Научная статья на тему 'УСКЛАДНЕННЯ ВЕНЕКТОМіЙ У ХВОРИХ іЗ ТРОФіЧНИМИ ВИРАЗКАМИ НИЖНіХ КіНЦіВОК ВЕНОЗНОГО ГЕНЕЗУ'

УСКЛАДНЕННЯ ВЕНЕКТОМіЙ У ХВОРИХ іЗ ТРОФіЧНИМИ ВИРАЗКАМИ НИЖНіХ КіНЦіВОК ВЕНОЗНОГО ГЕНЕЗУ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
209
69
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ВАРИКОЗНА ХВОРОБА / ПіСЛЯТРОМБОФЛЕБіТИЧНА ХВОРОБА / ВЕНОЗНА ТРОФіЧНА ВИРАЗКА / ВЕНЕКТОМіЯ / УСКЛАДНЕННЯ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Рябушко Р. М.

Мета дослідження: Дослідити частоту ускладнень, які виникають у ранньому післяопераційному періоді після проведення відкритих венектомій у хворих із венозними трофічними виразками нижніх кінцівок. Матеріали та методи. Проведений аналіз 82 медичних карток стаціонарних хворих із трофічними венозними виразками, яким були виконані венектомії у період 2009-2014 рр. Пацієнти розподілені на групи: І 48 (58,5%) хворих, яким була проведена венектомія за допомогою стандартного набору інструментів та ІІ група 34 (41,5%), у яких для виконання операцій використовувалися запропоновані нами пристрої. Результати дослідження. У 51 (62,2%) пацієнта була варикозна хвороба, а в 31 (37,8%) післятромбофлебітична хвороба нижніх кінцівок. Час затрачений на оперативне втручання у пацієнтів другої групи був менший ніж у хворих першої, різниця склала 15,2 ± 6,37 хвилини. Частота післяопераційних ускладнень: гематома у І групі у 4 (8,3%) хворих, у ІІ у 2 (5,8%) пацієнтів; лімфорея із післяопераційних ран у 7 (14,6%) першої та у 1 (2,9%) пацієнта з ІІ групи; нагноєння післяопераційної рани зустрічалися у 4 (8,3%) осіб тільки першої групи. Середній ліжко-день склав у ІІ групі 5,2±1,83, а у І 7,9±1,64. Висновки. 1. Застосування запропонованих пристроїв дозволило підвищити ефективність результатів лікування хворих із венозними трофічними виразками, знизити тривалість виконання оперативних втручань та терміни зняття швів із післяопераційних ран. 2. Частота виникнення розповсюджених ускладнень раннього післяопераційного періоду зменшується майже у 2 рази при застосуванні розроблених нами. 3. У групі хворих, де під час виконання операцій застосовувалися розроблені та запатентовані пристрої, вдалося майже на третину знизити середній ліжко-день перебування у стаціонарі.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «УСКЛАДНЕННЯ ВЕНЕКТОМіЙ У ХВОРИХ іЗ ТРОФіЧНИМИ ВИРАЗКАМИ НИЖНіХ КіНЦіВОК ВЕНОЗНОГО ГЕНЕЗУ»

УДК:617.58-002.44+616.13-089 Рябушко Р.М.

УСКЛАДНЕННЯ ВЕНЕКТОМ1Й У ХВОРИХ 13 ТРОФ1ЧНИМИ ВИРАЗКАМИ НИЖН1Х К1НЦ1ВОК ВЕНОЗНОГО ГЕНЕЗУ

ВДНЗУ "Украшська медична стоматологiчна акаде1^я", м. Полтава

Мета досл'дження: Досл'дити частоту ускладнень, як виникають у ранньому псляопера^йному nepiodi псля проведення в'дкритих венектомш у хворих i3 венозними трофiчними виразками нижнiх юн^вок. Матepiали та методи. Проведений анал'з 82 медичних карток стацонарних хворих i3 тpoфiчними венозними виразками, яким були виконан!' венектом'УУ у перод 2009-2014 рр. Па^енти розподтеы на групи: I - 48 (58,5%) хворих, яким була проведена венектом'я за допомогою стандартного набору iнструмент'т та II група - 34 (41,5%), у яких для виконання опера^й використову-валися запропонован нами пристро!. Результати досл'дження. У 51 (62,2%) патента була варикоз-на хвороба, а в 31 (37,8%) - пiслятpoмбoфлeбiтична хвороба нижнiх юнц/вок. Час затрачений на оперативне втручання у пацiентiв другоУ групи був менший нж у хворих першо!, р1'зниця склала 15,2 ± 6,37 хвилини. Частота псляопера^йних ускладнень: гематома у I гpупi - у 4 (8,3%) хворих, у II - у 2 (5,8%) пацiентiв; л'шфорея !з псляопера^йних ран - у 7 (14,6%) першоУ та у 1 (2,9%) пациента з II групи; нагноення пiсляoпepацiйнo!' рани зустpiчалися у 4 (8,3%) оаб тльки першо!' групи. СереднШ л'жко-день склав у II гpупi 5,2±1,83, а у I - 7,9±1,64. Висновки. 1. Застосування запропонованих при-строУв дозволило пiдвищити ефективнсть результат'в лкування хворих !з венозними тpoфiчними виразками, знизити тривалсть виконання оперативних втручань та тepмiни зняття шв'т !з пс-ляопера^йних ран. 2. Частота виникнення розповсюджених ускладнень раннього псляопера^йного пероду зменшуеться майже у 2 рази при застосуванн розроблених нами. 3. У гpупi хворих, де пд час виконання операций застосовувалися poзpoблeнi та запатентован пристро!, вдалося майже на третину знизити середнш л'жко-день перебування у стацioнаpi.

Ключов1 слова: варикозна хвороба, пюлятромбофлеб1тична хвороба, венозна троф1чна виразка, венектом1я, ускладнення. Дана наукова стаття е фрагментом виконання iнiuiативнo!' наукoвo-дoслiднo!' роботи кафедри х'фургП' №3 "МорФолов!чнi i функuioнальнi порушення opганiв та систем opганiзму при гострш та хрон!чн!о х!рурв!чнШ патологу oптимiзаuiя дiагнoс-тики та лжувальноУ тактики, прогнозування, профлактика та лкування псляопера^йних ускладнень" (№ держреестрацп 0112006302)

Вступ

Захворювання вен являють собою надзви-чайно важливу медичну та со^альну проблему. Дослщження, як були з шщшоваш Асо^а^ею анполопв та судинних хiрургiв УкраТни, показали широку поширенють хрошчних захворювань вен нижшх кш^вок в УкраТш. Так, тяжк форми захворювання реестрували у 27% па^етчв, а у 12,9% - дiагностували активы (6,99%) або за-крит (5,93%) трофiчнi виразки нижшх кш^вок [2].

У США 23% населення страждае варикозним розширенням вен, з них 6% мають виражеш ознаки хрошчного захворювання вен, зокрема трофiчнi виразки, що зажили, або е активними. Серед жшок варикозне розширення вен зустрн чаеться у 26-38%, серед чоловшв - у 10-20% [2, 3]. За даними авторiв хрошчна венозна недоста-тнють зус^чаеться у 15-18% стьського населення i у 20-80% робп~нимв промислових пщпри-емств. Частота декомпенсованих форм захворювання сягае 15-50%. Така ж тенден^я вщмн чаеться i серед населення бвропи: частота ва-рикозноТ хвороби нижшх кш^вок у оаб вком старше 35 рош складае 25-74,5% у чоловтв, та 32-86% - у жшок. [1, 9, 10]. Затрати на лкування пов'язаш iз веденням хворих на ХЗВ у США складають щорiчно вщ 150 млн до 1 млрд у Тхнш нацюнальнш валютк У Великобританп 2% нацн онального бюджету охорони здоров'я витрача-еться на ведення оаб з венозними виразками нижшх кш^вок [11, 12].

Лкування хворих з приводу хрошчноТ веноз-ноТ недостатност (ХВН) нижшх кш^вок у стадп

декомпенсацп е актуальною проблемою. У пацн ен^в за наявност трофiчних виразок якють жит-тя значно прша, шж в основнш популяцп населення. Майже 80% з них вщзначають суттеве обмеження активного способу життя. Лкування таких хворих передбачае поеднання рiзних за-ходiв, в тому чи^ консервативних i хiрургiчного лкування [8].

Та не меншою проблемою залишаеться визна-чення методiв лiкування ХВН та показань до хiрур-гiчного втручання. Сучаснi оперативн втручання вiдрiзняються за способами, методиками та ш-струментарiем, що використовуеться, хоча перед-бачають максимальний косметичний ефект та по-вний радикалiзм стосовно причин виникнення хрошчноТ венозноТ недостатностi [1, 2, 9].

З наведених даних можна зробити висновок, що захворювання вен становить актуальну медичну i соцiальну проблему. Все вище сказане змушуе медичних працiвникiв з особливою ретельнютю i пiдвищеною вiдповiдальнiстю планувати i викону-вати заходи, щодо попередження захворювання та радикального лкування захворювань вен ниж-нiх кш^вок, створювати ефективнi методики лку-вання та профтактики [2, 9, 10].

Мета дослщження

Дослiдити частоту ускладнень, як виникають у ранньому пюляоперацшному перiодi пiсля проведення вiдкритих венектомш у хворих iз венозними трофiчними виразками нижнiх кiнцiвок.

Матерiали та методи дослщження

Проведено аналiз даних 82 медичних карток стацiонарних хворих iз трофiчними виразками венозного ^енезу С5-С6 (згiдно класифкацп СЕАР), яким була виконана флебектомiя в умо-вах вiддiлення хiрургN судин ПолтавськоТ облас-ноТ клiнiчноТ лiкарнi iм. М.В. Склiфосовського, в перiод 2009-2014рр. Для визначення причини виникнення хрошчноТ венозноТ недостатностi, всiм хворим перед оперативним лкуванням пю-ля проведення ключного обстеження було ви-конане ультразвукове кольорове ангюскануван-ня (УЗКАС). Пiсля встановлення дiагнозу усi хворi пiсля попереднього лiкування, в результат якого виникало очищення, грануляцiя, епiтелiза-цiя i, навiть, загоення у 57 (69,5%) ВТВ, оперо-ваш. 1м виконувалися типовi вiдкритi, загально-прийнятнi венектомiТ. У пiсляоперацiйному перн одi всi пацiенти отримували консервативне лку-вання, яке включало антбактерiальну терапiю (цефалоспорини третього поколiння), знеболю-ючi та протизапальнi препарати, флеботошки та перев'язки iз застосуванням компресшного трикотажу.

Загальна кiлькiсть пацiентiв була розподтена на двi групи. У першу групу включили 48 (58,5%) хворих, яким типовi венектоми проводилися за допомогою стандартного набору шструмен^в та у другу - 34 (41,5%) пацiенти, у яких при венектоми використовувалися запропоноваш нами пристроТ для розведення краТв рани, видтення та перев'язки перфорантних вен, нетравматичного накладання швiв на пюляоперацшну рану [4, 5, 6, 7].

У результат лiкування враховували швид-кiсть проведення оперативного втручання, тер-мiн зняття швiв з рани, ктькють пюляоперацш-них ускладнень, час перебування пацiентiв у вщдтенш, скарги та об'ективнi вiдчуття па^етчв протягом стацiонарного лiкування.

Результати та обговорення дослщження

У результат проведеного аналiзу було вияв-лено, що причиною виникнення хрошчноТ' венозноТ недостатност у 51 (62,2%) патента була ва-рикозна хвороба, а у 31 (37,8%) - пюлятромбо-флеб^ична хвороба нижнiх кiнцiвок. На варико-зне розширення поверхневих вен нижшх кiнцiвок хворiли 33 (64,7%) жшки та 21 (67,7%) чоловк. Вiдповiдно у 21 (67,7%) жшки та у 10 (32,3%) чо-ловiкiв причиною виникнення ХВН була пюля-тромбофлебiтична хвороба нижнiх кш^вок.

Венознi трофiчнi виразки (ВТВ) нижшх кшцн вок у хворих вперше з'явилися в перiод вiд 1 до 27 рош тому, причому п'ять (16,1%) па^ен^в з постромбофлеб^ичною хворобою у анамнезi вiдмiчали переломи кюток кiнцiвки. У 68 (82,9%) оаб вони мали рецедивний переб^. Один раз ВТВ вiдновлювалася у 45 (54,9%), два рази - у 16 (19,5%), три рази - у 6 (7,3%) i чотири рази -у одного (1,2%) патента.

За локалiзацiею виразковий дефект розмщу-

вався на передньо-внутршнш поверхн нижньоТ третини гомтки - у 34 (41,4%), у дтянц серед-ньоТ третини гомтки - у 29 (35,4%) хворих.

При аналiзi тривалостi проведення вщкритих оперативних втручань, направлених на вида-лення варикозних вен, встановлено, що час, за-трачений на оперативне втручання в па^ен^в другоТ групи був менший нiж у хворих першоТ групи, рiзниця склала 15,2 ± 6,37 хвилини. При-скорення оперативних втручань було досягнуто шляхом зменшення довжини операцшних досту-пiв та тривалост манiпуляцiй, що стало можли-вим завдяки конструкци запропонованих при-строТв, якi дали можливiсть чiткоТ вiзуалiзацiТ, видiлення анатомiчних структур, та простоти машпуляцш над ними.

Пiд час спостереження хворих у пюляопера-цшному перiодi ми вiдмiтили, що швидкють загоення, i вiдповiдно термш зняття швiв з пюляоперацшних ран у хворих другоТ групи був дещо менший у порiвняннi з патентами першоТ i вщ-повiдно у середньому становив 6,4±0,86 та 7,1±0,92 (р>0,05). Ми пояснювали це мiнiмiзацi-ею травмування краТв операцшноТ рани, доступ-ним оглядом ваеТ рани i вiдповiдно проведенням надшноТ зупинки кровотечi.

Оцiнивши пюляоперацшш ускладнення, що виникли у хворих обох груп, встановлено, що субфас^альш гематоми виникли у 6 (7,3%) хворих, лiмфорея iз пюляоперацшних ран спостерн галася у 8 (9,8%) i нагноення пiсляоперацiйних ран - у 4 (4,9%) па^етчв. Вщповщно виникнення пiсляоперацiйних ускладнень у дослщжува-них групах було таким: гематома зус^чалася у 4 хворих першоТ групи, що склало 8,3% вщ зага-льноТ ктькосп осiб у групi та у 2 (5,9%) па^етчв другоТ групи. Лiмфорея iз ран у ранньому пюля-операцiйному перiодi мала мюце у 7 (14,6%) першоТ та у 1 (2,9%) хворого - другоТ групи. Нагноення пюляоперацшних ран спостер^алися у 4 (8,3%) оаб першоТ групи, а таких ускладнень у па^етчв другоТ групи не було.

Проаналiзувавши причини виникнення раншх пюляоперацшних ускладнень, ми прийшли до висновку, що у вах 4 (8,3%) хворих першоТ групи субфас^альш гематоми утворилися протягом першоТ доби пюля операцп у результат пошко-дження та недостатньоТ перев'язки пронизних вен. А у 2 (5,9%) па^етчв другоТ групи пщшмрш гематоми виникли протягом 2-3 доби у результат недотримання ними правил поводження у пюляоперацшному перюд^ Тх надмiрна актив-нiсть, самовтьне зняття еластичноТ компресiТ. Лiмфорея з пюляоперацшних ран, яка тривала протягом 14 дiб пюля операцп, стала наслщком травми лiмфатичних судин та вузлiв у всiх пацн ен^в обох груп i у бтьшосп випадкiв (6 (7,3%) хворих) спостер^алася при оперативних втру-чаннях за наявност вiдкритих трофiчних вира-зок. Ва випадки нагноення ран у ранньому пюляоперацшному пер^ стосуються хворих з вщ-критими трофiчними виразками гомiлки, що ста-

новлять групу пщвищеного ризику септичних ускладнень.

Сукупнють позитивних ефек^в, як ми отри-мали у пюляоперацшному перiодi у пацieнтiв друго'Г групи, дала нам змогу на виписку частини з них i3 хiрургiчного стацюнару для подальшого амбулаторного лкування за мiсцем проживання на 3-5 добу пiсля оперативного лiкування. Це пщтверджуе середнiй лiжко-день, який склав у другш групi 5,2±1,83, а у першш групi вiн вщповн дно становив 7,9±1,64 (р<0,05).

Висновки

1. Застосування запропонованих пристро'1'в дозволило пщвищити ефективнiсть результатiв лiкування хворих iз венозними трофiчними виразками, знизити тривалють виконання оператив-них втручань та термши зняття швiв iз пюляопе-рацiйних ран.

2. Частота виникнення розповсюджених ускладнень раннього пюляоперацшного перiоду зменшуеться майже у 2 рази при застосуванн розроблених нами пристро'1'в для виконання рiз-них етапiв венектомп.

3. У груп хворих, де пiд час виконання операцш застосовувалися розробленi та запатентовав пристро!', вдалося майже на третину знизити середнш лiжко-день перебування у стацiонарi.

Лiтература

1. Измайлов С.Г. Технические аспекты лечения варикозной болезни / [С.Г. Измайлов, Г.А. Измайлов, М.Ю. Аверьянов и др.] // Нижний Новгород : НГМА, 2005. - 216 с.

2. Иванов К.Г. Клшко-практичш рекомендаций Хрошчш захворювання вен нижшх юн^вок i тазу: дiагностика, терашя, лкарсько-трудова експертиза, профтактика ускладнень / К.Г. Иванов // Клтчна флеболопя. - 2014. - Том 7., № 1. - С. 6-62.

3. Константинова Г.Д. Практикум по лечению варикозной болезни / [Г.Д. Константинова, П.К. Воскресенский, О.В. Гордина и др.]. -М. : Профиль, 2006. - 188 с.

4. Патент 89090, УкраТна, МПК А61В 17/12. Пристрш для форму-вання кукси велико!' пщшюрноТ вени / В.1. Ляховський, Д.Г. Дем'янюк, Р.М. Рябушко ; заявники i власники : В.1. Ляховський, Д.Г. Дем'янюк, Р.М. Рябушко, заявка № u201312978, опубл. бюл. № 7 вщ 10.04.2014.

5. Патент 89091, УкраТна, МПК А61В 17/04. Пристрш для розве-дення та ушивання краТв ран при венектс^ях / С.Д. Хiмiч, В.1. Ляховський, Д.Г. Дем'янюк, Р.М. Рябушко ; заявники i власники : С.Д. Хiмiч, В.1. Ляховський, Д.Г. Дем'янюк, Р.М. Рябушко, заявка № U201312980, опубл. бюл. № 7 вщ 10.04.2014.

6. Патент 90839, УкраТна, МПК А61В 17/02. Пристрш для розве-дення краТв та ушивання рани при флебектс^ях та шших мшпн-вазивних втручаннях / В.М. Ждан, В.1. Ляховський, Р.М. Рябушко

; заявники i власники : В.М. Ждан, В.1. Ляховський, Р.М. Рябушко, заявка № u201400466, опубл. бюл. № 11 вщ 10.06.2014.

7. Патент 91590, УкраТна, МПК А61В 17/02. Пристрш для розве-дення краТв рани при перев'язц перфорантних вен / В.М. Ждан, В.1. Ляховський, Р.М. Рябушко ; заявники i власники : В.М. Ждан, В.1. Ляховський, Р.М. Рябушко, заявка № u201401183, опубл. бюл. № 13 вщ 10.07.2014.

8. Русин В.1. Лкування венозних трофiчних виразок шляхом ехоск-лерооблтерацп пронизних вен / В.1. Русин, В.В. Корсак, П.О. Болдiжар [та ш.] // Клтчна хiрургiя. - 2014. - № 2 (855). - С. 5-7.

9. Савельев В.С. Флебология. Руководство для врачей / В.С. Савельев, В.А. Гологорский, А.И. Кириенко [и др.]. ; Под ред. В.С. Савельева. - М. : Медицина, 2001. - 664 с.

10. Чернуха Л.М. Заболевания вен - проблема, требующая решения / Л.М. Чернуха // Здоров'я УкраТни. - 2011. - № 6. - С. 11-15.

11. Kaplan R.M. Qualiti of life in patients with chronic venous disease. San Diego population study / R.M. Kaplan, M.H. Criqui, J. Denenberg, A. Fronek // J. Vasc. Surg. - 2003. - № 37. - Р. 10471053.

12. Henke P. The Pacific Vascular Symposium: the Venous Ulcer Summit in perspective / P. Henke // J Vasc. Surg. - 2010. - № 52. -Р. 1-2.

References

1. Izmailov S.G. Tehnicheskie aspektu lecheniya varicoznoi bolezni / S.G. Izmailov, G.A. Izmailov, M.Y. Averiyanov // Nignii Novgorod. NGMA, 2005. - 216 s.

2. Ivanov K.G. Kliniko-praktuchni rekomendatsii: Hronichni zahvoryuvannya vennugnih kincivoc I tazy: diagnostic, terapiya, licarsko-trydova ekspertuza, profilaktuka yskladnen" / K.G. Ivanov // Klinichna flebologiya. - 2014. - Tom 7, № 1. - S. 6-62.

3. Konstantinova G.D. praktukym po lechenie varikoznoi bolezni / G.D. Konstantinova. - M. : profil", 2006. - 188 c.

4. Patent 89090, Ukraina, MPK A61B 17/12. Prustrii dlya formyvaniya kyksu velukoi pidshkirnoi venu / Lyahovskii V.I., Demyanuk D.G., Ryabushko R.M.: zayavka №u201312978, opublic. Byl. № 7 vid 10.04.2014.

5. Patent 89091, Ukraina, MPK A61B 17/04. Prustrii dlya rozvedenya ta yshivaniya kraiv ranu pru venektomiyah / Himich S.D., Lyahovskii V.I., Demyanuk D.G., Ryabushko R.M. : zayavka №u201312980, opublic. Byl. № 7 vid 10.04.2014.

6. Patent 90839, Ukraina, MPK A61B 17/02. Prustrii dlya rozvedenya ta yshivaniya ranu pru venektomiyah ta inshuh miniinvazuvnuh vtrychannyah / Gdan V.M., Lyahovskii V.I., Ryabushko R.M. : zayavka №u201400466, opublic. Byl. № 11 vid 10.06.2014.

7. Patent 91590, Ukraina, MPK A61B 17/02. Prustrii dlya rozvedenya ta yshivaniya kraiv ranu pru perevyazci perforantnuh ven / Gdan V.M., Lyahovskii V.I., Ryabushko R.M. : zayavka №u201401183, opublic. Byl. № 13 vid 10.07.2014.

8. Rysin V.I. Likyvannya venoznuh trofichnuh vurazok shlyahom skleroobliteracii pronuznuh ven / V.I. Rysin // klinichna hirurgiya. -2014. - № 2 (855). - S. 5-7.

9. Savelev V.S. Flebologiya. Rukovodstvo dlya vrachei // V.S. Savelev, V.A. Gologorskii // M. Medicina, 2001. - 664 s.

10. Chernuha L.M. Zabolevaniya ven - problema, trebuuyschaya reshenia / L.M Chernuha // Zdorovya Ykrainu. - 2011. - № 6. - s. 11-15.

11. Kaplan R.M. Qualiti of life in patients with chronic venous disease. San Diego population study / R.M. Kaplan, M.H. Criqui, J. Denenberg, A. Fronek // J. Vasc. Surg. - 2003. - № 37. - Р. 10471053.

12. Henke P. The Pacific Vascular Symposium: the Venous Ulcer Summit in perspective / P. Henke // J Vasc. Surg. - 2010. - № 52. -Р. 1-2.

Реферат

ОСЛОЖНЕНИЯ ВЕНЭКТОМИЙ У БОЛЬНЫХ С ТРОФИЧЕСКИМИ ЯЗВАМИ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ ВЕНОЗНОГО ГЕНЕЗА Рябушко Р.М.

Ключевые слова: варикозная болезнь, посттромбофлебитическая болезнь, венозная трофическая язва, венэктомия, осложнения.

Цель исследования: Исследовать частоту осложнений, которые возникают в раннем послеоперационном периоде после проведения венэктомий у больных с венозными трофическими язвами нижних конечностей. Материалы и методы: Проведен анализ 82 медицинских карт больных, которым была выполнена венэктомия на протяжении 2009-2014 гг. Пациенты распределены на группы: I - 48 (58,5%) больных, которым была проведена венэктомия при помощи стандартного набора инструментов и II группа - 34 (41,5%), в которых использовались предложенные нами устройства. Результаты исследования. У 51 (62,2%) пациента была варикозная болезнь, а у 31 (37,8%) - послетромбофлеби-тическая болезнь нижних конечностей. Время затраченное на оперативное вмешательство у пациентов II группы был меньше чем у больных первой, разница составила 15,2 ± 6,37 минуты. Частота ранних послеоперационных осложнений: гематома в II группе - у 4 (8,3%) больных, в I - в 2 (5,8%) пациентов; лимфоррея с послеоперационных ран - в 7 (14,6%) первой и у 1 (2,9%) больного II групп; на-

гноение послеоперационной раны встречались в 4 (8,3%) лиц только I группы. Средний койко-день составил в I группе 5,2±1,83, а во II - 7,9±1,64. Выводы. 1. Применение предложенных устройств позволило повысить эффективность результатов лечения больных с венозными язвами, снизить длительность вмешательств и сроки снятия швов. 2. Частота возникновения осложнений раннего послеоперационного периода уменьшилась почти в 2 раза при применении разработанных нами устройств. 3. В группе больных, где во время выполнения операций применялись разработанные и запатентиро-ванные устройства, удалось почти на треть уменьшить средний койко-день пребывания в стационаре.

Summary

VENECTOMY COMPLICATIONS IN PATIENTS WITH TROPHIC ULCERS OF THE LOWER EXTREMITY OF VENOUS GENESIS Ryabushko R.M.

Key words: varicose veins, post-thrombotic disease, venous trophic ulcer, venectomy, complications.

Objective: to investigate the incidence of complications that occurs in the early postoperative period after venectomy in patients with venous trophic ulcers of the lower extremities. Materials and methods: The analysis of the medical records of 82 patients who underwent venectomy during 2009-2014 was carried out. The patients were divided into 2 groups: I group involved 48 (58.5%) patients who underwent venectomy by the standard set of tools, and II group was formed of 34 (41.5%), who were operated on by using the device we designed. Results. 51 (62.2%) patients were diagnosed to have varicose veins, and 31 (37.8%) had post-trombophlebitis of the lower extremities. Time spent on a surgery in the patients of II group was less than that in the patients of II group, the difference was 15,2 ± 6,37 minutes. The incidence of early postoperative complications was following: hematoma in II group was observed in 4 (8.3%) patients, and in 2 (5.8%) patients of the group II; lymphorrhea from postoperative wounds was registered in 7 (14.6%) patients of the group I and in 1 (2.9%) patient of group II; suppuration of postoperative wound occurred in 4 (8.3%) persons only in the I group. The average hospital stay term was 5,2 ± 1,83 days in the in the group I and 7,9 ± 1,64 days in the group II. Conclusions. 1. The application of the proposed device has resulted in increasing the effectiveness of treatment outcomes in the patients with venous ulcers, reducing the surgery duration and terms of suture removal. 2. The incidence of complications in early postoperative period decreases almost two-fold under applying the device we have developed. 3. The length of hospital stay in the group of patients, who were operated on by using this patented device, has reduced by almost a third.

УДК 614.1+616.248+616-08 Сем'янчук В.Б.

ПОШИРЕН1СТЬ ПРОЯВ1В НЕДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНО1 ДИСПЛАЗП СПОЛУЧНО1 ТКАНИНИ У Д1ТЕЙ ПРИКАРПАТТЯ, ХВОРИХ НА БРОНХ1АЛЬНУ АСТМУ

1вано-Франшський нацюнальний медичний ушверситет

Наявнють прояв/'в синдрому недиферен^йовано'У дисплазУУ сполучноУ тканини (НДСТ) пов'язують ¡з генетичними факторами, вливом несприятливих чинниюв на пл'д та зовн'шн'ши екологiчними та клiматичними умови регону, де проживав дитина. Тому е важливим з'ясувати поширенсть прояв/'в НДСТ та вплив на останн кл'мато-географ'чного регону Прикарпаття у д/'тей, хворих на бронх-альну астму (БА). Обстежено 93 д/'тей з проявами НДСТ, хворих на БА, вком вд 6 до 14 рок'т, що проживають у р1внинн1'й, передгiрськiй та гiрськiй м'юцевост'!. iз наростанням ступеня тяжкост/ БА зростае частота прояв/'в сполучнотканинноУ дисплазУ, що пдтверджуеться кореля^йним зв'язком (гф=0,54; р<0,001). Основними зовн'шн'ми фенотиповими ознаками НДСТ у д/'тей, хворих на БА тяжкого перебгу, були астенчна тлобудова (87,1%), порушення пров'дност'! i ритму серця (94,6%), аномал'УУ жовчного мiхура (93,9%) та хроннн гастродуодешти (91,8%). Бльша частота прояв/'в НДСТ спостергаеться у рiвнинних та гiрських регонах (35% та 34% випадк'т в'дпов'дно) у порiв-нянн! з передгiрською м'юцев'ютю (24% обстежених, р<0,05), що зумовлено наявнстю промислових п!'дприемств та дефцитом м1'кроелемент!в (магню та цинку).

Ключовi слова: недиференцшована дисплазiя сполучноТ тканини, Вступ

Незважаючи на зростаючу зацкавленють поширеност прояв1в недиференцшовано'Т дисп-лази сполучноТ тканини (НДСТ) серед дитячого населення та пошук метод1в впливу на переб1г останньоТ, питання ранньоТ' д1агностики залиша-еться актуальним. Вщомо, що рашше розгляда-лися переважно генетично детермшоваш, спад-ков! захворювання сполучноТ тканини як окрем1

дгги, бронхiальна астма, Прикарпаття.

нозолопчн одиниц1 (синдроми Марфана, Елер-са-Данлоса, незавершений остеогенез тощо). На даний час рееструють бтьший вщсоток пац1ен-т1в з фенотип1чними та клш1чними проявами сполучнотканинного дефекту, як1 повнютю не вкладаються в жодну з вщомих диференцшова-них сполучнотканинних дисплазш. Саме ц1 прояви i були назван! НДСТ [2, 3, 6].

Поширенють НДСТ у популяцп коливаеться,

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.