CC BY
40
УДК 616.379-008.64-06:616.13-004.6-031.8-092.11/.12 Х1МЮНЛ.В., РИБИЦЬКА М.О.
Нацюнальна медична академ'я п/слядипломно! освпи ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Ки!в, Украна
ПОеДНАНЕ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНЕ УРАЖЕННЯ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ 2-го ТИПУ
Резюме. АктуальнСть. Значна поширенсть атеросклерозу та його ускладнень у хворих на цукровий д'шбет (ЦД) 2-го типу визначае необхщнють в подальших дослiдженнях юнуючих факторiв ризику. Мета до^дження. Визначити вплив р'зних факторiв ризику на розвиток атеросклеротичного ураження у хворих на ЦД 2-го типу. Матер':али й методи. Проаналiзованi в динамiцi впродовж 5 роюв середнi показники систол'чного артериального тиску (САТ), HbAlc, високочутливого С-реактивного блка (вчСРБ), сечово'1' кислоти (СК), холестерину лiпопротеíнiв низькоi щльност (ХС ЛПНЩ) у сироватц кровi та бали за шкалою тривоги та депреси HADRS у зiставленнi з оценкою ультразвукових даних щодо атеросклеротичного ураження сонних артерiй (товщина комплексу iнтима-медiа > 0,9 мм чи наявнсть атеросклеротичних бляшок) та артерiй нижнiх ю'нц/'вок (юсточково-плечовий iндекс < 0,9) у 122 хворих на ЦД 2-го типу (66 жнок, 56 чоловiкiв; середнй вiк — 55,0 (49,8-62,0) року). Статистичний анал'з проведений за допомогою IBM SPSS Statistics 20. Результаты. Уходi досл^ення хворi були подiленi на 3 групи: I група — 48 осб iз атеросклеротичним ураженням соннихартерiй та нижнiхюн^вок, II група — 47 осб iз атеросклерозом соннихартерiй, III група — 27 осб без ознакатеросклеротичного ураження. Виявлено, що у хворих I групи середнрiвнiСАТ(141,7(132,1-152,9) ммрт.ст.), HbAlc(9,2(8,2-9,9) %), вчСРБ(5,8(4,2-6,9) мг/л) та СК (358,1 (302,4-396,1) мкмоль/л), ХС ЛПНЩ (4,1 (3,6-5,2) ммоль/л), бал'в за шкалою HADRS (16,0 (9,018,8) бала) були вiрогiдно вищими порiвняно з показниками III групи (САТ — 136,7(128,3-143,3) мм рт.ст., HbA1c — 7,7 (7,0-8,4)%, вчСРБ — 2,7 (1,1-3,3) мг/л, СК — 276,8 (227,0-316,0) мкмоль/л, ХС ЛПНЩ — 3,3 (3,0-4,0) ммоль/л, за шкалою HADRS — 8,0 (7,0-10,0) бала) (р < 0,05). Середн р'внi HbA1c та вчСРБ хворих I групи були вiрогiдно вищiми порiвняно з показниками II групи (HbA1c — 8,7 (7,6-9,3) %, вчСРБ — 4,2 (3,0-5,3) мг/л) (р < 0,05). Висновок. У хворих на ЦД 2-го типу з вищими середнми рiвнями САТ, вчСРБ, HbA1c, СК, ХС ЛПНЩ та тривожно-депресивними порушеннями захворювання супроводжуеться бльш частим виникненням атеросклеротичного ураження, у тому числi поеднаного ураження артерiй р'зних басейн'1в.
Ключовi слова: цукровий д'шбет 2-го типу, атеросклероз сонних артерiй, атеросклероз артерiй нижнiх юн^вок, фактори серцево-судинного ризику.
—i £ ® Клиническая диабетология
/Clinical Diabetology/
International journal of endocrinology
Вступ
Цукровий дiабет (ЦД) 2-го типу — хрошчне ендо-кринно-обмшне захворювання, що характеризуемся розвитком порушення вшх ввддв обмшу речовин, головним чином вуглеводного, а також ураженням судин, нервiв, рiзних оргашв i тканин [1].
Найчастше причиною розвитку ускладнень та ш-валщизацп у хворих на ЦД 2-го типу е серцево-су-динш захворювання (ССЗ), основою бшьшосп яких е атеросклеротичне (АС) ураження судин рiзноl ло-калiзацil, що вiдмiчаються в половини пащенпв ще! категорп, а в 65 % е основною причиною смерт [2].
Товщина комплексу iнтима-медiа (ТК1М) за-гальних сонних артерш (СА) е сурогатним маркером системного атеросклерозу та асоцшеться iз захво-рюванням коронарних артерш, iшемiчною хворобою
серця (1ХС) та факторами ризику (ФР) ССЗ. Напри-клад, при аналiзi результапв 8 дослщжень за участю 37 197 пащенпв було доведено, що вщмшшсть ТК1М в 0,1 мм асоцшеться 3i збшьшенням ризику розвитку шфаркту мюкарда (1М) з 10 до 15 %, а ризику розвитку шсульту — з 13 до 18 % [10].
Часте поеднання коронарного та периферично-го АС-ураження зумовило необхщшсть оцшювання показника ысточково-плечового шдексу (КП1) —
Адреса для листування з авторами: Рибицька Марш Олександр1вна E-mail: [email protected]
© XiMioH Л.В., Рибицька М.О., 2016 © «Мгжнародний ендокринолопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
достатньо швидкого i простого методу раннього виявлення та оцiнювання тяжкостi облггеруючого АС-ураження судин нижнiх кiнцiвок [3].
Низка проспективних дослщжень з оцшюванням показника КП1 зазначили, що низький КП1 < 0,9 е предиктором виникнення фатальних i нефатальних серцево-судинних подш, а також смертельних подш у людей з iснуючою кшшчною картиною захворю-вання коронарних артерш i без не! [9].
Основними ФР атеросклерозу та атеросклероз-залежних ССЗ у хворих на ЦД 2-го типу вважають: пiдвищенi рiвнi глiкованого гемоглобiну (НЬА1с), систолiчного артерiального тиску (САТ) та холестерину лшопроте!шв низько! щiльностi (ХС ЛПНЩ)
[5].
На перебiг атеросклерозу також впливають де-пресiя, пiдвищена тривожшсть та постiйнi стреси, якi, зокрема, сприяють порушенню нервово-ендо-кринно! регуляци лiпiдного обмiну й суттево при-швидшують його прогресування [11].
Однак атеросклероз е мультифакторним захво-рюванням i тому потребуе всебiчного оцшювання наявностi в пацiента рiзних ФР. Так, на пiдставi ре-зультапв проведених дослiджень, поданих на щорiч-них конгресах бвропейського товариства кардюлопв та Американсько! колегп кардiологiв, до нових ФР ССЗ були вщнесеш, серед шших, С-реактивний 6i-лок (СРБ) та сечова кислота (СК) в сироватш кровi [8].
Отже, актуальним та важливим завданням е правильна штерпретащя наявних ФР АС-ураження у хворих на ЦД 2-го типу з метою !х корекцп для запобтання прогресуванню атеросклерозу, у тому чи^ поеднаного ураження артерш рiзних басейнiв, та розвитку його ускладнень.
Мета дослщження: визначити вплив рiзних ФР на розвиток атеросклеротичного ураження артерiй рiзних басейнiв у хворих на ЦД 2-го типу.
Матерiали й методи дослщження
Дослiдження проведено на кафедрi сiмейноi' ме-дицини на базi КНП «ЦПМСД Русашвка» м. Киева, ендокринолопчного диспансеру КЗ КОР «Ки!вська обласна клiнiчна лшарня» та КНП «ЦПМСД № 3» Шевченывського району м. Киева протягом 2012— 2015 рошв. Додатково у включених у дослщження пащенпв ретроспективно вивчалися даш амбулатор-них карток за 2010—2011 роки.
У дослщження були включеш 122 хворi на ЦД 2-го типу (середнш вiк — 55,0 (49,8—62,0) року, 66 — жшки (54,1 %), 56 — чоловши (45,9 %)).
Дослщження проводилося методами аналггач-ного та когортного рiзнонаправленого (проспек-тивне з ретроспективною частиною) дослiджень. З метою зниження впливу систематично! помил-ки, що пов'язана з ходом дослщження, включення хворих у дослщження проводилось за допомогою просто! (необмежено!) рандомiзацii' (метод випад-кових чисел).
Критерiями включення хворих у дослiдження були: наявшсть захворювання на ЦД 2-го типу легко! форми чи середнього ступеня тяжкосп, подписана шформована згода на проведення вах пов'язаних iз дослiдженням процедур.
У дослщження не включалися хворi зi швид-кiстю клубочково! фiльтрацii' менше вiд 60 мл/хв, автоiмунними захворюваннями, гострими запаль-ними захворюваннями та шшими тяжкими станами й захворюваннями, а також хворi з показником КП1 > 1,3, що вказуе на артерюсклероз Менкебер-га (кальцифшацш середньо! стiнки артерiй нижшх кiнцiвок). Критерiями виключення з дослщження були: вщмова пацiента вiд подальшо! участi в досль дженнi чи невиконання процедур, передбачених до-слщженням.
Усiм включеним у дослiдження хворим проводилося в динамщ комплексне кшшчне (вимiрювання антропометричних показникiв (маса тша (в кг), рiст (у см)) обстеження та вираховування шдексу маси тша (1МТ), оцiнювання емоцшного стану пацiентiв за шкалою тривоги та депресп (HADRS) [11]), лабо-раторне (визначення рiвня НЬА1с, кшькосп високо-чутливого СРБ (вчСРБ), СК та ХС ЛПНЩ у сироват-щ кровi) та iнструментальне (УЗД СА з визначенням ТК1М та наявшстю атеросклеротичних бляшок (АБ), вимiрювання САТ на гомiлцi та на плечi з визначенням КП1) обстеження.
УЗД СА проводилося на ультразвуковому апарап Ultima Pro-30 (RADMIR, Харкiв, Укра!на) лiнiйним датчиком iз частотою 5—10 МГц. Дiагностичним кри-терiем АС-ураження вважали, згiдно з рекомендащ-ями бвропейського товариства кардюлопв (ESC), показник ТК1М > 0,9 мм чи наявшсть АБ, яы ви-знавали при локальному потовщенш К1М до 1,5 мм i бiльше, потовщеннi бiльше нiж на 50 % чи 0,5 мм вщповщно до шших дшянок К1М [7].
КП1 розраховувався за формулою: КП1 = САТ на гомшш (мм рт.ст.) / САТ на плечi (мм рт.ст.). Рi-вень САТ на плечi вимiрювався за методом М.С. Ко-роткова мехашчним тонометром LD-70 (Little Doctor, Сшгапур), а на гомiлцi — портативним зву-ковим iндикатором швидкостi кровотоку «Мшщоп» («Бiосс», Росiя). Зниження показника менше вщ 0,9 трактують як наявшсть гемодинамiчно значимого порушення, а саме облiтеруючого атеросклерозу артерш нижшх кшшвок [9].
Базу даних сформовано в редакторi електронних таблиць Microsoft Excel 2013. Статистичний аналiз даних та обробка результапв були виконаш за допомогою IBM SPSS Statistics 20. Для опису результапв дослщження використовували методики непараме-трично! статистики, де Me — медiана, IQR — мiж-квартильний розмах (Q25-Q75), р — рiвень значи-мостi (критичний рiвень значимосп при перевiрцi статистичних гiпотез у даному дослщженш прийма-ли рiвним 0,05). Як критерiй вiрогiдностi рiзницi по-казникiв використовували непараметричний крите-рiй U (Манна — У!тш).
Результати
В процесг дослiдження XBopi на ЦД 2-го типу були подгленг на 3 групи. В першу групу увгйшли 48 oci6 (середнш вгк — 59,0 (51,3—63,0) року, 18 чоловгкгв, 30 жiнок, середня тривалгсть захворювання на ЦД 2-го типу — 10,0 (7,3—15,8) року) i3 АС-ураженням СА та нижнгх кшцгвок. Другу групу становили 47 осгб середнього вiку — 54,0 (52,0—61,0) року (23 чо-ловгки, 24 жiнки, середня тривалiсть захворювання на ЦД 2-го типу — 9,0 (4,0—12,0) року) i3 атеросклерозом СА. У третю групу увгйшло 27 осгб (середнiй вгк — 52,0 (45,0—60,0) року, 15 чоловгкгв, 12 жiнок, середня тривалгсть захворювання на ЦД 2-го типу — 6,0 (3,0—8,0) року) без ознак АС-ураження. Хворих гз ознаками АС-ураження артерш нижшх кшцгвок та без АС-ураження СА виявлено не було.
При аналiзi результатгв дослгдження було виявлено, що серед пацгентгв першо! групи за останнг 5 рокiв середнiй рiвень САТ становив 141,7 (132,1— 152,9) мм рт.ст., HbA1c — 9,2 (8,2-9,9) %, вчСРБ — 5,8 (4,2-6,9) мг/л та СК — 358,1 (302,4-396,1) мкмоль/л, ХС ЛПНЩ — 4,1 (3,6-5,2) ммоль/л, кшькгсть балiв за шкалою HADRS — 16,0 (9,0-18,8) балiв. Зазначенг показники були вiрогiдно вищими порiвняно з показниками третьо! групи, де середнш рiвень САТ становив 136,7 (128,3-143,3) мм рт.ст., HbA1c — 7,7 (7,0-8,4) %, вчСРБ — 2,7 (1,1-3,3) мг/л, СК — 276,8 (227,0-316,0) мкмоль/л), ХС ЛПНЩ — 3,3 (3,0-4,0) ммоль/л, кшькгсть балiв за шкалою HADRS — 8,0 (7,0-10,0) бала (р < 0,05).
Середш рiвнi HbA1c та вчСРБ хворих першо! групи були вiрогiдно вищими порiвняно з показниками друго! групи, у хворих яко! було виявлене АС-ураження СА без ураження артерш нижшх кшшвок (р < 0,05), що свгдчить про вплив зазначених ФР на прогресування АС-ураження.
ФР атеросклеротичного ураження у групах дослг-джуваних хворих на ЦД 2-го типу поданг в табл. 1.
Середш рiвнi дослгджуваних ФР (САТ, HbA1c, вчСРБ, СК, ХС ЛПНЩ та емоцгйний стан за шкалою HADRS) хворих друго! групи також були вгро-ггдно вищими порiвняно з показниками осгб третьо! групи (р < 0,05).
Обговорення
Отже, у процесг дослгдження максимальнг середш показники ФР за пергод спостереження були вияв-ленi серед хворих на ЦД 2-го типу з поеднаним АС-ураженням СА та артерш нижшх кшшвок (перша група), що вказуе на значний негативний довготри-валий вплив зазначених ФР, особливо HbA1c, вчСРБ та сечово! кислоти, на розвиток та прогресування атеросклеротичного ураження. Отриманнг данг збг-гаються з результатами великих рандомiзованих до-слгджень, таких як ARIC, ACCORD, PIUMA Study та гн. [4, 6, 12].
Шд час нашого дослгдження статистично вгро-гiдно! рiзницi середнiх показникiв 1МТ серед до-слiджуваних груп хворих на ЦД 2-го типу виявлено не було, що може бути пояснене значним поширен-ням шдвищено! маси тгла в осгб цге! категорГ!.
Важливо вгдзначити, що середня тривалгсть захворювання на ЦД 2-го типу в групах хворих з на-явними ознаками атеросклерозу (I та II групи) була вгроггдно вищою поргвняно з третьою групою (p < 0,05), що пгдтверджуе факт негативного впливу цього ФР, який не шддаеться модифгкацГ!, на серце-во-судинну систему й свгдчить про необхгдшсть систематичного обстеження хворих на ЦД зг збгльшен-ням тривалостг дано! недуги.
Висновки
У хворих на цукровий дгабет 2-го типу з вищими середнгми ргвнями систолгчного артергального тиску, вчСРБ, HbA1c, сечово! кислоти, ХС ЛПНЩ та схильнгстю до тривожно-депресивних порушень
Таблиця 1. Показники факторiв ризику атеросклерозу по групах досл'1джуваних хворих на цукровий
дiабет 2-го типу (n = 122)
Показники Iгрупа n = 48 (39,3 %) II група n = 47 (38,5 %) III група n = 27 (22,1 %)
Me IQR Me IQR Me IQR
Тривалють захворювання на ЦД 2-го типу, роки 10,0° 7,3-15,8 9,0° 4,0-12,0 6,0 3,0-8,0
1МТ, кг/м2 33,3 30,5-36,4 31,6 27,7-35,5 31,8 28,1-35,5
Ктькють батв за HADRS, ум.од. 16,0° 9,0-18,8 14,0° 11,0-18,0 8,0 7,0-10,0
САТ, мм рт.ст. 141,7° 132,1-152,9 141,7° 133,3-150,0 136,7 128,3-143,3
HbAlc, % 9,2°, * 8,2-9,9 8,7° 7,6-9,3 7,7 7,0-8,4
вчСРБ, мг/л 5,8°, * 4,2-6,9 4,2° 3,0-5,3 2,7 1,1-3,3
Сечова кислота, мкмоль/л 358,1° 302,4-396,1 345,6° 259,2-387,6 276,8 227,0-316,0
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 4,1° 3,6-5,2 4,1° 3,4-5,0 3,3 3,0-4,0
Примтки: * — в1рогщн1сть р1зниц1 показниюв пор1вняно з другою групою за критерieм Манна — У/тн (р < 0,05); ° — в1рогщн1сть р1зниц1 показниюв пор1вняно з третьою групою за критерieм Манна — У/тн (р < 0,05).
(за шкалою HADRS) захворювання супроводжуеть-ся бшьш частим виникненням атеросклеротичного ураження, у тому чи^ поеднаного ураження артерш рiзних басейнiв, що потребуе врахування при веденш хворих з метою профшактики розвитку ускладнень.
Перспективи подальших дослiджень
З огляду на прогностичну роль оцiнки факторiв ризику ССЗ для ранньо! дiагностики атеросклерозу та, вщповщно, профiлактики атеросклероз-залеж-них ускладнень у хворих на ЦД 2-го типу перспек-тивним напрямком е подальше ix дослщження в зь ставленнi з картиною УЗД СА та визначенням КП1.
Автори заявляють про вiдсутнiсть конфлiкту ш-тересiв.
Список лiтератури
1. Ендокринологiя. Шдручник / [Боднар П.М., Ми-хальчишин Г.П., Комкаренко Ю.1. та т.]; за ред. проф. П.М. Боднара. — [3-те вид.]. — Вшниця: Нова книга, 2013. — С. 233-285.
2. Зубкова С.Т. Серце при ендокринних захворюваннях / С.Т. Зубкова, Н.Д. Тронько. — К.: Бiблiоmека практикую-чого лкаря, 2006. — С. 12-98.
3. Оганов Р.Г. Кардиоваскулярная профилактика. Национальные рекомендации. Всероссийское научное общество кардиологов / Р.Г. Органов // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. — 2011. — № 10 (6). — С. 1-64.
4. Bekwelem W. White blood cell count, C-reactive protein, and incident heart failure in the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) Study / Bekwelem W, Lutsey P.L., Loehr LR. // Annals of Epidemiology. — 2011. — Vol. 21 (10). — Р. 739-748. PMCID: PMC3166412. DOI: 10.1016/j.annepi-dem.2011.06.005.
5. ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD. ESC and EASD Guidelines 2013 // European Heart Jour-
nal. - 2013. - Vol. 34 (39). - P. 3035-3087. DOI:10.1093/ eurheartj/eht108
6. Gerstein H.C. Effects ofIntensive Glucose Lowering in Type 2 Diabetes: The Action to Control Cardiovascular Risk in Diabetes Study Group (ACCORD)/H.C. Gerstein, M.E. Miller, R.P. By-ington et al. // New England Journal of Medicine. — 2008. — Vol. 358(24). - P. 2545-2559. DOI: 10.1056/NEJMoa0802743.
7. Greenland P. ACC/AHA guidelines for assessment of cardiovascular risk in asymptomatic adults. Executive summary: a report of the American College of Cardiology Foundation / P. Greenland, G.S. Alpert, G.A. Beller et al. // Circulation. - 2010. - Vol. 122 (25). - P. 2748-2764. DOI: 10.1161/ CIR.0b013e3182051bab. PMID: 21098427
8. James L.J. Cardiac Biomarkers in Clinical Practice / Ed. by James L. Januzzi. — Massachusetts: Jones & Bartlett Publishers, 2011. - P. 237-824.
9. Papa E.D. Ankle-brachial index as a predictor of coronary disease events in elderly patients submitted to coronary angiography /E.D. Papa, I. Helber, M.R. Ehrlichmann // Clinics (Sao Paulo). - 2013. - Vol. 68 (12). - P. 1481-1487. DOI: 10.6061/clinics/2013(12)02. PMCID: PMC3840368.
10. Robertson C.M. Carotid intima-media thickness and the prediction of vascular events / C.M. Robertson, F.G. Fowkes, J.F. Price // Vascular Medicine. — 2012. — Vol. 17(4). — P. 239-248. DOI: 10.1177/1358863X12445103. PMID: 22696103.
11. Watkins L.L. Association of Anxiety and Depression With All-Cause Mortality in Individuals With Coronary Heart Disease / Watkins LL, Koch GG, Sherwood A // Journal of the American Heart Association. — 2013. — Vol. 2. — P. e000068. DOI: 10.1161/JAHA.112.000068.
12. Zoppini G. Elevated serum uric acid concentrations independently predict cardiovascular mortality in type 2 diabetic patients / Zoppini G., Targher G., Negri C. et al. // Diabetes Care. - 2009. - Vol. 32. - P. 1716-1720. DOI: 10.2337/ dc09-0625. PMCID: PMC2732164.
Отримано 21.03.16 ■
ХимионЛ.В., Рыбицкая М.А.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
СОЧЕТАННОЕ АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКОЕ ПОРАЖЕНИЕ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА
Резюме. Актуальность. Значительная распространенность атеросклероза и его осложнений у больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа определяет необходимость в дальнейших исследованиях существующих факторов риска. Цель исследования. Определить влияние различных факторов риска на развитие атеросклеротического поражения у больных СД 2-го типа. Материалы и методы. Проанализированы в динамике на протяжении 5 лет средние показатели систолического артериального давления (САД), НЬА1с, высокочувствительного С-реактивного белка (вчСРБ), мочевой кислоты (МК), холестерина липопротеинов низкой плотности (ХС ЛПНП) в сыворотке крови и баллы по шкале тревоги и депрессии HADRS в сопоставлении с оценкой ультразвуковых данных об атеро-склеротическом поражении сонных артерий (толщина комплекса интима-медиа > 0,9 мм или наличие атеросклероти-ческих бляшек) и артерий нижних конечностей (лодыжечно-плечевой индекс < 0,9) у 122 больных СД 2-го типа (66 женщин,
56 мужчин, средний возраст — 55,0 (49,8—62,0) года). Статистический анализ проведен с помощью IBM SPSS Statistics 20. Результаты. В ходе исследования больные были разделены на 3 группы: I группа — 48 человек с атеросклеротическим поражением сонных артерий и нижних конечностей, II группа — 47 человек с атеросклерозом сонных артерий, III группа — 27 человек без признаков атеросклеротического поражения. Обнаружено, что у больных I группы средние уровни САД (141,7 (132,1-152,9) мм рт.ст.), HbA1c (9,2 (8,2-9,9) %), вчСРБ (5,8 (4,2-6,9) мг/л) и МК (358,1 (302,4-396,1) мкмоль/л), ХС ЛПНП (4,1 (3,6-5,2) ммоль/л), баллов по HADRS (16,0 (9,0-18,8) балла) были достоверно выше по сравнению с показателями III группы (САД — 136,7 (128,3-143,3) мм рт.ст., HbA1c — 7,7 (7,0-8,4) %, вчСРБ — 2,7 (1,1-3,3) мг/л, МК — 276,8 (227,0-316,0) мкмоль/л, ХС ЛПНП — 3,3 (3,0-4,0) ммоль/л, по HADRS — 8,0 (7,0-10,0) баллов) (р < 0,05). Средние уровни HbA1c и вчСРБ больных I группы были достовер-
но выше по сравнению с показателями II группы (НЬА1с — 8,7 (7,6-9,3) %, вчСРБ — 4,2 (3,0-5,3) мг/л) (р < 0,05). Выводы. У больных СД 2-го типа с высокими средними уровнями САД, вчСРБ, НЬА1с, СК, ХС ЛПНП и баллов по HADRS заболевание сопровождается более частым возникновением атеро-
склеротического поражения, в том числе сочетанного поражения артерий различных бассейнов.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, атеросклероз сонных артерий, атеросклероз артерий нижних конечностей, факторы сердечно-сосудистого риска.
Khimion L.V., RybytskaM.O.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
COMBINED ATHEROSCLEROTIC LESIONS IN PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS
Summary. Introduction. Significant prevalence of atherosclerosis and its complications in patients with type 2 diabetes mellitus (DM) determines the need for further investigations of existing risk factors. Objective. To determine the effect of various risk factors on the development of atherosclerotic lesions in patients with type 2 DM. Materials and methods. The average levels of systolic blood pressure (SBP), HbAlc, high sensitivity C-reactive protein (hsCRP), uric acid (UA), low density lipoprotein cholesterol (LDL—C) in the blood serum and the score by the anxiety and depression scale (HADRS) compared to the evaluation of ultrasound data of atherosclerotic lesion of the carotid arteries (intima-media thickness > 0.9 mm or the presence of atherosclerotic plaques) and lower limb arteries (ankle-brachial index < 0.9) were analyzed in 122 patients with type 2 DM (66 women, 56 men, mean age — 55.0 (49.8—62.0) years) during 5-year follow-up. Statistical analysis was performed using IBM SPSS Statistics 20. Results. During the study, patients were divided into 3 groups: group 1 — 48 people with atherosclerotic lesions of the carotid arteries and lower extremities, group 2 — 47 individuals with atherosclerosis of the carotid arteries, group 3 — 27 people
with no signs of atherosclerotic lesion. It was found that in group 1 patients, the average levels of SBP (141.7 (132.1-152.9) mmHg), HbAlc (9.2 (8.2-9.9) %), hsCRP (5.8 (4.2-6.9) mg/L), UA (358.1 (302.4-396.1) ^mol/L), LDL-C (4.1 (3.6-5.2) mmol/L), a score by HADRS (16.0 (9.0-18.8) points) were significantly higher compared to that of in group 3 (SBP — 136.7 (128.3-143.3) mmHg, HbA1c — 7.7 (7.0-8.4) %, hsCRP — 2.7 (1.1-3.3) mg/L, UA — 276.8 (227.0-316.0) ^mol/L, LDL-C — 3.3 (3.0-4.0) mmol/L, a score by HADRS (8.0 (7.0-10.0) points) (p < 0.05). The average levels of HbA1c and hsCRP in group 1 patients were significantly higher compared with that of in group 2 (HbA1c — 8.7 (7.6-9.3) %, hsCRP — 4.2 (3.0-5.3) mg/L) (p < 0.05). Conclusion. In patients with type 2 DM with higher average levels of SBP, hsCRP, HbA1c, UA, LDL-C and anxiety-depressive disorders, the disease is associated with more frequent occurrence of atherosclerotic lesions, including combined lesions of arteries of different systems.
Key words: type 2 diabetes mellitus, atherosclerosis of the carotid arteries, atherosclerosis of the lower limb arteries, cardiovascular risk factors.
