Chickens have features of structure of intestinal paries with different integrating tone of autonomous centers Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619:611.8:636.5

Тнбшка А.М.*, к.ве.н., доцент, [email protected]

Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

iмет С.З. Гжицького

ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ КИШКОВО1 СТ1НКИ У КУРЕЙ З Р1ЗНИМ 1НТЕГРУЮЧИМ ТОНУСОМ АВТОНОМНИХ ЦЕНТР1В

У дорослих курей однорiчного eixy еияеили, що структура слизоеог та м 'язоеог оболонок кишкоеог стшки еiрогiдно обумоелена типологiчними особлиеостями автономног регуляцп функцт е органiзмi птищ. Характер та ттенсиетсть еплиеу ттегруючого тонусу аетономних центрiе мае пеет еiдмiнностi е рiзних еiддiлах кишкоеого тракту. У слизоет оболонщ при пееному тит аетономного тонусу быьша ктьтсть келихоподiбних клтин поеднуеться з гх меншою площею. А у показниках м'язоеог оболонки (за еинятком поздоежнього шару м 'язiе прямог кишки) цшкоеита перееага належить курям з чтко еираженим симпатичним тонусом.

Ключовi слова: кишечник курей, слизоеа оболонка кишки, келихоподiбнi клтини, м 'язоеа оболонка кишки, тонус аетономних центрiе.

Вступ. До юнця ембрюнального розвитку майже Bci органи травлення у курей мають будову типову для доросло! птищ, у яко! спостер^аеться вщносна стабшьшсть морфофункщональних характеристик [1]. Вжова динамжа пстолопчних та гiстохiмiчних показниюв кишечника значною мiрою обумовлена шдивщуальними особливостями птищ [2, 3] та специфжою !х ращону [4]. Виявлено, що тканинна диференщащя i пролiферативнi процеси кишкового ештелш у птищ тюно пов'язаш з формуванням нервових структур стшки кишки [5]. Проте у науковш лiтературi не вщображено даних, яю б характеризували зв'язок мiж онтогенетичним становленням тонусу в центрах автономно! нервово! системи (АНС) курей та структурними особливостями !х кишково! стiнки. Це i стало метою дано! роботи.

Матерiал i методн. Дослiдження проводили на 33 дорослих однорiчних курях кросу «1за-Браун», якi були вiдiбранi за принципом аналопв у промисловому птахiвничому господарствг Методами електрокардiографiчного та варiацiйно-пульсометричного дослщження [6], всю птицю подiлили на двi групи: симпатотонiкiв (СТ) - 16 курей та симпато-нормотоншв (СТ-НТ) - 17 курей. Шсля забою курей, з !х кишечника вщбирали зразки кожно! кишки i фжсували !х у фiксаторi Карнуа, з наступною заливкою у парафiн. Отримаш зрiзи фарбували згiдно загальноприйнятих методик: гематоксилш-еозином, за Ван-Гiзон та реактивом Шифа [7]. Пiд час морфометри визначали: кiлькiсть келихоподiбних клiтин, що припадають на одну ворсинку, середню площу однiе! келихоподiбно! клiтини, товщину колового та поздовжнього шарiв м'язово! оболонки. Статистичнi розрахунки проводили з використанням

* Науковий консультант - д.мед.н., професор Кононенко В.С.

Тибшка А.М., 2009

282

комп'ютерних програм на основi 200 визначень кожного показника по кожнш кишщ

Результати дослщження. На основi кiлькiсного та морфометричного ан^зу гiстопрепаратiв виявлено вiрогiдно високий зв'язок мiж типом автономно! регуляци функцiй та дослiджуваними показниками. Так, встановлено, що у дванадцятипалiй кишщ кшьюсть келихоподiбних клiтин (табл. 1), яю припадають на 1 ворсинку, е бiльшою у курей СТ (94,5±0,72). У курей СТ-НТ 1х кiлькiсть е на 11 клiтин меншою (83,5±0,66), (Р<0,001). У порожнiй кишцi рiзниця мiж групами птицi знижуеться до 3,2 кл^ин на одну ворсинку, зi збереженням домiнування на сторош курей СТ (101,5±0,55 i 98,3±0,67), (Р<0,05). Перехiд до клубово! кишки супроводжуеться змщенням переваги у величиш даного показника вiд курей СТ до СТ-НТ. При цьому рiзниця мiж ними зростае до 8,9 (Р<0,001), а абсолютнi значення становлять вщповщно 113,3±0,72 та 122,2±0,96 келихоподiбних клiтин. У товстому вiддiлi кишечника, як i в кiнцi тонкого, птиця з нормотошчним акцентом в автономнш регуляци переважае птицю з ч^ким домiнуванням симпатичного вiддiлу. У слшш кишцi, порiвняно з клубовою, ця перевага зростае i становить 10,1 кл^ин (81,7±0,76 та 71,6±0,58) (Р<0,001). Проте у прямiй кишщ вщмшносп мiж групами суттево вирiвнюються - до 3,6 клiтин (88,2±0,65 та 84,6±0,55) (Р<0,05).

Отже, при обох типах АНС динамiка кшькосп келихоподiбних клiтин одше1 ворсинки мае хвилеподiбний характер, переломним моментом якого е змша тонко! кишки на товсту, де спостер^аеться суттеве зниження величини показника на фош його стабшьного зростання в обох 11 вщдшах. Це свiдчить про адаптацшний вплив iнтегруючого тонусу автономних центрiв на особливостi травлення рiзних дшянок кишечника.

Таблиця 1

Характеристика келихоподiбних кл1тин окремих кишок курей, п=200 (М±т)._

Показники Назви кишок

Дванадцят-ипала Порожня Клубова Слша Пряма

Кшьшсть келихопод1бних клгшн на 1 ворсинку, шт СТ 94,5±0,72 101,5±0,55 113,3±0,72 71,6±0,58 84,6±0,55

СТ-НТ *** 83,5±0,66 * 98,3±0,67 *** 122,2±0,96 *** 81,7±0,76 * 88,2±0,65

Площа 1 келихопод1бно1 • 2 клггини, мкм СТ 75,8±1,18 84,6±1,28 123,4±1,26 135,6±1,37 138,5±1,59

СТ-НТ *** 85,0±1,17 ** 92,6±1,19 *** 108,8±1,43 *** 115,5±1,15 *** 120,7±1,49

Примтка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.

Цiлком протилежний принцип залежностi вщ типологiчних особливостей АНС спостерiгаеться у площi однiе1 келихоподiбно1 клiтини. Даний показник,

283

на вщмшу вщ попереднього, на початку та в середиш кишечника (у дванадцятипалш i порожнш кишках) характеризуемся бiльшими значеннями у курей СТ-НТ, а в кшщ кишечника (у клубовiй, слших та прямiй кишках) - у курей СТ. При цьому у дванадцятипалш кишщ птиця схильна до симпатотони (75,8±1,18 мкм2) поступаеться птищ з нормотошчним ухилом (85,0±1,17 мкм2) на 9,2 мкм2 (Р<0,001). У порожнш кишщ перевага першо! групи (92,6±1,19 мкм2) над другою (84,6±1,28 мкм2) дещо знижуеться i становить 8 мкм2 (Р<0,01). У клубовi кишцi, разом зi вже згаданою ротацiею домшуючо! групи (123,4±1,26 мкм2 i 108,8±1,43 мкм2), спостерiгаеться також суттеве зростання рiзницi мiж групами - до 14,6 мкм2 (Р<0,001). У слшш кишцi перевага курей СТ (135,6±1,37 мкм2) над СТ-НТ (115,5±1,15 мкм2) продовжуе збiльшуватися - до 20,1 мкм2. Пряма кишка характеризуеться зниженням домшування одше! групи птищ над шшою до 17,8 мкм2 (138,5±1,59 мкм2 та 120,7±1,49 мкм2) (Р<0,001).

Представленi данi констатують постiйну позитивну динамiку середньо! площi одно! келихоподiбно! клiтини вздовж кишечника. Оскшьки цей процес спостерiгаеться в обох групах птищ i вiдрiзняеться лише кiлькiсним вираженням, то це свщчить про його загально бюлопчний характер та пiдкреслюе його важливкть для травлення.

Аналiзуючи м'язову оболонку кишечника (табл. 2), бачимо, що тип автономного регулювання функцш подiбно проявляеться у окремих И шарах (коловому та поздовжньому) i мае певш особливостi у рiзних дшянках кишково! трубки. На початку тонкого вщдшу (у дванадцятипалiй кишцi) товщина колового шару м'язiв е найбшьш близькою за значенням у курей СТ (276,5±3,62 мкм) та СТ-НТ (255,5±1,81 мкм). Перевага у 21 мкм належить першiй групi i е статистично не вiрогiдною. Порожня кишка збшьшуе домiнування курей СТ (245,0±2,17 мкм) над СТ-НТ (210,6±2,64 мкм) до 34,4 мкм i робить И статистично вiрогiдною (Р<0,01). У кiнцi тонкого вiддiлу (клубовш кишцi) рiзниця мiж групам птищ та И вiрогiднiсть зростають до максимуму 90,8 мкм (Р<0,001) i вiдповiдно становлять (396,6±2,17 мкм 305,8±4,11 мкм). Перехiд з тонкого вщдшу кишечника у товстий, супроводжуеться зменшенням рiзницi мiж групами. Так у слшш кишщ кури СТ (418,3±5,74 мкм) переважають СТ-НТ (370,8±4,49 мкм) на 47,5 мкм, що для дано! кишки е статистично не вiрогiдним. Пряма кишка, хоча i характеризуеться ще меншою рiзницею мiж групами (38,2 мкм), проте остання виявляеться статистично вiрогiдною (Р<0,05). При цьому бiльшi значення також залишаються на боцi птицi з вищим тонусом симпатичного вiддiлу АНС (484,1±2,53 мкм; 445,9±3,22 мкм).

Таким чином бачимо, що у кожнш грут птицi на фонi постiйного зростання товщини колового шару м'язiв вздовж кишечника, порожня кишка характеризуеться !! зменшенням. Це, очевидно, е необхщним для забезпечення певного типу перистальтичних рухiв цiе! дiлянки i направлених на забезпечення оптимальних параметрiв травлення в нш.

Товщина поздовжнього шару м'язiв у бiльшiй частинi кишечника мае вищi значення у птищ з чпташе вираженим тонусом симпатичних центрiв. I лише в кшщ кишково! трубки (у прямш кишщ) перевагу отримують кури з нормотошчним ухилом АНС. Характеризуючи динамiку даного показника у

284

ю 00

0

01

о и о Я я s

я о

(Я W Й о

(Я *

я er о

TI

о

В

£ тз

я

43 sa

С св Я

4

S

^ о

а

KJ

• С

Ъ Я а

Sc

я ъ о с

св Cd о

(Я

о

и я

w О (Я

Sc :

►5 ^ о

р я э

(В с о

tí S! °

° S cri я о о

о ¡± я

с w

нн w"

►3 я

Р 12 Я Sa Я X

(Л

f¡'

S'

р X я я Ё

а

„ о

Ей °

п^ р

оч 3

w я (В

Я о 2 2 ев ^ Я

^ er

^ В

я р

о « «

S'

er

s.

о'

н er

8 я

я «

р

H р

я'

H (В

я

о Я (Я

я.

о'

H er

(Л Я

и я

(Я

(Л

о 43

о

_ СГ|

11 w m

S. ев я д

g р

я н

(В

4

^

5 л о ч о

H

о

я

^

о

^

ё

s

я о 2 Я Я X

ТЗ Сн

"С s

н

О о

0

01

и я

(Я

о о

á

р

о U Я w О (Л

о.

H р

sa w о w о.

0

01

о и о я

о «

«

я В я о w о.

о н

я' «

я

Сн W

G р (В О

43 ¿3

е з

S 2

"С я

m Р

О

н *

JTB

Я .43 « Я

р

я ^

л

СВ w СО

Я ^

•О „

£S » „

^ ТЗ w

S SS

о р

н G

sa н о 43 Я

w я

и 43

я w я

я

(В

w я о 5

о 5

о

и 5

m

S'

Sa Я

о «

«

я В

(В Л

я я

0

01

о

Я н о s

<Т> р

§ 8

О

(В

« й о ^

S д S S

« «

Р 8

>я

и « о Р

я я |_|

Яс о ев

Sa ^

н о w

В я я.

я о w Й О

w *

я

сг о ч о

р

Я гл 8 "в

§ к

§

ч

л о

о

'л

*

*

л о

* * *

л о

о о

Товщина ПОЗДОВЖНЬОГО шару м 'я ив. мкм Товщина кодового шару м 'я ив. мкм Показники

X О н Н О н X О н Н О н

(Л и> о\ н- о "ю * (Л 00 Чл Н-© Ъо к» (Л (Л Чл н- Ъо к» ОЧ Чл Н-и> ОЧ к» Дванадця-типала Назви кишок

(Л ю "ю Н- (Л 4^ Чо Н- V 00 к» о о\ н- ю о\ * к» 4^ (Л О н- ю Порожня

о и) Ъо Н- Ъо 00 о 00 V н- V ЧО и) о (Л Ъо Н-1—1 * 1—1 * * и) ЧО ОЧ ОЧ Н-ю Клубова

о\ о\ н- о "ю * 00 о\ н- Чл ОЧ и) о Ъо Н- V ЧО 4^ 00 Ч*) Н- (Л Слша

и) ^ Ч*) Н- Ч*) и) * К» ^ Чо н-V 4^ 4^ (Л Чо Н-и> Чо к» * 4^ 00 ьР К» Чл Пряма

о

я ■в

л 2 В

и я в

В

о

я я

■в

л ВС

2 Я 2

к» о о

ч к ^ с

О л

2 о Р о

£

2 о о Я

« » » ч ,

ООО

5.5

Д 1-0

5° 00

¡а о

Кс Ч К

2 о "О

•В-о 2 л н "О

в л

3.

в о

я

15 ш В В Я в

а ш О 03 О.

о ол о

и

о в Я В

5° с

<т> а

й к

° ^ 2

ПЯ о

Н ^ 2

¿и «

И 2 д ё

К Й

К с

я к

в

с

/-ч

Чо А

^ н 1 2 Я я

2 н К

Шс Р

5 2». Я й о

Сг1

в

а я к

(В

(В

X о й о

я

си 43 (В (Я

я

В

£ 43

М/С

ЁГ г

00

ОЧ £

Чл

ОЧ

Н Ш о * Я оо И 00 О ч о

о н я л я о

(Я

о ч

Ё Я

я

?! чо О

Н- й

Яс оо л

2 5

ОЧ

н о

(Я о н

к „

Яс «

Я ~ о

2 ^

-а 5°

В « ^ о

3 *

№ НН

о Я

¡а ев

о н

Н р

О)

Й

я

с ¡»

ю

х р

» 2 Я Я

3 г3

Л 43 Яс^ ^

я 2

р з

3 8 О

Н Я й

<1

ОЧ

ОЧ

Н-о Чо

(Я

43

Я

о

он'

я р

о Я

о 2 °° о

н

СБ

ЧО 43

Ч" 2 5°

й СТ>

Я ^ 2 (г ^ о ¡а

Я >-• ё V-

£ Я ^ С К> ¡а

Я Й 2

ч 43 Я ^ >тЗ Я

ч

о

^00 я

Чл я

н- о

о 2

Ъо ^

о

и

2 я

« 2 В (В

л

Я (В Я Я

43

(В

(Л

я

О! Р

Я С Я

О

н

(В Й ¡а

ё о.

я я В я я

й

№ я

Н- ^

о м ^ р

чо д Й

Я

Й О! 43 ^

И Н Й Р Я §

К нн

Яс О

о №

В

О!

о\ (Л " о

^ О

(Я

оо

2 ^ 3 д

43

Я о 5 ^

я о

к- *

Ее 8 § §

В * с

я

(В

<п

С йа н Я

я I р 5 ^ £с

2 Я

а в В.

^ 43 о я

^ п

^ Н

цшковита перевага належить курям з ч^ко вираженим симпатичним тонусом.

Л1тература

1. Кононский А.И. Закономерности химической архитектоники органов пищеварительной системы в онтогенезе / А.И. Кононский // Актуальные проблемы развития человека и млекопитающих. Труды Крымского медицинского института. - Симферополь, 1983. - Т. 101. - С. 132-133.

2. Жарова Е.Ю. Возрастная макромикроморфология толстого кишечника кур кросса «Иза-Браун»: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. биол. наук : спец. 16.00.02 "Патология, онкология и морфология животных" / Е.Ю. Жарова. - Ульяновск, 2008. - 19 с.

3. Касаткина Н.Е. Возрастная морфология желудочно-кишечного тракта цыплят породы кросс-288 / Н.Е. Касаткина // Вопросы морфологии домашних животных. - Ульяновск, 1979. - С. 40-43.

4. Багнюк К.А. Возрастные особенности гистохимии кишечника цыплят в связи с рационом / К.А. Багнюк // Вопросы морфологи домашних животных. -Ульяновск : Ульяновский сельскохозяйственный институт, 1979. - С. 43-44.

5. Соколов В.И. Пролиферативные процессы и цитохимические особонности кишечного эпителия цыплят / В.И. Соколов, Р.Н. Чукаловская // Морфология сельскохозяйственных животных : сборник научных трудов. - Л., 1980. -Вып. 60. - С. 74-78.

6. Баевский Р.М. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / Р.М. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. - М. : Наука, 1984. - 222 с.

7. Меркулов Г.А. Курс патологической техники / Г.А. Меркулов. - Л. : Медицина, 1969. - 423 с.

Summary Tybinka A.M. [email protected] Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj CHICKENS HAVE FEATURES OF STRUCTURE OF INTESTINAL PARIES WITH DIFFERENT INTEGRATING TONE OF AUTONOMOUS CENTERS

For the chickens of one-year age discovered that the structure of mucus and muscular shells of intestinal wall for certain is conditioned features as an autonomous adjusting offunctions in the organism of bird. Character and intensity of influence of integrating tone of autonomous centers to a great extent depends on the area of intestine. In a mucus shell at the certain type of autonomous tone the greater amount of goblet cells is combined with their less area. And in the indexes of muscular shell (except for the longitudinal layer of muscles of rectum) total advantage belongs to the chickens with the sharply expressed likable tone.

Key words: intestine of chickens, mucus shell of bowel, goblet cells, muscular shell of bowel, tone of autonomous centers.

Стаття надшшла до редакцИ 16.04.2009

286