CC BY
20
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16_
formally decentralized. In general, 90s turned out the critical to the continued existence of neocorporatism in Sweden.
There are some reasons for the loss of importance of corporatist institutions. First, politicization of cooperation between interest organizations. They were gradually drawn into an ideological struggle between left and right. Second, the traditional system of social dialogue expanded and was not able to adapt to new challenges. Many new structures with different views on the further development of centralized collective bargaining appeared inside the main organizations. Thirdly, the conflict between key interest organizations and inside them led to a change of methods of influence on policy. Fourth, good relations between the main interest organizations and the state have disappeared in the late 1980s. Thus, the main problem of social corporatism in Sweden was the desire to major players get more benefits with less costs. This phenomenon is known as «free rider problem». «Free rider problem» takes the form of denial of membership in the centralized tripartite negotiation process.
The article proves that the traditional corporatist model that was a characteristic feature of Swedish politics for nearly a century is changing by other forms of interaction between relevant interest groups with government, including lobbyism.
Key words: Sweden, neocorporatism, collective bargaining, social partnership
УДК 327.8(474):341.1
О.Я. 1васечко, О.В. Коваль
ЗАГРОЗИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ КРА1Н БАЛТ11 НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
еВРОШТЕГРАЦП
У cmammi розглянуто основт потенцтш загрози безпекового вим1ру зовтшньо'г полтики крагн Балти, як передуЫм пов 'язаш з ростською проiмперською полтикою на теренах держав колишнього соцтабору. Наголошено, що стльтсть кордотв крагн Балти та РФ може стати прямою загрозою територiальнiй цiлiсностi та суверентету, так як у випадку втськового вторгнення до €С так держави як Естотя i Латвiя постраждають першими.
Увагу акцентовано на необхiдностi тдтримки стану посттно'г бойовог готовностi з метою захисту як власног територiально'г цiлiсностi, так i непорушностi Свропейського Союзу в цшому.
Висвтлено позищю громадськог думки та полтичног верхiвки крагн Балти до конфлтту на сходi Украгни, що полягае на необхiдностi посилення полтико-економiчних санкцт щодо РФ.
Виокремлено особливостi впровадження превентивних заходiв для уникнення конфронтаци з одного боку та застосування сил швидкого реагування НАТО разом iз втськовим потенщалом держав Балти у разi погiршення ситуаци, з тшого.
Зроблено висновок про те, що вже сьогодм РоЫя вдаеться до окремих елементiв «гiбридно'г втни» проти крагн Балти, насамперед, через тформацтну пропаганду звинувачуе Литву, Латвю та Естоню у «порушент прав ростськомовного населення», тдтримуе проростсью полтичш партгг, готуе на гх територи провокаторiв з числа молодих людей, як схвалюють ростську проiмперську полтику, проводить рiзного роду розвiдувальну та вербувальну роботи. Вiдзначено, що серйозною загрозою для iнституцiйно'г сфери крагн Балти е посилення ростського фактору при владi. РоЫя свогми дiями в Украгш наочно показала, що полтику Кремля неможливо передбачити, а архтектура безпеки в Схiднiй Сврот характеризуеться wтотною нестабшьтстю.
Ключов1 слова: кртни Балтп, безпековий вим1р зовн1шньо1 полтики, евроттегращя, НАТО, Рос1я.
Поди кшця ХХ столбя, пов'язаш з дезiнтеграцiйними процесами на теренах колишнього СРСР з одного боку та поглибленням штеграцп краш Свропи в межах Свропейського Спiвтовариства з iншого, стали тим каталiзатором, який стимулював держави соцтабору рухатися в напрямку европе'зацп, аж до набуття повноправного членства в €С. Сьогоднi GC е одним i3 найпотужнiших полiтичних об'еднань, що репрезентуе 28 держав-членiв на мiжнароднiй аренi. Консолiдацiя европейських держав пояснюеться, насамперед, iдеею полiтичного зближення з метою запоб^ання виникнення вiйськових загроз у майбутньому. Початок 90-х рр. XX ст. яскраво продемонстрував посилення позицш краш Свропи. У той час стае зрозумшим те, що для устшно!' штеграцп нових члешв необхiднi трансформаций спрямованi на посилення позицш у пол^ичнш, економiчнiй та сощальнш площинах.
Варто вiдзначити, що одшею з визначальних подiй функцюнування Об'еднання та Свропейського континенту було п'яте розширення Свропейського Союзу в 2004 р. Тодi 10 держав Центрально-Схщно!' Свропи, в тому чист й кра'ни Балтп, через членство в СС отримали можливють продовжити реформування. У короткий перюд часу Латвiя, Литва та Естонiя iмплементували тi перетворення, успiшне проведення яких дозволило цим кра'нам досягнути найвищого рiвня розвитку з-помiж представникiв колишнього СРСР.
Конфлшт на територи Укра'ни став поштовхом до формування кардинально ново!' геопол^ично!' ситуацп в Схщно-Свропейському регiонi. Треба констатувати той факт, що в цьому регюш переплелися штереси Росшсько!' Федерацп, НАТО (США) i краш СС. З огляду на це, спшьшсть кордонiв краш Балтп та РФ може стати прямою загрозою територiальнiй цiлiсностi та суверештету, так як у випадку вшськового вторгнення до краш СС Естошя i Латвiя постраждають першими.
Питання забезпечення територiальноi цiлiсностi та безпеки в регюш через можливе вторгнення Росшсько'1 Федерацп на територ^ держав СС, позицiю НАТО щодо посилення заходiв безпеки на територи регюну Балтп дослiджували такi науковщ, як А. Спрудс [16], Д. Гелбрейт [14], A. Парк [15], А. Юнтунен [12] та ш. Про реальшсть росiйського вторгнення до балтшських краш наголошують не лише полтики з Литви, Латвп й Естонп та 1'х колеги з НАТО та СС, але й вшськове керiвництво Пiвнiчноатлантичного Альянсу. Так, командувач силами НАТО в Сврот генерал Фшп Брiдлав заявляе про необхщшсть посилювати оборону в регюш Балтп, в першу чергу, задля охорони пов^ряного простору СС [2]. Серед втизняних науковщв, якi дослщжували безпековi питання в крашах Балтп, варто згадати кандидата фшософських наук Максима Хилька. Дослщник розкривае можливi геополiтичнi наслiдки росшсько!' штервенцп в Украшу, загрози для краш-члешв НАТО у випадку устшно'1 реалiзацii росшського сценарiю [11]. Представник 1нституту зовшшньо! полiтики Дипломатично! академп Укра'ни Олександр Титарчук визначае регюн Балтп як найбшьш вразливу ланку европейсько'1 безпеки [ 1 ].
Метою ща статтi е з'ясування основних загроз та виклиюв для краш Балтп на сучасному етат евроштеграцп з урахуванням можливого розвитку подiй, залежно вiд розгортання ситуацп в регiонi.
Закiнчення «холодно! вшни» та розпад Радянського Союзу кардинально змшили ситуацiю на мiжнароднiй аренi. Можливiсть повернення державного суверештету ставила новообраним урядам та пол^икам кра'н Балтп важливi питання про подальший розвиток та забезпечення власних нацiональних iнтересiв, у тому чист - в сферi безпеки та оборони, захисту територiальноi цiлiсностi i незалежностi. Фактори вибору штеграцп краш Балтп до НАТО та СС стосувалися щеолопчних, iсторичних, вшськово-
полiтичних та економiчних аспекпв. Лiдери трьох кран постiйно наголошували на важливостi «безпекових факторiв», «економ1чного сприяння, зростання та розвитку», «сощального добробуту» i «участi у спшьних европейських справах» [10, с. 99].
Краши Балтп як повноправнi члени €С здiйснюють свою полiтику вщповщно до европейських норм та правил. 1нколи ця полiтика не ствпадае з нацiональними iнтересами держав, але вони змушеш пiдпорядковуватися законодавству Спшьноти. Останнi подп на теренах сучасного €С показують, що навiть таке потужне штеграцшне об'еднання з високим економiчним потенцiалом у деяких ситуащях нездатне протистояти проблемам, якi виникають з тих чи iнших причин. I кожна держава-член Союзу вщчувае на собi наслiдки цих виклиюв - однi бiльшою мiрою, коли ця ситуащя виникла на ix територп, iншi ж зазнають збиткiв через тих членiв, якi прийняли удар на себе. Саме балтшсью республши належать до категорп тих держав, яю бiльше за шших вiдчувають на собi виклики у рамках сучасного стану евроштеграцп. Це зумовлено низкою факторiв, i виршальну роль тут грае географiчне положення держав. Спшьш кордони з Роаею змушують Латвiю, Литву та Естошю постiйно перебувати в бойовiй готовносп, захищаючи як власну територiальну цшсшсть, так i непорушнiсть всього Свропейського Союзу. Офiцiйна Москва трактуе ix як «iсторичнi росiйськi територп» та не може змиритися з европейським вибором цих держав.
Слщ акцентувати увагу на тому момент^ що найбшьш складнi стосунки у Росп склалися з Литовською Республiкою, яка виступае за посилення полiтико-економiчниx санкцш проти краши-агресора, досить жорстко вщстоюе сво'1 iнтереси та активно тдтримуе европейський курс Украши разом з шшими пострадянськими кранами, що обрали зовшшньополггичним прiоритетом заxiдний свiт. Виходячи з цих обставин, Роая вдаеться до окремих елементсв «пбридно! вшни» проти кран Балтп. Найчастiше вона через шформацшну пропаганду звинувачуе Литву, Латв^ та Естонiю у «порушенш прав росiйськомовного населення», пiдтримуе проросшсью полiтичнi партп, готуе на ix територп провокаторiв з числа молодих людей, якi схвалюють полiтику В. Путша, проводить рiзного роду розвщувальну та вербувальну роботи [5].
Доцшьно також вiдзначити, що упродовж тривалого часу краши Балтп перебували в енергетичнш залежностi вiд РФ. Це змушувало ix проводити бiльш помiрковану зовнiшню полiтику, утримуватися вiд жорстких заяв, знаходити компромю мiж захщним i сxiдним свiтами. Однак у зв'язку з подiями на сxодi Украни населення балтiйськиx республiк зайняло доволi принципову позицiю щодо застосування санкцш проти РФ. Самi держави неодноразово виступали шщаторами накладення цих санкцш, хоч i належать до тсе! категорп, що отримують найбiльшi збитки вiд ix запровадження.
Позитивним явищем для кран Балтп у вщносинах з РФ стало будiвництво в 2015 р. першого енергомоста. Через енергомют Польща-Литва краши Балтп пщ'еднано до загальноевропейсько! електромережi, що дозволить знизити енергетичну залежшсть вщ Росп. Пiсля вiдкриття термiналу для iмпорту зрiдженого природного газу у Клайпедi поява енергомостiв стала другим кроком на шляху вщмови вщ росшсько! сировини. Мiнiстр енергетики Литви Рокас Масюлю заявив, що Естошя, Латвiя та Литва планують побудувати ще принаймш один енергомiст з Евросоюзу, щоб не просто бути пщключеними до европейсько! енергосистеми, а стати ii повноцiнною частиною [7].
О^м цього, необxiдно наголосити на тому, що шлях до енергетично! незалежносп може стати ще одним викликом для кран Балтп в сучасних умовах евроштеграцп. Як заявив експерт American Foreign Policy Council Опвен Бланк, зусилля Балтп щодо енергетично'1' незалежносп можуть пщштовхнути Роаю до вшни. Вш додае, що РФ мае багато переваг у балтшському регюш та може ix використовувати, наголошуючи на великiй кшькосп етнiчниx росiян, вербуваннi балтiйськиx бiзнесменiв i полiтикiв агентами ФСБ, проникненш росiйськиx шпигунiв на територiю держав Балтп
та активнiй пропагандi, як впливае на громадську думку та збшьшуе соцiальну напруженiсть у зазначеному регюш. Також C. Бланк зазначае, що будiвництво термшалу для прийому та зберiгання скрапленого газу в Клайпедi зменшить вплив росiйського «Газпрому» та офщшного Кремля на регюн. Це дае пiдстави вважати, що дп балтiйських краш та зусилля СС з диверсифшацп енергозабезпечення позбавлять Роаю впливу на Центральну i Схiдну Свропу. Саме тому остання може наважитися на вторгнення в одну або кшька краш Балтп.
Слушною е думка С. Бланка, що РФ починатиме свое вторгнення з диверсш, яю повинш вивести з ладу литовське сховище в Клайпедi та невiйськовими методами намагатиметься завадити ухваленню нового енергетичного законодавства в Литвг Крашам Балтп варто чекати i масового пропагандистського наступу. Кремль спробуе натиснути на св^ову громадську думку, звинувачуючи керiвництво краш в «порушенш прав людини» за ненадання громадянства етшчним росiянам. Бшьше того, Москва може органiзувати масовi заворушення в регiонах Латвп, Литви та Естонп, де проживають переважно роаяни, та виправдати свое вшськове вторгнення захистом протестуючих. Експерт вважае, що росшська сторона влаштовуватиме юбернетичш атаки на мережi краш Балтп та розв'яже проти них шформацшну вшну, так, як це вщбулося в Грузи у 2008 р. [6].
Суттевою загрозою в шституцшнш сферi краш Балтп е посилення росшського фактору при владi. Депутати, яю вiдстоюють iнтереси росiйськомовних громадян, сво'1'ми дiями можуть спровокувати негативне ставлення жителiв Латвп, Литви та Естонп аж до виникнення конфлштних ситуацш. В свою чергу, ix дп можуть пiдривати територiальну цшсшсть та нацiональнi iнтереси краш Балтп. До прикладу, на виборах до Сейму Латвп у 2014 р. перемогла сощал-демократична партся «Согласие», що представляе штереси росшськомовних жителiв краши. II очолюе перший росiйський мер Риги Нш Ушаков. Разом з тим проросшська Центристська партся Естонп на парламентських виборах 2015 р. поста друге мюце. Лщер партп - мер Таллiнна Едгар Савюаар - набрав рекордну кiлькiсть голоав за всю iсторiю виборiв в крш'ш. У трiйку лiдерiв потрапив ще один член Центристсько'1 партп, депутат Свропарламенту Яна Тоом [8]. Такий переб^ подш може спричинити змшу зовнiшньополiтичноi орiентацii кра'1'н в майбутньому чи навт спровокувати вiйськовi протистояння пiд проводом захисту прав росшськомовних меншин з боку РФ.
Поряд з посиленням росшського фактору в крашах Балтп набувае поширення евроскептицизм, який також негативним чином впливае на пол^ичний розвиток регюну. Активна росшська пропаганда тдштовхуе радикально налаштованих жителiв держав Балтп вщкрито виступати проти пол^ики Свропейського Союзу та вама можливими способами блокувати процес прийняття полiтичниx рiшень у Ствтоварисга. Свроскептицизм поширений у вах державах заxiдного свiту, полiтика представниюв цiеi течii спрямована в першу чергу на критику СС, його дiяльностi в шституцшнш сфер^ позицп щодо актуальних питань порядку денного тощо. Зважаючи на посилення впливу росшськомовного населення, кра'1'ни Балтii стоять на порозi радикальних перетворень, яю у випадку 1'х успiшноi реалiзацii можуть послабити життездатнiсть не лише балтшського регiону, але й всього Свропейського Союзу.
Питання забезпечення нацюнально'1 безпеки в регюш тдшмалось i у вищих ешелонах влади. Так, в xодi тристоронньо'1 зустрiчi в м. Палагна президенти Литви, Латвп та Естонп зшшлися на думщ, що Свропа не повинна зволшати з полшшенням можливостей i взаемодп служб безпеки, а також змщненням зовнiшнix кордонiв. Президенти дiйшли згоди про необхщшсть ефективно'1 полiтики реадмiсii тих нелегальних мiгрантiв, якi не квалiфiкувались на статус бiженця. Вищi посадовi особи обговорили ситуацiю з безпекою краш Балтп, шдтвердивши, що рiвень загроз тероризму
в регiонi низький, але Европа не повинна допускати, щоб ризики тероризму зросли у зв'язку зi збшьшенням потоку шукачiв притулку [9].
На Варшавському самт глав держав та урядiв кра'Хн-учасниць Пiвнiчноатлантичного Альянсу, який проходив 8-9 липня 2016 р., лщери кра1н ухвалювали ключовi рiшення щодо змщнення здатностi регюну до оборони i стримування та забезпечення стабiльностi поза кордонами НАТО. Ряд питань, як розглядалися учасниками засщання, стосувались посилення вшськово! присутностi у сxiднiй частиш Альянсу. Так, Генеральний секретар НАТО Снс Столтенберг зазначив, що лщери краш Альянсу домовляться про розгортання чотирьох потужних багатонацюнальних батальйошв в Естонп, Латвп, Литвi i Польщу Подальшими кроками зi змiцнення стримування i оборони стане вiйськова присутшсть на пiвденному сxодi завдяки розмщенню багатонацюнально!' бригади в Румунп. Генеральний секретар схвалив збшьшення оборонних видатюв i закликав членiв Альянсу продовжувати укршлювати вiйськову могутнiсть краш-члешв НАТО. Й. Столтенберг наголосив, що вшська будуть розмщеш на ротацiйнiй основа За його словами, в кожну з краш регюну будуть направлеш солдати держав-членiв Альянсу: в Латв^ ix направить Канада, в Литву - Имеччина, в Естонiю - Великобриташя, а в Польщу - США [3].
У фаxiвцiв юнуе рiзний пiдxiд до питання забезпечення безпеки схщних кордонiв ЕС i НАТО. Багато хто вiдзначае, що забезпечення нацюнально! безпеки великою мiрою залежить вiд внутршньо'! полiтики держави. Наприклад, президент американського анал^ичного центру The Jamestown Founbdation Глен Говард наголошуе на нехтуванш кра'Хнами Балтп свое'1 безпеки. Вiдомо, що на сьогодш рекомендованi НАТО 2 % ВВП на оборону серед цих краш видшяе лише Естошя. Вщрахування Литви i Латвп значно нижчг При цьому всi три краХни в разi небезпеки у першу чергу розраховують на допомогу НАТО - передуам, США.
«У американських платниюв податюв виникае просте запитання: чому США повинш гарантувати Литв^ Латвп та Естонп безпеку в той час, коли щ краши самi не роблять усього можливого для змiцнення оборони?», - зазначае Говард. При цьому експерт наголошуе, що в питаннях оборони краш Балтп присутш два основних аспекти -це проспр i час. Гншими словами, у разi конвенцшно! загрози основне питання полягае в тому, як довго вшська краш Балтп зможуть протриматися i чи буде цього достатньо, щоб дочекатись допомоги сил швидкого реагування вщ союзниюв НАТО. Гз зауваженнями Г. Говарда погоджуеться i литовський дипломат Жипмантас Павшошс. За словами Ж.Павшошса, до питань оборони варто пщходити комплексно, тому збшьшувати фiнансування потрiбно не тiльки для змiцнення збройних сил, а й для покращення системи осв^и i науки, що сприятиме формуванню сильного громадянського суспшьства [4].
Останш подй на теренах ЕС, пов'язаш з проведенням референдуму щодо членства Велико! Британп в ЕС, серйозно занепокоши керiвництво прибалтшських республiк. Естонiя, Литва i Латвiя побоюються посилення «росiйськоi загрози» у випадку, якщо Великобриташя покине Европейський Союз. За даними Washington Post, краши Балтп перебувають у сташ постшно!' загрози через географiчну близьюсть з РФ. Влада прибалтшських краш вважае, що ix благополуччя великою мiрою залежить вщ стану справ у ЕС. Як наслщок, можливий вихщ Великобританп з ЕС може стати поштовхом для проведення нового референдуму про незалежшсть Шотланди, краши, де базуеться британський ядерний щит - пщводш човни класу «Вангард». Також в цих крашах вважають, що бшьшють кр^'н ЕС будуть незадоволеш полiтикою Союзу пiсля можливого виходу Британп. При цьому влада Естонп, Латвп та Литви впевнена, що Brexit принесе багато корисп росшському президенту В. Путiну [13].
Побоювання i занепокоення краш Балтп цшком зрозумiлi. Росiя сво'1'ми дiями в Укршш наочно показала, що дп Кремля неможливо передбачити, а арх^ектура безпеки в Схщнш Gвропi характеризуеться iстотною нестабiльнiстю. З шшого боку, беззастережно говорити про гарантп успiху Москви у разi агресп проти краш Балтп теж не варто.
Враховуючи всi фактори, пов'язаш iз забезпеченням територiальноï' цшсносп та нацiональноï безпеки краш Балтп, на основi викладеного матерiалу можна зробити таю висновки:
По-перше, вiйськовий потенщал росiйських вiйськ значно поступаеться вшськовому потенцiалу НАТО (краши Балтп е учасниками цього блоку, й вщповщно на них поширюеться принцип колективноï' безпеки).
По-друге, необхiдно враховувати моральну готовшсть Литви, Латвп та Естонп до опору вшськам агресора (краши все ще пам'ятають «пркий» досвщ 1940 рр.).
По-трете, чимало питань викликае i боездатшсть ро^йсь^ армп. ÏÏ успiхи неочевиднi, тим бшьше у випадку можливого зiткнення з НАТО. Росшська Федеращя тiльки з другоï' спроби змогла «перемогти» Чечню (шляхом пщкупу частини елiти бунтiвноï' республiки). Крiм того, на рахунок росшсь^' армп можна записати фактичну перемогу над набагато слабшою Грузiею в серпневiй вiйнi 2008 р. Разом з тим, устхи росшських вiйськових на Донбасi пiддаються великому сумшву, оскiльки на сходi Украши Росiя досягнула значно менше, шж спочатку розраховувала (при тому, що на початковому етат украшська армiя була практично небоездатною).
I, нарешт^ у Заходу (i краш Балтп) не залишаеться сумнiвiв, що Роая може розпочати подiбну авантюру, тому державам, яю не бажають перейти зi стану конфронтацп до вщкритих военних дiй з РФ, слщ перебувати у постiйнiй бойовiй готовносп та пiдтримувати дружнi стосунки з партнерами i союзниками.
Список використаноУ л1тератури:
1. Безпека краï'н Балтп: загрози Росiï', можливостi НАТО та фактор Бшоруа [Електронний ресурс] / пер. А. Полщук // East European Security Research Initiative. -2015. - Режим доступу до джерела: http://eu.prostir.ua/library/268857.html ; Bezpeka krain Baltii: zahrozy Rosii, mozhlyvosti NATO ta faktor Bilorusi [Elektronnyi resurs] / per. A. Polishchuk // East European Security Research Initiative. - 2015. - Rezhym dostupu do dzherela : http://eu.prostir.ua/library/268857.html.
2. Генерал Бридлав: НАТО должен готовиться к оборонной миссии в странах Балтии [Электронный ресурс] // Радио Польща. - 2015. - Режим доступа : http://www.radiopolsha.pl/6/137/Artykul/246589 ; General Bridlav: NATO dolzhen gotovitsya k oboronnoy missii v stranakh Baltii [Elektronnyy resurs] // Radio Polshcha. - 2015. - Rezhim dostupa : http://www.radiopolsha.pl/6/137/Artykul/246589.
3. Генеральний секретар НАТО окреслив прядок денний Варшавського сам^у [Електронний ресурс] // North Atlantic Treaty Organization. - 2016. - Режим доступу : http://www.nato.int/cps/en/natohq/news_133063.htm?selectedLocale=uk ; Heneralnyi sekretar NATO okreslyv priadok dennyi Varshavskoho samitu [Elektronnyi resurs] // North Atlantic Treaty Organization. - 2016. - Rezhym dostupu : http://www.nato.int/cps/en/natohq/news_133063.htm?selectedLocale=uk.
4. Денисенко В. Балтия перед лицом российской угрозы: готовность «номер один»? [Электронный ресурс] / В. Денисенко // Newsader. - 2016. - Режим доступа : http://newsader.com/20210-princip-oborony-bud-gotov/ ; Denisenko V. Baltiya pered litsom rossiyskoy ugrozy: gotovnost «nomer odin»? [Elektronnyy resurs] / V. Denisenko // Newsader. - 2016. - Rezhim dostupa : http://newsader.com/20210-princip-oborony-bud-gotov/
5. Досвщ краш Балтп щодо протидп агресп зi сторони Росшсь^' Федерацп [Електронний ресурс] // Незалежний анал^ичний центр геопол^ичних дослщжень «Борисфен 1нтел». - 2014. - Режим доступу : http://bintel.com.ua/uk/article/opyt-baltii ;
Dosvid krain Baltii shchodo protydii ahresii zi storony Rosiiskoi Federatsii [Elektronnyi resurs] // Nezalezhnyi analitychnyi tsentr heopolitychnykh doslidzhen «Borysfen Intel». -
2014. - Rezhym dostupu : http://bintel.com.ua/uk/article/opyt-baltii.
6. Зусилля Балтп щодо енергетично'' незалежносп можуть тдштовхнути Росiю до вiйни - Atlantic Council [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. - 2016. - Режим доступу : http://dt.ua/WORLD/zusillya-baltiyi-schodo-energetichnoyi-nezalezhnosti-mozhut-pidshtovhnuti-rosiyu-do-viyni-atlantic-council-196479_.html ; Zusyllia Baltii shchodo enerhetychnoi nezalezhnosti mozhut pidshtovkhnuty Rosiiu do viiny - Atlantic Council [Elektronnyi resurs] // Dzerkalo tyzhnia. - 2016. - Rezhym dostupu : http://dt.ua/WORLD/zusillya-baltiyi-schodo-energetichnoyi-nezalezhnosti-mozhut-pidshtovhnuti-rosiyu-do-viyni-atlantic-council-196479_.html.
7. Кра'ни Балтп стали незалежними вщ енергетики з РФ [Електронний ресурс] // Експрес. - 2015. - Режим доступу : http://expres.ua/news/2015/12/09/163707-krayiny-baltiyi-staly-nezalezhnymy-energetyky-rf ; Krainy Baltii staly nezalezhnymy vid enerhetyky z RF [Elektronnyi resurs] // Ekspres. - 2015. - Rezhym dostupu : http://expres.ua/news/2015/12/09/163707-krayiny-baltiyi-staly-nezalezhnymy-energetyky-rf.
8. На выборах в Эстонии победили либералы, пророссийская партия стала второй [Электронный ресурс] // Укра'нська правда. - 2015. - Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/rus/news/2015/03/2/7060159/ ; Na vyborakh v Estonii pobedili liberaly, prorossiyskaya partiya stala vtoroy [Elektronnyy resurs] // Ukrainska pravda. - 2015. - Rezhim dostupu : http://www.pravda.com.ua/rus/news/2015/03/2/7060159/.
9. Президенты стран Балтии: угроза терроризма в регионе низкая [Электронный ресурс] // UaPort. - 2015. - Режим доступу : http://uaport.net/news/ee/t/1511/21/9867225 ; Prezidenty stran Baltii: ugroza terrorizma v regione nizkaya [Elektronnyy resurs] // UaPort. -
2015. - Rezhim dostupu : http://uaport.net/news/ee/t/1511/21/9867225.
10. Сидорук М. Особливосп штеграцп держав Балтп до €С / М. Сидорук // Вюник Львiвського ушверситету. Серiя : Мiжнароднi вщносини. - 2010. - № 2. - С. 97-104 ; Sydoruk M. Osoblyvosti intehratsii derzhav Baltii do YeS / Mariia Sydoruk // Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia «Mizhnarodni vidnosyny». - 2010. - № 2. - S. 97-104.
11. Хилько М. Как Путин помогает США избавиться от «геополитического соперника №1», или Возможные геополитические последствия российской интервенции в Украину [Электронный ресурс] / М. Хилько // Geopolitika. - 2014. - Режим доступа : http://geopolitika.lt/?artc=6553 ; Khilko M. Kak Putin pomogaet SShA izbavitsya ot «geopoliticheskogo sopernika №1», ili Vozmozhnye geopoliticheskie posledstviya rossiyskoy interventsii v Ukrainu [Elektronnyy resurs] / M. Khilko // Geopolitika. - 2014. - Rezhim dostupa : http://geopolitika.lt/?artc=6553.
12. Юнтунен А. Балтийское море - геополитическая проблема / А. Юнтунен // Россия и Центральная Европа в новых геополитических реальностях : сб. ст. участн. IY междунар. науч. конф., г. Москва, 14-16 июня 2001 / под ред. Л. Н. Шишелиной. -Москва : Институт международных экономических и политических исследований РАН, 2002. - С. 271-282 ; Yuntunen A. Baltiyskoe more - geopoliticheskaya problema / A. Yuntunen // Rossiya i Tsentralnaya Yevropa v novykh geopoliticheskikh realnostyakh : sb. st. uchastn. IY mezhdunar. nauch. konf., g. Moskva, 14-16 iyunya 2001 / pod red. L. N. Shishelinoy. - Moskva : Institut mezhdunarodnykh ekonomicheskikh i politicheskikh issledovaniy RAN, 2002. - S. 271-282.
13. Boot M. Why Brexit alarms Britain's Baltic allies [Electronic resource] / M. Boot // The Washington Post. - 2016. - Mode of access : https://www.washingtonpost.com/opinions/why-brexit-alarms-britains-baltic
allies/2016/06/19/30c805b2-34a1- 11e6-8758-d58e76e11b12_story.html?utm_term=.abd5c868677c.
14. Galbreath D. Continuity and change in the Baltic Sea region: Comparing foreign policies / D. J. Galbreath, A. Lasas, J. W. Lamoreaux. - Amsterdam-New York: Rodopi, 2008. - 183 p.
15. Park A. Baltic Foreign Policy Making Establishments of the 1990s: Influential Institutional and Individual Actors / A. Park // Journal of Baltic Studies. - 2005. - Vol. 36, No. 2. - P. 178-208.
16. Spruds A. Russia in the Baltic Sea Regional Energy Architecture / A. Spruds // Estonian Foreign Policy Yearbook 2011 / ed. A. Kasekamp. - Tallinn, 2012. - P. 33-58.
CraTra Hagmm.na go pegaK^i 09.10.2016 p.
O. Ivasechko, O. Koval
THREATS AND CHALLENGES FOR THE BALTIC STATES AT THE CURRENT STAGE OF EUROINTEGRATION
The article considers the main potential threats to the security dimension of foreign policy of the Baltic States at the present stage of European integration. The objective of the article is to clarify security and defense factors that influence foreign policy of the Baltic States and respectively the process of political decision-making in countries. Common borders of the Baltic States and Russia has caused deep concern because of the Russian-Ukrainian conflict the primary goal of which was to disseminate the ideology of "the Russian World" in all former Soviet republics and to establish Russian hegemony in Eastern Europe. The author pays particular attention to the necessity to maintain the state of constant combat readiness to protect both territorial integrity of the Baltic States and inviolability of the entire European Union. The factors of particular importance in the formulation offoreign policy priorities of the Baltic States (energy dependence, past affiliation with the Soviet Union, geographical proximity, etc.) are pointed out. Moscow treats the Baltic countries as the «historic Russian territory» and can t come to terms with their European choice. It is emphasized that today Russia resorts to some elements of «hybrid warfare» against the Baltic States appearing in information propaganda. Moscow accuses Lithuania, Latvia and Estonia in violations of rights of the Russian-speaking population living in the territory of the Baltic republics. Besides, the Russian government supports pro-Russian political parties in Latvia, Lithuania and Estonia, trains instigators among young people in the Baltic States, conducts various kinds of investigations, etc. The author draws conclusions that strengthening the Russian factor in the government of the Baltic countries becomes a serious threat to their institutional sphere. An increasing number of pro-Russian deputies may cause a crucial change in foreign policy orientation of the Baltic republics. Russian policy in Ukraine has clearly demonstrated that the Kremlin actions are impossible to be predicted. Nowadays security architecture in Eastern Europe is characterized by significant instability. But despite everything, it has been revealed that military potential of Russian forces is significantly weaker than military capabilities of NATO. Nevertheless, Russia may launch hostilities through different kinds of sabotage; that is why sovereign states should be in constant combat readiness and maintain friendly relations with their partners and allies.
Keywords: The Baltic States, security, European Integration, Baltic foreign policy, NATO, Russia.
