Вплив різної типології автономного тонусу на показники слизової оболонки кишечнику курей Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619:611:636.5

Тибшка А. М., д.вет.н., професор кафедри (E-mail: a.m.tybinka@gmail.com)0

Львгвський нацгональний утверситет ветеринарног медицины та б1отехнологт 1мен1 С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна

ВПЛИВ Р1ЗНО1 ТИПОЛОГП АВТОНОМНОГО ТОНУСУ НА ПОКАЗНИКИ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ КИШЕЧНИКУ КУРЕЙ

У дорослих курей кросу «1за-Браун» виявлено два типи автономного тонусу: симпатототю та симпато-нормототю. На основi проведених ггстологгчних та морфометричних до^джень доведено, що типологiчнi особливостi автономного тонусу проявляються у показниках окремих структурних частин слизовог оболонки кишечнику птищ. При цьому встановлено, що вздовж кишковог сттки проходить поступове зростання товщини епiтелiального шару. У курей-симпатотонтв цей процес проходить ттенсивтше порiвняно з курми-симпато-нормотонжами. Найбтьш виражеш вiдмiнностi цього показника у птиц рiзних груп спостерiгаються в ктц тонког кишки i особливо в ктц товстог кишки. Товщина м'язовог пластинки слизовог оболонки характеризуешься протилежною залежтстю вiд типологИ автономних впливiв. Це проявляеться в тому, що у вах кишках курам-симпато-нормотонжам вiдповiдають вищi значення цього показника порiвняно з симпатотонжами. Стльною ознакою обох показниюв е те, що на початку тонког кишки спостерiгаеться мiнiмальна i статистично не вiрогiдна рiзниця мiж групами птищ. Проте вздовж кишковог сттки вона поступово зростае.

Ключов1 слова: кури-симпатотонжи, кури-симпато-нормотонжи, кишечник курей, епiтелiальний шар, м'язова пластинка слизовог оболонки.

УДК 619:611:636.5

Тыбинка А. М., д.вет.н., профессор кафедры

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина

ВЛИЯНИЕ РАЗНОЙ ТИПОЛОГИИ АВТОНОМНОГО ТОНУСА НА ПОКАЗАТЕЛИ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ КИШЕЧНИКА КУР

У взрослых кур кросса «Иза-Браун» выявлено два типа автономного тонуса: симпатотонию и симпато-нормотонию. На основе проведенных гистологических и морфометрических исследований доказано, что типологические особенности автономного тонуса проявляются в показателях отдельных структурных частей слизистой оболочки кишечника птицы. При этом установлено, что вдоль кишечной стенки проходит постепенный рост толщины эпителиального слоя. У кур-симпатотоников этот процесс проходит интенсивнее по сравнению с курами-симпато-нормотониками. Наиболее выраженные различия этого показателя у птиц разных групп наблюдаются в конце тонкой кишки и особенно в конце толстой кишки. Толщина мышечной пластинки слизистой оболочки характеризуется противоположной зависимостю от типологии автономных воздействий. Это проявляется в том, что во всех кишках курам-симпато-нормотоникам соответствуют более высокие значения этого показателя по сравнению с симпатотониками. Общим признаком обоих показателей является то, что в начале тонкой кишки наблюдается минимальная и статистически не достоверная разница между группами птицы. Однако вдоль кишечной стенки она постепенно растет.

Ключевые слова: куры-симпатотоники, куры-симпато-нормотоники, кишечник кур, эпителиальный слой, мышечная пластинка слизистой оболочки.

© Тибшка А. М., 2015

108

UDC 619:611:636.5

Tybinka A. M., d.vet.n., associate professor Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine

THE INFLUENCE OF DIFFERENT TYPOLOGY OF AUTONOMOUS TONE FOR INDICATORS OF MUCOSA OF HENS' INTESTINE

The mature hens of «Isa Braun» cross was determined two types of autonomous tone: sympatotonic and sympato-normotonic. On the basis of carried out histological and morphometric researches it was proven that the typological peculiarities of autonomous tone manifests itself in the indicators of certain structural particles of mucosa in the hens' intestine. Herewith it was determined that the gradual increase of the thickness of epithelial layer along the intestine wall. In hens sympatotonics this process proceeds intensively in comparison with hens sympato-normotonics. The most expressed divergences of this indicator in poultry of different groups can be observed in the end of the small intestine and especially at the end of the colon. The thickness of muscle plate of mucosa is characterized by the opposite dependence from the typology of autonomous influences. This manifests in the fact that in all intestines of hens sympato-normotonics corresponds higher value of this indicator in comparison with the hens sympatotonics. The common feature of the both indicators is the fact that in the beginning of the small intestine can be observed minimal and statistically improbable difference between the groups of poultry. However, along the intestine wall it gradually grows.

Key words: hens sympatotonics, hens sympato-normotonics, intestines of hens, layer of epithelial, muscle plate mucosa.

Формування морфо-функщональних особливостей апарату травлення в процес росту оргашзму тварин визначасться як спадковими показниками, так i впливами зовшшнього середовища [1-3]. Найбшьш функщонально активною частиною кишково! стшки е !! слизова оболонка в цшому та ештелш зокрема. Вш швидко реагуе на змшу фiзико-хiмiчних параме^в корму та води: агрегатний стан, температуру, кшьюсть, перюдичносп надходження, вмют токсичних речовин, лшв та мiкроорганiзмiв [4, 5]. При коливанш вказаних показниюв у слизовш оболонщ розвиваються компенсаторно -адаптацшш процеси, яю направлен на максимально ефективне пристосування апарату травлення до нових умов юнування та забезпечення оргашзму необхщною кшьюстю енергетичних та пластичних матерiалiв [6, 7]. Також стан окремих оболонок кишково! стiнки регулюеться впливами зi сторони автономно! нервово! системи, яю визначаються поеднанням тонусу симпатичних та парасимпатичних центрiв. Дослiдження зв'язку мiж морфологiею слизово! оболонки кишечнику курей та типом автономного тонусу i стало метою дано! роботи.

Матерiал i методи. Дослщження проводили у промисловому птахiвничому господарсга, де за принципом аналогiв сформували групу однорiчних курей -несучок кросу «1за-Браун». Вся птиця була тддана електрокардiографiчному та варiацiйно-пульсометричному дослщженням [8], за результатами яких !! роздiлили на двi групи: симпатотонтв (СТ) - 16 курей та симпато-нормотоншв (СТ-НТ) - 17 курей. Пюля забою у кожно! групи птищ вiдбирали зразки кишково! стшки, яю фiксували у фiксаторах Карнуа та Буена з подальшою заливкою у парафш. Парафiновi зрiзи фарбували гематоксилшом i еозином та за Ван -Пзон [9]. На готових гiстопрепаратах визначали товщину епiтелiю i товщину м'язового шару слизово! оболонки окремих кишок, окремих вщдшв та цшого кишечнику.

109

Статистичне опрацювання результата дослщжень здшснювали комп'ютерною програмою «StatPlus 2008» на основi 200 визначень кожного показника на рiзних гiстопрепаратах. Вiрогiднiсть вiдмiнностей мiж групами птицi встановлювали на основi: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.

Результати дослiдження. Результати морфометричних дослiджень вказують на iснування зв'язку мiж величиною дослiджуваних показникiв та типолопчними особливостями автономного тонусу. Проанашзувавши товщину епiтелiального шару слизово! оболонки, яку визначали на рiвнi середньо! частини ворсинок, встановили, що вздовж всього кишечнику вона набувала найбшьших величин у курей-СТ (табл. 1). Також виявлено, що в краню-каудальному напрямку кишково! стiнки спостер^аеться поступове збiльшення товщини епiтелiю в обох групах птицi.

Таблиця 1

Товщина еп1тел1ю слизово!' оболонки кишечнику курей, мкм (М±т).

Назва кишки Кури-СТ Кури-СТ-НТ

Дванадцятипала 33,7±0,30 33,6±0,43

Порожня 33,9±0,33 33,5±0,31

Клубова 36,3±0,29* 33,6±0,34

Тонка кишка в цшому 34,6±0,21 33,6±0,18

Сл1ш (середнш показник дшянки основи) 36,4±0,38** 33,6±0,42

Пряма 39,3±0,47** 36,2±0,40

Товста кишка в цшому 37,9±0,31** 34,9±0,30

Кишечник в цшому 36,3±0,18* 34,3±0,16

При цьому, вiрогiднiсть вiдмiнностей мiж групами птищ е вiдсутньою в першiй половит кишечнику та зростае у його другш половит. Так, товщина ештелда у курей-СТ та СТ-НТ у дванадцятипалш кишцi вiдрiзняеться лише на 0,1 мкм, а в порожнш кишщ - на 0,4 мкм. Перехщ у клубову кишку (рис. 1) супроводжуеться суттевим збiльшенням рiзницi мiж групами птицi до 2,7 мкм (р<0,05). На рiвнi цшо! тонко! кишки бачимо, величина дослщжуваного показника у курей-СТ е на 1 мкм бшьшою нiж у курей -СТ-НТ.

На початку товсто! кишки (у основi слiпих кишок (рис. 2)) перевага одше! групи птищ над шшою продовжила тенденщю до зростання i становила - 2,8 мкм (р<0,01). Проте максимального значення вщмшносп мiж курми-СТ та СТ-НТ досягли у прямш кишщ - 3,1 мкм (р<0,01).

Рис. 1. Ештелш (а) ворсинок слизово'! Рис. 2. Ештелш (а) ворсинок слизово"! оболонки клубово"! кишки курки-СТ- оболонки слшо"! кишки курки-СТ-НТ. НТ. Ван-Пзон, х420 Ван-Гiзон, х420

110

В цшому у товстш кишщ товщина ештелда у курей -СТ та СТ-НТ вiдрiзняeться на 3,0 мкм (р<0,01), а в середшх показниках цiлого кишечнику - на 2,0 мкм (р<0,05).Анатзуючи товщину м'язово! пластинки слизово! оболонки кишково! стiнки (табл. 2), насамперед варто зазначити, що порiвняно з попередшм показником, вона характеризуеться протилежною залежшстю вiд типологи автономного тонусу i И бiльшi значення вздовж всього кишечнику вже належать курам-СТ-НТ. Найменш вираженими та статистично не вiрогiдними вiдмiнностi мiж групами птицi е в дванадцятипалш кишцi - 0,4 мкм.

Таблиця 2

Товщина м'язово*!* пластинки слизово*!' оболонки кишечнику курей, мкм (М±т)

Назва кишки Кури-СТ Кури-СТ-НТ

Дванадцятипала 36,8±0,35 37,2±0,45

Порожня 41,0±0,48 43,3±0,59*

Клубова 46,2±0,42 48,1±0,53*

Тонка кишка в цшому 41,3±0,29 42,9±0,35*

Стш (середнш показник дшянки основи) 33,3±0,52 39,1±0,41**

Пряма 37,7±0,30 41,4±0,50**

Товста кишка в цшому 35,5±0,32 40,3±0,33***

Кишечник в цшому 38,4±0,23 41,6±0,25**

У порожнш кишщ (рис. 3) цей показник суттево зростае до 2,3 мкм (р<0,05),

Рис. 3. М'язова пластинка (а) слизово**' Рис. 4. М'язова пластинка (а) слизово! оболонки порожньо! кишки курки- оболонки прямо! кишки курки-СТ-

СТ. Ван-Гiзон. х140 НТ. Ван-Пзон. х140

Вiдповiдно у цшш тонкiй кишцi величина дослiджуваного показника у курей -СТ та СТ-НТ в^^зняетъся на 1,6 мкм (р<0,05).

У товстш кишщ рiзниця в товщиш м'язово! пластинки слизово! оболонки курей рiзних типiв автономного тонусу суттево збшьшуеться. Це особливо проявляеться в слiпих кишках, де кури-СТ поступаються СТ-НТ на 5,8 мкм (р<0,01). У прямiй кишщ (рис. 4) ця рiзниця скорочуеться до 3,7 мкм (р<0,01). В цшому у товстiй кишщ величина дослщжуваного показника у курей-СТ-НТ е на 4,8 мкм (р<0,001) бшьшою нiж у СТ. На рiвнi середнiх показникiв цшого кишечнику ця перевага зменшуеться до 3,2 мкм (р<0,01).

Отже, представлены данi доводять, що окремi структурш частини слизово! оболонки кишечнику курей по рiзному реагують на вщповщш типологiчнi особливостi автономного тонусу.

Висновки. 1. Типолопчш особливостi автономного тонусу проявляються у показниках окремих структурних частин слизово! оболонки кишечнику курей.

111

2. Ч^ко виражена симпатотошя обумовлюе потовщення епiтелiю вздовж вше! кишково! стiнки. 3. Симпато-нормотонiя характеризуеться товспшим м'язовим шаром слизово! оболонки протягом всього кишечнику.

Перспективи подальших дослiджень. Полягають у вивченнi морфо-функцiональних показникiв слизово! оболонки кишечнику у процес онтогенетичного розвиту оргашзму курей.

Лiтература

1. Жарова Е. Ю. Возрастная макромикроморфология толстого кишечника кур кросса «Иза-Браун»: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. биол. наук : спец. 16.00.02 «Патология, онкология и морфология животных» / Е. Ю. Жарова. - Ульяновск, 2008. - 19 с.

2. Аманова М. Б. Морфологическая адаптация пищеварительного тракта птиц различной пищевой специализации / М. Б. Аманова, Н. М. Мамедова // Экология и охрана окружающей среды : II междунар. научн.-практ. конф., 12-15 сент. 1995 г. : тезисы докл. - Пермь, 1995. - Ч. 2. - С. 8-9.

3. Gabriel I. Differences in the digestive tract characteristics of broiler chickens fed on complete pelleted diet or on whole wheat added to pelleted protein concentrate / I. Gabriel, S. Mallet, M. Leconte / British Poultry Science. - 2003. - Vol. 44. - P. 283-290.

4. Booth C. Gut instincts: thoughts on intestinal epithelial stem cells / C. Booth, C.S. Potten // The Journal of Clinical Investigation. - 2000. - Vol. 105. - P. 1493-1499.

5. Ganz T. Epithelia: not just physical barriers / T. Ganz // Proceeding of the National Academy of Sciences of the United States of America. - 2002. - Vol. 99. - P. 3357-3358.

6. Bedford M. R. Interaction between ingested feed and the digestive system in poultry / M.R. Bedford // The Journal of Applied Poultry Research. - 1996. - Vol. 5. - P. 86-95.

7. Соколов В. И. Пролиферативные процессы и цитохимические особонности кишечного эпителия цыплят / В. И. Соколов, Р. Н. Чукаловская // Морфология сельскохозяйственных животных : сборник научных трудов. - Л., 1980. - Вып. 60. - С. 74-78.

8. Баевский Р. М. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / Р. М. Баевский, О. И. Кирилов, С. З. Клецкин. - М. : Наука, 1984. - 222 с.

9. Меркулов Г. А. Курс патологической техники / Г. А. Меркулов. - Л.: Медицина, 1969. - 423 с.

Стаття надшшла до редакцИ 9.09.2015

УДК 577.117

Смоляшнов К. Б., к.с.-г.н. (E-mail: smolianinow@ukr.net) ©

1нститут бiологii тварин НААН, Львiв, Украта

ВПЛИВ ДОБАВОК ЙОДУ, ЦИНКУ I СЕЛЕНУ ДО РАЦ1ОНУ САМИЦЬ КОРОПА У ПЕРЕДНЕРЕСТОВИЙ ПЕР1ОД НА АКТИВН1СТЬ ДЕЯКИХ ЛАНОК АНТИОКСИДАНТНО1 ТА 1МУННО1 СИСТЕМ У IX ОРГАН1ЗМ1

Метою до^джень е вивчення впливу згодовування мiнеральноi добавки, що мютить мжроелементи Цинк, Селен i Йод до рацюну самиць коротв у переднерестовий перюд на ттенсивтсть процеив пероксидаци лiпiдiв, активтсть ферментiв антиоксидантного захисту та деяк ланки функ^онування iмунноi системи в ix органiзмi. В результатi проведених до^джень встановлено, що згодовування самкам коропа у переднерестовий перюд мiнеральноi добавки призводило до зменшення вмюту продуктiв перекисного окиснення лiпiдiв у ix кровi та тдвищення активностi антиоксидантних ферментiв: супероксиддисмутази ертироцитiв та каталази плазми кровi. Введення у рацюн самиць коропа у переднерестовий перюд вказаноi мiнеральноi добавки призводило до тдвищення фагоцитарноi активностi в ix кровi, бактерицидног' та лiзоцимноi активностi сироватки кровi. Отримаш результати свiдчать про

© Смоляншов К. Б., 2015

112