CC BY
24
bined streams is volumes present and the future of incomes of company, and it is arrived at the increase of Bmopry, growth of norm of income and increase of profitability of equity. Keywords: action, stock market, market price of action.
УДК336.748.12:330.342.2 (4) Доц. В.М. БЫик, канд. екон. наук;
астр. Н.Б. Думич - Львiвська КА
ОСОБЛИВОСТ1 ШФЛЯЦШНОГО ПРОЦЕСУ В УКРА1Н1 ТА КРА1НАХ БАЛТ11: ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З
Дослщжено шфляцшний процес, розглянуто макроекономiчнi перетворення (шфлящя) у перехщнш економщ Украши. Проблема подолання шфляцп iснуe в ба-гатьох крашах, а особливо в державах з перехщною економшою. Встановлено, що краши з перехщною економшою, а саме новi члени €С, успiшно здiйснювали сво'1 стабшзацшш програми. Кожна краша використовувала самостшно обрану страте-гiю, яка найефектившше вирiшуe проблеми, що постали перед нею, але ус досягли стльно'1 мети - економiчного зростання.
Ключов1 слова: обмшний курс, фiскальна полынка, таргетування шфляцп, ш-фляцiйнi очшування, вiдсоткова ставка, монетарна полiтика, пропозищя грошей, ш-декс споживчих цш, пiдтримка цiн.
Постановка проблеми. Подолання шфляцп е одшею з найважливь ших проблем перехщних економш. Хоча шфляцшний процес мае багато сш-льних ознак у крашах з перехщною економжою, але у кожнш з них вш проть кав по-р1зному. Цей процес багато в чому залежав вщ ринкових реформ, як проводилися у певнш держав! з перехщною економжою [5, с. 8-10].
Мета дослвдження полягае у розгляд1 проблеми iнфляцii у перехщ-них економшах Украши, Латвп, Литви та Естонп. Такий виб1р обгрунто-вуеться близьюстю трансформацшних змш у цих державах, а також високим ступенем розвитку економж цих краш, що дало змогу 1'м приеднатися до ев-ропейських держав з ринковою економжою. Краши - нов1 члени вС вико-ристовували найефектившш1 методи подолання шфляцп \ здшснювали вива-жену макроеконом1чну, \ зокрема монетарну полггику.
Виклад основного матерiалу. У Естонп та Латвп е сприятлив1 чинни-ки економ1чного зростання. Системи обмшного курсу цих краш вщр1зняють-ся: Естошя \ Латв1я практикують фшсованш обмшний курс. Схильними до шфляцп е Литва, Латв1я та Естошя. Джерелом шфляцшно!" шерцп у перших двох крашах може стати нестабшьшсть обмшного курсу, а в Естонп вщбува-лося збшьшення сукупного попиту за рахунок монетизацп значного припли-ву кашталу.
На початку ринкових перетворень в економщ Естонп, Лшш та Латвп спостер1галися: висока шфлящя, скорочення виробництва, макроеконом1чна нестабшьшсть \ незбалансовашсть плат1жного балансу. Велик проблеми перед крашою постали шсля роз1рвання торговельних зв'язюв з республжами колишнього СРСР { переходу до свггових щн на нафту { газ. Вщбувся спад реальних доход1в на 20-30 %. У 1991-1992 рр. вщбувся процес л1берал1зацп щн та офщшно прийнято принципи вшьно!" торпвл1 [6, с. 80-84].
У Естонп використовували систему "валютного правлшня" (за яко!" Банк Естонп випускае нащональну валюту, обсяги яко!" повшстю забезпечеш
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.2
золотим запасом i резервами в конвертованш валют^ [1, с. 99]. У 1992 р. ес-тонський уряд ввiв власну нацiональну валюту - крону, i штучно шдтриму-вав 11 вартiсть на рiвнi 1/8 вщ шмецько! марки, дозволивши 11 додатковий ви-пуск тiльки за умови повного покриття твердими резервами банювсько! ва-люти [7, с. 108-109].
Литва першою серед кра1н Балтп оголосила про встановлення неза-лежност в березнi 1990 р., а вже у квггш запровадила нову валюту, паралель-ну рублю. Литва почала використовувати купони як едину валюту 1 жовтня 1992 р., але не змогла зменшити шфлящю, i тому змушена була вщкласти впровадження лiта до червня 1993 р., яке було здшснено завдяки проведенню жорстко! монетарно! полiтики [2, с. 109-110, 115].
З моменту здобуття незалежност кра!ни Балти здшснили iстотний прогрес у розвитку ринково! економiки. Маже 50 % державно! власност було приватизовано, узгоджена взаемодiя монетарно! та фюкально! полiтики дала змогу зменшити шфлящю. У 2002 р. уряд змшив прив'язку лга з долара до евро, що допомогло крашам пiдготуватися до вступу у Свропейський моне-тарний союз [15].
У перюд 1990-2000 р. Естошя, Литва та Латвiя домоглися помггних успiхiв у стабшзаци економжи. Процес стабшзаци у цих крашах мав такi спiльнi риси: стабшзащя обмiнного курсу; швидкий спад високо! шфляци; стрiмке скорочення державного дефщиту; припинення швидкого зростання грошово! маси [4, с. 40-43].
Отже, шфляцшний процес у дослщжуваних крашах з перехщною еко-номiкою проходив по рiзному, залежно вiд макроекономiчноl ситуаци кожно! з краш. Незважаючи на певш труднощi, пов,язанi з бюджетним дефiцитом, зовнiшньоторговельним оборотом, лiбералiзацiею щн та iншими макроеконо-мiчними проблемами, краши цього регiону досягли значних успiхiв у цьому процесi. Саме тому доцшьно використовувати досвiд цих держав, оскшьки Украша на початковому еташ ринкових перетворень мала макроекономiчну ситуацiю, подiбну до ситуаци у дослщжуваних крашах, але не використала у повному обсязi сво!х можливостей. Отож, на сучасному етапi розвитку рин-ково! економiки нашо! держави, можна використовувати досвщ цих краш не тiльки в Укра1ш, але й в шших державах з перехщною економiкою.
Ситуацiя в Укра!ш, напередоднi грошово! реформи, кардинально вщ-рiзнялася вiд ситуаци в Естони, яка пережила високу гiперiнфляцiю, i була подiбною до ситуаци в Латви та Литвi. Тому характер реформи i методи и проведення вiдрiзняються вiд грошових реформ у першш групi краш i зб^а-ються з реформами, якi здшснювала iнша група держав [3, с. 12-20].
Шсля вiдновлення незалежностi у 1991 р. в Укршт було прийнято курс на подолання вщставання вщ економiчно розвинених краш i входження в европейськi iнтеграцiйнi об'еднання. Проте жодно! з декларованих цшей не було досягнуто передовсiм через хибно обрану стратегш поступово! тран-сформаци економiки та помилки у ре^заци грошово-кредитно! полiтики в Укршш у 1992-1994 рр.
Попри очевидний успiх радикальних програм реформування економь ки, реалiзованих у 1990-1992 рр. у крашах Балтй, Украша надала перевагу
поступовому реформуванню. Передбачалося, що такий поступовий, м'який пiдхiд вiд адмшютративно-командно! до ринково! економiки забезпечить мь нiмiзацiю економiчних i соцiальних витрат перехiдного перюду (стрiмкий спад виробництва, зростання безроб^я, зниження життевого рiвня населен-ня). Проте практика поступових реформ засв^ила, що вщмова вiд застосу-вання методу "шоково! терапй" була помилкою [13, с. 20-24]. Щодо полггики змiцнення курсу нацiонально! грошово! одинищ, то посилення курсу гривнi е неминучим антшнфляцшним заходом, що сприяе оздоровленню нащонально! економiки i припиненню спекуляцш на валютному ринку. Основа змщнення гривнi виникла у 2002-2003 рр., а протягом 2002-2005 рр. долар в Укра!ш знещнювався, особливо у 2004 р. (на 11,4 %) [12, с. 5].
Посилення гривш сприяе зменшенню зростання оптових та роздрiб-них щн, здешевленню iмпорту [9, с. 8], а також формуванню у суспiльствi ан-тидевальвацiйних очiкувань, зростанню попиту на гривню [13, с. 8]. У перюд 2001-2006 рр. сформувалася певна динамжа обмiнного курсу гривнi (деваль-вацiя на 138 % у 1998-2000 рр., i посилення у 2001-2006 рр.) [9, с. 8]. У 2007 р. спостерйалася решфлящя (вщновлення процесу прискорення шфляци), яка замiнила дезiнфляцiйний тренд 2001-2002 рр., у 2006-2007 рр. шфля-щя демонструвала ознаки галопуючо! [10, с. 7].
Тривала прив'язка гривш щодо долара призвела до девальвацй реального обмшного курсу гривш. Саме тому стимулятивна курсова полггика щодо шфляци передбачала поступове змщнення нащонально! валюти вщповщ-но до ди певних чинникiв: позитивного торговельного сальдо, припливу в кра!ну швестицш, сприятливих зовнiшнiм умовам торпвл^ пiдвищенню ефе-ктивностi використання ресуршв [8, с. 14-18]; збалансованому державному бюджету; ефективнш полiтицi iнтервенцiй та грошово-кредитнш полiтицi НБУ. У перюд 2001-2003 рр. номшальний курс гривш шдвищився на 1,93 %.
Характерною ознакою укра!нсько! економiки е !! iстотна доларизацiя, основними причинами яко! е брак довiри до гривш через багаторiчну високу iнфляцiю та шфляцшш очiкування. 1стотний вплив на збшьшення валютних активiв мають валютш перекази громадян Укра!ни, якi працюють за кордоном, яю за рж становлять 20 млрд дол. У 2006 р. рiвень доларизаци стрiмко зростав [14, с. 40-48].
Для досягнення будь-якою економжою стабшьного зростання у дов-готермiновому перiодi за низько! та стабiльно! шфляци потрiбнi такi переду-мови: розумшня суспiльством того, що за низьку та стабшьну iнфляцiю повинен вщповщати банк i уряд; центральний банк не повинен пiдтримувати дп уряду, якщо вони суперечать досягненню стратепчно! цiлi монетарно! полi-тики; вщкритють i прозорiсть монетарно! пол^ики центрального банку е ключовим прюритетом досягнення його цiлей [11, с. 20-23].
Висновки. Отже, можна зробити висновок, що кра!ни з перехщною економiкою, а саме новi члени СС, успiшно здiйснювали сво! стабшзацшш програми. Кожна кра!на використовувала самостшно обрану стратегiю, яка б найефектившше вирiшувала проблеми, що постали перед кра!ною, але усi кра!ни досягли спшьно! мети - економiчного зростання. Досвщ цих кра!н мо-же використовуватися в шших перехщних економжах, якi намагаються до-
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.2
сягти подiбного ycnixy у сво!х крашах. Зокрема, досвщ таргетування шфляцп чи використання валютно! ради можуть використовувати краши з перехщною економжою, як ще не використовували чи тшьки намагаються впрова-джувати такi стратеги монетарно! полiтики.
Л1тература
1. Базилевич В. Макроекономша : пщручник / за ред. В. Д. Базилевича. - К. : Вид-во "Знания". - 2004. - 852 с.
2. Бредова В. Экономика стран Восточной Европы в 1993-1994 гг. // Международная экономика и международные отношения. - 1995. - № 2. - С. 112-119.
3. Гребеиик Н. Основы в1хи у формуванн та проведены грошово-кредитно! (монетарной) поттики в Укра1ш // Вюник НБУ. - 2007. - № 5. - С. 12-20.
4. Заррии П. Английская классическая буржуазная политическая экономия. - М. : Изд-во "Соцэкиз", 1958. - 142 с.
5. Каштр Р. Фшансово-економ1чш передумови та окрем1 проблеми монетарно! штег-рацп нових члешв GC // Економша Украши. - 2004. - № 1. - С. 64-69.
6. Кориаи Я. Устойчивый рост как важнейший приоритет // Вопросы экономики. -1996. - № 10. - С. 26-37.
7. Коровицька Н. Сравнительный опит общественных преобразований постсоциалистических стран // СОЦИС. - 2002. - № 5. - С. 12-20.
8. Крючкова I. Макроеконом1чш наслщки змщнення гривш // Вюник НБУ. - 2005. - № 5. - С. 14-18.
9. Литвицький В. Економ1чний спад чи гальмування зростання? // Урядовий кур'ер. -2005. - № 202. - С. 8.
10. Литвицький В. 1нфляцшне л1то - 2006: погода пом1рна // Урядовий кур'ер. - 2006. -№ 169. - С. 7.
11. Петрик О. Якою мае бути стратепчна цшь монетарно! пол1тики? // Вюник НБУ. -2004. - № 1. - С. 20-23.
12. Самсоиеико Л. Антшнфляцшш штервенцп досягли мети // Урядовий кур'ер. - 2005. - № 89. - С. 8.
13. Сккос С. Ринков1 перетворення та особливосп макроеконом1чно'! стабшзацп в УкраИт та Польщ1 // Вюник НБУ. - 2005. - № 9. - С. 20 -24.
14. Скрипиик А. Вплив валютно-курсово! пол1тики на шфляцшш процеси в Укра!ш / А. Скрипник, Г. Варваренко // Вюник НБУ. - 2007. - № 1. - С. 40-48.
15. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.Praguemonitor.com.
Билык В.М., Думич Н.Б. Особенности инфляционного процесса в Украине и странах Балтии: сравнительный анализ
Исследован инфляционный процесс, рассмотрены макроэкономические превращения (инфляция) в переходной экономике Украины. Проблема преодоления инфляции существует во многих странах, а особенно в государствах с переходной экономикой. Установлено, что страны с переходной экономикой, а именно новые члены ЕС, успешно осуществляла свою стабилизационную программу. Каждая страна использовала самостоятельно избранную стратегию, которая эффективнее всего разрешает проблему, появившуюся перед нею, но все достигли общей цели - экономического роста.
Ключевые слова: обменный курс, фискальная политика, таргетирование инфляции, инфляционные ожидания, процентная ставка, монетарная политика, предложение денег, индекс потребительских цен, поддержка цен.
Bilyk W.M., Dumych N.B. Features of inflationary process in Ukraine and the Baltics states: the comparative analysis
In this article inflationary process and macroeconomic transformations (inflation) in transitive economy of Ukraine and Baltic countries are considered. It was shown that problems of inflation are existing in many countries, especially in transition economics. It is set that countries with a transitional economy, namely new members of ES, successfully carried out the stabilizing programs. Every country used independently select strategy, which
solves problem more effective all, which appeared before it, but all attained a general purpose - economy growing.
Key-words: exchange rate, fiscal policy, inflation targeting, inflationary expectations, interest rate, monetary policy, money supply, consumer price index, price support.
УДК 657.21 Ст. викл. Н. €. БЫинська - 1нститут тдприемництва та
перспективных технологш
ШФОРМАЦШН1 МОЖЛИВОСТ1 ПОЗАБАЛАНСОВОГО ОБЛ1КУ АМОРТИЗАЦП ТА НАПРЯМКИ IX РОЗШИРЕННЯ
Обгрунтовано потребу в шформацп позабалансового облшу нарахування та ви-користання амортизацп для управлшня процесом вiдтворення необ^ових активiв. Розглянуто порядок вiдображення нараховано! та використано! амортизацп необ^о-вих активiв на позабалансових рахунках. Запропоновано напрямки удосконалення позабалансового облшу амортизацп.
Ключов1 слова: амортизацiя, амортизацiйнi вщрахування, вiдтворення необь гових активiв, позабалансовий облш, позабалансовий рахунок, фiнансування капь тальних вкладень.
Постановка проблеми у загальному виглядь Анал1з сучасно! вгг-чизняно! практики показуе, що багато шдприемств не використовуе жодних мехашзм1в контролю за напрямками використання амортизацшних вщраху-вань, що призводить до !х нецшьового використання, браку власних кошт1в для вщтворення необ1гових актив1в, використання неефективного, застаршо-го обладнання, зниження продуктивност пращ, випуску неконкурен-тоспроможно! продукцп, а, як наслщок, - значне попршення фшансового стану таких шдприемств.
Наказом Мшютерства фшанЫв Укра!ни вщ 12.12.2003 р., № 671 були внесет змши до Плану рахунюв бухгалтерського облжу актив1в, кашталу, зо-бов'язань { господарських операцш шдприемств - його доповнили позабалан-совим рахунком 09 "Амортизацшш вщрахування", який призначений для ве-дення облжу нарахування та використання амортизацшних вщрахувань. Так змши зумовили потребу розроблення методики позабалансового облжу амортизацп та !! узгодження з балансовою шформащею та вимогами управлшня.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй за темою. Питанням амортизацп, !! рол1 у забезпеченш процеЫв вщтворення необшових актив1в та вь дображенню в облжу завжди придшяли увагу вчеш-фах1вщ з бухгалтерського облжу, фшанс1в, швестицш. Проте едност погляд1в на процес амортизацп та його вщображення в облшу й дос не досягнуто. Розроблений на основ! Концепцп амортизацшно! пол1тики проект Закону Укра!ни "Про амортиза-щю" так { не було прийнято. Основними його вадами були: недостатне вис-вгглення сутност та змюту категорп "амортизащя" та !! можливостей, введен-ня ново! необгрунтовано! термшологп, некоректно сформульован окрем1 пункти низки статей, наявшсть суперечностей, що не пояснювалися.
Розробленню теоретичних { методолопчних шдход1в до вир1шення проблемних питань амортизацп та !! облжу присвячено пращ сучасних укра-!нських вчених: О. Бородкша, Ф. Бутинця, Н. Виговсько!, С. Голова, Г. Кь рейцева, С. Мниха, В. Орлово!, Ю. Осадчого, М. Пушкаря, П. Хомина, М. Чу-
