CC BY
61
bility to asphyxia and such clinical signs such as hypotension, respiratory distress, meconium aspiration. 4a / 4b polymorphism of mini-satellite repeat in an intron of the eNOS gene was determined by polymerase chain reaction in 37 full-term newborns with asphyxia and 31 healthy full-term babies. There was no effect of the difference between the eNOS gene polymorphism in neonates with asphyxia and in the control group. No statistically significant correlation between the frequency of polymorphic alleys and clinical signs as hypotension, respiratory distress and meconium aspiration (p> 0.05) were found. No significant differences in heart rate, blood pressure, rate of diuresis in the first days of life in children with different genotypes of eNOS were found out as well. We revealed a significant difference in the rate of diuresis on the 6th day of life in children with different polymorphic variants of the gene. This is the first study that focuses on the impact of 4a / b gene eNOS polymorphism on the course of asphyxia. We could not prove the correlation between the influence of 4a / b polymorphism of eNOS and asphyxia, hypotension, respiratory failure. A large-scale research is required to study the gene in order to determine the relationship between 4a / b gene polymorphism of eNOS and asphyxia.
УДК 616.13-005.4-036.12-031.38-089.844
Корсак В.В., Русин В.В., Горленко Ф.В., Лангазо О.В., Машура В.В. ОБГРУНТУВАННЯ НЕПРЯМИХ СПОСОБ1В РЕВАСКУЛЯРИЗАЦП НИЖН1Х
К1НЦ1ВОК ПРИ ХРОН1ЧН1Й АРТЕР1АЛЬН1Й 1ШЕМП
ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет», м. Ужгород
Не дивлячись на значний прогрес у розвитку судинно'У хiрургiУ, впровадження нов1'тн1'х технологш, л-кування хворих на ¡шем'ю нижнiх юн^вок, обумовлену оклюз'ею у стегново-пiдколiнному сегмент¡, залишаеться однею '¡з актуальних / не вирiшених проблем до сьогодн¡. Мета роботи: розробка та втлення в клiнiчну практику непрямих способ'т реваскуляризацп при хронiчнiй критичнiй iшемiУ нижшх юнц1вок. У робот/ вивчено та проанал'зовано результати комплексного обстеження та хiрургi-чного лкування 132 хворих, яких прооперовано з приводу критичноУ ¡шемн на фон дистальних форм оклюзшно-стенотичних уражень при облтеруючому атеросклероз/ судин нижнiх юнц/вок. За допо-могою реваскуляризуючо'У остеотрепанацИ вдалося зберегти юн^вку у кожного четвертого хворого - 25,4%, за допомогою попереково'У симпатектом'УУ у кожного п'ятого - 21,3%. До 5 року спосте-реження найкращi результати отримали в групах хворих, яким виконано шунтуючi операцИ в поед-наннi з реваскуляризуючою остеотрепана^ею та поперековою симпатектом'ею, в'дпов'дно 51,7% та 49,3%. Реваскуляризуюча остеотрепана^я великогом'тковоУ кютки та стопи у поеднанн з ре-васкуляризуючими шунтуючими опера^ями дають 54,7% збереження юн^вки у в 'ддаленому перюд/ спостереження.
Ключов1 слова: хронлчна артер1альна 1шем1я нижних кшцшок, непрям! способи реваскуляризацп.
Зв'язок публжаци з плановими науковими програмами. Робота виконуеться у рамках комплексно'/' держбюджетно'/' теми ме-дичного факультету Ужгородського нацонального унiверситету Дагностика, лкування та профлактика тромбозiв та тромбембол'/й" ДБ-671П №ДР-0108и001892.
Вступ нструктивно-шунтуючоТ операцп. У таких випад-
.. _ ках можлива непряма реваскуляризашя артерн
Не дивлячись на значнии прогрес у розвитку . . .
...... ^ ^ . . 3 ального русла нижшх кшшвок.
судинно! хiрургil, впровадження новггых техно- л
3^^ ^ м . ... Арсенал непрямих способiв реваскуляризацп логш, л^ування хворих на шемш нижшх кшшвок, обумовлену оклюзieю у стегново-
включае створення аутогемоекстраваза™, ос-
теотрепанацп, вщщеплення великогомтковоТ Ki-шдколшному сегменту залишаеться одыею i3 ак-
.. . стки, пересадку великого чепця на гомтку [4],
туальних i не виршених проблем до сьогодш [9]. ¡- .
3 .. ^ ^ ... ... . . пересадку кюткового мозку та стовбурових клн
Методи л^ування критично! шемп нижшх кшшвок постшно удосконалюються i за останн 30 рош ангiохiрурги вiддають перевагу принципу максимально! реваскуляризацп кш^вки, у тому
тин [8]. Кожен iз перерахованих методiв викори-
стовуеться в рiзних клшках, як поодинокi несис-
темнi випадки в лкуванн iшемiТ нижнiх кшшвок,
_ ...... доповнюючи реконструктивно-вiдновнi операцп.
числi й iЗ застосуванням мiкрохiрургiчно! технiки р. Г .
3 ^ J:3^ При цьому, використання того або шшого спосо-
та ендоваскулярних втручань. Проте реконстру- « «
бу базуеться в основному на тих переконаннях
ктивно-вщновна операцiя, спрямована на вщно-
влення мапстрального кровотоку, можлива ли-
клш^и, якi успадкованi вiд початку розвитку су,, „,„, .. . динноТ хiрургiТ. ше у 17-25% хворих. У решти хворих дифузне ~ ■
3 . ^ ^ .3 Сама iдея непрямих способiв реваскуляриза-
ураження артерiального русла дистальшше пу партовоТ зв'язки унеможливлюе виконання реко-
цi!, в залежност вiд використаних методик, до
сьогоднiшнього дня не мае ч^кого пaтофiзюлоri-чного пояснення та обфунтування. Аналiз ре-зультатiв реконструктивних операцiй показуе, що не ттьки локалiзацiя i протяжнють оклюзп, але i глибина ураження мiкроциркуляторного русла i рiвень обмшно-трофiчноТ функцп тканин хворо! кiнцiвки визначають клiнiчну картину за-хворювання i результат лiкування [2].
Зовсiм не розпрацьована технiка самого опе-рацшного втручання (остеотрепанацп), та що найважливше - рiвнi и проведення: стегно, го-мiлка, стопа, та першочерговють, етапнiсть i Тх зв'язок iз iснуючим колатеральним кровообiгом i можливим його вiдновленням в системi глибокоТ артерп стегна. Методика реваскуляризацiйноТ остеотрепанацп мае своТ недолiки i кожен автор виконуе ТТ в рiзних модифiкацiях [1].
Однi автори пропонують обирати мiсця для трепанацiТ за меридiанами розташування бюло-гiчно активних точок на шюрк При цьому важко врахувати рiвень достатнього кровопостачання iшемiзовaноТ кiнцiвки, оскiльки нанесення пер-форацiйних отворiв в дiлянцi кютки з недостат-нiм кровообiгом попршить кровопостачання м'яких тканин у вщповщь на операцiйну травму. Iншi розробили математичну модель прогнозу-вання результат лiкування з використанням реваскуляризацiйних операцш на кiстковiй сис-темi, яка враховуе рiзноманiтнi клiнiчнi критерiТ [6].
Деяк автори пропонують для покращення реваскуляризацп кiнцiвки створювати одну вели-ку кiсткову порожнину в мюц найкращого кровопостачання великогомiлковоТ кютки iз наступною м'язовою тампонадою [5].
До сьогодш невiдомо яким чином розблоку-вання пiдвищеного внутрiшньо кюткового тиску сприяе покращенню мiкроциркуляцiТ. Не зовам ясно яким чином утворена пщ час остеотрепа-нацiТ субфас^альна гематома сприяе розвитку неоангiогенезу.
Враховуючи недостатню ефективнiсть класи-чноТ iзольовaноТ роторноТ остеотрепанацiТ (РОТ) при лкуванш хронiчноТ aртерiaльноТ недостат-ностi, необхщно шукати шляхи оптимiзацiТ юну-ючоТ методики та розробляти новi способи реваскуляризацп кш^вки [10]. Стае очевидним, що проблема використання непрямих методiв реваскуляризацп нижшх кш^вок при критичнiй iшемiТ, далека вщ свого вирiшення. На сьогоднiшнiй день не вивчено вщдалеш результати подiбних операцiй. В бвропейських краТнах до цих операцш дуже прохолодне ставлення. Закордонш спе^алюти вважають Тх малоефективними i пропонують розширити покази до первинноТ ам-путацiТ кiнцiвки. Мiж тим, на теренах краТн СНД та в УкраТш вони використовуються, але не отримали достатньо широкоТ пiдтримки.
Все це спонукае до подальших наукових по-шукiв та розробок методик непрямоТ реваскуляризацп у хворих iз хронiчною артерiальною ше-мiею нижнiх кiнцiвок.
Мета дослщження
Розпрацювання та втiлення в кл^чну практику непрямих способiв реваскуляризацiТ при хро-нiчнiй критичнш iшемiТ нижнiх кiнцiвок.
Матерiали та методи
У робот вивчено та проаналiзовано результати комплексного обстеження та хiрургiчного лiкування 132 хворих, яких прооперовано у вщ-дтенш судинноТ хiрургiТ ЗакарпатськоТ обласноТ кшычноТ лiкарнi iм. Андрiя Новака вщ 2000 до 2013 року з приводу критичноТ iшемiТ на фон ди-стальних форм оклюзiйно-стенотичних уражень при обл^еруючому атеросклерозi судин нижшх кш^вок.
Враховуючи вiдсутнiсть прохiдностi вах гомн лкових артерiй хворим виконувались операцп, спрямованi на покращення колатерального кровотоку - операцп непрямоТ реваскуляризацп.
В залежност вщ виду та комбшаци операцш-них втручань хворi розподiленi на двi групи.
Хворим першоТ групи виконанi наступш опе-рацiйнi втручання:
1а - iзольована реваскуляризуюча остеотре-панацiя (58 па^етчв):
1б - поперекова симпатектомiя (11 пацiентiв).
Хворим другоТ групи виконано наступш комбн нованi операцшш втручання:
11а - шунтуючi операцп + РОТ (27 па^етчв);
11б - профундопластика + РОТ (28 па^ешчв);
11в - шунтуючi операцп + поперекова симпа-тектомiя (8 пацiентiв).
Вiк хворих, яким виконували операцшш втручання, становив вщ 35 до 74 рош (середнш вiк 58,8±5,2 року), серед них 7 (5,3%) жшок та 125 (94,7%) чоловтв.
Серед пролкованих пацiентiв особи праце-здатного вку становили 47,7% (63 пацiента). Тривалють захворювання становила вiд одного до трьох i бiльше рокiв; при цьому бiльшiсть па-цiентiв зверталися за медичною допомогою про-тягом першого та другого рокiв вщ появи симп-томiв захворювання. Найменше пацiентiв зверталися по медичну допомогу при тривалост захворювання бтьше 3-х рокiв
У вах хворих дiaгностовaно облiтеруючий атеросклероз судин нижшх кш^вок у стадп критичноТ шемп. Вiдповiдно хворих iз 111-Б ступенем iшемiТ було 59 (44,7%), iз IV ступенем - 73 (55,3 %).
Некротичнi змши в I групi пiдтвердили у 39 (56,5%) па^етчв, в II груш - у 26 (41,3%) па^ен-тiв, у контрольнiй - у 12 (50,0%). Найчаспше в уах групах виявляли некротичнi змши паль^в стопи.
За наявност некротичних змш стопи вам хворим виконували рентгенографш стопи в двох проек^ях з метою виявлення остеомieлiту IT кю-ток, що впливало на вибiр показань до опера-цiйного втручання та сроки некректомп у пюля-операцшному перiодi.
Оcтеомieлiт кicток або гангрена фаланг паль-цiв виявлено у 15 па^етчв, яким одночасно з основним операцшним втручанням або у безпо-середньому пicляоперацiйному перiодi у строк вщ 4 до 10 дiб виконували некректомiю або ам-путацiю пальцiв стопи.
Результати та Тх обговорення
Серед методiв непрямо!' реваскуляризацп ми вщдали перевагу реваскуляризувальнш остео-трепанацiT великогомiлковоT кicтки, профундоп-лаcтицi та поперековiй cимпатектомiT.
Опера^я РОТ показана при наявноcтi кола-терального кровоплину на гомiлцi та прохщносп артерiй стопи при рентгенконтрастному ангюг-рафiчному обcтеженнi. При вщсутносп вiзуалi-зацп артерiй стопи РОТ ефективна за умови п-перперфузп стопи пiд час радiонуклiдноT ангюг-рафiT або при гiпоперфузiT стопи за умови позитивно! проби з фiзичним навантаженням.
Профундопластику виконували при локальному оклюзшно-стенотичному ураженш прокси-мальноT частини глибокоT стегново1 артерп.
Показанням до поперековоT симпатектоми е збереження колатеральноT ciтки на гомтщ вiзу-алiзацiя артерiй стопи та позитивна проба з шт-роглщерином пiд час реовазографп.
При дифузному ураженш глибоко1 стегновоГ артерп, вщсутносп колатерального кровоплину на гомтщ гiпоперфузiT стопи за умови вщ'емно1 проби з фiзичним навантаженням, негативнш пробi з нiтроглiцерином при реовазографп перевагу cлiд надавати первиннш ампутацiT нижньоT кiнцiвки на рiвнi cередньоT третини стегна.
Виконано iзольовану РОТ у 58 пацiентiв I групи, РОТ в поеднанш з профундопластикою у 28 па^етчв та РОТ у поеднаннi з шунтуючими опе-рацiями у 27 па^етчв II групи. У 34 хворих операцш виконано одномоментно. У 9 хворих профундопластику виконано першим етапом, а РОТ було доповнено через 1-3 мюяц пюля першого етапу операцп. Шунтуючi операци виконано 12 патентам, як перший етап, а РОТ - через 1,5-2 мюяц другим етапом.
1зольовану РОТ при хрошчнш шемп III-Б сту-пенi виконано у 20 па^етчв, при IV ступеш - у 38. При поеднанш РОТ з профундопластикою хворих з III-Б cтадiею шемп було 11, з IV cтадiею - 17, при поеднанш з шунтуючими опера^ямиз Шв ступенем iшемiT було 11 хворих, з IV ступе-
нем 16.
Операцш виконували пщ спинномозковою aHecre3iœ в положеннi хворого на спиш. З ла-теральноï та медiальноï сторiн гомiлки, вщсту-паючи на 1 см вiд переднього краю великогомт-ковоï кiстки виконували 5-6 паралельних розрiзiв довжиною 2-3 см. При цьому доступи з обидвох сторш чергувались, для того, щоб охопити всю кютку з м^мальноТ' довжини достушв. При до-ступi з латеральноТ' сторони tibiae, пюля роза-чення фасцп, вщводили в бiк та утримували m. tibialis anterior.
Для РОТ використовували свердла дiамет-ром 3-4 мм. Накладали по 15-20 трепанацшних отворiв, по 3-4 в кожнш раш з iнтервалом по 1 см мiж отворами.
Гемостаз не виконували, операцшш рани не дренували з метою потенцшвання виникнення гематом, що покращують розвиток колатерального кровотоку в подальшому. На операцшш рани накладали рщк шви. В останш три роки для зменшення травматизацiï шкiрних покривiв за-мють шести розрiзiв стали виконувати лише п'ять.
У третини випадш РОТ поеднували з фасцн отомieю гомтки для зменшення тиску внаслiдок набряку на iшемiзованi м'язи гомiлки.
У 19 хворих виконали введення у субфас^а-льний проспр гомiлки та стопи аутогемоекстра-вазатiв власноТ' кровi iз кубiтальноï вени плеча.
У шести хворих виконано етапну реваскуля-ризацшну остеотрепанацiю, яка включае РОТ на гомтц та стопi. Це залежить вщ локалiзацiï оклюзивного процесу на нижнш кiнцiвцi (рис. 1).
Деяк автори пропонують виконувати РОТ на стегш i гомiлцi. Для проведення РОТ на стегш необхщш спецiальнi достатньо складнi шстру-менти, доступ до стегновоï кiстки техшчно не-простий i травматичний. Вважаемо недоцтьним проводити остеотрепанацiю стегновоï кютки при збереженому колатеральному кровоплиш по глибокш стегновiй артерiï.. Необхiдно максимально покращити кровопостачання кш^вки через систему глибокоï артерiï стегна, що можна дося-гти виконанням профундопластики. Бтьшють авторiв вважае РОТ не показаним при погано розвинутому колатеральному кровоплиш [7]. Тому виконання профундопластики це реальний шлях збтьшення колатеральноï атки на стегш, i тодi вщпадае необхiднiсть виконувати травмати-чну РОТ на стегш. Покращити ж кровопостачання на гомтц та стоп за рахунок артерiальноï складовоï неможливо. Тут вбачаеться можливим лише один шлях покращення кровопостачання -за рахунок травматизаци кiстковоï тканини.
а)
в)
г)
Рисунок 1 — Нтраопера^йне фото. Спосб етапно/ реваскуляризувально/ остеотрепанацП а), б), в) - на стоп; г) на гом'лш та стоп'!
Патсфзюлопчний мехаызм покращення кро-вообiгу в юнцвц пiсля нанесення травми кюток був виявлений ще пiвстолiття тому назад. Як правило, артерiальна гiперемiя м'яких тканин, що оточують мюце перелому кiстки, наступае пь сля загальноТ судинноТ реакцп кiнцiвки, однак мь сцеве пiдвищення кровонаповнення в^зняеть-ся значною iнтенсивнiстю i тривалютю. В цiй дь лянцi судинна атка особливо багата за рахунок поеднання локальноТ реакцiТ судин на травму iз сiткою новоутворених судин в зон регенерацiТ пошкодженоТ кютки. Артерiальна
гiперреваскуляризацiя параоссальних тканин i особливо пошкодженоТ кiстки не завершуеться пiсля настання консолiдацiТ перелому, а пролон-гуеться в подальшому. Таким чином, дан ангюг-рафiчних i ангiометричних дослiджень впевнено показали, що у вщповщь на перелом i оператив-ний остеосинтез наступае артерiальна пперре-васкуляризацiя пошкодженоТ кiнцiвки за рахунок розширення просвiту функцiонуючих судин, по-
чинаючи вiд магiстральних стовбурiв до термь нальноТ сiтки, i збiльшення кiлькостi мiлкокалiбе-рних судин - розкриття резервних судин [3].
Пюля виконання непрямоТ реваскуляризацiТ вiдмiчено зростання ре^онарного систолiчного тиску та ндексу кiсточково-плечового тиску в 1,5-2 рази. Найменше зростання показникiв ви-явилось у хворих пiсля виконання поперековоТ симпатектомiТ. 1зольована РОТ покращила кро-вопостачання кiнцiвки майже в два рази, але величина показниюв ндексу кiсточково-плечового тиску не досягла 0,4. Виконана профундоплас-тика вдвiчi збiльшила показники iндексу кюточ-ково-плечового тиску, а при комбнацп профун-допластики iз РОТ показники ндексу кюточково-плечового тиску наближаються до 0,5.
За 24 мюяц спостереження майже 50% хворих втрачають кiнцiвку пiсля виконаних iзольо-ваноТ РОТ та РОТ + профундопластика. Такий же вщсоток кн^вок втрачають пацiенти контро-льноТ групи пюля виконаноТ профундопластики.
Пюля iзольованоï поперековоï симпатектомп 50% ампутацш виконано протягом 5-6 мюя^в спостереження. Пiсля комбiнованих шунтуючих операцш основну роль в першi 2 роки в^грають можливостi артерiального периферичного русла та прохщнють реконструктивноï артерп, тому по-казники збереження нижшх кш^вок значно вищi, нiж пюля непрямоï реваскуляризацiï. Через 2 роки спостереження ситуа^я стабiлiзуеться i мож-на чiтко визначити переваги того, чи шшого методу хiрургiчного лiкування хворих. До 3 року спостереження виявляеться, що опера^я iзо-льованоï РОТ (33,3%) е менш ефективною, шж поеднання РОТ з профундопластикою (47,7%) та iзольованоï профундопластики (42,4%). Най-бiльш ефективною виявилась опера^я РОТ + шунтуючi операцiï - 54,7%, а найменш ефективною - iзольована поперекова симпатектомiя (30%). На другому мюц за ефективнiстю вияви-лись шунтуючi операцiï в поеднаннi з попереко-вою симпатектомiею - 53,1% збережених нижшх кш^вок.
Зниження частоти ампутацш порiвняно з ран-нiм пюляоперацшним перiодом свiдчить про розвиток у хворих колатеральноï системи кровопостачання та зниження ступеня шемп.
До 5 року спостереження найкращi результа-ти отримали в групах хворих, яким виконано шу-нтуючi операци в поеднанш з РОТ i поперекову симпатектомш вщповщно 51,7% та 49,3%.
Найгiршi результати отримали у хворих, яким виконано iзольованi непрямi методи реваскуля-ризацiï. За допомогою РОТ вдалося зберегти кн н^вку у кожного четвертого хворого - 25,4%, за допомого поперековоï симпатектомп у кожного п'ятого - 21,3%. Комбша^я профундопластики з РОТ покращуе результат на 5% - з 37,1% до 42,2%.
Висновки. Реваскуляризуюча остеотрепана-^я великогомiлковоï кютки та стопи у поеднанш з реваскуляризуючими шунтуючими опера^ями дають 54,7% збереження кш^вки у вщдаленому пер^ спостереження.
Лтература
1. Криворучко I.A. Результати лкування хворих на хрошчну крити-чну iшемiю нижнiх кш^вок / I.A. Криворучко, С. К.Т. Гош, I.M. Ло-дяна // Науковий вюник Ужгородського унiверситету, серiя „Медицина". — 2014. — Вип. 1 (49). — С. 115-117.
2. niTMK О.1. BM6ip методу реваскуляризацп у хворих за критично!' шемм нижшх кiнцiвок / О.1. Пiтик, В.А. Прасол, В.В. Бойко // Kni-шчна xipyprn. — 2013. — № 4. — С. 48-51.
3. Русин В.1. Непpямi методи реваскуляризацп при реоклюзп судин стегново-шдколшно-гомткового сегмента / В.1. Русин, В.В. Корсак // К^шчна xipypгiя. — 2006. — № 4-5. — С. 72.
4. Шкуропат В.М. Аналiз ускладнень i показниюв кумулятивного збереження нижшх кiнцiвок за !'х хрошчно!' критично!' шемм пюля прямо!', непрямо!' та композитно!' реваскуляризацп / В.М. Шкуропат // К^шчна xipypгiя. — 2011. — № 9. — С. 51-54.
5. Beard J. Management of acut lower limb ischaemia / J. Beard, P. Gaines, J. Earnshaw // Vascular and Endovascular surgery. 4th edition. — 2009. — № 8. — P. 129-146.
6. Becquemin J.P. Controversies and updates in vascular surgery / J.P. Becquemin, J.S. Alimi, J.L. Gerard // Edinizioni : Minerva Medica, 2009. — 642 p.
7. Excimer laser recanalization of femoropopliteal lesions and 1-year patency: results of the CELLO registry / R.M. Dave, R. Patlola, K. Kollmeyer [et al.] // J Endovasc Ther. — 2009. — № 16. — P. 665675.
8. Guerin C.L. Bone-marrow-derived very small embryonic-like stem cells in patients with critical leg ischemia : evidence of vasculogenic potential. / C.L. Guerin, X. Loyer, J. Vilar // Thromb Haemost. — 2015. — № 22 (5). -Р. 113.
9. Belch J.J. Results of the randomized, placebo-controlled clopidogrel and acetylsalicylis acid in bypass surgery for peripheral arterial disease (CASPAR) trial / J.J. Belch, J. Dormandy, W.C. Caspar [et all.] // J. Vasc. Surg. — 2010. — № 52 (4). — P. 825-833.
10. Seaders Diana Safety and Efficacy of Lumbar Sympathectomy for Plantar Hyperhidrosis / Diana Seaders // A Systematic Review. Pacific University CommonKnowledge. — 2012. — P. 8-11.
References
1. Kryvoruchko I.A. Rezul taty likuvannya khvorykh na khronichnu krytychnu ishemiyu nyzhnikh kintsivok / I.A. Kryvoruchko, S.-K.T. Honi, I.M. Lodyana // Naukovyy visnyk Uzhhorods koho universytetu, seriya „Medytsyna". — 2014. — Vyp. 1 (49). — S. 115117.
2. Pityk O.I. Vybir metodu revaskulyaryzatsiyi u khvorykh za krytychnoyi ishemiyi nyzhnikh kintsivok / O.I. Pityk, V.A. Prasol, V.V. Boyko // Klinichna khirurhiya. — 2013. — № 4. — S. 48-51.
3. Rusyn V.I. Nepryami metody revaskulyaryzatsiyi pry reoklyuziyi sudyn stehnovo-pidkolinno-homilkovoho sehmenta / V.I. Rusyn, V.V. Korsak // Klinichna khirurhiya. — 2006. — № 4-5. — S. 72.
4. Shkuropat V.M. Analiz uskladnen' i pokaznykiv kumulyatyvnoho zberezhennya nyzhnikh kintsivok za yikh khronichnoyi krytychnoyi ishemiyi pislya pryamoyi, nepryamoyi ta kompozytnoyi revaskulyaryzatsiyi / V.M. Shkuropat // Klinichna khirurhiya. — 2011.
— № 9. — S. 51-54.
5. Beard J. Management of acut lower limb ischaemia / J. Beard, P. Gaines, J. Earnshaw // Vascular and Endovascular surgery. 4th edition. — 2009. — № 8. — P. 129-146.
6. Becquemin J.P. Controversies and updates in vascular surgery / J.P. Becquemin, J.S. Alimi, J.L. Gerard // Edinizioni : Minerva Medica, 2009. — 642 p.
7. Dave R.M. Excimer laser recanalization of femoropopliteal lesions and 1-year patency: results of the CELLO registry / R.M. Dave, R. Patlola, K. Kollmeyer [et al.] // J Endovasc Ther. — 2009. — № 16.
— P. 665-675.
8. Guerin C.L. Bone-marrow-derived very small embryonic-like stem cells in patients with critical leg ischemia : evidence of vasculogenic potential. / C.L. Guerin, X. Loyer, J. Vilar // Thromb Haemost. — 2015. — № 22 (5). - Р. 113.
9. Belch J.J. Results of the randomized, placebo-controlled clopidogrel and acetylsalicylis acid in bypass surgery for peripheral arterial disease (CASPAR) trial / J.J. Belch, J. Dormandy, W.C. Caspar [et all.] // J. Vasc. Surg. — 2010. — № 52 (4). — P. 825-833.
10. Seaders Diana Safety and Efficacy of Lumbar Sympathectomy for Plantar Hyperhidrosis / Diana Seaders // A Systematic Review. Pacific University CommonKnowledge. — 2012. — P. 8-11.
Реферат
ОБОСНОВАНИЕ НЕПРЯМЫХ СПОСОБОВ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИИ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ ПРИ ХРОНИЧЕСКОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ИШЕМИИ
Корсак В.В., Русин В.В., Горленко Ф.В., Лангазо А.В., Машура В.В.
Ключевые слова: хроническая артериальная ишемия нижних конечностей, непрямые способы реваскуляризации.
Вступление. Не смотря на значительный прогресс в развитии сосудистой хирургии, внедрение новых технологий, лечение больных с ишемией нижних конечностей, обусловленную окклюзией бед-ренно-подколенного сегмента, остается одной из актуальных и не разрешенных проблем и сегодня. Цель исследования. Разработка и внедрение в клиническую практику непрямых методов реваскуляризации при хронической критической ишемии нижних конечностей. Материалы и методы. В работе изучено и проанализировано результаты комплексного исследования и хирургического лечения 132 больных, которые были прооперированны по поводу критической ишемии на фоне дистальных форм
окклюзионно-стенотических поражений при облитерирующем атеросклерозе сосудов нижних конечностей. Результаты. При помощи реваскуляризующей остеотрепанации получилось сохранить конечность у каждого четвертого больного - 25,4%, при помощи попясничной симпатектомии у каждого пятого - 21,3%. До 5 года наблюдения наилучшие результаты получили в группах больных, которым выполнили шунтирующие операции в сочетании с реваскуляризующей остеотрепанацией та поясничной симпатектомией, соответственно 51,7% и 49,3%. Вывод. Реваскуляризующая остеотрепанация большеберцовой кости и ступни в сочетании с реваскуляризующими шунтирующими операциями дают 54,7 % сохранение конечности в отдаленном периоде наблюдения.
SUBSTANTIATION STUDY OF INDIRECT REVASCULARIZATION OF LOWER LIMBS UNDER CHRONIC ARTERIAL ISCHEMIA
Korsak V.V., Rusin V.V., Gorlenko F.V., Langazo A.V., Mashura V.V.
Key words: chronic arterial ischemia of the lower limbs, indirect revascularization.
Introduction. Despite considerable progress in the development of vascular surgery and the introduction of new technologies, the treatment of patients with lower limb ischemia due to occlusion of the femoropop-liteal segment remains one of the most urgent and unsolved concerns today. The purpose of the study is to develop indirect techniques of revascularization in patients with chronic critical limb ischemia and introduce these techniques into clinic practice. Materials and methods. The paper studied and analyzed the results of a comprehensive study and surgical treatment of 132 patients who were operated on for critical ischemia against the background of distal forms of occlusive-stenotic lesions under obliterating atherosclerosis of the lower extremities. Results. Revascularization osteotrephination helped to save the limb in every fourth patient (25.4%), the lumbar sympathectomy helped to achieve good results in every fifth patients (21.3%). Up to the 5th year of the follow-up the best results were obtained in groups of patients who underwent bypass surgery revascularization osteotrepanation combined with lumbar sympathectomy that respectively made up 51.7% and 49.3%. Conclusion. Revascularization osteotrepanation of tibia and foot combined with bypass surgery provide 54.7% of limb saving in the remote period of observation.
УДК 616 - 009.6:[616.127 - 005.4 + 616.12 - 008.331.1]
СКЛАДОВ1 КОМПОНЕНТИ СТРЕСОРНО1 РЕАКЦИ У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ПОеДНАНН! З Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ
ВДНЗУ "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Метою дослдження було визначення складових компонент'^ стресорно/' реакцИ за даними класич-ного психоемоцйного стрес-тесту Струпа у хворих на '¡шем'чну хворобу серця в поеднанн з гiпер-тончною хворобою. Досл'джено 52 хворих з вище згаданою патолог'ею. Зг'дно отриманих резуль-тат'т для хворих на '¡шем'чну хворобу серця в поеднанн з гiпертонiчною хворобою характерна пряма залежнсть мiж частотою серцевих скорочень, артерiальним тиском до / пюля психоемоцйного навантаження, що св'дчить про переважання активност/ симпатоадреналово/' системи. Виявлена пряма залежнсть мiж систол'чним, дiастолiчним артерiальним тиском до та псля виконання стимульних карток стрес-тесту. Визначення у хворих на '¡шем'чну хворобу серця в поеднанн з г-пертонiчною хворобою прямо/' залежност/ мiж частотою серцевих скорочень, артерiальним тиском до та псля проведення класичного тесту Струпа з помилками, часом виконання вказуе на зни-жений когштивний стиль. Установлено прямий кореля^йний зв'язок мiж частотою серцевих скорочень, артерiальним тиском до виконання психоемоцйного тесту Струпа з iнтерференцiею п-знавального процесу, що е результатом конфлкту вербальних та сенсорно-перцептивних функ^й у хворих '¡шем'чну хворобу серця в поеднанн з гiпертонiчною хворобою. Ключов1 слова: 1шем1чна хвороба серця, ппертожчна хвороба, психоемоцшний стрес.
Стаття е фрагментом плановоТ НДР ВДНЗУ "УМСА" на тему «Запальний, iшемiчний, больовий синдром у хворих на iшемiчну хворобу серця: тригери, роль супутньо/' патологи, мехашзми, критерп дiагностики, л^вання» (№ державно'( реестрацп 0112и003122).
Summary
Кудря 1.П.
Психоемоцшний стрес збтьшуе ризик серце-во-судинних ускладнень, особливо у хворих на iшемiчну хворобу серця (1ХС) та ппертошчну хворобу (ГХ) [3, 4, 6, 8]. На психоемоцшний стрес пщвищуеться активнють симпатично! нер-вово! системи, що призводить до активацп реш-нанпотензиново! системи, збтьшення перифе-ричного опору та цтого спектру метаболiчних,
Вступ
електрол^них змш, тому 1ХС в поеднанн з ГХ е основними факторами ризику раптово! серцево'Т смерти при якш виникае вже незворотне пору-шення функци симпатоадреналово! системи [1, 2, 5, 8]. Стресова реак^я е багатоскладових фактором, яка е визначальною у виникненш, розви-тку та прогнозi 1ХС, ГХ, серцево'Т недостатност та порушень ритму [6, 8, 12]. Стшкють до психо-емоцшного стресу е одним iз факторiв, що ви-значають прогноз подальшого переб^у |Хс та
