CC BY
17
М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО
Яковюк 1ван Васильович,
доктор юридичних наук, професор, завдувач кафедри м'/жнародного права, Нацюнальний юридичний ун/верситет iMeHi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харш e-mail: [email protected] Scopus Author ID: 57200072341 ORCID 0000-0002-8070-1645
Шестопал Серий Сташславович,
кандидат юридичних наук, докторант кафедри м'/жнародного права, Нацюнальний юридичний ун'/верситет iменi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харш e-mail: [email protected] Scopus Author ID: 57093961500 ORCID 0000-0002-8490-2006
doi: 10.21564/2414-990x.143.148488
УДК 340.12:341.1:351.746.1
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОЛ1ТИКИ НАЦЮНАЛЬНОУ БЕЗПЕКИ КРАУН БАЛТМ В КОНТЕКСТ! ЕВОЛЮЦМ СТРАТЕГ1ЧНИХ КОНЦЕПЦ1Й НАТО
Розглянуто становлення й розвиток полтики нацюнальног безпеки крат БалтИ. Проаналгзо-вано еволюцт стратеггчних концепцш Органгзацй Швтчноатлантичного договору в перюд з ктця 1990-х рокгв до сьогодт, а також гх вплив на розвиток полтики нацюнальног безпеки i оборони крат Балтй. Акцентовано увагу на вiдсутностi проблеми збереження державного суверентету в умовах членства держави в НАТО.
Ключовi слова: нацюнальна безпека; оборона; стратепчт концепцп; державний суверенитет; краши Балтй; НАТО.
Яковюк И. В., доктор юридических наук, профессор, заведующий кафедрой международного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : [email protected] ; Scopus Author ID: 57200072341 ; ORCID 0000-0002-8070-1645
Шестопал С. С., кандидат юридических наук, докторант кафедры международного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : [email protected] ; Scopus Author ID: 57093961500 ; ORCID 0000-0002-8490-2006
Правовое регулирование политики национальной безопасности стран Балтии в контексте эволюции стратегических концепций НАТО
Рассмотрено становление и развитие политики национальной безопасности стран Балтии. Проанализировано эволюцию стратегических концепций Организации Североатлантического договора в период с конца 1990-х годов по нынешнее время, а также их влияние на развитие политики национальной безопасности и обороны стран Балтии. Акцентировано внимание на отсутствии проблемы сохранения государственного суверенитета в условиях членства государство в НАТО.
Ключевые слова: национальная безопасность; оборона; стратегические концепции; государственный суверенитет; страны Балтии; НАТО.
Постановка проблеми. У 2015 р. Президент УкраТни затвердив ршення РНБО «Про нову редакщю Военно! доктрини Украши», яким було внесено змши до ВоенноТ доктрини (2005 р.). Показово, якщо у Военнш доктриш зразка 2005 р. було задекларовано «проведення полГтики евроатлантичноТ штеграцп, кшцевою метою якоТ е вступ до НАТО, як основи загальноевропейськоТ системи безпеки», то у п. 3 ВоенноТ доктрини 2015 р. мова йшла про досягнення УкраТ-ною критерГТв, необхщних для набуття членства в 6С та НАТО [2]. Реестращя у Верховнш Радi УкраТни 3 вересня 2018 р. президентського законопроекту № 9037 «Про внесення змш до КонституцГТ УкраТни (щодо стратепчного курсу держави на набуття повнощнного членства УкраТни в бвропейському Союзi та в Оргашзацп Швшчноатлантичного договору)» [8] свщчить про чергову тран-сформащю позицГТ керiвництва держави, що полягае у поверненш до щльових установок 2005 р. Направлення законопроекту до Конституцшного Суду УкраТни для отримання висновку змусило науковщв повернутися до обговорення перспектив набуття УкраТною членства в 6С i НАТО, Тх ролi у забезпеченш сувере-штету, територiальноТ цЫсносп i нащональноТ безпеки УкраТни. У цьому зв'язку корисно звернутися до аналiзу досвщу краТн БалтГТ з питання формування й розвитку ними власноТ полГтики безпеки в умовах штеграцп до 6С i НАТО.
Аналiз остантх дослiджень i публжацт. Проблема забезпечення УкраТною нащонально'Т безпеки в умовах ТТ iнтеграцiТ до 6С i НАТО порушувалася переважно в полгголопчнш лiтературi [1; 3; 7]. При цьому дослщження з щеТ проблематики, на жаль, не дають вiдповiдей на всГ запитання, особливо в кон-текстi правових проблем [4; 5]. Протягом 1990-х i на початку 2000-х роыв у вГтчизнянш науцi було заведено вивчати насамперед досввд ПольщГ. Разом з тим поза увагою вГтчизняних авторiв залишаються краТни БалтГТ [6; 15; 23; 37], аналiз досвГду яких у реформуванш полГтики нацiональноТ безпеки видаеться не менш актуальним i практично значущим.
Мета cmammi - простежити процес еволюцп полггики нащонально1 безпеки краш Балтй, розглянути основш концептуальш пiдходи стратепчних концепцiй ОрганiзацГí Пiвнiчноатлантичного договору i ïx вплив на трансфор-мащю полiтики безпеки краш Сxiдноï бвропи, зокрема Балтй, як до, так i шсля набуття членства в НАТО, визначити вплив членства в НАТО на забезпечення суверенитету краш Балтй".
Виклад основного матерiалу. Шсля розпаду СРСР питання забезпечення безпеки для краш Балтй' не характеризувалися особливою гостротою попри те, що в цих крашах була незначна за обсягом армiя та служби безпеки, ком-петентшсть ïx керiвництва викликала обгрунтоваш наржання, вiдсоток ВВП, який видшяеться на нацiональну оборону, був низьким. Ситуащя змiнилася шсля обрання президентом Росп В. В. Путша. Малi держави традицiйно бшьш вразливi до загроз та виклиюв безпецi, а краши Балтй' як малi держави з досить обмеженими економiчними та вiйськовими можливостями виявилися особливо вразливими [27, с. 14]. Однак завдяки тому, що на ввдмшу вщ Грузи, яка зна-ходилася на периферп життево важливих iнтересiв евроатлантичних держав та ix iнституцiй [30, с. 5]), безпецi Естонп, Латвп i Литвi придшялася значна увага. Надання в 2004 р. членства в НАТО i 6С змшило ситуацiю у цих крашах, зокрема припинилися дискусп з приводу реалiзацiï полiтики безпеки в умовах «дилеми штеграцп» [20]. Вступ до НАТО призвiв до суттевих змш оборонних концепцш i концепцш нацiональноï безпеки. Членство в НАТО забезпечило крашам Балтй' доступ до колективно1 оборони, складовою яко1 вони стали.
На межi столiть сшвробггництво мiж США i 6С досягло високого рiвня. У 1990 р. вони формалiзували свою спiвпрацю у Трансатлантичнш декларацп. У 1995 р. ця сшвпраця була посилена завдяки шдписанню на Мадридському самiтi «The New Transatlantic Agenda and the Joint EU-US Action Plan» [17]. Як наслщок, перед Естошею, Латвiею i Литвою вщкрилися новi можливост - вони отримали можливiсть приеднатися до сiм'ï краш, об'еднаних принципами демократы; пiдвищити внутрiшньополiтичну стабшьшсть та економiчне зростання, а також сприяти залученню iнвестицiй; брати участь у прийнятт рiшень щодо формування европейсько1 та глобально!" полiтики безпеки; сприяти безпещ та стабiльностi в швшчноевропейському регiонi; сприяти врегулюванню вщносин з Росiею; будувати i розвивати сучасш збройнi сили i структури безпеки; щле-спрямовано та ефективно використовувати ресурси, видшеш на нащональну безпеку i оборону [28, с. 12].
3i вступом до НАТО проблема забезпечення безпеки краш Балтй' почала розглядатися в контекст проблеми забезпечення мiжнародноï безпеки, яка на початку ХХ1 ст. характеризуеться розширенням асиметричних загроз. Мова йшла про ризики бшьш глобального характеру (поширення ядерно!', бюлопч-но1 та xiмiчноï збро!" та засобiв ÏT доставки) та iншi ризики (етнiчнi конфлжти, зловживання правами людини, полiтична нестабшьшсть та економiчна криза), якi постали перед членами Альянсу у евроатлантичному регюш [10]. Таким чином коло проблем нащонально! безпеки краш Балтй' значно розширилося,
що обумовило потребу спочатку у формуванш, а згодом - переглядi норматив-но-правових актiв у вщповщних сферах. Це було пов'язано з тим, що поступово концепщя безпеки стала бшьш складною, ашж вона була у другiй половиш ХХ ст. Зовнiшнi фактори та тенденцп, якi формують сучасне глобальне середо-вище безпеки, - це не едиш чинники, що впливають на безпеку держави [16].
Безпека охоплюе широкий спектр питань, iерархiчно подiлених на «тверду» i «м'яку» безпеку. Вищим рiвнем охоплюються питання полгтичного i военного характеру, осюльки вони впливають на державу безпосередньо, тодi як економiчнi, еколопчш та iншi аспекти безпеки регулюються на другому рiвнi. Питання вищого рiвня - суверенiтет та територiальна цiлiснiсть - е однаковими для всiх трьох держав. А ось стосовно забезпечення складових сфери «м'яко'1» безпеки (економiчна безпека, захист навколишнього природного середовища, iнтеграцiя суспiльства, захист прав людини, довгостроковий розвиток держави i сусшльства) кожна держава може мати сво1 прiоритети [33].
Забезпечення безпеки краш Балтп супроводжувалося дискусiею з приводу того, чи можуть малi держави мати самостiйне стратепчне мислення; чи дiйсно вони самостшно приймають рiшення щодо формування власно'1' полiтики безпеки, чи ïï змiст зумовлений зовнiшньополiтичними чинниками? Хоча малi держави не мають ресурсiв, впливу та здатностi мати довгострокове стратепчне бачення, це не позбавляе ïx можливост брати участь у мiжнароднiй полiтицi, виносити на порядок денний мiжнародниx форумiв конфлiктнi питання, обго-ворення яких уникають проввдш держави. Так, Литва едина з держав-члешв 6С блокувала початок переговорiв щодо ново!" Угоди мiж 6С та Росiею про стратегiчне партнерство шсля росiйсько-грузинського конфлiкту 2008 р.
Вступ краш Балтй' до НАТО i 6С обумовив потребу в розробщ нових базо-вих документа у сферi безпеки i оборони. Справа в тому, що як 6С, так i НАТО i вщповщно ix держави-члени рухаються до iншого розумiння нацiональноï безпеки та поствестфальсько1 форми мiжнародниx вщносин. Пост-сучаснi держави бiльше не керуються територiальним iмперативом. Вони вбудованi в мiжнароднi рамки, де кордони мають менше значення, а застосування сили заборонено [12, с. 24; 13].
Протягом 2004-2005 рр. краши Балтй' оновили сво1 безпековi i военнi концепцп. Так, Литва затвердила Стратепю нащонально1 безпеки (2002 р.) [26] та Военну стратепю (2004 р.) [31], Естошя прийняла Концепщю нащонально1 безпеки (2004 р.) [34] i Нащональну военну стратегiю (2005 р.); Латвiя ухва-лила Концепцiю нащонально1 безпеки (2005 р.) [35]. Концепцп' нащонально1 безпеки представляли собою рамковий документ, який виступав основою для пiдготовки конкретних планiв заxодiв, що вiдповiдали викликам, якi поставали перед державами на той час.
Членство в 6С i НАТО створило певну проблему щодо визначення перелжу загроз i ix прiоритетностi для краш Балтп'. Так, Естошя, Латвiя i Литва тради-цшно побоюються експансй' Росй в напряму Схщно1 бвропи, а також политично!' нестабiльностi в Росй", Бiлорусi та в УкраТш. При цьому военна загроза з боку
Pociï, a тaкoж cитyaцiя в СНД i нa Кaвкaзi не входить до пopядкy денного СПБО GC. I тавтки, Афpикa - це pегioн, з якого не походять зaгpoзи безпецi кpaïн Бaлтiï, нaтoмicть вш е вaжливим пpiopитетoм для СПБО GC. Отже, в GC iraye вщмшнкть y бaчення xapaктеpy i походження зaгpoз безпецi мiж зaxiднo-eвpoпейcькими, cxiднoeвpoпейcькими i cеpедземнoмopcькими ^arnaM^ I нaвiть в кpaïнax Бaлтiï oднi й тi caMi зaгpoзи, нaпpиклaд, aлкoгoлiзм, ВIЛ/CНIД тa iншi зaxвopювaння, можуть в oднiй ^aïm (Еcтoнiя) вiднocитиcя до пеpелiкy зовшшшх зaгpoз, тoдi як в шших (Лaтвiя) - внyтpiшнix [ЗЗ].
Гpyзинo-pociйcький кoнфлiкт 2008 p. пocтaвив пеpед кpaïнaми Бaлтiï нoвi виклики, що обумовило пеpегляд бaзoвиx дoкyментiв в cфеpi безпеки. Вщбу-вaeтьcя у^щомлення того фaктy, що мiжнapoднi ^изи тa кoнфлiкти, a тaкoж необхвднкть ïx виpiшення, дедaлi бiльше впливaють нa кpaïни Бaлтiï. Taк, пocтaлo зaвдaння щодо кoмплектaцiï нaцioнaльниx збpoйниx cил i безпекових cтpyктyp, ïx кoмaнднoгo cклaдy пpoфеciйнo пiдгoтoвленими i мoтивoвaними кaдpaми (cектop безпеки вкaзaниx кpaïн фopмyвaвcя з пpедcтaвникiв США тa iншиx кpaïн НАТО, до^щ яких не вiдпoвiдaв мacштaбaм безпеки тa oбopoни мaлиx кpaïн Gвpoпи) пеpеxoдy вiд клacичнoï iнcтитyцiйнoï cтpyктypи безпеки, ycпaдкoвaнoï вiд СРСР, яга не вiдпoвiдaлa пoтpебaм мaлиx ^arn, до нових моделей, яю б вpaxoвyвaли cтaндapти НАТО i мacштaби тa мoжливocтi нaцioнaльнoï cфеpи безпеки i oбopoни [27, c. 18-20].
Знaчнa yвaгa пoчaлa пpидiлятиcя пpoблемaм внyтpiшньoгo пopядкy, ocкiльки yci тpи кpaïни були cтypбoвaнi можливютю poзвиткy пoдiй, якi б пpи-звели до внyтpiшньoï неcтaбiльнocтi чеpез етнiчнy нaпpyженicть мiж еcтoнцями, лaтишaми тa литовцями i pociйcькoмoвнoю меншиною.
Шиpoкий пiдxiд, зacтocoвaний пpи poзpoбцi кoнцепцiй безпеки, обумовив викopиcтaння комплекстого пiдxoдy, пpи якому зoвнiшня полгтига, oбopoннa пoлiтикa тa пoлiтикa внyтpiшньoï безпеки, a тaкoж зaбезпечення едноот тa стш-кocтi cycпiльcтвa були визнaнi зaпopyкoю дocягнення цiлей политики безпеки. Як нacлiдoк, пoлiтикa безпеки ^arn pегioнy oбyмoвилa poзвитoк вcix cфеp нaцioнaльнoï безпеки, a тaкoж yчacть у змiцненнi мiжнapoднoï безпеки.
Вщновлення iмпеpcькoгo миcлення в Pociï (ошбливо пicля вiйни в ^узи в 2008 p.) викликaлa зaнепoкoeння cеpед кpaïн Cxiднoï Gвpoпи i Бaлтiï. Tpaнc-aтлaнтичнiй вici, яга пicля Дpyгoï cвiтoвoï вiйни cклaдaлa ocнoвy лiбеpaльнoгo мiжнapoднoгo пopядкy [19, c. 56], було кинуто виклик, a вщповвдно його здaт-нють виpiшaльним чином впливaти нa ^гтовий пopядoк бyлa пocтaвленa пiд cyмнiв. У цiй cитyaцiï НАТО вимушено було пoвеpнyтиcя до концепцй' yнiвеp-caльнoï cтpyктypи безпеки (security «at home» + effective crisis management «out the area») [2З, c. 52].
Оpieнтaцiя ^arn Бaлтiï в cфеpi безпеки нa НАТО, a не та GC, oбyмoвленa тим, що пpoблемa безпеки в pегioнi Cxiднoгo пapтнеpcтвa не oтpимaлa талеж-ного вiдoбpaження в пoлiтицi GC у виглядi iнcтpyментapiю щодо ïï виpiшення. Cпocтеpiгaлacя вiдcyтнicть узгодження щлей i зaвдaнь ново'1 пoлiтики cyc^-cтвa з iншими pегioнaльними aбo oпеpaцiйними cтpaтегiями GC, нacaмпеpед
з бвропейською стратепею безпеки в рамках Сшльно!" зовнiшньоï полтики i полiтики безпеки. Вiдсутнiсть ушфГковано!" бвропейсько!" стратеги зовшшньо!" полiтики i оборони, яка шкорпорувала фрагментарнi тематичш та географiчнi стратегй' зовнiшньоï активной 6С, заважала бiльш адекватно формувати ввд-носини з крашами Сxiдноï бвропи i Швденного Кавказу.
Рiшення щодо оновлення союзних полiтик безпеки i оборони, а також бвропейсько!' стратегй' безпеки (не переглядалася з моменту прийняття в 2003 р.) було ухвалено лише наприкшщ 2013 р. Однак реальна робота в цьому напрямi почалася шсля початку росшсько-укра'шського конфлшту. У квГтш 2015 р. бвропейська Рада у висновках щодо перегляду полггики сусщства наголосила на необхвдност (наскiльки це можливо) шдвищення ефективностi вщносин 6С зГ сво!'ми сусiдами для розвитку сшльного простору стабiльностi, безпеки i процвГтання. При цьому безумовним прюритетом 6С визначив питання тери-торГально! цтсност i суверештету краш Схщного партнерства, необхвдност прогресу у врегулюванш «заморожених» конфлжтГв [14].
Ключовими полгтичними документами, яю ввдображають компромк мГж союзниками щодо завдань НАТО, ввдзначають кторичш поворотш моменти в кторп Альянсу, е стратепчш концепцй [23, с. 35-36]. На Лкабонському самт в листопад! 2010 р. Альянс ухвалив нову Стратепчну концепщю «Active Engagement, Modern Defence» [9], яка базувалася на положеннях стратепчно! концепцй' «гнучкого реагування» (1999 р.) з урахуванням вшськово-пол^ич-но! обстановки, що склалася шсля завершення «холодно!" вшни». РеалГзащя Стратегй' мала забезпечити яюсну модершзащю Альянсу, перетворити його на багатофункцюнальний мехашзм реагування на кризи.
Стратепчна концепщя «Active Engagement, Modern Defence» розвинула базовГ положення Стратепчно! концепцй' «гнучкого реагування» [10; 40]:
- шдтверджено неподшьшсть европейсько! та швшчноамерикансько! безпеки, а також важливють мщного та динамГчного партнерства мГж бвропою та Швшчною Америкою для шдтримки цшностей та штересГв, яю вони подгляють;
- вказано на необхвдшсть розвитку щентичност европейсько! безпеки та оборони в рамках Альянсу: СПБО 6С повинна продовжувати розвиватися в рамках Альянсу на основГ ршень, прийнятих мшютрами закордонних справ Альянсу на берлшському (1996 р.) i наступних самках;
- запобиання конфлжтам та управлшня кризами як прюритет НАТО;
- роль вшськово! сили в евроатлантичнш системГ безпеки повинна залиша-тися постшною i основною, передбачати збереження «трансатлантичного зв'язку»;
- НАТО повинно i далГ розширюватися за рахунок прийняття нових члешв;
- боездатш формування НАТО можуть використовуватися в мирний час для запобГгання конфлжтам i врегулювання кризових ситуацш;
- збереження розмщення ядерно!" збро! в бврош як стримуючого фактора виникненню повномасштабно! вшни;
- шдтримання блоково! солщарностГ, стратепчно! едностГ, рГвно! безпеки, балансу ролей i обов'язюв;
- сшльне планування оборонно!" полпики, зокрема ядерне планування, запровадження загальних стандарта i процедур щодо озброення, бойово'1 тех-шки та матерiально-теxнiчниx засобiв;
- розмщення вiйськовиx контингентiв держав-учасниць Альянсу за межами ïx нащональних територш;
- пiдтримання на узгодженому рiвнi чисельностi рiзниx компонентiв зброй-них сил та ïx боеготовносп, здатних вести не тшьки обмеженi локальш i регю-нальнi, але й тривалi бойовi дп;
- ефективне тилове забезпечення i вщповщний рiвень розвитку iнфраструктури;
- забезпечення ефективного перемщення вiйськ i вантажiв, створення i поповнення запасiв матерiально-теxнiчниx засобiв в бврош i кризових регюнах поза зоною вiдповiдальностi Альянсу.
Ввдповщно до уточнених вимог Стратегiчноï концепцп «Active Engagement, Modern Defence» протягом 2010-2012 рр. краши Балтй' оновили базовi документа в сферi безпеки i оборони: Естошя прийняла нову Концепщю нащонально'1 безпеки (2010 р.) [25] i Стратепю нащонально'1 оборони (2011 р.) [24]; Латвiя - Концепцiю нацiональноï безпеки (2011 р.) i Концепщю державно'1 оборони (2013 р.) [38], Литва - Стратепю нащонально'1 безпеки (2012 р.) [36] i Военну стратепю (2012 р.) [32]. Слщ зазначити, що концепцп та стратеги нащонально'1 безпеки, як i попередш документи, базувалися на комплексному пiдxодi до безпеки i охоплювали оборону, зовшшню политику, економжу, навколишне середовище, енергетичну i шформацшну безпеку тощо. Змют цих документiв вщповщав принципам ООН, НАТО i 6С, членом яких вони е. Фор-муючи власну полiтику нацiонально'ï безпеки, краши Балтй' виходили з того, що нащональна безпека республш е складовою частиною неподшьно"1 полiтики безпеки НАТО та 6С, заснована на гаранпях безпеки, аналiзi загроз, стратепч-них цiлей та керiвниx принцишв дiяльностi, передбачених стратегiчними документами НАТО та 6С в сферi безпеки [36]. Особливiстю вказаних концепцш i стратегiй було прагнення окрiм вiйськовиx загроз виявити на раннш стада загрози невiйськового характеру, щоб уникнути ескалацп конфлiктiв та покра-щити вiдповiдну мiжвiдомчу спiвпрацю.
Попри грузино-росшський конфлiкт на рiвнi полпичного керiвництва держав у цей перюд iснувала еднiсть поглядiв в оцшщ геополiтично'ï ситуацй" в регiонi: вважалося, що прямi вiйськовi екзистенцiйнi загрози крашам Балтй" малоймовiрнi. Помилка в оцшщ ситуацй' пояснюеться тим, що в попередшх стратепчних концепцiяx Альянсу (1991, 1999 рр.) акцент робився на сприянш безпещ та стабшьносп шляхом партнерства та дiалогу, розширення НАТО, розвитку европейсько'1 iдентичностi у сферi безпеки та оборони та контролю над озброеннями. Ввдповвдно наголос робився на тому, що загроза велико!" вiйни в Gвропi практично зникла [10]. Разом з тим зазначалося, що можлива поява нових форм загроз (Естошя щлком виправдано наголошувала на небез-пещ шбер-загроз, а Литва акцентувала увагу на енергетичнш безпецi [21]), якi
в довгостроковш перспектив! можуть виявитися небезпечними. ВГропдшсть посилення позицш реваншистських сил в Росп розглядалося як менша загроза порГвняно з можливою змшою глобальних прюритетГв США (краши Балтй" хвилювалися з приводу здатност США продовжувати вщгравати активну роль в забезпеченш безпеки i оборони в бврош, зокрема, в регюш Балтшського моря; НАТО - залишатися ефективною вшськовою оргашзащею; бС - зменшити розрив вшськового потенщалу з США завдяки реалГзацп шщативи «розумна оборона» НАТО [27, с. 14]), стратепчними змшами в Швшчнш бврош i скоро-ченням витрат на оборону европейськими членами НАТО [11, с. 7].
МожливГсть появи в майбутньому нових ризиюв спонукало краши Балтй збГльшити сво! можливост щодо забезпечення територГально! оборони. Це засвщчило Гснування ввдмшностей мГж поточними офщшними твердженнями щодо вГдсутност територГальних загроз та сприйняття справжньо! загрози. Фшансова криза 2008 р. перешкодила збГльшенню витрат на безпеку та оборону европейськими крашами. Краши Балтй' залишаються одними з найбГльш слабких серед краш НАТО з точки зору обороноздатность Лише Естошя набли-жаеться до встановлених НАТО витрат на оборону 2 % ВВП, тодГ як ЛатвГя i Литва витрачають на оборону близько 1 % ВВП [27, с. 16; 22, с. 3].
В умовах становлення багатополярного свГту мкце i роль краш Заходу в формуванш глобальних вшськово-полггачних та економГчних процесГв зако-номГрно змшюеться, що не може не вплинути на рГвень безпеки держав-члешв НАТО i бС. Це пов'язано з низкою взаемообумовлених факторГв:
1. Ввдповщно до теорп гегемошстсько! стшкост (the Theory of Hegemonic Stability) стабГльний мГжнародний порядок забезпечуеться за наявност держа-ви-гегемона, готово! i здатно! взяти на себе провщну роль щодо таких «колек-тивних домовленостей», як: безпека (США як «постачальник послуг безпеки»), монетарна стшюсть (долар США як яюр бреттон-вудсько! системи), вГльний ринок (США як лщер вГльно!' торпвлГ) та мультилатералГзм (США як архГтек-тор шслявоенного лГберального мГжнародного порядку) [29; 18, c. 7].
2. РГвень розвитку трансатлантичних вщносин, зокрема форми i штенсив-шсть участ США в европейських справах, в сучасних умовах обумовлюються низкою факторГв. Так, важко передбачити, як будуть розвиватися економГчш вщносини мГж США та бС. Через полГтику президента Д. Трампа досягнення «нового стратепчного альянсу» мГж партнерами виглядае проблематичним. Брак фшансування оборонних бюджетГв протягом останшх десятилГть призвГв до того, що армп европейських краш - члешв НАТО виявилися не готовГ до нових геополГтичних реалГй. Жодна з европейських краш - члешв НАТО не вщповщае оборонним стандартам, встановленим ними самими. У цш ситуацп президент Д. Трамп, посилаючись на рГшення Уель^ького самГту НАТО (2014 р.), вимагае збГльшити витрати держав-членГв Альянсу на оборону до 2 % ВВП. 1ншим вирГ-шальним чинником забезпечення безпеки е вщносини з РосГею, яка намагаеться налаштувати трансатлантичних партнерГв один проти одного. Це може усклад-нити вГдносини мГж бС та США у майбутньому. РГвень сшвпращ бС та США
на глобальному piBHi в подальшому буде обумовлюватися також роллю Китаю на мiжнароднiй ареш, а також зменшенням впливу 6С на мiжнароднi справи, внаслщок чого вiсь США-6С може втратити свое значення в майбутньому.
3. 6С страждае ввд комбiнацГí криз, яю серйозно впливають на вщносини мiж державами-членами. Хоча не можна говорити про «екзистенщальну кризу», зрозумГло, що поеднання фiнансових та економiчних проблем, кризи бГжен-цiв, терористичних загроз, нестабшьносп вздовж кордонiв 6С та зростаючого евроскептицизму у низщ держав-членiв несе в собi безпрецедентний виклик для бвросоюзу [18, с. 10]. За цих умов краши Балтп не бачать в 6С надшного гаранта свое!" безпеки i оборони, зважаючи на те, що вщповщна полiтика 6С все ще знаходиться на етапi свого становлення.
4. Руйнащя однополярного свiту, зростання конкуренцй мiж великими державами сприяе зростанню потенцiалу нестабiльностi в свт i, зокрема, в бврош. Пашвне становище Заходу пiддаеться ерозп в глобалiзованому свiтi, а iншi свiтовi гравцi на чолi з крашами БР1К дедалi бiльше впливають на мiжнароднi вiдносини [18, с. 1-2].
Зважаючи на ситуащю, що склалася в свт, НАТО з початку кризи в Укра-lHi повернулося до колективно1 оборони як головно!" iдеï полiтики безпеки [39, с. 3].
Висновок. З метою збереження стабГльносп в репош Балтшського моря краши Балтп прагнуть посилити вшськово-полггичне спiвробiтництво в усiх критичних галузях з крашами Швшчного регюну бвропи та Польщею. Вщно-сини з Росiею будуються переважно в рамках мiжнародних угод, пiдписаних з РосГею 6С i НАТО. Однак стратепчного значення зберiгае двостороння сшвпраця з США, а також дiяльнiсть краш Балтй в НАТО та 6С. Крiм того, на Варшавському самiтi НАТО (2016 р.) ухвалено рГшення щодо розмiщення на територй польщг, Естонй, Латвй та Литви чотирьох батальйошв сил НАТО. Програма змщнення пгвнгчно-схгдного флангу Альянсу також включае ство-рення сил швидкого розгортання, ротацiю додатково!" американсько!" бригади у репош, складування американцями техшки i спорядження ще мГшмум для одше'1 бригади, зростання присутностг флоту союзнишв в Балтiйському морг, розмщення додаткових бойових лГтакГв на аеродромах регюну, придбання потужних засобГв ППО, зростання вшськових бюджетГв i оснащення технГкою армГй самих краш Балтй'.
References:
1. Viiskovo-tekhnichna polityka krain - chleniv NATO: orhanizatsiini aspekty spivrobitnytstva Ukrainy z Aliansom. (2005). V. P. Horbulin (Ed.). Kyiv: Yevroatlantykinform [in Ukrainian].
2. Voienna doktryna Ukrainy, zatverdzhena Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 24 veresnia 2015 r. № 555/2015. URL: https://www.president.gov.ua/ documents/5552015-19443 [in Ukrainian].
3. Yevropeiska ta yevroatlantychna intehratsiia Ukrainy: stan i perspektyvy. (2008). F. H. Vashchuk, I. V. Artomov (Eds.). Uzhhorod: Lira [in Ukrainian].
4. Zadorozhnyi, O.V. (2014). Mizhnarodne pravo v mizhderzhavnykh vidnosynakh Ukrainy i Rosiiskoi Federatsii 1991-2014. Kyiv: K.I.S. [in Ukrainian].
5. Ziniak, L.V. (2015). Mizhnarodno-pravovi zasady viiskovoho spivrobitnytstva Ukrainy. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
6. Lipkevych S.Ya. (2007). Istorychnyi dosvid vkhodzhennia kolyshnikh chleniv Orhanizatsii Varshavskoho Dohovoru ta derzhav Baltii do NATO (v konteksti perspektyv Ukrainy). Extended abstract of candidate's thesis. Lviv [in Ukrainian].
7. Panasiuk, V.V. (2010). Viiskovo-politychni aspekty intehratsii Ukrainy z NATO. Extended abstract of candidate's thesis. Lviv [in Ukrainian].
8. Pro vnesennia zmin do Konstytutsii Ukrainy (shchodo stratehichnoho kursu derzhavy na nabuttia povnopravnoho chlenstva Ukrainy v Yevropeiskomu Soiuzi ta v Orhanizatsii Pivnichnoatlantychnoho dohovoru): proekt Zakonu Ukrainy № 9037 vid 03.09.2018 r. URL: http:// w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=64531 [in Ukrainian].
9. Active Engagement, Modern Defence: Strategic Concept For the Defence and Security of The Members of the North Atlantic Treaty Organisation, Adopted by Heads of State and Government in Lisbon (2010). URL: https://www.nato.int/lisbon2010/strategic-concept-2010-eng.pdf.
10. Anthony Cragg. (1999). A new Strategic Concept for a new era. URL: https://www.nato.int/ docu/review/1999/9902-04.htm.
11. Bo Ljung, Tomas Malm^f, Karlis Neretnieks et al. [ed.] (2012). The Security and Defensibil-ity of the Baltic States A Comprehensive Analysis of a Security Complex in the Making. URL: http:// www.aff.a.se/balticum.pdf.
12. Regions and Powers: The Structure of International Security (2004). Ed. by Barry Buzan and Ole W^ver. Cambridge: Cambridge University Press.
13. Cooper, Robert quoted in Kaldor, Mary (2003). Global Civil Society. An answer to War, Oxford.
14. Council conclusions on the Review of the European Neighbourhood Policy, 20/04/2015. URL: http://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2015/04/ 20-council-conclusions-review-european-neighbourhood-policy
15. Defence and Security for the small : Perspectives from the Baltic States. (2013). By Raimonds Rublovskis, Dr. Margarita ^e^elgyte & Riina Kaljurand. Centre for Small State Studies Institute of International Affairs.
16. Drazen Smiljanic. (2016). Sustainability and national security URL: https://www.research-gate.net/publication/299489585/download.
17. EU-US Summit, Madrid, 3 December 1995: «the New Transatlantic Agenda and the Joint EU-US Action Plan». URL: http://www.statewatch.org/news/ 2008/aug/eu-usa-nta-1995.pdf.
18. Frans-Paul van der Putten, Jan Rood, Minke Meijnders. (2016). Great Powers and Global Stability Clingendael Monitor. URL: https://www.clingendael.org/ sites/default/files/pdfs/clingen-dael_monitor2016-great_powers_and_global_stability-eng_0.pdf.
19. G. John Ikenberry (2011). The Future of the Liberal World Order. Foreign Affairs, May/June, 56 - 68.
20. Grazina Miniotaite. (1999). The Security Policy of Lithuania and the «Integration Dilemma». Vilnius.
21. Lithuanian Energy Security. Annual Review 2013-2014. (2015). Kaunas: Vytautas Magnus University; Vilnius: Versus aureus, 2015.
22. Lucas, E. (2011). Loose Ends and Their Virtues. Or, a conceptual non-framework for Nordic-Baltic security cooperation. Nordic-Baltic Security in the 21st Century: The Regional Agenda and the Global Role (Atlantic Council).
23. Martynas Zapolskis. (2012). 1999 and 2010 NATO Strategic Concepts: A Comparative Analysis. Lithuanian Annual Strategic Review 2011-2012, Vilnius: Lithuanian Military Academy,. Vol.10: Is. 1. Jan 2013. 35-56. DOI: https://doi.org/10.2478/v10243-012-0012-5.
24. National Defence Strategy Estonia. URL: http://www.kaitseministeerium.ee/sites/default/ files/elfinder/article_files/national_defence_strategy.pdf.
25. National Security Concept of Estonia (2010). URL: https://www.eda. europa.eu/docs/default-source/documents/estonia---national-security-concept-of-estonia-2010.pdf .
26. National Security Strategy of the Republic of Lithuania, adopted on May 28, 2002. URL: http://www. kam.lt/EasyAdmin/sys/files/NSS.doc.
27. Raimonds Rublovskis, Dr. Margarita ^e^elgyte & Riina Kaljurand. Defence and Security for the Small: Perspectives from the Baltic States. URL: https://ams.hi.is/wp-content/uploads/old/ defence_and_security_-_layout3.pdf.
28. Report on state defence policy and armed forces development : Ministry of Defence of the Republic of Latvia, Riga. URL: stratobs.eu/docs/data/documents/files/136.pdf.
29. Robert Gilpin (1987). The political economy of international relations. Princeton N.J.: Princeton U. Pr.
30. S. Neil MacFarlane. (2012). Georgia: National Security Concept versus National Security. Tbilisi and University of Oxford.
31. The Military Strategy of the Republic of Lithuani (2004). URL: https://www.files.ethz.ch/ isn/15267/MilStrategyLT.pdf.
32. The Military Strategy of the Republic of Lithuania (2012). URL: kam.lt/download/32127/ the_military_strategy_
33. The National Security Concepts of the Baltic States' after their NATO and EU membership. URL: https://krigsvidenskab.dk/the-national-security-concepts-of-the-baltic-states-after-their-nato-and-eu-membership.
34. The National Security Concept of the Republic of Estonia (2004). URL: https://vm.ee/sites/ default/files/content-editors/web-static/256/MH_NSC_604.pdf
35. The National Security Concept of the Republic of Latvia (2005). URL: http://www.mod.gov. lv/~/media/AM/Par_aizsardzibas_nozari/Plani,%20koncepcijas/2005_nd_en.ashx.
36. The National Security Strategy Lithuania (2012). URL: https://www.bbn.gov.pl/ftp/dok/07/ LTU_National_Security_Strategy_2012.pdf
37. The Security and Defensibility of the Baltic States : A Comprehensive Analysis of a Security Complex in the Making (2012). Bo Ljung, Tomas Malm^f, Karlis Neretnieks and Mike Winnerstig [ed.] Avdelningen ^r informations- och aerosystem, Total^rsvarets forskningsinstitut (FOI).
38. The State Defence Concept (2012). URL: https://www.eda.europa.eu/ docs/default-source/ documents/latvia-state-defense-concept-2012-pdf.pdf.
39. The Strategic Foresight Analysis 2017 Report. URL: http://www.act. nato.int/images/stories/ media/doclibrary/171004_sfa_2017_report_hr.pdf.
40. Trine Flockhart. After the Strategic Concept Towards a NATO Version 3.0: Diis Reort 2011:06. URL: https://www.diis.dk/files/media/publications/ import/extra/rp2011-06-nato-after-strategic-concept_web.pdf.
Yakoviyk I. V., Doctor of Law, Full Professor of the Department of international law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : [email protected] ; Scopus Author ID: 57200072341 ; ORCID 0000-0002-8070-1645
Shestopal S. S., PhD in Law, Doctoral Student of the International Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : [email protected] ; Scopus Author ID: 57093961500 ; ORCID 0000-0002-8490-2006
Legal regulation of the Baltic States national security policy within the NATO'S Strategic concepts evolution framework
The formation and development of the policy of national security of the Baltic States from the moment of independence has been considered. The impossibility of using the Soviet model of security in the Baltic States was discovered primarily because of the radically different size of states, the nature of threats and resource potential, as well as its non-compliance with the security models in force in the EU and NATO.
Accession of the Baltic States to the EU and NATO changed the situation with ensuring national security in the Baltic States. Membership in NATO provided the countries of the region with access to collective defense, which they became part of. At the same time, the Baltic countries were forced to consider the problem of security in the context of providing international security, which at the beginning of the XXI century. is characterized by the expansion of asymmetric threats. This led to a radical change in the defensive concepts and concepts of national security in Estonia, Latvia and Lithuania in accordance with the principles of the UN, NATO and the EU. It is established that in the EU there is a difference in the vision of the nature and origin of security threats between Western European, Eastern European and Mediterranean countries. And even in the Baltic countries, the same threats can be in one country in the list of external threats, while in others - internal ones. The orientation of the Baltic States in the field of security in NATO, and not in the EU, is due in particular to the fact that the security problem in the Eastern Partnership region has not been adequately reflected in EU policy as a tool for its solution.
It has been established that a key political document reflecting the common vision of NATO's objectives is strategic concepts that directly affect the content and direction of national security policies of NATO member states. Each of the following Strategies aims to ensure a qualitative modernization of the Alliance, turning it into a multifunctional mechanism for responding to crises. The paper analyzes the evolution of the strategic concepts of the North Atlantic Treaty Organization from the end of the 1990s to the present time, as well as their influence on the development of the policy of national security and defense of the Baltic States. The emphasis is placed on the absence of the problem of maintaining state sovereignty in the conditions of the state's membership in NATO.
In order to maintain stability in the Baltic Sea region, the Baltic States seek to strengthen military-political cooperation in all critical sectors with the countries of the Northern region of Europe and Poland. Relations with Russia are mainly based on international treaties signed with Russia by the EU and NATO. Bilateral cooperation with the United States, as well as the activities of the Baltic States in NATO and the EU, remain of strategic importance to ensure their safety.
Keywords: national security; defense; strategic concepts; states overeignty; Baltic countries; NATO.
Hadiuwna do pedKomzii 15.11.2018 p.
