CC BY
16
ВЛИЯНИЕ АУТОСИМБИОНТОВ AEROCOCCUS VIRIDANS НА CLOSTRIDIUM PERFRINGENS, ОБИТАЮЩИХ В КИШЕЧНИКЕ МЫШЕЙ Степанский Д. А., Кременчуцкий Г. Н., Кошевая И. П.
В данной работе были исследованы антагонистические свойства аутосимбионтных Aerococcus viridans по отношению к Clostridium perfringens, естественно обитающих в кишечнике мышей. Белые мыши ежедневно в течение 10 дней получали per os 0,5 млрд. A. viridans 5м2015 (группа 1, n=50) и A. viridans 167 (группа 2, n=50) в физиологическом растворе хлорида натрия. До, во время и через 10 дней после кормления животных аэрококками проводилось бактериологическое исследование испражнений на наличие и численность C. perfringens. До кормления аэрококками С. рerfringens выявлялись при посеве исходной суспензии кала практически у всех животных в обеих группах (100% и 98%). По мере разведения суспензии кала количество случаев выявления С. perfringens постепенно уменьшалось и было примерно одинаковым в обеих группах. Во время кормления отмечалось выраженное антагонистическое действие A.viridans 5м2015 и A.viridans 167 на указанный вид клостридий в кишечнике мышей, о чем свидетельствовало резкое снижение количества случаев их высева (48% и 52%; p<0,001). После прекращения кормления выделение С. perfringens постепенно увеличивалось, но не достигало исходного уровня (до кормления аэрококками) даже через 10 дней ни в одной из групп (64% i 72%; p<0,001). При сравнении антагонистического действия A. viridans 5м2015 и A.viridans 167, необходимо отметить, что аутосимбионт A. viridans 5м2015 обладал большим антагонизмом по отношению к С. perfringens, обитающим в кишечнике мышей, чем музейный A. viridans 167.
Ключевые слова: Aerococcus viridans, антагонизм, аутосимбионты.
Стаття надшшла 17.03.2017 р.
NFLUENCE OF AEROSOCCUS VIRIDANS AUTO-SIMBIONTS ON CLOSTRIDIUM PERFRINGENS,
HAVING IN THE INTESTINE OF THE MICE Stepansky D. A., Kremenchuk G. N., Koshevaya I. P.
Antagonistic properties of autosymbiont Aerococcus viridans towards Clostridium perfringens, which naturally live in the gut of mice, were investigated in this work. 50 white mice daily for 10 days received per os 0,5 billion of A. viridans 5m2015 in physiological sodium chloride solution. The other 50 white mice daily for 10 days received per os 0,5 billion of A. viridans 167 in physiological sodium chloride solution. Before, during and after 7-10 days of feeding animals by Aerococci bacteriological examination of faeces for the presence and quantity of C. perfringens was made. Before feeding by aerococci in the majority of animals in both groups (100 and 98%), S. perfringens was detected while sowing the initial suspension of feces. At the stool suspension dilution, C. perfringens detection gradually decreased, and was approximately the same in both groups. During feeding expressed antagonistic action of A.viridans 5m2015 and A.viridans 167 and towards the specified type of clostridia in the intestines of mice was noted, as evidenced by the sharp decline in their sowing. After the cessation of feeding, allocation of C. perfringens gradually increased, but did not reach the initial level (before feeding by aerococci) even after 10 days in any of groups. When comparing the antagonistic action of A. viridans 5m2015 and A.viridans and 167, it should be noted that autosymbiont A. viridans 5m2015 had higher antagonism towards C. perfringens that live in the intestines of mice, than 167 museum A. viridans.
Key words: Aerococcus viridans, antagonism, autosymbionts.
Рецензент Лобань Г. А.
УДК [616.316+616.151.5]-092.9:615.36
ДОЗОЗАЛЕЖНИЙ ВПЛИВ ПОЛШЕПТИДНОГО КОМПЛЕКСУ «ВЕРМ1ЛАТ» НА ГЕМОКОАГУЛЮЮЧ1 ТА ПРООКСИДАНТН1 ВЛАСТИВОСТ1 ТКАНИН СЛИННО1
ЗАЛОЗИ У 1НТАКТНИХ ТВАРИН
Пептидний препарат «Вермшат», отриманий Центральною науково-дослщною лабораторieю УМСА м.Полтава кислотною екстракщею тканин юльчастих червiв Eisenia foetida у присутност двохвалентних катюшв, являе собою люфшзований стерильний атрогенний порошок. Вш вщноситься до цитомедтав, низькомолекулярних регуляторних пептидiв, мае молекулярну масу 2-8 кД. Вш характеризуеться високим вмютом таких основних амшокислот, як лiзин i аргшш, i був розроблений як коректор метаболiзму сполучно! тканини. Метою даного дослщження було оцшити вплив тканини тдщелепно! слинно! залози на наступш шдекси: гемостатичш, таю як час рекальцифкаци, тромбшовий час, час лiзису згортка еуглобулшв, а також шдекс перекисного окислення лшвдв, такий як малоновий дiальдегiд, i антиоксидантно! системи, такий як супероксиддисмутаза. Ус параметри оцшювалися до початку експерименту, через 2 тижня та через 1 мюяць. Отримаш результати свщчили про те, що «Вермiлат» зменшував тромбопластичнi i фiбринолiтичнi властивостi пiднижньощелепноi' слинно! залози. Препарат не змшював процеси перекисного окислення лшвдв i незначно послабляв !! гемокоагуляцiйнi властивостi у терапевтичнiй дозг
Ключов! слова: регуляторш пептиди, «Вермшат», гемостаз, прооксидантно-антиоксидантний статус.
Дослщження пептидних бюрегулятор1в, а також !х активне використання у клшчнш практищ потребують глибокого розумшня мехашзмшв взаемодп пептид1в з кттинами. Д1яльшсть кл1тин в оргашзмш багатокттинних тварин координуеться «х1м1чними посередниками» { нервовими кттинами. Чим вище мюце займае оргашзм у царств1 тварин, тим важлившою стае роль системи кттин, призначено! для координування його д1яльносп. Дуже важливе можливе застосування пептидних речовин у якосп лшарських засоб1в. Вченими запропоновано два
окремих напрямку в цьому аспект^ комбiнування декшькох пептидiв у складi лшарсько1 форми, а також створення на основi фармакологiчних властивостей сумiшi нового синтетичного пептиду, якого не юнуе у природi (так зване вiртуальне моделювання). Таким чином, так звана теоретична i практична «пептидолопя» мае право вважатися окремою наукою.
Регуляторнi пептиди подшяються на високомолекулярнi або цитокши з молекулярною вагою 10-50 кДа, до яких вiдносяться iнтерферони, штерлейкши, колонiеутворюючi фактори, фактори росту i диференцiювання [17, 20], якi, зокрема, застосовуються у стоматологи [32]; а також цитомедши, низькомолекулярнi, з молекулярною вагою 2-10 кДа [14]. С роботи по застосуванню цитоюшв в оториноларингологи [25], в клшщ шфекцшних хвороб [5], у кардюлоги [2], в ревматологи [6], у гастро-ентерологи [1]. Зокрема, велика увага придшяеться вивченню ролi iнтерлейкiнiв за фiзiологiчних i патологiчних умов: наприклад, вони являють собою маркери хронiчного запалення при атеросклерозi [15], в акушерств^гшекологи при рядi урогенiтальних iнфекцiй [22, 23, 31]. Також, досить велика увага придшяеться вивченню фактору некрозу пухлин у нормi та патологи, наприклад, при атеросклерозi [32]. Затони використовуються для гiполiпiдемiчноl терапи при неможливост досягнення цiльового зниження артерiального тиску при артерiальнiй гшертензи [21], у гшекологи при урогенiтальних шфекщях [8].
Регуляторнi пептиди, зокрема, тканинш, широко вивчалися i продовжують вивчатися упродовж багатьох роюв, навiть, десятилт, 1'х теоретичним та прикладним аспектам присвячено чимало робгт вiтчизняних вчених, зокрема, при таласеми [7], при регуляци властивостей лiмфоцитiв [11], при стрес [26], для дiагностики та лшування серцево-судинних захворювань [3, 18], для лшування пародонтиту [4], у дiагностицi гнiйних захворювань щелепно-лицево! дшянки [16], для дiагностики метаболiчного синдрому [9], в комплекснш терапи вiрусних iнфекцiй у дiтей [10], в офтальмологи [12], в регуляци мозково1 активност [13].
Важливим представником низькомолекулярних регуляторних пептидiв цитомедiнiв е «Вермшат». Вiдоме його вдале використання для лшування запально-дистрофiчних захворювань сполучно1 тканини (колагенозах), пародонту [19], цей низькомолекулярний пептид не викликае тромботичних i геморапчних ускладнень при лшуванш серцево1 недостатностi. Його вплив на тканинний гемостаз вважаеться вельми благоприемним при порушеннях гемостазу, як супроводжують патолопю серця. Також при серцевiй недостатност «Вермiлат» викликае гiперплазiю та регенеращю кардiомiоцитiв за рахунок нормалiзацil синтезу ДНК, що призводить до збшьшення м'язевих структур i, навпаки, до зменшення сполучнотканинних структур. При серцевш недостатностi «Вермiлат» також збiльшуе силу скорочень серця (дае позитивний шотропний ефект). Це досягаеться шляхом полшшення мшроциркуляци та регенераци тканини мюкарду, зменшення дистрофiчних процесiв у сполучнш тканинi, результатом чого було покращення еластичностi серцевого м'язу та його толерантност до навантаження. Вiн також чинить мембраностабшзуючий ефект за рахунок зменшення рiвня ферментiв, якi пошкоджують мембрани кардiомiоцитiв. Цитомедiн «Вермiлат» чинить позитивний вплив на тканинне дихання, шдвищуе енергетичний та пластичний потенщал клiтин мiокарду.
Вже цей короткий нарис дозволяе зробити висновок щодо актуальносп вивчення регуляторних пептидiв (зокрема, низькомолекулярних) для теоретичное' на ктшчно1 науки.
Слиннi залози, як вщомо, продукують багато бiологiчно та фiзiологiчно-активних речовин. До гормонiв слинних залоз вiдносять паротин (салiваlн), iнсулiноподiбний бшок, фактор росту нервiв (ФРН), етдермальний фактор росту (ЕФР), трансформуючий фактор росту, ренш, фактор росту мезодерми, фактор росту ендотелда, фактор, який тдсилюе продукцiю гранулоцитiв, еритропоетин. Слщ зазначити, що единий специфiчний регулятор еритропоезу еритропоетин секретуеться в шднижньощелепних слинних залозах за участю адренерпчних рецепторiв. Гiпоксемiя внаслiдок анеми стимулюе секрещю еритропоетину слинно1 залозою. Вившьнення кiнiнiв (брадикiнiн, каллiдин) призводить до змши локального кровотоку i штенсивност секреци в протоках слинних залоз. Процеси гемокогуляци та пероксидаци взаемопов'язаш мiж собою. Наприклад, гiпергомоцистеlнемiя супроводжуеться тромбозом [27] i активацiею перекисного окислення лiпiдiв [30], антиоксиданти можуть знижувати гшеркоагулящю [27]. D-галактоза викликае i запалення, залежне вiд ттдно1 пероксидаци, i активацiю тромбоцитiв [24], як i хронiчна дiя хрому [29].
Метою роботи було дослщити вплив полшептидного комплексу «Вермшат» на гемокоагулюючi та прооксидантнi властивосп тканин шдщелепно1 слинно1 залози у штактних тварин.
Матерiал та методи дослщження. У нашш робот ми використали 40 тварин, яким вводили полшептидний препарат «Вермiлат», який володiе високою регенеративною здатнiстю та протизапальними властивостями. Пептидний препарат «Вермшат», отриманий Центральною науково-дослiдною лабораторiею УМСА м. Полтава (патент Украши №5743) кислотною екстракщею тканин кiльчастих червiв Б18еп1а foetida у присутностi двохвалентних катюшв, являе собою лiофiлiзований стерильний апiрогенний порошок. Комплекс дае характерну бiуретову реакцiю, мае максимум поглинання при 210-220 нм, молекулярну масу 2-8 кД, характеризуемся високим вмютом основних амiнокислот (лiзин, аргiнiн). Препарат був розроблений в якост коректора метаболiзму сполучно1 тканини.
Хронiчну токсичшсть препарату вивчали на бiлих щурах обох статей лши Вiстар масою 180-200 г у вщповщност з вимогами методичних рекомендацш.
Вибiр доз «Вермшату» в хронiчному експериментi визначали, виходячи з гостро1 токсичностi i його кумулятивних властивостей. Нами були використаш наступнi дози: 0,12 мг/кг -мшмальна, 5,94 мг/кг - промiжна i 12 мг/кг - максимальна. Доза 0,12 мг/кг е ефективною при лшуванш експериментальних патологш; доза, яка перевищуе ефективну в 100 разiв, застосована для виявлення можливих токсичних ефектiв при тривалому введеннi; промiжна доза «Вермiлату» повинна була дозволити розширити нашi уявлення про небажанi прояви активностi препарату.
1н'екцшну форму «Вермiлату» вводили тваринам внутршньом'язово в дозах 0,12 мг/кг, 5,94 мг/кг i 12 мг/кг в об'емi 0,5 мл фiзiологiчного розчину. Контролем слугували iнтактнi щури обох статей, яким вводили фiзiологiчний розчин для iн'екцiй.
Вивчали вплив тканини шдщелепно1 слинно1 залози на наступи показники гемостазу: час рекальцифшаци, тромбiновий час, час лiзису еуглобулшового згортка. Також визначали вплив тканин ще1 слинно1 залози на прооксидантний статус (рiвень малонового дiальдегiду МДА), а також антиоксидантний (який характеризувався актившстю ферменту супероксиддисмутази СОД). Ус параметри оцiнювали до початку експерименту, через 2 тижня i 1 мюяць. Тварини весь час експерименту утримувались в окремому примщенш вiварiю Укра1нсько1 медично1 стоматолопчно1 академи на повноцшному рацiонi у вiдповiдностi до Наказу №1179 МОЗ щодо затвердження нормативiв витрат кормiв для лабораторних тварин в установах охорони здоров'я -рацюн типа кормово1 сумiшi 4.2.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Було встановлено, що введения «Вермшату» не чинило достовiрного впливу на актившсть СОД в тканинах слинно1 залози. Лише введення препарату в дозi 0,12 мг/кг тдвищувало активнiсть СОД наприкiнцi першого мюяця, а наприкiнцi двох тижнiв «Вермшат» ш в якiй дозi не впливав на рiвень цього антиоксидантного ензиму (табл.1). Що стосуеться впливу цього низькомолекулярного пептидного регулятора на актившсть малонового дiальдегiду, то ш у дозi 0,12 мг/кг, ш у дозi 5,94 мг/кг, ш у дозi 12 мг/кг достовiрного впливу не було у порiвияннi iз контролем та мiж дозами.
Таблиця 1
Вплив «Вермшату» на деяк показники вшьнорадикального окислення у тканинах
тдщелепнот слиннот залози iнтактних щурiв, п=40
Показники, яю вивчалися Терм1ни досл1дження Контроль, п=10 «Верм1лат» в доз1 0,12 мг/кг, п=10 «Верм1лат» в доз1 5,94 мг/кг, п=10 «Верм1лат» в доз1 12 мг/кг, п=10
СОД (ОД) До введен-ня 0,28±0,08 0,26±0,076 0,25±0,077 0,27±0,079
Через 2 тижш 0,19±0,07 0,15±0,03 0,20±0,04 0,15±0,08
Через 1 мюяць 0,26±0,05 0,40±0,06* 0,30±0,06 0,27±0,06
МДА (прирют ТБК-активних продукт1в) ммоль/кг До введення 1,81±0,59 1,80±0,58 1,82±0,59 1,815±0,585
Через 2 тижш 2,10±0,62 4,70±1,90 4,42±1,20 4,50±1,30
Через 1 мюяць 2,43±1,56 4,90±1,20 5,10±1,50 4,20±1,10
Прим1тка: *р<0,05.
Iн'екцiя препарату у вшх дозах зменшувала громбопластичнi властивосп тканин слинно1 залози. Це було видно за подовженням часу рекальцифшаци плазми (як на другому тижш експерименту пiсля введення «Вермiлату» в дозi 5,94 мг/кг та в дозi 12 мг/кг, але не 0,12 мг/кг, так i до заюнчення першого мiсяця введення «Вермшату», але шд впливом усiх доз пептиду, як вивчалися) пiд впливом екстракту слинно1 залози. Екстракт слинно1 залози не вплинув на прокоагулянтш властивостi слинно1 залози за тромбшовим часом через два тижня шсля введення препарату, а через 1 мюяць - у мшмальнш та середнш дозах (але не максимальнш) «Вермiлат» достовiрно скорочував цей показник, тобто продемонстрував вираженi прокоагулянтнi властивосп. Усi дози препарату не чинили достовiрного впливу на час лiзису згортка еуглобулiнiв через 2 тижня, викликали зменшення фiбринолiтичних властивостей тканин залози за рахунок
подовження часу л1зису еуглобулшового згортка, але достов1рно лише у середнш доз1 5,94 мг/кг через 1 мюяць вщ початку експерименту (таблиця 2). Ми не проводили оцшювання впливу препарату на показники прокоагулянтно-антикоагулянтного статусу через 2 мюяця, як це було при оцшюванш прооксидантно-антиоксидантного статусу, а лише обмежилися термшом 2 тижня { 1 мюяць.
Таблиця 2
Вплив «Вермшату на деякi показники тканинноТ ланки гемостазу в слинних залозах
штактних щурiв, п=40
Показники Термiни дослщження Контроль, п=10 «Вермiлат» в дозi 0,12 мг/кг, п=10 «Вермiлат» в дозi 5,94 мг/кг, п=10 «Вермiлат» в дозi 12 мг/кг, п=10
Час рекальцифiкацii' (сек) До введення 43,25±3,80 43,26±3,79 43,245±3,81 43,27±3,815
Через 2 тижш 46,13±2,90 52,80±4,30 75,30±4,20* 71,50±11,60*
Через 1 мiсяць 49,15±3,30 79,50±12,50* 72,00±9,40* 107,00±4,00*
Тромбiновий час (сек) До введення 15,68±0,79 15,13±0,80 16,21±0,34 15,49±0,68
Через 2 тижш 16,75±0,48 18,60±0,68 18,00±1,00 22,50±4,10
Через 1 мюяць 118,32±0,67 38,50±7,50* 35,50±3,75* 39,30±0,33
Час лiзису еуглобулiнового згортка (хв.) До введення 246,80±3,40 246,77±3,50 246,85±3,45 246,86±3,47
Через 2 тижш 239,80±3,50 217,80±5,30 238,80±9,40 245,00±10,20
Через 1 мюяць 247,30±3,10 311,70±14,80 358,80±15,30* 351,70±14,80*
Примггка: *р<0,05.
1. «Вермшат» зменшуе тромбопластичш властивосп тканин шдщелепно! слинно! залози.
2. «Вермшат» послабляе ф1бринол1тичш властивосп тканин шдщелепно! слинно! залози.
3. «Вермшат» в терапевтичнш доз1 не впливае на процеси перекисного окислення лшщ1в.
Ж
1. Aleshukina А. V. кшепеше рго£Иуа provospalitelnyih tsitokinov V kishechnike еИе1оуека pri disbakterioze па Рэпе antibiotikoterapii / А. V. A1eshukina, V. Б. Yagovkin, V. М. Bondarenko // Zhuma1 mikrobio1ogii, epidemio1ogii i immuno1ogii.-2012.-N.6.-C.81-85.
2. Ambrosova Т. N. ЯО1 tsitokinovoy sistemyi V formirovanii hronicheskoy serdechnoy nedostatochnosti / Т. N. Ambrosova // Eksperimenta1na I k1InIchna meditsina.-2013.-T.4.-S.61-67.
3. Andrievskaya A. Sovremennyie a1goritmyi 1aboratomoy diagnostiki serdechno-sosudistyih zabo1evaniy / A. Andrievskaya // Mistetstvo 1Ikuvannya.-2013.-N.9/10.-S.30-36.
4. Anisimova Ь. A. Opyit primeneniya novyih peptidnyih sredstv d1ya 1echeniya parodontita / Ь. A. Anisimova, О. A. Chebotar, V. A. Zyikov // VIsnik stomato1ogIYi.-2013.-N.4.-S.118-119.
5. Abakumova Т. V. Tsitokinovyiy profi1 i metabo1icheskaya aktivnost neytrofi1ov perifericheskoy кго\^ pri progressirovanii neop1azmyi / Т. V. Abakumova [i dr.] // Pato1ogicheskaya fizio1ogiya i eksperimenta1naya terapiya.-2014.-N.4.-C.86-90.
6. Avdeeva A. Vzaimosvyaz pokazate1ey tsitokinovogo profi1ya s aktivnostyu zabo1evaniya i urovnem autoantite1 pri rannem revmatoidnom artrite (RA) /К. Avdeeeva [i dr.] // K1inicheskaya 1aboratomaya diagnostika.-2014.-N.9.- 37 ^
7. Azizova О. I. Endogennyie antimikrobnyie peptidyi kak markeryi infektsionnogo protsessa pri ta1assemii / О. I. Azizova [i dr.] // Mezhdunarodnyiy meditsinskiy zhuma1.-2014.-T.20.-N.2.-S.100-103.
8. Anfi1ova М. Я. V1iyanie statinov па posteradikatsionnuyu kinetiku TH2-spetsifichnyih tsitokinov i IL-8 v tservika1nyih smyivah / М. Я. Anfi1ova // meditsini ta bIo1ogI.-2017.-No.1(59).-S.9-17.
9. Berezin A. Е. Diagnosticheskaya informativnost i prognosticheskoe znachenie kishechnyih regu1yatomyih neyropeptidov u patsientov s metabo1icheskim sindromom / A. Е. Berezin // Ика^ш^ medichniy chasopis.-2013.-N.1.-S.23-28.
10. Bokovoy A. О. Primenenie o1igopeptidov v komp1eksnoy terapii virusnyih infektsiy u detey - predvarite1nyie rezu1tatyi ^.О.ВО^ОУ [i dr.] //Detskie infektsii.-2013.-T.12.-N.3.-S.17-21..
11. Vesnina Ь. Е. Limfotsyty yak obiekt vp1yvu rehu1iatomykh peptydiv / Ь.Е. Vesnina // Visnyk prob1em bio1ohii i medytsyny.-2012.-T.2.-N.4.-S.14-18.
12. Voskresenskaya Ь. К. Effektivnost po1ipeptidnyih preparatov v komp1eksnoy terapii travmaticheskih povrezhdeniy rogovitsyi / Ь. К. Voskresenskaya, I. N. Bezkorovaynaya, V. V. Ryadnova // 'УЪтк prob1em bIo1ogIYi I meditsini.-2014.-T.3.-S.84-87.
13. Gomazkov О. A. Korteksin: mo1eku1yamyie mehanizmyi i misheni neyroprotektivnoy aktivnosti / О. A. Gomazkov // Zhuma1 nevro1ogii i psihiatrii im.S.S.Korsakova.-2015.-T.115.-N.8.-S.99-104.
14. Drannik О. N. K1inicheskaya immuno1ogiya i a11ergo1ogiya: posobie d1ya studentov, vrachey-intemov, immuno1ogov, a11ergo1ogov, vrachey 1echebnogo profi1ya vseh spetsia1nostey / О. N. Drannik // Po1Igraf p1yus, - 2010.-547s.
15. Zaremba 7е. Kh. Za1ezhnist pokaznykiv 1ipidnoho obminu u khvorykh па arteria1nu hipertenziiu vid т^та protyzapa1nykh tsytokiniv / 7е. Zaremba, М. М. Vima // 8^ medytsyny ta bio1ohii.-2017.-No.1(59).-S.58-61.
16. Ivanyushko T. Р. Izuchenie soderzhaniya defenzinov u bo1nyih s gnoyno-vospa1ite1nyimi zabo1evaniyami Ле^шШэ-1itsevoy ob1asti / ^ Р. Ivanyushko, Ь. V. Gankovskaya, V. Shamanaev ^ dr.] //Stomato1ogiya.-2014.-T.93.-N.2.-S.23-26.
17. Kova1eva О. N. Tsitokinyi: obschebio1ogicheskie i kardia1nyie effektyi / О. N. Kova1eva, T. N. Ambrosova, T.V.Ascheu1ova ^ dr.] //-Harkov, - 2007.-225s.
18. Kova1 М. Endogenniy peptid ape1in ta pato1ogichne remode1yuvannya sertsya u hvorih па gipertonichnu hvorobu z tsukrovim diabetom 2-go tipu / М. Kova1, ^ О. Yushko, T. О. Starchenko // Mizhnarodniy endokrino1ogIchniy zhuma1.-2015.-К5.-8.37-40.
19. Titar A. V. Terapevticheskaya effektivnost preparata «Vermilat» pri lechenii vospalitelno-distroficheskih zabolevaniy parodonta: avtoreferat dissertatsii na soiskanie uchyonoy stepeni kand.med.nauk: spets. 14.00.21 «Stomatologiya» /A. V. Titar.-Voronezh, - 2012.-22 s.
20. Churnosov M. I. Genyi tsitokinov i hronicheskiy glomerulonefrit / M. I. Churnosov, E. V. Nekipelova, E. V. Kalmyikova // -Belgorod, - 2009.-142s..
21. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of cardiology (ESC) //Journal of Hypertension.-2013.-Vol.31.-P.1281-1357.
22. Agrawal T. Cervical cytokine responses in women with primary or recurrent chlamydial infection / T. Agrawal, V. Vats, P. K. Wallace // J. Interferon Cytokine Res.-2007.-Vol.27 (3).-P.221-226.
23. Agrawal T. Role of cervical dendritic cell subset, co-stimulatory molecules, cytokine secretion profile and beta-estradiol in development of sequalae to Chlamydia trachomatis infection / T. Agrawal, V. Vats, P. K. Wallace //Reprod. Biol. Endocrinol.-2008.-Vol.1.-P.46-52.
24. Hadzi-Petrushev N. D-galactose induced inflammation lipid peroxidation and platelet activation in rates / N. Hadzi-Petrushev, V. Stojkovski, D.Mitrov [et al.] //Cytokine.-2014 Sep.-Vol.69, N.1.-P.150-153.
25. Liu K. Повышенные уровни интерлейкина-10 при остром среднем отите, вызванном Streptococcus pneumoniae, по сравнению с инфекцией Haemophilus influenzae и Moraxella catarrhalis / K. Liu, R. Kaur, A .Almudevar [et al.] // Вестник оториноларингологии.-2013.-№6.- 103 c.
26. Lomakina Yu. V. Correction by peptide bioregulators of micro- and ultramicroscopic changes in the pineal gland caused by stress under light deprivation / Yu.V. Lomakina, R. Ye. Bulyk //Ктшчна та експериментальна патолопя.-2015.-Т.14.-№3.-С.85-89.
27. Malinowska J. Hyperhomocysteinemia and the disturbance of haemostasis - facts and mythes / J. Malinowska, P. Nowak, B. Olas //Pol Merkur Lekarski.-2008 Nov.-Vol.27, N.161.-P.413-418.
28. Malinowska J. The disturbance of hemostasis induced by hyperhomocysteinemia; the role of antioxidants / J. Malinowska, J. Kolodziejczyk, B. Olas // Acta Biochim.-2012.-Vol.59, N.2.-P.185-194.
29. Mitrov D. Influence of chronic chromium exposition on the processes of lipid peroxidation inflammation and platelet activation in rats / D. Mitrov, N. Hadzi-Petrushev, V. Stojkovski [et al.] //J Biol Regul Homeost Agents.-2014 Jul-Sep.-Vol.28, N.3.-P.531-535.
30. Olas B. Hydrogen sulfide decreases the plasma lipid peroxidation induced by homocysteine and its thiolactone / B. Olas, B. Kontek // Mol Cell Biochem.-2015 Jun.-Vol.404.-N.1-2.-P.39-43.
31. Plahova K. I. Immunnyie prediktoryi oslozhnenii urogenitalnoi hlamidiinoi infektsii, provodyaschih k narusheniyam reproduktivnoi functsii / K. I. Plahova, N. V. Frigo, M. R. Rahmatulina [et al.] // Vestn. Dermat.Venerol.-2012.-No.4.-S.41-47.
32. Solovykh E. A. Matrix metalloproteinases and inflammatory cytokines in the oral fluid of patients with chronic generalized periodontitis various structural materials restoration of teeth and dentition / E. A. Solovykh [et al.] // Клиническая лабораторная диагностика.-2013.-№10.-С.55-58.
33. Vostrikova N. V. Markyoryi vospalitelnoi reaktsii (s-reaktivniy belok i interleykin-6) pri arterialnoy gipertenzii / N. V. Vostrikova, D. V. Fyodorov, A. N. Mamaev [et al.] // Sibirskiy meditsinskiy zhurnal.-2009.-N.4.-S.33-35.
ДОЗОЗАВИСИМОЕ ВЛИЯНИЕ ПОЛШЕПТИДНОГО
КОМПЛЕКСА «ВЕРМИЛАТ» НА ГЕМОКОАГУЛИРУЮЩИЕ И ПРООКСИДАНТНЫЕ СВОЙСТВА ТКАНЕЙ СЛЮННОЙ ЖЕЛЕЗЫ У ИНТАКТНЫХ ЖИВОТНЫХ Федотенкова Н. Н.
Пептидный препарат «Вермилат», полученный Центральной научно-исследовательской лабораторией УМСА г.Полтава (патент Украины №5743) кислотной экстракцией тканей кольчатых червей Eisenia foetida в присутствии двухвалентных катионов, представляет собой лиофилизированный стерильный апирогенный порошок. Он относится к цитомединам, низкомолекулярным регуляторным пептидам, имеет молекулярную массу 2-8 кД. Он характеризуется высоким содержанием таких основных аминокислот, как лизин и аргинин, и был разработан как корректор метаболизма соединительной ткани. Целью данного исследования было оценить влияние ткани подчелюстной слюнной железы на следующие индексы: гемостатические, такие как время рекальцификации, тромбиновое время, время лизиса сгустка эуглобулинов, а также индекс перекисного окисления липидов, такой как малоновый диальдегид, и антиоксидантной системы, такой как супероксиддисмутаза. Все параметры оценивались до начала эксперимента, через 2 недели и через 1 месяц. Полученные результаты свидетельствовали о том, що «Вермилат» уменьшал тромбопластические и фибринолитические свойства поднижнечелюстной слюнной железы. Препарат не изменял процессы перекисного окисления липидов и незначительно ослаблял её гемокоагуляционные свойства в терапевтической дозе.
Ключевые слова: регуляторные пептиды, «Вермилат», гемостаз, прооксидантно-антиоксидантный статус.
Стаття надшшла 11.03.2017 р.
DOSE-DEPENDENT POLYPEPTIDE COMPLEX
"VERMILAT" INFLUENCE ON SALIVARY GLAND TISSUES HEMOCOAGULATIVE AND PROOXYDATIVE FEATURES IN THE INTACT ANIMALS Fedotenkova N. N.
Peptide preparation "Vermilat" was extracted by Eisenia foetida, segmented worm, acid extraction at two-covalent ions presence. This preparation represents lyophilized sterile apyrogenic powder. It belongs to cytomedins, low-molecular regulatory peptides, has molecular weight equal to 2-8 kDa. It is characterized by such basic aminoacids as arginine and lysine high content and was developed as connective tissue metabolism corrector. The present work aim was assessing the submandibular salivary gland tissue influence on following indices: the hemostatic ones such as recalcification time, thrombin time, euglobuline clot lysis time as well as lipids peroxidative oxidation index such as malonic dialdehyde and the antioxidative system one such as superoxidedismutase. All parameters were assessed before the experiment start, in 2 weeks and in 1 month. The results received testified that "Vermilat" lowered submandibular salivary gland tissues thromboplastic and fibrinolytic features. The preparation did not change peroxidative lipid oxidation processes and weakened insignificantly its hemocoagulative qualities in a therapeutic dose.
Key words: regulatory peptides, "Vermilat", hemostasis, prooxidative-antioxidative status.
Рецензент Запорожець Т.М.
