CC BY
34
О. П. Дзьобань, Ю. С. Разметаева // Проблеми фшософи права. — 2005. — Т. III. — № 1-2. — К.-Чершвщ : Рута, 2005. — С. 368-373. 6. Дзьобань, О. П. Проблеми безпеки у доп^ршй концепцп Томаса Гоббса: аксюло-гiчний аспект [Текст] / О. П. Дзьобань // Стратепчш прюритети. — 2008. — № 1 (6). — С. 161-167.
АКСИОЛОГИЧЕСКОЕ ИЗМЕРЕНИЕ ПРОБЛЕМЫ БЕЗОПАСНОСТИ (ОБРАЩАЯСЬ К ТОМАСУ ГОББСУ)
Дзебань А. П.
Посвящено философскому анализу разработки Томасом Гоббсом идеи обеспечения безопасности. Показано, что в своей политической теории Гоббс исходил из того, что для достижения безопасности необходим абсолютизм верховной государственной власти как ценность, причем основанный на нерушимых основаниях естественного закона.
Ключевые слова: безопасность, право, закон, суверен, власть, государство.
AKSYOLOGY MEASURING OF PROBLEM OF SAFETY (SPEAKING TO THOMAS GOBBS)
Dzeban A. P.
The article is devoted to the philosophical analysis of development of Gobbs of idea of providing safety. It is rotined that in the political theory Gobbs went out from that for achievement of safety absolutism of state sovereignty as value is needed, thus based on the inviolable grounds of natural law.
Key words: safety, right, law, power, state.
УДК 351.746.1(477)(075.8)
В. А. Мандрагеля, доктор фшософських наук, доцент
еВРОПЕЙСЬКА ПОЛ1ТИКА БЕЗПЕКИ I ОБОРОНИ (еПБО), НАТО, США: ТРИКУТНИК ПАРТНЕРСТВА ЧИ КОНКУРЕНЦП?
Проаналiзовано ключовi загрози европейсьюй безпещ: тероризм, розповсюджен-ня зброг масового ураження (ЗМУ), регюнальт конфлiкти, розпад держав, оргашзо-вана злочинтсть. Свропейська полтика безпеки i оборони порiвнюeться зi страте-гieю нащональног безпеки США, НАТО.
Ключовi слова: Свропейська полШика безпеки i оборони, стратегiя нащональног безпеки США, НАТО.
© Мандрагеля В. А., 2010
13
Актуальтсть проблеми. Геостратепчне положения Украши, юторичш, еконотчш, полiтичнi, культурно-релтйт та iншi зв'язки, базовi цшносп та ш-тереси орieнтують И на Свропу. Про це свщчать i полiтичнi решения часш неза-лежно! Украши. Ще 11 червня 1998 р. Указом Президента Украши було введено в дгю «Стратегию iнтеграцп Украши до Свропейського Союзу». У ст. 11. ухвале-ного 1 липня 2010 р. Закону Украши «Про засади виутрiшнъоl i зовшшньо! политики» наголошуеться на необхщносп «забезпечення штеграци Украши в евро-пейський полiтичний, економiчний, правовий простр з метою набуття членства в Свропейському Сокш». При цьому особливо щдкреслюеться, що «дотримання Укра!ною полтики позаблоковосп.. .означае... прiоритетнiстъ участi у вдоско-наленнi та розвитку европейсъко! системи колективно! безпеки» [1].
Проте процеси зародження i розвитку Свропейсъко! полгтики безпеки i оборони (СПБО), практична реал!защя завданъ, що постали перед европей-съкою стльнотою у забезпечент мiжнародноl i регюнальнох стабiлъностi достатнъо складт й суперечливi. Про це свщчать труднощ^ яю спостер^а-ються в координацп зусилъ европейсъких кра!н у rалузi безпеки та оборони, вщсутшсть единих шдход1в щодо розумшня найбiлъших загроз, небезпек, ризиюв та виклиюв сучасного свгту. Вони вимагають Грунтовного аналiзу з метою визначення можливо1 траекторп подальшого спiвробiтництва Украши з СС у роз6удов1 континентальное' системи колективно1 безпеки.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. З наукових праць загального плану слщ вщзначити роботи, виконанi в Шституп безпекових дослщжень Свропейського Союзу (Париж, Франщя), Асощацп европейських дослiдженъ РАН (Москва, РФ), Нацюнальному шституп стратеriчних дослщжень, Нацюнальному шституп проблем мiжиародноl безпеки, Шституп проблем на-цюнально1 безпеки (Ки1в, автори — С. Бажанов, О. Бодрук, В. Бруз, I. Василенко, О. Власюк, В. Горбулш, Д. Грев!, О. Задохш, I. 1ванов, Д. Кеохейн, Б. Косевцов, Г. Костенко, О. Панарш, Г. Перепелиця, Г. Ситник, В. Смолянюк, М. Требiн, Д. Хелл^ П. Циганков та ш.).
Вивченню р1зних проблем розвитку краш европейського реriону, в тому числ1 штеграци, безпеки, 1'х rеополiтичноrо та полгтичного аспектiв присвя-тили свою наукову д1яльшсть низка авторiв: О. Аляев, Ю. Борко О. Бурсов, Л. Воробйова, А. Гальчинський, О. Гончаренко, К. Грищенко, В. Дергачов, Т. Закаурцева, Т. Зонова, I. Кузьмш, О. Литвиненко, О. Маначинський, I. Хра-бан, В. Чи, В. Шахов, А. Щевцова. Питання нацюнально1 та мiжиародноl безпеки вивчали i фахiвцi кра1н СНД, таю, як К. Гаджев, М. Дзлieв, Г. Дробот, О. Дугш, В. Маншов, О. Матвieва, А. Мовсесян, Н. Набieв, Н. Нартов, С. Рогов, С. Сумбаев, Б. Топорнш, А. Уткш, О. Червяков, Т. Шаклеша та ш
Концептуалънi засади мiжнародноl безпеки дослiджувалися у роботах зарубiжних авторiв, зокрема Р.Арона, З. Бжезинського, Д. Болдуша, К. Дойча, Е. Карра, Е. Картера, Г. Кларка, Дж. Кеннана, Р. Кеохейна, Г. Юссинджера, С. Хоффмана, Х. Маккшдера, Е. Менсфiлъда, М. Михалки, Д. Мштраш,
Г. Моргентау, Дж. Ная, Р. Шбура, У. Перр^ Дж. Розенау, Дж. Снайдера, Дж. Стейнбруннера, Л. Сона, К. Уолтца, М. Хааса та ш.
Формулювання цтей. Дослщження перспектив розбудови европейсько! системи колективно! безпеки е вкрай необхщним з огляду на надзвичайно потужнi процеси глобатзацп, що вiдбуваються на континент^ а також наяв-нiсть низки суттевих етнорелiгiйних суперечностей, полiтичних конфлжпв, невирiшених питань.
Виклад основного MamepiaMy. Свропейську Полiтику Безпеки i Оборони (European Security and Defence Policy — ESDP) було започатковано на франко-британському самiтi в Сант-Мало у грудт 1998 р. Майже вiдразу стосовно ll кiнцевоi мети, механiзмiв реалiзацii тощо розгорнулася палка полемжа, яка викликала низку непорозумшь на обох боках Атлантики.
Основт дебати Грунтувалися на декiлькох припущеннях: СПБО означало кiнець СС як цившьно! структури [2]; дорiвнюе створенню «европейсько! армп»[3]; свщчить про намагання «падрвати» НАТО [4].
Для нас винятковий iнтерес становить позицiя американських експерпв, оскiльки протягом холодно! вшни саме вони виступали основним гарантом безпеки европейщв i звикли вважати себе лщером Пiвнiчноатлантичного альянсу. Американцям особливо незручно було звикати до цих новацш через декшька причин: по-перше, СС не е нащональною державою, а вiдповiдно до традицш мiжнародних вiдносин, принаймнi вiд 1648 р., лише держава ошку-еться питаниями безпеки i оборони; по-друге, США упродовж понад 40 роюв зробили дуже багато для безпеки европейщв i часто брали участь у сшльних военних дiях, отже, необхщно було звикнути до думки, згщно з якою евро-пейщ намагаються дiяти автономно; по-трете, поколшня американських теоретиков було виховане у дум реалiзму i мало звичку всi змiни в силових вщ-носинах у свiтi бачити в поняттях балансу влади, перекладання вiдповiдаль-ностi на iнших i подiбних традицiйних форм дiяльностi великих держав. Тобто, СПБО роздiлила Америку так само, як Свропу роздшила американська полiтика безпеки на зламi тисячолiть [5]. Свропейцi вiдчули змши у тради-цiйнiй реакцii американсько! полiтики з приходом до влади адмшютрацп Дж. Буша-молодшого. Полiтика односторонносп i превентивностi викликала певний супротив у багатьох союзних крахнах, насамперед Францп та Нiмеч-чини. I найпомггшшим це стало пiд час вшни в 1раку 2003 р.
Отже, СПБО може розглядатися як певна вщповщь на агресивну политику США, проте це далеко не так. Коршня проблеми можна знайти у 1980-х роках i навiть ранiше [6]. Однак переважна бiльшiсть фахiвцiв уважають СПБО реакщею европейцiв на гегемонiстичну позицгю США, певний, нехай i слаб-кий, але вияв балансу влади [7]. Р. Пейп зараховуе його до «м'якого балансу», тобто дiй, що непрямо кидають виклик перевагам США i мають завдання використати невiйськовi iнструменти з метою затримати, перешкодити та пiдiрвати агресивну однобiчну военну полiтику США [8]. С. Волт також по-
годжуеться з тим, що СПБО е виявом «м'якого балансування», але зумовлюе цю полiтику не антиамерикашзмом, а бажанням европейцiв додержуватися власного курсу у свгговш полiтицi, досягти меншо! залежностi вiд США та захистити власш iнтереси [9].
Однак аналiз офiцiйних документiв переконуе в шшому. Так, у декларацп (Сант-Мало) наголошуеться, що головною метою СПБО е внесок у житте-здатшсть модернiзованого Альянсу. Декларацiя СС — НАТО стосовно СПБО, прийнята в грудш 2002 р., щдкреслюе, що европейщ повиннi вiдiгравати бiльш значну роль у забезпеченнi життездатностi Альянсу та дiяльностi з управлш-ня кризами. Дл двох органiзацiй мають бути взаемно посилюючими [10].
Стратеоя Свропейсько! безпеки вiд грудня 2003 р. йде ще далi: «США вдаграють вирiшальну роль у европейськш штеграцп i европейськш безпецi, особливо завдяки НАТО. Зак!нчення холодно! вшни залишало США на до-мшантнш позици як военного актора. Однак жодна кра!на не в змозi впоратись iз сучасними складними проблемами наодинщ» [11].
Аналiз науково! лтератури та реальних процесгв у Сврот свщчить про те, що можна видiлити щонайменше п'ять причин появи СПБО, зокрема: пiсля холодно! вшни Свропа втратила стратепчне значения для США, унаслщок чого Вашингтон став придшяти менше уваги европейськш безпещ; щд час 6Гполяр-ного протистояння i вщразу ж тсля його зак^нчення США неодноразово закликали европейцев до бiльшо! вщповщальносп за забезпечення регионально! безпеки [12]; новий свгговий порядок, оголошений у 1990 р. Дж. Бушем-старшим, поставив щд питання старi правила Вестфальсько! системи. Гуманiтарнi штер-венци в Курдистанi (1991 р.), Босни (1992 р.), Сомалi (1993 р.), Сьера-Леоне (1997 р.), Косово (1999 р.) тдштовхнули прем'ер-мшстра Велико! Британп Т. Блера у квiтнi 1999 р. проголосити «доктрину мiжиародно! стльноти»; поява пiсля Друго! свiтово! вшни сери збройних конфлiктiв на теренах Свропи. Особливо неприемним для европейцев виявився конфликт у Косово (1999 р.), з яким вони не змогли впоратися власними силами; започаткування СПБО збiглося з надзвичайною динамiкою розвитку СС, який припиняв бути лише «ринком» i почав набувати рис нового типу полтичного актора на свгговш арет [13].
Найважливiшим документом щодо розвитку СПБО на початку ХХ1 ст. ви-явилася ухвалена у грудш 2003 р. Свропейська стратеоя Безпеки (ССБ). С. Бюкоп у 2005 р. оприлюднив перший розгорнутий аналiз цього документа [14]. Насамперед слад звернути увагу на визначення поняття «всебiчна безпека» (comprehensive security), яке повертае нас до Заключного Гельсiнського Акта та штенсивно! дискуси стосовно нового визначення безпеки в 1990-х роках [15].
Концепщя безпеки адресована захисту основних прав людини та фунда-ментальних свобод, економiчнiй та еколоочнш коопераци, миру та стабшь-ностг У нш зазначено, що безпека мае багатомiрний характер i потребуе не тшьки полгтчних та дипломатичних зусиль, а й аналiзу економiчних проблем, питань конкуренцп, порушення прав людини тощо. 16
Значне мюце в ССБ посщае концепщя глобальних суспiльних благ, що виникла з дебатiв в ООН ^зична безпека та стабiльнiсть, легальшсть, вщ-критий економiчний порядок, загальш блага — здоров'я, благополуччя, чисте довюлля).
М. Калдор (Mary Kaldor), координатор спецiального документа СС з пи-тань безпеки людини, у додатку до ССБ видiлила три елементи.
1. Ом принцишв для операцш у ситуацii надзвичайно! небезпеки: верховенство прав людини, прозора полгтична влада, багатостороннiсть, пiдхiд знизу до верху, регюнальний фокус, використання законних шструменттв та пропорцiйне використання сили. Особливо пщкреслюеться важливiсть кому -шкацш, консультацiй, дiалогу i партнерства з мiсцевим населенням для по-лiпшения раннього запобiгания, збирання розвiдувальних даних, мобМзацп мюцево! тдтримки, виконання завдань i стабiльностi.
2. «Сили вщповда людськш безпецi» (Human Security Response Force) складаються з 15 тис. омб, з яких щонайменше третина мають бути цившь-ними (полiцiя, монiторинг за додержанням прав людини, фахiвцi з розвитку та гуманiтарних проблем). Вони повинш набиратися з кращих вiйськових i цивiльного персоналу, а держави - члени СС — пропонувати «Добров^ну службу людсько! безпеки» (Human Security Volunteer Service).
3. Повинш бути визначеш новi меж законодавства для ухвалення ршен-ня стосовно штервенцп та проведення сухопутно! операцii. Вони мають ураховувати законодавство держав-хазя!в, законодавство кра!н, що беруть участь у проведенш операцiй, мiжиародне кримiнальне право, право мiжна-родних людських прав та м1жнародне гуманiтарне право [16].
Як слушно пiдкреслив Р. Вгтман, аналiтики оцiнювали ССБ, переважно вщштовхуючись в1д власно! iнтелектуальноi традицii (реалюти, прагматики, гуманiсти). Але найголовнiше — це якють цiлiсноi картини принцишв, яю лежать в ii основа Документ був приречений стати компромюом мiж рiзними культурами i тдходами кра!н СС.
На вiдмiну вщ американських аналогiв (Стратегii Нацiональноi Безпеки, 2002 та 2010 роюв) у ньому значно бiльше уваги придшено джерелам, що спричиняють зубожiния i глобальнi страждання.
Дещо iнакше прюритезоваш п'ять найнебезпечнiших загроз: тероризм, зброя масового ураження, краlни-iзгоl, органiзована злочиншсть та регiональ-нi конфлiкти.
Свропейська стратегiя вiдрiзияеться в1д американсько! i фокусуванням на складнiсть i комплексшсть причин, що пiдживлюють сучасний м1жнародний тероризм, де насамперед в1дзначаеться дестабМзуючий ефект регiональних конфлiктiв на кшталт Кашмiру, Великих Озер та Корейського швострова, кожен з яких мае значш взаемовпливи з тероризмом, зброею масового ураження, процесами занепаду держав, зростанням мiжнародноi злочинностi.
Стратепчш цМ документа засноваш на двох стовпах: побудовi безпеки в европейському регiонi i створеннi життездатного нового свiтового порядку. Вони також передбачають проведения всебiчно! «политики сусщства», ство-рення кола друзiв вщ Кавказу до Балкан i навколо Середземномор'я. Недивно, що в американських документах так! завдання не постають. Слiд також на-голосити на тому, що у европейському документ! е категоричне посилання на необхвдшсть суворого додержання i розвитку м!жнародного закону та визнан-ня ООН головним джерелом мiжиародно! легiтимностi.
Треба щдкреслити, що у розвитку СПБО вщбулося три хвил реформ. Спо-чатку фокус уваги (упродовж 2003-2005 роюв) було спрямовано на розвиток всебiчного антикризового управлiння (crisis management). У 2006-2008 роках головш зусилля концентрувалися на полiпшеннi структур та змщнент можли-востей антикризового управлшня. З середини 2008 р. вщтчаеться iиша теиденцiя: спроба пристосувати СПБО до 6!льш широкого политичного контексту, бшьш тюно зв'язати iерархiчиу структуру !з Загальною Зовшшньою Политикою та Политикою Безпеки (CFSP), шструментами та ресурсами Свропейсько! Комюи [18].
Висновки. Отже, тсля трьох хвиль реформ СПБО спрямовано на спро-можтсть виконання п'яти ключових функцш: можливосп досягати загальних полптичних i стратепчних прiоритетiв; розвиток концептуальних рамок антикризового менеджменту GC; збирання адекватно! шформацп i проведення стльного аналiзу стосовно небезпек, загроз, ризиюв i виклиюв; прискорено-го розвитку i полипшення вшськових, цившьних та фшансових ресурсiв GC; проведення ефективних операцш з подолання криз.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Украши ввд 1.07.2010 р. «Про засади внутршньо! i зовшшньо! политики»
[Текст] — [Електронний ресурс]. Режим доступу 8 жовтня 2010. — http://zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2411-17
2. Smith, K. The End of Civilian Power EU: A Welcome Demise or Caused for Concern?
[Text] / K. Smith // The International Spectator. — 2000. — Vol. XXXV. — № 2. — April-June. — P. 23-39; Manners, I. Normative Power Europe : A Contradiction in Terms? [Text] / I. Manners // Journal of Common Market Studies. — June 2002. — Vol. 40. — № 2. — P. 235-258.
3. Salmon, T. Toward a European Army: a military power in the making? [Text] / T. Salmon,
A. Shepherd. — Boulder, Co. : Lynne Rienner Publishers, 2003. — P. 123-124.
4. Weston, J.. Foreign and Defence Policy. In New Europe Seminar on The Future of the
European Union [Text] / J. Weston,- L. : New Europe Research Trust, 2001. — P. 235.
5. Hamilton, D. American Views of European Security and Defence Policy. [Text] /
D. Hamilton; Brimmer E. In The EU's search for a strategic role : ESDP and its strategic implications for Transatlantic Relations. — Washington : Center for Transatlantic Relations, 2002. — P. 19.
6. Howorth, J. European Integration and Defence: the Ultimate Challenge? [Text] / J. Ho-
worth — Paris : WEU-ISS, 2003. — Chaillot Paper № 43. — P. 1-30.
7. Posen, B. ESDP and the Structure of World Power [Text] / B. Posen // The International
Spectator. — 2004. — Vol. XXXIX. — P. 17.
8. Pape, R. Soft Balancing Against the United States [Text] / R. Pape // International Secu-
rity. — 2005. — № 1 (30). — Summer. — P. 10.
9. Walt, S. Taming American Power: The Global Response to US Primacy [Text] / S. Walt —
N.Y. : Norton, 2005. — P. 129.
10. Haine, J. From Laeken to Copenhagen: European Defence: Core Documents 3 [Text] / J. Haine. — Paris : European Union Institute for Security Studies, 2003. — Chaillot Paper — №. 57. — P. 178.
11. European Security Strategy [Text]. — 2003. — P. 3. — [Електронний ресурс]. Режим доступу 10 жовтня 2010. http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cmsUpload/ 031208ESSIIRU.pdf
12. Sloan, S. The United States and European Defence [Text] / S. Sloan — Paris : WEU, 2000. — Chaillot Paper 39. — P. 5.
13. McCormick J. The European Superpower [Text] / J. McCormick — L. : Palgrave, 2006. — P. 10.
14. Biscop, S. The European Security Strategy: A Global Agenda for Positive Power [Text] / S. Biscop — Aldershot : Ashgate, 2005. — P. 1-34.
15. Kirchner, E. The New Security Threats in Europe: Theory and Evidence [Text] / E. Kirchner, I. Sperling // European Foreign Affairs Review. — 2002. — № 4 (7). — P. 23-42.
16. Kaldor M. A Human Security Doctrine for Europe [Text] / M. Kaldor, M. Glasius- London : Routledge, 2006.
17. Whitman R. Road Map for a Route March? Decivilianizing through the EU's security strategy [Text] / R. Whitman // European ForeignAffairs Review. — 2006. — № 11. — P. 11-15.
18. European Security and Defence Policy. The first 10 Years (1999-2009) [Text] / Eds. Giovanni Grevi, Damien Helly and Daniel Keohane. — Paris, The European Union for Security Studies, 2009. — P. 22.
ЕВРОПЕЙСКАЯ ПОЛИТИКА БЕЗОПАСНОСТИ И ОБОРОНЫ (ЕПБО), НАТО, США: ТРЕУГОЛЬНИК ПАРТНЕРСТВА ИЛИ КОНКУРЕНЦИИ
Мандрагеля В. А.
Проанализированы ключевые угрозы европейской безопасности: терроризм, распространение оружия массового уничтожения (ОМУ), региональные конфликты, распад государств и организованная преступность. Европейская политика безопасности и обороны (ЕПБО) сравнивается со стратегией национальной безопасности США и НАТО.
Ключевые слова: Европейская политика безопасности и обороны, стратегия национальной безопасности США, НАТО.
THE EUROPEAN SECURITY AND DEFENCE POLICY, NATO, USA: TRIANGLE OF PARTNERSHIP OR COMPETITION?
Mandragelya V. A.
The author has analyzed the European security strategy, which outlined five key threats to European security: terrorism; the proliferation of WMD; regional conflicts; state failure;
and organized crime. The European Security and Defence Policy compared with National Security Strategy of USA and NATO.
Key words: The European Security and Defence Policy, the National Security Strategy of USA, NATO.
УДК 378+130
О. Ю. Панф1лов, доктор фшософських наук, доцент, О. О. Савченко, кандидат фшософських наук
ВИЩА ОСВ1ТА ЯК ЧИННИК СОЦИАЛЬНО! ДИНАМ1КИ
Розглянуто особливост1 функцiонування вищо! освШи i, на основi аналiзу при-таманних освiтi зв 'язтв та вiдносин, зроблено спробу з 'ясувати вплив освти на природу нерiвностi, осктьки освта постае одним з ключових чиннитв, що лежать в основi систем сощальноI стратифтаци i е одтею з причин сощального розшару-вання та нерiвностi.
Ключов1 слова: освШа, сощальна нерiвнiсть, сощальна стратифжащя, сощаль-на мобтьтсть.
Актуальтсть проблеми. Кардинальт сощальт та економiчнi змши, перехщ до демократичних норм та вщносин виявили тенденщю соцiальноl диференщацп сустльства, що постшно поглиблюеться. Такий процес не може не супроводжуватися виникненням неоднозначних, суперечливих тенденцш, як на р1зних сощальних рГвнях, так i усередит р1зних сощальних структур та шститупв.
Система вищо1 професшно! освгти за цих умов розглядаеться не т1льки як нацiоналъний шститут, що вiдбиваe вс1 характеристики сучасного сустльства, а й як реальна сила, що мае потенщал конструктивного сприяння про-цесу подолання сощально! нерiвностi.
Однак рiвенъ освгти та доступшсть вищо! освгти самi по соб1 не гаранту-ють сощально1 рГвностг Сьогодт унiверситетсъкий диплом в Укра1ш, як Г у багатьох крашах Заходу, не е сощальним «л1фтом», що дозволяе його вижи-вання. З другого боку, тдвищення доступност вищо1 школи веде не тшьки до соцГальнох штеграцп, а й до сощального конфл1кту, особливо в умовах не-вщповщностГ зв'язкгв м1ж статусними характеристиками та р1внем доходу.
Теор1я соцГально! стратифтаци також ураховуе чисельт структурт об-меження, якг перешкоджають одержанню якюно! вищо! освгти та досягненню
20 © Панфглов О. Ю., Савченко О. О., 2010
