CC BY
19
Реферат
КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЙ ГНОЙНОЙ РАНЫ
Лигоненко А.В., Зубаха А.Б., Чорна И.О., Шумейко И.Н., Стороженко А.В., Дигтярь И.И.,Иващенко Д.Н. Ключевые слова: посттравматическая гнойная рана, ультрафиолетовое облучение аутокрови, антеградная нодулолимфатическая антибиотикотерапия.
В настоящее время особого внимания заслуживает проблема инфекционных осложнений после тяжелых комбинированных травм. При лечении больных был применен комплекс лечебных средств: антимикробная терапия, дезинтоксикационная и симптоматическая терапия. Важнейшее значение придавали изъятию некротизиро-ванных и девитализованих тканей, обеспечению свободного оттока гноя из раны. При лечении был применен комплекс лечебных средств с применением: ультрафиолетового облучения аутокрови, антеградной нодулолим-фатической антибиотикотерапии, местного применения многокомпонентных мазей. При использовании в комплексном лечении лазеротерапии быстрее исчезали боли, проходила очистка стенок раны от некротических тканей, резко снижался уровень микробного загрязнения стенок раны. Эпителизация ран и появление фибробластов достоверно были более выраженными при лазерном облучении.
Summary
MULTIMODALITY TREATMENT FOR POST-TRAUMATIC PURULENT WOUNDS
Ligonenko A.V., Zubakha A.B., Chorna I.O., Shumeiko I.N., Storozhenko A.V., Digtiar I.I., Ivaschenko D.N.
Keywords: posttraumatic purulent wound, ultraviolet irradiation autologous blood, antegrade nodulolymphatic antibiotics therapy.
Nowadays the problems caused with infectious complications of severe combined traumas are still requiring in-depth study. We introduced the multimodality treatment of the conditions which included antimicrobial therapy, detoxication and therapeutic symptom-relief. Special attention was paid to removal of necrotized and devitalized tissues, free pus from the wound. The treatment also included UV exposure of autologous blood, antegrade nodulolymphatic antibiotics, topical multicomponent ointments. Laser therapy promoted rapid pain relief, cleaned off necrotic tissue, the decreased the level of microbial contamination of the wound walls. Wound epithelialization and the appearance of fibroblasts were significantly more pronounced due to the laser irradiation.
УДК 616-002.44+616.137.82+617.58-005.4-036.17]-089 Пиптюк О.В., Телемуха С.Б., Пиптюк В.О.
МЕТОДИ ЗАКРИТТЯ 1ШЕМ1ЧНИХ РАНОВИХ ДЕФЕКТ1В
1вано-Франшський Нацюнальний медичний университет
Мета роботи - вивчити безпосередн/ / в/'ддален/' результаты лкування хворих з хрон/'чними троф1чними вира-зками нижн/'х к/'нц/'вок в умовах ¡шемИ' тканин. Матер/'али / методи. За перюд з 2004 по 2012 роки обстежено та пролковано 86 хворих з периферичною формою атеросклерозу / хрон/'чною критичною ¡шем1ею нижн/'х юнц1вок (К1НК) у вЦ вд 41 до 79 роюв, ускладненою хрон/'чними троф1чними виразками (ХТВ) нижн/'х к/'нц/'вок. СереднЮ вк пащ'ент/'в склав 66,6+14,1 рок/'в. В першу групу контролю ввЮшли 30 хворих, яким проведене консервативне лкування по загальноприйнятих схемах. В другЮ (основнЮ) груп/ (56 хворих) проведена катетеризаця нижньо! надчеревно! артери (КННА) з наступною доартер1альною ¡нфуз/'ею медикаментозних середниюв, остеоперфо-рац1я великогомшково! кстки (ОПВГК). В 39 хворих основно! групи проведено некректомю або малу ампутацю на стоп¡, з них у 29 посл/'дуючу аутодермопластику вльними перфорованими клаптями шюри (АВПКШ). 9 хво-рим проведено трансплантацю культивованих ф/'бробласт/'в на ХТВ псля попередньо! п1дготовки. Вивчено безпосередн/ / в/'ддален/' результати лкування. Висновки. Досягти ст1йкого / позитивного результату можна тльки при використанн1 комплексного п/'дходу до лкування. Використання катетеризац! нижньо! надчеревно! артерП, доартер1ально! ¡нфузи, остеоперфорац! великогомтковоГ кстки, трансплантат!' культивованих ф/'б-робласт/'в, аутодермопластики покращуе результати лкування хворих з КНК.
Ключов1 слова: хрон1чн1 троф1чн1 виразки нижних кшцшок, обл1теруючий атеросклероз, критична 1шем1я нижжх к1нц1вок,
катетеризац1я нижньо'1' надчеревно''' артери, остеоперфорац1я великогомшково' кютки.
ВСтуП к1нц1вок I ХТВ складне, особливо при поширеному
^ . ураженн тканин I декомпенсацп цукрового д1абету.
Обл1теруючими захворюваннями судин юншвок -,-Г.г,,,,,,..
. ^ . Багато х1рурпв вважають безперспективним виконан-
страждають 5% осю середнього та похилого в1ку, що „„ ,;■,■: „„„„^т,■
г н _ " " . .т1 ня мало' ампутацп I при безусп1шност1 консервативно'
становить 3 - 4% вах хюургмних захворювань [1] Ча- ■ ■ ■
.„ 4 . терапи виконують ампутацю кшшвки на р1вн1 стегна.
стота оклюзшних захворювань артерш нижшх кшшвок -т г ■■ ■ ■ ..
иш^тпидоодчи^^пч н , Тому вироблення правильно' хюургмно' тактики I ви-
у старш1й в1ков1й груп1 може сягати 23%, серед яких у „„„,;„,.,„„,„ ,,„„„„ ..„-.-„„¡г, г,:,,*,™?,,^ „„,п„ппл
' . '1. „, г 1 користання нових метод1в л1кування дозволяе покра-
20-40% розвиваеться ХК1НК [2,3.4]. и„™™„„1,ии„„,иП;п,тлплгг
.. 1 ' „-1 . _ щити л1кування дано' патолоп'.
У 72-78% хворих на цукровий д1абет в похилому ^ 1
в1ц1 виникае ураження судин нижшх к1нц1вок в поед- Мета роботи
нанн з обл1теруючим атеросклерозом р^ога ступеня Вивчити безпосередн! I вщдалеш результати л1ку-
тяжкост1. Близько половини вс1х високих ампутацIй вання хворих з хрошчними троф!чними виразками ни-
пов'язан1 з ускладненнями периферично' форми ате- жн!х к!нц!вок в умовах 1шеми тканин.
росклерозу на фон1 цукрового д1абету, з них у 80-90%
хворих передують хрон1чн1 виразков1 дефекти [5]. Матерiали та методи
Розповсюджен1сть як м1кро-, так I макро-анг1опат1й За перюд з 2004 по 2012 роки обстежено та проль
збтьшуеться з в1ком хворих I тривал1стю д1абету, зро- ковано 86 хворих з периферичною формою атеро-
стае смертнють в1д судинних ускладнень. склерозу I хрон1чною критичною 1шем1ею нижн1х юнць
Л1кування хворих з д1абетичною ангюпат1ею нижн1х вок (К1НК) у вЩ1 в1д 41 до 78 рогав. Середн1й в1к хворих
Том 13, Випуск 1(41) 219
складав 66,6+14,1 роюв (m=1,27), 55% хворих припало на працездатний BiK до 60 poKiB. ЖЫок було 45,
чoлoвiкiв - 41.
В групу першу контролю ввiйшли 30 хворих, яким проведене консервативне лкування загальноприйня-тими медичними середниками (непpямi антикоагулян-ти, дезагреганти, простагландини, антибютики при наявнoстi тpoфiчних змш згiднo чутливoстi пiсля зробленого поаву). Як правило, цi хвopi вщмовлялися вiд оперативного лiкування.
В основнш гpупi (56 хворих) проведена КННА, ОПВГК верхньоТ i середньоТ третини в ктькост 5-6 пеpфopацiйних oтвopiв на фoнi довготривалоТ внутрь шньoаpтеpiальнoТ iнфузiT антибioтикiв i медикаменто-зних пpепаpатiв з наступною санацieю гшйно-некротичного вогнища. В 39 хворих основноТ групи проведено некректомю або малу ампутацiю на стот, з них у 29 послщуючу АВПКШ. Теpмiн функцioнування дoаpтеpiальнoгo катетера коливався вiд 3 до 28 дiб, в середньому 14,1+0,1 дiб. Гематом пiсля забирання катетера не було, сангвЫацю зупиняли затягуванням гемостатичного чеpезшкipнoгo шва. 9 хворим проведено трансплантацю культивованих фiбpoбластiв на ХТВ пiсля попередньоТ пщготовки.
При загальнoклiнiчних обстеженнях у хворих були виявлен супутнi захворювання, серед яких у 75,6% дiагнoстoванo захворювання серцево-судинноТ сис-теми (з них у 12,2% - порушення ритму серця); у 11,6% - хрошчы захворювання легень; у 6,9% - нас-лщки перенесеного гострого порушення мозкового кровооб^у; у 4,6% - recpi та хpoнiчнi захворювання нирок; у 19,8 - ^i хвороби. Це свщчить про пщвище-ний операцшний ризик оперованих пацieнтiв. У 57 хворих виявлено по 2 супутн захворювання. Iншi па-^енти мали 3 i бiльше супутых захворювань. Супутня патoлoгiя в групах не вiдpiзнялася.
Для дoслiдження i лiкування вiдбиpали хворих з тривалютю iснування виразок не менше 6 тижыв
Результати та обговорення
Вс пpoлiкoванi хвopi комплексно oбстеженi.
Методи обстеження:
1. кглычне обстеження хворих;
2. дуплексне кольорове сканування нижых ганщвок;
3. цитoлoгiчний метод;
4. визначення мiкpoбнoT картини виразки;
5. рентгенконтрастна черезстегнова пункцшна ар-теpioгpафiя за Сельдiнгеpoм.
Ультразвукове дуплексне кольорове сканування проведено всiм патентам. При кольоровому дуплексному скануванн визначали швидкiсть i об'ем кровоплину, оцшювали стан аpтеpiальнoT стiнки, просвп" судини.
У 86 пацiентiв кюточково-плечовий iндекс (КП1) становив менше 0,8, що вказувало про наявнють ар-теpiальнoT патологТТ. Для кiнцевoгo встановлення сту-пеню порушення кровопостачання, хворим проводили кольорове дуплексне сканування артерш з кольоро-вим картуванням i рентгенконтрастну ангioгpафiю. Рентгенконтрастну черезстегнову пункцшну артерюг-
рафiю проводили за СельдЫгером. Результати обстеження вказували на прохщнють судин стегна, пщ-колшноТ артерil, i «обрив» проходження контрастно! речовини на гомтцк
Мiкробiологiчне дослщження нами проведено 33 хворим до використання ефективного лiкування i на 914 добу лiкування. Середнш показник кiлькостi колонь еутворюючих одиниць до санацiТ трофiчних виразок склав 1д=6,63 + 0,19 на 1 г тканини; пюля санацiТ -1д=4,72 + 0,09 (р<0,001). Критерieм «чистоти хронiчноТ рани» i готовности до аутодермопластики е рiвень мк робного обсiменiння не бiльше 5х105 на 1 г тканини. У 15,9 % па^ен^в була нечутливють мiкрофлори до ан-тибiотикiв.
Згщно наших даних цитологiчного дослiдження, проткання ХТВ нижнiх кiнцiвок можна подтити на два перiоди. Перший - до використання ефективного лку-вання - вщповщае фазi ексудацiТ i запалення. В мазку переважають нейтрофтьш лейкоцити до 20-30 в полi зору, некробiоз (карiопiкноз, карiорексис, кар^зис) Тх посилений. Визначаеться велика ктькють мiкрофло-ри. Фагоцитоз майже вщсутшй або проявляеться по типу незавершеного. Другий перiод - пiсля i пiд час лiкування - вщповщае фазi регенерацiТ i гранулюван-ня. При цитолопчному дослiдженнi вiдмiчаеться рiзке зменшення кiлькостi мiкроорганiзмiв. Фагоцитоз енер-гiйний i завершений. В мазках, крiм нейтрофiлiв, ви-значаються фiбробласти, лiмфоцити, моноцити, епь телiальнi кгмтини.
Методи лiкування
Консервативне лiкування - загальна фармакоте-рапiя, санацiя виразки i навколишнiх тканин.
Особливiстю ключного перебiгу ХК1НК е наявнiсть постшного больового синдрому i трофiчних змш, якi спричиняють малу рухомiсть хворих. Консервативна тератя при периферичнiй формi атеросклерозу ниж-нiх кiнцiвок малоефективна. Висока частота усклад-нень при лкуванш даноТ патологiТ, i вщповщно вико-нання високих ампутацiй, змушуе хiрургiв шукати но-вих ефективних методiв лiкування [2,3,5]. Методом вибору, який дозволяе покращити результати лку-вання, е використання поеднання з КННА (з iнфузiею медикаментозних середниюв для покращення реоло-гiчних i метаболiчних процесiв в кiнцiвцi), ОПВГК, при наявност трофiчних виразок чи некрозiв некректомiТ чи малоТ ампутаци, трансплантацiя культивованих фь бробластiв, АВПКШ.
Згщно з TASC (2000р.) оцЫку результатiв лкуван-ня проводили за стандартизованими часовими штер-валами, рекомендованими мiжнародними судинними i серцево-судинними хiрургами: безпосереднi результати - протягом 30 дшв, короткостроковi результати -вщ 1 до 6 мюя^в по операцiТ, промiжнi результати -вщ 12 до 24 мюяц по операцiТ, вiддаленi результати -вщ 2-х рокiв пiсля операци.
КритерiТ оцiнки безпосереднiх результатiв лкуван-ня хворих з ХТВ (табл.. 1).
Таблиця 1. Критерп о^нки результатiв лкування
Критерп Результат
Бть в спокоТ Добрий Задовтьний Незадовтьний
КП1 вщсутнш зменшився посилився
Доплер-тиск на задньогом1лков1й артер1Т Зростання на 0,2 i б1льше Зростання на 0,1-0,2 Без змш або зменшення
1шем1чн1 виразки або некрози >70 мм рт ст 50-70 мм рт ст <50 мм рт ст
Висока ампутац1я загоення зменшення плoщi збтьшення плoщi або поширення в глибину
- - +
Безумовним крилем покращення лiкування шемь чних ХТВ в вiддiленому перiодi е вщсутнють болю в спо-коТ, збтьшення безбольовоТ ходьби, вiдсутнiсть рециди-
ву ХТВ, вщсутнють виконання високоТ ампутацп.
Безпосереднi i вiддаленi результати лкування груп хворих показанi в табл. №2.
Таблиця 2
Результати лкування груп хворих
Результати Добрий Задовтьний Незадовтьний
Безпосередш основна 26(46,5%) 25(44,6%) 5(8,9%)
Вщдалеш контрольна 8(26,7%) 14(46,6%) 8(26,7%)
основна 19(34%) 23(41%) 14(25%)
контрольна 6(20%) 5(16,7%) 19(63,3%)
використання. Розроблен методики використання стовбурних i плацентарних кгмтин дом'язево на гомт-цi. При К1НК пiсля проведеного лiкування i покращення мiкроциркуляцiТ для стимуляцп неоангiогенезу використання стовбурних i плацентарних клiтин доарте-рiально мае перспективу, що е стимулом для розроб-ки цих методик.
Лтература
1. Асланов А.Д. Тактика хирургического лечения больных с хронической критической ишемией нижних конечностей / А.Д. Асланов, А.Н. Косенков, Б.А. Мизаушев. - Пособие для врачей, 2006. - 51 с.
2. Кл1тинно-тканинн1 технологи у л1куванн1 хрошчних виразково-ранових дефект1в нижн1х юнц1вок / [ В. К. Гринь, А. Г. Попандопуло,, О. А. Штутш та ш.]. - Донецьк, 2009. - 243 с.
3. Коваль Б. М. Сучасний стан д1агностики та х1рурпчного лкуван-ня хрошчноТ' критичноТ шемм нижшх к1нц1вок / Б.М. Коваль // Xi-рург1я УкраТни.. - 2009. - № 3. - С.84-89.
4. Международное соглашение по диабетической стопе. - М. : Берег, 2000. - 96 с.
5. Мшалов В. Г. Найближчi та вщдалеш результати хiрургiчного лкування дiабетичних ангiопатiй нижнiх кiнцiвок / В. Г. Мша-лов , Б. М. Коваль, В. А. Черняк // Практична медицина. - 2008.
- № 5. - С.146-149.
6. Тычинкина А. К. Кожно-пластические операции / Тычинки-на А. К. - М., 1972. - 288 с.
7. Хрупкин В.И.Использование фибробластов для лечения гранулирующих ран / В.И. Хрупкин, А.В. Низовой, С.В. Леонов // Военно-медицинский журнал. - 1998. - № 1. - С. 38-42.
8. Falanga V. Workshop on the pathogenesis of chronic wounds / V. Falanga, F. Grinell, B. Gilchrest, Y.T. Maddox // J. Invest. Dermatol.
- 1994. - № 102. - Р.125-127.
1з поданоТ таблиц видно, що безпосередш i вщдалеш результати контрольно! групи лкування найпршк При iшемiчних ХТВ самостшне консервативне лку-вання дае великий вщсоток незадовтьних результа-^в або приносить ттьки тимчасовий ефект i в пода-льшому закiнчуеться рецидивом ХТВ або високою ампута^ею.
У вiддаленому пер^ термiном спостереження до 5 роюв у основнiй групi з КННА високу ампутацю ви-конано 14 хворим (25%). Отже, вдалося досягнути бтьш нiж в 2 рази зменшення високих ампутацiй у вщдаленому перiодi у хворих з iшемiчними ХТВ.
Висновки
Досягти стiйкого i позитивного результату можна тiльки при використанн комплексного пiдходу до лку-вання. Використання катетеризацiТ нижньоТ надчерев-ноТ артерiТ, доартерiальноТ iнфузiТ, остеоперфораци великогомiлковоТ кiстки, трансплантацiТ культивованих фiбробластiв, аутодермопластики покращуе результати лкування хворих з К1НК.
Персnективнi методи лшування
Мiсцево для лiкування ХТВ перспективним е використання спреТв з факторами росту фiбробластiв або ендотелiальним фактором росту, або фактором росту тромбоци^в. На жаль, в УкраТн таких лiкiв немае - нь хто не виробляе, не затверджен фармкомiтетом для
Реферат
МЕТОДЫ ЗАКРЫТИЯ ИШЕМИЧЕСКИХ РАНЕВЫХ ДЕФЕКТОВ Пиптюк А.В., Телемуха С.Б., Пиптюк В.О.
Ключевые слова: хронические трофические язвы нижних конечностей, облитерирующий атеросклероз, критическая ишемия нижних конечностей, катетеризация нижней надчревной артерии, остеоперфорация большеберцовой кости.
Цель работы - изучить непосредственные и отдаленные результаты лечения больных с хроническими трофическими язвами нижних конечностей в условиях ишемии тканей. Материалы и методы. За период с 2004 по 2012 годы обследовано и пролечено 86 больных с периферической формой атеросклероза и хронической критической ишемией нижних конечностей (ХКИНК) в возрасте от 41 до 79 лет, осложненной хроническими трофическими язвами (ХТЯ) нижних конечностей. Средний возраст пациентов составил 66,6 +14,1 лет. В первую группу контроля вошли 30 больных, которым проведено консервативное лечение по общепринятым схемам. Во второй (основной) группе (56 больных) проведена катетеризация нижней надчревной артерии (КННА) с последующим внутриарте-риальным введением медикаментов, остеоперфорация большеберцовой кости (ОББК). У 39 больных основной группы проведено некрэктомию или малую ампутацию на стопе, из них в последующих 29 больных - аутодермо-пластику свободными перфорированными лоскутами кожи (АСПЛК). 9 больным проведены трансплантации культивированных фибробластов на ХТЯ после предварительной подготовки. Изучены непосредственные и отдаленные результаты лечения. Выводы. Добиться устойчивого и положительного результата можно только при использовании комплексного подхода к лечению. Использование катетеризации нижней надчревной артерии, доар-териальнои инфузии, остеоперфорации большеберцовой кости, трансплантации культивированных фибробластов, аутодермопластики улучшает результаты лечения больных с Кинки.
Summary
CLOSURE TECHNIQUES OF CLOSING OF ISCHEMIC WOUND DEFECTS Pyptiuk А.У., Telemukha S. B., Pyptiuk V. A.
Key words: chronic trophic ulcers of lower extremities, arteriosclerosis, critical ischemia of lower extremities, epigastric artery catheterization, tibia osteoperforation.
The research was aimed to study immediate and remote results of treatment for the patients with the peripheral form of atherosclerosis and chronic critical ischemia of lower limbs (CILE) aged 79 - 41 (mean age 66.6+14,1 years), complicated by the chronic trophic ulcers (CTU) of lower limbs. The first group (control group) included 30 patients subjected to
Том 13, Випуск 1(41)
221
conventional conservative treatment. The second (basic) group (n=56) underwent the inferior epigastric artery catheterization followed with intra-arterial introduction of medicines and tibia osteoperforation. 39 the patients of the basic were subjected to necrectomy or minor foot amputation, and 29 of them were performed on autodermoplasty with free skin mesh graft. 9 patients were performed on transplantation of the cultivated fibroblasts. The immediate and remote results of treatment were calculated and studied.
УДК 616-002/-03./-72
Подпрятов С.С., Корбут С.М., Маринський Г.С., Ткаченко В.А., Сидоренко О.В.
НОВ1ТН1 ТЕХНОЛОГИ В Л1КУВАНН1 ПАРАПРОКТИТУ
Кшвська мюька кл^чна лкарня № 1
1нститут електрозварювання iMeHi б.О.Патона НАН Украши
Сорбуючу пов'язку з волокон кальц1ю-альг1нату та суперабсорбуючу пол1мерну пов'язку використали для лку-вання 4 з 14 хворих на гострий парапроктит (ГП) з ¡шоректальним, ретроректальним чи пельворектальним поширенням. Для здйснення гемостазу використовували електрозварювання живих тканин (Украна). Мате-р/'ал з рани щодня вис/вали на агар. Вс хворi отримували протягом 3-5 di6 цефоперазон з сульбактамом 4-6 грам/'в на добу, метрон/'дазол 1500 мг на добу. Основним збудником ГП у всх хворих була E.coli в клькостi 104108 КУО, у 3 - в асоц'ацИ' з St.aureus, чутливi до цефалоспорин/'в. На 3-4 добу, в/'дпов/'дно до очищення рани, ос-новний м/'кроорган/'зм в пос/'вi зм/'нювався на представникв кишково¡' групи сапроф1т1в, як не мали чутливостi до жодного з перев/'рених антиб/'отик/'в. При цьому в1дм1на антиб/'отик/'в на 3-4 добу не спричинила спалаху за-палення у жодного з хворих. При зм/'нi сорбуючо'1 повязки разом з нею видалявся весь ф1брин з рани, майже без-болсно - 4,25±1,25 бал1в ВАШ, при зм/'нi ж марлево'1 - поверхня вогнищево вкрита фбрином та слизом, бль 24,25±8,75 бал1в ВАШ. Струп у мсцях електрозварювального перекриття артер1й збер1гався без вдторгнен-ня. Отже, кл1н1чно ефективне очищення рани, достов1рне (p<0,01) зниження болю при застосуванн1 сорбцйних повязок визначае переваги ¡х застосування у хворих з глибоким ГП. Застосування електрозварювання мае перевагу для здйснення гемостазу в гн1йн1й ранi.
Кпючов1 слова: парапроктит, сорбуюча пов'язка, електрозварювання, рана, збудник, E.coli, цефоперазон. Вступ
При використанн традицшних метод1в лкування ран пюля розкриття парапроктиту майже у чверт1 па-ц1ент1в спостер1гають ускладнений переб1г ранового процесу, а частота складних форм гострого парапроктиту сягае 47% [1,3,5], Частота виявлення асоц1ацш бактерш - збуднигав парапроктиту збтьшуеться i ста-новить нин1 34,0%, що вимагае активншого застосування мюцевого лкування для прискорення переходу в другу фазу ранового процесу, надто за складних форм захворювання [2,4]. Цей перехщ при застосу-ванш в1тчизняних мазьових та сорбцмно-антибактер1альних мюцевих засоб1в вщбуваеться на 4-8 добу [5,6].
Мета
Оцшити перспективнють застосування сухих i во-логих сорбуючих пов'язок та технологи електрозварювання в модифкаци ранового процесу при лкуванш гострого парапроктиту.
Об'ект та методи
Лкували 14 хворих на гострий парапроктит з шюректальним, ретроректальним чи пельвюректальним поширенням. Чолов^в було 10, жшок - 4 в Bi^ вщ 32 до 65 роюв.
Сорбую^ пов'язки використали для лкування 4 хворих (основна група). Сорбалгон - суху пов'язку з волокон кальцю-альпнату, який в ран перетворю-еться в гщрофтьний гель, встановлювали, рихло ви-повнюючи рановий канал до його дна, один раз на добу. Тендер Вет - багатошарову суперабсорбуючу полiмерну пов'язку з оболонкою, яка запоб^ае при-клеюванню до рани, встановлювали, виповнюючи всю ранову порожнину, один раз на добу. При зм^ пов'язок рани промивали струменем 3% перекису во-дню та Декасану 10-20 мл одноразово.
Для здшснення гемостазу використовували техно-логю електрозварювання живих тканин, апарат Пато-
нмед ЕКВЗ-300 та електрозварювальний затискач. При цьому застосовували режим коагуляци. В 2 спо-стереженнях, при необхщност перекриття артери дь аметром до 2 мм, застосували режим зварювання.
У вах хворих дослщжували мiкрофлору ран, вись ваючи на живильне середовище мазки з ран та фрагмента видалених з ран сорбуючих пов'язок. Матерiал для дослщження брали одразу пюля розкриття гнояка та на 2, 3 добу, i виавали на живильне середовище з агаром. Визначали якюний, ктькюний (утворюк^ ко-лоню одиниц - КУО) вмют мiкрофлори та чутливють Ii до антибютигав. Бть пщ час перев'язки оцiнювали за 100-бальною вiзуальною аналоговою шкалою (ВАШ).
Ва хворi отримували антибактерiальну терапiю: комбшований препарат цефоперазону з сульбактамом 4-6 грамiв на добу, метронщазол 1500 мг на добу протягм 3-5 дiб.
Результати та Тх обговорення
В усiх спостереженнях гнояк було розкрито ефек-тивно, без крововтрати. Смнють гнояка складала вщ 5 до 250 мл. В 10 спостереженнях гнш був арим рiдким смердючим, у 2 вершковоподiбним смердючим, у 2 -рщким водянистим без смороду. Переважання гнилю-ного характеру мiкрофлори у дослщжених хворих не спостерiгали. Лише у останых двох вiдзначили пер-винне переважання обсягу шфтьтраци тканин над порожниною гнояка.
Основним збудником гострого парапроктиту у вах хворих була E.coli в ктькост 104-108 КУО, чутлива до цефалоспориыв II-IV поколшь, оксiхiнолонiв, амЫогль козидiв. На 2 добу у 3 хворих з ранового ексудату ви-аяли такий само чутливий до антибютиюв, як i E.coli, штам St.aureus.
У вах хворих на 3 добу кглычно ефективного лку-вання, на тл зменшення iнфiльтрацií в раы, болю та видiлень з рани, очищення рани, ктькють E.coli в ран зменшувалася до 103 КУО, або колони E.coli взагалi
