CC BY
48
УДК 616.379.008.64-08:617.586-005.4-089.12 https://doi.org/10.24026/1818-1384.3(63).2018.142669
ЕФЕКТИВН1СТЬ Г1БРИДНИХ АРТЕР1АЛЬНИХ РЕКОНСТРУКЦ1Й У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 13 КРИТИЧНОЮ 1ШЕМ1СЮ
НИЖНЬО! К1НЦ1ВКИ
ВСТУП
За даними ВООЗ гангрена у хворих на цукровий дiабет (ЦД) зус^чаеться в 30 разiв частiше, нiж у хворих, як на дiабет не хворать. Високу ампутацiю нижньо''' кiнцiвки патентам iз ЦД виконують в 10-12 разiв частiше нiж пацiентам без ЦД [1,2].
Стенотично-оклюзшы ураження перифершних артерiй у хворих на ЦД розвиваються на 10-15 рокiв раыше, нiж у хворих на облп"еруючий атеросклероз без дiабету, прогресують швидше, мають бiльш злоякiсний перебiг та часпше призводять до тяжких виразково-некротичних уражень стопи. Для ураження перифершного артерiального русла притаманний багаторiвневий стенотично-оклюзiйний процес в артерiях стегнового сегменту в поеднанн з ураженням артерш пщколшно-гомiлкового сегменту [3].
Специфiчними морфологiчними проявами ураження артерш гомткового сегменту у хворих на ЦД е медiакальциноз Менкеберга та дифузний фiброз iнтими, що суттево обмежуе можливосп застосування традицiйних артерiальних реконструкцiй [4].
Наявнiсть хроычно''' критично''' шемп нижнiх кiнцiвок (ХК1НК) свщчить про поганий прогноз. Згiдно трансатлантичного консенсусу, протягом року пкля маыфестацп ХК1НК лише 25% хворих одужують, у 20% симптоматика зберiгаеться, у 30% пащен^в ампутують кiнцiвку, а 25% - помирають [5].
2011 року Мiжнародна робоча група з дiабетично''' стопи(!Ш60Р) прийняла рекомендацП' з дiагностики та лiкування захворювань перифершних артерiй у хворих на ЦД iз виразками стопи. Згiдно з
даними рекоменда^ями, «мета реваскуляризацп у цих па^етчв полягае у вщновлены прямого пульсуючого кровотоку як м^мум по однiй артерП' стопи, переважно по артерп, яка живить анатомiчну зону виразки». Дане твердження стало результатом цто''' низки дослiджень, як довели перевагу ангiосомного принципу реваскуляризацп [6].
Особливо складних тактичних та техычних рiшень потребуе група хворих на iшемiчну форму синдрому дiабетично''' стопи (1Ф СДС) з поеднанням оклюзп поверхнево''' стегново''' артерГ'' (ПСА) та стенотично-оклюзiйного ураження артерш пщколшно-гомiлкового сегменту, в яких застосування стандартних методiв артерiальних реконструкцш зазвичай малоефективне. Актуальним залишаеться необхщнкть розробки та впровадження нових ефективних методiв хiрургiчного лiкування багаторiвневого стенотично-оклюзшного ураження периферiйних артерiй у хворих на ЦД, таких, як пбриды артерiальнi реконструкцГ'' [7].
Мета - визначити показання до виконання пбридних артерiальних реконструкцiй у хворих з 1Ф СДС та ХК1НК i проаналiзувати 'х ефективнiсть.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Проведений аналiз результатiв хiрургiчного лiкування 126 хворих на 1Ф СДС, зумовлений оклюзiею ПСА в поеднанн зi стенотично-оклюзiйним ураженням артерш пщколшно-гомткового сегменту на тлi ХК1НК, якiзнаходились на лiкуваннi в Центрi судинно''' хiрургi''' КЛ «ФЕОФАН1Я» ДУС протягом 2014-2017 рокв. Частина хворих (12%) проходила подальшу реабiлiтацiю з виконанням
С.М. Дщенко1, М.В. Свиридов2
1КлШчна лтарня «ФЕОФАН1Я» Державного управлтня справами, м. Кигв
2Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацИ ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, м. Кигв
Дщенко С.М., к. мед. наук, суцинний xipypr, Центр судинно1 xipyprii; 03143, м. Ки1в, вул. Заболотного, 21; E-mail: [email protected]. ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3115-7524. Свиридов Микола Васильович, д. мед. наук, головний науковий спiвpобiтник вiддiлy ендокринно! xipyprii, завщувач вiддiлення дiабетичноi стопи; 01021, м. Ки1в, Кловський yзвiз, 13-А.
оперативних втручань на croni у вiддiленнi Aia6eTM4Hoi стопи УНПЦ ендокринноТ xipyprii, трансплантацп ендокринних оргаыв i тканин МОЗ Укра'ши. Чолов^в було 72, жiнoк - 54. Середнш BiK становив 67±4,6 року, тривалкть захворювання на дiабет - 11±2,9 року.
BciM пацieнтам проводили ви1^рювання сегментарного тиску з визначенням тсточково-плечового iндекcy за допомогою портативного ультразвукового апарату «Super Dopplex» (Китай); ультразвукове дуплексне сканування артерш нижнix кiнцiвoк з вивченням характеру кровотоку на апарат «Flexfocus» виробництва «BK medical»(Данiя), визначали чеpезшкipний парщальний тиск кисню (ТсрО2) в тканинах стопи за допомогою апарату «ТСМ 400» виробництва «Radiometer» (Данiя). Анпограф^ виконували шляхом пункцп загально'Т або поверхнево'Т стегновоТ артерй пiд контролем ультразвуку за допомогою агioгpафiчнo''' системи «Euro Ampli Alien» виробництва «Eurocolumbus SRL» (lталiя).
Уci 126 пащетчв iз багатopiвневим ураженням аpтеpiй нижых кiнцiвoк були poзпoдiленi на двi групи. Першу (дocлiднy) групу склали 65 пащенпв (51,6%), яким з метою корекцп явищ ХК1НК була виконана пбридна аpтеpiальна pекoнcтpyкцiя: вщновлення пpoxiднocтi ПСА шляхом шунтування (тип ураження C або D за TASCII) або ендартеректомп (тип ураження А або В за TASCII) в поеднанн з балонною анпопластикою (БАП) пщколшно'Г артерй' (ПКА), ^бюперонеального стовбуру (ТПС) та гoмiлкoвиx артерш (ГА) в piзниx кoмбiнацiяx. До друго''' (група пopiвняння) yвiйшoв 61 патент (48,4%), якимбуло виконано вщновлення прохщносп ПСА шляхом шунтування або ендартеректомп без втручання на аpтеpiяx пщколшно-гомткового сегменту.
Пocлiдoвнicть виконання етатв гiбpидниx аpтеpiальниx pекoнcтpyкцiй у пащенпв першо''' групи (n=65) наведена на рис. 1.
Рис. 1. Послiдовнiсть виконання етапв г'бридних ар-тер'шльних реконструкцй у пац'1ент'1в першо)' групи. Примтки: БАП - балонна анг'юпластика; ПКА - п'дко-лiнна артерiя;ПСА - поверхнева стегнова артер'я; ТПС - т 'б 'юперонеальний стовбур; ГА - гом'лков! артер
З метою реконструкцп ПСА у 59 (90,8%) пащетчв першоТ групи виконали стегново-пщколшне шунтування. Ендартеректомп з пластикою заплатою виконали у 6 (9,2%) пащетчв. Показанням для виконання стегново-пщколшного шунтування вважали протяжну оклюз^ ПСА (бтьше 5 см) та наявнкть виразноТ кальцифкацП' стшки. Показанням для виконання ендартеректомп' вважали короткий (до 5 см) сегмент ПСА, що пщлягав реконструкций та вщсутнкть кальцифiкацí'' стшки артерй.
Зазвичай БАП артерш пщколшно-гомткового сегменту в 36 (55,4%) спостережень була виконана у виглядi пластики одые'Т ГА iзольовано, або в поеднанн з пластикою ПКА чи ТПС, тому що зпдно рекомендацш !Ш60Р (2011) «мета реваскуляризацП' у цих пащенпв полягае у вщновлены прямого
Таблиця 1
Типи шунлв для реконструкцп ПСА
Група хворих Синтетичний протез Комбшований шунт Загалом
Перша 47 12 59
Друга 35 22 57
Таблиця 2
Локалiзацiя дистальних анастомозiв стегново-пiдколiнних шунтiв
Група хворих ПСА ПКА вище колша ПКА нижче колша Загалом
Перша 28 21 10 59
Друга 19 15 23 57
пульсуючого кровотоку як мiнiмум по однiй артерП' стопи, переважно по артери, яка живить анато1^чну зону виразки». Ми завжди намагалися виконати БАП двох або трьох ГА, що збтьшуе eмнiсть дистального русла та покращуе прогноз первинно''' прохiдностi зони артерiально''' реконструкцП', але на прогноз загоення iшемiчних виразково-некротичних уражень не впливае.
У 57 па^етчв друго''' групи була виконана реконструк^я ПСА шляхом шунтування i у 4 -шляхом ендартеректомп з пластикою артерГ'' заплатою.
Шунтування в першш та другш групах були виконанi з застосуванням синтетичних протезiв або комбiнованих шунпв (синтетичний протез + сегмент аутовени). Типи шун^в для реконструкцП' ПСА наведен в таблицi 1.
Широке використання синтетичних протезiв у якосп шунтiв ми пояснюемо необхiднiстю збереження велико''' пщшмрноТ вени для можливого в перспективi аорто-коронарного або повторного перифершного шунтування, «розсипним» типом анатомП' пiдшкiрних вен нижньо''' кiнцiвки або венектомiею в анамнезi.
При необхщносл формування дистального анастомозу з пщколшною артерiею нижче щiлини колiнного суглобу завжди намагалися робити шунтування комбшованим шунтом. ВарiантилокалiзацN' дистальних анастомозiв стегново-пщколшних шунтiв наведенi в таблицi 2.
Ендартеректомп виконували при короткiй (до 5 см) оклюзп поверхнево''' стегново''' артерГ'' вiдкритим способом або за допомогою кiлець УоИтаг. В якосп заплати для пластики ПСА пкля ендартеректомП' використовували сегмент однк'Г з приток велико''' пщшмрноТ вени з метою зберегти останню неушкодженою.
БАП артерш пiдколiнно-гомiлкового сегменту проводили наступним чином:голкою для ангiографí'' виконували пунк^ю вже функцiонуючого стегново-
пiдколiнного шунта та вводили по провщнику штродюсер 4-6Р. Для БАП застосовували перифершн балони дiаметром 2-5 мм на провщниках 0,014' -0,035'. Балони роздували протягом 1-2 хвилин до тиску 8-12 Атм, за потреби повторювали процедуру 2-3 рази. Пкля проведення анпопластики штродюсер видаляли з шунта, а отвiр в шунт зашивали атравматичною ниткою 5-0 Рго1епе.
Ефективнкть реваскуляризацшно''' операцП' оцiнювали за допомогою транскутанно''' оксиметрП' через 10 дiб пiсля вiдновлення кровообiгу в нижньо''' кшщвщ, якщо цi показники збтьшувалися бiльш нiж 30 мм рт. ст. Для профтактики тромбоутворення вам хворим призначали Клопiдогрель 75 мг 1 раз на добу пожиттево зпдно мiжнародних стандартiв та протоколiв лiкування цк'Г патологи. Безпосередньо в ранньому пкляоперацшному перiодi гшкем№ корегували дрiбними дозами простого шсулшу коротко''' дП', а пiсля виписки пацкнти переходили на звичайну схему лкування ЦД згiдно показникiв цукру кровi пiд контролем ендокринолога.
РЕЗУЛЬТАТИ
Протягом перюду пiсляоперацiйного спостереження, який в середньому становив 12 мкя^в, з 65 пацкнтв першо''' групи у 6 виник тромбоз зони стегново-пщколшно''' реконструкций Усiм 6 патентам були виконанi тромбектомiя з шунта з штраоперацшною ангiографiею, пiд час яко''' був знайдений рестеноз артерш пщколшно-гомiлкового сегменту, та виконана повторна ангюпластика. У 4 хворих втручання виконан з хорошим результатом. У 2 хворих регресу шемп досягти не вдалося, 'м виконана ампута^я на рiвнi гомiлки. У 1 хворого виконана ампута^я на рiвнi стегна в зв'язку з нагноенням шунта.
З 61 патента контрольно''' групи, яким було виконано iзольовану артерiальну реконструкцiю стегнового сегменту, протягом перюду
спостереження у 21 патента виник тромбоз зони стегново-пщколшно''' реконструкций Пацiентам були виконанi тромбектомiя з шунта та ангiографiя, на якш було констатовано багаторiвневе стенотично-оклюзшне ураження артерiй пщколшно-гомiлкового сегменту. В 10 хворих була виконана анпопластика - у 7 з позитивним результатом, у 3 хворих виконана висока ампута^я. З 11 хворих, яким анпопластика не виконувалась, у 8 хворих виконана висока ампута^я.
Таким чином, первинна прохщысть зони стегново''' реконструкци у пащет1в першо''' групи за умови застосування методiв пбридно''' хiрургГ'' протягом перюду спостереження становила 90,8%,частота збереження кшщвки - 95,4%. У пащетчв друго''' групи, яким була виконана iзольована реконструкцiя стегнового артерiального сегменту, первинна прохщысть зони стегново''' реконструкцП' становила 65,6%, частота збереження кшщвки - 82%. Результати хiрургiчного лкування хворих першо''' та друго''' групи наведен в таблицi 3.
ОБГОВОРЕННЯ
Поеднання оклюзп ПСА зi стенотично-оклюзшним ураженням артерiй пiдколiнно-гомiлкового сегменту у хворих на 1Ф СДС потребуе складних тактичних та техычних ршень,застосування сучасних методiв обстеження та новп"ых технологiй лiкування. Стандартнi методики вщновлення прохiдностi оклюзованого стегнового артерiального сегмента за наявносп стенотично-оклюзiйного ураження артерш пiдколiнно-гомiлкового сегменту, такi, як iзольоване стегново-пiдколiнне шунтування або ендартеректомiя, без втручання на артерiях гомiлки часто не дають позитивного результату. У 34,4% хворих з такою патолопею протягом 12 мкящв виникае необхщысть виконання повторних операцiй на артерiях, а у 18% - високих ампутацш нижньо''' кiнцiвки. З одного
боку, стенотично-оклюзшне ураження артерiй пщколшно-гомткового сегменту е провокуючим фактором тромбозу зони реконструкци стегнового сегменту, з шшого - перешкоджае вiдновленню кровопостачання стопи через реконструйований стегновий сегмент та попршуе перспективу загоення iшемiчних виразково-некротичних уражень. Все це переконливо свщчить про необхiднiсть поеднання вщкритих та ендоваскулярних хiрургiчних методик в лкуваны дано''' складно''' категорп хворих. Отже, оптимальним сучасним методом хiрургiчного лiкування хворих з поеднаним стенотично-оклюзшним ураженням стегнового та пщколшно-гомткового артерiальних сегметчв е пбридна реконструктивна операцiя.
ВИСНОВКИ
1. У хворих з iшемiчною формою синдрому дiабетично''' стопи, зумовленого оклюзiею поверхнево''' стегново''' артерГ'' в поеднанн зi стенотично-оклюзiйним ураженням артерiй пщколшно-гомткового сегменту на ™ хроычно''' критично''' шемп нижнiх кiнцiвок, оптимальним сучасним методом хiрургiчного лiкування е виконання пбридно''' артерiально''' реконструкцГ'' -вщновлення прохщносп ПСА шляхом шунтування або ендартеректомп в поеднаннi з балонною ангюпластикою пiдколiнно-гомiлкового артерiального сегменту.
2. Виконання пбридних артерiальних реконструкцiй дозволило протягом перюду спостереження зменшити частоту тромбозiв зони артерiально''' реконструкцГ'' пкля первинно''' операцП' в 3,7 рази, а частоту виконання високих ампутацП' -в 3,9 рази порiвняно з хворими, яким виконували лише вщновлення прохщносп поверхнево''' стегново''' артерп.
Л1ТЕРАТУРА
Таблиця 3
Група хворих Первинна прохiднiсть зони реконструкцГ! ПСА Збереження кшщвки Висока ампутащя
Перша (п=65) 59 (90,8%) 62 (95,4%) 3 (4,6%)
Друга (п=61) 40 (65,6%) 50 (82%) 11 (18%)
Результати хфурпчного лшування хворих першо! та друго! групи
1. Особенности хирургической тактики при многоуровневых окклюзионно-стенотических поражениях бедренно-берцового артериальных сегментов / П.И. Никульников, А.А. Быцай, А.В. Ратушнюк, А.В. Лискунов. // Харквська хiрургiчна школа. - 2013. - №3. - С. 148-151.
2. Питык А. И. Альтернативные подходы к эндоваскулярной реваскуляризации нижних конечностей у больных с критической ишемией / А. И. Питык. // Серце i судини. - 2015. - №1(49). - С. 70-76.
3. Thiruvoipati T. Peripheral artery disease in patients with diabetes: Epidemiology, mechanisms, and outcomes / T. Thiruvoipati, C. E. Kielhorn, E. J. Armstrong. // World Journal of Diabetes. - 2015. -Vol. 6. - P. 961-969.
4. Arteriographic findings in diabetic and nondiabetic patients with critical limb ischemia / [V. Santos, C. Alves, C. Fidelis та ш.]. // Rev. Assoc. Med. Bras. -2013. - Vol. 59, N. 6. - P. 557-562.
5. Inter-Society Consensus for the management of peripheral arterial disease (TASC II) / [L. Norgren, W. R. Hiatt, J. A. Dormandy та ш.]. // J Vasc Surg. - 2007. - Vol. 45, Suppl. S. - P. 5-67.
6. Diagnosis and treatment of peripheral arterial disease in diabetic patients with a foot ulcer. A progress report of the International Working Group on the Diabetic Foot / [N. C. Schaper, G. Andros, J. Apelqvist та ш.]. // Metab Res Rev. - 2012. - Vol. 28, Suppl. 1. - P. 218-224.
7. Endovascular first as "preliminary approach" for critical limb ischemia and diabetic foot. / [C. Setacci, P. Sirignano, G. Galzerano та ш.]. // J Cardiovasc Surg (Torino). - 2013. - Vol. 54, N. 6. - P. 679-684.
REFERENCES
1. Nikulnikov PI, Bytsay AA, Ratushnyuk AV, Liskunov AV. [Pecularities of surgical treatment in multilevel occlusive-stenotic lesions of femoral-tibial arterial segments]. Kharkivska Khirurhichna Shkola. 2013; (3):148-151. [Russian].
2. Pityk AI. [Alternative approaches to endovascular revascularization of lower limbs in patients with critical ischemia]. Sertse i Sudyny. 2015; (1):70-76. [Russian].
3. Thiruvoipati T, Kielhorn CE, Armstrong EJ. Peripheral artery disease in patients with diabetes: Epidemiology, mechanisms, and outcomes. World J Diabetes. 2015 Jul 10; 6(7):961-9.
4. Santos VP, Alves CA, Fidelis C, Araújo Filho JS.
Arteriographic findings in diabetic and non-diabetic with critical limb ischemia. Rev Assoc Med Bras (1992). 2013 Nov-Dec; 59(6):557-62.
5. Norgren L, Hiatt WR, Dormandy JA, Nehler MR, Harris KA, Fowkes FG; TASC II Working Group. Inter-Society Consensus for the Management of Peripheral Arterial Disease (TASC II). J Vasc Surg. 2007 Jan; 45Suppl S:S5-67.
6. Schaper NC, Andros G, Apelqvist J, Bakker K, et al. Diagnosis and treatment of peripheral arterial disease in diabetic patients with a foot ulcer. A progress report of the International Working Group on the Diabetic Foot. Diabetes Metab Res Rev. 2012 Feb; 28 Suppl 1:218-24.
7. SetacciC,SirignanoP, GalzeranoG, et al. Endovascular first as "preliminary approach" for critical limb ischemia and diabetic foot. J Cardiovasc Surg (Torino). 2013 Dec; 54(6):679-84.
РЕЗЮМЕ
Ефективнкть пбридних артерiальних реконструкцш у хворих на цукровий дiабет i3 критичною iшемieю нижньоГ кшщвки С.М. Д'денко, М.В.Свиридов
Вступ. Актуальним напрямком судинноТ xipyprii е впровадження нових ефективних методiв xipypгiчного лкування багатоpiвневого стенотично-оклюзшного ураження перифершних артерш у хворих на цукровий дiабет (ЦД), таких, як пбриды аpтеpiальнi реконструкцГГ.
Мета - визначити показання до виконання пбридних аpтеpiальниx реконструкцш у хворих з iшемiчною формою синдрому дiабетичноТ стопи (1Ф СДС) та хроычною критичною iшемiею нижых кшщвок (ХК1НК), пpоаналiзyватиТx ефективнкть.
Матерiали та методи. Пpоаналiзовано результати xipypгiчного лкування 126 хворих на 1Ф СДС, зумовленого оклюзкю поверхневоТ стегновоТ артерп (ПСА) в поеднанн зi стенотично-оклюзшним ураженням артерш пщколшно-гомткового сегменту на ™i ХК1НК. До першоТ групи увшшли 65 пацктМв (51,6%), яким була виконана пбридна аpтеpiальна реконструк^я: вщновлення прохщносп стегнового аpтеpiального сегменту в поеднанн з балонною ангюпластикою артерш пщколшно-гомткового сегменту. До другоТ групи увшшов61 пацкнт (48,4%), яким було виконано вщновлення прохщносп стегнового аpтеpiального сегменту без втручання на аpтеpiяx пщколшно-гомткового сегменту. Результати. У хворих першоТ групи за
умови застосування методiв пбридно''' хiрургí'' первиннапрохiднiсть зони артерiально''' реконструкцппротягом перiоду спостереження становила 90,8%, частота збереження кш^вки -95,4%. У другш групi пiсля виконання iзольовано''' реконструкцГ'' в стегновому артерiальному сегмент без втручання на артерiях пщколшно-гомткового сегменту протягом 12 мiсяцiв у 34,4% хворих розвинувся тромбоз iз необхщнктю виконання повторних операцiй на артерiях, а у 18% хворих виникла необхщысть виконання високих ампутацш нижньо''' кiнцiвки. Вiдповiдно, первинна прохщысть зони стегново''' реконструкцГ'' в другш груп становила 65,6%, частота збереження кш^вки -82%.
Висновки. У па^етчв з 1Ф СДС, зумовленого оклюзiею ПСА в поеднаннi зi стенотично-оклюзшним ураженням артерiй пiдколiнно-гомiлкового сегменту на ™ ХК1НК,оптимальним методом хiрургiчного лкування е гiбридна реконструктивна операцiя. Застосування пбридно''' методики дозволило протягом перюду спостереження зменшити частоту тромбозiв зони артерiально''' реконструкцГ'' пiсля первинно''' операцП' в 3,7 рази, а частоту виконання високих ампутацш - в 3,9 рази порiвняно з хворими, яким виконували лише вщновлення прохщносп ПСА.
Ключов1 слова: цукровий дiабет,хронiчна критична iшемiя нижньо''' кiнцiвки, синдром дiабетично''' стопи, гiбридна артерiальна реконструкцiя, шунтування, балонна анпопластика.
РЕЗЮМЕ
Эффективность гибридных реконструкций у больных сахарным диабетом с критической ишемией нижней конечности С.М. Диденко, Н.В. Свиридов
Введение. Актуальным направлением сосудистой хирургии является внедрение новых эффективных методов хирургического лечения многоуровневого окклюзионно-стенотического поражения
периферических артерий у больных сахарным диабетом (СД), таких как гибридные артериальные реконструкции.
Цель - определить показания к выполнениюгибридных артериальных
реконструкций у пациентов с ишемической формой синдрома диабетической стопы (ИФ СДС) и хронической критической ишемией нижних конечностей (ХКИНК), проанализировать их
эффективность.
Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 126 пациентов с ИФ СДС, обусловленного окклюзией поверхностной бедренной артерии (ПБА) в сочетании с окклюзионно-стенотическим поражением артерий подколенно-берцового сегмента на фоне ХКИНК. В первую группу вошло 65 пациентов (51,6%), которым была выполнена гибридная артериальная реконструкция: восстановление проходимости бедренного артериального сегмента в сочетании с баллонной ангиопластикой артерий подколенно-берцового сегмента. Во вторую группу вошел 61 пациент (48,4%), которым было выполнено восстановление проходимости бедренного артериального сегмента без вмешательства на артериях подколенно-берцового сегмента.
Результаты. У больных первой группы при условии применения методов гибридной хирургии первичная проходимость зоны артериальной реконструкции в течение периода наблюдения составила 90,8%, частота сохранения конечности -95,4%. Во второй группе после выполнения изолированной реконструкции в бедренном артериальном сегменте без вмешательства на артериях подколенно-берцового сегмента в течение 12 мес у 34,4% больных развился тромбоз с необходимостью выполнения повторных операций на артериях, а у 18% больных возникла необходимость выполнения высоких ампутаций нижней конечности. Соответственно, первичная проходимость зоны бедренной реконструкции во второй группе составила 65,6%, частота сохранения конечности - 82%.
Выводы. У пациентов с ИФ СДС, обусловленного окклюзией ПБА в сочетании со окклюзионно-стенотическим поражением артерий подколенно-берцового сегмента на фоне ХКИНК, оптимальным методом хирургического лечения является гибридная реконструктивная операция. Применение гибридной методики позволило в течение периода наблюдения уменьшить частоту тромбозов зоны артериальной реконструкции после первичной операции в 3,7 раза, а частоту выполнения высоких ампутаций - в 3,9 раза в сравнении с больными, у которых выполняли только восстановление проходимости ПБА.
Ключевые слова: сахарный диабет, хроническая критическая ишемия нижней конечности, синдром диабетической стопы, гибридная артериальная
реконструкция, шунтирование, баллонная ангиопластика.
SUMMARY
Efficiency of hybrid arterial reconstructions in patients with diabetes with critical ischemia of the lower limb
Didenko SM, Svyrydov MV
Introduction. The need to introduce new efficient methods of surgical treatment of multi-level stenotic-occlusive lesions of peripheral arteries in patiens with diabetes, such as hybrid arterial reconstruction, remains actual.
Aim - to determine the indications for hybrid arterial reconstruction in patients with ischemic form of diabetic foot syndrome (IF DFS) and chronic critical ischemia of the lower limb (CCILL) and analyze their effectiveness.
Materials and methods. The analysis of the results of surgical treatment in 126 patients with IF DFS due to occlusion of superficial femoral artery(SFA) in conjunction with the stenotic-occlusive affection of the arteries of the popliteo-tibial segments on the background of CCILL was carried out. The first group included 65 patients (51.6%) who underwent a hybrid arterial reconstruction: restoration of the patency of the femoral arterial segment in combination with balloon angioplasty of arteries of the popliteo-tibial segment. The second one included 61 patients (48.4%) who underwent restoration of the patency of the femoral arterial segment without intervention in the popliteo-tibial segment.
Results. In the first group primary patency of the
arterial reconstruction zone with the use of methods of hybrid surgery during the observation period was 90.8%, limb preservation - 95.4%. In the second group after the isolated reconstruction in the femoral arterial segment without intervention in the popliteo-tibial segment thrombosis developed in 34.4% of patients within 12 months with need of reoperation, in 18% patients the need of high amputations of lower limb occurred.
Correspondingly, in the second group, the primary patency of the femoral reconstruction zone was 65.6%, while the limb was preserved in 82%.
Conclusion. In patients with IF DFS due to occlusion of SFA in conjunction with the stenotic-occlusive affection of the arteries of the popliteo-tibial segment on the background of CCILL the hybrid arterial reconstruction is the optimal method of surgical treatment. Implementation of hybrid arterial reconstruction allowed to reduce the frequency of thrombosis in the arterial reconstruction zone after the primary operation 3.7 times, and the frequency of high amputation 3.9 times during the observation period, compared with patients underwent the patency restoration in SFA only.
Key words: diabetes mellitus, chronic critical ischemia of the lower limb, diabetic foot syndrome, hybrid arterial reconstruction, bypass surgery, balloon angioplasty.
Дата надходження до редакц'И 19.06.2018р. Кл^чна ендокринолопя та ендокринна xipyp™ 3 (63) 2018
