CC BY
15
УДК 619:611:636.5
Тибшка А.М., д.вет.н., доцент ®
E-mail: a.m.tybinka@gmail.com Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З. Гжицького, м. Льеге, Украгна
В1ДМ1ННОСТ1 ВЩНОСНО1 ПЛОЩ1 НУКЛЕ1НОВИХ КИСЛОТ У КУРЕЙ З Р1ЗНОЮ ТИПОЛОГИЮ АВТОНОМНОГО ТОНУСУ
Уробот1 еиечено еплие типолог1чних особлиеостей автономного тонусу на показники егдносног' площ1 нуклегноеих кислот, що мктяться у ядрах стоепчастих еттелюцит1е кишюенику курей. При цьому дослгджуеалася егдносна площа нуклегноеих кислот е цыому та окремо ДНК i РНК. Експериментальна частина роботи еиконана на груш курей несучок (31 голоеа) кросу «1за-Браун» етом один рк пiдiбраних за принципом аналогiе. За результатами електрокардiографiчного та еарiацiйно-пульсометричного до^дження курей роздыили на деi групи: симпатототюе (СТ) - 15 курей та симпато-нормототюе (СТ-НТ) - 16 курей.
У показниках еiдносноi площiсумарног кiлькосmi нуклегноеих кислот та окремо ДНК кури-симпатототки характеризуются еищими значеннями у тонкт кишц та цыому кишюенику, а кури-симпато-нормототки - у тоестт кишщ.Показники еiдносног nлощi РНК е обох еiддiлах та цыому кишюенику е приблизно рiеними е обох групах птиц з незначним домтуеанням у курей-симпато-нормотонте.
Вияелеш особлиеосmi еiдносног площi нуклегноеих кислот, еказують на рiзну актиетсть меmаболiчних процеЫе е окремих кишках курей та дозеоляють прийти до еисноеку, що, ттегруючий тонус симпатичних та парасимпатичних ценmрiееплиеае на процеси конденсацИ хроматину та особлиеосmi синтетичног акmиеносmi стоепчастих епimелiоциmiеслизоеоi оболонки кишюенику курей.
Ключовi слова: аетономний тонус, кури-симпатототки, кури-симпато-нормототки, кишюеник курей, сmоепчасmi еттелюцити, нуклегноеi кислоти, ДНК, РНК, еiдносна площа.
УДК: 619:611:636.5
Тыбинка А.М., д.вет.н., доцент Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Льеое, Украина
ОТЛИЧИЯ ОТНОСИТЕЛЬНОЙ ПЛОЩАДИ НУКЛЕИНОВЫХ КИСЛОТ КУР С РАЗЛИЧНОЙ ТИПОЛОГИЕЙ АВТОНОМНОГО ТОНУСА
В работе изучено елияние типологических особенностей аетономного тонуса на показатели относительной площади нуклеиноеых кислот, содержащихся е ядрах столбчатых эпителиоцитое кишечника кур. При этом исследоеалась относительная площадь нуклеиноеых кислот е целом и отдельно ДНК и РНК. Экспериментальная часть работы еыполнена на группе кур несушек (31 особь) кросса «Иза-Браун» е еозрасте один год, подобранных по
®Тибшка А.М., 2014
321
принципу аналогов. По результатам электрокардиографического и вариационно-пульсометрического исследования кур разделили на две группы: симпатотоникив (СТ) - 15 кур и симпато-нормотоников (СТ-НТ) - 16 кур.
В показателях относительной площади сумарного количества нуклеиновых кислот и отдельно ДНК куры-симпатотоники характеризуются высшими значениями в тонкой кишке и целом кишечнике, а куры-симпато-нормотоники- в толстой кишке. Показатели относительной площади РНК в обоих отделах и целом кишечнике приблизительно равны в обеих группах птицы с незначительным преобладанием у кур-симпато-нормотоников.
Выявленные особенности относительной площади нуклеиновых кислот, указывают на различную активность метаболических процессов в отдельных кишках кур и позволяют прийти к выводу, что, интегрирующий тонус симпатических и парасимпатических центров влияет на процессы конденсации хроматина и особенности синтетической активности столбчатых эпителиоцитов слизистой оболочки кишечника кур.
Ключевые слова: автономный тонус, куры-симпатотоники, куры-симпато-нормотоники, кишечник кур, столбчатые эпителиоциты, нуклеиновые кислоты, ДНК, РНК, относительная площадь.
УДК: 619:611:636.5
Tybinka AM, d.vet.n., Associate Professor LvivNationalUniversityofVeterinaryMedicine andBiotechnologiesnamedafter S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
DIFFERENCES RELATIVE AREA OF NUCLEIC ACIDS IN CHICKENS WITH DIFFERENT TYPES AUTONOMOUS TONE
In this paper, the influence of typological features independent tone on indices of relative area of nucleic acids contained in the nuclei of columnar epithelial cells of the intestine of chickens. This investigated the relative area of nucleic acids in general and individually DNA and RNA. Experimental work performed on a group of laying hens (31 head) cross "Isa Brown" under one year who were selected on the basis of analogies. As a result of electrocardiography and variation pulsometry study chickens were divided into two groups: sympathotonic (CT) - 15 chickens and sympatho-normotonic (CT-HT) - 16 chickens.
The magnitude of the relative area of nucleic acids and DNA separately hans-sympathotonic characterized by higher values in the small intestine and whole gut, and chicken-sympatho-normotonic - in the colon. Relative areas RNA in both parts and whole intestine is approximately equal in both groups, with a slight dominance of birds in laying sympatho-normotonic.
The features of the relative area of nucleic acids indicate different metabolic activity in some chicken intestines and lead to a conclusion that integrating the tone of the sympathetic and parasympathetic centers affects the processes of condensation of chromatin and features synthetic activity columnar epithelial cells of the intestinal mucosa of chickens.
Keywords: autonomous tone, chicken-sympathotonic, chicken-sympatho-normotonic, chicken intestines, columnar epithelial cells, nucleic acids, DNA, RNA, relative area.
322
Функщональш характеристики нукле!нових кислот в процес онтогенезу оргашзму обумовлюють формування анатомiчних та фiзiологiчних особливостей тканин та оргашв. Найбiльш чутливими до цих процеЫв е морфологiчнi структури, якi виконують бар'ерну функцiю i постiйно адаптуються до змiнних умов зовнiшнього середовища. Показовим у цьому планi може бути еmтелiальний шар слизово! оболонки кишювнику[1, 2]. У його кл^инах, розташованих у криптах, кiлькiсть РНК е бшьшою порiвняно з кл^инами, розташованими на верхiвцi ворсинок. Враховуючи той факт, що кiлькiсть РНК у ядрах кл^ин характеризуеться вжовою динамiкою i пов'язана з бюлопчними ритмами органiзму, впевнено можна стверджувати, що цей показник е шдикатором рiвня обмiнно-трофiчних процесiв, що вщбуваються у тканинах. Також певна онтогенетична залежшсть характерна i для сшввщношення мiж РНК та ДНК[3].Прослiдковуеться ткний зв'язок мiж показниками нукле!нових кислот та морфо-функщональними характеристиками епiтелiальних кл^ин кишкiвнику, регуляторний плив на яю здiйснюе автономна нервова система [4, 5]. Тому дослщження зв'язку мiж кiлькiстю нукле!нових кислот у ядрах цих кл^ин та типологiчними особливостями автономного тонусу е актуальним i воно стало метою дано! роботи.
Матер1ал 1 методи.Експериментальна частинароботи була виконанана грут курей несучок (31 голова) кросу «1за-Браун» вiком 1 рж, пiдiбраних за принципом аналопв. Всiм курям проведено електрокардiографiчне та варiацiйно-пульсометричне дослiдження [6], на основi якого!х роздiлили на двi групи: симпатотошюв (СТ) - 15 курей та симпато-нормотоншв (СТ-НТ) - 16 курей. У подальшомуздшснювали забiй птици з середньо! частини кожно! кишки вщбирали зразки, якi фiксувалися у фiксаторi Карнуа та заливали у парафш. На гiстопрепаратах за методом Ейнарсона [7] проводили сукупне виявлення ДНК та РНК. Паралельнотакож проводили селективне виявлення ДНК за методом Фьольгена i Россенбекка [7]. Використовуючи комп'ютерш морфологiчнi програми, в ядрах стовпчастих ештелюциив ворсинок слизово! оболонки кишечнику визначали вiдносну площу вЫх нукле!нових кислот (виражену у %) та окремо площу ДНК i РНК. Статистичне опрацювання результатiв дослщжень здiйснювали комп'ютерною програмою «StatPlus 2008» на основi 50 визначень кожного показника. Вiрогiднiсть вiдмiнностей мiж групами птищвизначали на основi: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.
Результати дослщжень. Вщмшност зв'язку мiж типологiчними особливостями автономного тонусу та показниками вщносно! площi нукле!нових кислот знаходять свое вщображення в середнiх показниках окремих вщдшв та цiлому кишечнику курей.(рис. 1).
Так, у тонкш кишцi (рис. 2, 3) перевага курей-СТ (20,55±0,244 %) над курми-СТ-НТ (19,05±0,197 %) е добре вираженою i становить 1,5 % (Р<0,001). Проте у товстш кишцi вiдмiнностi мiж групами птищ зменшуються майже на половину i кури-СТ (20,97±0,236 %) поступаються птицi-СТ-НТ (21,76±0,281 %), на 0,79 % (Р<0,01).
323
Тонка кишка
Товста кишка
Цший кишечник
19.05
КуриСТ-НТ КуриСТ 20.55
21.76 20.97
20.41
20.76
18.00 18.50 19.00 19.50 20.00 20.50 21.00 Вщносна площа, %
с. 1. Вщносна площа нукле'шових кислот у ядрах еттелшциов слизово!* оболонки окремих вщд^шв та цшогокишечнику курей, %.
Ри
Рис. 2. Нуклеlновi кислоти (а) у ядрах стовпчастих еттелшципв слизово!* оболонки порожньо!* кишки курки СТ-НТ. Ейнарсон. х630.
Рис. 3. Нуклеlновi кислоти (а) у ядрах стовпчастих еттелюциов слизово!* оболонки клубово!* кишки курки СТ-НТ. Ейнарсон. х630.
Вщповщно у середшх показниках всього кишювнику бшьш1 величини дослщжуваного показника все ж таки належать курям-СТ (20,76±0,175 %). Кури-СТ-НТ (20,41±0,183 %) в1дстають в1д них на 0,35 % (Р<0,01).
Представлеш особливост вщносно! площ1 нуклешових кислот, вказують на р1зну актившсть метабол1чних процеЫв в окремих кишках курей. Це пов'язано з вщмшностями процесу травлення у цих дшянках, що у свою чергу визначаеться регуляторними впливами з1 сторони автономних центр1в, тошчна
324
актившсть яких мае у цьому процес незаперечне значення. При цьому, штегруючий тонус симпатичних та парасимпатичних цен^в впливае на процеси конденсаци хроматину та особливост синтетично! активност стовпчастих ештелюцитав слизово! оболонки кишювнику курей.
Вплив типолопчних особливостей автономного тонусу також проявляеться i у показниках вщносно! площi окремих нукле!нових кислот. Так за вщносною площеюДНК (рис. 4-6) у тонкш кишцi домiнуюче становище курей-СТ (11,32±0,218 %) над курми-СТ-НТ (9,66±0,174 %) е яскраво вираженим i дорiвнюе 1,66 % (Р<0,001). У товстiй кишцi курей-СТ середш показники вiдносно! площi ДНК зменшуються до 10,22±0,139 %, або на 1,10 %, а у птищ-СТ-НТ навпаки зростають до 10,64±0,182 %, або на 1,03 %. У результат цього вщмшност мiж групами птищ значно скорочуються i перевага друго! групи курей над першою становить 0,47 % (Р<0,05). На рiвнi середнiх показникiв всiе! кишково! стiнки кури-СТ (10,77±0,146 %) переважають курей-СТ-НТ (10,15±0,131 %) на 0,59 % (Р<0,01).
11.50
11.00
| 10.50
я 10.00
я .3
И
9.50
9.00
8.50
11.32
иКуриСТ нКуриСТ-НТ
9.66
10.64
10.22
10.77
Тонка кишка
Товста кишка
Цший кишечник
Рис. 4. Вщносна площа ДНК у ядрах стовпчастих епiтелiоцитiв слизовоУ оболонки окремих вщд^в та цiлого кишечнику курей, %.
Якщо порiвняти вiдносну площу ДНК з вiдносною площею сумарно! кiлькостi нукле!нових кислот, що розташоваш у ядрi стовпчастих епiтелiоцитiв слизово! оболонки кишково! стшки курей, то побачимо, що в середньому вона займае приблизно 50 %. Поряд з тим, динамжа вщносно! площi ДНК та !! зв'язок з типом штегруючого тонусу автономних центрiв також бшьшою мiрою вiдповiдае показникам загально! площi нукле!нових кислот. Тому, ми припустили, що показники вщносно! площi рибонукле!ново! кислоти (РНК) теж повинш бути пiдпорядкованi таким же закономiрностям. Для пiдтвердження цього ми вщ середнiх показникiв вiдносно! площi всiх нукле!нових кислот вiдняли середш показники вщносно! площi ДНК i отримали середнi показники вiдносно! площi РНК (рис. 7).
325
Рис. 5. ДНК (а) у ядрах стовпчастих еттелшципв слнзовоТ' оболонки порожньоТ кишки курки СТ. Фьольген i Россенбекк. х630.
Ч
..V С, 1
•/ , V'ну.- ^
Ж
ш§*: А?!
1 ■ л вт» - -«А»^
Л*
' ч 4
шя
&
% *
гЛ* . • ' л! Рис. 6. ДНК (а) у ядрах стовпчастих еттелшципв слизовоТоболонки прямо? кишки курки СТ-НТ. Фьольген i Россенбекк. х630.
11.00 10.00 9.00 8.00 7.00 6.00 5.00 4.00 3.00 2.00 1.00 0.00
4 Кури СТ у Кури СТ-НТ 10.75 11.13 9.23 9.39
999 10.26
Тонка кишка
Товста кишка
Цший кишечник
Рис. 7. Вщносна площа РНК у ядрах стовпчастих еттелшципв слизово? оболонки окремих вщд^шв та цшого кишечнику курей, %.
У середшх величинах окремих вщдшв та цшому кишкiвнику цiлковиту перевагу мають кури з пiдвищеним тонусом блукаючих нервiв, хоча вiдмiнностi мiж типами автономно! регуляцi! функцiй не е рiзко вираженими.
У тонкш кишцi вiдмiнностi мiж курми-СТ (9,23 %) та курми-СТ-НТ(9,39 %) е найменшими - 0,16 %. У товстш кишщ середнi показники вщносно! площi рибонукле!ново! кислоти у курей-СТ збшьшуються до 10,75 %, або на 1,52 %, а у птищ-СТ-НТ - до 11,13 %, або на 1,74 %. Це призводить до зростання вщмшностей мiж групами птищ до 0,38 %. У середшх величинах
326
Bcieï кишково1 стшки перевага курей-СТ-НТ (10,26 %) над курми-СТ (9,99 %) становить 0,27 %.
Висновки. 1. Типолопчш особливост сукупного тонусу симпатичних та парасимпатичних ^rnpÎB знаходять свое вщображення у показниках вiдносноï площi нуклешових кислот ядер стовпчастих еттелюцитав кишювнику курей.
2. У показниках вiдносноï площi сумарноï кiлькостiнуклеïнових кислот та окремо ДНК кури-СТ характеризуються вищими значеннями у тонкiй кишцi та цшому кишкiвнику, а кури-СТ-НТ - у товстш кишцi.
3. Вщносна площа РНК в обох вщдшах i цiлому кишкiвнику е приблизно рiвною в обох групах птищ з незначним домiнуванням у курей-СТ-НТ.
Перспективи подальших досл1джень. Полягають у вивченнi зв'язку мiж типологiчними особливостями автономного тонусу, кшькктю нуклешових кислот та функцюнальними характеристиками мiоцитiв м'язовох' оболонки кишково1' стiнки.
Л1тература
1. Uni Z. Identification and isolation of chicken sucraseisomaltase cDNA sequence / Z. Uni // Poultry Science. - 1998. - Vol. 77. - P. 140-144.
2. Tako E. Changes in chicken intestinal zinc exporter mRNA expression and small intestine functionality following intra-amniotic zinc-methionine administration / E. Tako, P.R. Ferket, Z. Uni // The Journal of Nutritional Biochemistry. - 2005-Vol. 15. - P. 339-346.
3. Бобылев А.К. К гистохимии органов пищеварения у гусей / А.К. Бобылев Г.М. Урюпина // Труды Костромского сельскохозяйственного института "Караваево" Морфо-функциональные основы продуктивности домашних млекопитающих и птиц. - Кострома, 1971. - Вып. 35. - С. 166-168.
4. Изачик Ю.А. Оценка репаративной способности тонкой кишки при целиакии у детей по по содержанию ДНК и РНК в ядрах энтероцытов / Ю.А. Изачик, Н А. Изачик // Педиатрия. - 1991. - № 9. - С. 52-56.
5. Марцинкевич Л.Д. Некоторые особенности развития слизистой оболочки тонкой кишки человека и крысы / Л.Д. Марцинкевич, Р.Э. Гарсия Родригес // Архив анатомии гистологии и эмбриологии. - 1983. - № 10. - С. 7579.
6. Баевский Р.М. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / Р.М. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. - М. : Наука, 1984. - 222 с.
7. Пирс Э. Гистохимия теоретическая и прикладная / Э. Пирс. - М. : Издательство иностранной литературы, 1962. - 962 с.
Рецензент - д.вет.н., професор Урбанович П.П.
327
