CC BY
9
УДК: 619:611:636.5
Тибшка А.М., к.вет.н., доцент ([email protected]) ©
Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ПОР1ВНЯННЯ СТРУКТУРИ ТОНКО1 ТА ТОВСТО1 КИШОК КУРЕЙ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТСЯ Р1ЗНИМИ ТИПАМИ АВТОНОМНОГО БАЛАНСУ
Дослгджено еплие типолог1чних особлиеостей автономного тонусу на морфометричт показники слизоеог оболонки окремих егддглге та цшог кишки курей. Вияелено, що кури з1 сттким симпатичним тонусом мають стабшьну перееагу у глибин крипт та тоещиш еттел1ального шару слизоеог оболонки, а птиця з нормототчним нахилом аетономног регуляцИ' домтуе у тоещиш гг м 'язоеого шару. Особлиеостг зе 'язку кглькостг та доежини ворсинок з типом автономного балансу досить суттеео пое 'язан гз егддглом кишки.
Ключовi слова: кишка курей, слизоеа оболонка кишки, автономна нереоеа система, ворсинки, крипти, еттелш.
У процес вивчення будови окремих оболонок кишково! стшки було виявлено, що найбшьш динамiчно! структурою е слизова оболонка i особливо И епiтелiальний шар [1-3]. Це допомагае органiзмовi швидко пристосуватися до нових умов шнування, яю можуть проявлятися у рiзнiй кшькосп, структурi та якост корму i води (надлишок годiвлi, голодування) [4, 5], введенш в ращон рiзних поживних, стимулюючих речовин та лтв [6], впливi певних зовнiшнiх факторiв середовища [7]. При цьому формування пристосувальних реакцiй в кишщ може проходити двома шляхами. Перший - це розвиток лише функщонально! адаптаци без структурно! перебудови кишково! стшки. Другий тип - це морфолопчна адаптащя, яка поеднана з функщональною i насамперед стосуеться слизово! оболонки, яка може гшертрофуватися або атрофуватися у вiдповiдь на дш певних чинникiв. [8]. Проте поза увагою часто залишаються регуляторш механiзми цих процесiв, зокрема впливи з боку автономно! нервово! системи (АНС), що i стало метою ще! роботи.
Матерiал i методи дослщження. Дослiдження проводили на дорослих курях (вжом один рiк) кросу «1за-Браун», якi утримувалися в умовах промислового птахiвничого господарства. Методами електрокардiографiчного та варiацiйно-пульсометричного дослiдження [9] дослщну птицю подiлили на двi групи: симпатотошюв (СТ) - 16 курей та симпато-нормотошюв (СТ-НТ) -17 курей. Шсля забою у кожно! групи птицi вiдбирали зразки кишково! стшки, яю фiксували у фшсаторах Карнуа i Буена та заливали у парафш. На парафiнових зрiзах, якi фарбували за Ван-Гiзоном та гематоксилш-еозином [10], визначали: кiлькiсть та довжину ворсинок, глибину крипт, товщину епiтелiю i товщину м'язового шару слизово! оболонки. При цьому, для вивчення кожного
© Тибшка А.М., 2011
показника в сумi проводили по 200 визначень на рiзних препаратах. На основi показниюв окремих кишок визначали середш значення тонкого i товстого вiддiлiв та цшо! кишки. Результати дослiджень опрацьовували з використанням комп'ютерних статистичних програм.
Результати дослiджень вказують на те, що за бiльшiстю дослiджених показниюв у курей з рiзними типолопчними особливостями автономного тонусу спостерiгаються суттeвi вiдмiнностi мiж тонкою та товстою кишками (табл. 1).
Таблиця 1
Морфометричш показники слизово'' оболонки ргзних _вщд1л1в та цiло'l' кишки курей рiзних груп, (М±т)._
Назва кишки
Групи птищ
Тонка кишка
Товста кишка
Кишка в цшому
Кшьшсть ворсинок _штук/см2_
СТ
636,2±20,91
639,1±36,:
637,7±19,27
СТ-НТ
705,8±21,14*
629,9±29,31
667,9±17,52
Довжина ворсинок, мкм
СТ
926,2±10,79
599,7±4,24***
763,0±8,39
СТ-НТ
1087,3±11,01***
461,2±3,12
774,3±11,80*
Глибина крипт , мкм
СТ
237,6±2,31*
162,3±1,95***
200,0±1,97***
СТ-НТ
198,5±2,30
134,3±1,87
166,5±1,86
Товщина ештелш, мкм
СТ
34,6±0,21*
37,9±0,31***
36,3±0,18**
СТ-НТ
33,6±0,18
34,9±0,30
34,3±0,16
Товщина м'язового шару, мкм
СТ
41,3±0,29
35,5±0,32
38,4±0,23
СТ-НТ
42,9±0,35*
40,3±0,33***
41,6±0,25***
Примтка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.
При цьому, найменш достовiрнi вiдмiнностi мiж птицею рiзних груп спостер^аються в кiлькостi ворсинок слизово! оболонки. Так, середнi значення цього показника в тонюй кишцi у курей СТ (636,2±20,91 ворсинок) та СТ-НТ (705,8±21,14 ворсинок) вiдрiзняються на 69,6 ворсинок (Р<0,05) з дом^ванням у птицi друго! групи. Проте у товстш кишцi перевага переходить до курей iз симпатотонiчним типом автономного балансу (639,1±36,88 ворсинок), а птиця з пщвищеним тонусом парасимпатичних центрiв (629,9±29,31 ворсинок) поступаеться !м лише на 9,2 ворсинок. Дана рiзниця е статистично не достовiрною. Такими ж не достовiрними, хоча i дещо бiльшими - 30,2 ворсинок залишаються вiдмiнностi у кшькосп ворсинок мiж курми СТ (637,7±19,27 ворсинок) та СТ-НТ (667,9±17,52 ворсинок) на рiвнi цшо! кишки.
Подiбнi закономiрностi спостерiгаються i в довжиш ворсинок слизово! оболонки. Найбiльшi вщмшност мiж дослiдними групами птицi спостер^аються у тонкiй кишцi. Тут кури з вираженою симпатотонiею (926,2 ±10,79мкм) поступаються птицi, яка схильна до нормотони (1087,3±11,01 мкм) на 161,1 мкм (Р<0,001).У товстiй кишщ, навпаки, кури iз симпатотонiчним типом автономного тонусу (599,7±4,24 мкм) переважають птицю з симпато-нормотошчним типом (461,2±3,12 мкм) - на 138,4 мкм (Р<0,001). Вiдповiдно на рiвнi вае! кишки у дослщжуваних показниках проходить компенсацiя мiж тонкою i товстою кишками, на основi яко! рiзниця мiж групами птищ стае мiнiмальною - 11,3 мкм (Р<0,05), з незначною перевагою курей симпато-нормотонiкiв (774,3±11,80 мкм) над симпатотошками (763,0±8,39 мкм)
На вiдмiну вщ двох попередшх показниюв, значення глибини крипт у тонкш та товстш кишках i вiдповiдно в щлому органi характеризуються однотиповiстю зв'язку з типолопею автономних впливiв в органiзмi птицi i е стабiльно вищими у курей з чiтко вираженим симпатичним тонусом. При цьому вщмшност мiж групами птицi е максимально достовiрними. Так, у тонкiй кишщ глибина крипт укурей симпатотонiкiв (237,6±2,31 мкм) виявляеться на 39,0 мкм (Р<0,001) бiльшою порiвняно з птицею, у яко! тонус автономних центрiв змiщуеться в напрямку нормотонi! (198,5±2,30 мкм). У товстiй кишцi, разом iз зменшенням середньо! глибини крипт, проходить i пропорцiйне зниження рiзницi мiж дослiдними групами. Кури симпатотошки (162,3±1,95 мкм) переважають курей симпато-нормотошюв (134,3±1,87 мкм) на 27,9 мкм (Р<0,001).Показники цiло! кишки вiдповiдно займають промiжне мiсце мiж значеннями обох !! вiддiлiв i рiзниця мiж показниками симпатотонiчного типу автономного тонусу (200,0±1,97 мкм), тасимпато-нормотонiчному типу (166,5±1,86 мкм) становить 33,5 мкм (Р<0,001).
Подiбним зв'язком з типами автономно! регуляци характеризуеться i товщина епiтелiального шару слизово! оболонки, бiльшi значення якого також вщповщають курям з найбшьш вираженим симпатичним тонусом. У тонкш кишщ перевага птищ ще! групи (34,6±0,21 мкм) над птицею з пщвищеним тонусом блукаючих нервiв (33,6±0,18 мкм) е незначною i дорiвнюе 1 мкм (Р<0,05).У товстш кишщ домiнуюче становище птицi першо! групи (37,9±0,31 мкм) над курми друго! групи (34,9±0,30 мкм) збшьшуеться в тричi i становить 3,0 мкм (Р<0,001). Вiдповiдно середня товщина ештелш у цiлiй кишцi курей iз симпатотонiчним типом автономного тонусу (36,3±0,18 мкм) е на 2,0 мкм (Р<0,01) бiльшою нiж у птищ симпато-нормотошчним типом автономно! регуляци (34,3±0,16 мкм).
Аналiзуючи товщину м'язово! пластинки слизово! оболонки, бачимо, що на противагу двом останшм показникам вона в кожному вщдш кишки набувае бшьших значень у птищ з пщвищеним тонусом парасимпатичних центрiв. У тонкiй кишцi рiзниця мiж курми симпатотонiками (41,3±0,29 мкм) та симпато-нормотонiками (42,9±0,35 мкм) становить 1,6 мкм (Р<0,05). Це е менше шж у товстiй кишщ, де кури зi стiйким симпатичним тонусом (35,5±0,32 мкм) поступаються птищ з пщвищеним тонусом вагуса(40,3±0,33 мкм) на 4,8 мкм (Р<0,001). Середш значення цiло! кишки вказують, що перевага курей СТ-НТ (41,6±0,25 мкм) над курми СТ (38,4±0,23 мкм) становить 3,2 мкм (Р<0,001).
Висновки. 1. Типолопчш особливостi автономного тонусу характеризуються достовiрним зв'язком з морфометричними показниками слизово! оболонки окремих вщдшв та щло! кишки курей. 2. Кури зi стiйким симпатичним тонусом мають стабшьну перевагу у глибиш крипт та товщинi епiтелiального шару слизово! оболонки, а птиця з нормотошчним нахилом автономно! регуляцi! домiнуе у товщинi !! м'язового шару. 3. Представлеш морфологiчнi закономiрностi, очевидно, е структурним вiдображенням функцiональних можливостей слизово! оболонки направлених на забезпечення оптимальним параметрiв травлення при вщповщному типi сукупного тонусу автономних центрiв.
Лггература
1. Duke G.E. Gastrointestinalphysiologyandnutritioninwildbirds / G.E. Duke // ProceedingsoftheNutritionSociety. - 1997. - Vol. 56. - P. 1049-1056.
2. Booth C. Gutinstincts: thoughtsonintestinalepithelialstemcells / C. Booth, C.S. Potten // TheJournalofClinicallnvestigation. - 2000. - Vol. 105. - P. 1493-1499.
3. Ganz, T. Epithelia: notjustphysicalbarriers / T. Ganz // ProceedingoftheNationalAcademyofSciencesoftheUnitedStatesofAmerica. - 2002. -Vol. 99. - P. 3357-3358.
4. Bedford M.R. Interaction betweeningested feed and the digestive system inpoultry / M.R. Bedford // TheJournalofAppliedPoultryResearch. - 1996. - Vol. 5. -P. 86-95.
5. Аманова М.Б. Морфологическая адаптация пищеварительного трактаптицразличной пищевой специализации / М.Б. Аманова, Н.М. Мамедова // Экология и охранаокружающейсреды : II междунар. научн.-практ. конф., 1215 сент. 1995 г. : тезисыдокл. - Пермь, 1995. - Ч. 2. - С. 8-9.
6. Gabriel I. Difference sinthedigestivet ractchara cteristicsofbroi lerchickens fedoncompletepelleteddietoronwholewheataddedtopelletedproteinconcentrate / I. Gabriel, S. Mallet, M. Leconte / BritishPoultryScience. - 2003. - Vol. 44. - P. 283290.
7. Uni Z. Posthatch changesin morphology and function ofthes mallintes tinesinheavyand light-strainchicks / Z. Uni, Y. Noy, D. Sklan // PoultryScience. -1995. - Vol. 74. - P. 1622-1629.
8. Озолс А.Я. Адаптацияпищеварительнойсистемы / А.Я. Озолс, Т. А. Шешукова. - Рига: ин-тбиологииЛатвийскойакадемии наук, 1994. - 181 с.
9. Баевский Р.М. Математическийанализ сердечного ритма при стрессе/ Р.М. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. - М. : Наука, 1984. - 222 с.
10. Меркулов Г. А. Курс патологическойтехники / Г. А. Меркулов. - Л. : Медицина, 1969. - 423 с.
Summary Tybinka A.M. [email protected] LvivNationalUniversityofVeterinaryMedicine andBiotechnologiesnamedafterS.Z.Gzhytskyj COMPARISON OF STRUCTURE OF THIN AND THICK BOWELS OF CHICKENS WHICH ARE CHARACTERIZED BY DIFFERENT TYPES OF
AUTONOMOUS BALANCE
Influence of typology features of autonomous tone is investigational in the organism of chickens on the morphometric indexes of mucous membrane of separate areas and whole bowel. It is educed that chickens with sympathetictone have stable advantage in the depth of intestinalcryptand thickness of ephithelial layer of mucous membrane, and a bird with normotonic inclination of the autonomous adjusting prevails in the thickness of her muscular layer. The features of connection of amount and length of villiwith the type of the autonomous adjusting depend on the area of bowel.
Стаття надшшла до редакцИ 7.04.2011
