CC BY
22
УДК 612.115 :547.587.1
ПОР1ВНЯЛЬНИИ АНАЛ1З ВПЛИВУ АЦЕТИЛСАЛ1ЦИЛОВО1 КИСЛОТИ ТА САЛ1ЦИЛАТ1В РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ НА СУДИННО-ТРОМБОЦИТАРНИЙ
ГЕМОСТАЗ
На сьогодш серцево-судинш захворювання, а саме тромбоз та емболiя, посiдають перше мюце серед причин швалщизацп, смертностi та скорочення середньо! тривалостi життя населення в Укра!ш. 1снуе велика кшьюсть рослин, що мiстять так зваш салщилати, тобто хiмiчнi речовини, що становлять основу астрину, аналогiчнi за дieю на оргашзм, але без негативних побiчних впливiв на здоров'я людини. Можливiсть замiни штучного препарату доступною рослинною сировиною i надае актуальностi обранiй нами темi.
Мета роботи - визначити можливють використання рослин-салщилаив як природних замiнникiв ацетилсалщилово! кислоти з метою профiлактики тромбозу.
В результат проведених дослiджень було встановлено, що природш салiцилати значно менше впливають на активацiю тромбоциив та на швидкiсть зсiдання кров^, нiж аспiрин. Враховуючи той факт, що концентрацй природних салiцилатiв в плазмi кровi розщеплюються повiльнiше, шж аспiрин, а виводяться iз оргашзму швидше, розглядати рослиннi екстракти як профшактичш протитромбознi засоби неможливо.
Слщ також звернути увагу на те, що салщилати - це лише частина бюлопчно активних речовин, що входять до складу рослинно'! сировини. Вплив рослинних екстракив на оргашзм обумовлений сукупною дiею всiх речовин, що входять до його складу. Не виключена також можливють тдсилення процесiв зсiдання кровi. Про це свщчать результати дослiджень кровi окремих тварин, де спостер^алось не тдвищення, а, навпаки, зменшення часу катлярно! кровотечi та часу згортання кровi до найнижчих показникiв в межах норми.
Висновки. Враховуючи вщсутнють змш показникiв судинно-тромбоцитарного гемостазу у тварин, що приймали салiцилати рослинного походження можна зробити висновок, що салщилати рослинного походження мають незначний рiзнонаправлений вплив на судинно-тромбоцитарний гемостаз i не можуть бути використаш як повнощнш природнi замiнники ацетилсалщилово! кислоти з метою профшактики тромбозу у людини.
Перспективи подальших дослiджень полягають у пошуку iнших природних замшниюв ацетилсалщилово! кислоти з метою профшактики тромбозу.
Ключовi слова: ацетилсалiцилова кислота, салщилаив, судинно-тромбо-цитарний гемостаз.
Робота е фрагменто НДР «Розробка стратеги використання етгенетичних механiзмiв для профшактики та л^вання хвороб, пов,язаних iз системным запаленням», № держреестраци 0114и000784.
На сьогодш серцево-судинш захворювання, а саме тромбоз та ембол1я, посщають перше мюце серед причин швалщизацп, смертносп та скорочення середньо! тривалосп життя населення в Укра!ш. Тож питання профшактики тромбозу е одшею з найактуальшших проблем сучасность Незважаючи на штенсивний розвиток сучасно! фармакологи, найпоширешшим медичним засобом, що дозволяе запобпти виникненню тромб1в у людини, е ацетилсалщилова кислота [1, 3, 4]. Основним компонентом даного препарату е салщилова кислота - фенольний ф1тогормон природного походження, вперше в юторп добутий з рослинно! сировини Гадючника в'язолистого. Широкий спектр застосувань та дешевизна зробили асшрин основним засобом профшактики судинних захворювань. Однак, як { будь-який шший фармацевтичний препарат, вш мае ряд протипоказань до застосування. Саме цей факт е головним приводом для вщмови вщ систематичного застосування астрину. Сучасш науково-популярш публшацп та електронш видання все частше рекомендують замшити фармацевтичний препарат синтетичного походження на природш лши. Зпдно з цими матер1алами, юнуе велика кшькють рослин, що мютять так зваш салщилати, тобто х1м1чш речовини, що становлять основу астрину, аналопчш за д1ею на оргашзм, але без негативних поб1чних вплив1в на здоров'я людини [8]. Можливють замши штучного препарату доступною рослинною сировиною 1 надае актуальност обранш нами тем1.
Метою роботи було визначити можливють використання рослин-салщилаив як природних замшниюв ацетилсалщилово! кислоти з метою профшактики тромбозу.
Матер1ал та методи дослщжень. Пор1вняльний анал1з впливу салщилапв рослинного походження та х1м1чно синтезованих на судинно-тромбоцитарний гемостаз проведено шляхом постановки контрольних дослав на Кролях домашшх породи Ср1блястий.
Для дослщу було вщбрано 15 гол1в кролиюв у вщ1 105 дшв, з яких за принципом аналопв було сформовано три дослщних групи - по 5 тварин у кожнш. 1з метою встановлення впливу препарат1в на первинний гемостаз було змшено харчовий рацюн тварин з урахуванням !х ф1зюлопчних потреб: вшу, живо! маси, ф1зюлопчного стану, норм повноцшного харчування тварин дано! групи та умов експерименту. Перша контрольна група мала стандартний кормовий рацюн, розрахований на осшньо-зимовий перюд для тварин масою 2 кг. У тварин друго! дослщно!
групи Bei соковип корми представлеш картоплею, так як у нш салiцилати рослинного походження майже вiдсутнi, щоденно в пошки налився свiжий розчин ацетилсалщилово! кислоти в розрахунку 5 мг на 1 кг. Ращон тварин третьо! дослщно! групи: соковитi корми представлеш овочами та коренеплодами, що мютять природнi салiцилати - морква, капуста, буряк. Як основне джерело природних салщила^в було введено в ращон свiжi гiлки Верби Бшо!.
Визначали тривалiсть ^п^рно! кровотечi за методом Дюке [5] та час згортання цшьно! кровi та утворення фiбриново! нитки за методом Бюркера [6] .Пщрахунок кiлькостi тромбоцитiв за допомого аналiзатора гематологiчного автоматичного ВС -3000plus методом електричного iмпедансу проводився в умовах ветеринарно! клiнiки.
Результати дослщжень та ix обговорення. В результат проведених дослiджень було встановлено що на початку дослщження показники, що вивчались у вшх тварин вщповщали нормi [5, 6] (Таблиця 1).
Таблиця 1
Дослiдження судинно-тромбоцитарного гемостазу кролiв перед початком експерименту
№ групи Вага Вк Юльюсть тромбоци^в/л кров1 Проба Бюркера (в хвилинах) Проба Дюке (в хвилинах)
1 1,93 кг 14,6 мю. 187х109/л 4,4 хв. 1,9 хв.
2 1,9 кг 14,6 мю. 194х109/л 4,2 хв. 1,8 хв.
3 1,95 кг 14,4 мю. 194х109/л 4,2 хв. 1,8 хв.
Норма: - - 125-250х109/л 4-5 хв. 1,5-2 хв.
Кров брали у кролiв кожного тижня. Порiвняльний перiод дослiду тривав 28 дiб. Через тиждень показники судинно-тромбоцитарного гемостазу кролiв першо1 (контрольно1) групи, що харчувалась за стандартним ращоном, не змiнились. Так само не змшились показники кiлькостi тромбоцитiв шших двох групах тварин. Спостерiгаeмо змши часу ^п^рно! кровотечi та утворення фiбриновоl нитки у тварин друго1 та третьо1 груп (Таблиця 2).
Таблиця 2
Дослщження судинно-тромбоцитарного гемостазу кролiв
№ групи Вага Вк Юльюсть тромбоцит1в/л кров1 Проба Бюркера (в хвилинах) Проба Дюке (в хвилинах)
1 1,99кг 15,6тиж. 187*109/л 4,4 хв. 1,9 хв.
2 1,97кг 15,6тиж. 193*109/л 5,1 хв. 2,4 хв.
3 2кг 15,4 тиж. 193*109/л 3,8 хв. 1,6 хв.
Усi показники свiдчать, що у тварин друго! дослщно! групи, що вживали розчин ацетилсалщилово! кислоти, збшьшився час згортання кровi та час утворення нерозчинно! форми фiбриногену - фiбрину. Ефект ди асшрину помiтний вже через тиждень прийому.
У тварин третьо! дослщно! групи середньостатистичш показники лишились стабiльними у межах норми, але можна спостертати змiни вiд найнижчих показникiв до найвищих показникiв. Так, у деяких тварин час утворення фiбриново! нитки та час кашлярно! кровотечi збшьшився, а в деяких, навпаки, зменшився на 0,5хв. Тож антитромбозна дiя салiцилатiв рослинного походження пiсля першого тижня прийому е неоднозначною.
Третш забiр дослiдних зразкiв кровi проводиться шсля двох тижнiв харчування кролiв.
Спостерiгаеться сталiсть показникiв контрольно! групи та сталють кiлькостi тромбоцитiв в ушх групах тварин. У тварин друго! дослщно! групи тривалiсть капшярно! кровотечi та час утворення фiбриново! нитки збiльшився на 0,5 хв. майже в ушх тварин. Отримаш показники перевищують норму. У тварин третьо! групи середш показники стабшьш, а показники окремо взятих тварин становлять вщ 3,5 до 4,5 хвилин - це час утворення фiбриново! нитки. Тривалють капiлярно! кровотечi - вiд 1,5 до 2 хвилин (таблиця 3).
Таблиця 3
Дослщження судинно-тромбоцитарного гемостазу кролiв _тсля другого тижня експерименту_
№ групи Вага Вк Юльюсть тромбоциив/л кров1 Проба Бюркера (в хвилинах) Проба Дюке (в хвилинах)
1 2 кг 16,6тиж. 187*109/л 4,4 хв. 1,9 хв.
2 2,04 кг 16,6тиж. 193*109/л 5,6 хв. 2,7 хв.
3 2,07 кг 16,4 тиж. 193*109/л 4,1 хв. 1,84 хв.
До кшця третього тижня експерименту кролi набрали в середньому 200 г ваги. У тварин друго! дослщно! групи показники перевищували норму: 6 хвилин - це час утворення фiбриново! нитки за методом Бюркера та 2,9 хвилини - тривалють капшярно! кровотечi за методом Дюке. У тварин третьо! групи середнi показники в межах норми (Таблиця 4). До кшця четвертого тижня показники залишились сталими. Кiлькiсть тромбоцитiв незмшна, як i показники контрольно! групи протягом всього експерименту. Показники друго! дослщно! групи не змiнились i перевищують норму. Показники третьо! групи також сталi (Таблиця 5).
Таблиця 4
Дослщження судинно-тромбоцитарного гемостазу кролiв _шсля третього тижня експерименту_
№ групи Вага Вк Кшьюсть тромбоци^в/л кров1 Проба Бюркера (в хвилинах) Проба Дюке (в хвилинах)
1 2,1кг 17,6тиж. 187*109/л 4,4 хв. 1,9 хв.
2 2,1кг 17,6тиж. 193*109/л 6 хв. 2,9 хв.
3 2,1кг 17,4 тиж. 193*109/л 4,1 хв. 2 хв.
Таблиця 5
Дослщження судинно-тромбоцитарного гемостазу кролiв _тсля четвертого тижня експерименту_
№ групи Вага Вк Кшьюсть тромбоци^в/л кров1 Проба Бюркера (в хвилинах) Проба Дюке (в хвилинах)
1 2,2кг 18,6тиж. 187*109/л 4,4 хв. 1,9 хв.
2 2,2кг 18,6тиж. 193*109/л 6 хв. 3 хв.
3 2,2кг 18,4тиж. 193*109/л 4,1 хв. 2 хв.
Задля достовiрно! оцiнки рiзницi мiж показниками двох груп пщдослщних кролiв, що приймали ацетилсалiцилову кислоту та салщилати рослинного походження використовуемо непараметричний статистичний критерiй Манна-Уiтнi [7].
Оцшивши рiзницю мiж показниками двох груп пщдослщних кролiв, що приймали ацетилсалщилову кислоту та салiцилати рослинного походження за допомогою непараметричного статистичного критерда Манна-Уiтнi, можна зробити висновок, що вщмшшсть мiж показниками часу тривалост капiлярно! кровотечi та часу утворення фiбриново! нитки у кролiв друго! та третьо! дослщних груп е значущою на рiвнi достовiрностi р=0,05 (вiрогiднiсть неправильних результатiв дорiвнюе 5%). Тому з упевнешстю можна стверджувати, що кiнцевi показники часу тривалосп капiлярно! кровотечi та часу утворення фiбриново! нитки мiж другою та третьою дослщними трупами суттево р1зняться (показники друго! вшщ).
Зм1на показнимв часу утворення ф16риновоТ нитки (за методом Бюркера)
I
:о -
о
а о о ?
» с
а
о
Т Досад1 Досмд 2 Досад 3 Досад4 Досад 5
1 трупа 4.2 4.2 4.2 4.2 4.2
—2 групо 4.2 5.1 5.6 «
—3 групо 4.2 38 4,1 4.1 4.1
Змжа показниюв тривалосп кап1лярно1 кровотеч1 (за Дюке)
3,5 т ? 3 0 а 5 х " а г у 0 П 2
----^
---»- 1-
-—ТС
0 " 1 X и 0,5 0 0
Дос«д1 Досл1д2 ДослИ ДослМ Досл1д5
1група 1,? 1,» 1,9 1,» 1,»
—2 група 1,8 2,4 2,7 V V
—3 група 1,8 1,' 1,8 2 г
Результати дослiдження пщрахунку кiлькостi тромбоцитiв, якi залишились сталими у трьох дослщних групах протягом 4 тижшв, демонструють, що а ш ацетилсалiцилова кислота, а ш салiцилати рослинного походження не впливають на кiлькiсть тромбоцитiв у кровь Тому цей фактор не використовувався при порiвняннi впливу синтетичних та природних салiцилатiв на судинно-тромбоцитарний гемостаз.
Результати часу утворення фiбрину за методом Бюркера та часу тривалосп кашлярно! кровотечi протягом мiсяця свщчить, що для салiцилатiв природнього походження не характерш тi фармакологiчнi властивосп, що мае ацетилсалiцилова кислота. Як видно iз результатiв дослiдiв,
середшй показник часу катлярно! кровотеч1 за пробою Дюке у крол1в, що вживали гшки Верби бшо!, майже не змшився, так само, як { час зсщання цшьно! кров1 за пробою Бюркера.
Можна ¡з впевнешстю сказати, що природш салщилати значно менше впливають на активащю тромбоципв та на швидюсть зс1дання кровь Враховуючи той факт, що концентрацп природних салщилат1в в плазм1 кров1 розщеплюються повшьшше, шж асшрин, а виводяться ¡з оргашзму швидше, розглядати рослинш екстракти як профшактичш протитромбозш засоби неможливо. Слщ також звернути увагу на те, що салщилати - це лише частина бюлопчно активних речовин, що входять до складу рослинно! сировини. Вплив рослинних екстракпв на оргашзм обумовлений сукупною д1ею вс1х речовин, що входять до його складу. Не виключена також можливють шдсилення процес1в зсщання кровь Про це свщчать результати дослщжень кров1 окремих тварин у третш дослщшй груш, де спостерпалось не шдвищення, а, навпаки, зменшення часу катлярно! кровотеч1 та часу згортання кров1 до найнижчих показниюв в межах норми. Отже прийом лшв, штучно синтезованих чи природних, повинен вщбуватися шд наглядом лшаря, адже застосування фармаколопчних препарапв будь-якого походження може мати поб1чш ефекти. Слщ пам'ятати, що природн1 л1ки не дають жодно! гарант^' потр1бного результату, тому думки про повноцшну зам1ну ними штучних медичних препарапв е хибними.
Враховуючи в1дсутн1сть змш показник1в судинно-тромбоцитарного гемостазу у тварин, що приймали сал1цилати рослинного походження, а також те, що концентрацп природних салщилапв в плазм! кров1 розщеплюються повшьшше, шж асп1рии, а виводяться ¡з оргаи1зму швидше, можна зробити висновок, що салщилати рослинного походження мають незначний р1знонаправлений вплив на судинно-тромбоцитарний гемостаз 1 не можуть бути використаш як повноцшш природш зам1нники ацетилсал1цилово! кислоти з метою профшактики тромбозу у людини.
Перспективи подальших дослгджень полягають у пошуку тших природних замтнитв ацетилсалщилово! кислоти з метою профшактики тромбозу.
1. Bokarev I. N Bezopasnost raznyih form atsetilsalitsilovoy kislotyi v profilaktike serdechno-sosudistyih zabolevaniy / I.N. Bokarev, L.V. Popova // ConsiliumMedicum, 2014 - No. 5 -C.79-84.
2. Kyryliv Ya. I. Prohrama vyroshchuvannia kroliv / Ya. I. Kyryliv, L.H. Hil, V.I. Ostashevskyi [ta in.] // - Lviv, - 2012 - 61 s.
3. Kushnir S. M. Terapevtychna aktyvnist atsetylsalitsylovoi kysloty pry sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvanniakh / S.M. Kushnir // - NNTs «Instytut kardiolohii imeni M.D. Strazheska» NAMN Ukrainy, m. Kyiv, - 2013.
4. Lievykh A. E. Kombinovane zastosuvannia atsetylsalitsylovoi kysloty ta tiotriazolinu yak sposib pidvyshchennia efektyvnosti y bezpechnosti antyahrehantnoi farmakoterapii / A.E. Lievykh, O. A. Podpletnia, L.I. Kucherenko [ta in.] // Zaporizkyi medychnyi zhurnal, - 2011 - S. 33-35.
5. Pervushin Yu. V. Laboratornyie metodyi issledovaniya sistemyi gemostaza i diagnostika narusheniy gemokoagulyatsii / Yu.V. Pervushin, S.Sh. Rogova, N.I. Kovalevich // Stavropol-Moskva, - 2009 - 16 s..
6. Rykalo N. A. Metodychni rekomendatsii dlia studentiv medychnoho fakultetu z patofiziolohii / N. A. Rykalo, M. P. Tsiun, V. V. Pylyponova [ta in.] // Zmistovyi modul No.4: patolohiia krovi - Vinnytsia, - 2011. - 23 s.
7. Rudenko V.M. Matematychna statystyka / V.M.Rudenko // Navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv - Kyiv, «Tsentr uchbovoi literatury», -2012 - S.193-196.
8. Titenkov I. V. Farmakologicheskiy effekt rastitelnyih salitsilatov na sosudisto-trombotsitarnyiy gemostaz / I. V. Titenkov // Klinicheskaya farmakologiya i terapiya. - 2012. - T.21 - N4. - S.59- 63.
Ж
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ВЛИЯНИЯ АЦЕТИЛСАЛИЦИЛОВОЙ КИСЛОТЫ И САЛИЦИЛАТОВ РАСТИТЕЛЬНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ НА СОСУДИСТО-ТРОМБО-
ЦИТАРНИЙ ГЕМОСТАЗ Соколенко В. Н., Пуденко О. Р., Новоселова Т. С., Жукова М. Ю., Юдина К. Е.
На сегодня сердечно-сосудистые заболевания, а именно тромбоз и эмболия, занимают первое место среди причин инвалидизации, смертности и сокращения средней продолжительности жизни населения в Украине. Существует большое количество растений, которые содержат так называемые салицилаты, то есть химические вещества, которые составляют основу аспирина, аналогичные по действию на организм, но без негативных побочных воздействий на здоровье человека. Возможность замены искусственного препарата доступной растительным сырьем и
COMPARATIVE ANALYSIS OF PLANTS-ORIGINED ACETYLSALICYLIC ACID AND SALICYLATES INFLUENCE ON VASCULAR-PLATELET HEMOSTASIS Sokolenko V. M., Pudenko O. R., Novosyolova T. S., Zhukova M. Yu., Yudina K. Ye.
Nowadays heart-vascular diseases namely thrombosis and embolism take the first position among reasons of disability, mortality as well as population life average duration reduction in Ukraine. There is a big row of plants containing so-called salicylates namely chemicals representing aspirin base, analogous by their action to organism but without negative side influences on a human health. Artificial replacement possibility with a accessible plant raw material gives actuality to the topic chosen by us.
The work aim is to determine possibility to apply plants-
придает актуальность выбранной нами теме.
Цель работы - определить возможность использования растений-салицилатов как природных заменителей ацетилсалициловой кислоты с целью профилактики тромбоза. В результате проведенных исследований было установлено, что природные салицилаты значительно меньше влияют на активацию тромбоцитов и скорость свертывания крови., чем аспирин. Учитывая тот факт, что концентрации природных салицилатов в плазме крови расщепляются медленнее, чем аспирин, а выводятся из организма скорее, рассматривать растительные экстракты как профилактические протитромбозш средства невозможно. Следует также обратить внимание на то, что салицилаты -это лишь часть биологически активных веществ, входящих в состав растительного сырья. Влияние растительных экстрактов на организм обусловлено совокупным действием всех веществ, входящих в его состав. Не исключена также возможность усиления процессов свертывания крови. Об этом свидетельствуют результаты исследований крови отдельных животных, где наблюдалось не повышение, а, наоборот, уменьшение времени капиллярного кровотечения и времени свертывания крови до самых низких показателей в пределах нормы. Учитывая отсутствие изменений показателей сосудисто-тромбоцитарного гемостаза у животных, принимавших салицилаты растительного происхождения можно сделать вывод, что салицилаты растительного происхождения имеют незначни и разнонаправленный влияние на сосудисто-тромбоцитарный гемостаз и не могут быть использованы как полноценные природные заменители ацетилсалициловой кислоты с целью профилактики тромбоза у человека.
Ключевые слова: ацетилсалициловая кислота, салицилатов, сосудисто-тромбо-цитарний гемостаз.
Стаття надшшла 10.03.2017 р.
salicylates as natural replacers of acetylsalicylic acid for thrombosis prevention. Investigations object and methods. Comparative analysis of plant-origined and chemically-produced salicylates influence was performed by control experiments establishment on the Rabbits domestic of a Silver breed. 3 groups were differed: the 1st control group had a standard feeding ration, the 2nd experiment group all juicy feeds were represented by potatoes with daily adding the acetylsalicylic acid fresh solution while the 3 rd investigation group animals ration was comprised as vegetables and root crops containing natural salicylates - carrots, cabbage, beetroot. Daphne willow White fresh branches were introduced in their ration as natural salicylates major source. We determined capillary bleeding duration by Duke method as well as a whole blood coagulation time and fibrin thread by Biurker's method. All indices testify that blood coagulation time as well as fibrin - fibrinogen nonsolved form - formation time got increased. Aspirin action effect becomes visible already in a week of taking. Average-statistical indices remained stable in the limits of norm but one could observe the changes from minimal to maximal indices in the animals of the 3rd experimental group. It is possible to conclude while assessing the difference between examined rabbits both groups indices by mean of non-parametric statistic criterium Mann-Weetney's that difference between indices of capillary bleeding duration time and fibrin thread formation time in the rabbits of the 2nd and the 3rd experimental groups is a valuable at p=0.05 variability level (wrong results variability comprises 5%). That is why it is possible to say by sure that that ending indices of capillary bleeding duration time and fibrin thread formation time differ much between the second and the third experimental groups (the second one indices are higher).
Key words: acetylsalicylic acid, salicylates, vascular thrombo-tsytarnyy hemostasis.
Рецензент Запорожець Т.М.
УДК 579.22:579.262:616.3-008.8-092.9
ВПЛИВ АУТОСИМБ1ОНТ1В AEROCOCCUS VIRIDANS НА CLOSTRIDIUM PERFRINGENS, ЩО МЕШКАЮТЬ В КИШЕЧНИКУ МИШЕЙ
В данш робот було дослщжено антагошстичш властивост аутосимбюнтних Aerococcus viridans по вщношенню до Clostridium perfringens, що природньо мешкають в кишечнику мишей. Бш мишi щодня протягом 10 дшв отримували per os 0,5 млрд A. viridans 5м2015 (група 1, n=50) та A. viridans 167 (група 2, n=50) в фiзiологiчному розчиш хлориду натрто. До, тд час та через 10 дшв тсля годування тварин аерококами проводилось бактерюлопчне дослщження випорожнень на наявшсть i чисельшсть C. perfringens. До годування аерококами С. рerfringens виявлялись при посiвi вихщно! суспензп калу практично у вах тварин в обох групах (100% i 98%). По мiрi розведення суспензп калу виявлення С. perfringens поступово зменшувалось i було приблизно однаковим в обох групах. Щд час годування вщзначалась виражена антагошстична дiя A.viridans 5м2015 i A.viridans 167 на вказаний вид клостридш в кишечнику мишей, про що свщчило рiзке зниження кшькост випадюв ix виЫвання (48% i 52%; p<0,001). Пюля припинення годування видшення С. perfringens поступово зростало, але не досягало вихщного рiвня (до годування аерококами) навт через 10 дшв в жоднш з груп (64% i 72%; p<0,001). При порiвняннi антагонiстичноi дп A. viridans 5м2015 i A.viridans 167, необхiдно вщзначити, що аутосимбiонт A. viridans 5м2015 володiв бiльшим антагонiзмом по вщношенню до С. perfringens, що мешкають в кишечнику мишей, шж музейний A. viridans 167.
Kjii040Bi слова: Aerococcus viridans, антагошзм, аутосимбюнти.
Робота е фрагментом НДР «Мiкробiологiчне обхрунтування аутоштамiв роду Aerococcus в якостi основи для створення нових пробiотикiв» (номер держреестрацн 0113U001948).
Токсин, що вироблясться Clostridium perfringens е важливим фактором вiрулентностi, в результат чого виникають важю отруення у людини i тварин [6]. Крiм того, вш вважаеться потенцiйною загрозою бютероризму. На сьогоднiшнiй день не юнуе жодного ефективного терапевтичного лiкарського засобу проти альфа-токсину Clostridium perfringens [7].
Останшм часом було показано, що декшька комерцшних штамiв бактерш (Lactobacillus rhamnosus LHR 19 i SP1, Lactobacillus plantarum LPAL i BG112 i Bifidobacterium animalis lactis)
