CC BY
18
2. Kremenchutskiy G. N. Metodi vidilennya ta identifikatsiyi grampozitivnih katalazonegativnih kokiv: metod. rekomendatsiyi / G. N. Kremenchutskiy, L. G. Yurgel, O. V. Sharun [ta in.] // - Kiyiv, - 2009. - 19 s.
3. Pat. 2139070 RF, MPK A61 K 35/74, S12 N1/20. Sposob polucheniya autoprobiotika, soderzhaschego zhivyie bifidobakterii i laktobatsillyi / B. A. Shenderov, M. A. Manvelova; zayav. 31.03.1999; opubl. 10.10.1999.
4. Ryizhenko S. A. Tehnologiya polucheniya zhidkogo probiotika iz aerokokkov [elektronniy resurs] / S. A. Ryizhenko, G. N. Kremenchutskiy, M. O. Bredihina [i dr.] // Ann. of Mechnicov's Institute. - 2006. - N 4. - S. 23-28.
5. Hoult Dzh. Kratkiy opredelitel bakteriy Bergi / pod red. Dzh. Houlta // - Moskva: Mir, - 1981. - 212 s.
6. Probiotics in food: Health and nutritional properties and guidelines for evaluation // FAO Food and Nutrition. - 2006. Paper 85. -50 p.
ВЗАИМООТНОШЕНИЯ АУТОСИМБИОНТОВ AEROCOCCUS VIRIDANS С ПРЕДСТАВИТЕЛЯМИ НОРМАЛЬНОЙ МИКРОФЛОРЫ КИШЕЧНИКА ЛАБОРАТОРНЫХ ЖИВОТНЫХ Степанский Д. А., Кременчугский Г. М., Кошевая И. П. Современные пробиотики должны обладать антагонистическим действием на патогенную и условно-патогенную флору и не влиять на индигенную флору. Все большую популярность приобретает использование персонифицированной терапии аутоштамами пробиотических бактерий. В работе было изучено влияние выделенных гомологичных аэрококков-аутосимбионтов на представителей нормальной микрофлоры мышей при их пероральном применении. Мышей ежедневно в течение 10 дней утром, натощак кормили через зонд A. viridans167 и A. viridans 5м2015 (10 млрд особей на 1 прием). Установлено, что микробный пейзаж кишечника мышей до кормления аэрококков был разнообразен и состоял как из аэробных так и анаэробных представителей, а также грибов рода Candida. Музейный и симбионтной штаммы в дозировке 10 млрд. / мл per os не оказували антагонистического действия на нормальную микрофлору, которая представлена в кишечнике мышей в большом количестве (анаэробы, бифидобактерии, лактобактерии). Наряду с этим было отмечено антагонистическое действие в отношении стафилококков, грибов рода Candida и Proteus. Также отмечено, что аутосимбионты A. viridans 5м2015 оказували больший антагонистический эффект по отношению к условно-патогенной флоры.
Ключевые слова: аутосимбионты, Aerococcus viridans, нормальная микрофлора.
Стаття надшшла 1.02.2017 р.
THE RELATIONSHIP OF AUTOCAMIONES AEROCOCCUS VIRIDANS WITH REPRESENTATIVES OF THE NORMAL INTESTINAL
FLORA OF LABORATORY ANIMALS Stepansky D. A., Kremenchug G.., Koshevaya I. P.
Modern probiotics must possess antagonistic effect on pathogenic and conditionally pathogenic flora without affecting indigenous flora. The growing popularity of the use of personalized therapy autostable probiotic bacteria. The work studied the effect of selected homologous aurococcus-autocamiones the representatives of the normal microflora of mice when administered orally. Mice daily for 10 days in the morning on an empty stomach fed through a tube viridans167 A. and A. viridans 5м2015 (10 billion species on 1 reception). It is established that the microbial landscape of the intestine of mice before feeding aurococcus was varied and consisted of aerobic and anaerobic representatives, as well as Candida. Museum and symbiotic strains in a dosage of 10 billion / ml per os did not okazyvali antagonistic effect on normal microflora, which is presented in the intestine of mice in large numbers (anaerobes, bifidobacteria, lactobacilli). It was marked antagonistic activity against staphylococci, Candida, and Proteus. Also noted that autoimminity A. viridans 5м2015 okazyvali has greater antagonistic effect against the pathogenic flora.
Key words: autoimminity, Aerococcus viridans, the normal microflora.
Рецензент Кущ О.Г.
УДК 616.132.2-004.2-092.9:577.152.34
ЗВ'ЯЗОК АКТИВНОСТ1 МАТРИКСНО1 МЕТАЛОПРОТЕ1НАЗИ-2 В СЕРЦЕВОМУ М'ЯЗ1 З МОРФОЛОГ1ЧНИМИ ЗМ1НАМИ СТ1НКИ В1НЦЕВИХ СУДИН ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АТЕРОСКЛЕРОЗ1
Була дослщжена актившсть матриксно! металопроте!нази-2 (ММП-2) в гомогенат серцевого м'яза в умовах експериментального атеросклерозу. Тваринам вводили нативш лшопроте'ди низько! щшьност людини. Актившсть ММП-2 визначали за допомогою методу прямо! ензим-зимографп. Фарбували пстолопчш зрiзи стшки вшцевих судин гемотоксилш-еозином, орсе'ном, суданом III. Вперше збшьшення активност ММП-2 спостер^али на 10-му тижш експерименту, що вщповщало долшщнш стадп атеросклерозу. Другий тк активност ММП-2 вщзначався на 15-му тижш i характеризувався посиленням деградацп судинно! стшки та м^рацп гладких мюциив. 19-20 тижш експерименту супроводжувалися максимальною актившстю ММП-2, а також посиленою пролiферацiею сполучнотканинних компонента, що свщчило про розвиток стадп лшосклерозу.
Ключов! слова: атеросклероз, матриксш металопротешази, мюкард, експеримент.
Робота е фрагментом НДР «Гiстологiчш аспекти взаемоди дендритних клтин iз мтрооточенням у складi внутрштх оргатв в умовах експериментального моделювання патологiчних статв» (№ державноI реестрацн 0113и006627).
Судинна стшка являе собою цшсну функцюнуючу структуру, яка шддаеться ремоделюванню у вщповщь на гемодинам1чн1 змши при р1зних ф1з1олог1чних { патолопчних станах [1]. Збшьшення мехашчного навантаження на судинну стшку, яке спостернаеться при
атеросклеротичному ураженш, може вести до змши структури та функцп i! компоненпв, зокрема, екстрацелюлярного матриксу [10]. Важливу роль у шдтримщ гомеостазу позаклiтинного матриксу вщграють матрикснi металопроте!нази (ММП) [4].
Як вщомо, сiмейство ММП налiчуe як мiнiмум 25 форм цинквмюних протеаз, здатних розщеплювати бшки екстрацелюлярного матриксу в нормi i при патологи [12]. За первинною структурою, субстратною специфiчнiстю та кл^инною локалiзацieю всi цi ензими можна роздшити на п'ять основних шдгруп: колагенази, желатинази, стромелiзини, матрилiзини i мембранозв'язанi ММП [6]. Практично вс ММП секретуються в неактивнш формi в мiжклiтинний простiр, де активуються пiд впливом iнших протеаз; функцюнують при нейтральному pH i блокуються специфiчними тканинними iнгiбiторами [5]. Експрешя ММП регулюеться прозапальними цитокшами, нейропептидами, факторами росту та iндукторами апоптозу [11].
У нормi в серцевому м'язi активнiсть ММП низька [2]. В умовах розвитку атеросклерозу спостериаеться шдвищення !х концентраций що пов'язано з дiяльнiстю декiлькох тишв клiтин, включаючи кардiомiоцити, тканиннi базофши, нейтрофiли, гладком'язовi i ендотелiальнi кттини, однак головним джерелом !х продукцп е активованi макрофаги [3]. З точки зору впливу на процеси атерогенезу найбшьшу увагу притягують желатинази, як здатнi розщеплювати бiлковi компоненти екстрацелюлярного матриксу, в тому чи^ колаген IV типу, еластин, фiбронектин, ламшш i денатурований колаген (желатин) [8].
Якщо роль ММП-9 (желатинази В) в процес атерогенезу та його ускладнень описана досить повно [15, 16], то шша ситуащя мае мiсце вiдносно ММП-2 або желатинази А. Аналiз лiтературних даних, присвячених ролi ММП-2 у розвитку атеросклеротичних ушкоджень, свiдчить про вщсутшсть повно! ясностi в цьому питанш, неоднозначнiсть i суперечливiсть отриманих результат [13, 14]. Ми не знайшли публiкацiй, якi б стосувалися зв'язку мiж динамiкою активностi желатинази А та морфолопчними змiнами судин в процес атерогенезу, хоча такi дослщження представляють не тiльки теоретичне значення, але мали б вагоме клшчне значення як маркера несприятливих кардюваскулярних подiй.
Метою роботи було вивчення динамiки активностi ММП-2 в серцевому м'язi при експериментальному атеросклерозi та вщповщшсть li морфологiчним змiнам стшки вiнцевих артерiй.
Матерiал та методи дослщження. Для моделювання атеросклерозу в лабораторних щурiв застосували експериментальну модель введення нативних ЛПНЩ (нЛПНП) людини [7]. Дослщження проведене на 110 нелшшних бiлих щурах вiком 8-10 тижшв. Тварини були подiленi наступним чином: I група - група контролю (n=30), яким вводили неповний ад'ювант Фрейнда; II група (n=80) - тварини, iмунiзованi нативними ЛПНЩ людини. Щури в перiод експерименту утримувались на стандартному харчовому режиму у рацiон додавали рибно-кiсткове борошно.
Нативнi ЛПНЩ, отриманi зi свiжоl плазми людини (ProSpec, USA), вводили внутршньошюрно у складi неповного ад'юванта Фрейнда (Becton Dickinson, USA) одноразово в дозi 200 мкг незалежно вщ ваги. Ампула, що мютила нЛПНЩ, розкривалася в день iмунiзацii. Починаючи з 2-го тижня шсля введення препарату, проводили декапiтацiю тварин i видiлення сердець. Гiстологiчну обробку тканини виконували за стандартною методикою. Мшропрепарати фарбували гематоксилiном i еозином, орсе!ном, суданом III. Тварин виводили з експерименту щотижня шляхом декаштацп з використанням тiопенталу натрiя в дозi 50 мг/кг маси тша. Утримання тварин та експерименти проводили вщповщно до положень Свропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та шших наукових цiлей (Страсбург, 1986), Гельсшсько! декларацii Генерально! асамбле! всесвiтньоi медично! асоцiацii (2000). Термiн експерименту складав 20 тижшв.
Гомогенат тканин серця отримували шляхом розтирання !х зi скляним пiском в холодному 0,025 М трис-HCL буферi з рН 7,2 у спiввiдношеннi 1:4 i подальшим центрифугуванням протягом 5 хвилин при 8000 об/хв. Отриманий супернатант, який мютив фракцп розчинних бшюв серцевого м'яза, вiдбирали для подальших дослiджень.
Активнiсть ММП-2 в отриманих гомогенатах оцшювали методом прямо! ензим-зимографп з попереднiм вертикальним електрофорезом дослщних зразкiв в 10 % полiакриламiдному гелi з додецилсульфатом натрiю i додаванням 1 % желатини [9].
Пюля електрофорезу гель шкубували протягом двох дiб при температурi 37°С в 0,025 М трис-НС1 буферi, що мiстив 5 мМ CaCl2, 0,9 % NaCl, 0,05 % NaN3. Пiсля заюнчення iнкубацi! гель забарвлювали розчином Кумасш G250 i впродовж 10-12 годин, вщмивали сумiшшю 50% етанолу та 7% оцтово! кислоти. Дiя ММП-2 проявлялася як прозорi зони лiзису на синьому фонi, при
цьому ступГнь знебарвлення була пропорцГйна активностГ ферменту. ВГдповГдшсть зон ММП-2 визначали за допомогою маркерГв Bio-Rad Lab (Germany) i позитивного контролю на ММП-2 (Sigma, USA).
ОтриманГ зимограми сканували i проводили подальшу кiлькiсну оцГнку активностi ММП-2 за допомогою комп'ютерно1 програми Sorbril 2.0, розраховуючи вГдсоток активностi щодо стандартного зразка, в якому активнГсть цього ферменту була прийнята за 100%. Стандарт готували шляхом змГшування 10 однакових об'емГв (по 50 мкл) зразкiв фракци розчинних бiлкiв серцевого м'яза, отриманих у контрольнГй групi. При проведеннГ ензим-зимографп в лунки гелю вносили по 20 мкл стандарту, контрольних Г експериментальних зразкГв, розведених в забуференному фГзГологГчному розчинГ у спГввГдношеннГ 1:2.
Статистичну обробку отриманих даних проведено стандартними методами варГацГйно1 статистики з використанням пакету статистичних програм «Statistica 6.0». Результати наведено як (М±т), де М - середне значення показника, m - стандартна похибка. ДостовГрними вважали результати при р<0,05.
Результати дослщження та Тх обговорення. ОтриманГ в ходГ дослГдження результати свГдчать, що активнГсть ММП-2 в гомогенатГ мГокарда в групГ ГмунГзованих тварин з 2-го по 10-й тиждень практично не змГнюеться (рис. 1). Починаючи з 10-го тижня експерименту виявлено пГдвищення на 35,9% рГвня ММП-2 у II групГ тварин, порГвняно з I групою (109,1±8,2 Г 73,2±6,8 вГдповГдно, р<0,05). ПГдвищений рГвень активностГ ММП-2 в групГ експериментальних тварин зберГгався впродовж 11-12-го тижня, але в перГод з 13-го по 14-й тиждень вГдмГчалося зменшення активностГ ММП-2 у групГ експериментальних тварин, порГвняно з показниками на 10-12-му тижнях (95,3±7,9, р<0,05). У групГ контролю змГн активностГ ММП-2 не виявлено.
140 i-
с*
н
s
S
А
Н
О
X
ffl
=
н
□ контроль Иексперимент
Рис. 1 Динамка активностГ ММП-2 в гомогенатГ мГокарда щурГв при експериментальному атеросклерозГ.
На 15-му тижнГ активнГсть ММП-2 в групГ експериментальних тварин знову пГдвищувалась Г складала 112,4±10,8, що на 35,1% було статистично вагомо вище, нГж у групГ контролю, де показники ММП-2 становили 72,9±5,6 (р<0,05). АктивнГсть ММП-2 у цГй групГ залишалася на високому рГвнГ впродовж 16-17-го тижня експерименту, в той час як в групГ контролю активнГсть цього ферменту не змГнювалась взагалГ. МаксимальнГ значення ММП-2 виявлено на 18-19-му тижнях пГсля ГмунГзацЙ (127,4±9,1, р<0,05).
В ходГ експерименту вдалося простежити зв'язок динамГки активностГ ММП-2 з морфологГчними змГнами в стГнцГ вГнцевих судин.
Так, при гГстологГчному дослГдженнГ стГнки вГнцевих артерГй на 10-му тижнГ експерименту в групГ ГмунГзованих тварин спостерГгалося потовщення пГдендотелГального шару за рахунок набухання компонентГв сполучно1 тканини, а також наростання ступеня шфГльтрацп лГмфоцитами, макрофагами та лаброцитами, що вГдповГдало долГпГднГй морфологГчнГй стадГ1 атеросклерозу. У цГй стади вперше зафГксовано достовГрне збГльшення активностГ ММП-2 у групГ ГмунГзованих тварин, що можна пояснити значним збГльшенням кГлькостГ активованих макрофагГв. НашГ данГ доповнюють результати, отриманГ декГлькома незалежними групами дослГдникГв, якГ експериментально встановили збГльшення активностГ ММП-2 в атеросклеротичних бляшках (J. Deguchi, M. Aikawa, E. Aikawa, Dong-Eog Kim, V. Ntziachristos, R. Weissleder, P. Libby, 2006).
Тижш
12-13-й тижш експерименту характеризувалися бшьш виразною л1мфоцитарно-пстюцитарною шфшьтращею, а також потовщенням штими за рахунок набряку { появи ттдних включень у склад як м1жкл1тинно! речовини, так { в цитоплазм! макрофапв, що вщповщало стадн лшо!дозу. Одночасно, у цей перюд спостерпалося зниження активност ММП-2 в гомогенат серцевого м'язу, пор1вняно з 10-11-м тижнями експерименту в II груш тварин. На наш погляд, це пов'язано з тим, що на данш стадн знижуеться активнють м!грацп макрофапв.
На 15-му тижш експерименту при морфолопчному дослщженш стшки вшцевих артерш спостерпалося зникнення меж! м1ж внутршньою 1 середньою оболонками внаслщок дезоргашзацп еластичних волокон ¿з збшьшенням кшькосн гладком'язових клпин. Враховуючи те, що на цш стадн спостерпаеться посилення активносн ММП-2, ми припускаемо, що популящя гладких мюципв зростала за рахунок посилення !х м1грацшно1 активносп, оскшьки вщомо, що ММП полегшуе м!грацда гладком'язових клпин з меди в штиму судинно! стшки, де вони в подальшому прол1ферують. Виражеш змши структури штими вшцевих артерш ми спостерпали на 19-20-му тижнях шсля введення нЛПНЩ у вигляд! скупчення велико! кшькосн пшистих клпин, а також явищ лшосклерозу. Ця стад1я супроводжувалася р1зким посиленням експресп ММП-2, що додатково шдкреслюе 1снування зв'язку м1ж р1внем ММП-2 та ступенем порушення структури тканини при розвитку атеросклерозу.
1. Дев1ац1! активност1 ММП-2 пов'язаш з посиленням м1грац1йних процес1в в зош формування атеросклеротично! бляшки.
2. Вперше зростання активност1 ММП-2 спостерпалося на 10-му тижн1 експерименту, що вщповщало дол1п1дн1й морфолог1чн1й стад1! атеросклерозу.
3. Другий п1к активност1 ММП-2 припадав на 15-й тиждень експерименту { сшвпадав за морфолог1чними даними з1 стад1ею л1по!дозу, характерними ознаками яко! е посилення деградацй судинно! стшки { м!грац1! гладких мюципв.
4. Найб1льш виражений п1к активноси спостер1гався на 19-му тижн1 експерименту, який супроводжувався активною прол1ферац1ею сполучнотканинних компонент1в, що е характерним для стадн лшосклерозу.
5. Зм1ни активносп ММП-2 в гомогенат1 м1окарда вщображають ступ1нь деградацй компонент1в екстрацелюлярного матриксу 1 асоц1йован1 з м1грац1йною актившстю кл1тин на р1зних стад1ях атерогенезу.
Перспективи подальших до^джень. Для поглибленого вивчення впливу ММП на розвиток атеросклерозу в подальшому плануеться дотдження активностi обох желатиназ в плазмi кровi i гомогенатi мiокарда та iмуногiстохiмiчний аналiз експресн цих ферментiврiзними клтинами серцевого м'язу.
1. Bagriy A. E. Otsenka plazmennyih urovney MMP-2 i -9 v prognozirovanii remodelirovaniya levogo zheludochka u bolnyih s ostryim infarktom miokarda s elevatsiey ST / A.E. Bagriy, N.V. Chumachenko, N.Yu. Tsyiba [i dr.] // Pitannya eksperimentalnoyi ta klinichnoyi meditsini. - 2010. - Vip. 14, T. 1. - S. 23-26.
2. Berezin A. E. Regulyatoryi aktivnosti matriksnyih metalloproteinaz kak novyie biologicheskie markeryi kardiovaskulyarnogo remodelirovaniya:obzor literaturyi // Ukrayinskiy medichniy chasopis. - 2011. - No.1. - S. 36-43.
3. Volkov V. I. Izmenenie urovnya matriksnoy metalloproteinazyi-9 u bolnyih so stabilnoy i nestabilnoy stenokardiey / V. I. Volkov, D.N. Kalashnik, S.A. Serik // UkraYinskiy terapevtichniy zhurnal.-2006.-No.1. - S. 4-7.
4. Gasanov A. G. Rol izmeneniy vnekletochnogo matriksa pri vozniknovenii serdechno-sosudistyih zabolevaniy / A. G. Gasanov, T. V. Bershova // Biomeditsinskaya himiya. - 2009. - Vyip. 2, T. 55. -S. 155-168.
5. Ganusevich I. I. Rol matriksnyih metalloproteinaz (MMP) pri zlokachestvennyih novoobrazovaniyah. I. harakteristika MMP, regulyatsiya ih aktivnosti, prognosticheskoe znachenie / I. I. Ganusevich // Onkologiya. - 2010. - No. 1. - S. 10-16.
6. Zamechnik T. V. Matriksnyie metalloproteinazyi, ih rol v fiziologicheskih i patologicheskih protsessah (obzor) / T. V. Zamechnik, I. A. Fastova, L. N. Rogova [i dr.] // Vestnik novyih meditsinskih tehnologiy. - 2011. - Vyip. 2, T. XVIII. - S. 86-89.
7. Menshikov I. V. Eksperimentalnaya model ateroskleroza u kryis, vyizvannogo immunizatsiey nativnyimi lipoproteinami cheloveka / I. V. Menshikov, K. V. Fomina, L. V. Beduleva [i dr.] // Vestnik Udmurdskogo universiteta. - 2012. - Vyip.1. - S. 80-86.
8. Poteryaeva O. N. Matriksnyie metalloproteinazyi: stroenie, regulyatsiya, rol v razvitii patologicheskih sostoyaniy (obzor literaturyi) // Meditsina i obrazovanie Sibiri: elektronnyiy nauchnyiy zhurnal. - 2010. - No. 5.
9. Patent na korisnu model «Sposib viznachennya zhelatinaz u plazmi krovi» / A.I. Shevtsova, Yu.A. Gordienko, O.E. Shaulska, A.S. Skoromna // Byulleten No. 16 vId 27.08.2013, - S. 1-6.
10. Turna A. A. Matriksnyie metalloproteinazyi i serdechno-sosudistyie zabolevaniya: obzor literaturyi / A. A. Turna, R. T. Toguzov // Arterialnaya gipertenziya. - 2009. - Vyip. 5 , T. 15. - S. 532-538.
11. Yarmolinskaya M. I. Matriksnyie metalloproteinazyi i ingibitoryi: klassifikatsiya, mehanizm deystviya / M. I. Yarmolinskaya, A. S. Molotkov, V. M. Denisova // Zhurnal akusherstva i detskih bolezney. - 2012. - Vyip. 1, T. LXI. - S. 113-125.
12. Agewall S. Matrix metalloproteinases and cardiovascular disease / S. Agewall // European Heart Journal. - 2006.- Vol.27. - P. 121-122.
13. Chen Q. Matrix Metalloproteinases: Inflammatory Regulators of Cell Behaviors in Vascular Formation and Remodeling / Q. Chen, M. Jin, F. Yang [et al.] // Mediators of Inflammation. - 2013. - Vol. 2013. - P. 1-14.
14. Deguchi J. O. Inflammation in atherosclerosis: visualizing matrix metalloproteinase action in macrophages in vivo / J. O Deguchi, M. Aikawa, C. H. Tung [et al.] // Circulation. - 2006. - Vol. 114. - P. 55-62.
15. Inoue T. Activation of matrix metalloproteinase-9 is associated with mobilization of bone marrow-derived cells after coronary stent implantation / T. Inoue, I. Taguchi, S. Abe [et al.] // International Journal of Cardiology. - 2011. - Vol. 152. - P. 332-336.
16. Nishiguchi T. Local Matrix Metalloproteinase 9 Level Determines Early Clinical Presentation of ST-Segment-Elevation Myocardial Infarction / T. Nishiguchi, A. Tanaka, A. Taruya [et al.] // Arteriosclerosis Thrombosis and Vascular Biology. -2016. - Vol. 36. - P. 2460-2467.
СВЯЗЬ АКТИВНОСТИ МАТРИКСНОИ МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗЫ-2 В СЕРДЕЧНОЙ МЫШЦЕ С
МОРФОЛОГИЧЕСКИМИ ИЗМЕНЕНИЯМИ СТЕНКИ ВЕНЕЧНЫХ СОСУДОВ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ АТЕРОСКЛЕРОЗЕ Трясак Н. С., Силкина Ю. В., Шевцова А. И.
Была исследована активность матриксной металлопротеиназы-2 (ММП-2) в гомогенате сердечной мышцы в условиях экспериментального атеросклероза. Животным вводили нативные липопротеиды низкой плотности человека. Активность ММП-2 определяли с помощью метода прямой ензим-зимографии. Гистологическую окраску стенки венечных сосудов проводили гемотоксилин-эозином, орсеином, суданом III. Впервые увеличение активности ММП-2 наблюдали на 10-й неделе эксперимента, что соответствовало долипидной стадии атеросклероза. Второй пик активности ММП-2 отмечался на 15-й неделе и характеризовался усилением деградации сосудистой стенки и миграции гладких миоцитов. 19-20-я недели эксперимента сопровождались максимальной активностью ММП-2, а также усиленной пролиферацией соединительнотканных компонентов, что свидетельствовало о развитии стадии липосклероза.
Ключевые слова: атеросклероз, матриксные металлопротеиназы, миокард, эксперимент.
Стаття надшшла 24.11.2016 р.
RELATION BETWEEN THE ACTIVITY OF MATRIX METALLOPROTEINASE-2 IN CARDIAC MUSCLE AND MORPHOLOGICAL CHANGES IN THE CORONARY VESSELS WALL DUE TO EXPERIMENTAL ATHEROSCLEROSIS Tryasak N. S., Silkina Yu. V., Shevtsova A. I. The activity of matrix metalloproteinase-2 (MMP-2) in the heart muscle homogenate due to experimental atherosclerosis was investigated. The animals received of the native human low-density lipoproteins. The activity of MMP-2 was determined by enzyme-zimografic method. The coronary vessel was stained by hematoxylin-eosin, orsein, sudan III. The first increasing of activity of MMP-2 was observed at the 10th week after start of experiment, which was correspond to prelipidic stage of atherosclerosis. The second increasing of activity of MMP-2 was noted at the 15 week and was characterized by high level of degradation of the vascular wall components and smooth cells migration. The 19-20 weeks were characterized by very high level of activity of MMP-2 and enhanced proliferation of connective tissue components, which indicate about liposclerotic stage of atherosclerosis.
Key words: atherosclerosis, matrix metalloproteinases, myocardium, experiment.
Рецензент Запорожець Т.М.
УДК 616.2:618.3:612.12:577.12
ОСОБЛИВОСТ1 ОБМ1НУ М1Д1 ТА ЦИНКУ В ПЕРИФЕРИЧН1Й КРОВ1 ЩУР1В 13 ЗАХВОРЮВАННЯМИ М'ЯКИХ ТКАНИН ПАРОДОНТУ
В робот представлен результати про особливост обмшу мвд та цинку в периферичнш KpoBi щурiв з пародонтитом та пнпв™м. Встановлеш норми вмюту цих елеменив в кровi та ïx коливання при захворюваннях пародонту. Висловлеш положення автора про значення мвд та цинку в процесах резорбцп та ремоделюванш сполучноï тканини при пнпвт та пародонтить Автор вважае, що гiпокупремiя та riпоцинкемiя, практично, не обтяжуе процеси резорбцп сполучно'' тканини у щурiв з пародонтитом. Гiпокупремiя у щурiв з пнпв™м може гальмувати пролiферацiю клтн сполучно'' тканини та прискорювати процес дозрiвання протеогакашв. 1они мвд е необхщним матерiалом, як в процес резорбцп, так i в процеа ремоделювання при хворобах пародонту.
Ключовi слова: периферична кров, пародонтит, пнпвщ мщь, цинк.
Робота виконана в рамках НДР «Фармакологiчне вивчення бiологiчно активных речовин та лжарських засобiв», № держреестраци 0114и000956.
Вщомо, що мщь та цинк беруть участь в багатьох бiохiмiчних процесах в оргашзмь 1х роль в фiзiологil пародонту визначасться участю в ферментативних процесах як активаторiв чи складово! частини активного центру ферменпв [3, 7]. В лiтературi [3, 10] е данi про роль цих мшроелеменпв в процесах росту та дозрiвання сполучно! тканини.
Метою роботи було вивчення вмюту мщ та цинку в кровi щурiв iз захворюваннями м'яких тканин пародонту.
Матерiал i методи дослiдження. Експерименти проведенi на 60 щурах-самцях масою 200,0-220,0 г, розподшених на 3 групи: перша - контрольна; друга - щури з гшпв^ом; третя -щури з пародонтитом. Експериментальний гiнгiвiт моделювали в два етапи: спочатку викликали дисбактерiоз в ротовiй порожнинi (внутршньошлункове введення лiнкомiцину дозою 60 мг/кг протягом 5 дшв) з наступним локальним пошкодженням ясен та передвiр'я порожнини
