CC BY
11
BÎCHÈK Украгнсъкаг медичног стоматологгчног академШ
Литература
1. Ковальчук О.Л. Помилки i ускладнення при виконанш лапароскотчно!' холецистектомп та i'x попередження // Шпитальна xipyprifl.- 2003.- №2.- С.27-32.
2. Малоштан A.B., Бойко В.В., Тищенко A.M., Криворучко И.А. Лапароскопические технологии и их интеграция в билиарную хирургию. Харьков-2005.- 367с.
3. Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Беляев В.В. Инфек-ционно-воспалительные осложнения в лапароскопической хирургии и их профилактика // Клин.хирургия.-2003.- №4-5.- С.73.
4. Ничитайло М.Ю., Огородник П.В., Щербина C.I., Галочка 1.П. Тактика лкування внутр1шньочеревних п-лйних ускладнень пюля лапароскотчно!' холецистектомп з ви-користанням динам1чно'| ультрасонографп // Шпитальна xipyprà.- 2005.- №1.- С. 173-174.
5. Розиков Ю.Ш., Комисаров А.Н., Чернов М.В., Розикова О.Ю., Янюшин H.H. Некоторые дополнения к методике
Ре
1НФЕКЦ1ЙНО-ЗАПАЛЬН! УСКЛАДНЕННЯ П1СЛЯ ЛАПАРОСКОП1ЧНО! ХОЛЕЦИСТЕКТОМП : АНАП13 ПРИЧИН, Л1КУВАННЯ ТА ПРОФ1ЛАКТИКА
Тищенко О.М., Малоштан О.В., Воробйов Ф.П., Смачило P.M., Брицька Н.М.
Ключов1 слова: жовчно-камяна хвороба - лапароскотчна холецистектом1я - ¡нфекцшно-запальш ускладнення - резщуальний холедохолтаз.
На основ! проведеного анал1зу результате лкування 1000 хворих з гострим i хроычним холециститом, що перенесли лапа-роскоп1чну холецистектомш, виявлеш основы причини ¡нфекцшно-запальних ускладнень. Ними з'явилися пролонгащя початко-вого запального процесу в пюляоперацшному nepiofli i жовчовиткання. Джерелами жовчовиткання, як правило, були негерметична кукса протоки жовчного Mixypa та ятрогеш причини. ЗмЫа деяких техычних моменлв лкування (актившша xipypri4Ha тактика, рання д1агностика деструкцп стшки жовчного Mixypa, розширення показань до дренування черевноУ порожнини) сприяла полтшенню результате лкування 310 пац1ент1в ochobhoï групи. Частота ¡нфекцшно-запальних ускладнень знизилась з 9,5% до 4,8%. Летальнють зменшилась в 4 рази: з 1,2% до 0,3%.
лапароскопической холецистэктомии // 8-Моск. междун. конгр. по эндоск. хир. (г.Москва, 21-23 апреля 2004 г.): Сборник тезисов / Под ред. Ю.И.Галлингера.- М., 2004.-С.299-301.
6. Brunt L. M., Quasebarth M.F., Dunnegan D.L., Soper N.J. Outcomes analysis of laparoscopic cholecystectomy in the extremely elderly // Surgical Endoscopy.- 2001.- Vol.15.-№7.- P.700-705.
7. Suter M., Meyer A. A 10-year experience with the use of laparoscopic cholecystectomy for acute cholecystitis: is it safe? // Surgical Endoscopy.- 2001.- Vol.15.- №10.-P.1187-1192.
8. Curet M. J., Contreras M., Weber D. M., Albrecht R. Laparoscopic cholecystectomy: outpatient vs inpatient management // Surgical Endoscopy.- 2002.- Vol.16.- №3.-P.453-457.
т
УДК 616.711-002:616-089.819.1.
0ПТИМ13АЦ1Я ВИБ0РУ МЕТ0Д1В Л1КУВАННЯI ПР0Ф1ЛАКТИКИ П0СТТРАВМАТИЧНИХ 0СТЕ0М1еЛ1Т1В НИЖН1Х К1НЦ1В0К
Флп C.C., Сливка P.M., Пантьо B.I., Скрипинець Ю.П., Ловга I.B.
Ужгородський нацюнальний университет
Використання методики регюнарног enympiapmepiaAbHoi комбтованог mepanii (РВКТ) у проф^ лактищ i комплексному лтувант тслятравматичного oсmeoмieлima дозволяе досягти бшъш швидко'г санацп кстки, nopiвнянo з хворими контролъног групи, нopмaлiзyвamи показники ен-дотоксикоза, тдвищити piвeнъ захисних сил оргатзму, значно скоротити термти лтування i видужання, вiднoвлeння npaцeздamнoсmi бiлъшoсmi хворих з ПО нижтх ктщвок.
Ключов1 слова: вщкритий перелом нижшх кшщвок, посттравматичний остеом1ел1т нижшх к1нц1вок, репонарна пролонгована вну-тр1шньоартер1альна комб1нована терап1я, компрес1йно-дистракц1йна ф1ксац1я, a. epigastrica inferior, показники ¡нтоксикацп, С02-лазер.
Вступ
Лкування хворих на хроннний остеом1ел1т довгих трубчатих юсток, ктькють якого в останы роки невпинно зростае, належить до одыеТ з скпадних та до шця не виршених, а тому й ак-туальних проблем сучасноТ травматологи та х\-рургп. Травматичний остеом1ел1т ускладнюе пе-реб1г травм у 5 - 67% . Ктькють випадюв пюля-операцмного остеом1ел1ту сягае 3 - 11%, 10,5 -9,6% - вщповщно. Частше зустрнаеться анибю-тикорезистентна мкрофлора ран, невпинно зростае значения умовнопатогенноТ мкрофлори. 3 боку макрооргаызму все частше спостер1гаеть-ся пол1валентна алерпзацт до антибактер1аль-них препарат^, значно частше вщмнаються прояви ¡мунодефщитних стаыв. Незважаючи на
значний науково-практичний внесок, та устхи в профтактиц1 та лкуваны ц1еТ важкоТ патологи кь сток , рецидиви все ж спостер1гаються у 10-40% , а у вщдалеы термЫи - у 61 - 75 %. Медико-соц1альну значимють проблем! додае тривала непрацездатысть ц1еТ категори хворих та висою цифри ¡нвалщностг Серед хворих переважають особи працездатного вку, \ бтьше половини з них залишаються ¡нвалщами. Частота ¡нвалщно-ст1 ¡нод1 сягае 90% .
Отже на сьогодышнм день поряд ¡з вщсутню-тю одностайноТ думки про профтактику та осо-бливост1 переб1гу хроннного остеом1ел1ту, не виршено багато питань лкування хворих ¡з вка-заною патолопею. Тому дослщження, яке пе-редбачае вивчення порушень показниюв гомео-стазу оргаызму, мкробюлопчноТ характеристики
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
гнмних осередюв та вдосконалення систем профтактики та комплексного лкування хворих з ц1ею патолопсю, сьогоды е актуальним i couia-льно значущим, а пошук нових, ¡hoa¡ нестандар-тних cnoco6¡B лкування цсТ складно!' i малопро-гнозованоТ категори хворих е виправданим.
Матер1али та методи
Одним з основних принцип^ профтактики та лкування посттравматичного остеом1сл1ту е адекватна антибактер1альна терапт. Внутршньоар-тер1альне регюнальне введения антибютиювдо-зволяс створити максимальну Тх концентрацю у вогнищк Але, з приходом ери антибютиюв, m¡k-роорган1зми досить швидко вщреагували на 3m¡-ну умов ¡снування i, змнюючи свою генетичну структуру, поставили нас перед проблемою резистентности а додавши, що сильними ¡муносу-пресорами е сама травма, металоконструкци, ендопротези, наявнють до травми чи операци осередку умовно-патогенних m¡KpoopraH¡3m¡b у будь-якому opraHi, видно що заходи спрямоваы на пщвищення захисних сил макрооргаызму, набувають особливого значения.
Для профтактики (при розчавлених вщкритих переломах) та лкування ПО ми використовува-ли методику РВКТ гнмно-септичних процеав нижых kíhuíbok, що включас в себе регюнарну ¡нфуз1ю антибактер1альних та судинних препарат! в шляхом катетеризаци нижньоТ надчеревноТ артери (a.epigástrica inferior) з використанням цього ж катетера для внутр1шньоартер1ального лазерного опромнення кровк
За допомогою ¡нфузомат1в типу "ВЕДА-2", "Lineomat", грунтуючись на мкробюлопчному дослщжены пунктат1в (гематом, абсцеав) та тканин взятих пщ час оперативного втручання, проводили perioHapHe введения антибактер1а-льних npenapaTiB (згщно чутливост1), судинноро-зширюючих розчин1в, антиагрегант1в та антикоа-гулянт1в. Цей же катетер використовували для лазерного опромнення артер1альноТ KpoBi чер-воним та ¡нфрачервоним випромшюванням в залежное^ вщ типу ¡мунноТ BiflnoBifli оргаызму. Для цього використовували в1тчизняы установки "АЛОК-1", "АЛОУ-2", "Л1КА-03" та разовий моно-волоконний св1тловод диметром 0,4 мм та дов-жиною 300 мм, котрий вводився через a. epigástrica inferior та a. iliaca externa y a. femoralis. При цьому використовували стабт^уючий вплив лазерного випромнювання на систему коагуляци (приводить до ппокоагуляци), вегетативну нер-вову систему (зменшуе спазм судин), протиза-пальну, ¡мунокоригуючу, детоксикацмну д1ю, властивють його покращувати мкроциркуляц1ю та реолопчы властивост1 KpoBi, зменшувати rino-кс1ю тканин та забезпечувати Тх антиоксидант-ний захист, фотомодифкацйну д1ю на антибак-тер1алы-м препарати. Все це приводило до по-
кращення мкроциркуляци та коллатерального кровооб1гу, корекци ¡мунного статусу, зменшення ендотоксикозу.
Оперативне втручання включало в себе трепанацю метки з секвестректом1ею, обробку гнмноТ порожнини та нориць С02-лазером (установка "Скальпель - 1" з потужнютю 30 - 35 Вт, довжиною хвил1 10,6 мкм), та дренуванням порожнини з проточним промиванням антисептиками та поведениям до кютковоТ тканини через дренажа трубки ¡нфрачервоного та ультрафюлетового випромнювання. Фксацю метки, при необхщносп, виконували з застосу-ванням способу позавогнищевоТ фкеаци (спице-вий метод).
Характер мкробноТ флори при ПО був типо-вий \ включав стафтококи (30,2%), протей (16,3%), стрептококи (8,4%), кишкову паличку та псевдомонади (16,4%). В останы роки все частше (24,5%) виавасться й анаеробна флора - бактероТди, некпострид1альна анаеробна флора, що видтясться в асоц1аци з аеробами або ж, що значно рщше, як монокультура.
Нами обстежено 83 хворих з ПО меток нижых мнцвок. Вкхворих - в1д 20 до 71 ромв. Чоловшв було 62, жшок - 21. У 31 хворих проводилось за-гальноприйняте лкування, а у 52 - регюнарна внутр1шньоартер1альна пролонгована комбно-вана тератя. 3 метою профтактики остеом1елн ту у 19 хворих, з розчавленими вщкритими переломами, проведено РВКТ в комбЫаци з поза-вогнищевою компресмно-дистракцмною фкеа-цею уламмв за допомогою апарату 1л1зарова. В данм груп1 хворих випадмв остеом1ел1ту не було, лише у 3 пац1ент1в запальний процес було зупи-нено на стади нагноення рани.
В динамщ лкування оцнювали показники ¡н-токсикацп, в т.ч. р1вень середньомолекулярних пептид^ (СМП), лейкоцитарний ¡ндекс ¡нтокси-кацп (ЛИ), л1мфоцитарний ¡ндекс (1л). Про р1вень захисних сил оргаызму судили по деяким показ-никам ¡муытету, таких як загальна мльмсть л1м-фоцит1в, мльмсть Т-хелпер1в, Т-супрессор1в та Тх стввщношення, рвень ¡муноглобулУв (1дМ, !дС, 1дА), рвень Ц1К.
Результати та обговорення
Про р1вень ендотоксикозу судили по вмюту в кров1 середньомолекулярних пептид^ (СМП), що зростае при наростаны кпнки остеом1ел1ту \ зменшусться при лкуваны на 18-20 добу (у кон-трольн1й груп1 - на 30-35 добу).
У хворих ¡з ПО при наростаны ¡нтоксикаци р1-зко зростае р1вень в кров1 СМП, причому в основному за рахунок пулу, що визначаеться на дов-жин1 хвил1 254 нм \ характеризус токсичы влас-тивост1 кров1 (0,481 ±0,019, у здорових 0,333±0,03). Одночасно при цьому р1зко зменшусться величина Кс, що також вказус на нарос-
Том 6, Выпуск 1-2
205
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
тання ¡нтоксикаци (0,96±0,023, у здорових 1,36±0,04). В процеа лкування ц показники Мали тенденцю до нормалЬаци, причому найбтьш виражений ефект спостер1гався у груп1 хворих ¡з застосуванням РВКТ (0,346±0,04 та 1,22±0,02 вщповщно, при традицмному лкуваны — 0,384±0,05 та 1,08±0,018) .
Необхщно також вщм1тити р1зке пщвищення ЛИ у хворих ¡з розвитком х1рурпчноТ ¡нфекци (до 3,28 ± 0,53, у здорових 0,94 ± 0,06) та зниження 1л (до 0,21 ± 0,01, у здорових 0,41 ± 0,01). Пюля лкування ц1 показники становили вщповщно: ЛИ — 0,86 ± 0,09 та 1л — 0,47 ± 0,05, при традицм-ному лкуваны — 1,24 ± 0,11 та 0,36 ± 0,04 вщповщно.
Вщмнаемо нормалЬацю хелперно-супресорного стввщношення з приведениям до меж норми показниюв Тх та Тс, зменшення р1вня Ц1К. Так, при постанову д1агнозу ПО вщмнали р^ке зменшення субпопуляци Тх (12,2±0,67, у здорових 30,44±0,70), стввщношення Тх\Тс (1,2±0,09, у здорових 2,22±0,12), при незначному
вщхилены Тс (10,1±0,56, у здорових 14,0±0,58), р^ке пщвищення Ц1К (48,4±2,26, у здорових 16,17±0,53); знижувався процентний (11,4±1,02, у здорових 27,51 ±0,46) та абсолютний (1,18±0,12, у здорових 2,04±0,08) вмют л1мфоци-т1в. Пюля курсу РВКТ вказаы показники мали те-нденц1ю до нормал^аци \ становили: Тх -24,3±0,87, Тс - 11,3±0,63, Тх\Тс - 2,15±0,11, Ц1К -30,48±1,96; пщвищувався вмют л1мфоцит1в (до 26,4±1,65% та 2,13±0,14 вщповщно) .
Висновки
Використання методики регюнарноТ внутрш-ньоартер1ально1 комбнованоТ терапи (РВКТ) в профтактиц1 та комплексному лкуваны посттравматичного остеом1ел1ту дозволяс досягти бтьш швидко1 санаци кютки, ыж у хворих контрольно! групи, нормал^увати показники ендото-ксикозу, пщвищити р1вень захисних сил оргаыз-му, значно скоротити строки лкування та доби-тись одужання та вщновлення працездатност1 переважноТ бтьшост1 хворих.
Реферат
ОПТИМИЗАЦИЯ ВЫБОРА МЕТОДОВ ЛЕЧЕНИЯ И ПРОФИЛАКТИКИ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИХ ОСТЕОМИЕЛИТОВ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ
Филип С.С., Сливка P.M., Пантьо В.И., Скрипинец Ю.П., Ловга I.B.
Ключевые слова: открытый перелом нижних конечностей, посттравматический остеомиелит нижних конечностей, регионарная пролонгированая внутриартериальная комбинированная терапия, компрессионно-дистракционная фиксация, a. epigastrica inferior, показателми интоксикации, С02-лазер.
Использование методики регионарной внутриартериальной комбинированой терапии (РВКТ) в профилактике и комплексном лечении посттравматического остеомиелита позволяет достичь более быстрой санации кости, сравнительно с больными контрольной группы, нормализовать показатели эндотоксикоза, повысить уровень защитных сил организма, значительно сократить сроки лечения и выздоровления, восстановления трудоспособности большинства больных с ПО нижних конечностей.
УДК: 616.155.3:616-001.4:616.352-007.263:615.035
ФАГОЦИТАРНА АКТИВНЮТЬ РАНОВИХ МАКР0ФАГ1В У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПАРАПРОКТИТ П1Д ВПЛИВОМ ХЛОРПРОМАЗИНУ*
Чепляка О.М.
ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М.1. Пирогова
Проведено улътраструктурне вивчення впливу хлорпромазину на функцгоналъну активнгстъ ранових мононуклеарних макрофаггв у хворих на гострий парапроктит в першгй фазг ранового процесу. Аналгз мгсцевого впливу хлорпромазину на структурнг г функцгоналънг особливостг макрофаггв рановог поверхнг показав, що пгд впливом препарату посилюетъся функцгоналъна активнгстъ ранових макрофаггв, що бглъш чгтко рееструетъся через 6 годин пгсля 5-ти хвилинног експозицгг з препаратом.
Ключов1 слова: макрофаг, фагоцитарна активнють, хпорпромазин, гншна рана, гострий парапроктит.
Вступ днишв моноцитв макрофаги мають бтьш1 роз-Мюцевий осередок гнмноТ ¡нфекци с локаль- м1Ри. Функцюнальне значения макрофапв виним проявом загально!' реакци оргаызму. До значасться IX високою зД|бн1стю до поглинання I ураженого ¡нфекцсю вогнища першими спрямо- переробки щтьних частинок (фагоцитоз) I роз-вуються нейтрофтьы пол1морфноядеры лейко- чин"их Речовин (п1ноцитоз)[2, 3]. цити. Поступово нейтрофти замщуються на ВиР1шення проблеми ефективного Л1кування макрофаги, як! вщграють основну роль в проце- Ран В.Ч|™МУ визначасться устхом IX Л1кування в сах очищения рани. На вщм!ну вщ своТх попере- пеРШ|И Фаз1 Ранового процесу [3].
* Роботу виконано у eidnoeidHocmi з планом науково-досл^дно)' роботи кафедри загально)' xipypzn з доглядом за хворими та анестезюлог/ею ВНМУ 1М.М.1.Пирогова: "Оптимизация проф!лактики та комплексного лкування п/сляоперац/йних гнЮних ускладнень та гн'шно-запальних захворювань"за №0104U000331 держреестрацп.
