CC BY
75
УДК: 616.13-007.272-089-073.7
Гавловський О.Л., Сакевич Р.П., Кравцв М.1., Ляховський В.1. ЗАСТОСУВАННЯ РЕНТГЕНЕНДОВАСКУЛЯРНИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ ДЛЯ В1ДНОВЛЕННЯ КРОВОТОКУ ПО АРТЕР1ЯХ НИЖН1Х К1НЦ1ВОК У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ
ВДНЗ Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Мета досл'дження: вивчити результати застосування ренгенендоваскулярних метод'т лкування оклюзивних уражень периферичних артерiй нижнiх юнц/вок у хворих на цукровий д'абет. Провели аналiз 93 медичних карток стацонарних хворих на цукровий д'абет, як протягом 2013-2014 рок'т знаходилися у в'дд'тенш хiрургii' судин ПолтавськоУ обласноТ кл/'н/'чноУ лiкарнi з приводу атероскле-ротичного ураження артерiй нижнiх юнц/вок. Серед пацieнтiв було 78 (83,9%) чоловтв та 15 (16,1%) жiнок. СереднШ вк цих осб складав 65,2 ± 4,92 рок'т. Па^енти були розподiленi на дв/ групи. У першу групу включен/ 48 (51,6%) хворих, яким на фон проведення консервативного лкування за-стосовувалися балоннi ангопластики та стентування пдколнно1, гомлкових артерiй та у другу -45 (48,4%) пацieнтiв, як отримували загальноприйняте консервативне лкування. Хворим обох груп проведен/ додатков/ обстеження з визначенням плече-гом'ткового '¡ндексу, сатурацИ кисню на па-льцях ¡шеммноУ юн^вки та м'юцево'У температури. Контрольний огляд пацieнтiв здшснений протягом 150-180 днв псля виписки '¡з стацонару. Запропонован методи обстеження е простими у ви-конаннi, а одержан результати мають об'ективний характер у оцнц стану периферичного крово-обгу в нижнiх к/'нц/'вках. При цьому в'дм'чаеться значне покращання кровообгу у периферичних ар-терiях нижнiх юнц/вок у хворих на цукровий д'абет при виконанн!' ендоваскулярних опера^й у порiв-нянн! з консервативними методами лкування, як у ранньому так / у в 'ддаленому перодах спосте-реження, що дозволяе рекомендувати частше застосовувати даний метод в 'дновлення кровотоку у таких пацieнтiв.
Ключов1 слова: цукровий д1абет, окпюзи артерм, балонна ангюпластика, стентування.
Дана наукова стаття е фрагментом виконання iнiцiативноi' науково-дослiдноi' роботи кафедри х'фурги №3 "Морфологiчнi i функцiональнi порушення органiв та систем органiзму при гострiй та хронiчнiй хiрургiчнiй патологи, оптимiзацiя дiагнос-тики та лжувальноГ тактики, прогнозування, профлактика та лкування пюляопера^йних ускладнень" (№ держреестрацп 0112006302).
Вступ
Одним i3 найбтьш поширешших нешфекцш-них захворювань у всьому свт е цукровий дiа-бет. На цей час ктькють людей, хворих на цукровий дiабет, перевищуе 100 мтьйошв, а за ко-жш 15 рош |'х ктькють подвоюеться [1, 4]. За даними 1Мжнародно''' дiабетично''' федерацп (The International Diabetes Federation, 2011) ктькють хворих цукровим дiабетом серед дорослого на-селення планети у 2030 роц досягне 552 мть-йона людей [2].
У па^енпв з такою патолопею дуже часто виникають гншно-некротичш ускладнення нижшх кш^вок, як приводять до ранньо' швалщизацп i смертность Головною причиною розвитку цих ускладнень е оклюзивш ураження магютральних артерш. Як правило, вони локалiзуються нижче пахово' складки, здебтьшого уражаючи пщко-лшну та гомiлковi артери [6]. Таю па^енти по-требують реконструкцп магютрального артерiа-льного кровотоку, але проведення тривалих вщ-критих операцш, особливо у па^етчв з важкою супутньою патолопею, пов'язано з великим ри-зиком. Тому в наш час все бтьше постае питан-ня про проведення ефективних i малотравмати-чних методiв вщновлення прохщносп артерiй. Цим умовам вщповщають проведення балонно'' ангiопластики та стентування периферичних артерш нижшх кш^вок. Очевидно, що баллона анпопластика та стентування мають переваги над вщкритими хiрургiчними втручаннями на артерн ях. Так, можливють виконання рентгенендовас-
кулярних операцiй пiд мiсцевим знеболенням, низька летальнють, рання активiзацiя хворих, мала травматичнють, швидкiсть виконання до-зволяють ефективно застосовувати даний вид втручань у таких па^енпв [3, 5, 8].
Однак на думку деяких авторiв ендоваскуля-рнi втручання не е альтернативою вiдкритим хн рургiчним втручанням, вони вважають, що без-посереднi та вiддаленi результати балонноГ ан-гiопластики та стентування мають гiршi результати у порiвняннi з вiдкритими [7].
Отже, враховуючи рiзнi пiдходи до оперативного лкування оклюзивних уражень периферичних артерш нижшх кш^вок у хворих з цукровим дiабетом, можна зробити висновок про актуаль-нють проблеми та необхiдностi проведення до-даткових дослiджень для вибору оптимально!' тактики, направлено' на спасшня кш^вки у дано''' категорп пацiентiв.
Мета дослщження
Вивчити результати застосування ренгенендоваскулярних методiв лiкування оклюзивних уражень периферичних артерш нижшх кш^вок у хворих на цукровий дiабет.
Матерiали i методи дослiдження
Провели аналiз 93 медичних карток стацю-нарних хворих на цукровий дiабет, яким протягом 2013-2014 рош знаходилися у вщдтенш хн рургп судин Полтавсько!' обласноГ шшчноТ лка-рш iм. М.В. Склiфосовського з приводу атеро-склеротичного ураження артерiй нижшх кш^вок.
Серед па^енпв було 78 (83,9%) чоловiкiв та 15 (16,1%) жшок. Середнiй BiK цих людей складав 65,2 ± 4,92 рош. Цукровий дiабет I типу спосте-piгався у 18 (19,4%), а II типу - у 75 (80,6%) oci6. yciM патентам на початку лiкування проведет ультpазвукoвi кoльopoвi ангioсканування аpтеpiй (УЗКАС) та артерюграфп нижнiх кiнцiвoк (АГНК), на oснoвi яких встанoвленi оклюзивн атеро-склеpoтичнi ураження пщколшноТ та гомткових аpтеpiй нижнiх кiнцiвoк. У них спостер^алася хpoнiчна iшемiя нижшх кiнцiвoк III - IV ст. (за Фо-нтане-Покровському). Також, хвopi oбстеженi клiнiчнo, лабораторно та шструментально: елек-тpoкаpдioгpафiя, ультразвукова дiагнoстика вну-тpiшнiх opганiв та заочеревинного простору, за показаннями ехокардюскошя, фiбpoгастpoскoпiя, вони консультован ендокринологом, кардюло-гом, неврологом, нефрологом, пульмонологом, гастроентерологом. !з супутньоТ патологи вияви-ли: iшемiчну хворобу серця piзнoТ форми у 68 (73,1%), ппертошчну хворобу - у 62 (66,7%), piз-нi форми порушення серцевого ритму - у 36 (38,7%), виразкову хворобу шлунка та двана-дцятипалоТ кишки - у 12 (12,9%), piзнi форми га-стродуодентв - у 7 (7,5%), хроычний холецистит та панкреатит у стади pемiсiТ - у 29 (31,2%), хроычн oбстpуктивнi захворювання легень - у 14 (15,1%), дисциркуляторну енцефалопатш pi-зних ступенiв та перенесет в анамнезi ГПМК - у 58 (62,4%), шсляоперацшн та набут гpижi живота - у 9 (9,7%) хворих.
Пацiенти були розподтен на двi групи. У першу (основну) групу включен 48 (51,6%) хворих, яким на фот проведення консервативного лку-вання застосовувалися балонн ангioпластики пщколшноТ, гoмiлкoвих i за показаннями стенту-вання пiдкoлiннoТ аpтеpiй, та у другу (контроль-ну) - 45 (48,4%) па^етчв, якi отримували ттьки консервативне лiкування через немoжливiсть проведення вщкритих оперативних втручань. Дане лкування передбачало призначення цуко-рознижуючих, судиннорозширюючих, антихолес-теpинемiчних препара^в, дезагpегантiв, в^амн нiв, за показаннями антибютиш та медикамен-тiв, як призначалися консультантами. При мож-ливост хвopi обох груп переводилися на шсулн ни. Теpмiн клiнiчних пpoявiв цукрового дiабету у пацiентiв обох груп коливався у межах вщ 4 до 28 рош, а атеросклеротичного ураження арте-piй нижшх кш^вок - вiд 5 до 17 рош. Хвopi ска-ржилися на бть у нижнiх кш^вках при хoдьбi, у станi спокою, на наявнiсть тpoфiчних poзладiв на стош. Перша група включала 40 (83,3%) чо-лoвiкiв та 8 (16,7%) жшок, тод^ як у другш було 38 (84,4%) чоловтв та 7 (15,6%) жiнoк. Середнш вiк пацiентiв першоТ групи становив 66,3 ± 4,78, а другоТ - 63,7 ± 5,32 рош. Згiднo класифiкацiТ Фонтане-Покровського хpoнiчна iшемiя нижнiх кiнцiвoк III ст. спостер^алася у 32 (66,7%) oсiб першоТ i у 31 (68,9%) - другоТ груп, а IV ст. - у 16 (33,3%) та у 14 (31,1%) па^етчв вщповщно. За основною та супутньою патолопею па^енти груп
дослiдження були сшвставимк Хворим обох груп проведенi додатковi обстеження з визначенням плече-гомiлкового шдексу, сатурацiю кисню на пальцях iшемiчноT кiнцiвки та мiсцевоT темпера-тури (автоматичним термометром «НЕАСО») на ангюсомних дiлянках гомiлок та стоп. Перед ви-пискою пацieнтiв iз стацюнару Тм усiм виконанi контрольнi УЗКАС та проведет вищеперерахо-ванi мiсцевi дослiдження. Контрольний огляд пацieнтiв здшснений протягом 150-180 днiв пiсля виписки iз стацiонару. В амбулаторних умовах Тм проводилася лкування цукрового дiабету та профiлактика атеросклерозу i тромбоутворення. Отриман данi пiдданi статистичнiй обробцк
Результати дослiджень та 1х обговорення
При аналiзi медичних карток стацюнарних хворих встановлено, що у першш групi дослн дження пацieнтам виконан наступнi рентгенен-доваскулярнi оперативнi втручання: балонна ан-гiопластика пiдколiнноT та одыеТ чи двох гомт-кових артерш у 39 (81,3%), стентування шдколшноТ та балонна ангюпластика гомткових артерш - у 5 (10,4%), стентування початкових вщ-д^в задньоТ чи передньоТ великогомткових ар-терiй з наступною Тх балонною пластикою - у 4 (8,3%) оаб. Тривалiсть оперативних втручань в середньому становила 1 година 12 хвилин. Па-^енти за 2 доби перед опера^ею та протягом 14 дiб пiсля неТ щоденно приймали 150 мг дезагре-ганту.
Пiсля оперативного лiкування протягом першоТ доби 46 (95,8%) хворих вщм^или значне по-кращання стану - зменшення iнтенсивностi та вщсутнють нiчного болю, потеплiння нижньоТ кн нцiвки, тодi як подiбнi симптоми вiдмiтили 32 (71,1%) па^етчв другоТ групи i то наприкшц стацiонарного лiкування. При проведеннi конт-рольних УЗКАС перед випискою iз стацiонару лiнiйна швидкiсть кровотоку по пщколшних арте-рiях у хворих першоТ групи збтьшилася у порiв-няннi з дооперацiйними показниками у середньому на 23,3 ± 4,54 см/с, а у другоТ - на 8,4 ± 2,85 см/с (р<0,05). На артерiях гомтки та стопи таке покращання вщбулося на 19,6 ± 3,62 см/с та 5,8 ± 4,24 см/с вщповщно (р<0,05).
Плече-гомiлковий iндекс перед випискою iз стацiонару у порiвняннi з показниками перед початком лкування на ураженiй нижнiй кш^вц збн льшився у середньому на 0,28 ± 0,19 у па^етчв першоТ та на 0,1 ±0,11 - у оаб другоТ груп (р<0,05).
Сaтурaцiя кисню перед початком лкування на пальцях ураженоТ нижньоТ кш^вки у порiв-няннi з пальцями руки була нижчою у середньому на 18,1 ± 4,32% у хворих першоТ та на 16,8 ± 5,23% - у оаб другоТ груп. Перед випискою iз стацюнару дат показники покращилися i стано-вили вщповщно у першш та другш групах 4,2 ± 2,36% та 9,8 ± 3,43% (р<0,05).
Вiдмiченi змiни при вимiрювaннi мiсцевоT те-мператури на нижнш кiнцiвцi. Так, мiсцевa тем-
пература перед випискою 3i стацюнару у nopiB-нянш перед виконанням ендоваскулярного лку-вання (перша група дослщження) на ангюсама-льних дтянках пщошовно'Т пoвеpхнi збiльшилася у середньому на 0,9 ± 1,04°С, на тильнш повер-хнi стопи - на 1,0 ± 0,92°С, на медiальнiй повер-хнi гoмiлки на piвнi нижньоТ третини - на 1,2 ± 1,14°С та середньо'|' третини - на 1,5 ± 0,94°С. У хворих друго'Т групи ц ж показники на ангюсама-льних дiлянках пщошовно'Т пoвеpхнi у середньому збтьшилися на 0,4 ± 0,86°С (р<0,05), на тильнш поверхн стопи - на 0,5 ± 0,76°С (р<0,05), по медiальнiй пoвеpхнi гoмiлки на piвнi нижньоТ третини - на 0,9 ± 1,04°С (р>0,05) та се-редньо'Т третини - на 1,1 ± 0,95°С (р>0,05).
У хворих першоТ групи в ранньому пюляопе-рацшному пеpioдi тромбоз реконструктивно'Т дь лянки аpтеpiй наступив у 2 (4,2%) па^етчв, яким проводилося консервативне лiкування з додат-ковим призначенням прямих антикоагулятчв у лiкувальних дозах. У одного патента вiдмiченo покращення стану, а у другого виконана ампута-^я на piвнi верхньо'Т третини гoмiлки у зв'язку з розвитком iшемiчнoï гангрени. 13 (28,9%) па^ен-тiв дpугoï групи не спостер^али покращення стану, а у 4 (8,9%) iз них - нав^ь його попршен-ня, яке проявлялося посиленням iшемiчних про-явiв i закiнчилoся "високими" ампутацiями: на pi-внi гoмiлки - у трьох (6,7%) та на piвнi стегна - у одного (2,2%) хворого. Середня тривалють пе-ребування у стацioнаpi становила 8,3 ± 3,64 лiж-ко-дня у па^етчв пеpшoï групи та 12,4 ± 4,58 - у хворих другоТ' групи.
Через 150-180 дiб пюля виписки iз стацioнаpу повторно оглянуто 35 (72,9%) хворих першо'Т та 34 (75,6%) - другоТ груп. При Т'х oглядi встанов-лено, що у 10 (20,8%) па^етчв першоТ' групи проведет ампутацп пальцiв та резекци перед-нього вiддiлу стопи, у 4 (8,3%) iз них - рани заживали вторинним натягом, а у 3 (6,25%) - тро-фiчнi розлади заго'Тлися самостшно. У двох (4,2%) хворих першоТ групи наступили тромбози артерш у зон оперативних втручань, лкування у одного (2,1%) iз них закшчилися ампутацiею на piвнi гомтки. У па^ен^в другоТ' групи резекци переднього вщдту стопи викoнанi 9 (20%), ам-путацiя на piвнi гoмiлки - 2 (4,4%) та ампута^я на piвнi стегна - одному (2,2%).
При пpoведеннi контрольного УЗКАС лшшна швидкiсть кровотоку по пщколшних аpтеpiях у хворих першоТ групи збтьшилася у пopiвняннi з показниками до початку лкування у середньому на 20,8 ± 3,67 см/с, а у другоТ - на 7,8 ± 3,15 см/с (р<0,05). На аpтеpiях гoмiлки та стопи таке по-кращання вщбулося на 16,9 ± 2,82 см/с та 4,7 ± 4,38 см/с вщповщно (р<0,05).
При визначеннi плече-гомткового iндексу встановлено, що у пopiвняннi з такими показниками до лкування у хворих першоТ групи вш збн льшився у середньому на 0,16 ± 0,14, другоТ' - на 0,1 ± 0,11 (р>0,05). Сатуpацiя кисню у вщдале-ному пеpioдi пiсля проведення лкування на
ураженiй кiнцiвцi була нижчою у порiвняннi з па-льцями руки у середньому на 6,8 ± 3,14% у пацн енпв першоТ та на 9,2 ± 3,51% - другоТ груп.
Отже, дан методи обстеження, на нашу думку, е простими у виконанш, а одержанi результа-ти мають об'ективний характер у оцшц стану периферичного кровообiгу в нижшх кш^вках, особливо пiсля виконання рентгенендоваскуля-рних операцiй на пiдколiннiй та гомткових арте-рiях, якi покращують результати лiкування у по-рiвняннi з консервативними засобами.
Висновки
1. Для визначення стану перифершного кро-вообiгу нижнiх кiнцiвок хворим на цукровий дiа-бет з явищами хрошчноТ iшемiТ показано проведення УЗКАС i АГНК, визначення плече-гомткового шдексу, сатурацп кисню на пальцях iшемiчноТ кiнцiвки та мюцевоТ' температури на ангiосомальних дiлянках. Даш показники дозво-ляють визначитися з можливютю проведення рентгенендоваскулярних операцiй та проводити вщповщний монiторинг пiд час та пюля лкуван-ня.
2. В^^чаеться покращання кровообiгу у пе-риферичних артерiях нижнiх кiнцiвок у хворих на цукровий дiабет при виконанш ендоваскулярних операцш у порiвняннi з консервативними методами лкування, як у ранньому так i у вщдалено-му перiодах спостереження, що дозволяе реко-мендувати часпше застосовувати даний метод вiдновлення кровотоку у таких па^енпв.
Лiтература
1. Галстян Г.Р. Диабетическая стопа. Поражение нижних конечностей у больных сахарным диабетом / Г.Р. Галстян // Cjnsilium medicum Ukraina. — 2007. - Т. 1. - № 3. - С. 22-25.
2. Дедов И.И. Эпидемиология сахарного диабета / И.И. Дедов, Т.Е. Чазова, Ю.И. Сунцов // Пособие для врачей. - М., 2О03. - 68 с.
3. Капутин В.В. Баллонная ангиопластика при критической ишемии нижних конечностей у больных сахарным диабетом / В.В. Капутин, Д.В. Овчаренко; В.В. Сорока [и др.] // Диагностическая интервенционная радиология. - 2008. - № 2. - С. 51-59.
4. Ляховський В.1. Сучасш аспекти удосконалення лкування синдрому дiабетичноТ' стопи / В.1. Ляховський, О.Г. Краснов, О.М. Люлька, О.В. Запорожченко // Клтчна флеболопя. - 2013. - Т. 6, № 1. - С. 44-45.
5. Adam D.J. Basil trial participants. Bypass versus angioplasty in severe ischemia of the leg (BASIL): multicentre, randomized controlled trial / D.J. Adam, J.D. Beard, T.T. Clevelend [et all.] // Lancet. - 2005. - Vol. 366. - P. 1935-1934.
6. Awad S. The impact of diabetes on current revascularization practice and clinical outcome in patients with critical lower limb ischemia / S. Awad, C.D. Karkos, E. Serrachino-Inglott // European journal of vascular and endovascular surgery. - 2006. - № 32 (1). -Р. 51-59.
7. Baum S. Infrapopliteal revascularization / S. Baum, M.J. Pentecost // Ab- rams angiography interventional radiology second edition. -Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. - 2006. - P. 248-261.
8. Molloy K.J. Percutaneous-transluminal angioplasty in the treatment of critical limb ischemia / K.J. Molloy, A. Nasym, N.J. London [et all.] // Journal of Endovascular Therapy. - 2003. - № 2. - P. 298-303.
References
1. Galstian G.R. Diabeticheskaya stopa. Porazhenie nizhnikh konechnostey u bolnykh sakharnym diabetom / G.R. Galstyan // Cjnsilium medicum Ukraina. — 2007. - Т. 1. - № 3. - S. 22-25.
2. Dedov I.I. Epidemiologiya sakharnogo diabeta / I.I. Dedov, T.E. Chazova, Y.I. Suntsov // Posobie dlya vrachey. - M., 2003. - 68 s.
3. Kaputin V.V. Ballonnaya angioplastika pri kriticheskoy ishemii nizhnikh konechnostey u bolnykh sakharnym diabetom / V.V. Kaputin, D.V. Ovcharenko, V.V. Soroka [i dr.] // Diagnosticheskaya interventsionnaya radiologiya. - 2008. - № 2. - S. 51-59.
4. Liakhovskiy V.I. Suchasni aspekti udoskonalennya likuvannya ischemia / S. Awad, C.D. Karkos, E. Serrachino-Inglott // European syndromu diabetichnoi stopy / V.I. Liakhovskiy, O.G. Krasnov, O.M. journal of vascular and endovascular surgery. - 2006. - № 32 (1). -Lyulka, O.V. Zaporozhchenko // Klinichna flebologiya. - 2013. - T. Р. 51-59.
6 № 1 - S. 44-45. 7. Baum S. Infrapopliteal revascularization / S. Baum, M.J. Pentecost //
5. Adam D.J. Basil trial participants. Bypass versus angioplasty in Ab- rams angiography interventional radiology second edition. -severe ischemia of the leg (BASIL): multicentre, randomized Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins. - 2006. - P. 248-261. controlled trial / D.J. Adam, J.D. Beard, T.T. Clevelend [et all.] // 8. Molloy K.J. Percutaneous-transluminal angioplasty in the treatment Lancet. - 2005. - Vol. 366. - P. 1935-1934. of critical limb ischemia / K.J. Molloy, A. Nasym, N.J. London [et all.]
6. Awad S. The impact of diabetes on current revascularization // Journal of Endovascular Therapy. - 2003. - № 2. - P. 298-303. practice and clinical outcome in patients with critical lower limb
Реферат
ПРИМЕНЕНИЕ РЕНТГЕНЭНДОВАСКУЛЯРНЫХ ОПЕРАТИВНЫХ ВМЕШАТЕЛЬСТВ ДЛЯ ВОССТАНОВЛЕНИЯ КРОВОТОКА ПО АРТЕРИЯМ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ Д1АБЕТОМ Гавловский А.Л., Сакевич Р.П., Кравцив Н.И., Ляховский В.И.
Ключевые слова: сахарный дiабет, окклюзии артерий, баллонная ангиопластика, стентирование.
Цель исследования. Изучить результаты применения ренгенэндоваскулярних методов лечения ок-клюзионных поражений периферических артерий нижних конечностей у больных сахарным диабетом. Материалы и методы исследования. Провели анализ 93 медицинских карточек стационарных больных сахарным диабетом, которые в течение 2013-2014 годов находились в отделении хирургии сосудов Полтавской областной клинической больницы по поводу атеросклеротического поражения артерий нижних конечностей. Среди пациентов было 78 (83,9%) мужчин и 15 (16,1%) женщин. Средний возраст этих лиц составлял 65,2 ± 4,92 лет. Пациенты были разделены на две группы. В первую группу включены 48 (51,6%) больных, которым на фоне проведения консервативного лечения применялись баллонная ангиопластика и стентирование подколенной, берцовых артерий и во вторую - 45 (48,4%) пациентов, получавших общепринятое консервативное лечение. Больным обеих групп проведены дополнительные обследования с определением плечо-берцового индекса, сатурации кислорода на пальцах ишемической конечности и местной температуры. Контрольный осмотр пациентов осуществлен в течение 150-180 дней после выписки из стационара. Результаты и их обсуждение. Предложенные методы обследования являются простыми в исполнении, а полученные результаты носят объективный характер в оценке состояния периферического кровообращения в нижних конечностях. При этом отмечается значительное улучшение кровообращения в периферических артериях нижних конечностей у больных сахарным диабетом при выполнении эндоваскулярных операций по сравнению с консервативными методами лечения, как в раннем так и в отдаленном периодах наблюдения, что позволяет рекомендовать чаще применять данный метод восстановления кровотока у таких пациентов.
Summary
X-RAY GUIDED ENDOVASCULAR SURGERIES TO RESTORE BLOOD FLOW THROUGH THE ARTERIES OF LOWER LIMBS IN
PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS
Gavlovsky O.L., Sakevich R. P., Kravtsiv N.I., Lyakhovsky V.I.
Key words: diabetes mellitus, arterial occlusion, balloon angioplasty, stenting.
The purpose of the study was to examine the results of X-ray guided endovascular treatment of occlusal affections of peripheral arterial in the lower extremities in diabetic patients. Materials and methods. 93 medical records of patients with diabetes who underwent a course of treatment for arterial lesions in the lower extremities at the Department of Vascular Surgery, the Poltava Regional Clinical Hospital for 2013-2014 were carefully analyzed. There were 93 patients, 78 (83.9%) males and 15 (16.1%)femals. The average age of the individuals was 65,2 ± 4,92 years. Patients were divided into two groups. The first group included 48 (51.6%) patients, who underwent balloon angioplasty and stenting of popliteal, tibial arteries alongside with conservative treatment, and the second group involves 45 (48.4%) patients who received conventional conservative treatment only. examined additionally to define of the shoulder-tibial index, oxygen saturation in fingers of ischemic limb and local temperature. Control examination of the patients was carried out within 150-180 days after discharge from the hospital. Results and discussion. The methods of examination proposed are simple-to-use, and the results are objective in the assessment of peripheral blood circulation in the lower extremities. At the same time there is a significant improvement of blood circulation in the peripheral arteries of the lower extremities in diabetic patients when subjected to endovascular operations compared with conservative methods of treatment, both in the early and in the late period of follow-up that allows us to recommend this method of restoring blood flow in these patients more often.
