CC BY
18
УДК: 619:611:636.5
Тибшка А.М.*, к.вет.н., доцент (tybinka@rambler.ru)
Лье1еський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
ЗВ'ЯЗОК В1ДНОСНО1 ПЛОЩ1 СПОЛУЧНОТКАНИННИХ ВОЛОКОН М'ЯЗОВО! ОБОЛОНКИ КИШЕЧНИКА КУРЕЙ З ТИПАМИ IX автономно! РЕГУЛЯЦп
Уроботi показано еплие типологiчних особлиеостей автономног' нервовог системи дорослих курей на еiдносну площу сполучнотканинних волокон м 'язоеог оболонки гхнього кишечника. Птиця з pi3ко еираженим симпатичним тонусом характеризуется еищими значеннями еiдносноi nлощi вЫх сполучнотканинних волокон у быьшт частин кишечника (кргм прямог кишки). Проте кури схильн до нормотонп домтують за еiдносною площею еластичних волокон вздовж всього кишечника. Еластичн волокна складають быьшу половину еiд вЫх сполучнотканинних волокон. Рiзниця мiж групами птиц е статистично достоеiрною у вЫх кишках за винятком слтог.
Ключовi слова: типи автономног регуляцп функцш, кишечник курей, м 'язова оболонка, сполучнотканинн волокна, еластичн волокна.
При постнатальному розвитку кишечника курчат, найбшьший приркт його вщносно! довжини (65,5 %) спостеркаеться у перюд мiж першим та п'ятим днями життя. Особливо штенсивно зростае в цей перюд довжина товстого вщдшу - 73,3 %. Приркт довжини тонкого кишечника е дещо меншим (63,8 %) i проходить це в основному за рахунок дванадцятипало! кишки. У перюд з п'ятого до десятого дня штенсившсть росту кишечника рiзко знижуеться i становить 17,6 %, а для тонкого вщдшу вщдшу - 15,8 %. [1, 2]. При цьому товщина стшки дванадцятипало! кишки у дорослих курей сягае 2000-2200 мкм. Коловий шар м'язово! оболонки в 3-5 разiв е товстшим за поздовжнш [3-5]. Колагеновi волокна у серознш оболонщ товстого вщдшу кишечника курей найбшьш щшьно розташоваш пщ мезотелiем та у прошарку пухко! сполучно! тканини поблизу поздовжнього шару м'язово! оболонки. М'язова оболонка характеризуеться шжноволокнистими структурами колагенових волокон, що оточують пучки мюциив. Еластичш волокна в серознш та м'язовш оболонках створюють шжш петляст утворення [6, 7].
Матерiал i методи. Дослщницька частина роботи була виконана на 33 однорiчних курях (самках) кросу «1за-Браун», що вирощувалися в умовах промислового птахiвничого господарства i були ввдбраш за принципом аналогiв. Вся птиця була пщдана електрокардiографiчному та варiацiйно-пульсометричному дослiдженню [8], за результатами якого роздшена на двi групи: симпатотонiкiв (СТ) - 16 курей та симпато-нормотоншв (СТ-НТ) - 17 курей. Птицю забивали, видаляли кишечник i з середньо! частини кожно! кишки вiдбирали зразки, яю фiксувалися у фiксаторi Буена з подальшою
* Науковий консультант - д.мед.н., професор Кононенко В.С. Тибшка А.М., 2010
331
заливкою у парафш. Для сукупного виявлення сполучнотканинних волокон, гiстозрiзи фарбували за Ван-Пзоном та ПачЫ, а для еластичних волокон - за Вейгертом [9]. Шляхом використання комп'ютерно! морфометри, в м'язовш оболонщ кишково! стiнки визначали вщносну площу (виражену у %) сполучнотканинних волокон в цшому та еластичних волокон зокрема. Статистичну обробку результат дослiджень також здiйснювали з використанням комп'ютерних програм, враховуючи 50 визначень кожного показника по кожнш кишщ. Вiрогiднiсть рiзницi мiж даними рiзних груп визначали на основi: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.
Результати дослщжень. Отриманi результати вказують на зв'язок мiж вiдносною площею сполучнотканинних волокон м'язово! оболонки кишечника курей та типолопею !х автономних впливiв. Аналiзуючи площу всiх волокон (табл. 1) виявили, що у бiльшiй частиш кишечника перевага у !х кшькост знаходиться на сторонi курей з рiзко вираженим симпатичним тонусом.
Таблиця 1.
Вщносна площа сполучнотканинних волокон у м'язовш оболонщ кишечника, % (М±т), п=50._
Назва кишки Групи птиц1
Кури СТ Кури СТ-НТ
Дванадцятипала 9,62±0,135 9,47±0,165*
Порожня 11,46±0,188 10,78±0,201***
Клубова 10,32±0,279 9,79±0,220***
Слша 7,53±0,169 7,45±0,156
Пряма 12,54±0,201 15,20±0,387***
Так, у початковому його вiддiлi (дванадцятипалiй кишщ) спостер^аються найнижчi значення цього показника у тонкому кишечнику. При цьому рiзниця мiж птицею першо! групи (9,62±0,135%) та друго! групи (9,47±0,165%) також е досить незначною - 0,15 % (Р<0,05). Перехiд до найдовшо! порожньо! кишки характеризуеться максимальним зростанням дослщжувано! площi у тонкому вщдш курей обох груп вщповщно до 11,46±0,188 % i 10,78±0,201 %. Також збiльшуеться i рiзниця мiж типами автономно! регуляци до 0,68 % (Р<0,001). У клубовш кишцi площа сполучнотканинних волокон знову знижуеться при обох типах автономного тонусу i кури СТ (10,32±0,279 %) переважають СТ-НТ (9,79±0,220 %) на 0,53 % (Р<0,001). У товстому кишечнику (слiпiй кишцi) дослщжуваш показники при кожному типi автономного тонусу досягають мiнiмальних значень у всьому кишечнику i вiдповiдно дорiвнюють 7,53±0,169 % та 7,45±0,156 %. Рiзниця мiж ними також е найменшою (0,08 %) i статистично не вiрогiдною. Пряма кишка е переломною дшянкою для вщносно! площi сполучнотканинних волокон м'язово! оболонки. У цьому мющ спостерiгаеться стрибкоподiбне збшьшення дослiджуваного показника до 12,54±0,201 % - у курей СТ та до 15,20±0,387 % - у СТ-НТ. При цьому бачимо, що перевага у цш кишщ вже переходить на сторону птищ, схильно! до нормотони - 2,66 % (Р<0,001).
Представлена динамiка вiдносно! площi сполучнотканинних волокон м'язово! оболонки кишечника курей, очевидно, пов'язана з функщональною не однорщшстю рiзних вiддiлiв !хнього кишечника i направлена на забезпечення оптимальних параметрiв процесу травлення при рiзних типах iнтегруючого
332
тонусу автономно! нервовсп системы.
ННЕЯ
Рис. 1 М'язова оболонка клубовоУ кишки курей СТ, фарбування за Пачiнi, х 70.
Характеризуючи вщносну площу еластичних волокон м'язово! оболонки кишечника курей (табл. 2) насамперед слщ зазначити, що вони займають бiльшу половину вщ числа всiх сполучнотканинних волокон, описаних вище. При цьому зв'язок мiж площею еластичних волокон та типолопею автономно! регуляцi! функцiй здшснюеться за схемою, яка з одного боку е подiбною до попереднього показника, а з шшого боку - принципово вщмшною. Подiбнiсть полягае у тому, що вщ порожньо! до слiпо! кишки проходить поступове зменшення дослщжувано! площi та певне !! зростання у прямiй кишщ. Вiдмiннiсть проявляеться у приналежностi бшьших значень показника вздовж всього кишечника курям з пiдвищеним тонусом парасимпатичних центрiв.
У дванадцятипалiй кишцi перевага курей СТ-НТ (8,59±0,182 %) над СТ (8,03±0,195 %) е досить суттевою i становить 0,56 % (Р<0,001). Тут слiд зазначити, що для птищ з рiзко вираженим симпатичним тонусом показник ще! кишки е найбшьшим для всього кишечника. У порожнш кишцi, на фош зниження вiдносно! площi еластичних волокон (до 7,44±0,190 % - у СТ та 7,83±0,174 % - у СТ-НТ), дещо зменшуеться i рiзниця мiж групами птицi - до 0,39 % (Р<0,001). Тенденцiя до зниження дослщжуваних показникiв у клубовш кишцi, обумовлюе зменшення рiзницi мiж групами птицi до 0,22 %, при вщноснш площi еластичних волокон вщповщно 6,41±0,127 % та 6,63±0,165 %. На початку товстого вщдшу (у слiпiй кишцi) дослiджувана площа опускаеться до найменших величин як у курей СТ (5,20±0,161 %), так i у СТ-НТ (5,26±0,128 %). При цьому, як бачимо, перевага одше! групи над шшою е мммальною (0,06 %) та статистично не вiрогiдною. Пряма кишка ламае динамжу, встановлену попереднiми дшянками, оскiльки вiдносна площа еластичних волокон збшьшуеться в обох групах птищ вщповщно до 6,23±0,100 % та 9,71±0,132 %. При цьому для курей СТ-НТ даний показник е найбшьшим у всьому кишечнику. Також найбшьшого значення набувае i рiзниця мiж типами автономно! регуляцi! - 3,48 % (Р<0,001).
333
Таблиця 2.
Вщносна площа еластичних волокон у м'язовш оболонц кишечника, % (М±т), п=50._
Назва кишки Групи птиц
Кури СТ Кури СТ-НТ
Дванадцятипала 8,03±0,195 8,59±0,182***
Порожня 7,44±0,190 7,83±0,174***
Клубова 6,41±0,127 6,63±0,165**
Слша 5,20±0,161 5,26±0,128
Пряма 6,23±0,100 9,71±0,132***
Наведенi величини вщносно! площi еластичних волокон м'язово1 оболонки кишечника курей е, на нашу думку, морфолопчним вiдображенням рол1 цих волокон у процеа функцюнування кишково! стшки.
йитжшзм.......(
_______ кя^ \ ф' ■
Ь '1 г' •/ Ж
Рис. 1 М'язова оболонка клубовоУ кишки курей СТ-НТ, фарбування за Вейгертом, х 70.
Виявлеш закономiрностi площi як всiх сполучнотканинних волокон, так i окремо еластичних волокон, вказують на структурно-функцiональну неоднорщшсть м'язово1 оболонки вздовж кишково1 трубки, що, очевидно, носить адаптацiйний характер в умовах рiзних тонiчно-трофiчних впливiв зi сторони автономних центрiв, як визначають кишечнику характернi функцiональнi умови.
Висновки. 1. Виявлено зв'язок мiж типолопею автономних впливiв та вщносною площею сполучнотканинних волокон. 2. У бшьшш частинi кишечника перевага за площею вЫх сполучнотканинних волокон належить курям з рiзко вираженим симпатичним тонусом. 3. Кури симпато-нормотошки домшують за вiдносною площею еластичних волокон, яю складають бiльшу половину вщ всiх сполучнотканинних волокон.
Лiтература
1. Касаткина Н.Е. Возрастная морфология желудочно-кишечного тракта цыплят породы Кросс-288 / Н.Е. Касаткина // Вопросы морфологии домашних животных. - Ульяновск : Ульянов. с.-х. ин-т. - 1979. - С. 40-43.
334
2. Uni Z. Development of the small intestine in heavy and light strain chicks before and after hatching / Z. Uni, Y. Noy, D. Sklan // British Poultry Science. -1996. - Vol. 37. -P. 63-71.
3. Сидорова М.В. Возрастные гистологические показатели некоторых органов пищеварения у кур : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биол. наук : спец. 099 "Гистология" / М.В. Сидорова. - Москва, 1969. - 17 с.
4. Smith M.W. Effects of genetic selection on growth rate and intestinal structure in the domestic fowl (Gallus domesticus) / M.W. Smith, M.A. Mitchell, M.A. Peacock // Comparative Biochemistry and Physiology. - 1990. - Vol. 97A. - P. 57-63.
5. Gabella G.Structure of the musculature of the chicken small intestine / G. Gabella // Anatomy and Embryology. - 1985. - Vol. 171, № 2. - P. 139-149.
6. Moran E.T. Jr. Anatomy, Microbes, and Fiber: Small Versus Large Intestine / E.T. Moran Jr. // J. Appl. Poult. Res. - 2006. - Vol. 15. - P. 154-160.
7. Шестаков В.А. Гистологическое строение толстого кишечника цыплят / В.А. Шестаков // Макро- микроморфология и гистохимия сельскохозяйственных животных в сравнительно-видовом и возрастных аспектах. Сборник научных трудов. - Омск : Омск. с.-х. ин-т, 1987. - С. 69-74.
8. Баевский Р.М. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / Р.М. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. - М. : Наука, 1984. - 222 с.
9. Ромейс Б. Микроскопическая техника. - М. : Издательство иностранной литературы, 1954. - 718 с.
Summary Tybinka A.M. tybinka@rambler.ru Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj Connection of relative area of fibres of connecting fabric in the muscular shell of intestine of chickens with types them autonomous adjusting Influence of features is in-process rotined as an autonomous nervous system of grown man chickens on the relative area of fibres of connecting fabric in the muscular shell of their intestine. A bird with the sharply expressed likable tone is characterized the higher values of relative area of all offibres of connecting fabric in greater part of intestine (except for a rectum). However much chickens feel like normal tone prevail on the relative area of elastic fibres along all of intestine. Elastic fibres make a greater half from all of fibres of connecting fabric. A difference between the groups of bird is statistically reliable in all of bowels except for a blind.
Key words: types of the autonomous adjusting of functions, intestine of chickens, muscular shell, fibres of connecting fabric, elastic fibres.
Стаття надшшла до редакцИ 19.04.2010
335
