CC BY
19
УДК: 619:611:636.5
Тибшка А.М.*, к.вет.н., доцент (tybinka@rambler.ru)
Лье1еський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ЗВ'ЯЗОК К1ЛЬКОСТ1 ЯДЕРНИХ НУКЛЕ1НОВИХ КИСЛОТ В СТОВПЧАСТИХ ЕП1ТЕЛ1ОЦИТАХ КИШЕЧНИКА КУРЕЙ З Р1ЗНИМ ТИПОМ АВТОНОМНО! НЕРВОВО1 СИСТЕМИ
У ядрах еттел1оцит1в слизовог оболонки кишечника курей з ргзною типолог1ею автономного балансу еизначали вгдносну площу есгх нуклегнових кислот та окремо ДНК. При цьому еияеили, що ¡нтегруючий тонус симпатичного та парасимпатичного е1ддте автономног нервовог системи мае в\рог\дно еисокий еплие на величину цих показниюв. У курей з еисоким симпатичним тонусом спостер1гаються вищ1 значення обох показникгв у тонкт кишщ та менш1 гх величини у товстт кишщ. Динамта кожного показника вздовж кишкового тракту не мае чгтког законом1рност1, а носить хвилеподгбний характер.
Ключо^^ слова: типи автономног регулящг, еттелюцити кишечника курей, ядерна ДНК, ядерна РНК.
Становлення структурних i функцюнальних особливостей слизово!' оболонки кишкового тракту в цшому i еmтелiального шару зокрема, тюно пов'язане з динамiчними процесами нукле!нових кислот. При цьому спостер^аеться зростання кшькост РНК в ядрах еmтелiальних кл^ин крипт порiвняно з ядрами цих же кл^ин на ворсинках. Кшьюсть РНК порiвняно з ДНК в ядрах мае бшьш шформативне значення для характеристики !х функцюнальних властивостей та репаративних можливостей [1, 2]. Пренатальна динамжа кшьюсних показниюв РНК слизово! оболонки кишечника носить змшний характер i супроводжуеться як пщйомами, так i зниженнями показниюв у певш вiковi перюди, що обумовлюеться ритмiчнiстю росту рiзних дiлянок плода [3]. Поряд з тим вмют ДНК у кл^иш пов'язаний з об'емом ядра i цитоплазми [4]. Проте у лiтературi не висвiтлено зв'язок мiж вмiстом нукле!нових кислот в ештели слизово! оболонки кишечника курей i типологiчними особливостями автономних впливiв.
Матерiал i методи. Для виконання експериментально! частини роботи за принципом аналопв була сформована група з 31 курей несучок кросу «1за-Браун» вiком 1 рiк. У вае! птицi проведено електрокардiографiчне та варiацiйно-пульсометричне дослiдження [5]. На його основi птицю роздiлили на двi групи: симпатотонiкiв (СТ) - 15 курей та симпато-нормотошюв (СТ-НТ) -16 курей. Шсля цього проводили забш птицi, видаляли кишечник i з середньо! частини кожно! кишки вщбирали зразки, якi фiксувалися у фiксаторi Карнуа з
* Науковий консультант - д.мед.н., професор Кононенко В.С. Тибшка А.М., 2010
148
подальшою заливкою у парафш. Сукупне виявлення ДНК та РНК здшснювали на парафшових зрiзах згщно вiдомого методу Ейнарсона [6]. Поряд з тим проводили також селективне виявлення ДНК за методом Фьольгена i Россенбекка [6]. При допомозi комп'ютерних морфолопчних програм ми в ядрах стовпчастих ештелюциив ворсинок слизово! оболонки кишечника визначали сукупну вiдносну площу всiх нукле!нових кислот (виражену у %). Статистичнi розрахунки здiйснювали з використанням комп'ютерних програм на основi 50 визначень кожного показника. Вiрогiднiсть рiзницi мiж даними рiзних груп встановлювалася на основа * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.
Результати дослщжень. На основi визначення сумарно! вщносно! площi нукле!нових кислот, з'ясували, що И показники мають достовiрно високий зв'язок з типологiчними особливостями автономно! нервово! системи (АНС) (табл. 1).
Таблиця 1
Вщносна площа нуклеУнових кислот у ядрах стовпчастих
ештелшципв слнзовоУ оболонки кишечника курей, % (М±т).
Групи птищ
Назва кишки Кури Кури
СТ СТ-НТ
Дванадцятипала 20,43±0,358*** 17,94±0,290
Порожня 21,50±0,521* 20,75±0,307
Клубова 19,71±0,336** 18,45±0,288
Слша 20,36±0,320 20,52±0,308
Пряма 21,57±0,395 23,00±0,388***
На початку кишкового тракту у дванадцятипалш кишцi величина вказано! площi е бiльшою у курей симпатотошюв (20,43±0,358 %). Кури симпато-нормотошки (17,94±0,290 %) поступаються !м на 2,49 % (Р<0,001) i для курей даного типу АНС цей показник е найменшим в кишечнику. Змша дванадцятипало! кишки на порожню супроводжуеться зростанням дослщжуваного показника в обох групах птицi. У курей з акцентованою симпатотонiею зростання становить 1,07 % (21,50±0,521 %), а у птищ з нормотонiчним нахилом автономного балансу - 2,81 % (20,75±0,307 %). При цьому бачимо, що рiзниця мiж групами птицi зменшуеться до 0,75 % (Р<0,05), проте перевага все ж таки залишаеться на бощ курей першо! групи. Перехiд у клубову кишку збер^ае домiнуюче становище курей з високим симпатичним тонусом, що поеднуеться зi зменшення вщносно! площi сумарно! кшькост нукле!нових кислот при обох типах автономно! регуляци функцiй. У курей симпатотошюв ця площа зменшуеться до 19,71±0,336 %, або на 1,79 %, що е найменшою величиною в кишечнику для птищ цього типу АНС. У курей симпато-нормотошюв дослщжуваний показник знижуеться до 18,45±0,288 %, або на 2,30 %. Звщси рiзниця мiж групами становить 1,26 % (Р<0,01). При змш тонко! кишки на товсту вщносна площа вЫх нукле!нових кислот знову зростае. Бшьш виражено цей процес проходить у слiпiй кишцi (рис. 1) курей симпато-нормотошчного типу автономного балансу, до яких i переходить
149
домiнуючий статус у величиш цього показника. У них зростання становить 2,07 % (20,36±0,320), в той час, як в курей симпатотошчного типу - лише на 0,65 % (20,52±0,308 %). У результат цього рiзниця мiж групами птищ набувае найменшого значення - 0,16 % i е статистично не достовiрною. У прямш кишщ продовжуеться збшьшення вiдносно! площi ДНК та РНК, яка при обох типах автономно! нервово! системи досягае найбшьших величини у всьому кишковому тракта У курей симпатотошюв ця площа збiльшуеться до 21,57±0,395 %, тобто на 1,21 %, а в курей симпато-нормотошюв - на 2,48 %. Внаслщок цього перевага курей друго! групи не лише збер^аеться, а й
Рис. 1. Сумарне виявлення нуклеУнових кислот у ядрах стовпчастих еттелшципв (а) слнзовоУ оболонки слшоУ кишки курей СТ-НТ. Ейнарсон. х630.
Поряд з вивченням вiдносно! сумарно! площi вах нукле!нових кислот, ми також дослщжували вiдносну площу лише дезоксирибонукле!нових кислот (ДНК) i виявили, що !! зв'язок з iнтегруючим тонусом автономних цен^в на фонi спiльних ознак з попередшм показником, мае i певнi особливостi. У всьому тонкому вщдш кишечника вказана площа набувае бшьших значень у курей зi стiйким симпатичним тонусом, а у товстому вiддiлi - у птищ з пщвищеним тонусом блукаючих нервiв (табл. 2).
Початкова дiлянка кишкового тракту (дванадцятипала кишка) характеризуеться найменшою вщносною площею ДНК в обох групах птицi i кури симпатотошки (9,77±0,231 %) переважають курей симпато-нормотошюв (9,12±0,359 %) на 0,65 % (Р<0,01). Тут також слiд наголосити, що у курей першо! групи даний показник також мае аналопчно низью величини у шийщ слших кишок.
150
Таблиця 2
Вщносна площа ДНК у ядрах стовпчастих ештелшцнт1в
слизово!' оболонки кишечника курей, % (М±т)._
Групи птищ
Назва кишки Кури Кури
СТ СТ-НТ
Дванадцятипала 9,77±0,231** 9,12±0,359
Порожня 12,53±0,418*** 10,28±0,266
Клубова 11,65±0,351*** 9,57±0,251
Слша 9,77±0,187 9,79±0,228
Пряма 10,67±0,188 11,48±0,229***
При переходi у порожню кишку вiдносна площа ДНК у курей з домiнуванням симпатичних центрiв збiльшуеться до 12,53±0,418 %, або на 2,76 %. Це е найбшьшою площею для дано! групи птищ у цiлому кишечнику. У птищ з нормотонiчним нахилом автономного тонусу вказаний показник зростае до 10,28±0,266 %, або на 1,16 %. Така динамжа призводить до збшьшення рiзницi мiж типами автономно! нервово! системи i досягання нею максимально! величини - 2,25 % (Р<0,001). У клубовш кишцi спостер^аеться певне зменшення дослiджувано!' площi вщповщно на 0,88 % та 0,71 %. У результат цього перевага курей симпатотошюв (11,65±0,351 %) над курми симпато-нормотонiками (9,57±0,251 %) скорочуеться до 2,08 %, проте !! достовiрнiсть залишаеться високою (Р<0,001).
У початкових дiлянках товстого вщдшу кишечника динамiка вiдносно! площi ДНК мае рiзнонаправлений характер. У курей симпатотошчного типу автономного балансу спостер^аеться !! подальше зменшення на 11,88 %, а в курей симпато-нормотошчного типу вiдмiчаеться навпаки певне зростання - на 0,22 %. При цьому кури обох груп набувають майже однакових значень вказано! площi i кури першо! групи (9,77±0,187 %) поступаються птицi друго! групи (9,79±0,228 %) лише на 0,02 %. Вщповщно така рiзниця е статистично не достовiрною. Перехiд у пряму кишку супроводжуеться певним збiльшенням вщносно! площi ДНК в обох титв АНС. У курей симпатотонiкiв зростання становить 0,90 % (10,67±0,188 %), а в курей симпато-нормотошюв - 1,69 % (11,48±0,229 %). На основi цих даних бачимо, що перевага других над першими доршнюе 0,81 % (Р<0,001).
Представлена хвилеподiбна динамiка вiдносно! площi всiх нукле!нових кислот окремо ДНК, вказуе на рiзну активнiсть метаболiчних процесiв в окремих кишках курей. Це пов'язано з вщмшностями процесу травлення у цих дшянках, що у свою чергу визначаеться регуляторними впливами зi сторони автономних центрiв, тонiчна актившсть яких мае у цьому процес незаперечне значення. При цьому, високий симпатичний тонус обумовлюе процеси конденсацi! хроматину та зниження синтетично! активност стовпчастих епiтелiоцитiв у тонкому вщдш кишечника чим сприяе !х мiтотичному подiлу, а пщвищення тонусу парасимпатичних центрiв стимулюе розвиток таких же явищ у товстому вщдЫ кишково! трубки.
Висновки. 1. 1нтегруючий тонус симпатичного та парасимпатичного
151
вщдшв АНС мае Bipor^HO високий вплив на вщносну площу як сумарного числа нукле!нових кислот, так i окремо ДНК.
2. Виражена симпатотошя в opганiзмi птицi обумовлюе вищi значення обох показниюв у тонюй кишцi та меншi !х величини у товстш кишцi.
3. Динамiка кожного показника вздовж кишкового тракту не мае ч^ко! закoнoмipнoстi, а носить хвилепoдiбний характер.
Л1тература
1. Соколовский В.В. Гистохимическое исследование в токсикологии / В.В. Соколовский. - Л. : Медицина, 1971. - 163 с.
2. Изачик Ю.А. Оценка репаративной способности тонкой кишки при целиакии у детей по по содержанию ДНК и РНК в ядрах этероцытов / Ю.А. Изачик, Н А. Изачик // Педиатрия. - 1991. - № 9. - С. 52-56.
3. Марцинкевич Л. Д. Некоторые особенности развития слизистой оболочки тонкой кишки человека и крысы / Л.Д. Марцинкевич, Р.Э. Гарсия Родригес // Архив анатомии гистологии и эмбриологии. - 1983. - № 10. - С. 7579.
4. Горальський Л.П. Деяю аспекти riстoхiмi! оргашв i тканин у сшьськогосподарських тварин / Л.П. Горальський, О.М. Клименко, Л.П. Камшська // Науковий вюник Львiвськo! державно! академп ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького. - 2001. -Т. 3, № 3. - С.31-34.
5. Баевский Р.М. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / Р.М. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. - М. : Наука, 1984. - 222 с.
6. Пирс Э. Гистохимия теоретическая и прикладная / Э. Пирс. - М. : Издательство иностранной литературы, 1962. - 962 с.
Summary Tybinka A.M. tybinka@rambler.ru Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj CONNECTION OF AMOUNT OF NUCLEIC ACIDS IS IN KERNELS OF EPHITHELIAL CAGES OF INTESTINE OF CHICKENS WITH DIFFERENT TYPE OF AUTONOMOUS NERVOUS SYSTEM
In the kernels of ephithelial cages of mucus shell to the intestine of chickens with the different type of autonomous balance determined the relative area of all nucleic acids and separately DNA. Discovered thus, that total tone sympathetic and parasympathetic departments of the autonomous nervous system had for certain a high influence on the size of these indexes. Chickens with high likable tone have higher values of both indexes in a thin bowel and their less size in a colon. Dynamics of every index along does not have an intestine clear conformity to law, but carries undulating character.
Key words: types of the autonomous adjusting, ephithelial cages to the intestine of chickens, nuclear DNA, nuclear RNA.
Стаття надшшла до редакцИ 17.09.2010
152
