CC BY
22
practicing the P.R China's public diplomacy. The operation of Confucius Institutes as a network model of practicing cultural and public diplomacy and the structure of interaction between Confucius Institutes are also studied. The author also overviews the initiative of Confucius Institute through the lens of three aspects of network communication which are network structure, network synergy, and network strategy.
Considering information analyzed the author concludes that the scope of the activities of Confucius Institute is rapidly expanding. Confucius Institute is an important mechanism for using soft power and practicing public diplomacy. Confucius Institute is an international program sponsored by the Chinese government and aimed at studying language and culture. Its structure is similar to the structure of the Alliance Française and the Cervantes Institutes. Confucius Institutes are unique as they operate within existing schools and universities, rather than as separate organizations which are controlled by a branch of the central government.
Programs are managed through providing financial support to the teaching-staff, manuals for students, information materials for libraries and organazing cultural exchanges. Confucius Institutes also fund annual conferences in China for the representatives of different layers of society from different nations which boosts the image of China around the world.
Key words: Confucius Institute, public diplomacy, soft power, cultural diplomacy, network.
УДК 327.82:94 (477+44)
Я.Б. Турчин, Л.О. Дорош
ОСОБЛИВОСТ1 ПОЛ1ТИКИ ФРАНЦП ЩОДО ВРЕГУЛЮВАННЯ РОСШСЬКО-УКРАШСЬКОГО КОНФЛ1КТУ
Розглянуто бачення варiантiв розв'язання конфлтту на СхоЫ Украгни, як у значит мiрi залежать вiд активног полтико-дипломатичног тдтримки нашог держави найвпливовшими державами свту, зокрема Франщею. З 'ясовано передумови формування та особливостi полтики Францы щодо ростсько-украгнського конфлтту, а також вироблено рекомендацгг, реалiзацiя котрих сприятиме активiзацiг французько-украгнського мiждержавного дiалогу.
Ключовi слова: конфлтт на Сходi Украгни, Франщя, Украгна, евроттегращя, Ромя, м'яка сила.
Сучасна система мiжнародних вщносин характеризуемся змшою геопол^ичного балансу сил, що е засвщченням формування п ново! арх^ектури як у поличному, так i в безпековому вимiрах. Одшею з причин трансформаци сучасного глобального порядку е росшсько-укра'шський конфлшт, який за критерiем впливовост перетнув локальний вимiр та набув регионального i глобального значення. Фактично Росшська Федеращя, будучи постшним членом РБ ООН та «ядерного клубу», гарантом територiальноi цшсносп та безпеки Украши, цишчно порушуе норми мiжнародного права, здшснюе перерозподш кордошв Свропи та провадить неоголошену пбридну вшну проти Украши. Таю дп РФ ставлять тд сумшв не тшьки мiжнародно-правовi гаранта, надаш Укрш'ш згщно з Будапештським меморандумом «Про гаранта безпеки у зв'язку з приеднанням Украши до Договору про нерозповсюдження ядерно! збро!», а й загалом регуляторш функцп мiжнародного права i систему регионально! та глобально! безпеки. Вщтак, формат та мехашзми розв'язання конфлшту на сходi Украши визначать перспективи
формування нового глобального порядку та демократичних щнностей як основи для ведення мiжнародного дiалогу.
Цшком очевидно, що свiтова громадсьюсть поки що перебувае на етат пошуку адекватно! вiдповiдi на такий росшський виклик. Важливою складовою мехашзму розв'язання проблеми е активна пол^ико-дипломатична пiдтримка Украши найвпливовiшими державами св^у, яка здiйснюеться в рiзних формах, у тому чист й у формi багатостороннього мiжнародного дiалогу. Тут слщ виокремити норманський формат за участю Украши, Росп, Нiмеччини та Францп, який, на вiдмiну вщ женевського, характеризуеться меншою геопол^ично! конкуренщею, позаяк акцентуе увагу на регюнальному вимiрi конфлiкту, потребi оновлення европейсько! архiтектури безпеки, а також визначенш перспектив Украши та Росп в об'еднанш Gвропi.
Зрозумiло, що траекторiя розвитку подiй значною мiрою залежить вщ позицiй Францп та Имеччини, а украшськш сторонi доведеться докласти неабияких зусиль для вщстоювання сво!х державницьких позицiй та нацiональних штереав, пов'язаних з питаннями евроатлантично! штеграцп, повернення Криму, вiдновлення контролю над кордоном тощо. У контекстi ще! проблеми важливо розглянути i спрогнозувати позищю французько! сторони, яка хоча й формально не е пщписантом Будапештського меморандуму, але висловила Укршш аналогiчнi гарантп у Декларацп Францп зi супровiдним листом президента Ф. М^ерана вiд 5 грудня 1994 р. I хоча про цей факт майже не згадують в шформацшному просторi та публiчних дискуаях, все ж таки вiн покладае на Париж вщповщальнють за вщновлення системи регионально! безпеки та дотримання регуляторно! функцп мiжнародного права.
Окремi аспекти проблеми залучення мiжнародного ствтовариства (у тому числi й Францп) до врегулювання ситуацп на сходi Укра!ни розкрито у низцi статей авторства О. Ллри [2], О. Мггрованово! [4], К. Мудрицько! [5-6], С. Савша [9], Т. Силшо! [10], Р. Сушенко [11] та ш. Метою ще! статтi е на основi комплексного пiдходу з'ясувати передумови формування та особливостi пол^ики Францп' щодо росшсько-украшського конфлiкту, а також виробити рекомендацп, реалiзацiя котрих сприятиме активiзацii французько-укра!нського мiждержавного дiалогу зокрема й посилюватиме укра!нську позищю тд час врегулюваннi ситуацп на Сходi Укра!ни.
Французька Республiка е стратепчним партнером Укра!ни. Разом з тим, ствпрацюючи з колишнiми кра!нами Радянського Союзу, Париж завжди вщдавав перевагу саме Росiйськiй Федерацп як спадкоемнищ СРСР. У сво!й зовшшнш полiтицi Францiя дотримуеться концепцп, сформовано! ще на початку 60-х рр. ХХ ст. президентом Шарлем де Голлем, прюритетом котро! е забезпечення можливостей проведення кра!ною активно! зовшшньо! полiтики. Аналiтик мiжнародних вiдносин С. Савш слушно зазначае, що традицшними елементами французько! зовшшньопол^ично! стратеги е прагнення до багатополярно! моделi св^оустрою, гуманiзацiя процесу глобалiзацii та подолання його «односторонности (у французькому розумшш «америкашзацп» свiту), усвiдомлення юторично! мсп Францп для захисту концептуальних основ демократа, базових прав людини, суверенних народiв i мiжнародного права [9]. Франщя пiдтримуе i розвивае щею створення сильного захiдноевропейського полюсу, на противагу американському, бо сприймае европейський штеграцшний процес як шструмент реалiзацii нащонально! стратеги зовшшньо! полiтики. Власне через актившсть та iнiцiативнiсть у европейському регюш, провiдну роль в €С Париж намагаеться посилити свою геопол^ичну вагу у свiтi.
Принциповим для зовшшньо! полiтики Францп е питання розширення територiальних меж €С, щодо якого Париж займае негативну позищю, яка вщкрито декларуеться як у середовищi професiйних полiтикiв, так i в суспiльствi загалом. Вщповщно й перспективи членства Укра!ни в Свропейському Союзi Францiя розглядае
346
виключно у довгостроковш перспективi, а на сучасному етат вiдстоюe iдею продовження полiтики сусщства у бiльш тiсному форматi. I хоча за даними останшх соцюлопчних дослiджень, французи здебiльшого пiдтримують надання економiчноi та пол^ично'' допомоги укра'нцям (58 % - «так», 48 % - «ш»), однак вони не готовi бачити Украшу аш членом GC (52 %), аш Пiвнiчноатлантичного альянсу (53 %) [2; 12]. Отож, з одного боку, французи виражають шдтримку Укрш'ш, а з шшого - не е палкими прихильниками ii евроатлантичних перспектив. Пояснюючи таку позищю Парижа, аналiтики беруть до уваги чотири важливi фактори: юторичну спадщину, «легiтимний iнтерес», антиамериканiзм i фiнансовий чинник [2].
Традицiйно основним партнером Францй в схiдноевропейському регюш е Росiя, яку Париж трактуе як важливий центр впливу сучасного багатополюсного св^у. Iншi ж держави, утвореш в межах пострадянського простору, французи сприймають як такi, що е у сферi впливу Росй. Вiдповiдно, у спiлкуваннi з Укра'ною впродовж тривалого часу вiдчувалася певна пасившсть, на противагу динамiчному розвитку французько-росiйських мiждержавних вiдносин. Кульмшащею цього стало блокування Францiею проекту форсованого приеднання Украши до НАТО на Бухарестському самт у 2008 р. [9]. Не безтдставно анал^ики 1нституту св^ово'' полiтики зарахували Франщю до кра'н, що ix умовно називають «Russia's understanders» («ii, що розумiють Росiю»), пiдкреслюючи тим самими ii неоднозначне ставлення до росшсько-украшського конфлшту [2].
1сторична складова французько-росшського стратегiчного партнерства посилюються й через систему особистих досить приязних зв'язюв на рiвнi пол^ично'' ел^и обох кран. Наприклад, у травш 2015 р. група з одинадцяти французьких парламеш^в на чолi iз спiвголовою оргашзацй «Франко-росiйський дiалог» Тьеррi Марiанi вiдвiдала окупований Крим та закликала скасувати санкцй проти Росшсько'' Федерацй. Дещо згодом вiдбувся вiзит екс-президента Францй Нiколя Саркозi в Москву, до котрого долучились й iншi впливовi французькi полiтики, як-от: колишнш мiнiстр юстицй Рашида Дат^ голова фракцй республiканцiв у Нацюнальнш Асамбле'' Крiстiан Жакоб, сенатор Жерар Лонге, екс-голова Парламентсько'' Асамбле'' Нато Пьер Лелющ. Прагнучи повернутися у велику пол^ику, Н. Саркозi не тшьки критикуе «американозалежшсть» Франсуа Олланда, а й вважае величезною помилкою пiдтримку Украши, що, на його думку, призведе до нового холодного протистояння з РФ [7]. В шформацшному полi активно обговорювався i факт набуття росiйського громадянства знаним французьким актором Жераром Депардье чи аналопчне бажання не менш популярного представника кшомистецтва Францй Самi Насерй Безперечно, такi дй публiчниx оаб, з одного боку, вiдображають настро'' французького суспiльства, сформованi ефективною роботою росшських пропагандистських сил на територй Францй, а з iншого - недоопрацювання укра'нсько'' сторони в розкритп власно'' позицй та популяризацй нацюнальних надбань.
Фактор «легiтимного iнтересу» визначаеться географiчним положенням Росй та Францй, що не передбачае суперництва за вплив на кра'ни схщноевропейського регюну. По-перше, геополiтичнi iнтереси Францй традицшно фокусуються на Пiвденну Свропу, кра'ни Магрибу, Африку та Близький Схщ. По-друге, французи не вбачали жодно'' загрози з боку Росшсько'' Федерацй сво'м державним iнтересам чи нацюнальнш безпещ. З позицй загалом, Франщя почуваеться достатньо захищеною державою, позаяк, мае ядерну зброю i заморсью територй з потужними вiйськовими базами (ОАЕ, Центральноафриканська республша, Сенегал, Чад, Кот-д'1вуар тощо). По-трете, Москвi впродовж двох останшх десятилт вдалося не тшьки переконати Париж у своему величезному впливi на колишш республши Радянського Союзу, а й сформувати уявлення про юнування «лептимних росшських штереав» у цьому регiонi. Отож, навт
347
анексiя Криму отримала у французькому суспшьста мовчазне схвалення, адже там, на 1хню думку, завжди мешкали роаяни. Натомiсть факт, що кримчани були громадянами Украши, залишився поза суспшьною увагою [2]. Наслщком такого розумiння сутi росшсько-украшського конфлшту, наприклад, стало те, що два авторитеты французькi видавництва «Rocher» i «Larousse» на пол^ичних картах св^у до територп Росп включили й Крим, що викликало вщповщну реакщю Киева та всiеï украшсь^' спiльноти.
Поширеною у французькому суспшьста е iдея антиамериканiзму, яку активно розвивають та пiдтримують лiвi сили Францп та новiшi ультраправi партл, наприклад, «Пiвнiчна л^а» чи «Нащональний фронт». Французький антиамериканiзм визначае своею метою позбутися однополярносп, тобто впливу США, та покшчити з мiжнародним хаосом, який начебто створила Америка [2]. Тому навт попри санкцп, Кремль все ж таки вдало використовуе амбщп невдоволених французьких пол^июв, ï^rn антиамериканськi комплекси для реалiзацiï росiйських геополiтичних iнтересiв. Логiчно, що французи легко сприймають проросiйськi настро'1' щодо украшського Свромайдану, який начебто був оргашзований американцями з метою посилення свого впливу на европейський континент. Що бшьшатиме популяршсть ультраправих сил у Францп, то меншою ставатиме пщтримка Украши, зокрема й у врегулюванш конфлiкту на сходi та повернення анексованого Криму, а також перспектив европейсько'1' штеграцп загалом.
Фшансовий чинник е не менш важливим у виробленнi прiоритетiв зовшшньо'1' полiтики Францп, яка однозначно потерпае вщ санкцiй, запроваджених щодо Росп. До 2014 р. РФ входила до десятки найбшьших зовшшньоторгових партнерiв Францп. Натомiсть Францiя е 12-м за величиною швестором в росшську економiку, а за торговельними зв'язками та iнвестицiями посiдае 8-ме мюце серед усiх краш, якi експортують у Роаю, i 3-те - серед европейських (тсля Нiмеччини та Ггалп). Ïï частка на росшському ринку становить 3,8 %, тодi як на Росiйську Федерацiю припадае 1,57 % французького ринку. Пюля введення санкцш товарообiг мiж двома крашами за першi вiсiм мюящв 2015 р. скоротився на 42 %, порiвняно з аналогiчним перюдом попереднього року, експорт Францй у РФ знизився майже на 50 %, а iмпорт з РФ - на 31,7 % [10].
Розглядаючи фшансовий чинник, який визначае позищю Францп у зовшшнш полчищ, слщ взяти до уваги ще два факти, яю пов'язаш з штегращею Украши в европейський економiчний проспр. По-перше, входження Украши до €С однозначно буде доволi затратним для бюджету евроспшки, головно Францп та Имеччини, якi й без того вже вщчули економiчнi втрати внаслщок кризи в Грецiï. Маючи невдалий досвщ, европейцi часто зютавляють економiчнi проблеми Укра'1'ни та Грецп, вказуючи на поспiшнiсть приеднання останньо'1 до зони евро, махiнацiï грецько'1 влади з метою досягнути вщповщносп загальноевропейським нормативам, недостатню конкурентоспроможнiсть грецько'1 економiки, протилежнiсть «захiдноï» та «твденно'1» ментальностей тощо. По-друге, окремi галузi украхнсько! економiки (наприклад, авiацiйно-космiчна, агропромислова) можуть створити природну конкуренцiю французьким виробникам [9]. Отож з позицп економiчного прогресу Францiï вигiднiше пщтримувати i розвивати вiдносини з Роаею, анiж з Украиною.
Напруження в економiчнiй системi вiдображаеться на електоральних настроях французiв, адже потенцiйнi союзники Кремля з право! та ультраправо! опозицп змщнюють свох позицп, а довiра з боку суспiльства до економiчноï полiтики Ф. Олланда не зростае. Чинному президентовi з 2012 р. так i не вдалося щлковито реалiзувати жодну iз запланованих економiчних реформ, унiфiкувати пiдходи до змш у кримiнальному судочинствi, м^ацшнш полiтицi, сферi освiти чи законодавства про працю. Тому на чергових президентських виборах Ф. Олланд буде репрезентувати себе як «сощального
348
президента», «борця з тероризмом» (Малi, Сирiя) та «устшного модератора у складних мiжнародних конфлштах» (Украша). Варто врахувати й той факт, що очшьник держави постшно перебувае пiд тиском проросiйськи налаштованих бiзнес-кiл, якi зацiкавленi у прискореш стабшзацй взаемин з РФ, а, отже, знятп чи послабленнi санкцш [13]. 1з цих позицiй можемо спрогнозувати, що швидке вирiшення конфлшту на сходi Украши у виглядi його «замороження» принесе Ф. Олланду напередодш президентських виборiв 2017 р. не лише додатковi бонуси з питань економiчних, соцiальних та безпекових, а й шдтримку великого бiзнесу.
У контекст зазначеного актуалiзуеться питання стввщношення чинникiв, якi формують сучасний контекст зовшшньо'1' полiтики Францй з такими ii традицшними рисами, як захист концептуальних основ демократй, базових прав людини, суверенних народiв i мiжнародного права. Так, укра'шська дослщниця О. Мiтрофанова зазначае про кризу щнностей французького суспiльства, що яскраво проявилася на фош росшсько-украшського протистояння, коли прихильнiсть до демократичних цiнностей нинi спiвiснуе з потужним св^ом бiзнес-iнтересiв та прагненням до надприбутюв. Вiдтак, не варто розраховувати на радикальш змiни французько'1' пол^ики щодо Украши у короткотермiновiй перспективi [4]. Наймовiрнiше, розвиток французько-украшських мiждержавних взаемин i надалi буде поступатися на користь росшських штереав, а Москва залишатиметься прiоритетом французько'1' зовшшньо'1' полiтики.
Змiна цiнностей французького суспшьства моделюеться на структуру партiйного спектру та електоральних запшйв, вiд котрих значною мiрою залежить i прихильшсть до способу врегулювання росшсько-укра'шського конфлшту. У Францй постiйно зростае чисельшсть симпатикiв ультраправих сил, а з ними i посилюються проросiйськi настро'1'. Як наслiдок, у вереснi 2014 р. представники «Нащонального фронту» вперше пройшли до Сенату. Саме ця пол^ична сила е найактивнiшим промоутером Кремля, а ii лщер Марi Ле Пен вiдома сво'1'ми особистими зв'язками з В. Путiним, а також шшими впливовими кремлiвськими пол^иками та бiзнесменами. Саме з ii шщативи та пiдтримки влiтку 2015 р. в Свропарламент було створено групу «Свропа нацiй i свобод», яка об'еднала прихильникiв путшсько'1' щеологй з популютсько-нацiоналiстичних партiй Британй, Угорщини, Австрй, Нiдерландiв, Бельгй, Ггалй та Польщi [10]. Разом з тим, доведено зв'язок мiж французькими ультраправими та Кремлем, наприклад, «Нащональний фронт» отримав 9 млн. евро кредиту вщ Першого чесько-росiйського банку, який належить росшському бiзнесмену Р. Попову. Складна мiжетнiчна ситуацiя у Францй також сприяе зростанню електорально'1' пiдтримки «Нацiонального фронту», який, на вщмшу вiд лiберально-демократичних партiй, вщстоюе iдею жорстко'1' полiтики щодо бiженцiв i мiгрантiв. Наразi французи не бачать альтернативи ультраправш силi, бо пар^я вiдстоюе захист прав французiв, а не толерантнiсть до численних м^анпв. Сьогоднi за сво'1'м впливом «Нащональний фронт» наблизився до рiвня друго'1' за впливовiстю партй в крш'ш, що посилюе ймовiрнiсть виходу Францй з СС i НАТО на користь ствпращ з Роаею [3].
Знаковими для розвитку французько-украшсько'1' спiвпрацi стануть результати виборiв президента Францй у 2017 р. Так, за умови перемоги представника вщ «Нащонального фронту», пол^ика щодо Украши стане ще менш активною, позаяк ця пол^ична сила скептично ставиться до розширення СС i НАТО. Навт за обставин, коли шдтримку здобуде кандидат вщ помiркованих правих або лiвих, Киеву не варто розраховувати на бшьше, нiж статус асоцшованого партнера СС [4]. Не сприяють активiзацii спiвпрацi мiж Киевом i Парижем результати мiсцевих виборiв у Францй 2015 р., де перемогу здобув «Союз за Народний Рух», очолюваний Иколя Саркозi. Натомють правляча Соцiалiстична партiя, яка з усього поличного спектру Францй найбшьше симпатизуе Украiнi, програла вибори у бшьшосп округiв кра'1'ни [1]. Поразка сощалю^в
349
у найближчий перспективi може суттево послабити увагу французько! сторони до «украшського питання», а зростання французьких ультраправих i радикально лiвих полiтичних партiй напередоднi президентських виборiв 2017 р. е тривожним сигналом не тшьки для европейсько! штеграцп Украши та можливосп створення на ii територп замороженого конфлшту, але й для стабiльностi самого Свропейського Союзу.
Важливо, що позищя Францп з питання росшсько! агресп та членства Украши в €С пов'язана також iз мiграцiйною пол^икою французького уряду, яка фактично призвела до загострення мiжетнiчного конфлiкту та юламського тероризму. Францiя зазнала низки терористичних акпв, якi вiдбулися в листопадi 2015 р. на вулицях Парижа i забрали сотнi житпв. Французькi можновладцi та 1хш европейсью колеги все частiше говорять про кризу м^ацшно"1 полiтики СС, необхщшсть перегляду Шенгенсько! угоди та вщновлення паспортного контролю на внутрiшнiх кордонах евроспшки, а також сумнiвнiсть пол^ики «вiдкритих дверей», яку пiдтримувала бшьшють лiдерiв Свропейського Союзу. Неконтрольована м^ащя негативно впливае на економiчнi та сощальш показники европейських кра!н, а тому защкавлешсть СС у швидкому припиненнi конфлiкту в Укршш буде зростати, аби запоб^и новiй мграцшнш хвилi. Одним iз варiантiв виходу з кризи може бути прийняття ршення про введення миротворчого контингенту ООН на Донбас унаслщок тиску св^ово! громадськостi [8].
Отож, iз прагматичних мiркувань офiцiйний Париж i надалi розглядатиме розвиток спiвпрацi з Украшою крiзь призму франко-росiйських взаемин. З огляду на юторичш передумови та пол^ичну реальнiсть, для французiв першочерговим е питання нормалiзацii i подолання конфронтацiйностi украшсько-росшських вiдносин. Г хоча Франщя не мае спшьного кордону з Украшою, та вона бере активну участь у поличному врегулювання ро^йсько-укртнсько! кризи з огляду на масштаби конфлiкту. Свропейськi партнери не защкавлеш в тому, аби держава бшя самих кордонiв Свропи занурювалася в глибоку кризу або громадянську вшну. Подiбно до югославського варiанту, похiдними стануть такi явища, як контрабанда збро!, торгiвля людьми та неконтрольована мгращя, що однозначно негативно вплине на пол^ичну та економiчну ситуацiю в СС, посилить евроскептичш настро! французiв. Тому врегулювання вшни в Украiнi Ф. Олланд вбачае у всеосяжному дотриманш Мшських домовленостей, проведеннi мiсцевих виборiв на Донбаа, якi мають вiдбутися зпдно з укра!нським законодавством. Президент Францп формуе «украшський вектор» зовнiшньоi полггики на двох принципах мирного врегулювання: дiалог та твердiсть. Перший передбачае пошук компромiсiв iз росiйською стороною у рамках переговорного процесу, а другий - посилення санкцш у разi загострення ситуацп на сходi Украши [11]. Тому метою посередництва паризько! дипломатп е врегулювання конфлшту на сходi Укра!ни виключно на базi Мiнських домовленостей та у «Нормандському форматi». Для Президента Францп Ф. Олланда це важливо не тшьки з позицп доведення ефективносп оа «Париж-Берлiн», але й з огляду на особистий рейтинг напередодш виборiв 2017 р. Офiцiйний Париж i надалi балансуватиме на межi нацiональних полiтико-економiчних iнтересiв та мiжнародних зобов'язань [13].
Тут варто згадати дискусп навколо так званого плану Мореля, реалiзацiя котрого дозволила б Имеччиш та Францй перетворити проблему Донбасу з мiжнародноi на внутршню, укра1нську [8]. Тому iснуе велика ймовiрнiсть того, що мирне врегулювання конфлшту реалiзовуватиметься шляхом «замороження» проросшського анклаву на сходi Укра!ни, що е вкрай невипдним i неприйнятним для Киева, який не контролюе цих територш. Так зваш ЛНР i ДНР слугуватимуть для Росп шструментом i плацдармом для руйнування украшсько1 державностi, ii евроатлантичних перспектив, бо поступово виснажуватимуть соцiально-економiчну систему краши, штовхаючи ii до «аро!» зони невизначеностi.
Пол^ика Францп щодо врегулювання росшсько-украшського конфлiкту так чи так буде визначатися KpÍ3b призму загального уявлення про Украшу, ïï цшносп, культуру та eKOHOMÍ4HÍ можливосп. Тому прiоритетним завданням для Киева е посилення «м'яко1» присутностi у Францп (через культуру, економiку, спорт тощо), що може стати предметом подальшого наукового дослiдження. У реалiзацiï м'яко1 сили слiд активно, використовуючи всi можливi комушкацп, демонструвати реальний поступ на шляху до реформування пол^ично1 та економiчноï систем Украши. Ефективними механiзмами активiзацiï спiвпрацi Киева з Парижем можуть слугувати спшьна реалiзацiя низки реформ в Укршш iз залученням французьких фахiвцiв у таких важливих сферах: модершзащя армп, боротьба з корупцiею, реформа судово'1 системи тощо. Не менш важливим механiзмом е пропозицiя нових проектв в iнвестицiйнiй, гуманiтарнiй та шших сферах, якi будуть привабливими для французьких партнерiв. У полiтичному й цившзацшному сенсi украшщ й надалi повиннi демонструвати свою вiдданiсть европейським демократичним цшностям, що однозначно формуватиме розумiння близькостi мiж украшським i французьким народами в юторично-ментальному полй У багатьох випадках позицiя французiв зумовлена тим, що вони мало знають про Украшу або отримують iнформацiю з росiйських пропагандистських джерел. Тому активiзацiя шформацшно1 присутностi Украши повинна спрямовуватись на донесення до французько'1 аудитора розумiння того, що росшсько-украшський конфлiкт повинен бути розв'язаний так, аби вiдновити регуляторну функщю мiжнародного права та дiю мiжнародних гарантiй, уникнути зростання военно'1 небезпеки не лише для Украши, але й для Свропи загалом.
Список використаноУ л1тератури
1. Войтко Я. Повернення Саркозй Нова загроза для Украши [Електронний ресурс] / Я. Войтко. - Режим доступу : http://www.eurointegration.com.ua/experts/2015/03/31/7032445/ ; Voitko Ya. Povernennia Sarkozi. Nova zahroza dlia Ukrainy [Elektronnyi resurs] / Ya. Voitko. - Rezhym dostupu : http://www.eurointegration.com.ua/experts/2015/03/31/7032445/
2. Л^ра О. Iталiя, 1спашя та Франщя: вибiр мiж Путшим та европейською еднiстю [Електронний ресурс] / О. Лггра. - Режим доступу : http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/01/22/7029912/ ; Litra O. Italiia, Ispaniia ta Frantsiia: vybir mizh Putinym ta yevropeiskoiu yednistiu [Elektronnyi resurs] / O. Litra. -Rezhym dostupu : http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/01/22/7029912/
3. Майданюк В. Украшський контекст теракпв у Францп [Електронний ресурс] / В. Майданюк. - Режим доступу : http://vgolos.com.ua/articles/ukrainskyy_kontekst_teraktiv_u_frantsii_198543.html ; Maidaniuk V. Ukrainskyi kontekst teraktiv u Frantsii [Elektronnyi resurs] / V. Maidaniuk. -Rezhym dostupu : http://vgolos.com.ua/articles/ukrainskyy_kontekst_teraktiv_u_frantsii_198543.html;
4. М^рованова О. Украшська дилема та французью цшносп [Електронний ресурс] / О. М^рованова. - Режим доступу : http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/view/article/ukrajinska-dilema-ta-francuzki-cinnosti/ ; Mitrovanova O. Ukrainska dylema ta frantsuzki tsinnosti [Elektronnyi resurs] / O. Mitrovanova. - Rezhym dostupu : http://uaforeignaffairs.com/ua/ekspertna-dumka/view/article/ukrajinska-dilema-ta-francuzki-cinnosti/
5. Мудрицька К. О. Зовшшньопол^ична стратепя Францп за президентства Иколя Саркозi : автореф. дис. ... канд. полгг. Наук : спец. 23.00.04 / Карина Олександрiвна Мудрицька; Кшв. нац. ун-т iм. Тараса Шевченка. - Кшв, 2016. - 22 с. ; Mudrytska K. O. Zovnishnopolitychna stratehiia Frantsii za prezydentstva Nikolia Sarkozi : avtoref. dys. ...
kand. polit. Nauk : spets. 23.00.04 / Karyna Oleksandrivna Mudrytska; Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka. - Kyiv, 2016. - 22 s.
6. Мудрицька К. О. Спшьна полггика безпеки i оборони: французьке бачення / К. О. Мудрицька // Актуальш проблеми мiжнародних вiдносин. - 2015. - Вип. 124 (1). -С. 44-55 ; Mudrytska K. O. Spilna polityka bezpeky i oborony: frantsuzke bachennia / K. O. Mudrytska // Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn. - 2015. - Vyp. 124 (1). - S. 44-55
7. Паралельна диплома™ Иколя Саркозi [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tyzhden.ua/World/150053 ; Paralelna dyplomatiia Nikolia Sarkozi [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu http://tyzhden.ua/World/150053;
8. Рахманш С. Морельськi тези [Електронний ресурс] / С. Рахманш. - Режим доступу : http://gazeta.dt.ua/internal/morelski-tezi-_.html ; Rakhmanin S. Morelski tezy [Elektronnyi resurs] / S. Rakhmanin. - Rezhym dostupu: http://gazeta.dt.ua/internal/morelski-tezi-_.html;
9. Савш С. Стан та перспективи розвитку вщносин Украши та Францп. Анал^ична записка [Електронний ресурс] / С. Савш. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/295/ ; Savin S. Stan ta perspektyvy rozvytku vidnosyn Ukrainy ta Frantsii. Analitychna zapyska [Elektronnyi resurs] / S. Savin. - Rezhym dostupu: http://www.niss.gov.ua/articles/295/
10. Силша Т. Франщя. Cherchez la Russie [Електронний ресурс] / Т. Силша. -Режим доступу : http://gazeta.dt.ua/international/franciya-cherchez-la-russie-_.html ; Sylina T. Frantsiia. Cherchez la Russie [Elektronnyi resurs] / T. Sylina. - Rezhym dostupu : http://gazeta.dt.ua/international/franciya-cherchez-la-russie-_.html;
11. Сущенко Р. Зовшшня пол^ика Франщя: новi прюритети, старi тдходи [Електронний ресурс] / Р. Сущенко. - Режим доступу : http://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/1878261 -
zovnishnya_politika_frantsiii_novi_prioriteti_stari_pidhodi_2089052.html ; Sushchenko R. Zovnishnia polityka Frantsiia: novi priorytety, stari pidkhody [Elektronnyi resurs] / R. Sushchenko. - Rezhym dostupu : http://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/1878261-zovnishnya_politika_frantsiii_novi_prioriteti_stari_pidhodi_2089052.html;
12. Украша в опитуваннях св^у: тдтримка поляюв, лояльнють шмщв та прихильшсть чехiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tyzhden.ua/News/123081 ; Ukraina v opytuvanniakh svitu: pidtrymka poliakiv, loialnist nimtsiv ta prykhylnist chekhiv [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://tyzhden.ua/News/123081;
13. Франщя-Роая: балансування на межi полiтичних та економiчних штереав i мiжнароднi зобов'язання [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://bintel.com.ua/uk/article/f-r/ ; Frantsiia-Rosiia: balansuvannia na mezhi politychnykh ta ekonomichnykh interesiv i mizhnarodni zobov'iazannia [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://bintel.com.ua/uk/article/f-r/
Стаття надшшла до редакцп 10.05.2016 р.
J. Turchyn, L. Dorosh
PECULIARITIES OF FRANCE'S POLICY WITH RESPECT TO SETTLEMENT OF RUSSIAN-UKRAINIAN CONFLICT
Several versions of the settlement of the conflict in Eastern Ukraine are considered in the article. The solution, to a large degree, depends upon the active political and diplomatic support of Ukraine by world powers, in particular, by Germany and France. The objective of this article is to clarify the formation of prerequisites and specific features of French policy concerning the Russian-Ukrainian conflict and to elaborate recommendations, implementation of which will contribute to the promotion of French-Ukrainian intergovernmental dialogue. It is asserted that, in spite of strategic partnership of Ukraine and the Republic of France, the
352
position of the Russian Federation as the successor of the USSR has a significant influence on the cooperation of France with the former Soviet states. France integration priorities are analysed too. It is emphasized that despite the fact that the French express their support to Ukraine, they are not ardent supporters of its Euro-Atlantic prospects. The factors of special importance in the formulation offoreign policy priorities of France (the historical component of the French-Russian relations, financial factors, electoral moods of the French, etc.) are pointed out. It is evident that the policy of France with respect to the settlement of the Russian-Ukrainian conflict, in any case, will be determined by the general impression which Ukraine produces, its values, culture, and economic opportunities. It is determined that the priority for Kyiv is to intensify its "soft" presence in France (through culture, economy, sports, etc.), which may be the subject of further research.
Keywords: conflict in Eastern Ukraine, France, Ukraine, European integration, Russia, soft power.
УДК 327+316.774 (БР1КС)
М.В. Фесенко
ВЗАСМОДШ КРА1Н БР1КС З1 США ТА КРА1НАМИ-ЧЛЕНАМИ НАТО
Розглянуто мiжнародно-полiтичну взаемодт крагн-учасниць БР1КС 3i США та НАТО у пост бтолярнт мiжнароднiй cucmeMi. Визначено основт проблеми з якими вони зштовхуються в рeзульmаmi ттеракцт на свтовт полтичнт арет. Зазначаеться, що економти крат, що входять в групу БР1КС, мають великий потенщал i забезпечують приблизно 60% приросту свтового ВВП. Незважаючи на рiзнuцю eкономiчнuх структур, вЫ крагни БР1КС об'еднують полтичш амбщи, прагнення перетворити зростаючу eкономiчну мщь у геополтичний вплив. Однак, в цшому, перспективи БР1КС не тддаються однозначнт оцтщ i залишаеться багато питань щодо розвитку даног структури.
Ключовi слова: БР1КС, США, НАТО, СС, ООН, G-7, свтоустрт, оборона, безпека, економта.
Аналiз зовшшньопол^ичних концепцш i доктрин США та краш-члешв НАТО показав, що кра'ни БР1КС (Бразилiя, Роая, Iндiя, Китай, ПАР) цшюно не позищонуються. Концептуальне та доктринальне забезпечення зовшшньо'! пол^ики США та краш-члешв НАТО базуеться на дослщженш окремо взятих кра'!н БР1КС. Це пов'язано перш за все з тим, що об'еднання БР1КС на даному еташ здатне реалiзовувати глобальну стратегию лщерства лише фрагментарно [1, с. 8]. Консолщовано, на сьогодшшнш день, БР1КС не представляе загрози для США i НАТО. Група БР1КС знаходиться в стадп становлення, мiж кра'!нами, що входять в не!, немае повноцшного партнерства. Ставлення до перспектив ще'! групи в поличному i експертному сшвтовариста суперечливе. Одш вважають БР1КС початком нового св^опорядку, iншi - символiчним i багато в чому штучним утворенням, трет - групою краш, здатно'! протистояти США, четверо - об'еднанням, випдним лише Китаю.
Серед аргумешив скептиюв вщносно перспективного розвитку БР1КС та можливосп кинути виклик лщерству США видшяються наступш: 1) вщсутшсть спшьно'! юторп i довгострокових штереав, приналежнють до рiзних цившзацш. БР1КС об'еднуе лише критерш прискореного економiчного зростання, який не можна вважати стшким. Рiзниця в рiвнях економiчного, соцiального та науково-осв^нього розвитку кра'!н БР1КС
353
