CC BY
14
5.Eloy J. A. High-resolution computed tomography analysis of the frontal sinus ostium: a pilot study / J. A. Eloy, D. M. Neskey, R. Vivero [et al.] // JAm J Otolaryngol. - 2013. - Vol. 34. - № 2. - P. 99-102.
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ МЕТОДА КОМПЬЮТЕРНОГО ПЛАНИРОВАНИЯ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКИМ ФРОНТИТОМ
Лобурець А. В., Бесшапочный С. Б., Аврунин В. Г.
В статье представлены результаты проведенного компьютерного конфигурационного планирования объема хирургических вмешательств 56 пациентов, находящихся на стационарном лечении по поводу хронического фронтита. Проведен анализ риноманометрических показателей и расчетов исследования аэродинамики воздушного сопротивления носового дыхания по данным спиральной компьютерной томографии до и после хирургического лечения у пациентов основной группы (п = 27), которым выполнена эндоназальная фронтотомия с коррекцией внутриносовых структур, и контрольной (п = 29), которым выполнена эндоназальная фронтотомия. Отдельно представлены расширенные результаты исследования двух пациентов. Коррекция внутриносовых структур меняет аэродинамическое носовое сопротивление на большем участке, и в широком диапазоне значений, а без коррекции - только на участке, непосредственно примыкающем к участку соустья, а также за счет общего уменьшения отека слизистой оболочки полости носа. Компьютерное планирование позволяет повысить эффективность проведения функциональных ринологических вмешательств на 32%. Для его реализации требуются высокоточные методы диагностики и внедрение достаточно сложных процедур конфигурационного виртуального моделирования хирургических вмешательств.
Ключевые слова: хронический фронтит, компьютерное конфигурации планирования, риноманометрии.
Стаття надшшла 15.07.2017 р.
EXPERIENCE IN THE USE OF COMPUTER PLANNING METHOD FOR SURGICAL TREATMENT OF PATIENTS WITH CHRONIC
FRONTAL SINUSITIS Loburets A.V., Besshapochny S.B., Avrunin V.G.
The article represents the results of the computer configuration planning of the value of surgical interference of 56 patients who underwent inpatient treatment of chronic frontal sinusitis. The analysis of rhinomanometry indicators and the research of aerodynamics of air resistance of nasal breathing were performed according to computer tomography before and after surgery within the patients of the main group (n = 27) who underwent endonasal frontotomy correction intranasal structures (INS) and controls (n = 29) - by which was made the endonasal frontotomy. Extensive results of the study of two patients are presented separately. The correction of INS changes the aerodynamic nasal resistance in a larger area, and in a wide range of values; without correction INS - only at the site that immediately adjacent to the anastomosis site, and also due to a general decrease in the edema of the mucous membrane of the nasal cavity. Computer planning makes it possible to increase the effectiveness of functional rhinological interference by an average 32%. But its implementation needs highly accurate diagnostic methods and cumbersome procedures of the virtual simulation of surgical interference.
Key words: chronic frontal sinusitis, computer configuration planning, rhinomanometry, frontal sinus surgery.
Рецензент Аветков Д.С.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-3-61-32-36 УДК 616.13-089.86:616-073.7
УЛЬТРАЗВУКОВА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ФОРМУВАННЯ АРТЕР1АЛЬНИХ АНАСТОМОЗ1В У РАННЬОМУ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОМУ ПЕР1ОД1
e-mail: alexdoc2008@i.ua
Проведено аналiз 76 медичних карток стащонарних хворих з явищами критично! шемп нижшх юнщвок (III-IV стадiя за класифжащею Фонтейна-Покровського), яким виконаш вщновш оперативш втручання на стегново-шдколшному та стегново-гомшковому сегментах артерш з приводу облтеруючого атеросклерозу артерш. Пащенти були розподшеш на двi групи в залежност вщ техшки виконаних реконструктивних операцш. Для контролю ефективност проведення реконструктивних операцш уам хворим перед операщею та на 7-8 добу тсля не! проведене ультразвукове кольорове анпосканування нижшх юнщвок з визначенням гомшково-плечового шдексу. В результат дослщжень доказана ефектившсть застосування даного дiагностичного способу i вш може бути рекомендований для ощнки якост проведення реконструктивних операцш на артерiях нижшх юнщвок.
Ключовi слова: обл^еруючий атеросклероз, вщновш операцп, ультразвукове дослщження, ефектившсть застосування.
Робота е фрагментом НДР «Оптимiзацiя дiагностики, л^валъноХ тактики та профшактики гостроI хiрургiчноí патологи та и ускладненъ», № державноI реестрацн 011би005024.
Обл1теруючий атеросклероз артерш нижшх кшщвок е одним з найпоширешших захворювань. За даними ВООЗ, в крашах Свропи хрошчна 1шем1я нижшх кшщвок (Х1НК) атеросклеротичного генезу серед пащенпв старше 50 роюв зустр1чаеться у 2% випадюв, у хворих
похилого вшу - у 3,7%, а у хворих старечого вшу - у 5,2% випадюв [6, 12]. У людей похилого та старечого вшу оклюзшно-стенотичш ураження артерш стегново-шдколшного сегменту зус^чаються у 24,7-51,1%, шдколшного - у 13,8-24,7%, гомшкового - у 30-32% випадюв [1, 5].
При наявност важко! Х1НК зберегти кшщвку, а часто i життя хворого, дозволяе проведення реконструктивних операцiй на артерiях. Вони виконуються у 41,6-78,4% пащенпв [2, 4, 11]. У 56,2% випадюв вiдновних операцiй виконуеться стегново-шдколшне шунтування з накладанням дистального судинного анастомозу вище суглобово! щшини, у 43,8% - дистальне стегново-шдколшне шунтування з накладанням вщповщного анастомозу нижче суглобово! щiлини колiнного суглобу [4]. При цьому основною причиною невдалих реконструкцш е пiсляоперацiйнi ускладнення, якi, за даними деяких авторiв, зyстрiчаються у 40-60% хворих [10]. Найчаспшими ускладненнями е тромбоз протезiв та оперованих судин у ранньому шсляоперацшному перiодi, що зyстрiчаються у 7,2 - 29,5% хворих [3, 5, 8]. Причинами невдалих реконструкцш вважаються: неправильне накладання судинних анастомозiв, неадекватний вибiр матерiалy протезу, техшчна непiдготовленiсть хiрyрга.
Однак, на сьогодшшнш день, не iснyе чiткого алгоритму ощнки спроможностi дистального артерiального русла [7]. Перед операщею ирурги орiентyються на загальнi показники ультразвукового кольорового анпосканування (УЗКАС): лiнiйнy швидкiсть кровотоку на рiзних рiвнях артерiй, наявшсть оклюзiйно-стенотичних уражень, !х поширення, мережу колатеральних судин. Iнтраоперацiйна ефективнiсть накладення анастомозу, здебiльшого, оцiнюеться наявнiстю ретроградного кровотоку з артерп нижче мюця оклюзп та при проведеннi перфузп дистального вiддiлy артерп розчином гепарину. У шсляоперацшному перiодi використовуються лише показники, отримаш пiд час проведення УЗКАС. Тому, вивчення показниюв ультразвукового дослщження артерiй залишаеться актуальним i перспективним методом оцiнки ефективностi формування анастомозiв.
Метою рооботи було дослщити за допомогою ультразвукового кольорового анпосканування судин ефектившсть формування артерiальних анастомозiв на нижнiх кiнцiвках.
Матер1ал та методи дослщження. Проведено аналiз 76 медичних карток стацiонарних хворих з явищами критично! iшемi!' нижнiх кшщвок (III-IV стадiя за класифiкацiею Фонтейна-Покровського), яким проведенi вiдновнi оперативш втручання у вiддiленнi хiрyргi! судин Полтавсько! обласно! клiнiчно! лiкарнi iм. М. В. Склiфосовського. 1м виконаш вiдкритi реконстрyктивнi операцi! на стегново-шдколшному та стегново-гомiлковомy сегментах магiстральних артерш нижшх кiнцiвок з приводу облтеруючого атеросклерозу.
Усi пацiенти були розподшеш на двi групи в залежносп вiд технiки виконаних реконструктивних операцш на артерiях нижнiх кiнцiвок. У першу групу включенi 41 (53,9%) хворий, яким були проведет шунтування з накладанням судинних анастомозiв по типу "кшець ало-аутопротезу у бш артерп" без визначення кута формування, а у другу - 35 (46,1%) хворих, яким таю ж самi анастомози накладалися за розробленою нами методикою iз визначенням кута вшивання ало-аутопротезу у бiк артерп та належною адаптащею кра!в ало-аутопротезу та артерп.
Враховуючи те, що основш м'язовi гiлки (глибока стегнова артерiя) вiдходять вiд стегново! артерп шд кутом, близьким до 45, вс проксимальнi анастомози накладались саме шд таким кутом згiдно запропоновано! методики. Дистальнi анастомози накладались або по типу "кшець ало-аутопротезу у кшець артерi!", або "кшець ало-аутопротезу у бш артерi!" пiд кутом 30о - технiчно "правильний" кут, що не деформуе судинний анастомоз та не створюе турбулентшсть у мющ анастомозу, не знижуючи таким чином лшшну швидюсть кровотоку по артерiям нижче його накладання. Нами розроблений i запатентований пристрiй для швидкого перетину синтетичного протезу шд вибраним кутом [13]. При використанш аутопротезу (здебiльшого використовувалась реверсована д^нка велико! пiдшкiрно! вени), остання перетиналась пiд вибраним кутом за допомогою розроблених та запатентованих нами пристро!в [14, 15, 16, 17, 18, 19]. При формуванш судинного анастомозу за допомогою безперервного судинного шва синтетичним шовним матерiалом використовувались розробленi та запатентованi нами пристро! [20], якi дають змогу проведення штраоперацшного контролю над кутом сходження утворюючих судинний анастомоз.
Усiм пащентам перед реконструктивною операцiею та на 7-8 добу шсля не! проведене УЗКАС нижнiх кiнцiвок з визначенням гомшково-плечового iндексy (ГП1). При цьому ощнювались такi показники, як прохщтсть артерiй, ало-аyтопротезiв, лiнiйна швпдк1сть кровотоку нижче дистального анастомозу, вiзyалiзyвались кути нахилу ало-аyтошyнтiв вiдносно артерiй.
Отримаш даш пiдданi статистичнiй обробцi, яку проводили за допомогою пакета прикладних статистичних програм SPSS for Windows 10.0 та STATISTICA 5,5.
Результати дослщження та Тх обговорення. При aHani3i проведених дослщжень встановлено, що серед пащенпв першо! групи було 37 (90,2%) чоловшв та 4 (9,8%) жшки, а у другiй - 32 (91,4%) чоловша та 3 (8,6%) жшки. Середнш вш хворих першо! групи становив 65,8 ± 4,52, а друго! - 63,9 ± 5,01 рокiв. Клiнiчнi прояви атеросклеротичного ураження aртерiй нижнiх кшщвок у осiб обох груп спостерпались вiд 5 до 16 рокiв. Згщно класифшацп Фонтейна-Покровського (1979) хрошчна iшемiя нижнiх кiнцiвок III ст. спостер^алась у 28 (68,3%) хворих першо! i у 23 (65,7%) - друго! груп, а IV ст. - вщповщно у 13 (31,7%) та у 12 (34,3%) пащенпв.
Yd хворi обох груп страждали на супутнi захворювання, серед яких основне мiсце належало iшемiчнiй хворобi серця, гiпертонiчнiй хворобi, розладам мозкового кровообiгу в aнaмнезi та шшим проявам генерaлiзовaного атеросклерозу. Y вибiрку не включалися пaцieнти з цукровим дiaбетом. Отже, за статтю, вiком та супутньою пaтологieю пащенти обох груп дослiдження були взaемопорiвнянними. Перед початком лiкувaння усiм хворим визначався ГШ на бощ уражено! кiнцiвки. Середнi показники, отримaнi при цьому, у хворих групи порiвняння становили 0,61 ± 0,19, а у основно! групи - 0,60 ± 0,18 (р < 0,05).
Ушм пaцiентaм також проводилось УЗКАС при нaдходженнi до стaцiонaру. Y ошб першо! групи дослiдження середш показники лiнiйно! швидкостi кровi (см/с) за даними УЗКАС по aртерiям нижшх кiнцiвок становили: загальна стегнова - 71,3±6,12, глибока стегнова - 70,1±5,26, пiдколiннa - 29,6±7,91, задня великогомiлковa - 22,3±5,14, тилу ступш - 20,6±5,92. А у другш групi цi середнi показники на вщповщних aртерiях були наступними: 70,6±7,56 (р> 0,05), 70,2±4,78 (р> 0,05), 26,9±6,98 (р< 0,05), 20,9±7,11 (р> 0,05), 20,8±6,86 (р> 0,05).
За результатами проведення УЗКАС нижнiх кшщвок видшяли нaступнi види атеросклеротичних уражень: дифузш стенози поверхнево! стегново! та пщколшно! aртерiй, що звужують !х просвiт бiльше, нiж на 70%, оклюзп поверхнево! стегново! та пщколшно! артерш та поеднання дифузних стенозiв бiльше 70% просвiту та дшянок оклюзп поверхнево! стегново! та пщколшних aртерiй, якi спостерiгaлися пропорцiйно у пащенпв обох груп дослiдження. Середш показники сумарно! довжини (см) оклюзшно-стенотичних уражень aртерiй нижнiх кiнцiвок у хворих першо! групи становили: поверхнево! стегново! - 18,2±2,49, пщколшно! - 9,0±1,78, поверхнево! стегново! та пщколшно! - 25,1±2,76. У пащенпв друго! групи на цих aртерiях середш показники сумарно! довжини (см) оклюзшно-стенотичних уражень артерш нижшх кшщвок вщповщно були: 17,9±3,01 (р> 0,05), 8,6±1,23 (р> 0,05), 25,6±2,55 (р> 0,05).
При визначеш rnI у ранньому шсляоперацшному перiодi вiдмiчaеться його збшьшення у хворих обох груп дослщження. Середш показники rnI у хворих першо! групи на 7-8 добу шсля проведення реконструктивно! операцп становили 0,87±0,19, а у хворих друго! групи - 0,89±0,22 (p<0,05). При повторному оглядi через мiсяць шсля оперативного лшування середнi показники ГШ дещо зменшились у хворих обох груп дослщження, зокрема у пащенпв групи порiвняння вони становили 0,83±0,21, а у хворих основно! групи дослщження - 0,88±0,17 (p<0,05). Необхщно зазначити, що середнi показники ГШ хворих друго! групи дослщження були вищими, шж у першiй груш, як у ранньому шсляоперацшному перюд^ так i через мiсяць шсля проведення реконструктивних оперaцiй на aртерiях нижнiх кiнцiвок.
При проведеннi контрольного УЗКАС пащентам обох груп дослщження через 7-8 дiб пiсля виконання вiдновного оперативного лiкувaння вiдмiчaлось зростання лiнiйно! швидкостi кровотоку по aртерiям нижньо! кiнцiвки нижче мiсця накладання дистального aртерiaльного анастомозу, особливо у пащенпв друго! групи дослiдження. Середш показники лмйно! швидкостi кровi (см/с) за даними УЗКАС по aртерiям нижшх кшщвок у пащенпв першо! групи становили: загальна стегнова -74,6±5,36, глибока стегнова - 74,2±5,11, пщколшна - 63,9±5,67, задня великогомшкова - 39,7±6,62, тилу ступнi - 35,6±7,98. У другiй групi дослщження щ середнi показники на вщповщних aртерiях були наступними: 75,3±4,58 (р>0,05), 73,3±4,64 (р>0,05), 68,2±4,82 (р<0,05), 43,6±5,31 (р<0,05), 38,9±5,21 (р<0,05). У 5 (6,6%) хворих (3 (7,3%) пащенпв з першо! та 2 (5,7%) - з друго! груп спостереження) у ранньому шсляоперацшному перiодi спостер^ались утворення гематом шсляоперацшних ран, появу яких ми пов'язуемо з проведенням антикоагулянтно! терапп. 1х видалення провели шляхом додаткового дренування пiсляоперaцiйних ран. Утворення даного ускладнення не вплинуло на процес реaбiлiтaцi! пaцiентiв у шсляоперацшному перюдг Летальних випaдкiв серед пащенпв обох груп дослщження ми не спостер^али.
1. Проведення ультразвукового кольорового ангюсканування нижшх кшщвок з визначенням ГШ дае змогу достовiрно визначити локатзащю, характер та довжину оклюзiйно-стенотичного ураження aртерiй нижшх кшщвок та спроможшсть дистального aртерiaльного русла, що дае
можливють визначити показання для проведення реконструктивних операцш на артер1ях нижн1х кшщвок.
2. При проведенш УЗКАС з визначенням ГП1 уражено! нижньо! кшщвки вщм1чене покращення показниюв, особливо у пащенпв друго! групи дослщження. Отже, при формуванш судинних анастомоз1в необхщно враховувати кут сходження складових при формуванш судинних анастомоз1в, що позитивно впливае на покращення результат проведення реконструктивних операцш на артер1ях нижшх кшщвок при !х оклюзшно-стенотичних ураженнях атеросклеротичного генезу, а даний спос1б дослщження може бути рекомендований для оцшки якосп проведення реконструктивних операцш на артер1ях нижшх кшщвок.
1. Aluhanyan O. A. Osobennosti hirurgicheskoy taktiki pri kriticheskoy ishemii nizhnih konechnostey u bolnyih pozhilogo i starcheskogo vozrasta / O. A. Aluhanyan [i dr.] // Angiologiya i sosudistaya hirurgiya. - 2003. - Tom 3, No. 4. - S. 106-109.
2. Belov Yu. V. Taktika hirurgicheskogo lecheniya bolnyih s diffuznyim porazheniem arteriy nizhnih konechnostey / Yu.V. Belov [i dr.] // Hirurgiya. - 1999. - No. 4. - S. 4-9.
3. Byivaltsev V. A. Primenenie shkal i anket v obsledovanii patsientov s degenerativnyim porazheniem poyasnichnogo otdela pozvonochnika: metodologicheskie rekomendatsii / V.A. Byivaltsev, E.G. Belyih, N.V. Alekseeva [i dr.] //- Irkutsk: FGBU «NTsRVH» SO RAMN, - 2013. - 32 s.
4. Dibirov M. D. Hirurgicheskoe lechenie bolnyih pozhilogo i starcheskogo vozrasta s hronicheskoy ishemiey pri distalnyih okklyuziyah / M.D. Dibirov [i dr.] // Vestnik hirurgii. - 2000. - Tom 159. - No. 4. - S. 85-88.
5. Kohan E. P. Poyasnichnaya simpatektomiya pri obliteriruyuschem ateroskleroze arteriy nizhnih konechnostey i vozrast patsientov / E. P. Kohan [i dr.] // Hirurgiya. - 2000. - No. 11. - S. 41-43.
6. Krotovskiy G. S. Lechenie bolnyih s hronicheskoy kriticheskoy ishemiey nizhnih konechnostey s primeneniem prostaglandina E1 na fone soputstvuyuschey ishemicheskoy bolezni serdtsa / G. S. Krotovskiy [i dr.] // Hirurgiya. - 2004. - No. 3. - S. 31-34.
7. Mishalov V. G. Mesto intraoperatsionnoy otsenki distalnogo rusla v hirurgii obliteriruyuschego ateroskleroza arteriy nizhnih konechnostey 3 i 4 stadii / V. G. Mishalov, V. A. Chernyak // Hirurgiya Ukrainyi. - 2008. - No. 4 (dopolnenie). - S. 208-210.
8. Pokrovskogo A. V. Klinicheskaya angiologiya: Rukovodstvo / A.V. Pokrovskogo // - M.: OAO «Izdatelstvo meditsina», -2004. - T.2. - 888 s.
9. Skobtsov Yu. A. Modelirovanie i vizualizatsiya povedeniya potokov krovi pri patologicheskih protsessah / Yu.A. Skobtsov, Yu.V. Rodin, V.S. Overko // - Donetsk: Izdatel Zaslavskiy A.Yu.,- 2008. - 212 s.
10. Savelev V. S. Patogenez i konservativnoe lechenie tyazhelyih stadiy obliteriruyuschego ateroskleroza arteriy nizhnih konechnostey / V. S. Savelev, V. M. Koshkin, A.V. Karalkin // M.: - 2010. - 216 s.
11. Rosenthal D. Remote superficial femoral artery endarterectomy and distal vein bypass for limb salvage: initial experience / D. Rosenthal [et al.] // J. Endovascular. - 2003. - Vol. 10 - P. 121-125.
12. Tiia S. Jamsen. Long-term Outcome of Patients with Claudication after Angioplasty of Femoropopliteal Arteries / Tiia S. Jamsen [et al.] // Radiology. - 2002 - Vol. 225, N2. - P. 345-352.
13. Patent 88049 Ukraina, MPK A61V 17/3211. Prystrii dlia pererizu protezu sudyn pry formuvanni sudynnykh anastomoziv / Zhdan V.M., Liakhovskyi V.I., Demianiuk D.H., Liulka Ye.M., Borkunov A.L.; zaiavka № u 2013 12142; opubl. biul. № 4 vid 25.02.2014.
14. Patent 101228 Ukraina, MPK A61V 17/11, 17/122, 17/125. Prystrii dlia peretynu sudyn velykoho diametra pry formuvanni sudynnoho anastomozu za metodom "kinets u bik" pid kutom 600 / Liakhovskyi V.I., Liulka Ye.M., Bezkorovainyi O.M., Liulka O.M., Liakhovska A.V.; zaiavka № u 2015 03579; opubl. biul. № 16 vid 25.08.2015.
15. Patent 101229 Ukraina, MPK A61V 17/11, 17/122. Prystrii dlia peretynu sudyn velykoho diametra pry formuvanni sudynnoho anastomozu za metodom "kinets u bik" pid kutom 450 / Liakhovskyi V.I., Liulka Ye.M., Bezkorovainyi O.M., Oksak H.A. ; zaiavka № u 2015 03581; opubl. biul. № 16 vid 25.08.2015.
16. Patent 101230 Ukraina, MPK A61V 17/11, 17/122. Prystrii dlia peretynu sudyn velykoho diametra pry formuvanni sudynnoho anastomozu za metodom "kinets u bik" pid kutom 300 / Liakhovskyi V.I., Liulka Ye.M., Borkunov A.L., Liakhovska A.V.,Liulka O.M.; zaiavka № u 2015 03582; opubl. biul. № 16 vid 25.08.2015.
17. Patent 101231 Ukraina, MPK A61V 17/11, 17/122. Prystrii dlia peretynu sudyn serednoho diametra pry formuvanni sudynnoho anastomozu za metodom "kinets u bik" pid kutom 600 / Liakhovskyi V.I., Liulka Ye.M., Borkunov A.L., Oksak H.A., Liakhovska T.Iu.; zaiavka № u 2015 03584; opubl. biul. № 16 vid 25.08.2015.
18. Patent 101232 Ukraina, MPK A61V 17/11, 17/122. Prystrii dlia peretynu sudyn serednoho diametra pry formuvanni sudynnoho anastomozu za metodom "kinets u bik" pid kutom 450 / Liakhovskyi V.I., Liulka Ye.M., Shcherban D.A., Sapun L.V., Liakhovska T.Iu.; zaiavka № u 2015 03585; opubl. biul. № 16 vid 25.08.2015.
19. Patent 101483 Ukraina, MPK A61V 17/11, 17/122. Prystrii dlia peretynu sudyn serednoho diametra pry formuvanni sudynnoho anastomozu za metodom "kinets u bik" pid kutom 300 / Liakhovskyi V.I., Liulka Ye.M., Borkunov A.L., Sapun L.V., Riabushko R.M.; zaiavka № u 2015 03583; opubl. biul. № 17 vid 10.09.2015.
20. Patent 89089 Ukraina, MPK A61V 17/122. Prystrii dlia vyznachennia velychyny kuta skhodzhennia utvoriuiuchykh pry formuvanni sudynnoho anastomozu za metodom "kinets u bik" / Liakhovskyi V.I., Liulka Ye.M., Liulka O.M.; zaiavka № u 2013 12977; opubl. biul. № 7 vid 10.04.2014.
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ АРТЕРИАЛЬНЫХ АНАСТОМОЗОВ В РАННЕМ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ Люлька Е.Н., Оксак Г. А., Боркунов А. Л., Люлька А.Н., Ляховский В. И.
ULTRASOUND EVALUATION OF THE ARTERIAL ANASTOMOSIS FORMATION EFFECTIVENESS IN
THE EARLY POSTOPERATIVE PERIOD Liulka Ye. M., Oksak H. A., Borkunov A.L., Liulka O. M., Liakhovskii V. I.
Произведён анализ 76 историй болезни стационарных больных с явлениями критической ишемии нижних конечностей (Ш-1У стадии по классификации Фонтейна-Покровского), которым произведены соответствующие оперативные вмешательства на бедрено-подколенном и бедрено-голеностопном сегментах артерий по поводу облитерирующего атеросклероза артерий. Пациенты были разделены на две группы. Для контроля эффективности проведения реконструктивных операций всем больным перед операцией и на 7-8 сутки после проводилось ультразвуковое цветное ангиосканирование нижних конечностей. В результате исследования доказана эффективность данного диагностического метода и он может быть рекомендован для оценки качества проведённых реконструктивных операций на артериях нижних конечностей.
Ключевые слова: облитерирующий атеросклероз, восстанавливающие операции, ультразвуковое исследование, эффективность использования.
Стаття надшшла 25.06.2017 р.
The analysis of the medical records of 76 patients with symptoms of lower extremities critical ischemia (stage III-IV by the classification of Fontaine-Pokrovskiy) who underwent open reconstructive surgery on the arteries of femoral-popliteal and femoral-ankle segments for the atherosclerotic lesions of lower extremities arterieshas been performed. Patients were divided into 2 groups. To monitor the efficiency of reconstructive surgery all patients before surgery and 7-8 days after it conducted a color ultrasound of lower extremities. As a result of research efficacy of this diagnostic method was proved, thus it can be proposed to assess the quality of reconstructive surgery on the arteries of the lower extremities.
Key words: arteriosclerosis obliterans, reductionsurgery, ultrasound, efficacy.
Рецензент Ляховський B.I.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-3-61-36-40 УДК 616.992.28:611.986:656.2-051]-085
РАЗРАБОТКА ТАКТИКИ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ МИКОЗОВ СТОП СРЕДИ РАБОТНИКОВ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ТРАНСПОРТА
e-mail: lyuba.nauchnaya@yandex.ru
В исследование были включены 110 больных с микозами стоп, в возрасте от 20 до 65 лет. При комплексном лечении традиционной терапией (десенсибилизирующей, антигистаминной, витаминотерапией) и Вобэнзином излечилось 89,7+3,7% больных, в том числе 92,8+4,0% больных с хронической формой и 85,6+6,6% больных с острой формой микозов стоп. При комплексном лечении практически стирается разница в достижении итогового эффекта между острой формой и хронической. Скорее всего, оно связано с тем, что иммунокоррекция, реабилитируя защитные функции организма, повышает эффективность лечения. Иммунотерапия ускоряет темпы выздоровления и исчезновения клинических проявлений заболевания. При полилечении, по сравнению с монолечением, достоверно повышается эффективность лечения как острой формы (р<0,05), так и (р<0,001) хронической формы микозов стоп. На сегодняшний день имеется настоятельная необходимость для разработки системы управления риском для здоровья работников железнодорожного транспорта, включающая общеоздоровительные, медицинские, санитарно-гигиенические и лечебно-реабилитационные мероприятия, которые направлены на улучшение функционального состояния, оптимизацию условий труда, повышение общей резистентности организма, а также уменьшение риска профессиональных заболеваний, позволяющий достичь высокой медико-профессиональной и экономической эффективности.
Ключевые слова: терапия, стопы, микозы, работники железодорожного транспорта.
В последние годы микозы стоп (МС) превратились в важнейшую клиническую проблему. Примерно треть жителей планеты страдает от грибковых заболеваний, наибольшее из них - это микозы стоп, и заболеваемость ими постоянно имеет рост. Наряду с исследованиями, направленными на профилактику, раннее выявление профессиональных заболеваний кожи, установление этиологических факторов развития последних, важнейшим научным направлением является изучение их распространенности, а также связи между возникновением болезней и воздействием факторов внешней среды [1, 2, 3].
В комплексе с общеукрепляющей, симптоматической и иммунокоррегирующей терапией, патогенетическая терапия обеспечивают эффективное лечение инфекции, по крайней мере, не допускают ее обострений и реинфекций. Однако недостаточность рандомизированных исследований в этой области ограничивает широкое использование современных методов лечения МС среди обследуемого контингента [4, 5, 6].
Лечение должно быть комплексным и строго индивидуализированным. Это обеспечивается путем учета тяжести и периода болезни. индивидуальных особенностей больного, в частности — переносимости отдельных медикаментов [7, 8].
В связи с этим нами проведены исследования по возможности использования и истинной эффективности комплексной специфической, общеукрепляющей и иммунокоррегирующей терапии среди работников железнодорожного транспорта с учетом выявленных изменений, обусловленных их профессиональной деятельностью.
