CC BY
23
O. Ivasechko, O. Koval
BREXIT AS A MODERN THREAT TO THE INTEGRITY OF THE EUROPEAN UNION: ECONOMIC AND SOCIAL CONSEQUENCES
The article considers the potential consequences of Brexit as a result of holding referendum and initiating corresponding process. Being a part of the EU, the United Kingdom critically referred to the formulation and implementation of the European policy, which was predominantly aimed at closer integration within the Union. The author pays particular attention to the UK basic requirements for the implementation of reforms in the European Union, comprising non-participation of the United Kingdom in the further political integration, expanding the single market for the EU member states, limiting the social rights of migrants and introduction of the principle of multicurrency pricing. The procedure for withdrawal from the EU is clearly described in Article 50 of the Lisbon Treaty. The sequence of actions in case of leaving the EU are pointed out, which, in particular, consists in negotiations with Brussels on the implementation of Article 50, signing a number of bilateral trade agreements around the world, and, most importantly, in adaptation of national legislation of the country after the EU legislation expires. The article deals with an attitude of the higher representatives of the Kingdom and citizens towards the implementation of Brexit. The author highlights main factors that determine adherence or criticism of Brexit, which are the following: geographical division of the population; urbanization and level of education of respondents; occupation and political views of the British. The main arguments of supporters and opponents of Brexit are identified, which are implied, first and foremost, in the preserving of national identity of the British people, economic losses of the country, reducing the political weight of the United Kingdom in the international arena, deterioration of security situation in the United Kingdom, enhancing migration trends and in significant impact of the EU law on national law of the Member states that, according to supporters of Brexit violates the principle of non-interference in the internal affairs of the country. Among 27 EU Member countries 6 representatives will face huge implications because of Brexit, as well as they more than any other states are involved in trade with the United Kingdom and have high mutual level of expenditure in the tourism industry. The author draws conclusions, which suggest the possible steps the EU could take to prevent a domino effect and consolidate the European countries if Brexit happens to be successful.
Keywords: Brexit, United Kingdom, euroscepticism, British policy, referendum.
УДК 327.5(430)
У.В. ¡льницька
ЗОВН1ШНЬОПОЛ1ТИЧНА СТРАТЕГ1Я ФРН У ФОРМУВАНН1 еВРОПЕЙСЬКО1 СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ВРЕГУЛЮВАНН1
КОНФЛИКТУ НА СХОД1 УКРА1НИ
У cmammi всеб1чно досл1джуетьсяроль ФРН як активного суб 'екта формування европейськог системи безпеки й оборони. Охарактеризовано специфту, основт принципи, цш, етапи формування та особливостi трансформаци безпековог полтики €С; визначено роль ФРН у цьому процеЫ. У статтi висвтлено дiяльнiсть ФРН у врегулюванш ростсько-украгнського протистояння та розв 'язант конфлтту на Сходi Украгни.
Ключов1 слова: европейська система безпеки й оборони; Стльна (загальна) полтика безпеки й оборони €С, зовншньополтична безпекова стратегiя ФРН; конфлтт на Сходi Украгни; ростсько-украгнська криза.
Зовшшня полiтика ФРН у сучасному европейському npocTopi характеризуеться динамiчнiстю, актившстю та вiдповiдальнiстю за забезпечення стабшьносп й безпеки. CTpaTeri4Hi напрями оновлено1 зовшшньо"1 полiтики Нiмеччини були задеклароваш у 2014 р. на Мюнхенськш конференцп з питань безпеково1 пол^ики й вiдображали ключовi позицп держави щодо формування стабiльностi у Сврот. Зокрема, ФРН виступае провiдним та впливовим суб'ектом у процесах мирного врегулювання регюнальних криз та конфлштсв, розв'язаннi безпекових проблем, упередженнi пол^ичних протистоянь та забезпеченнi европейсько1 та св^ово1 стабiльностi. Як ключовий, авторитетний гравець на мiжнароднiй аренi, ФРН активно протидiе поширенню тероризму, експансюшзму, виступае iнiцiатором застосування дипломатичних методiв при вирiшеннi полiтичних суперечок та протистоянь.
Роль та значення ФРН, як впливового суб'екта системи мiжнародних вщносин, актуалiзуеться у зв'язку з поглибленням конфлшту на Сходi Украши, загостренням украшсько-росшсько1 кризи та динамiчнiстю експансюшстсько1 полiтики Росшсько1 федерацп у св^овому процесi, що, у свою чергу, формуе напружешсть у мiждержавних стосунках та загрожуе европейськiй безпещ.
Зважаючи на вищевикладене, всебiчне дослщження ролi та значення ФРН й формуванш ефективно1 безпеково1 системи у Сврот та врегулюванш кризи на Сходi Украши е надзвичайно актуальним.
Проблема ролi й значення ФРН у переб^у сучасних европейських та св^ових процесiв, розв'язаннi регiональних криз i конфлiктiв, забезпеченнi безпеки й стабшьносп, привернула увагу багатьох як втизняних, так i зарубiжних науковщв. Проблема впливу ФРН на формування й реалiзацiю Свропейсько1 полiтики безпеки й оборони стала предметом дослщжень Федерши Бiндi, Гiльченко О.Л., Кондратюка С.В. (монографiя «Свропейська полiтика об'еднано1 Имеччини»). Безпековий вектор зовшшньо"1 пол^ики ФРН аналiзували такi визначнi пол^ики й дипломати як Г. Коль та А.Зленко, науковщ К. Зонтхаймер, М. Яцишин, Г.Грабарчук, М. Павлов, Р. Кривонос, А. Кудряченко тощо. Змютовним доробком з проблеми ролi ФРН у розв' язаннi конфлжту на Сходi Украши е наую^ публшацп та монографiя Т. В. Сидорук, де авторка дослщжуе роль Имеччини у реалiзацiï Свропейсько1 пол^ики сусiдства i, зокрема програми «Схщне партнерство», наголошуючи на зацiкавленостi ФРН у реалiзацiï евроiнтеграцiйних прагнень Украши та забезпеченш стабiльностi у нашш державi. Окремi питання ролi ФРН у формуванш европейсько1 системи безпеки й оборони та у врегулюванш конфлшту на Сходi Украши обговорювались на вiтчизняних та мiжнародних науково-теоретичних конференщях. Науковцi наголошують на активiзацiï зовшшньо"1 полiтики ФРН, зростаннi ïï впливу на формування европейсько'' системи безпеки й оборони. Не зважаючи на досить вагомий науковий доробок з дослщження вищезазначено'' проблеми, варто наголосити, що деяю аспекти залишились поза увагою науковщв: зокрема, недостатньо всебiчно висв^лювались механiзми впливу Имеччини на реалiзацiю безпекового напряму зовшшньо' полiтики СС; вiдсутнi rрунтовнi науковi дослiдження ролi ФРН у розв'язанш росшсько-украшсько1 кризи.
Отже, зважаючи на вищевикладений аналiз дослiдження проблематики, метою дано"1 статтi е всебiчне вивчення механiзмiв впливу ФРН на формування системи безпеки й оборони европейського простору, реалiзацiю зовшшньо"1 безпеково1 пол^ики СС та дослiдження ролi Имеччини у врегулюваннi росшсько-украшсько1 кризи, розв'язанш конфлшту на Сходi Украши. Для реалiзацiï зазначено1 мети було поставлено таю завдання: проаналiзувати основнi етапи та вiхи становлення системи безпеки й оборони у Сврот; охарактеризувати специфшу та особливостi трансформацп безпеково1 полiтики СС та ролi ФРН у цьому процесс визначити та висв^лити дiяльнiсть ФРН у
врегулюваннi росшсько-украшського протистояння та розв'язанш конфлiкту на Сходi Украши.
Процеси европей^^ штеграцп та формування системи безпеки й оборони у Свропейському просторi вiд самого початку були безпосередньо пов'язаш з впливом та домшуванням ФРН. Сучасна Имеччина, як полiтичний i економiчний лщер серед держав GC, стала своерщним локомотивом европейських iнтеграцiйних й безпекових процеав, засновницею полiтики безпеки й оборони Свропейського Союзу та бере активну участь у ii реалiзащi.
Аналiз ролi ФРН у забезпеченш стабiльностi у европейському просторi варто розпочати iз аналiзу процесу формування системи безпеки й оборони та реалiзацii безпеково'1 полiтики Свропейського Союзу, яка мае назву Спшьна (загальна) пол^ика безпеки й оборони (СПБО), i формування яко'1 розпочалось ще у 90-их роках ХХ столбя. Безпекова полiтика в умовах активiзацii сучасних криз i конфлiктiв ввдграе ключову роль у функцiонуваннi Свропейського союзу та у дiяльностi його, як активного суб'екта мiжнародних вщносин. Спiльна полiтика безпеки й оборони, рашше вiдома як Свропейська пол^ика безпеки i оборони (СПБО), одночасно розвивалась в рамках Захщноевропейського Союзу (ЗСС), НАТО i Свропейського Союзу, i сьогоднi е однiею iз основних складових зовшшньо'' полiтики Свропейського Союзу. Безпекова пол^ика СС охоплюе обороннi, вiйськовi аспекти, а також цившьне кризове управлiння; вiдповiдно, - мехашзмами ii реалiзацii е як вшськов^ так i цивiльнi заходи.
Цшями полiтики безпеки й оборони, зпдно з Договором про Свропейський Союз е: захист спшьних щнностей, основних iнтересiв, незалежностi та цшсносп Союзу у вiдповiдностi з принципами Статуту ООН; всебiчне змiцнення безпеки Союзу; збереження миру та змщнення мiжнародноi безпеки у вiдповiдностi з принципами Статуту ООН, Гельсшського Заключного Акту, Паризько'1' Хартп [19, с. 51].
Першим етапом формування системи безпеки й оборони европейського простору стала активiзацiя спiвпрацi та розширення контактiв мiж ЗСС та СС, з наступною передачею повноважень ЗСС Свропейському Союзов^ Процес розширених контакпв мiж органiзацiями було розпочато в Маастрихт в 1992 рощ. У 1999 рощ вщбувся перший Парламентський форум СС-ЗСС.
На уах етапах формування системи безпеки й оборони Свропейського Союзу роль ФРН була визначальною та домшуючою. З боку ФРН було шщшоване проведення численних самтв СС, а також тдписання важливих договори, яю стали пiдrрунтям для створення безпеково'1' пол^ики СС. Зокрема етапними стали результати Кельнського самту СС (червень 1999 р.), тд час якого були досягнул домовленосп, якi забезпечували можливють Свросоюзовi дiяти автономно у разi виникнення регiональних кризових конфлш^в та ситуацiй. За iнiцiативою ФРН на самт було ухвалене ршення про створення певних органiв та шститущй, вiдповiдальних за реалiзацiю пол^ики у сферi безпеки i оборони. Крiм того була ухвалена «Декларащя про змiцнення сшльно'' европей^^ пол^ики безпеки й оборони» [Див. 19].
Визначальними для формування системи безпеки й оборони Свропейського Союзу та кристалiзацii основних засад, принцитв безпековоi полiтики СС стали, проведет за Ыщативи й сприяння ФРН, Сам^и СС у Лакенi (14-15 грудня, 2001 р.) й Севшы (2122 червня 2002 р.).
Зокрема Самк СС у Лакеш (14-15 грудня, 2001 р.) прийняв Декларащю про операцiйнi можливостi СПБО СС, в якш обгрунтовувалось необхщшсть посилення та вдосконалення ii цившьних та вiйськових аспектiв, створення вщповщних структур, а також наголошувалось на правi СС проводити заходи та операцп щодо врегулювання регiональних криз й конфлш^в. На Самiтi СС у Севшы (21-22 червня 2002 р.) було
ухвалено Декларацiю про внесок Стльно! зовшшньо! полiтики та пол^ики безпеки в боротьбу проти тероризму [Див.19].
За сприяння ФРН, 12 грудня 2003 р. в Брюсселi Свропейською Радою була ухвалена Свропейська стратег1я безпеки «Безпечна Свропа в кращому ceimi», яка стала пол^ичним документом €С у безпековш сферi на европейському просторi. Його можна вважати аналогом стратеги нащонально! безпеки Сполучених Штатсв. У документi вперше було чiтко визначено та сформульовано спшьну стратегiю европейсько! безпеки, а також розроблено обов'язки високого представника €С з питань стльно! зовшшньо! полiтики i полiтики безпеки [13].
ФРН надзвичайно активно шщшвала створення низки безпекових iнституцiй у Сврот. Зокрема, за iнiцiативи й тдтримки ФРН, у липнi 2004 р. у Брюсселi було створено Свропейське оборонне агентство, основними напрямами дiяльностi якого е: 1) реалiзацiя рiзноманiтних проектiв; 2) проведення еропейських оборонних дослiджень та впровадження новiтнiх оборонних технологш; 3) змiцнення европейського ствроб^ництва в галузi озброень; 4) змщнення европейсько! оборонно! технолопчно! та промислово! бази [14]. Агенство усiляко тдтримуе держави-члени Свропейського Союзу у змщненш та нарощеннi свого вiйськового потенщалу та вдосконаленнi оборонно! полiтики.
Революцшною подiею для формування системи безпеки й оборони €С став Люабонський договiр 13 грудня 2007 р. (Договiр набрав чинносп 1 грудня 2009 р,), у пiдписаннi якого ФРН ввдгравала провiдну та визначальну роль. Зпдно з Лiсабонським договором були внесет змши до назви пол^ики безпеки, за якою остаточно закрiпилась назва «Спшьна безпекова та оборонна пол^ика» Свропейського союзу. Крiм того було введено посаду Високого представника iз закордонних справ та безпеково! полiтики СС. Лiсабонський договiр чiтко визначае роль та компетенцп СС у формуваннi системи безпеки й оборони. Зпдно з Люабонським договором, СС мае можливють надавати вшськову допомогу, допомагати вiдновлювати стабшьшсть пiсля конфлiктiв, боротися з мiжнародною злочиннiстю, незаконною мiграцiею та торпвлею людьми, наркотиками та зброею. Крiм того, положення Лiсабонського договору передбачають можливiсть «екстрено! зупинки» (emergency break), яка дозволить крашам-членам СС не брати участь у здшсненш нових заходiв, якщо цi заходи зачшають фундаментальнi основи 1'х систем кримшального правосуддя [19, с. 41].
Визначальною та важливою подiею для розвитку та змщнення Стльно! европейсько! полггики безпеки й оборони та поглиблення ствпращ СС i НАТО стало тдписання у ФРН Угоди «Берлт +», яке вщбулось одразу ж тсля терористичних атак на США у вересш 2011р. За цими берлшськими домовленостями Свропейський Союз отримав можливосп широко використовувати засоби та потенщал НАТО при проведеннi вшськових операцiй.
Мюнхенська конференщя 2014 р. стала визначальною для презентацп новог парадигми зовншньог полтики ФРН, яка зумовлена сучасними викликами та актуальними проблемами. Имеччина задекларувала принципово новi вектори свое! безпеково! зовшшньо! полтики. Зокрема: активна участь у розробщ та втiленнi нормативно-правових рiшень щодо врегулювання регiональних та свiтових конфлш^в; широке застосування механiзмiв превентивно! дипломатп щодо упередження криз та недопущення 1'х ескалацп; сприяння мирному врегулюванню протистоянь [4]. Крiм того, була задекларована вщповщальнють ФРН за врегулювання росшсько-украшського конфлiкту. Украшське питання активно обговорювалось на конференцп. Нiмеччина наголосила, що звинувачуе Росiю у порушенш норм мiжнародного права, засуджуе пол^ику Кремля за створення прецеденту на Сходi Украши; не визнае анексп Криму та дотримуеться принципу збереження санкцш щодо Росшсько! Федерацп.
ФРН реалiзовуе европейську безпекову пол^ику через участь та координування дiяльностi таких iнституцiй як Свропол, Свроюст та Фронтекс.
Имеччина - перша краша, яка шщювала створення загально'1 федеральну полiцiю, на зразок ФБР Америки, але кра'ни-члени СС не тдтримали ii у цьому. Тодi у 1999 р. ФРН запропонувала розширити функцп та повноваження Сврополу, який до цього часу займався лише боротьбою з кримшальною злочиншстю та поширенням наркотиюв. Як наслiдок, з 1 липня 1999 року були введет у д^ нов^ досить широкi повноваження Сврополу. Зокрема, до сфери його компетенцп належить: незаконна торпвля наркотиками, незаконш мережi iммiграцii, тероризм, незаконна торпвля автотранспортом, торпвля людьми i дитяча порнографiя, виготовлення фальшивих грошей та шших платiжних засобiв, вщмивання грошей. Свропол не володiе виконавчими функщями i обмежуеться пiдтримкою нащональних полiцейських сил. ФРН активно ствпрацюе з Сврополом, оскiльки мае свое Федеральне вщомство з кримiнальних справ, яке надае необхщш данi, навчае персонал, розробляе оперативш плани [15].
ФРН була одним з шщатс^в (разом з Швещею, Францiею, Португалiею) створення Свроюсту, завданням якого е координування юридично'1 дiяльностi та пiдвищення ефективностi дш правоохоронних органiв кра'н-члешв Свропейського Союзу, а також надання iм правово'1 допомоги.
ФРН активно пiдтримуе дiяльнiсть оргашзацп Фронтекс i виступае за розширення його оперативних можливостей у протидп нелегальнiй м^ацп на зовшшшх кордонах СС. При цьому акцент робиться на допомозi в навчанш спiвробiтникiв прикордонних служб в кра'нах СС та розробцi оперативних дш у кризових регiонах, а також участю шмецьких експертiв в дiяльностi груп швидкого реагування [17].
Отже, роль ФРН у формуванш европейсько'1 системи безпеки й оборони -визначальна. Саме Имеччина стала державою-засновницею безпеково'1 полiтики СС i вщ того часу здiйснюе активну ii реалiзацiю. Зокрема бере активну участь у розв'язанш регiональних мiждержавних криз i конфлiктiв; активiзуе мiжнародну ствпрацю у боротьбi iз тероризмом; тдтримуе функцiонування та залучаеться до дiяльностi таких органiзацiй як Свропол, Свроюст та Фронтекс.
ФРН, як впливовий та авторитетний суб'ект системи мiжнародних вщносин, держава-лщер Свропейського Союзу надае Укршш пiдтримку на усiх етапах ii евроштеграцп. Саме Нiмеччина е головним посередником у переговорному процес мiж Росiйською федерацiею та Украшою.
Вiд початку украiнсько-росiйського конфлiкту ФРН активно залучена до уах внутршньо- та зовнiшньополiтичних процесiв в Укршш. Федеральний канцлер ФРН Ангела Меркель i Федеральний мшютр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмайер за погодженням з европейськими та мiжнародними партнерами Имеччини виступають iнiцiаторами виключно мирного врегулювання росшсько-украшського конфлiкту iз застосуванням дипломатичних заходiв, реалiзацii полiтики компромiсiв i поступок.
Так, у червнi 2014 р. у Нормандп на зустрiчi глав МЗС Нiмеччини, Францй, Украши та Росй було створено дипломатичну групу Нормандська четвгрка для врегулювання ситуацп на Сходi УкряХни. З того часу ФРН постшно шщюе регулярнi зустрiчi в цьому формат^ в процесi яких кра'1'ни намагаються дшти згоди у виробленнi спшьних рiшень. Результатом зустрiчей Нормандсько'1 четвiрки стало пiдписання 5 вересня 2014 р. «Протоколу за тдсумками консультацш Тристоронньо'1 контактно'1 групи щодо спшьних кроюв, спрямованих на iмплементацiю Мирного плану Президента Укра1'ни П. Порошенка i iнiцiатив Президента Росй В. Путша», бiльш вiдомого як М1нський протокол. Невиконання умов Мшського протоколу змусило Нормандську
четвiрку знов сiсти за стш переговорiв i вже 11-12 лютого 2015 р. з'явилась Друга Мшська угода щодо деескалацп вшськового конфлiкту на сходi Укршни [9].
В умовах активiзацii експансюшстсько! пол^ики Росшсько! федерацп щодо Укршни ФРН неодноразово застер^ала Росiю вiд подальших спроб дестабшзацп. В iнформацiйному просторi неодноразово з'явились звернення Нiмеччини до Росп iз закликом вплинути на нормалiзацiю ситуацп на Сходi Укршни. Так, 4 червня 2014 року Ангела Меркель заявила: «Мос^ слщ скористатися сво!м впливом на Сходi Укршни з тим, щоб зупинити насильство. Спшьна iсторiя не може слугувати виправданням територiальних посягань» [12]. У серпш 2014 року свою позищю ФРН щодо ситуацп на Укршш озвучив i президент Имеччини Йоахiм Гаук у вiтальнiй телеграмм надiсланiй Президенту Укршни Петру Порошенку з нагоди Дня незалежностi. Вш висловив сподiвання на розвиток бшьш тiсних зв'язкiв мiж Укршною та СС, а також стурбовашсть за мирне населення, що страждае на сходi Укршни пiд час бо!в [7].
2016 рiк — час головування Нiмеччини в ОБСС. Врегулювання росшсько-укршнського конфлiкту та розв язання кризи на Сходi Укршни оголосили у Берлiнi однiею iз стратегiчних цiлей ОБСС та зовшшньопол^ично! безпеково! полiтики ФРН. Серед прюритетних задекларованих завдань - реальне досягнення режиму припинення вогню i ретельне спостереження за цим процесом, контроль за лшею кордону, виведення шоземних вшськ з Донбасу, звiльнення заручниюв, розмiнування територiй, доступ мiжнародних гумаштарних органiзацiй на окупованих районiв. Пщ час головування Берлiн наголосив на сво!х прагненнях «доповнити зусилля ОБСС в Укршш добровшьними фiнансовими вливаннями i наданням додаткового персоналу». Гасло ФРН в ОБСС - «Оновити дiалог, вiдродити довiру, вiдновити безпеку» [8].
Важливою складовою прцесу врегулювання росшсько-укршнського конфлiкту е дiяльнiсть Спещально! мошторингово! мюп ОБСС в Укршш. Однак, варто зауважити, що не йдеться про полщейську мiсiю ОБССна Донбасi. Монiторингова мiсiя ОБСС виконуе двi функцп: спостереження за ситуащею у зонi конфлiкту та, наскшьки це можливо, покращення життя людей, яю там проживають [1].
У врегулюванш росiйського-украiнського конфлiкту ФРН продовжуе настоювати на продовженш полiтичних й економiчних санкцiй проти Росй, навггь незважаючи на тi економiчнi наслщки, як це несе для само! ФРН та СС у щлому. Адже вiдомо, що Росiйська федеращя упродовж багатьох рокiв була одним iз найбiльших економiчних партнерiв Имеччини; значна частина нiмецького бiзнесу представлена у Росп. I тому, антиросшсью санкцп, що були введенi як вщповщь на експансiонiзм та агресш Росй щодо Укра1ни, завдають значного удару по шмецькш економiцi. Однак, не зважаючи на це, мшютр фшанав ФРН Вольфганг Шойбле в штерв'ю газетi Handelsblatt вiд 27 березня 2014 року тдтвердив, що Имеччина продовжуватиме пiдтримку Укра1ни, навт у випадку необхiдностi збереження економiчних санкцiй та тих негативних наслщюв, якi вони матимуть для шмецько! економiки i кон'юнктури ринку [2].
4 листопада 2016 р. Украшу з офщшним вiзитом вiдвiдав Гернот Ерлер, спещальний представник Федерального уряду Имеччини з питань головування в ОБСС 2016 року та Координатор ствроб^ництва з Роаею, кра1нами Центрально! Азп та з державами програми «Схщне партнерство». Полiтик вiдвiдав Северодонецьк, взяв участь у схщноукршнському форум^ зустрiвся з представниками мiсцевоi влади та громадських оргашзацш.
Гернот Ерлер наголосив, що росшсько-укршнський конфлiкт може бути виршений тiльки дипломатичним шляхом; кризу не доцшьно розв'язувати вшськовими засобами, ефективним й результативним буде лише дiалог та полiтика компромiсiв. Гернот Ерлер пiдкреслив, що ФРН наразi наполягае на збереженнi санкцш проти Росй. «Нашi засоби тиску - це санкцп. Роая порушила принципи ОБСС та мiжнароднi
договори. Санкцп e частиною рiшення по мирному врегyлювання конфлшту. Вони 6удуть дiяти, поки PФ не змiнить своeï позицп й пол^ики щодо Украши», - пояснив пол^ик [11].
Безперечно, така тдтримка ФPН й зацiкавленiсть Нiмеччини у стабшзацп ситуацп в Укршш важлива для подальшого зовнiшньополiтичного розвитку нашо"1 держави та подолання нею проблем й загроз нацiональнiй безпецi. Крiм того, зважаючи на неухильне дотримання Украшою eвроiнтеграцiйного курсу, дипломатична пiдтримка Нiмеччини e особливо важливою, оскшьки голос ФPН в рамках СС- найвагомiший та найвпливовiший.
Отже, реалiзацiя безпекового вектору зовшшньо"1 полiтики СС безпосередньо пов'язана iз впливом та домшуванням ФPН. У формyваннi eвропейськоï системи безпеки й оборони ФPН вiдiграe визначальну та ключову роль. Як суб^кт безпекового процесу, Имеччина стала державою-засновницею безпеково1 полiтики СС, брала участь у формуванш нормативно-правово1 бази полiтики безпеки й оборони та ïï реалiзацiï. Зокрема ФPН реалiзовye eвропейськy безпекову полiтикy через врегулювання регюнальних та свiтових конфлшт1в; широке застосування механiзмiв превентивно1 дипломатп щодо упередження криз та недопущення ïx ескалацп; сприяння мирному врегулюванню протистоянь; боротьбу з тероризмом, злочиншстю, нелегальною мiграцieю, а також координування дiяльностi таких iнститyцiй як Свропол, Свроюст та Фронтекс. Як впливовий та авторитетний суб^кт системи безпеки й оборони СС, ФPН бере активну участь у врегулюванш конфлшту на Сxодi Украши; e головним посередником у переговорному процес мiж Pосiйською федерацieю та Украиною й вистyпаe iнiцiатором мирного врегулювання протистояння на дипломатичному рiвнi.
Перспективами подальших дослiджень у даному напрямку e аналiз ролi ФPН у розв'язанш iншиx регiональниx конфлiктiв; висвiтлення особливостей ствпращ ФPН з мiжнародними оргашзащями (НAТО, ООН, ОБСН) у процес врегулювання мiждержавниx криз i протистоянь.
Список використано'1 лiтератури
1. Гернот Eрлер Санкцп - частина мирного врегулювання конфлшту. Вони будуть дiяти, поки PФ не змiнить своа поведiнки [Eлектронний ресурс] / Гернот Eрлер -Pежим доступу: http://uacrisis.org/ua/49G29-gernot-erler ; Hernot Erler. Sanktsii - chastyna myrnoho vrehuliuvannia konfliktu. Vony budut diiaty, poky RF ne zminyt svoiei povedinky [Elektronnyi resurs] / Hernot Erler. - Rezhym dostupu: http://uacrisis.org/ua/49G29-gernot-erler
2. Пльченко О. Л. Pоль Имеччини у врегулюванш укршнсько"1 кризи [Eлектронний ресурс] / О. Л. Гiльченко, Д. М. Вeрютiна. - Pежим доступу : https://www.google.com.ua/search?q=ФPН+y+врегyлюваннi+конфлiктy+на+Сxодi+Украïн и+&ie=utf-8&oe=utf-8&client=firefox-b&gfe_rd=cr&ei=ORdIWNjtNdiBNLбBgagH ;
Hilchenko O.L. Rol Nimechchyny u vrehuliuvanni ukrainskoi kryzy [Elektronnyi resurs] / O.L.Hilchenko, D.M.Vieriutina. - Rezhym dostupu: https://www.google.com.ua/search? q=FRN+u+vrehuliuvanni+konfliktu+na+Skhodi+Ukrainy+&ie=utf-8&oe=utf-8&client=firefox-b& gfe_rd=cr&ei=ORdIWNjtNdiBNLбBgagH
3. Головування Нiмеччини в ОБСС-2016: яке значення шмецью прiоритети мають для Украши? [Eлектронний ресурс]. - Pежим доступу:
http://www.kas.de/ukraine/ukr/publications/4419б/ ; Holovuvannia Nimechchyny v OBSIe-2G16: yake znachennia nimetski priorytety maiut dlia Ukrainy? [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.kas.de/ukraine/ukr/publications/44196/
4. Классен И. Новый курс во внешней политике Германии/ И. Классен //Международная жизнь. - 2G14. - N 5. - С. 1G3-112 ; Klassen I. Novyy kurs vo vneshney politike Germanii/ I. Klassen //Mezhdunarodnaya zhizn. - 2G14. - N 5. - S. 1G3-112
5. Кондратюк С.В. До питання про европейську полiтику ФРН / С.В. Кондратюк // Дослщження св^ово! полiтики. - 2002. - Вип. № 21. - С. 42-46 ; Kondratiuk S.V. Do pytannia pro yevropeisku polityku FRN / S.V. Kondratiuk // Doslidzhennia svitovoi polityky.
- 2002. - Vyp. № 21. - S. 42-46
6. Кондратюк С. В. Свропейська пол^ика об'еднано'1 Имеччини / С. В. Кондратюк. - Кшв : Проф, 2008. - 264 с. ; Kondratiuk S. V. Yevropeiska polityka obiednanoi Nimechchyny / S. V. Kondratiuk. - Kyiv : Prof, 2008. - 264 s.
7. Корольова А. Президент ФРН виступае за тюн^ зв'язки Украши та €С [Електронний ресурс] / А.Корольова. - Режим доступу : http://news.ge/ru/news/story/101990-prezident-frg-vystupaet-za-bolee-tesnye-svjazi-ukrainy-s-es ; Korolova A. Prezydent FRN vystupaie za tisnishi zviazky Ukrainy ta YeS [Elektronnyi resurs] / A.Korolova. - Rezhym dostupu : http://news.ge/ru/news/story/101990-prezident-frg-vystupaet-za-bolee-tesnye-svjazi-ukrainy-s-es
8. Обновить диалог, вернуть доверие, восстановить безопасность : Основные направления председательства Германии в ОБСЕ в 2016 г [Електронный ресурс]. -Режим доступу: http://www.osce.org/ru/cio/215846?download=true ; Obnovit dialog, vernut doverie, vosstanovit bezopasnost : Osnovnye napravleniya predsedatelstva Germanii v OBSYe v 2016 g [Yelektronnyy resurs]. - Rezhim dostupu: http://www.osce.org/ru/cio/215846?download=true
9. Позднякова Н. Министр ФРН выступает за возобновление диалога с Москвой [Електронный ресурс] / Н. Позднякова. -Режим доступа: http://inosmi.ru/world/20140322/218851811.html ; Pozdnyakova N. Ministr FRN vystupaet za vozobnovlenie dialoga s Moskvoy [Yelektronnyy resurs] / N. Pozdnyakova.
- Rezhim dostupa: http://inosmi.ru/world/20140322/218851811.html
10. Пол^ичне виршення конфлшту: Мшсью угоди i нормандський формат [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
http://www.kiew.diplo.de/Vertretung/kiew/uk/10/Politische_Konflikt_C2_ADloesung/_Polit
ische_Konfliktloesung.html ; Politychne vyrishennia konfliktu: Minski uhody i normandskyi
format [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu :
http://www.kiew.diplo.de/Vertretung/kiew/uk/10/Politische_Konflikt_C2_ADloesung/_Polit
ische_Konfliktloesung.html
11. Спецпредставник ФРН: доки Роая не буде робити що пообщяла, доти санкцп будуть дiяти [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.unian.ua/politics/1605907-spetspredstavnik-frn-doki-rosiya-ne-bude-robiti-scho-poobitsyala-doti-sanktsiji-budut-diyati.htmlhttp://www.unian.ua/politics/1605907-spetspredstavnik-frn-doki-rosiya-ne-bude-robiti-scho-poobitsyala-doti-sanktsiji-budut-diyati.html ; Spetspredstavnyk FRN: doky Rosiia ne bude robyty shcho poobitsiala, doty sanktsii budut diiaty [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.unian.ua/politics/1605907-spetspredstavnik-frn-doki-rosiya-ne-bude-robiti-scho-poobitsyala-doti-sanktsiji-budut-diyati.htmlhttp://www.unian.ua/politics/1605907-spetspredstavnik-frn-doki-rosiya-ne-bude-robiti-scho-poobitsyala-doti-sanktsiji-budut-diyati.html
12. Степовик К. Меркель закликае Роаю посилити контроль на кордош з Украшою [Електронний ресурс] / К. Степовик. - Режим доступу : http://neas.geu/news/story/92097-merkel-prizyvaet-rossiju-usilit-kontrol-na-granice-s-ukrainoj ; Stepovyk K. Merkel zaklykaie Rosiiu posylyty kontrol na kordoni z Ukrainoiu [Elektronnyi resurs] / K. Stepovyk. - Rezhym dostupu : http://neas.geu/news/story/92097-merkel-prizyvaet-rossiju-usilit-kontrol-na-granice-s-ukrainoj
13.Derek E. The European Union: Foreign and Security Policy [Electronic resource]. -/ E. Derek. - Mode of access : https://www.fas.org/sgp/crs/row/R41959.Pdf
14. European Defence Agency [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.eda.europa. eu
15. Europol [[Electronic resource]. - Mode of access: http://www.europol. europa.eu ;
16. Eurojust [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.eurojust.eu/Pages/home.aspx
17. Frontex [Electronic resource]. - Mode of access : http://frontex.europa.Eu
18. Gotkowska J. Germany and the Eastern Partnership [Electronic resource] / J. Gotkowska // OSW Commentary. - 2010. - No. 37. - Mode of access : https://www.osw.waw.pl/en/publikacje/osw-commentary/2010-06-18/germany-and-eastern-partnership
19. The Foreign Policy of the European Union Assessing Europe's Role in the World [E^eKTpoHHHH pecypc] / ed. by Federiga Bindi. - Pe^HM gocryny : http://hist.asu.ru/aes/FPEU_0815701403.pdf
OraTra Hagiñmna go pega^ii 10.12.2016 p.
U. Ilnytska
FOREIGN POLICY STRATEGY OF THE FEDERAL REPUBLIC OF GERMANY IN FORMATION OF THE EUROPEAN SECURITY AND DEFENCE SYSTEM AND CONFLICT SETTLEMENT IN THE EAST OF UKRAINE
The article is a comprehensive study of the role of the Federal Republic of Germany (FRG) in formation of the European security and defence system and conflict settlement in the East of Ukraine. The author analyses main principles, objectives, and stages of the EU security and defence policy formation. It is stressed that this policy is one of the main elements of the EU general foreign policy and encompasses defence and military aspects, as well as civil crisis management. The EU security and defence system is claimed to reflect the EU security policy in the framework of NATO. In the article, the following objectives of the EU security and defence are distinguished: protecting common values and main interests of the EU member-states, preserving independence and integrity of the Union; strengthening the EU security, as well as security at the international level.
The article pays particular attention to the role of the FRG in formation of the European security and defence system. It is proved that fulfilment of the defence vector of the EUforeign policy is directly related to the influence and domination of the Republic. The author of the research points out that Germany plays a role of the major subject of the European security process which is proved by its active actions in the security and defence sphere on the European arena. The article presents main principles of a new paradigm of the FRG security foreign policy determined by modern challenges and topical problems. It is highlighted that new vectors of the FRG foreign activity in the security sphere were declared during the Munich Conference 2014 and presuppose active participation of the FRG in development and implementation of normative legal decisions on settlement of regional and world conflicts; wide application of preventive diplomacy mechanisms for preventing crises and eliminating their escalation; facilitation of peaceful regulation of contradictions; fight against terrorism, criminality, and illegal migration. In addition, the FRG fulfils the European security policy through coordination of activity of such institutions as Europol, Eurojust, and Frontex.
The article dwells on the role of the FRG in conflict settlement in the East of Ukraine which is highlighted as one of its primary tasks. The state is an initiator ofpeaceful elimination of the contradiction at the diplomatic level. The article reflects and analyses main attitudes and principles of the FRG concerning the Russia-Ukraine crisis. In particular, the FRG is pointed out to blame Russia for breaching norms of the international law and aggravating the precedent in the East of Ukraine; not to recognise annexation of the Crimea; to accuse the Kremlin policy and adhere to the principle of not lifting sanctions against the Russian Federation.
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17_
Key words: European security and defence system; foreign security strategy of the FRG; the FRG as a subject of the EU security policy; the conflict in the East of Ukraine.
УДК 325.455
1.В. Kapix
ГУМАН1ТАРНА СФЕРА ЯК ОБ'СКТ ПОЛ1ТИКИ БЕЗПЕКИ
У cmammi гумантарна сфера життя сустльства розглядаеться як об'ект полтики нацюнальног безпеки. Проаналiзованi основт тдходи до щег проблеми, представлен в науковш лiтературi та законодавчт базi. Окрема увага придшена концеnтуалiзацiг поняття «гумантарна безпека». Практична реалiзацiя теоретичних пiдходiв до гумантарних проблем украгнського сустльства розглядаеться на прикладi стратегт нацюнальног безпеки 2007 та 2015рок1в.
Ключовi слова: гумантарна сфера, гумантарна безпека, гумантарна полтика, нацюнальна безпека.
Одшею з актуальних проблем в укра'нському пол^олопчному дискурс е питання визначення поняття «гумаштарно'' безпеки» та окреслення гумаштарно'' сфери як об'екта нащонально'' безпеки. Агреая Росшсько'' Федерацп щодо Укра'ни та спровоковаш нею сепаратистсью рухи на сходi кра'ни, що мають ознаки також гумаштарно'' експансп, зумовили все активнiше звернення до питань гумаштарно'1 безпеки у площиш державно!' полiтики нащонально'' безпеки.
1нформацшна та iдеологiчна агресiя, зовшшш i внутрiшнi мiграцiйнi процеси спричинили трансформацп у гуманiтарнiй площинi, маншуляцп питаннями гумаштарно'' сфери, пошук шструмешив впливу в освiтнiй i науковш сфер^ культурi i релшп. Мова про, передовым, манiпулювання мовним питанням, використання концепцш «руського св^у» та щеологл великодержавностi в iсторичнiй наущ, наростання впливовостi Московського Патрiархату, домшування в укра'нському культурному просторi низькояюсного росiйського культурного продукту. Саме гумаштарна катастрофа, за визначенням фахiвцiв, стала передумовою вшськово'' агресп Росшсько'' Федерацп.
Питання гумаштарно'' сфери як об'екта нащонально'' безпеки пiднiмаеться у працях укра'нських вчених В.П. Андрущенка, О. Волкова, 1.М. Дзюби, М.Г. Жулинського, C.I. Здiорука, С.О. Зубченка, В.В. Карлова, В.Г. Кременя, В.С. Крисаченка,
B.П. Лановенка, О. Онищенка, Б.О. Парахонського, А.Г. По^бного, М.В. Поповича, М.М. Розумного, В.А. Скуратсвського, М.Т. Степика, В.Б. Фадеева, Г.П. Чмшя,
C.А. Чукута, Л.В. Чупрiя, К.Л. Шкумбатюка та шших авторiв.
У питанш про гуманiтарну безпеку та прюритети державно'' полiтики, спрямовано'' на ii' забезпечення, доречно звернутися до понять, що визначають теоретико-методологiчний базис полiтики безпеки, - до понять цшностей та нацiональних штереав. З перелiку цiнностей, вiдображених у базовому закон про засади полгтики нащонально'' безпеки в Укра'ш у якост вiдповiдника нацiональним iнтересам, принаймш два елементи з трьох мають гумаштарний змiст: це - штелектуальш та духовнi цiнностi Укра'нського народу (Ст. 1) [5]. Третш вид цшностей - матерiальнi. 1х захист мае ч^ю механiзми об'ектно-суб'ектно' взаемодп, що визначае рамки полiтики безпеки на основi юридичного поняття власносп. Таким чином, поза проблемою захисту об'екпв власностi, полiтика безпеки, що спираеться на чинну в Укрш'ш законодавчу
