CC BY
19
© Бтошицька А. В.
УДК 615.32( 477.87):616-008.8
Бтошицька А. В.
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА ОРГАНОПРОТЕКТОРНОТ Д|Т
РОСЛИННИХ ПРЕПАРАТ1В НА ТКАНИНУ ШД'ЯЗИЧНОТ СЛИННОТ ЗАЛОЗИ
ПРИ ЦУКРОВОМУ Д1АБЕТ1 2-ГО ТИПУ
Вшницький нацiональний медичний ушверситет iм. М. I. Пирогова (м. Вiнниця)
alina.biloszycka@gmail.com
Дана робота являеться фрагментом НДР кафе-дри стоматологИ Вшницького нац1онального медич-ного уыверситету 1м. М. I. Пирогова «Клшко-екс-периментальне обфунтування застосування нових метод1в проф1лактики, д1агностики, л1кування д1тей та пщлгшв 1з аномал1ями зубощелепно! системи та ускладненнями кар1есу», № державно! реестрацИ 0115 и 007010.
Вступ. Серед соматичних захворювань, як1 часто зустр1чаються в стоматолог1чн1й практиц1, цукровий д1абет л1дируе I за розповсюдженням, I за щор1чним зростанням [4,5]. Багатор1чн1 досл1-дження взаемозв'язку цукрового д1абету та патологИ слинних залоз показали, що недостатн1сть шсул1-ну впливае I прямо, I опосередковано на структуру та функцю слинних залоз. 1нсулш в1д1грае пряму роль в регуляци експресИ ген1в в ацинарних кл1тинах, мо-дуляцИ транскрипцИ мРНК та синтезу бтка в слинних залозах [1]. При д1абет1 порушуеться проник-неннють судин, що впливае на утворення первинно! слини. Довгий час дослщники не надавали належно-го значення маыфестацп д1абета в порожнин1 рота -сухют1 (ксеростомп). В тепер1шн1й час ксеростом1я трактуеться не ттьки як неприемний симптом, але I як одна з1 складових порушення багатьох функцм слинних залоз [1,5].
Складовою частиною системи харчування е травлення в порожнин рота, яке складаеться з акт1в жування, обробки харчово! грудки та ковтан-ня. Слина зволожуе !жу, вкривае !! п1ною та слизом, робить харчову грудку м'якою та слизькою, що ство-рюе необх1дн1 умови для руху по стравоходу. При жуванн1 !жа зм1шуеться з1 слиною, яка складае до 20% об'ему !ж1. Завдяки дм фермент1в слина може розщеплювати вуглеводи, б1лки, л1п1ди, нукле!но-в1 кислоти та 1нш1 склады тканины структури. За-хисна роль слини полягае у зволожены, вимиваны, ферментативному розщепленн1 залишено! на зубах та м1ж ними !ж1, злущеного еп1тел1ю, б1олог1чному очищенню порожнини рота. Кр1м того, захисна роль слини складаеться у формуванн бар'ера з муци-н1в, антит1л та не1муноглобул1нових антим1кробних фактор1в. Захисна функц1я слини також забезпе-чуеться наявн1стю в н1й фактор1в згортання (1У, У, УШ, Х) та протизгортання, як1 ф1льтруються в слину з плазми кров1. Ф1бринол1тичн1 компоненти слини безпосередньо приймають участь у процесах ф1зю-
лог1чно! та репаративно! регенерац1! слизово! обо-лонки порожнини рота. Л1зоцим - один з найб1льш важливих фактор1в захисту орган1зму в1д патогенних м1кроорган1зм1в. П1д впливом л1зоциму слини вщ-буваеться л1зис кл1тинних стшок бактер1й внасл1док реакц1! деполяризац1! полюахарида б1лково! ст1нки, що веде до !х загибел1 [1,4].
Традиц1йно у якост1 допом1жних цукрознижуваль-них засоб1в використовуються рослинн1 препарати. До ери вщкриття 1нсул1ну I синтетичних цукрозни-жувальних препарат1в саме ф1тотерап1я була единим методом пщтримки хворих. Фггопрепарати не е альтернативою застосування цукрознижувальних препарат1в. Але саме рослинн препарати можуть виступати в якост1 проф1лактичних засоб1в та бути суттевою п1дтримкою стандартного способу л1ку-вання на ус1х стад1ях захворювання. Рослинна клгги-на за будовою под1бна до тваринно!, тому рослинн1 препарати дуже швидко включаються в метабол1зм, д1ють м'яко та довготривало. Патогенетичний ме-хан1зм ф1топрепарат1в обумовлений сприянням синтезу Ысулшу, оптим1зац1! його дм на р1вн1 тканин, стимуляц1ею процес1в регенерац1! бета-кл1тин, покращенням роботи вс1х ланок 1мунно! системи, нормал1зац1ею вторинних порушень обм1ну речо-вин I гормоыв. Серед найб1льш популярних сьогодн рослинних препарат1в - це препарати з листя чор-ниц1, соку калини червоно! та настойки з гор1ха чор-ного [3]. Але немае дослщжень, у яких би вивчалась пор1вняльна г1погл1кем1чна д1я цих рослин та орга-нопротекторний вплив на тканину великих слинних залоз, а саме пщ'язичних.
Мета дослщження. Вивчити пор1вняльну г1по-гл1кем1чну д1ю та органопротекторний вплив вщвару з листя чорниц1, соку калини червоно! та настойки з гор1ха чорного на тканину пщ'язичних слинних залоз щура при експериментальному дексаметазо-новому д1абет1 2-го типу у щур1в.
Об'ект i методи дослщження. Для досягнення мети на основ! використання пстолопчного та бю-х1м1чного анал1зу представлена пор1вняльна оцшка впливу ф1топрепарат1в з листя чорниц1, соку калини червоно! та настойки з гор1ха чорного на структуру пщ'язично! слинно! залози при експериментальному цукровому д1абет1. Вс1 п1дцослщн1 тварини були розд1лен1 на 5 груп: 1 - штакты, 2 група - щури, яким моделювався цукровий д1абет, 3 група - щури, яким
проводилась профтактика фiтопрепаратом у вигля-дi вiдвару з листя чорниц (2 мл в розведеннi 1:10), 4 - профтактика цукрового дiабету фтопрепаратом з соку калини червоно!, 5 - профiлактика цукрового дiабету фiтопрепаратом з настойки горiха чорного. Всього 50 щурiв, по 10 тварин в кожнм групi.
Тваринам 2, 3, 4 та 5-! груп - внутршньошюр-но вводився дексаметазон в дозi 0,125 мг/кг маси тта протягом 14 дыв для вщтворення порушення толерантностi до глюкози. Доведено, що зниження утилiзацiI глюкози адипоцитами пiсля iн'eкцiI дек-саметазону е наслiдком його прямого впливу на експреЫю транспортерiв глюкози ОШТ1та ОШТ4, що призводить до розвитку ЫсулЫорезистентнос-тi. Дексаметазоновий дiабет дозволяе вiдтворити головнi патогенетичнi мехаызми цукрового дiабету 2 типу (порушення секреци iнсулiну та розвитку шсу-лiнорезистентностi), що спостерiгаються у хворих. Введення декзаметазону в дозi 0,125 мг/кг маси тта протягом 14 дыв внутришньошюрно щурам у вМ 4-х мiсяцiв дозволяе створити так званий пе-реддабет [2]. Профтактичне введення рослинних препаратiв починалось з першого дня експеримен-та. Тварин виводили з експерименту шляхом декат-тацп пiд легким ефiрним наркозом. Для бiохiмiчного дослiдження кров забирали з черевно! порожнини. Зафiксований орган промивали пщ струменем проточно! води протягом одые! доби для звтьнення вiд фiксатора, потiм зневоднювали в спиртах зрос-таючо! концентрацп та заливали в парафiн. Блоки нарiзали, використовуючи санний мiкротом МС-2. Отриманi зрiзи забарвлювали гематоксилш-еоз^ ном. Забарвленням гематоксилш-еозшом можна отримати дан про характер структури органа: па-ренхiму, строму, судини. Зрiзи забарвлювали по ван Пзон для дослщження сполучно! тканини, суданом для до^дження лiпiдiв. Оцiнку мiкропрепаратiв проводили пщ мiкроскопом М1КМЕД-1 при рiзних збтьшеннях (окуляр х10, об'ектив х8, х20, х40, х90).
Результати дослiдження та Ух обговорення. Бiохiмiчне дослiдження показало, що нам вдалося створити модель експериментального цукрового дiабету (табл.).
Пстолопчне до^дження показало, що тканина пщ'язичних залоз складаеться з паренхiми та строми. Паренхiма представлена ацинусами, як об'еднуються в групи, утворюють вставнi протоки, якi в свою чергу об'еднуються мiж собою i утворюють головний екскреторний проток. Слина, що утво-рюеться в ацинусах, вторинно змшюеться в системi протокiв, Об'ем слини, що декретуеться, виключно залежить вщ активностi секреторних клмтин (гланду-лоцитiв) та мюеттелюци^в. Гландулоцити утворенi клiтинами з дуже св^лою цитоплазмою та темним зплющеним ядром, яке знаходиться ближче до ба-зально! мембрани. Мiоепiтелiоцити розташован назовнi вiд гландулоцитiв, охоплюють !х сво!ми ци-топлазматичними вiдростками. Ацинуси сполуча-ються зi втавними протоками, яю утворенi кубiчним або плоским епiтелiем. Вставнi протоки зливаються у посмугован протоки, якi вiдрiзняються вже висо-ким кубiчним епiтелiем. Цитоплазма цього еттелто мае характерну посмугованють. Мiжчасточковi про-
Таблиця.
Р1вень глюкози кров1 при моделюванн1 патолог1чних сташв У щур1в
Група Глюкоза (ммоль/л)
1нтактн1 (п=10) 4,41 ± 0,14
Цукровий д1абет (п=10) 5,42 ± 0,19*
Цукровий д1абет + чорниця (п=10) 3,95 ± 0,65*#
Цукровий д1абет + калина (п=10) 4,82 ± 0,38*#
Цукровий д1абет + чорний гор1х (п=10) 4,22±0,14*#
Примггка: *- р1зниия достов1рна в пор1внянн1 з групою штактних тварин (р<0,05), # - р1зниия достов1рна в пор1внянн1 з групою тварин з експериментальною патолопею (р<0,05).
токи вистланi дворядним епiтелiем. Строма представлена сполучно-тканинною капсулою та ыжними прошарками сполучно! тканини, у яюй проходять судини та нерви. Лоди спостерiгаються у виглядi окремих крапель (рис. 1, 2, 3).
При вивченн структури пщ'язичних слинних залоз при експериментальному дiабетi вiдмiчалось збiльшення об'ему ацинусiв за рахунок збтьшення цитоплазми гландулоцитiв. Помто збiльшувалась кiлькiсть сполучно! тканини в капсулi залози та стро-мк З'явились великi краплi лiпiдiв як в строму так i безпосередньо в секреторних клмтинах ацинусiв. У вставних та посмугованих протоках краплини ло-дiв ми не спостер^али (рис. 4, 5, 6).
Тканина пщ'язично! слинно! залози тварин, яким у якост профiлактичного засобу використовувався вщвар з листя чорницi, значно вiдрiзнялась вiд тканини тварин зi змодельованою патологiею. Змен-шувався об'ем ацинусiв за рахунок зменшення цитоплазми, збiльшувався просвiт ацинуса. Сполучна тканина спостерталась навколо судин, але ктькють !! була незначна, помто зменшувався шар сполучно! тканини, який формував капсулу залози. Краплi лтщв знаходились i в стром^ i в гландулоцитах, але ктькють !х та розмiри були меншими, нiж в групi з експериментальним цукровим дiабетом. Вставнi та посмугован протоки вмiщували помiрну ктькють секрету (рис. 7, 8).
При профтактиц цукрового дiабету настойкою горiха чорного також спостерiгаються позитивнi змши, але вираженi вони не так сильно, як при вико-ристанн вiдвару з чорницi. У порiвняннi з тканиною слинно! залози без корекци ацинуси без набряку, в просвт спостерiгаеться слина (секрет), спостер^ гаеться i в капсулi, i в стромi, а невеликi поодинок краплi лiпiдiв розташованi нерiвномiрно, !х бiльше в стромi (рис. 9, 10).
Якщо гiпоглiкемiчна дiя соку калини червоно! не викликае сумыву, то органопротекторний вплив цiе! рослини майже не спостер^аеться. Збтьшен-ня об'ему ацинуЫв веде до зменшення !х просвiту, у протоках не спостер^ався секрет. Кiлькiсть сполучно! тканини була велика, особливо у стром^ ве-ликi краплi лтщв, якi розташовувались i в секретор-нiй частинi, i в стромi (рис. 11, 12).
Рис. 3. Тканина пщ'язично'Г слинноГ залози Рис. 4. Тканина пщ'язично'Г слинноГ залози
штактно'Г тварини. тварини з цукровим дiабетом.
Забарвлення суданом. Зб. 200. Забарвлення гематоксилш-еозш. Зб. 200.
Рис. 9. Тканина шд'язично'Г слинноГ залози тварини з цукровим д1абетом та введенням настойки з гор1ха чорного. Забарвлення по ван Пзон. Зб. 200.
Рис. 10. Тканина шд'язично'Г слинноГ залози тварини з цукровим д1абетом та введенням настойки з гор1ха чорного. Забарвлення суданом. Зб. 200.
Рис. 11. Тканина шд'язично'Г слинно'Г залози тварини з цукровим д1абетом та введенням соку калини. Забарвлення по ван Пзон. Зб.200.
Рис. 12. Тканина шд'язично'Г слинноГ залози тварини з цукровим д1абетом та введенням соку калини. Забарвлення суданом. Зб. 200.
Висновки
Експериментальний дексаметазоновий дiабет веде до порушення вуглеводного обмЫу (пперглке-Mil) та дистрофiчних явищ у тканин пiд'язичноI слинно'! залози.
Не викликае сумнiву гiпоглiкемiчна дiя вiдвару з листя чорницi, соку калини червоно! та настойки з rapixy чорного.
Виражену органопротекторну дт серед до-слiджyваниx рослинних препара^в на тканину пiд'язичноI слинно'! залози мае вщвар з листя чор-ницi.
Перспективи подальших дослiджень
Вважаемо перспективним в подальшому вивчати органопротекторну дт вiдваpy з листя чорниц у кл^ нiчнiй пpактицi.
Л^ература
1. Барер Г.М. Кристаллографический метод изучения слюны / Г.М. Барер, А.Б. Денисов. - М.: ФГОУ «ВУНМЦ Росздрава»,
2008. - 240 с.
2. Месова А.М. Способ воспроизведения сахарного диабета 2 типа у молодых крыс / А.М. Месова // (19)KZ(13)AU(11)22018.
Опубл. 15.02.2009. Бюл. № 12. - С. 1-6.
3. Приходько В.Ю. Растительные препараты в лечении соматоформных расстройств и вегетативной дисфункции / В.Ю. При-
ходько, Е.А. Кононенко, Д.Ю. Морева, Д.О. Кашковский, Т. Р. Волощук // Лки Укра'ши. - 2014. - № 9. - С. 15-21.
4. Яворская-Скрабут И.М. Морфологические изменения паренхимы и сосудов околоушных слюнных желез белых крыс при
стрептозоциновом сахарном диабете / И.М. Яворская-Скрабут, С.И. Яворская, М.В. Яворский // Aktualne naukowe badania. Od teorii do praktyki. - Zakopane-Polska. - 2015. - Р. 80-82.
5. Pillips P.J. Dental problems in diabetes - add a dentist to the diabetes team / P.J. Pillips, M. Bartold // Australian Family Physician. -
2009. - 37 (7). - P. 537-539.
6. Rabia Pisriciler. Impact of experimental hyperlipidemia on histology of major salivary glands / Pisriciler Rabia // Trakya Univ Tip Fac
Derg. - 2009. - 26 (4). - P. 283-291.
УДК 615.32( 477.87):616-008.8
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА ОРГАНОПРОТЕКТОРНОТ ДМ РОСЛИННИХ ПРЕПАРАТ1В НА ТКАНИНУ ПЩ'ЯЗИЧНОТ СЛИННОТ ЗАЛОЗИ ПРИ ЦУКРОВОМУ Д1АБЕТ1 2-ГО ТИПУ
Бшошицька А. В.
Резюме. Цукровий дiабет - одне з самих розповсюджених соматичних захворювань, з якими зyстpiча-еться лкар стоматолог. Дексаметазонова модель у щypiв вщтворюе цукровий дiабет 2-го типу у людини. Вивчалась протекторна дiя вщвару з листя чорнищ, соку калини червоно! та настойки з гоpixа чорного на вуглеводний обмш та на стан тканини пщ'язично'! слинно! залози. Експериментальна модель цукрового дiа-бету характеризуемся пщвищенням глюкози кров^ дистpофiчними змшами в тканин слиних залоз. ВЫ до-слщжеы рослинн препарати мають виражену гiпоглiкемiчнy дю Найкращий органопротекторний вплив мае вщвар з листя чорницг
Ключовi слова: експериментальний цукровий дiабет, фiтопpофiлактика, пщ'язичы слиннi залози.
УДК 615.32( 477.87):616-008.8
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ОРГАНОПРОТЕКТОРНОГО ДЕЙСТВИЯ РАСТИТЕЛЬНЫХ ПРЕПАРАТОВ НА ТКАНЬ ПОДЪЯЗЫЧНОЙ СЛЮННОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПРИ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ 2-ГО ТИПА
Билошицкая А. В.
Резюме. Сахарный диабет - одно из самых распространенных соматических заболеваний, с которыми сталкивается врач стоматолог. Дексаметазоновая модель у крыс воспроизводит сахарный диабет 2-го типа у человека. Изучалось протекторное действие отвара из листьев черники, сока калины красной и настойки из ореха черного на углеводный обмен и на состояние ткани подъязычной слюнной железы. Экспериментальная модель сахарного диабета характеризуется повышением глюкозы крови, дистрофическими изменениями в ткани слюнных желез. Все исследованные растительные препараты обладают выраженным гипогликемическим действием. Лучшее органопротекторное влияние оказывает отвар из листьев черники.
Ключевые слова: экспериментальный сахарный диабет, фитопрофилактика, подъязычные слюнные железы.
UDC 615.32( 477.87):616-008.8
THE COMPARATIVE STUDY OF HERBAL REMEDIES PROTECTION ON SUBLIGUAL GLAND TISSUE DURING DIABETES TYPE 2
Biloshicka A. V.
Abstract. Among the systemic diseases that are common in dental practice, diabetes leads for its annual spread and growth.
Years of research diabetes relationship and diseases of the salivary glands showed that insulin deficiency affects directly and indirectly on the structure and function of salivary glands. For a long time researchers did not attach due importance to the manifestation of diabetes in the mouth - dryness (xerostomia). Traditionally, herbal medicines are used as an auxiliary hypoglycohaemic means. Herbal remedies are not an alternative of the using of hypoglycohaemic drugs. But herbal medicines can act as a preventive means and be an essential support for standard method of treatment for all stages of his disease. Among the most popular herbal preparations today there
are preparations of Vac^nium myr^Nus, Viburnum opulus and Juglans nigra. But there are no studies that have described the comparative hypoglycemic effect of these plants and there organic tread on sublingual salivary glands.
The aim. Comparative study of hypoglycemic effect and organic tread of decoction of the leaves of bilberry (Vac^nium myr^Nus), juice of red viburnum (Viburnum opulus) and tincture of black walnut (Juglans nigra) on the sublingual salivary glands of rats with experimental dexamethasone diabetes type 2.
Materials and methods. All experimental animals were divided into 5 groups: 1 - intact, 2 - rats with simulated diabetes, 3 - rats with preventive herbal remedies in the form of a decoction of the leaves blowberry (2 ml dilution 1:10), 4 - prevention of diabetes with juice of red viburnum, 5 - prevention of diabetes with tincture of black walnut. There were 50 rats, 10 animals in each group. Animals of 2, 3, 4 and 5th groups were administered by dexamethasone intradermally in a dose of 0,125 mg/kg body weight for 14 days to play for violations of glucose tolerance. Injection of herbal medicine began with the first day of the experiment. The animals were taken out of the experiment by decapitation under light ether anesthesia. For biochemical research blood was taken from the abdominal cavity. The resulting tissue sections were stained with hematoxylin-eosin, according to Van Gison (for coloring connective tissue), Sudan( coloring lipids).
Results. Biochemical studies showed that we were able to create a model of experimental diabetes. In experimental diabetes rats tissues were marked increasing in the volume of acini by the cells cytoplasm. We observed markedly increased connective tissue in the capsule gland and its stroma, large lipid droplets in the stroma as well as directly in the secretory cells of acini. We have not seen lipid droplets in ducts. Salivary glands tissues of animals, whom as a prophylactic agent was used a decoction of the bilberry leaves, were significantly different from the tissues of the pathology.
We observed the decreased volume of acini by reducing the cytoplasm, increased lumen of acini. Connective tissue was observed around the vessels, but their number was small, significantly reduced the layer of connective tissue that formed the capsule gland.
Lipid droplets were in stroma and acini, but their number and sizes were smaller than in the group with experimental diabetes. There were a little of saliva in the ducts.
During the prevention of diabetes by the tincture of black walnut we also observed the positive changes, but they were not expressed as strongly as during the bilberry protection. Compared with salivary gland tissue without correction acini were not edema we observed saliiva (secret) in the lumen of acini and small single lipid droplets were uneven, there were more in the stroma. Hypoglycemic effect of red viburnum juice was good, but we did not see positive changes in the tissue of salivary gland. Increasing the volume of acini resulted to a reduction of their lumen, there were no secret in the ducts. We saw a lot of connective tissue, especially in stroma, large lipid droplets, which were located in the secretory part of the stroma.
Conclusions. Experimental diabetes leads to hyperglycemia and tissue degenerative changes in the subligual gland. The hypoglycemic effect of decoction of the leaves of bilberry, juice of red Viburnum and the tincture of black walnut was good.
The organic protective effect of the bilberries leaves was the best.
Keywords: еxperimental diabetes, phytoprotection, sublingual salivary glands.
Рецензент - проф. Дев'яткна Т. О.
Стаття надшшла 05.03.2016 року
