CC BY
12
УДК 636:612.3:636.5
Тибшка А.М., к.вет.н., доцент (tybinka@rambler.ru)© Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З. Тжицького
СУМАРНА К1ЛЬК1СТЬ КИШКОВИХ ВОРСИНОК У КУРЕЙ З Р1ЗНИМ ТИПОМ АВТОНОМНОГО ТОНУСУ
Використоеуючи методи електрокардюграфп та еар1ацшног пульсометра, у дорослих курей естаноеили тип ¡нтегруючого тонусу аетономних центр1е. У кожтй груш птиц еизначили сумарну тльтсть ворсинок слизоеог оболонки окремих кишок. Майже у есьому орган (за еинятком прямог кишки) перееага за даним показником належить курям з тдеищеним тонусом парасимпатичних центр1е.
Ключовi слова: кишкоеа стшка курей, ктьтсть ворсинок, аетономний тонус, тип аетономног регуляцп.
Характеризуючи OKpeMi шари кишково! стшки, можемо зазначити, що найбшьш активною !! частиною е слизова оболонка i особливо !! ворсинки [1-3]. У дорослих курей вони займають 78-80 % товщини стшки дванадцятипало! кишки [4]. Вжова динамжа структури слизово! оболонки рiзних дшянок кишки курей проходить подiбно. Так висота ворсинок одноденних курчат в напрямку вщ дванадцятипало! до слшо! кишок знижуеться з 310 до 190 мкм, а у мюячних курчат - з 639 до 490 мкм. [5, 6]. При цьому розвиток товсто! кишки у курей кросу "1за Браун" протжае найбшьш штенсивно протягом перших 14 дiб життя i до 150 добового вжу досягае оптимального рiвня морфолопчних показниюв. Слт кишки одноденних курчат анатомiчно вже е повшстю сформованими i мають довжину 3,81±0,18 см (права) i 4,03±0,20 (лiва). Перевага лiво! кишки над правою збер^аеться протягом всього життя. [7]. Метою ще! роботи було вивчення зв'язку мiж загальною кшькютю ворсинок в окремих кишках курей i типологiчними особливостями тонусу автономно! нервово! системи (АНС).
Матерiал i методи. Для дослiдження сформували групу дорослих курей (вжом 1 рш) кросу «1за-Браун», якi вирощенi в промислових умовах птахiвничого господарства. У кожно! курки провели запис електрокардюграми, яку опрацювали методом варiацiйно!' пульсометра за Р.М. Баевським [8]. Його результати дозволили роздшити птицю на двi групи: симпатотонiкiв (СТ) та симпато-нормотонiкiв (СТ-НТ), по 25 курей у кожнш. Пiсля забою птищ у кожнiй кишцi визначали !! довжину, окружнiсть, та кшьккть ворсинок на 1см2 !х стшки. Об'еднавши середш значення всiх показниюв, ми з'ясували загальну кiлькiсть ворсинок в окремих кишках, !х вщдшах та цiлому органi, а також вплив на цей показник типологи автономного балансу.
Результати дослщжень. Завдяки проведеним вимiрюванням та розрахункам, ми з'ясували, що сформований в процес шдивщуального розвитку певний тип штегруючого тонусу автономних центрiв по рiзному впливае на
© Тибшка А.М., 2011
загальну кшькють ворсинок в окремих кишках (рис. 1).
12-пала Порожня Клубова Слша (х 2) Пряма
Рис. 1. Кшьккть ворсинок слизовоТ* оболонки в окремих кишках курей.
Так, у дванадцятипалш кишцi перевага за даним показником знаходиться на бощ курей, у яких спостер^аеться пiдвищений тонус блукаючого нерва. Вiдповiдно на 5051,3 ворсинок виявлено менше у птицi, яка перебувае тд домiнуючим впливом симпатичних центрiв. У порожнiй кишцi домшування курей СТ-НТ не лише збер^аеться, а й суттево укрiплюеться, оскшьки рiзниця мiж групами птицi рiзко зростае (приблизно у чотири рази). Це на фош достовiрно високих вщмшностей за iншими показниками, вказуе на особливу чутливють структурних компонент ще! кишки до типологiчних особливостей автономно! регуляци функцiй. При цьому у порожнш кишцi кури СТ поступаються курям СТ-НТ на 22514,9 ворсинок. Зазначимо, що це е найбшьшою рiзницею мiж групами птищ у цiлiй кишцi. Клубова кишка, на противагу порожнш, характеризуеться мммальними вщмшностями у кiлькостi ворсинок слизово! оболонки на рiвнi вЫе! кишки. Тут перевага курей з нормотошчним ухилом також зберiгаеться, проте И виражешсть порiвняно з птицею симпатотошчного типу е незначною - 564,7 ворсинок.
На початку товсто! кишки (у шийках слiпих кишок) продовжуеться домшування курей СТ-НТ над курми СТ, причому рiзниця мiж ними за дослщжуваним показником знову збшьшуеться до 3402,2 ворсинок. Порiвнюючи обидвi слiпi кишки з клубовою варто зазначити, що в сумарна довжина перших е в два рази бшьшою шж в друго!, проте кiлькiсть ворсинок виявилася бiльшою в клубовш кишцi, що вказуе на рiзну направленiсть травних процесiв у цих кишках. Пряма кишка, як кшцева д^нка органу, руйнуе, встановлену попередшми
кишками, закономiрнiсть. Хоча вщмшносп мiж групами птищ не е надто високими, проте вищi значення кшькосп ворсинок слизово! оболонки вже належать курям iз симпатотошчним типом автономного балансу. Вони переважають курей з пiдвищеним тонусом парасимпатичних центрiв на 1601,7 ворсинок.
Проте, якщо проаналiзувати ситуацiю за сумарною кшькктю ворсинок окремо по кожному вщдш кишки та в цiлому по органу, то всюди перевага все ж таки буде на бощ курей iз нормотонiчним нахилом АНС (рис. 2).
350000
300000
§ 250000
к
к
Ц 200000 «
150000
л
ч
100000
50000 0
оболонки в окремих вщдшах та цiлiй кишщ курей.
Оскiльки всi дiлянки тонко! кишки мали однаковий принцип залежност вiд тиологi! автономних впливiв i у всiх бiльшi значення належали курям симпато-нормотонiкам, тому i в цiлому вiддiлi перевага цього типу над симпатотошчним типом птищ е досить вираженою - 28130,9 ворсинок. У товстш кишщ навпаки спостер^алась рiзнонаправлена залежнiсть дослiджуваного показника вщ iнтегруючого тонусу автономних центрiв. Тому в цiлому по даному вщдш кишки рiзниця мiж групами птищ е невеликою i кури СТ поступаються курям СТ-НТ на 1800,5 ворсинок. Вщповщно показники щло! кишки у курей iз симпатотошчним типом автономного тонусу вiдрiзняються вщ показникiв у птицi iз симпато-нормотонiчним типом автономних реакцiй на 29931,4 ворсинок.
На основi представлених даних можемо узагальнити, що пщвищення тонусу парасимпатичних центрiв у курей супроводжуеться збшьшенням числа ворсинок слизово! оболонки !х кишково! стiнки, тобто проходить збшьшення площi перетравлення та всмоктування поживних речовин корму, що, очевидно, повинно позитивно вщобразитися на процесах асимшяци цих речовин у кровоносне русло оргашзму.
Висновки. 1. У кишковш стiнцi курей спостер^аеться зв'язок мiж
343240,3
Тонка кишка Товста кишка Кишка в цшому
Рис. 2. Загальна кшьккть ворсинок слизовоТ*
типолопчними особливостями автономного тонусу та загальною кшькютю ворсинок слизово! оболонки. 2. Майже у всьому оргаш (за винятком прямо! кишки) перевага за даним показником належить курям СТ-НТ. 3. Найбшьш виражеш вщмшносп мiж групами курей спостер^аються у порожнш кишцi, а мммальш - у клубовiй кишщ.
Лiтература
1.Mayhew T.M. The striated brush border of intestinal absorptive epithelial cells: stereological studies on microvillous morphology in different adaptive states / T.M. Mayhew // Journal of Electron Microscopy Technique. - 1990. - Vol. 16. - P. 45-55.
2.Geyra A. Enterocyte dynamics and mucosal development in the posthatch chick / A. Geyra, Z. Uni, D. Sklan // Poultry Science. - 2001. - Vol. 80. - P. 776-82.
3.Marshman E. The intestinal epithelial stem cell / E. Marshman, C. Booth, C.S. Potten // BioEssays. - 2002. - Vol. 24. - P. 91-98.
4.Сидорова М.В. Возрастные гистологические показатели некоторых органов пищеварения у кур : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биол. наук : спец. 099 "Гистология" / М.В. Сидорова. - Москва, 1969. - 17 с.
5.Касаткина Н.Е. Некоторые возрастные изменения желудочно-кишечного тракта у цыплят породы Кросс-288 / Н.Е. Касаткина // Вопросы морфологии нервной системы животных. - Ульяновск : Ульянов. с.-х. ин-т. - 1976. - С. 22-24.
6.Uni Z. Small intestinal development in the young chick: crypt formation and enterocyte proliferation and migration / Z. Uni, A. Geyra, H. Ben-Hur, D. Sklan // British Poultry Science. - 2000. - Vol. 41. - P. 544-551.
7.Жарова Е.Ю. Возрастная макромикроморфология толстого кишечника кур кросса «Иза-Браун» : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биол. наук : спец. 16.00.02 "Патология, онкология и морфология животных" / Е.Ю. Жарова. - Ульяновск, 2008. - 19 с.
8.Баевский Р.М., Кириллов О.И., Клецкин С.В. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. - М.:Наука, 1984. - 219 с.
Summary Tybinka A.M. tybinka@rambler.ru Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
CHICKENS HAVE A TOTAL AMOUNT OF INTESTINAL CILIA WITH THE DIFFERENT TYPE OF AUTONOMOUS TONE
Using the methods of electrocardiography and variation-pulsometric, for grown chickens set the type of integrating tone of autonomous centers. In every group to the bird defined the total amount of cilia of mucus shell of separate bowels. Almost in all organs (except for a rectum) advantage after this index belongs to the chickens with enhance able tone of parasympathetic centers.
Рецензент - д.вет.н., проф. Коцюмбас Г.1.
