CC BY
13
крыс в сравнении с нормотензивными. В гипертензивных крыс в большей степени проявлялись: апоптоз нейронов в сенсомоторной коре, апоптоз глиоцитов мозолистого тела и степень десквамации структурно повреждённой эпендимы в просвет желудочков. Результаты исследований подтвердили утверждение о влиянии артериальной гипертензии на динамику отёка мозга как патогенетического фактора прогрессирующих нейродегенеративных изменений.
Ключевые слова: геморрагический инсульт, артериальная гипертензия,гистопатология.
Стаття надшшла 3.01.2017 р.
normotensive. Hypertensive rats were observed to have more pronounced apoptosis of neurons in the sensorimotor cortex, glial apoptosis in corpus callosum and the degree of ependymal desquamation into ventricular lumen. Research results confirmed the effect of hypertension on the dynamics of brain edema as a pathogenetic factor of progressive neurodegenerative changes.
Key words: hemorrhagic stroke, arterial hypertension, histopathology.
Рецензент Срошенко Г.А.
УДК 579.22:579.262:616.34 - 008.8 - 092.9
ВЗАеМОВВДНОСИНИ АУТОСИМБЮНТт AEROCOCCUS VIRIDANS З ПРЕДСТАВНИКАМИ НОРМАЛЬНОÏ М1КРОФЛОРИ КИШЕЧНИКА ЛАБОРАТОРНИХ
ТВАРИН
Сучасш пробютики повинш володт антагошстичною дieю на патогенну i умовно-патогенну флору та не впливати на шдигенну флору. Все бшьшо! популярност набувае використання персошфжовано! терапи аутоштамами пробютичних бактерш.
В робой було вивчено вплив гомолопчних аерокоюв-аутосимбюн™ A. viridans на представниюв нормально! мжрофлори мишей при пероральному застосуваннi пробютиюв.
Мишей щодня протягом 10 дшв вранцi, натщесерце годували через зонд A. Viridans 167 i A. viridans 5м 2015 (10 млрд особин на 1 прийом). Встановлено, що мжробний пейзаж кишечника мишей до годування аерококами був рiзноманiтний i складався як з аеробних, так i з анаеробних представниюв, а також грибiв роду Candida. Музейний i симбiонтний штами в дозуванш 10 млрд. / мл per os не оказували антагошстично! дп на нормальну мiкрофлору, яка представлена в кишечнику мишей в найбшьшш юлькост (анаероби, бiфiдобактерi!', лактобактерп). Поряд з цим було вщзначено антагонiстичний ефект вiдносно стафiлококiв, грибiв роду Candida i Proteus.
Також вiдмiчено, що бiльший антагонiстичний ефект по вщношенню до умовно-патогенно! флори мали аутосимбюнти A. viridans 5м 2015.
Kjii040Bi слова: аутосимбюнти, Aerococcus viridans, нормальна мжрофлора.
Одшею з головних вимог, яким повинш вщповщати сучасш пробютики, е безпека !х застосування, вщсутшсть токсично! дп, при наявносп антагошстично! дп на патогенну i умовно-патогенну флору - вщсутшсть тако! дп на ¡ндигенну флору [6]. Вираженою антагошстичною д1ею по вщношенню до патогенно! та умовно-патогенно! флори волод1е штам Aerococcus viridans 167 [4]. Крiм того, за даними численних дослщжень було доведено повну його нешюдливють, в тому числi вщносно iндигенно! флори кишечника (Журило А. А. 1997).
Однак, одшею з властивостей промислових пробiотичних штамiв, що може знизити ефектившсть !х використання, е гетерогеншсть складу. Все бшьшо! популярност набувае використання персонiфiковано! терапи аутоштамами пробютичних бактерш [1, 3]. В доступнш нам л1тератур1 спостерпаеться небагато роб1т, присвячених впливу аутосимбюнпв в цшому та роду Aerococcus зокрема на представниюв нормально! мшрофлори.
Метою роботи було вивчення впливу гомолопчних аерокоюв-аутосимбюнпв A. viridans на представниюв нормально! мшрофлори мишей при пероральному застосуванш пробютиюв.
Матерiал та методи дослщження. Експерименти були поставлен на 200 безпородних мишах обох статей масою тша 20-30 г., як! утримувалися в стандартних умовах лабораторного вiварiю i знаходилися на звичайному харчовому рацiонi.
Для визначення мшробного пейзажу кишечника мишей кал зашвався на комплект поживних середовищ: кров'яний агар, жовтково-сольовий агар, Ендо, Сабуро, Блаурокка, лактобактагар, Кiтта-Тароццi, для виявлення аерококiв, що природно мешкають в кишечнику -середовище Кременчуцького. Iдентифiкацiю видiлених мiкроорганiзмiв проводили за джерелом «Короткий визначник бактерш Берги» [5].
Аерококи-аутосимбюнти вид!лялися за методом, запропонованим Г. М. Кременчуцьким з сшвавт. (2009) [2], з калу безпородних мишей. В результат були видшеш 10 1золят1в аутосимбюнтов A. viridans. За сво!ми антагонiстичними властивостями для експерименту було вщбрано найбшьш активний !золят - 5м2015. В якост контролю використовували музейний штам A. viridans 167. Мишей щодня протягом 10 дшв вранщ, натщесерце годували через зонд A.
viridans167 i А. viridans 5м2015 (10 млрд особин на 1 прийом). П'ять разiв (через день) за весь час годування проводилося бактерiологiчне дослщження калу.
Данi представленi як середне арифметичне (М) i стандартна помилка середнього (± т), достовiрнiсть вщмшностей оцiнювали за критерiем Даннета при множинних порiвняннях з контрольною групою на 5% рiвнi значимостi (р < 0,05).
Результати дослiдження та Тх обговорення. Пiд час всього експерименту i пiсля припинення введення аерококiв поведiнка i загальний стан мишей залишалися нормальними, зниження ваги, порушення апетиту, вiзуальноl змiни фекалш не помiчено.
У всiх тварин до початку експерименту був ретельно вивчений яюсний i кiлькiсний склад мiкроорганiзмiв, що природно мешкають в кишечнику мишей (табл. 1).
Таблиця № 1
Мжробний пейзаж кишечника мишей_
Показ-ник Видшена мжрофлора (Lg КУО/мл)
Загальна кшьюсть анаеробш Bifido bacterium Lactobacterium Staphylococcus E. coli(lac+) E. coli(lac-) Proteus Candida Enterococcus Aerococcus
M±m 9,27±0,31 8,30±0,18 8,56±0,19 4,75±0,21 6,3±0,20 3,2±0,22 2,3±0,16 2,5±0,17 5,1±0,24 3,3±0,19
Як видно з таблиц 1, мшробний пейзаж кишечника мишей до годування аерококами був рiзноманiтний i складався як з аеробних, так i з анаеробних представниюв, а також грибiв роду Candida. У значнш кiлькостi видшялися суворi анаероби (lg 9,27 ± 0,31 КУО/мл), бiфiдобактерil (lg 8,30 ± 0,18 КУО/мл) i лактобактерн (lg 8,56 ± 0,19 КУО/мл). Кишковi палички були представленi лактозопозитивними (lg 6,3 ± 0,20 КУО/мл) i лактозонегативними варiантами (lg 3,2 ± 0,22 КУО/мл). Надалi були проведет експерименти по з'ясуванню взаемодн штучно введених per os аерококiв з нормальною мшрофлорою кишечника мишей. Всього було поставлено 2 серп експерименпв. Результати представлеш в таблицi 2.
Таблиця 2
Мжробний пейзаж кишечника мишей, годованих A. viridans _(10 млрд особин протягом 10 дмв) (M ± m)_
Групи Видшена мжрофлора (Lg КУО/мл)
Загальна кшьюсть анаеробш Bifidobacteri um Lactobacteriu m Staphylococcus E. coli(lac+) E. coli(lac-) Proteus Candida Entero coccus Aero coccus
A.viridans 167 9,11 ±0,15 8,27 ±0,25 8,6 ±0,22 4,11 ±0,18* 5,68 ±0,16* 2,6 ±0,12* 1,4 ±0,19** 1,5 ±0,12** 5,2 ±0,28 3,3 ±0,20
A.viridans 5м2015 9,20 ±0,23 8,32 ±0,27 8,62 ±0,26 3,2 ±0,15** 6,2 ±0,18 2,4 ±0,17* 1,2 ±0,16** 1,5 ±0,17** 5,1 ±0,22 3,3 ±0,17
Примака. * - р<0,05; ** - р<0,001 порiвняно з показниками до початку експерименту за крш^ем Даннета.
Як видно з таблищ № 2, музейний i симбюнтний штами в дозуванш 10 млрд. / мл per os не оказували антагошстично! дн на нормальну мiкрофлору, яка представлена в кишечнику мишей в найбшьшш кiлькостi (анаероби, бiфiдобактерi!, лактобактерн). Поряд з цим було вiдзначено антагонiстичний ефект вщносно стафiлококiв (зменшення на 0,64 порядку для A. viridans167 i на 1,55 порядку для A. viridans 5м2015 з р<0,05 i р<0,001, вiдповiдно), грибiв роду Candida (зменшення на 1 порядок для A. viridans167 i A. viridans 5м2015 з р<0,001) i Proteus (зменшення на 0,9 порядку для A. viridans167 i на 1,1 порядку для A. viridans 5м2015 з р<0,001).
Загальна кiлькiсть E. coli, як в сум^ так i окремих !! рiзновидiв, пiд дieю зазначено! дози аерококiв знижувалася. Вiрогiдне зниження вiдбувалося переважно за рахунок лактозонегативних варiантiв (зменшення на 0,6 порядку для A. viridans167 i на 0,8 порядку для A. viridans 5м2015 з р<0,05).
1. Годування мишей фiзiологiчно високими дозами A. viridans167 i A. viridans 5м2015 (10 млрд / мл per os) не оказувало антагошстично! дн на !х нормальну мiкрофлору кишечника.
2. Вщзначався антагонiстичний ефект A. viridans по вщношенню до умовно-патогенно! флори (Staphylococcus, Proteus, Candida, лактозонегативна E. coli).
3. Аутосимбюнти A. viridans 5м 2015 мали бшьший антагонiстичний ефект по вiдношенню до умовно-патогенно! флори.
1. Vershinin A. E. Geneticheskaya identifikatsiya kak metod opredeleniya patogennyih i simbioticheskih shtammov enterokokkov / A. E. Vershinin, V. V. Kolodzhieva, E. I. Ermolenko [i dr.] // Zhurnal mikrobiologii, epidemiologii i immunobiologii - 2008. - No. 5. - S. 83-87.
2. Kremenchutskiy G. N. Metodi vidilennya ta identifikatsiyi grampozitivnih katalazonegativnih kokiv: metod. rekomendatsiyi / G. N. Kremenchutskiy, L. G. Yurgel, O. V. Sharun [ta in.] // - Kiyiv, - 2009. - 19 s.
3. Pat. 2139070 RF, MPK A61 K 35/74, S12 N1/20. Sposob polucheniya autoprobiotika, soderzhaschego zhivyie bifidobakterii i laktobatsillyi / B. A. Shenderov, M. A. Manvelova; zayav. 31.03.1999; opubl. 10.10.1999.
4. Ryizhenko S. A. Tehnologiya polucheniya zhidkogo probiotika iz aerokokkov [elektronniy resurs] / S. A. Ryizhenko, G. N. Kremenchutskiy, M. O. Bredihina [i dr.] // Ann. of Mechnicov's Institute. - 2006. - N 4. - S. 23-28.
5. Hoult Dzh. Kratkiy opredelitel bakteriy Bergi / pod red. Dzh. Houlta // - Moskva: Mir, - 1981. - 212 s.
6. Probiotics in food: Health and nutritional properties and guidelines for evaluation // FAO Food and Nutrition. - 2006. Paper 85. -50 p.
ВЗАИМООТНОШЕНИЯ АУТОСИМБИОНТОВ AEROCOCCUS VIRIDANS С ПРЕДСТАВИТЕЛЯМИ НОРМАЛЬНОЙ МИКРОФЛОРЫ КИШЕЧНИКА ЛАБОРАТОРНЫХ ЖИВОТНЫХ Степанский Д. А., Кременчугский Г. М., Кошевая И. П. Современные пробиотики должны обладать антагонистическим действием на патогенную и условно-патогенную флору и не влиять на индигенную флору. Все большую популярность приобретает использование персонифицированной терапии аутоштамами пробиотических бактерий. В работе было изучено влияние выделенных гомологичных аэрококков-аутосимбионтов на представителей нормальной микрофлоры мышей при их пероральном применении. Мышей ежедневно в течение 10 дней утром, натощак кормили через зонд A. viridans167 и A. viridans 5м2015 (10 млрд особей на 1 прием). Установлено, что микробный пейзаж кишечника мышей до кормления аэрококков был разнообразен и состоял как из аэробных так и анаэробных представителей, а также грибов рода Candida. Музейный и симбионтной штаммы в дозировке 10 млрд. / мл per os не оказували антагонистического действия на нормальную микрофлору, которая представлена в кишечнике мышей в большом количестве (анаэробы, бифидобактерии, лактобактерии). Наряду с этим было отмечено антагонистическое действие в отношении стафилококков, грибов рода Candida и Proteus. Также отмечено, что аутосимбионты A. viridans 5м2015 оказували больший антагонистический эффект по отношению к условно-патогенной флоры.
Ключевые слова: аутосимбионты, Aerococcus viridans, нормальная микрофлора.
Стаття надшшла 1.02.2017 р.
THE RELATIONSHIP OF AUTOCAMIONES AEROCOCCUS VIRIDANS WITH REPRESENTATIVES OF THE NORMAL INTESTINAL
FLORA OF LABORATORY ANIMALS Stepansky D. A., Kremenchug G.., Koshevaya I. P.
Modern probiotics must possess antagonistic effect on pathogenic and conditionally pathogenic flora without affecting indigenous flora. The growing popularity of the use of personalized therapy autostable probiotic bacteria. The work studied the effect of selected homologous aurococcus-autocamiones the representatives of the normal microflora of mice when administered orally. Mice daily for 10 days in the morning on an empty stomach fed through a tube viridans167 A. and A. viridans 5м2015 (10 billion species on 1 reception). It is established that the microbial landscape of the intestine of mice before feeding aurococcus was varied and consisted of aerobic and anaerobic representatives, as well as Candida. Museum and symbiotic strains in a dosage of 10 billion / ml per os did not okazyvali antagonistic effect on normal microflora, which is presented in the intestine of mice in large numbers (anaerobes, bifidobacteria, lactobacilli). It was marked antagonistic activity against staphylococci, Candida, and Proteus. Also noted that autoimminity A. viridans 5м2015 okazyvali has greater antagonistic effect against the pathogenic flora.
Key words: autoimminity, Aerococcus viridans, the normal microflora.
Рецензент Кущ О.Г.
УДК 616.132.2-004.2-092.9:577.152.34
ЗВ'ЯЗОК АКТИВНОСТ1 МАТРИКСНО1 МЕТАЛОПРОТЕ1НАЗИ-2 В СЕРЦЕВОМУ М'ЯЗ1 З МОРФОЛОГ1ЧНИМИ ЗМ1НАМИ СТ1НКИ В1НЦЕВИХ СУДИН ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АТЕРОСКЛЕРОЗ1
Була дослщжена актившсть матриксно! металопроте!нази-2 (ММП-2) в гомогенат серцевого м'яза в умовах експериментального атеросклерозу. Тваринам вводили нативш лшопроте!ди низько! щшьност людини. Актившсть ММП-2 визначали за допомогою методу прямо! ензим-зимографп. Фарбували пстолопчш зрiзи стшки вшцевих судин гемотоксилш-еозином, орсе!ном, суданом III. Вперше збшьшення активност ММП-2 спостершали на 10-му тижш експерименту, що вщповщало долшщнш стадп атеросклерозу. Другий тк активност ММП-2 вщзначався на 15-му тижш i характеризувався посиленням деградацп судинно! стшки та м^рацп гладких мюциив. 19-20 тижш експерименту супроводжувалися максимальною актившстю ММП-2, а також посиленою пролiферацieю сполучнотканинних компонента, що свщчило про розвиток стадп лшосклерозу.
IGii040Bi слова: атеросклероз, матриксш металопротешази, мюкард, експеримент.
Робота е фрагментом НДР «Гiстологiчш аспекти взаемоди дендритних клтин iз мтрооточенням у складi внутрштх оргатв в умовах експериментального моделювання патологiчних статв» (№ державноI реестрацн 0113и006627).
Судинна стшка являе собою цшсну функцюнуючу структуру, яка шддаеться ремоделюванню у вщповщь на гемодина]шчш змши при р1зних ф!зюлопчних { патолопчних станах [1]. Збшьшення мехашчного навантаження на судинну стшку, яке спостерпаеться при
