою здорових ос1б. Структурн1 змши судин асо-ц1ювалися з ютотним зменшенням швидкост1 л1н1й-ного кровотоку по сонних артер1ях (табл. 2).
Анал1з показник1в л1п1дного спектру в обстеже-них хворих виявив проатерогенн зм1ни пор1вняно з
Таблиця 2
Cтруктурнi показники i параметри кровотоку в загальнш соннiй артерГГ у здорових i хворих на iXC
Показники Здоров1 Хвор1 на 1ХС
Д1аметр, мм 5,7 ± 0,97 6,13 ± 0,99
Ступшь|м1ра| стенозу, % 21,2±5,4 58,9 ± 4,2 % *
Т1М ЗСА, мм 1,01 ± 0,06 1,25 ± 0,08*
ЛШК|, см/с 94,4 ± 8,9 82,32 ± 12,3*
Pi, од|. 2,11 ± 0,48 1,70 ± 0,38*
Примпжа: * - достс^рнють вiдмiнностей в пс^вняны iз здоровими особами (p < 0,05).
особами контрольно! групи: пом1рне збтьшенням р1вня ЗХС за рахунок ХС ЛПНЩ, р1вень якого досто-в1рно в1др1знявся в1д показник1в контрольно! групи (р < 0,05), достов1рне зменшення ХС ЛПВЩ, але без суттевих зм1н ХС ЛПДНЩ, ТГ, збтьшення 1ндексу атерогенност1 - штегрального показника, що вщо-бражуе сп1ввщношення проатерогенних лтопроте-!д1в до антиатерогенних, та значне збтьшення р1вня Лп(а) (табл. 3).
Таблиця 3
Показники лтщного спектру кровГ у хворих на iXC
Показники Контрольна група(n = 20) Хвор1 на 1ХС (n = 75)
Загальний ХС (ммоль/л) 5,06 ±0,29 6,19 ± 0,26*
Триглщериди (ммоль/л) 1,03 ± 0,12 1,19 ± 0,07
ХС ЛПНЩ (ммоль/л) 3,12 ± 0,18 4,59 ± 0. 22*
ХС ЛПДНЩ (ммоль/л) 0,46 ± 0,07 0,54 ± 0. 05
ХС ЛПВЩ (ммоль/л) 1,48 ± 0,12 1. 06 ± 0,08*
1ндекс атерогенност1, од. 2,42 ± 0,19 4,84 ± 0,33*
ЛП (а), мг/дл 17,91 ± 3,80 44,67 ± 3,02*
Примпжа: 1. * - достс^рнють вiдмiнностей показникiв в групi хворих 1ХС в порiвняннi з контрольною групою при р < 0,05
Звертае на себе увагу збтьшення р1вню Лп(а) до 44,67 ± 3,02 мг/дл, що в 2,5 раз1в вище р1вня в контрольна груп1 i перевищуе так званий «критичний» р1-вень 27 мг/дл, при якому зростае ймов1рнють розви-тку серцево-судинних захворювань та !х ускладнень [1].
Проведений кореляцмний анал1з виявив досто-в1рний прямий зв'язок середньо! сили м1ж товщи-ною 1нтимо-мед1ального шару й 1А (r=0,28, р < 0,05) i зворотний зв'язок К1М i ХС ЛПВЩ (r = -0,25, р < 0,05). Переконлив1шим був зв'язок л1п1дних показник1в кров1 з наявн1стю атеросклеротичних бляшок в сонних артер1ях (для ЗХС r = 0,35, для ХС ЛПНЩ -r = 0,39, для ХС ЛПВЩ - r = -0,34, для 1А - r=0,48, для ТГ - r = 0,32, р < 0,05 та для Лп(а) - r = 0,49, p < 0,01).
Зв'язок л1п1д1в кров1 з результатами оц1нки ше-м1чно! активност1 за даними ХМ ЕКГ виявився менш вираженим, за виключенням зв'язку рiвня Лп(а) з часом добово! iшемií м1окарду (r=0,54, p < 0,01).
Висновки.
1. Використання ультразвукового дуплексного сканування i кольорового доплер1вського картування потоюв в д1агностиц1 атеросклеротичного ураження каротидних артер1й дозволяе з1брати б1льш повну 1нформац1ю про поширенють i ступ1нь вираженост1 структурно-функц1ональних змш у хворих на 1ХС.
2. Зб1льшення р1вню Лп(а) асоц1юеться з вираз-н1стю атеросклеротичного процесу i з виникненням ускладнень у хворих на 1ХС i може бути критер1ем !! тяжкост1.
3. Взаемозв'язок м1ж зм1нами л1п1дних показ-ник1в кров1 i результатами ультразвукового досл1-
дження сонних артерм свiдчить про те, що TaKi Перспективи подальших дослiджень. Можли-
HeiHBa3nBHi тести, як вимiрювaння товщини ком- вють ранньо! дiaгностики коронарного атеросклеро-
зу й ощнка ступеня його тяжкостi шляхом паралель-ного вивчення структурних змiн каротидних артерм
плексу iнтимa-медia сонних aртерiй i виявлення в них атеросклеротичних бляшок методом дуплексного сканування, можуть служити скринiнговими параметрами в дагностиц коронарного атеросклерозу та лтщног° складу KPовi сприятиме проведенню на рiзних етапах його розвитку. вщповщних лiкувaльно-профiлaктичних зaходiв.
Лiтература
1. Арабидзе Г. Г. Роль липопротеида (а) как фактора риска в развитии коронарного атеросклероза и ишемической болезни сердца / Г. Г. Арабидзе, Е. О. Скрябина // Клиническая лабораторная диагностика. - 2006. - № 7. - С. 3-6.
2. Атеросклеротическое поражение сосудов у больных со стабильным течением ишемической болезни сердца: связь с С-реактивным белком / Е. В. Панюгова, Е. Н. Александрова, Е. Л. Насонов [и др.] // Кардиология. - 2009. - № 4. -С. 40-45.
3. Багмет А. Д. Ремоделирование сосудов и апоптоз в норме и при патологии / А. Д. Багмет // Кардиология. - 2002. -№ 3. - С. 83-86.
4. Ежов М. Е. Липопротеид(а) - независимый фактор риска атеросклероза / М. Е. Ежов, А. А. Лякишев, С. Н. Покровский // Терапевтический архив. - 2001. - № 9. - С. 76-82.
5. Карпов Р. Н. Современные проблемы атеросклероза / Р. Н. Карпов, В. А. Дудко // Врач. - 2000. - № 2. - С. 7-9.
6. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич - [2-е изд.]. - К.: МОРИОН, 2001. - 408 с.
7. Лелюк В. Г. Основные принципы гемодинамики и ультразвукового исследования сосудов. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / В. Г. Лелюк, С. Э. Лелюк // Под ред. В. В. Митькова. - Москв а: Видарю, 1997. -С. 185-220.
8. Липопротеид(а) и ишемическая болезнь сердца у больных гипертонической болезнью / В. В. Бритарева, О. И. Афанасьева, А. Б. Добровольский [и др.] // Кардиология. - 2002. - № 5. - С. 4-8.
9. Роль липопротеида(а) и аполипопротеина В-100 в развитии ишемической болезни сердца / В. С. Морошкин, О. М. Моисеева, А. В. Панов, Н. В. Морошкина, И. Б. Зуева // Артериальная гипертензия. - 2012. - Т. 18, № 2. - C. 153-157.
10. Структурные и функциональные изменения коронарных и сонных артерий у больных ишемической болезнью сердца / О. Ю. Атьков, В. Е. Синицын, С. К. Терновой [и др.] // Тер. архив. - 2005. - №4. - С. 15-21.
11. Carotid intima-media thickness and the risk of new vascular events in patients with manifest atherosclerotic disease: the SMART study / J. M. Dijk, G. van der Graat, M. L. Bots [et al.] // Eur. Heart J. - 2006. - Vol. 24. - P. 1971-1978.
12. Common carotid artery remodeling studied by sonomorphological criteria / R. Kazmierski, C. Watala, M. Lukasik [et al.] // J. Neuroimaging. - 2004. - Vol. 14. - P. 258-264.
УДК 616. 1:577. 169. 127
ЗВ'ЯЗОК ПОКАЗНИЮВ ЛШЩНОГО ПРОФШЮ КPОBi ТА РЕЗУЛЬТАПВ ШСТРУМЕНТАЛЬНИХ ДО-ОПЩЖЕНЬ, ЩО ВЕРИФ^УЮТЬ АТЕРОСКЛЕРОЗ, У ХВОРИХ НА iШЕMiЧHУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ
Серкова В. К., Вознюк П. А., Романова В. О.
Резюме. Проведено вивчення взаемозв'язюв лтщного профтю кровi та результа^в Ыструментальних доотджень, що вериф^ють дiагноз атеросклерозу у хворих на iшемiчну хворобу серця у 75 хворих з рiз-ними варiантами переб^у захворювання. Використання ультразвукового дуплексного сканування i кольо-рового доплерiвського картування потоюв в дiагностицi атеросклеротичного ураження каротидних артерм дозволяе зiбрати бтыш повну шформа^ю про поширенють i ступшь вираженост структурно-функцюналь-них змЫ у хворих на 1ХС. Збтышення рiвню Лп(а) асоцтеться з виразнютю атеросклеротичного процесу i з виникненням ускладнень у хворих на 1ХС i може бути критерiем II тяжкостг Взаемозв'язок мiж змЫами л^ пщних показниюв кровi i результатами ультразвукового дослщження сонних артерм свщчить про те, що таю нешвазивы тести, можуть служити скриншговими параметрами в дiагностицi коронарного атеросклерозу на рiзних етапах його розвитку. Перспективи подальшого дослiдження. Можливють ранньо! дiагностики коронарного атеросклерозу й оцшка ступеня його тяжкост шляхом паралельного вивчення структурних змш каротидних артерм та лтщного складу кровi сприятиме проведенню вщповщних л^вально-профтактич-них заходiв.
Ключовi слова: атеросклероз, iшемiчна хвороба серця, лтщы показники кров^ шструментальы методи доотдження.
УДК 616. 1:577. 169. 127
СВЯЗЬ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ПИПИДНОГО ПРОФИЛЯ КРОВИ И РЕЗУЛЬТАТОВ ИНСТРУМЕНТАЛЬНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ, КОТОРЫЕ ВЕРИФИЦИРУЮТ АТЕРОСКЛЕРОЗ, У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА
Серкова В. К., Вознюк Л. А., Романова В. А.
Резюме. Проведено изучение взаимосвязей липидного профиля крови и результатов инструментальных исследований, верифицирующих диагноз атеросклероза, у 75 больных с различными вариантами течения ишемической болезни сердца. Использование ультразвукового дуплексного сканирования и цветного
допплеровского картирования потоков в диагностике атеросклеротического поражения каротидных артерий позволяет собрать более полную информацию о распространенности и степень выраженности структурно - функциональных изменений у больных ИБС. Увеличение уровня Лп (а) ассоциируется с выраженностью атеросклеротического процесса и с осложнениями у больных ИБС и может быть критерием ее тяжести. Взаимосвязь между изменениями липидных показателей крови и результатами ультразвукового исследования сонных артерий свидетельствует о том, что такие неинвазивные тесты могут служить скрининговыми параметрами в диагностике коронарного атеросклероза на разных этапах его развития. В перспективе - возможность ранней диагностики коронарного атеросклероза и оценка степени его тяжести путем параллельного изучения структурных изменений сонных артерий и липидного состава крови будет способствовать проведению соответствующих лечебно-профилактических мероприятий .
Ключевые слова: атеросклероз, ишемическая болезнь сердца, липидные показатели крови, инструментальные методы исследования.
UDC 616. 1:577. 169. 127
The Relationship between Lipid Profile Indicators and Instrumental Studies Results which Verify Atherosclerosis in Patients with Coronary Artery Disease
Serkova V. K., Vozniuk L. A., Romanova V. A.
Abstract. The clinical diagnoses of atherosclerosis basics first of all on the instrumentic investigations as cor-onarographya, US investigation extracranial vesels, intravesels echolocation now.
US investigation extracranial vesels is one of the most informational methods atherosclerosis diagnostic. The artery's walls atherosclerosis become thick and rigid; lumen of the arteries deacreases. Dyslipoproteinemia is important at genesis of atherosclerosis.
But relationships between blood lipid profile and thickness of complex intima-media are unstudy insufficiently.
The purpose of our study was to examine relationships ultrasound markers of atherosclerosis and blood lipid profile and to value their diagnostic and prognosis importance.
The investigation of relationship between blood lipid profile and the results of instrumental studies, verifying the diagnosis of atherosclerosis is held in 75 patients with coronary artery disease. Patients with different variants of the disease are investigated.
Duplex ultrasonography and color Doppler flow of the carotid arteries allows to collect more detailed information about the prevalence and severity of structural and functional changes in patients with coronary artery disease. Increased Lp (a) levels are associated with the atherosclerosis degree and complications appearance in patients with coronary artery disease and may be a criterion for its severity.
The correlation analyses to revealed direct communication between index atherogenicity and thickness of complex intima-media (CIM) (r = 0,28; h < 0,05), and opposite communication between CIM and HDL cholesterol (r = -0,25).
The relationships blood lipid profile with evaluation of ischemic activity according to Holter ECG monitoring was less pronounced except the connection of Lp (a) from time daily myocardial ischemia (r=0,54; p < 0,01).
Analysis of the lipid spectrum in patients examined showed proatherogenic changes compared with those in the control group: moderate increase of by LDL cholesterol level is significantly different from that of the control group (p < 0. 05) and a significant decrease in HDL cholesterol, but no significant changes VLDL cholesterol, triglycerides, increase in atherogenic index and a significant increase in the level of Lp (a).
Hemodynamically significant stenosis was observed in 14 (18. 7 %) patients. Deformation of the carotid arteries in the form of curves (angular and loop-shaped) detected in 63 patients with coronary artery disease (84. 0 %) and 2 of 20 healthy subjects (10. 0 %).
The relationship between changes in blood lipid parameters and the results of the carotid arteries ultrasound examination suggests that these non-invasive tests can serve as screening parameters in the diagnosis of coronary atherosclerosis at different stages of its development.
Perspectives for further research. Early diagnosis of coronary atherosclerosis and its severity assessment by a parallel study of the carotid arteries structural changes and blood lipids contribute to appropriate treatment and preventive measures.
Key words: atherosclerosis, coronary heart disease, lipid blood counts, instrumental methods.
Рецензент - проф. Жебель В. М.
Стаття надшшла 11. 02. 2014 р.
