CC BY
8
УДК 619:611.8:636.5
Тибшка А.М., к.вет.н., доцент, tybinka@rambler.ru Кононенко В.С., д.мед.н., професор ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
ЗАЛЕЖН1СТЬ В1ДНОСНИХ ПОКАЗНИК1В СТ1НКИ КИШЕЧНИКА КУРЕЙ В1Д АВТОНОМНОГО ПРОФ1ЛЮ IX ОРГАН1ЗМУ
У курей етом один рт еияеили, що типологiя аетономног регуляцп функцт гх оргатзму прояеляеться у еiдносних показниках слизоеог та м 'язоеог оболонок кишкоеог сттки. 1нтенсиетсть та характер прояеу типу аетономног нереоеог системи мае значш особлиеостi у рiзних дыянках кишечника. Ыдношення доежини ворсинок до глибини крипт у быьшт частиш кишечника е еищим у курей, схильних до нормотошг, проте еiдношення тоещини колоеого шару м 'я3ie до поздоежнього, наепаки, е основному перееажаеу птиц з чтко еираженим симпатичним тонусом.
Ключовi слова: тонус аетономних центрiе, кишечник курей, слизоеа оболонка кишки, м 'язоеа оболонка кишки.
Вступ. Онтогенетичне становлення морфофункщональних показниюв травно! систем курей визначаеться як особистими характеристиками геному [1, 2], так i умовами вирощування птищ [3], що в сукупност обумовлюе шдивщуально-типолопчш параметри травлення i значною мiрою визначае господарсько корисш характеристики птищ, як грунтуються на !! здатност перетравлювати та всмоктувати поживш речовини корму. Загальна структура травно! системи ембрюна перед вилупленням е майже такою ж, як i у доросло! птищ [4, 5]. При цьому, розвиток кишково! стшки в щлому та !! окремих компонент знаходиться у тюному зв'язку з формуванням нервових структур кишечника [6]. Однак, науковцями дуже мало уваги придшяеться вивченню впливу на даний процес типолопчних особливостей автономно! нервово! системи (АНС), що i стало метою нашо! роботи.
Матерiал i методи. Дослщження проводили у птахiвничому господарствi, де за принципом аналопв вiдiбрали 33 дорослих курки (вжом 1 рш) кросу «1за-Браун». У цш групi птицi провели iндивiдуальне електрокардiографiчне дослiдження, результати якого опрацювали методом варiацiйно!' пульсометрi!' за Р.М. Баевським [7] i на !х основi всю птицю подiлили на двi групи: симпатотонiкiв (СТ) - 16 курей та симпато-нормотоншв (СТ-НТ) - 17 курей. Шсля забою курей з !х кишечника вiдбирали зразки кожно! кишки i пiсля фксаци у фiксаторi Карнуа заливали у парафш. Готовi зрiзи фарбували згщно iз загальноприйнятими методиками: гематоксилiн-еозином за Ван-Лзон та реактивом Шифа [8]. Пщ час морфометрi! на основi середнiх значень показникiв визначали двi похiднi величини: вiдношення довжини ворсинок до
© Тибшка А.М., Кононенко В.С., 2009 322
глибини крипт та вщношення товщини колового шару м'язово! оболонки кишечника до товщини И поздовжнього шару.
Результати дослщження. На основi проведених розрахунюв виявили, що вщношення довжини ворсинок до глибини крипт кишечника курей вiдрiзняeться як в окремих дшянках кишечника, так i у рiзних груп птищ (мал. 1). З представленого графжа бачимо, що у бiльшiй половиш кишечника даний показник е вищим у курей СТ-НТ. Так у дванадцятипалш кишцi вони переважають птицю СТ на 1,14 одиницi. Причому для курей СТ ця кишка характеризуеться найвищим значенням дослщжуваного вщношення (4,25) порiвняно з iншими кишками. Птиця СТ-НТ досягае максимальних значень у порожнш кишцi 6,03 в той час, як у шшш грут показник знижуеться до 3,97, тобто рiзниця мiж групами зростае до 2,06. У наступнш кишщ (клубовiй) спостерiгаеться як зменшення даного вщношення в кожнш групi птищ - до 5,01 i 3,3 вщповщно, так i рiзницi мiж ними - до 1,68. Слша кишка майже зрiвнюе показники в обох групах птицi, знижуючи перевагу курей СТ-НТ над СТ до 0,1. Пряма кишка, на вщмшу вщ решти кишечника, характеризуеться переходом переваги у значеннях даного показника до курей СТ, яю перевищують СТ-НТ на 0,69.
Представлена динамжа вщношення довжини ворсинок до глибини крипт кишечника курей у поеднанш з !х абсолютними показниками вказуе на те, що вздовж кишечника зниження висоти ворсинок проходить бшьш виражено, шж зменшення глибини крипт. Залежшсть цього процесу вщ iнтегруючого тонусу автономних центрiв е достатньо сильно вираженою у тонкому вiддiлi кишечника i значно слабше - у товстому вщдЫ, що, очевидно, пов'язано iз поступовим зниженням iнтенсивностi процесiв травлення та асимшящ! поживних речовин у кшцевих вiддiлах кишечника.
Рис. 1. Вщношення довжини ворсинок до глибини крипт кишечника курей
Наступний показник вщображае вщношення товщини колового шару м'язово! оболонки кишечника до товщини И поздовжнього шару (мал. 2). На противагу попередньому вщношенню, у цього майже у всьому кишечнику бiльшi значення належать птищ з вираженим симпатичним тонусом (СТ).
323
Винятком тут е дванадцятипала кишка, де дуже незначну перевагу (0,04) мають кури, схильш до нормотони (СТ-НТ). У наступних двох кишках спостер^аеться поступове зменшення величини цього стввщношення та зростання рiзницi мiж групами, яка у порожнш кишцi збiльшуеться до 0,26, а у клубовш кишцi стае максимальною - 0,71 i поеднуеться з мммальними значеннями дослiджуваного показника - 3,66 у СТ та 2,95 у СТ-НТ. Слша кишка, навпаки, характеризуеться найбшьшими значеннями показника (4,94 i 4,84) та дуже незначною рiзницею мiж ними - 0,1. У прямш кишцi знову вiдмiчаеться зниження величини спiввiдношення та збшьшення рiзницi мiж групами птищ - до 0,56.
Отже, порiвняно з абсолютними значеннями товщини колового та поздовжнього шарiв м'язiв кишково! стiнки, у яких спостерiгаеться загальна тенденцiя до зростання !х показниюв, у спiввiдношеннi цих шарiв прослщковуеться зворотна динамiка. Це обумовлено бшьш iнтенсивним збiльшенням товщини поздовжнього шару м'язiв порiвняно з коловим. Стутнь залежностi цього процесу вiд типу АНС визначаеться дiлянкою кишки, мае хвилеподiбний характер i направлений, на наш погляд, на забезпечення необхщних для кожно! групи птицi параметрiв перистальтики та швидкостi просування корму по кишечнику.
Пряма Слша Клубова Порожня
3,25
13 СТ-НТ СТ
3,81
4,84 J 4,94
2,95
< 3,66 3,52 3,78
Дванадцятипала
4,77 А 4,73
5
0
1
2
3
4
Рис. 2. Вщношення товщини колового шару м'язовоУ оболонки кишечника до товщини н поздовжнього шару
Висновки. 1. Типолопя автономно! регуляцi! функцiй в органiзмi птицi вiдображаеться у вiдносних показниках слизово! та м'язово! оболонок стшки !х кишечника.
2. Iнтенсивнiсть та характер прояву типу АНС мае значш особливост у рiзних дiлянках кишечника.
3. Вщношення довжини ворсинок до глибини крипт у бшьшш частиш кишечника е вищим у курей, схильних до нормотони, проте вщношення товщини колового шару м'язiв до поздовжнього, навпаки, в основному переважае у птищ з ч^ко вираженим симпатичним тонусом.
Л^ература
1. Касаткина Н.Е. Возрастная морфология желудочно-кишечного тракта 324
цыплят породы кросс-288 / Н.Е. Касаткина // Вопросы морфологии домашних животных. - Ульяновск, 1979. - С. 40-43.
2. Жарова Е.Ю. Возрастная макромикроморфология толстого кишечника кур кросса «Иза-Браун»: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 16.00.02 "Патология, онкология и морфология животных" / Е.Ю. Жарова. - Ульяновск, 2008. - 19 с.
3. Багнюк К.А. Возрастные особенности гистохимии кишечника цыплят в связи с рационом / К.А. Багнюк // Вопросы морфологии домашних животных. -Ульяновск: Ульяновский сельскохозяйственный институт, 1979. - С. 43-44.
4. Кононский А.И. Закономерности химической архитектоники органов пищеварительной системы в онтогенезе / А.И. Кононский // Актуальные проблемы развития человека и млекопитающих. Труды Крымского медицинского института. - Симферополь, 1983. - Т. 101. - С. 132-133.
5. Шестаков А.В. Гистологическое строение толстого кишечника цыплят / А.В. Шестаков // Макро-микроморфология и гистохимия сельскохозяйственных животных в сравнительно-видовом и возрастном аспектах: сборник научных трудов. - Омск, 1987. - С. 69-74.
6. Соколов В.И. Пролиферативные процессы и цитохимические особенности кишечного эпителия цыплят / В.И. Соколов, Р.Н. Чукаловская // Морфология сельскохозяйственных животных: сборник научных трудов. - Л., 1980. -Вып. 60. - С. 74-78.
7. Баевский Р.М. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / Р.М. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. - М.: Наука, 1984. - 222 с.
8. Меркулов Г.А. Курс патологической техники / Г.А. Меркулов. - Л.: Медицина, 1969. - 423 с.
Summary
Tybinka А^. tybinka@rambler. ru, Kononenko V.S. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj DEPENDENCE OF RELATIVE INDEXES OF WALL OF INTESTINE OF CHICKENS IS ON AUTONOMOUS TYPE OF THEIR ORGANISM For chickens it was found out one year by age, that the different types of the autonomous adjusting of functions of their organism were represented in the relative indexes of mucus and muscular shells of intestinal paries. Intensity and character of display as an autonomous nervous system has substantial differences in the different areas of intestine. Attitude of length of hairs toward the depth of crypt in greater portion of intestine is higher for chickens feel like normal tone, however much attitude of thickness of circular layer of muscles toward longitudinal vice versa mainly prevails for a bird with the expressly expressed sympathetic tone.
Key words: tone of autonomous centers, intestine of chickens, mucus shell of bowel, muscular shell of bowel.
Стаття надшшла до редакцИ 16.04.2009
325
