CC BY
18
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. IW^KOTO, 2016, T 18, № 2 (66)
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HaqioHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' mcahuuhh Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6636
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:611:636.5
Вплив типолопчних особливостей автономного тонусу на кшьккш показ-ники сполучноУ тканини кишковоУ стiнки курей
А.М. Тибшка a.m.tybinka@gmail.com
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украгна
Волокниста сполучна тканина кишковог сттки тдтримуе гг функцюнальну стабтьтсть та морфологiчну цтстсть. Тому метою даног роботи було до^дити сniввiдношeння мiж волокнистими компонентами сполучног тканини в кишковш сттщ курей, що характеризуются рiзними типами автономного тонусу.
До^дження проводили на курях-несучках кросу «1за-Браун», в кiлькостi 33 тварин вжом 1 рхк. За результатами елек-трокардiографiчного та варiацiйно—пульсомeтричного до^дження птахiв роздыити на двi групи: симпатотонжв (СТ) -16 курей та симпато-нормотонжв (СТ-НТ) - 17 курей. Пiсля забою птищ, з кожног кишки вiдбирали зразки стiнки, яю фжсували у рiдинi Буена з подальшим виготовленням парафтових зрiзiв. Фарбування гiстозрiзiв здшснювали методами Ван-Пзон, ПачШ та Вейгерта. На готових гктопрепаратах до^джували спiввiдношeння мiж площею вЫх волокон сполучног тканини i площею лише еластичних волокон в обох групах птищ. Ц до^дження проводили в дыянщ крипт слизовог оболонки та у м 'язовш оболонц шляхом використання комп 'ютерног морфометрп. Результати дослгджень опрацьовували статистично.
На основ1 отриманих результат1в встановлено, що досл1джуване нами ствв1дношення характеризуешься под1бною ди-намжою в обох оболонках кишки. При цьому, вздовж всього кишечнику бтьш1 значення цього ствв1дношення належать курям-СТ. Частка еластичних волокон в м 'язовш оболонц е вищою тж у слизовш. Максимальна кыьюсть еластичних волокон в склад1 вЫх сполучнотканинних волокон спостер1гаеться на початку тонког кишки i вздовж нег поступово знижу-еться. На початку товстог кишки ця частка дещо зростае проте в ктщ кишечнику набувае найменших значень. Оскыьки, представлен закономiрностi е характерними для обох груп птищ, то на основi цього можемо судити про вiдносну стабi-льтсть морфологи сполучног тканини кишечнику. А типологiчнi особливостi автономного тонусу дозволяють адаптувати структуру волокнистого компоненту сполучног тканини до функцюнальних характеристик травлення при вiдповiдному тит автономного балансу.
Km4oei слова: кури-симпатотошки, кури-симпато-нормототки, кишечник курей, м 'язова оболонка, слизова оболон-ка, сполучнотканинт волокна, еластичт волокна.
Влияние типологических особенностей автономного тонуса на количественные показатели соединительной ткани кишечной стенки кур
А.М. Тыбинка a.m.tybinka@gmail.com
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Волокнистая соединительная ткань кишечной стенки поддерживает ее функциональную стабильность и морфологическую целостность. Поэтому, целью данной работы было исследовать соотношение между волокнистыми компонентами соединительной ткани в кишечной стенке кур, характеризующихся различными типами автономного тонуса.
Исследования проводили на курах-несушкам кросса «Иза-Браун», в количестве 33 животных возрастом 1 год. По результатам электрокардиографического и вариационно-пульсометричного исследования птиц разделили на две группы:
Citation:
Tybinka A.M. (2016). The influence of typological peculiarities of autonomous tonus on the amount indicators of connecting tissue of a chicken intestine wall. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(66), 180-184.
Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 2016, vol. 18, no 2 (66)
симпатотоников (СТ) — 16 кур и симпато—нормотоников (СТ—НТ) — 17 кур. После забоя птицы, с каждой кишки отбирали образцы стенки, которые фиксировали в жидкости Буэна с последующим изготовлением парафиновых срезов. Окраску гистосрезов осуществляли методами Ван—Гизон, Пачини и Вейгерта. На готовых гистопрепаратах исследовали соотношение между площадью всех волокон соединительной ткани и площадью только эластических волокон в обеих группах птицы. Эти исследования проводили в области крипт слизистой оболочки и в мышечной оболочке путем использования компьютерной морфометрии. Результаты исследований обрабатывали статистически.
На основе полученных результатов установлено, что исследуемое нами соотношение характеризуется подобной динамикой в обоих оболочках кишки. При этом, вдоль всего кишечника большие значения этого соотношения принадлежат курам—СТ. Доля эластических волокон в мышечной оболочке выше чем в слизистой. Максимальное количество эластических волокон в составе всех соединительных волокон наблюдается в начале тонкой кишки и вдоль нее постепенно снижается. В начале толстой кишки эта доля несколько возрастает, однако в конце кишечника приобретает наименьшие значения. Поскольку, этот процесс характерен для обеих групп птицы, то на основе этого можем судить об относительной стабильности морфологии соединительной ткани кишечника. А типологические особенности автономного тонуса позволяют адаптировать структуру волокнистого компонента соединительной ткани к функциональным характеристикам пищеварения при соответствующем типе автономного баланса.
Ключевые слова: куры—симпатотоники, куры—симпато—нормотоники, кишечник кур, мышечная оболочка, слизистая оболочка, соединительнотканные волокна, эластические волокна.
The influence of typological peculiarities of autonomous tonus on the amount indicators of connecting tissue of a chicken intestine wall
A.M. Tybinka a.m.tybinka@gmail.com
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Fibrous connective tissue of the intestinal wall supports its functional stability and morphological integrity. Therefore, the aim of this research was to investigate the relationship between the fibrous components of connective tissue in the intestinal wall of chicken, which is characterized by different types of autonomous tone.
The researches was carries out on laying chicken of Isa-Braun cross, in amount 33 animals, aged 1 year. According to the results of electrocardiographic and variation-pulse metric researches, poultry was divided into two groups: sympatotonics (CT) - 16 chickens and sympato-normotonics (CT-HT) - 17 chickens. After poultry slaughter, from each intestine was extracted wall samples, which were fixed in fluid Buena with the further making of paraffin sections. The coloring of histological sections was done, using the methods of Van Gieson's stain, Pachini and Weigert. The correlation between the size of all fibers of connecting tissue and the size of only elastic fibers in both groups of poultry was researched on ready histological preparations. These researches were carried out on the section of crypt of mucosa and muscle membrane by the way of using computer morphometry. The results of the research were worked out statistically.
It was found, on the basis of the obtained results, that the researched correlation is characterized by the same dynamics in the both intestine membranes. Herewith along the whole intestine larger numbers of this correlation belong to chicken-CT. The part of elastic fibers in muscle membrane is higher than in mucosa. The maximum amount of elastic fibers in the content of all fibers of connecting tissue can be observed at the beginning of small intestine and along with it gradually reduces. At the beginning of the large intestine this part slightly increase, however in the end of the intestine has the smallest amount. The presented patterns is peculiar for the both types of poultry, so on the basis of this we can mention the relative stability of morphology of intestine connective tissue. And disclosed typological peculiarities of the autonomous tone allow to adapt the structure of fiber component of connective tissue to the functional characteristics of digestion during the respective type of autonomous balance.
Key words: chickens-sympatotonics, chickens-sympato-normotonics, chickens' intestine, muscle membrane, mucosa, connecting tissue fibers, elastic fibers.
Вступ
Волокнистий компонент сполучно1 тканини, як неввд'емна частина кишково1' стшки, пвдтримуе ïï функцюнальну стаб№нють та морфолопчну цшс-шсть (Cerov and Shehter, 1981; Vrakin and Sidorova, 1984; Uni et al., 1999; Uni et al., 2003). Найвища концентрация колагенових волокон спостертаеться у серознш оболонщ. У курей вони найбшьш щшьно розташоваш пвд мезотелiем та у пухкш сполучнш тканиш, яка оточуе поздовжнш шар м'язовоï оболон-ки. В обох шарах м'язовоï оболонки мюцити оточет шжними прошарками колагенових волокон. Останш також е добре вираженими у власнш пластинщ слизо-воï оболонки у основi ворсинок та складок. Проте в напрямку до верхiвки ворсинки колагеновi пучки поступово потоншуються. Еластичш волокна в сероз-
нш та м'язовш оболонках мають вигляд шжних петель (Shestakov, 1987; Sklan, 2001; Moran, 2006; By-chkov, 2009). Вони трапляються i у власнш пластинщ слизово'' оболонки, проте у дуже малих кшькостях, рвдко ïx можна виявити у сполучнотканиннш основi ворсинок. У дшянщ базальноï мембрани та в центра-льнш частиш основи ворсинок виявляються вузью петт арпрофшьних волокон, яш е бшьш широкими в сполучнотканиннш основi складок слизовоï оболонки (Shestakov, 1987; Sklan, 2001; Moran, 2006; Bychkov, 2009).
Поряд з тим не проводилося вивчення впливу ти-полопчних особливостей автономно'' нервово'' систе-ми на особливосп тканинного складу кишковоï стшки птищ. Це i визначило мету даноï роботи, завданнями яко'' стало дослвдження сшвввдношення мiж волокни-стими компонентами сполучно'' тканини в кишковш
стшщ куреи, що характеризуються рiзними типами автономного тонусу.
Матерiал i методи досл1джень
Для виконання дослiджень в умовах промислового пт^вничого господарства за принципом аналогов було пщбрано групу куреИ-несучок кросу «1за-Браун», в кiлькостi 33 тварин, вшом 1 рiк. ВсiИ птиц провели електрокардiографiчне та варiацiИно-пульсометричне дослiдження (Baevskij et а1., 1984). Його результати дозволили роздшити птахiв на двi групи: симпатотонiкiв (СТ) - 16 куреИ та симпато-нормотонЫв (СТ-НТ) - 17 куреИ. Шсля забою, кишечник роздiляли на окремi кишки i з середньо! частини кожно! ввдбирали зразки стшки, як1 фiксувалися у рiдинi Буена з подальшим виготовленням парафшо-вих зрiзiв. У слiпих кишках вiдбiр здiИснювали з дь лянки основи. Фарбування гiстозрiзiв (Romejs, 1954) здшснювали методами Ван-Гiзон i Пачiнi - для суку-пного виявлення сполучнотканинних волокон та за ВеИгертом - для щентифжацп еластичних волокон. На готових пстопрепаратах при допомозi комп'ютерно! морфометрп дослвджували стввщно-
шення мiж площами всiх сполучнотканинних волокон i окремо еластичних волокон. Ц дослiдження проводили в дмнщ крипт слизово! оболонки та у м'язовiИ оболонщ.
Результати дослiджень опрацьовували статистично програмним забезпеченням «StatP1us 2008». Вiрогiд-шсть вiдмiнностеИ мiж показниками двох груп зобра-жали у формi: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.
Результати та Тх обговорення
У результатi проведения морфометри, виявлено, що дослвджуване сшввщношення мае певнi вщмшно-стi у рiзних груп птицi (рис.1).
Так, в дмнщ крипт слизово! оболонки вах кишок бiльшi Иого значення вiдповiдають курям з високим симпатичним тонусом. Хоча !х перевага над птицею з тдвищеним тонусом блукаючих нервiв у бiльшостi дiлянок е мшмальною. НаИяскравiшим прикладом виступае дванадцятипала кишка, у як1И рiзниця мгж курми-СТ (1,97 ± 0,054 (рис. 2)) та курми-СТ-НТ (1,96 ± 0,061) становить лише 0,01 одиниць, що е наИменшим показником у всьому кишечнику.
Рис. 1. Сшввщношення м1ж площами всiх сполучнотканинних волокон та окремо еластичних волокон в
дшянщ крипт слизовоТ оболонки.
У порожнш кишцi частка еластичних волокон в складi всiх сполучнотканинних волокон знижуеться, що призводить до зростання вiдношения мiж ними. I ввдбуваеться це по рiзному в окремих групах птицi. Кури з нормотошчним нахилом автономного балансу (2,54 ± 0,042) поступаються птицi з акцентованою симпатотонiею (2,96 ± 0,058) на 0,42 (Р < 0,001) одиниць. У кшцевш частинi тонко! кишки (клубовш ки-шцi) продовжуеться процес зростання дослвджуваного вiдношения i домiнувания куреИ-СТ (3,55 ± 0,059) над курми-СТ-НТ (3,11 ± 0,048 (рис. 3)) досягае максимального значення - 0,44 (Р < 0,001) одиниць.
При переходi у товсту кишку, сшввщношення мгж
площами вах сполучнотканинних волокон та еластичних волокон суттево зменшуеться в обох групах птищ. Причому, у шиИщ слiпих кишок Иого залеж-нiсть вiд типологiчних особливостеИ автономних впливiв е фактично не вираженою, оскiльки перевага куреИ-СТ (2,45 ± 0,031) над курми-СТ-НТ (2,43 ± 0,034) дорiвнюе 0,02 одиниць. Пряма кишка характе-ризуеться певним зростанням як величини вказаного вiдношення, так i рiзницi мiж типами iнтегруючого тонусу автономних цен^в. Так, кури-СТ-НТ (2,90 ± 0,028) поступаються курям-СТ (2,96 ± 0,020) вже на 0,06 одиниць.
Рис. 2. Сполучнотканинш волокна слизовоТ оболо-нки дванадцятипалоТ кишки курки-СТ.
Пачiнi. х280.
У м'язовш оболонцi загальний принцип ввдношен-ня площi всiх волокнистих структур сполучно! ткани-ни до площi еластичних волокон залишаеться подiб-ним до попередньо! дiлянки (рис. 4). При цьому, вздовж всього кишечнику бiльшi значения цього ввд-ношення також належать курям з високим симпатич-ним тонусом. Вагома вiдмiннiсть вiд попереднього показника полягае у його суттево менших (майже на половину) значеннях у бшьшосл кишок. Це обумов-лено тим, що в сумарнiй шлькосп сполучнотканинних волокон м'язово! оболонки значно зростае ввдсоток еластичних волокон, що пов'язано з вищою руховою
1.75
1.65
♦ - . ..
■"■."'■: .к1 ik . ■ w: ■'\ '■■'."; WW*''~i< ., , ..; Д. ШШиЩ • i ■ -^i-j.ii ^ ■■■;'
\ЩЬг^шШРр
1.35
1.25
Рис. 3. Еластичнi волокна слизовоТ оболонки клу-бовоТ кишки курки-СТ-НТ. Вейгерт. х140.
активнiстю ще! оболонки i потребою кращого крово-постачання.
Так у дванадцятипал1й кишцi перевага курей-СТ (1,20±0,029) над курми-СТ-НТ (1,10±0,025) стано-вить 0,10 одиниць. У порожнiй кишцi в обох групах птицi проходить приблизно рiвне збшьшення величи-ни показник1в вiдповiдно на 0,24 та 0,28 одиниць. Також дещо збшьшуеться i домiнуюче становище курей зi стiйкою симпатотонiею (1,54±0,031) над птицею з шдвищеним парасимпатичним тонусом (1,38±0,019) - до 0,16 (Р<0,01) одиниць.
1.73
1.20
1.10
Дванадцяшпала
Порожня
Cjina
Пряма
Рис. 4. Сшвввдношення м1ж площами всiх сполучнотканинних волокон та окремо еластичних волокон у
м'язовш оболонщ
У клубовш кшшц з одного боку спостертаеться подальше зростання ввдношення м1ж групами сполучнотканинних волокон до 1,61 ± 0,034 - у курей-СТ (рис. 5) та до 1,48 ± 0,028 - у курей-СТ-НТ. А з шшо-го боку рiзниця мiж типами автономного балансу зменшуеться до 0,13 (Р < 0,05) одиниць.
У шийках сл1пих кишок вiдмiнностi м1ж групами птицi взагалi скорочуються до мшмальних величин (0,03 одиниць). Це проходить на фош зниження зна-чень дослвджуваного показника до 1,45±0,035 (тобто на 0,16 одиниць) у курей-СТ та до 1,42 ± 0,020 (тобто на 0,06 одиниць) у курей-СТ-НТ. Проте, переход у пряму кишку, знову повертае позитивну динашку
дослiджуваному вiдношенню i воно зб№шуеться вiдповiдно на 0,28 та 0,15 одиниць. При цьому, кури симпато-нормотошки (1,57 ± 0,036 (рис. 6)) поступа-ються курям симпатотошкам (1,73 ± 0,045) на 0,16 (Р < 0,01) одиниць.
Аналiзуючи динамiку дослвджуваного спiввiдно-шення вздовж кишечнику бачимо, що воно характе-ризуеться спшьними закономiрностями в обох оболо-нках кишки. При цьому, максимальна частка еластичних волокон в складi вах сполучнотканинних волокон спостертаеться на початку тонко! кишки i вздовж не! поступово знижуеться.
Рис. 5. Сполучнотканинш волокна м'язовоТ оболонки клубовоТ кишки курки-СТ. Ван-Пзон. х56.
На початку товсто! кишки ця частка дещо зростае проте в шнщ кишечнику набувае наИменших значень. Осшльки цеИ процес е характерним для обох груп птицi, то на основi цього можемо судити про вщносну стабiльнiсть морфологи сполучно! тканини кишечнику. А типолопчш особливостi автономних центрiв дозволяють адаптувати структуру волокнистого компоненту сполучно! тканини до функцюнальних характеристик травлення при кожному типi автономного балансу.
Висновки
Вздовж кишечнику сшвввдношення мiж площею всiх сполучнотканинних волокон i площею еластич-них волокон характеризуеться певними особливостя-ми в слизовш та м'язовiИ оболонках кишково! стiнки. Вiрогiдно високиИ вплив на цеИ процес мае сукупниИ тонус автономних центрш. Отже, формування сполу-чноткаиинно!' основи в кожиiИ з оболонок по рiзному адаптуеться до типолопчних особливостеИ автономного балансу оргашзму i направлене на оптимальне забезпечення функцiональних потреб цих оболонок та пвдтримання морфо-функцiонально! цiлiсностi кишки.
Перспективи подальших дослгджень. Доцiльним е дослвдити спiввiдношения мiж кiлькiстю окремих груп сполучнотканинних волокон в шших вщдшах апарату травлення куреИ та вплив на них типолопч-них особливостеИ автономного тонусу. Також варто вивчити вказаш особливостi у iнших видiв тварин.
Рис. 6. Еластичнi волокна м'язовоТ оболонки прямот' кишки курки-СТ-НТ. Вейгерт. х70.
Ei6.iorpa$iHm iIOCII. lanim
Vrakin, V.F., Sidorova, M.V. (1984). Anatomija i gistologija domashnej pticy. M.: Kolos, 147-156 (in Russian).
Uni, Z., Tako, E., Gal-Garber, O., Sklan, D. (2003). Morphological, Molecular, and Functional Changes in the Chicken Small Intestine of the Late-Term Embryo. Poultry Science. 82, 1747-1754.
Uni, Z, Noy, Y, Sklan, D. (1999). Posthatch development of small intestinal function in the poult. Poultry Science. 78, 215-222.
Cerov, V.V., Shehter, A.B. (1981). Soedinitel'naja tkan' (funkcional'naja morfologija i obshhaja patologija). M. : Medicina (in Russian).
Shestakov, V.A. (1987). Gistologicheskoe stroenie tol-stogo kishechnika cypljat. Makro- mikromorfologija i gistohimija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh v sravnitel'no-vidovom i vozrastnyh aspektah. Sbornik nauchnyh trudov. Omsk: Omsk. s.-h. in-t, 69-74 (in Russian).
Moran, E.T. Jr. (2006). Anatomy, Microbes, and Fiber: Small Versus Large Intestine. J. Appl. Poult. Res. 15, 154-160 (in Russian).
Bychkov, A.V. (2009). Harakteristika jepitelial'no-soedinitel'notkannyh vzaimodejstvij v slizistoj ob-olochke prjamoj kishki. Morfologija. 136(4), 25 (in Russian).
Sklan, D. (2001). Development of the digestive tract of poultry. Word's Poultry Science Journal. 57, 415-428 (in Russian).
Baevskij, R.M., Kirilov, O.I., Kleckin, S.Z. (1984). Ma-tematicheskij analiz serdechnogo ritma pri stresse. M. : Nauka (in Russian).
Romejs, B. (1954). Mikroskopicheskaja tehnika. - M. : Izdatel'stvo inostrannoj literatury (in Russian).
Cmammn nadiumm do peda^ii 28.09.2016
