CC BY
13
Нецюк О. Г. Корек^я порушень мшерального обмiну у хворих, оперованих з приводу виразковоТ хвороби шлунка та дванадця-типалоТ кишки, у вщдалеш пiсляоперацiйнi термiни / О. Г. Нецюк // Шпитальна хiрургiя. - 2007. - №1. - С. 73-78. Абрагамович О.О. Особливост обмшу кальцiю у хворих шсля резекци шлунка з приводу виразковоТ хвороби ["астродуодена-льноТ зони / О.О. Абрагамович, А.Б. Федець, М.О. Абрагамович, У.О. Абрагамович // Проблеми остеологи. - 2011. - №2. - С. 3841.
Пасиешвили Л.М. Роль заболеваний пищеварительного канала в формировании и прогрессировании вторичного остеопороза / Л.М. Пасиешвили, Л.Н. Бобро // Сучасна гастроентеролопя. -2008. - № 4 (42). - С. 12-18.
Поворознюк В.В. Вторичный остеопороз / В.В. Поворознюк // Здоров'я УкраТни. - 2007. - № 4. - С. 43-51. Степанов Ю. М. Уровень гастринемии - предиктор предраковых изменений в желудке у больных атрофическим гастритом /
10.
11.
12.
Ю. М. Степанов // Гастроентеролопя : 1»ижвщомчий зб. - 2001. -Вип. 32. - С. 118-122.
Steinschneider М. Discordant effect of body mass index on bone mineral density and speed of sound / M. Steinschneider, Ph. Ha-gag, M.J. Rapoport [et al.] // BMC Musculoskeletal Disord. - 2003. - V.4, № 9. - P.15-18.
Licato A. Osteoporosis in men: suspect secondary disease first / A. Licato // Cleveland Clin. J. Med. - 2003. - V. 70, № 3. - P. 247254.
Riggs B.L. Osteoporosis: etiology, diagnosis and management / B.L. Riggs, L.J. Melton. - Philadelphia - N.Y. : 2nd ed. LippincottRaven publishers, 1995. - 524 p.
Stewart A. Quantitative ultrasond in osteoporosis / A. Stewart , D.M. Reid // Semin. Musculoscelet. Radiol. - 2002. - V. 6, № 3. -P. 229-232.
Feldstein А.С. The near absence of osteoporosis treatment in older men with fractures / A.C. Feldstein, G. Nichols, E. Orwoll [et al.] // Osteoporosis International. - 2005. - V. 16, № 8. - P. 953 - 962.
Реферат
ЗАБОЛЕВАНИЯ КОСТНО-СУСТАВНО-МЫШЕЧНОИ СИСТЕМЫ И СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КОСТНОЙ ТКАНИ У БОЛЬНЫХ ПОСЛЕ РЕЗЕКЦИИ ЖЕЛУДКА В СВЯЗИ С УСЛОЖНЕННОЙ ЯЗВЕННОЙ БОЛЕЗНЬЮ Абрагамович О.О., Федец А.Б.
Ключевые слова: остеопороз, резекция желудка, постгастрорезекционная болезнь, костная ткань, денситометрия.
В статье представлено комплексный анализ патологических изменений костно-суставно-мышечой системы в отдаленные сроки после резекции желудка, изучено их зависимость от возраста, клинического варианта язвенной болезни, вида и объема резекции желудка, наличия и тяжести постгастроре-зекционной болезни. Доведено, что резекция желудка имеет существенное влияние на состояние костной ткани. На основании обследования 190 мужчин, преимущественно среднего и пожилого возраста, установлено, что у абсолютного большинства оперированных в отдаленные сроки после резекции желудка по поводу язвенной болезни имеются поражения костей, которые проявляются генерализованным остеопорозом. Проведено исследование структурно-функционального состояния костной ткани в зависимости от наличия и тяжести постгастрорезекционной болезни. Установлена значительная положительная корреляционная связь между показателями, которые характеризуют системный и околосуставной остеопороз у больных с постгастрорезекционной болезнью.
Summary
DISEASES OF MUSCULOSKELETAL ARTICULATION SYSTEM AND STRUCTURAL AND FUNCTIONAL STATUS OF BONE TISSUE IN PATIENTS AFTER STOMACH RESECTION APROPOS OF COMPLICATED ULCER DISEASE Abrahamovych O.O., Fedets A^.
Key words: osteoporosis, stomach resection, postgastrectomy disease, bone tissue, densitometry.
This article presents the complex analysis of pathological changes in musculoskeletal system in the long-term period after gastric resection. We studied their dependence on age, clinical variant of peptic ulcer disease, the type and volume of resection, presence and severity of postgastrectomy disease. It has been found out the gastrectomy influenced significantly on the musculoskeletal system. Complex examination of 190 males in their middle and old age allows to establish the majority of patients operated for stomach resection due to complicated peptic ulcer disease develop bone affection which is manifested with generalized osteoporosis in the long-term period. We carried out study of the structural and functional state of bone tissue in dependence on the presence and severity of postgastrectomy disease. The has been found out the considerable positive correlation between the indices of juxta-articular and systemic osteoporosis in patients with postgastrectomy disease.
3
8
4
9
5
6
7
УДК 616.13:616.14-092.9:616.379
Атаман Ю.О., Грек А.В., Ополонська Н.О.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ КАЛЬЦИФ1КАЦ11 СУДИН НИЖН1Х К1НЦ1ВОК У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО В1КУ
Сумський державний уыверситет
Артер{альна кальцифтац{я, яка виявляеться при рентгенолог{чному досл{джент нижтх ктщвок, може мати значне прогностичне та д{агностичне значення. Вона е не тшьки одним з маркер{в ризику серцево-судинних подш, вона може вказувати на тяжтсть перебку склероти-чних уражень судинног сттки та бути предиктором шемп нижтх ктщвок, а також ознакою несприятливого перебку остеопорозу, артер{альног гтертензй та цукрового д{абету
Ключов1 слова: артер1альна кальциф1кац1я, судини нижних кшц1вок, хвор1 похилого та старечого вку.
Вступ ливе мюце в сучаснш герiатричнiй ангюлоги. На-
Проблема артерюсклерозу взагащ та артерн уков дос™дження показують, щ° в °аб п^ишго
ально'Г кальциф!каЦп (АК) зокрема, посщае ваЖ- ыку ршо зростае частота судинних уражень> як 4 т 4 v ' супроводжуються зниженням еластичних влас-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
тивостей артерш та Тх кальцифiкацieю [1]. АК нижшх кiнцiвок виявляють у людей рiзних вко-вих категорiй, але з вком ТТ частота зростае i становить в осiб вком менше 45 рокiв 5%, вщ 45 до 60 рокiв - 16%, а в людей похилого вку -37% [2]. Значно зростае частота випадш вияв-леноТ АК у хворих на цукровий дiабет та хрошч-ну ниркову недостатнють, особливо при поед-нанш цих двох патологiчних факторiв [3].
Фкса^я кальцiю в судиннiй стшц може вщ-буватися в невеликш кiлькостi в iнтимi при атеросклерозу однак основна його ктькють вщкла-даеться у меди при артерiосклерозi Менкеберга [4]. Ця патолопя характеризуеться переважан-ням процесiв дегенерацп i склерозування та зменшенням еластичних властивостей судинноТ стiнки. Хоча АК при артерiосклерозi Менкеберга не супроводжуеться оклюзiею артерiй, нещода-вно встановлено, що и виявлення може мати важливе клiнiчне значення.
Вiдомо, що склеротичш захворювання пери-ферiйних артерш е фактором ризику ампутацп нижшх кш^вок i супутнiх серцево-судинних та церебральних хвороб. Ще в 19 столгт, задовго до впровадження в широку медичну практику манжеткового сфiгмоманометра, артерюсклероз розпiзнавався клiнiцистами i враховувався стра-ховими компанiями як iндикатор судинного ста-рiння, пов'язаний з пщвищеною вiрогiднiстю се-рцево-судинноТ смертностi [5]. У тепершнш час встановлено, що прогресивне зростання жорст-костi центральних артерш з вщкладанням солей кальцш е одним з маркерiв ризику гострих сер-цево-судинних подiй. Сучасш дослiдження пока-зують, що його визначення е не менш шформа-тивним, нiж контроль рiвня артерiального тиску та лiпiдного профiлю кровi [6]. Дуже важливим е той факт, що ступшь кальцифкацп судинноТ стн нки артерiй нижнiх кш^вок корелюе з таким по-казником у сонних та коронарних артерiях [7]. Саме цим зумовлюеться велике прогностичне значення дослщжуваноТ нами патологи.
Як зазначалося вище, АК нижшх кш^вок не супроводжуеться звуженням просв^у судин. Однак, ряд дослщжень пщтверджують думку про те, що вона може бути важливим передвюником Т'х оклюзп. Так, показано, що виражена тiбiальна АК може бути маркером шеми нижньоТ кiнцiвки, що потребуватиме ампутацп [8]. ^м того, поп-ршення еластичних якостей судинноТ стiнки зни-жуе адаптивнi можливост кiнцiвки, можуть вини-кати порушення мiсцевого кровообiгу. Цьому процесу також сприяють слабкий розвиток чи повна вщсутнють колатералiв, якi натомiсть ш-тенсивно розвиваються при облiтерацiТ судини [9]. Кл^чне значення мае також той факт, що посилення жорсткосл артери внаслiдок кальци-фiкацiТ е одшею з причин спотворення щиколот-ково-плечового iндексу та артерiальноТ псевдо-гiпертензiТ [10]. Завдяки цьому значно утрудню-еться рання дiагностика обл^еруючих захворю-вань нижнiх кiнцiвок, також зазначений факт у
великш мiрi знецiнюе прогностичну цiннiсть щи-колотково-плечового шдексу, як передвiсника критично' шеми кiнцiвки.
Численнi дослiдження вказують на те, що АК розвиваеться внаслщок хрошчних захворювань нирок i може бути одним з проявiв позакютковоТ кальцифiкацiТ при цiй групi захворювань [3, 11]. У розвитку кальцинозу найбтьше значення мае нефролопчна патолопя, що супроводжуеться ни-рковою недостатнютю, важливе значення при цьому мае тривалють патологiчного процесу та його стадiя [3] .
Окреме значення виявлення АК мае при цук-ровому дiабетi, оскiльки е однiею з можливих компонентiв дiабетичноТ макроангiопатiТ та синдрому дiабетичноТ стопи [2]. При цьому, дiагности-ка кальцинозу артерiальних судин свiдчить про загрозливий переб^ ангюпати та високий ризик розвитку гангрени кш^вки [12]. 1снують даш, що дiагноз АК при цукровому дiабетi може бути пе-редвюником дiабетичноТ нейропати [13]. Крiм того, деяк дослiдження вказують на те, що вираже-нiсть АК може бути пов'язана з дiабетичною ос-теопатiею [14]. Великого значення мають також даш про те, що розвиток АК може бути асоцшо-ваним з попршенням загоення виразок при синд-ромi дiабетичноТ стопи [15].
Частота виявлення кальцинозу артерш зростае у хворих на таку залежну вщ вку патолопю опорно-рухового апарату, як остеопороз, остео-артроз [16]. Патогенетичнi зв'язки цих патолопч-них процесiв з АК в тепершнш час активно ви-вчаються. Отримано данi про те, що виражена АК асоцшована з пщвищеним ризиком виникнення переломiв кiсток, особливо нетравматичного ге-незу [17]. У свою чергу, ступшь втрати кiстковоТ щiльностi прямо пов'язаний з кальцинозом аорти та ризиком виникнення серцево-судинних подш [18].
У дослщженш Mendlowitz [19] показаний зв'я-зок кальцифiкацiТ судинноТ стiнки з первинною (ессен^альною) артерiальною гiпертензiею, вщ-мiчено, що наявнiсть ппертошчноТ хвороби спри-яе розвитку артерiосклеротичних змш, а атеро-склеротичнi змiни, в свою чергу, сприяють розвитку шших ускладнень артерiальноТ гiпертензiТ. 1с-нують сучаснi даннi про те, що ступшь АК пов'язаний з розвитком iзольованоТ систолiчноТ артерн альноТ гiпертензiТ та е маркером несприятливого ТТ перебiгу [20].
Таким чином, дослiдження проявiв АК зали-шаеться важливим i актуальним з огляду на Тх дн агностичну та прогностичну цшнють. Особливо зазначене стосуеться людей похилого вку, оскн льки саме в цьому вiцi найбiльш поширенi скле-ротичнi ураження перифершних артерiй, цукровий дiабет, ниркова недостатнiсть, остеопороз та артерiальна гiпертензiя, - процеси, що, як було показано вище, тюно пов'язаш патогенетичними зв'язками з кальцифiкацiею судинноТ стшки. А крiм того, саме ця вкова категорiя перебувае в груш ризику розвитку гострих серцево-судинних ускладнень.
Мета дослвдження
Встановлення ознак кальцифкаци артерш нижшх кiнцiвок у па^етчв старших вiкових груп.
Матерiали i методи
Основнi дослiдження проводилися на базi клiнiки Сумського госпiталю швал^в i ветеранiв вiтчизняноТ вiйни в 2009-2011 роках. Ознаки кальцифкаци артерш було виявлено у 72 хво-рих. Осктьки iснують рiзнi дат стосовно розпо-дiлу пацiентiв з АК за статтю серед людей похи-лого вку [35,36], нами умовно було видтено чо-тири групи хворих з АК: першу групу (1Г) склали особи похилого вку (60-74 рокiв) чоловiчоТ стату другу (2Г) - хворi похилого вку ж1ночоТ статi хво-ру третю (3Г) - особи старечого вку (75-89 ро-кiв) чоловiчоТ статi, четверту (4Г) - па^ентки старечого вiку. Чисельнiсть зазначених груп складала: 1Г - 12, 2Г - 4, 3Г - 30, 4Г - 26 осiб.
З огляду на те що АК не мае патогномошчних кл^чних ознак, основним методом ТТ дiагностики залишаеться рентгенологiчний метод [3]. Для дослщження вiдбиралися хворi з рентгенолопч-ними ознаками кальцифкацп артерiй нижнiх кш-цiвок. У переважнiй бiльшостi випадюв показами до проведення дослiдження слугували захворю-вання опорно-рухового апарату (кл^чш ознаки остеоартрозу тазостегнових, колiнних, гомтко-востопних суглобiв, суглобiв стопи, кл^чш ознаки остеопорозу тощо), рщше остеохондроз та iншi захворювання, що спричиняли больовий синдром у кш^вках чи порушення Тх рухових функцш. Факторами виключення з дослiдження були сумшви щодо локалiзацiТ позакiсткового кальцинозу, низька якють отриманого рентгено-лопчного зображення.
Результати та 1х обговорення
Рентгенолопчш ознаки кальцифiкацiТ артерiй нижшх кш^вок було виявлено у 72 хворих, що склало близько третини загальноТ ктькосп осiб, яким проводився даний вид дослщження. Най-часпше рееструвався кальциноз гомiлкових артерш (50 хворих), рiдше - стегнових (8 хворих), артерш стопи (11 па^ен^в), пщколшних артерiй (6 па^етчв). На основi вираженостi судинних уражень нами запропоновано видтити наступнi ступеш обвапнення артерiй.
0 ступiнь - артерп не вiзуалiзуються;
1 ступшь - локальнi обмеженi вогнища судин-ноТ кальцифiкацiТ або лiнiйна тшь незначноТ ш-тенсивностi;
II ступшь - помiрне обвапнення артерiальноТ стшки (менше половини довжини артерп, що вь зуалiзуеться);
III ступiнь - виражене обвапнення стшки артерш. Судини мають вигляд «трамвайних колш» (бтьше половини довжини артерп, що вiзуалiзу-еться, поодинокi дiлянки затемнення «кютковоТ» щiльностi);
IV ступiнь - рiзко виражена кальцифiкацiя артерш. Судини мають вигляд iнтенсивно затем-
неного тяжу, iнтенсивнiсть тiнi може досягати «кютковоТ» по всш довжиш, можливе обвапнення бiльш дрiбних артерiй, що вiдходять вiд мап-стральних стовбурiв.
Виходячи з ^еТ класифiкацiТ, слiд зауважити, що для хворих похилого вку були характеры ураження переважно I та II ступеню: вони вщмн чеш у 10 хворих (83,3%) 1Г, та у 3 па^енток (75%) 2Г. З другого боку, для хворих старечого вiку в бтьшш мiрi було характерно обвапнення судин III та IV ступеню. Так, у груш 3Г виражеш та рiзко вираженi ураження судин виявили в 22 хворих (73%), а в груш 4Г - у 13 па^енток (50%). Як у чоловтв, так i у жшок, нами встановлено прямий кореляцiйний зв'язок мiж вiком хворих та ступенем АК (г = 0,75, р<0,05). Разом з тим, не виявлено суттевих статевих вщмшностей розви-тку АК у па^етчв старших вкових груп.
Слiд сказати, що ураження артерш III та IV ступеню поеднувалися з такими ознаками остеопорозу та остеоартрозу, як локальне i дифу-зне зниження щтьносп рентгенолопчноТ тшу збiднення трабекулярного малюнка кюток, вияв-лялися субартикулярнi л^ичш ураження у ви-глядi поодиноких дтянок розрiдження кютковоТ тканини неправильно! форми з ч^кими контурами в поеднанш зi звуженням суглобовоТ щiлини, субхондральний остеосклероз та стоншення за-микальних пластинок суглобових западин. У 3 хворих були ознаки перюститу, локальноТ де-струкцп п'яткових кюток, в одному випадку наяв-нють осифiкату у виглядi п'ятковоТ «шпори». Ви-ражену деформацiю суглобiв виявлено у 15 па-^ен^в (39% хворих з кальцифiкацiею артерш III та IV ступеню). У 22% хворих кальцифка^я артерш поеднувалася з шшими проявами позакют-ковоТ кальцифiкацiТ. Зокрема, у 13 оаб вщзначе-но параартикулярну кальцифка^ею плюснових та гомiлкових кiсток, у 5 па^етчв - обвапнення довгоТ ступневоТ зв'язки. Варто зазначити, що для хворих зi змiнами артерш I та II ступеню описаш змши були характернi у значно меншш мiрi. Ознаки порушення опорно-рухового апарату виявлено у 30 таких хворих (88%), переважно у виглядi локального i дифузного зниження щтьносп рентгенолопчноТ тшу збiднення трабекулярного малюнка кюток, звуження суглобовоТ щтини.
При оцшц симптоматики дослщжуваних при-вертав до себе увагу той факт, що у 80 % оаб з АК I та II ступеню, та лише у 22% з АК III та IV ступеню були вщсутш основш ознаки шемп нижшх кш^вок, а саме синдром перемiжноТ кульга-восп та зниження наповнення артерiального пульсу. Часте поеднання вираженого артерюка-льцинозу з клшкою обл^еруючого атеросклерозу артерiй нижнiх кш^вок свiдчить, на нашу думку, про сшльнють патогенетичних механiзмiв обох патолопчних процесiв та Тх можливий вза-емозв'язок.
Крiм того, нами встановлено, що 88% хворих з АК III та VI ступеню страждали на артерiальну
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
гiпертензiю високого i дуже високого ризику (цей показник у хворих з АК I та II ступеню склав 65%). Ще одним чинником, що може сприяти розвитку як атеросклерозу, так i шших форм артерюсклерозу, е цукровий дiабет. В 1Г вiн був встановлений у 2 хворих (17%), у 2Г - в 1 па^е-нтки (25%), у 3Г - у 6 па^етчв (20%), у 4Г - у 7 оаб (27%). Хрошчна ниркова недостатнiсть як фактор, що сприяе утворенню артерiальних кальцифiкатiв, була лише у двох хворих, причо-му в обох випадках вона поеднувалася з цукро-вим дiабетом.
Таким чином, нами встановлено ряд особли-востей АК у хворих похилого та старечого вку. Зокрема показано, що АК виявляеться приблиз-но в третини хворих, яким проводилося рентге-нолопчне дослщження. Якщо в похилому вiцi ця патолопя переважно зустрiчаеться у чоловiкiв, то в старечому вiцi спостерiгаеться вирiвнювaн-ня захворюваностi на цю недугу в оаб чоловiчоT i жшочоТ' стaтi. Для кiлькiсноT оцiнки артерюкаль-цинозу нижнiх кiнцiвок нами запропоновано кла-сифiкaцiю, яка включае 4 ступеш вирaженостi процесу. Встановлено, що АК найвищих III та IV ступеню характерна переважно для оаб старечого вку, при цьому вона супроводжуеться ви-раженими дегенеративними змшами опорно-рухового апарату та несудинними проявами по-зaкiстковоT кальцифкацп, нами встановлено прямий кореляцiйний зв'язок мiж вiком хворих та ступенем АК. Виражена та дуже виражена АК супроводжувалася також кпшкою обл^еруючих захворювань aртерiй нижнiх кiнцiвок. Зазначе-ний факт е важливим i свiдчить про те, що АК нижшх кiнцiвок не тiльки е одним з мaркерiв кaльцифiкaцiT коронарних артерш, пiдвищення Тх жорсткостi та ризику серцево-судинних подш, вона може вказувати на тяжкють переб^у скле-ротичних уражень судинноТ стiнки та бути предиктором шеми кш^вки. Часте поеднання вира-женого артерюкальцинозу з клiнiкою обл^ерую-чого атеросклерозу артерш нижшх кш^вок свщ-чить, на нашу думку, про сшльнють патогенети-чних мехaнiзмiв обох патолопчних процесiв, та Тх можливий взаемозв'язок. Той факт, що арте-рiaльнa гiпертензiя i цукровий дiaбет були широко представлен у дослщжуваного контингенту хворих, особливо з вираженою АК, пщтверджуе це твердження, осктьки цi недуги посiдaють ва-жливе мiсце в розвитку склеротичних уражень як штими (уражаеться переважно при атеросклерозу, так i меди (уражаеться при aртерiосклерозi Менкеберга). Таким чином, виявлення АК нижшх кш^вок мае самостшне важливе значення з огляду на особливосп його кл^чних проявiв, прогнозу, та, не виключено, лкування, а також може вказувати на характер переб^у ряду супу-тнiх хвороб.
Висновки
1. Дослщжено ознаки та дана характеристика АК нижшх кш^вок, запропоновано класифкацш цих уражень.
2. Встановлено, що АК не ттьки е одним з маркерiв ризику серцево-судинних подш, вона може вказувати на тяжкють переб^у склеротичних уражень судинноТ стшки та бути предиктором шеми нижнiх кiнцiвок.
3. Показано, що АК нижнiх кiнцiвок може бути ознакою несприятливого перебiгу остеопорозу, артерiальноï ппертензи та цукрового дiабету.
Лiтература
1. Мищенко Л.А. Артериальная гипертензия в пожилом воздасте / Л.А. Мищенко // Здоров'я УкраТни. - 2006. - №18. - С. 9-11.
2. Шилин Д.Е. Склероз Менкеберга - редкое осложнение сахарного диабета? / Шилин Д.Е. // Медицинский справочник «Эндокринология» [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.multi-
med.ru/it/107944/skleroz_menkeberga_kak_oslozhnenie_saharnog o_diabeta.
3. O'Hare A. Lower-Extremity Peripheral Arterial Disease among Patients with End-Stage Renal Disease / A.O'Hare, K.Johansen // J. Am. Soc. Nephrol.- 2001. - V.12. - P.2838-2847.
4. Атаман О.В. Патолопчна фiзiологiя в питаннях i вщповщях / Атаман О.В. - Вшниця : Нова книга, 2010. - С.337-338.
5. Ена Л.М. Артериальная жесткость и сосудистое старение / Л.М.Ена, В.О.Артеменко, П.П.Чаяло [и др.] // Практична анпо-лопя. - 2007. - №2. -С.14-15.
6. The association of arterial stiffness and arterial calcification: the Rotterdam Study Research Letter. - J. Hum. Hyperten. - 2008. -V. 22, №3. - P.205-207.
7. Costacou T. Lower-extremity arterial calcification as a correlate of coronary artery calcification / T.Costacou, N.Huscey, D.Edmundowicz [et al.] // Metabolism-Clinical and Experimental. -2006. - V.55, №12. - P.1689-1696.
8. Guzman R. Tibial Artery Calcification as a Marker of Amputation Risk in Patients With Peripheral Arterial Disease / R.Guzman // J. Am. Coll. Cardiol. -2008. - V.51. - P.1967-1974.
9. Benetos A. Pulse pressure and arterial stiffness in type 1 diabetic patients / A.Benetos // J. Hyperten. - 2003. - V.21, №11. -P.2005-2007.
10. Zhang H. Manifestation of lower extremity atherosclerosis in patients with high ankle-brachial index/ H.Zhang, L.Xiao-Ying, S.Yajun [et al.] // Chin. Med. J.-2010. - V.123, №7. - P.890-894.
11. Goodman W. Vascular calcification and chronic kidney disease / W.Goodman, G.London, K.Amann [et al.] // Am. J. Kidney Dis. -2004. - V. 43, №3. - P.572-579.
12. Lehto S. Risk factors predicting lower extremity amputations in patients with NIDDM / S. Lehto, T.Ronnemaa, K.Pyorala [et al.] // Diab. Care. - 1996. - V.19, №6. - P.607-612.
13. Aysin G. Medial Arterial Calcification is a Predictor of Cardiac Autonomic Neuropathy in Diabetic Patients / G.Aysin, D.Serap, M.Osman // Turk. J. Endocrinol. and Metabolism. - 2000. - №1. -P.15-18.
14. Jeffcoate W. Vascular calcification and osteolysis in diabetic neuropathy - is RANK-L the missing link? / W. Jeffcoat // Diabetologia. - 2007. - V.47, №10. - P.1488-1492.
15. Sidawy A. Diabetic foot, low extremity arterial diseases and limb salva-ge / Sidawy A. - Philadelphia : Lippinkott Williams and Williams, 2006. - P.64-69.
16. Tankor L. Low bone mineral density in the hip as a marker of advanced atherosclerosis in elderly women / L.Tankor, Y.Bagger, A.Christiansen // Calcif. Tissue Intern. - 2003. - V. 73, №1. -P.15-20.
17. Shulz E. Aortic calcification and the risk of osteoporosis and fractures / E.Schulz, K.Arfai, X.Liu [et al.] // J. Clin. Endocrinology and Metabolism. - 2004. - V.89, №9. - P. 4246-4253.
18. McFarlane S. Osteoporosis and cardiovascular disease: brittle bones and boned arteries - is there a link? / S.McFarlane, R.Muniyappa, J.Shin [et al.] // Endocrine. - 2004. - V.23, №1. -P.1-10.
19. Mendlowitz M. Arterial calcium metabolism, hypertension and arteriosclerosis / M.Mendlowitz // Cardiology. - 1981. - V.67, №2. -P.81-89.
20. Jensky N. Blood pressure and vascular calcification / N.Jensky, M. Criqui, M.Wright [et al.] // Hypertension. - V.55, №4. - P.990-997.
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ КАЛЬЦИФИКАЦИИ СОСУДОВ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ У БОЛЬНЫХ ПРЕКЛОННОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА Атаман Ю.О., Грек А.В., Ополонская Н.О.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, сосуды нижних конечностей, больные пожилого и старческого возраста.
Артериальная кальцификация, которая выявляется при рентгенологическом исследовании нижних конечностей, может иметь значительное прогностическое и диагностическое значение. Она является не только одним из маркеров риска сердечно-сосудистых событий, она может указывать на тяжесть течения склеротических поражений сосудистой стенки и быть предиктором ишемии нижних конечностей, а также признаком неблагоприятного течения остеопороза, артериальной гипертензии и сахарного диабета.
Summary
STUDY OF LOW EXTREMITY VESSEL CALCIFICATION IN ELDERLY AND OLD-AGED PATIENTS Ataman Yu.O., Hrek A.V., Opolonska N.O.
Key words: arterial calcification, vessels of low extremities, aged and senile persons.
Arterial calcification, which appears in X-ray of the lower extremities may have significant prognostic and diagnostic value. It is not only a marker of risk for cardiovascular events, it may indicate the severity of sclerotic lesions in the vascular wall and be a predictor of ischemia of lower extremities, as well as be a sign of an unfavorable course of osteoporosis, hypertension and diabetes.
УДК: 616.248-053.2-07
Безруков Л.О., Богуцька Н.К., Гарас М.Н., Чепура О.Я. ПОКАЗНИКИ ЛАБ1ЛЬНОСТ1 БРОНХ1В Р1ВНОГО КАЛ1БРУ В ШКОЛЯР1В 13 ТЯЖКОЮ ТА СЕРЕДНЬОТЯЖКОЮ ПЕРСИСТУВАЛЬНОЮ БРОНХ1АЛЬНОЮ АСТМОЮ
Буковинський державний медичний ушверситет, Черывц
З метою визначення показнитв лабшьност{ бронх{в р{зного кал{бру у школяр{в, хворих на тяжку та середньотяжку бронх{альну астму обстежено 57 дгтей гз тяжкою та 65 школяр{в {з се-редньотяжкою персистувальною бронхгальною астмою. Лабшьтсть бронх{в визначали шляхом оцтки гх реакцп на дозоване ф1зичне навантаження та тгалящю ^2-адреном1метика коротког дп (200 мкг сальбутамолу). Показано, що у 19-27% обох груп у в{дпов{дь на ф1зичне навантаження спостеркалося покращення прох{дност{ бронх{в р{зного д{аметру. Встановлено, що у школя-р1в, хворих на тяжку БА у пор{внянт з пащентами {з середньотяжким вар{антом захворюван-ня, спостер{галася тенденщя до виразншого бронхоспазму у в{дпов{дь на дозоване ф1зичне навантаження та бронходилятацшног в{дпов{д{ на 1нгаляц1ю бронхолтика на р{вт бронхгв дргбного, середнього та великого кал{бру.
Ключов1 слова: бронх1альна астма, д1ти, тяжкють, д1агностика, лабтьнють бронх1в.
(НДР кафедри пед1атрп та дитячих шфекцмних хвороб БДМУ у д1тей шильного в1ку", реестрацшний номер 0107и004049)
Вступ
Адекватна верифка^я ступеню тяжкост бро-нхiальноТ астми (БА) е важливим для наступного досягнення оптимального контролю захворю-вання [1]. Патофiзiологiчнi феномени, що вияв-ляються змшами прохщносп бронхiв, зокрема, Тх пперсприйнятливють [2] та лабтьнють [3], е ти-повими характеристиками БА. Ймовiрно, ступшь виразност вказаних феномеыв вщображае тяжкють захворювання [4]. Ряд дослщниш напряму пов'язуе шдукований бронхоспазм iз запаленням бронхiв та Тх ппесприйнятливютю, обфунтовую-чи доцтьнють визначення сшрометричних шде-шв та Тх змш у вщповщь на фiзичне навантаження [1], звертаючи увагу на доступнють та фн зюлопчнють дослщжень [5].
Водночас, незважаючи на регламентован чинними нацюнальними та мiжнародними пого-джувальними документами критерп тяжкост БА, до яких належать i показники зовшшнього ди-
,Обгрунтування iндивiдуалiзованого лкування бронхiальноï астми
хання, використання Тх у пед1атричнш практик е недостатньо дослщженим [6], а, за окремими дослщженнями [7], вони не вщображають змш бронх1ального дерева, не пов'язан з рештою суб'ективних та об'ективних ознак захворювання та, як наслщок, характеризуються обмеженим використанням у дитячому вщк
Мета дослвдження Визначити показники лабтьносп бронх1в р1з-ного кал1бру в д1тей шк1льного в1ку, хворих на тяжку та середньотяжку бронх1альну астму.
Матерiали та методи Для досягнення мети на баз1 пульмонолопч-ного вщдтення обласноТ дитячоТ клш1чноТ л1кар-н1 (м.Черн1вц1) обстежено 122 дитини шктьного в1ку, хворих на БА. Вщповщно до класиф1кац1Т захворювання (протокол д1агностики та л1куван-ня БА у д1тей, затверджений наказом МОЗ Укра-Тни № 767 вщ 27.12.2005р. [8], М1жнародна гло-
