CC BY
9
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17_
Key words: European security and defence system; foreign security strategy of the FRG; the FRG as a subject of the EU security policy; the conflict in the East of Ukraine.
УДК 325.455
1.В. Kapix
ГУМАН1ТАРНА СФЕРА ЯК ОБ'СКТ ПОЛ1ТИКИ БЕЗПЕКИ
У cmammi гумантарна сфера життя сустльства розглядаеться як об'ект полтики нацюнальног безпеки. Проаналiзованi основт тдходи до щег проблеми, представлен в науковш лiтературi та законодавчт базi. Окрема увага придшена концеnтуалiзацiг поняття «гумантарна безпека». Практична реалiзацiя теоретичних пiдходiв до гумантарних проблем украгнського сустльства розглядаеться на прикладi стратегт нацюнальног безпеки 2007 та 2015рок1в.
Ключов1 слова: гумантарна сфера, гумантарна безпека, гумантарна полтика, нацюнальна безпека.
Одшею з актуальних проблем в укра'нському пол^олопчному дискурс е питання визначення поняття «гумаштарно'' безпеки» та окреслення гумаштарно'' сфери як об'екта нащонально'' безпеки. Агреая Росшсько'' Федерацп щодо Укра'ни та спровоковаш нею сепаратистсью рухи на сходi кра'ни, що мають ознаки також гумаштарно'1 експансп, зумовили все активнiше звернення до питань гумаштарно'1 безпеки у площиш державно'' полiтики нащонально'' безпеки.
1нформацшна та iдеологiчна агресiя, зовшшш i внутрiшнi мiграцiйнi процеси спричинили трансформацп у гуманiтарнiй площинi, маншуляцп питаннями гумаштарно'' сфери, пошук шструмешив впливу в освiтнiй i науковш сфер^ культурi i релт''. Мова про, передовым, манiпулювання мовним питанням, використання концепцш «руського св^у» та щеологл великодержавностi в iсторичнiй наущ, наростання впливовостi Московського Патрiархату, домшування в укра'нському культурному просторi низькояюсного росiйського культурного продукту. Саме гумаштарна катастрофа, за визначенням фахiвцiв, стала передумовою вшськово'' агресп Росшсько'' Федерацп.
Питання гумаштарно! сфери як об'екта нащонально'' безпеки пiднiмаеться у працях укра'нських вчених В.П. Андрущенка, О. Волкова, 1.М. Дзюби, М.Г. Жулинського, C.I. Здiорука, С.О. Зубченка, В.В. Карлова, В.Г. Кременя, В.С. Крисаченка,
B.П. Лановенка, О. Онищенка, Б.О. Парахонського, А.Г. По^бного, М.В. Поповича, М.М. Розумного, В.А. Скуратсвського, М.Т. Степика, В.Б. Фадеева, Г.П. Чмшя,
C.А. Чукута, Л.В. Чупрiя, К.Л. Шкумбатюка та шших авторiв.
У питанш про гуманiтарну безпеку та прюритети державно'' полiтики, спрямовано'' на ii' забезпечення, доречно звернутися до понять, що визначають теоретико-методологiчний базис полiтики безпеки, - до понять щнностей та нацiональних штереав. З перелiку цiнностей, вiдображених у базовому закон про засади полгтики нащонально'' безпеки в Укра'ш у якост вiдповiдника нацiональним iнтересам, принаймш два елементи з трьох мають гумаштарний змiст: це - штелектуальш та духовнi цiнностi Укра'нського народу (Ст. 1) [5]. Третш вид щнностей - матерiальнi. 1х захист мае ч^ю механiзми об'ектно-суб'ектно'' взаемодп, що визначае рамки полiтики безпеки на основi юридичного поняття власносп. Таким чином, поза проблемою захисту об'екпв власностi, полiтика безпеки, що спираеться на чинну в Укра'ш законодавчу
базу, спрямована на збереження i примноження гумаштарного капiталу нацп -iнтелектyального i духовного потенщалу Укра!'нського народу.
Однак, якщо виходити з лопки, за якою в Закош «Про основи нащонально! безпеки Укра!'ни» визначено сфери сyспiльного життя, в яких держава здiйснюe полггику безпеки, що мае специфiчний предмет, завдання i засоби реалiзацii, то гумаштарна сфера визначена тут у чист iнших прiоритетних напрямiв. Статп 7 i 8 виокремлюють специфiчнi загрози нацiональнiй безпецi, що виникають у гyманiтарнiй сферi, та вщповщш напрями державно! полiтики.
Видiлено, зокрема, таю проблемы напрями державно! пол^ики, що мають соцiальнy та гумаштарну спрямованiсть, як: невiдповiднiсть програм реформування економши кра!'ни i резyльтатiв ix здшснення визначеним соцiальним прiоритетам; неефектившсть державно'1' полiтики щодо пiдвищення трудових доxодiв громадян, подолання бiдностi та збалансування продуктивно'' зайнятосп працездатного населення; криза системи охорони здоров'я i сощального захисту населення i, як наслщок, небезпечне погiршення стану здоров'я населення; поширення наркоманп, алкоголiзмy, сощальних хвороб; загострення демографiчноi кризи; зниження можливостей здобуття якюно! освiти представниками бщних прошаркiв сyспiльства; прояви морально! та духовно! деградацп сyспiльства; зростання дитячо! та тдл^ково! бездоглядностi, безпритульносп, бродяжництва.
Очевидно, що цей перелш вiдображае стан сyспiльства i сформований конкретними умовами пол^ичний порядок денний, що був актуальним на момент написання i прийняття Закону у 2003 рощ. Деяю з названих проблем е частиною бiльш загальних тенденцiй тих сyспiльниx трансформацiй, яю досить динамiчно змiнюють умови життя i свiдомiсть громадян Укра'ни впродовж останшх двох десятирiч.
Певнi загрози з наведеного вище перелiкy можуть бути об'еднаш в одну категор^ та означенi як соцiальнi наслщки економiчниx реформ. Iншi, такi як прояви морально! деградацп та духовно! деградацп, сформульоваш надто широко i абстрактно. I для того, щоб вони стали предметом вироблення спещальних заxодiв i стратегiй державно! пол^ики, мусили б бути конкретизованi. Прикметним е те, що в статп 8 Закону, в перелшу основних напрямiв полiтики нащонально! безпеки, побудованого за принципом симетричного вщображення загроз, визначених у Ст. 7, такш загроз^ як «прояви морально! та духовно! деградацп суспшьства», вiдповiдае ще бiльш загальна теза про охорону та вщновлення духовного (поруч з фiзичним) здоров'я людини [5].
Поруч з нащональними iнтересами, що виражають колективну природу сyспiльного буття, пол^ика безпеки, у сво!х чинних пол^ико-правових рамках, визнае прiоритетнiсть iнтересiв окремо! людини та необxiднiсть !х збалансованого представлення поруч iз iнтересами суспшьства та держави. 1нтереси людини, так само, як i нацiональнi штереси, спираються на розyмiння певно! категорп цiнностей, що широко представлена у сучасному суспшьно-пол^ичному дискyрсi - на т.зв. загальнолюдсью цiнностi.
Академiк НАН Укра'ни Олексiй Онищенко визначае, що до останшх насамперед належать пдшсть i свобода особи, благополучна родина, людинолюбна i природоохоронна моральнiсть, мирне ствюнування, взаеморозyмiння i спiвпраця. Ц цiнностi, на думку вченого, передаються через культуру, релшю i нащональну ментальнiсть в межах кожно! нащонально! спiльноти та становлять спiльний внесок ytix народiв та людства в цшому в свое майбутне [9, с. 68].
Природно, що пол^ика безпеки також оперуе такими людиновимiрними, чи, шшими словами, гyманiтарними поняттями та принципами, якi широко використовуються в документах державно! пол^ики i нацiональномy законодавствi не
лише Укра'ни, але й шших кра!н свiтy, а також у сферi мiжнародного права, починаючи зi Статуту ООН i Загально! декларацп прав людини.
Прiоритет прав та штереав людини став загальновизнаною i поширеною нормою у нащональному законодавствi сучасних держав, що неодмшно декларуеться в пiдxодаx до регулювання сустльних процесiв. Критично оцiнювати подiбнi декларативнi положення, якщо вони навт мiстяться в Основному Законi держави, закликае конституцшний експерт Харювсько! правозахисно! групи Всеволод Речицький. Експерт звертае увагу на положення чинно! Конституцп Укра'ни про життя людини як найвищу сощальну цiннiсть. Якщо сприймати це положення буквально й iмперативно, робить припущення В.Речицький, то «бюджет слщ починати з охорони здоров'я, скорочувати витрати на держапарат i Верховну Раду, поки не буде вилшувана остання дитина». Крiм того, з прюритету людського життя як найвищо! цiнностi випливае неможливiсть «посилати солдата в бiй», а також «не мають значення демокра^я i сyверенiтет» (В.Речицький). Отже, на думку експерта, до Конституцп включено норму, яка «не працюе ш як прямий юридичний припис, ш як риторична ф^ура» [6, с. 21].
На думку сучасних втизняних дослщниюв, особисту безпеку людини, яка може бути видшена в окремий вид безпеки, слщ розум^и як захищешсть вщ насильства, неправомiрного примусу, цишзму, образ власно! гiдностi i тлн. Проектування цих пiдxодiв на конкретику суспшьства посткомyнiстичного транзиту спонукае до внесення певних уточнень в поняття гумаштарно! безпеки. Серед загроз нащональнш безпецi в гyманiтарнiй сферi, станом на 1996 рш, автори колективного дослщження Нацiонального iнститyтy стратегiчниx дослщжень вiдзначали критичний стан науки, осв^и системи виховання в Укра!'ш, що призводило до руйнування науково-техшчного потенщалу кра!ни, поширення цiнностей масово! культури, кримiналiзованоi свiдомостi та нiгiлiзмy стосовно сустльних iдеалiв, патрiотизмy та норм моралi як тако!. В якосп одше! з головних дослiдники констатують небезпеку попршення мiжнацiональниx вiдносин [8, с. 64-65].
Слщ зауважити, що релшйна ситуащя в Укра'ш та мiжцерковнi конфлiкти розглядаються в данш працi окремо i !м присвячено досить значний обсяг анал^ичного матерiалy. Очевидно, такий пiдxiд зумовлений був складним перюдом церковного розколу та конфесшних протистоянь, що нерiдко мали в середиш 90-х рокiв силовий характер [8, с. 67-72].
У 2008 рощ за учасп фаxiвцiв зазначено! iнститyцii було пiдготовлено проект «Концепцп гyманiтарного розвитку Укра'ни», який, зокрема, визначав таю прюритети гумаштарного розвитку держави, як формування суспшьства знань, сощальну актившсть громадян, культурну та пол^ичну консолiдацiю укра'нсько! нацп [7]. В цьому докyментi гумаштарний розвиток визначався у полiтичномy, економiчномy i соцiальномy вимiраx, в якосп основного меxанiзмy забезпечення довгостроково! самодостатносп та конкyрентоспроможностi Укра'ни у глобалiзованомy свiтi пропонувалося формування ново! якосп життя людини (для цього визначалися таю напрямки державно! пол^ики, як розвиток охорони системи здоров'я та впровадження прюрите^в здорового способу життя, гармошзащя людського i природного середовища, заохочення народжуваносп, пiдтримка та розвиток ам'!, створення дiевоi системи доступно! неперервно! освiти як базису сощально! i професiйноi мобiльностi населення, створення належних умов пращ, впровадження високих сощальних стандартiв життя). Особлива увага в докумеш! придiлялася необxiдностi формування суспшьства знань, яке, згщно концепци, визначае тип економiки.
Ця концепщя не змогла подолати подвiйного тлумачення поняття «гумаштарно! сфери», а вщтак i гyманiтарноi безпеки, хоча й наближалася до захщного розyмiння, де «humanitarian security» - комплекс дш, що стосуються екологл, медицини, охорони
здоров'я i боротьби з голодом. У втизнянш науковiй думщ все-таки перемагае акцент на духовносп як складовiй гумаштарно'1 сфери. Украшсью дослiдники досить часто вiдокремлюють гумаштарну полiтику вiд полiтики держави у економiчнiй та соцiальнiй площинi, одшею з проблем державного розвитку вважаючи те, що «украшсью реформатори» «свщомо чи пiдсвiдомо пов'язували мету модершзацп або зi збiльшенням матерiального споживання, або з формуванням шститупв, притаманних сучасному ринковому суспiльству. При цьому досить часто питання розвитку осв^и, науки, культури, св^оглядно-патрютичного виховання не артикулювалися як ключовi в межах реалiзацii державно'1 пол^ики» [2].
Перелш сфер, що можуть бути означен як види безпеки в межах гумаштарного напряму державно'1 полiтики, на думку О. Дзьобаня, може бути суттево розширений [4, с. 11]. До числа таких пiдвидiв гумаштарно'1 безпеки дослiдник вiдносить, зокрема, продовольчу безпеку, тд якою розумiе наявшсть харчових продуктiв в достатнiй кшькосп та за цiнами, за якими населення може ix придбати. Екологiчну безпеку визначають гаранта захисту вщ можливого екологiчного лиха, а також стабшьний стан довкiлля, його придатшсть для проживання людини, наявнiсть чисто'1 води i повiтря, безпечно'1 для здоров'я 1'ж1 тощо.
З еколопею тiсно пов'язана проблема захисту здоров'я, яка, однак, включае в себе i необxiднiсть протиепiдемiчниx, санiтарно-гiгiенiчниx заxодiв, а також доступнiсть медичних послуг, наявшсть необхщних препаратiв та засобiв лiкування i профiлактики захворювань, поширення валеологiчниx знань та утвердження здорового способу життя, передовсiм, серед молодь
В окремий вид безпеки може бути видшена, на думку сучасних втизняних дослщниюв, i особиста безпека людини, тд якою слiд розум^и заxищенiсть вiд насильства, неправомiрного примусу, цишзму, образ власно'1 гiдностi i т.iн.
Згiдно чинно'1 Конституцп i законiв Украши, головними орiентирами пол^ики безпеки е, з одного боку, нащональш iнтереси, що спираються на щнносп Украшського народу як ноая суверенiтету i единого джерела влади, та, з шшого боку, щнносп загальнолюдсью, в центрi яких стоять штереси соцiального iндивiда. Цi орiентири, за певних умов, доповнюють один одного, але досить часто вступають i в суперечнiсть мiж собою при виробленш едино'1 державно'1' пол^ики, скажiмо, у питаннях мови, осв^и, громадянства, вiйськового обов'язку та ш.
Зiткнення iнтересiв та протиставлення щнностей вже саме по собi е джерелом нестабшьносп та загрозою нащональнш едностi, що становить одну з головних небезпек державного iснування будь-якого народу. Такого роду конфлшти, що мають св^оглядно-психолопчне пiдrрунтя, проектуються також на внутршньопол^ичш процеси та суттево впливають на зовшшньопол^ичне позицiонування краши i ii роль в мiжнародниx вiдносинаx. Тому питання гуманiтарноi безпеки тюно пов'язане з багатьма сферами пол^ики i проблемами нацiональноi безпеки в щлому.
Ця суперечнiсть е проблемою не лише Украши, як порiвняно молодо'1 демократй та спшьноти, що, попри тривалу й багату нащональну iсторiю, тiльки наприкiнцi 20-го сторiччя здобула державний суверенiтет i незалежнiсть. Подiбнi проблеми виникають i в кранах, що мають сформовану нащональну самосвщомють та значний досвщ полiтичного самоврядування.
У сучасному свт, на думку вiтчизняного дослiдника О. Полторакова, вщбуваеться стрiмка еволюцiя поняття нацiональноi безпеки, що вiдxодить вщ уявлення про необxiднiсть обслуговувати лише штереси держави та наголошуе на необхщносп поеднувати в практичнiй полгтищ iнтереси особи, держави i суспшьства [10, с. 99].
Загальнолюдськi щнносп, з одного боку виступають як противага зазixанням на права i свободи особи чи групи в контексп реалiзацii нацiональниx iнтересiв, вимог
щеологи чи iншиx форм iнтелектyального, культурного чи юридичного примусу, до якого вдаeться сyспiльство i держава для забезпечення свохх штереав. З iншого боку, гyманiтарнi прюритети e тим чинником, який сьогодш сyттeво обмежye можливостi й засоби реалiзацiï сво'1'x iнтересiв окремою державою як суб^ктом мiжнародниx вiдносин.
Значення, якого набувають гyманiтарнi прiоритети в сучаснш мiжнароднiй полiтицi, дозволяe деяким дослщникам говорити про формування «мжнародного режиму гyманiтарноï безпеки» [10, с. 94]. Aдже загально-декларативнi мiжнароднi документа y сферi заxистy прав людини були згодом доповненi угодами i зобов'язаннями, що досить жорстко визначають меxанiзми дотримання вiдповiдниx положень, y тому чист, й силовими методами.
Таким чином, як втизняна полгголопчна думка, так i законодавство дозволяють видшити гyманiтарнy безпеку в окремий напрям державно'1' полiтики, але не дають достатньо вичерпно'1' вiдповiдi на питання про ïï змiст та основш прiоритети.
Хоча поняття гумаштарно'1' безпеки прямо не визначено законом, аналiз документально'1' бази, що регyлюe полiтикy нацiональноï безпеки, свiдчить про дедалi бiльшy увагу до сфери гумаштарно'1' безпеки в державниx стратегiяx. Це постаe з порiвняння стратегий нацiональноï безпеки Украши 2007 i 2015 роюв. Зокрема, y документ 2007 року, одним iз нагальник завдань полiтики нацiональноï безпеки визначаeться «збереження i розвиток дyxовниx i кyльтyрниx цiнностей украшського сyспiльства, змщнення його iдентичностi на засадаx етнокультурно! рiзноманiтностi» [11]. Також важливо, що в цьому докyментi фiгyрye «забезпечення штеграцп до Свропейського Союзу» як умова реалiзацiï цього та iншиx завдань нацiональноï безпеки. Aле ризики i загрози нацiональнiй безпецi Украши зi сфери гyманiтарноï полiтики в цьому документ не постають окремим блоком - окремо згадуються таю, що пов'язаш з трудовою iммiграцieю украшщв та загалом неефективнiстю державно! пол^ики y сферi мграцп (сформульоваш як «безпосереднi зовнiшнi виклики»), загостренням конфлштв y мiжетнiчниx та мiжрелiгiйниx вiдносинаx та неадекватнiстю реагування на ниx (визначаються як проблема «недостатньоï ефективностi державноï влади») та, окремим блоком, - недостатнш рiвень наyково-теxнологiчного розвитку.
Biдповiдно, серед ключовиx завдань полггики нацiональноï безпеки y цьому докумеш! видiлено «створення сприятливиx умов для змщнення eдностi yкраïнського суспшьства на основi eвропейськиx демократичниx щнностей; реалiзацiя комплексу заxодiв державноï пол^ики, спрямованиx на консолiдацiю yкраïнського суспшьства та пошук загальнодержавного консенсусу щодо ключовиx питань розвитку держави; усунення бар'eрiв культурного, конфесiйного, мовного, регионального xарактерy на основi безумовного дотримання конститyцiйниx гарант1й прав i свобод людини i громадянина; забезпечення прюритетносп всебiчного розвитку й пiдтримки yкраïнськоï культури та yкраïнськоï мови як державноï в yсix сфераx суспшьного життя на всiй територй Украши; гарантування вiльного розвитку, використання i заxистy росiйськоï, iншиx мов нацiональниx меншин Украïни, сприяння вивченню мов мiжнародного спiлкyвання.
У травнi 2015 року Pада нацiональноï безпеки i оборони оприлюднила нову Cтратегiю нацiональноï безпеки i оборони Украïни (тдготовлена спiльно з Н1СД) , яка визначаe до 2020 року прюритети державноï полiтики y сферi нацiональноï безпеки [12]. Серед цiлей визначено «утвердження прав i свобод людини i громадянина, забезпечення новоï якосп економiчного, соцiального i гyманiтарного розвитку, забезпечення штеграцп Украши до Свропейського Союзу та формування умов для вступу в НAТО. A також «заxист нацiональниx iнтересiв y гумаштарнш сферi».
Цей документ став вщповщдю на реальнi загрози державному суверештету та передбачаe вiдновлення територiальноï цшсносп держави. Серед загроз визначено
«шформацшно-психолопчну вiйну, приниження украшсько'1 мови i культури, фальшування укра'1'нсько'1' юторп, формування росiйськими засобами масово'1 комушкацп альтернативно!' до дiйсностi викривленоï iнформащйноï картини св^у» [12], а також окрема увага придшяеться шформацшним загрозам. Гуманiтарна сфера як об'ект полiтики безпеки розглядаеться здебiльшого у контекст iнформацiйноï' безпеки, що зумовлено такими зовшшшми загрозами, як шформацшна агресiя Ро^йсь^ Федерацп.
В альтернативнш стратеги нацiональноï безпеки, запропонованiй Благодшним фондом «Майдан закордонних справ», досить слушно запропоновано бiльше уваги придшяти внутрiшнiм загрозам, якi й стали детонаторами зовгашто агресп: «анексiя Криму та росшська военна агресiя на Донбас стали можливими саме внаслщок критичного послаблення укра^сь^ держави зсередини, принципи моралi та справедливостi в управлшш державою виявилися порушеними, а сама форма юнування держави на чолi з дiючою елiтою отримала назву «режим внутрiшньоï окупацп» [1].
Результати дослщження демонструють, що на сьогодш науково-аналiтичну базу питання гуманiтарноï сфери як об'екта полiтики нацiональноï безпеки становить доробок украшських авторiв, що мае практичне застосування у концепщях та стратегiях нацiональноï безпеки. Значноï деталiзацiï та уточнення потребуе ушфшащя понять та дефiнiцiй украись^ гуманiтарноï полiтики з зарубiжними концепщями гуманiтарноï сфери. Критичним е те, що поняття гуманiтарноï безпеки не визначене законодавчо, бракуе Концепцп гуманiтарноï безпеки.
Отже, аналiз поняття «гуманiтарноï безпеки» у науковому та поличному дискурсi Украши свiдчить про дискусшшсть цього питання та штучне обмеження гуманiтарноï сфери як об'екта нацiональноï безпеки, що перешкоджае комплексному виршенню iснуючих проблем. Концептуалiзацiя поняття «гуманiтарноï безпеки» дозволить побудувати бiльш цшюну стратегiю забезпечення нацiональних iнтересiв в гумаштарнш сферi.
Дослiдження гуманiтарноï сфери як об'екта пол^ики нацiональноï безпеки е важливим i перспективним з огляду на загрози та ризики нащональнш безпецi Укра1ни, що дедалi бiльше поширюються в гуманiтарнiй сферг Для Укра1ни це дослiдження мае особливу вагу у зв'язку з поточною зовшшньопол^ичною ситуацiею та нагальною необхiднiстю становлення системи забезпечення нацiональноï безпеки держави. Означення проблем гуманiтарноï сфери та визначення ïx подолання е прюритетним завданням для науки i перспективою для аналiзу i дослщження нацiональноï безпеки та для розбудови системи ïï забезпечення.
Список використаноУ л1тератури
1. Благодiйний фонд «Майдан закордонних справ». Стратегiя нацiональноï безпеки Укра1ни (альтернативна). - Луцьк : Християнське життя, 2016. - 432 с. ; Blahodiinyi fond «Maidan zakordonnykh sprav». Stratehiia natsionalnoi bezpeky Ukrainy (alternatyvna). -Lutsk : Khrystyianske zhyttia, 2016. - 432 s.
2. Виклики та загрози гумаштарнш безпещ Украïнськоï Держави : зб. наук.-експерт. матер. / за заг. ред. С. I. Здюрука. - Кшв : Н1СД, 2015. - 103 с. ; Vyklyky ta zahrozy humanitarnii bezpetsi Ukrainskoi Derzhavy : zb. nauk.-ekspert. mater. / za zah. red. S.I. Zdioruka. - Kyiv : NISD, 2015. - 103 s.
3. Гумаштарна пол^ика Украïнськоï держави в нов^нш перюд : моногр. / за ред. С. I. Здюрука - Кшв : Н1СД, 2006. - 403 с. ; Humanitarna polityka Ukrainskoi derzhavy v novitnii period : monohr. / za red. S. I. Zdioruka - Kyiv : NISD, 2006. - 403 s.
4. Дзьобань О. П. Нащональна безпека в суспшьствах транзитивного типу / О. П. Дзьобань. - Харюв : НАУ iм. М.е. Жуковського «ХА1», 2004. - 292 с. ; Dzoban O.P. Natsionalna bezpeka v suspilstvakh tranzytyvnoho typu / O. P. Dzoban. - Kharkiv : NAU im. M.Ie. Zhukovskoho «KhAI», 2004. - 292 s
5. Про основи нащонально'' безпеки Укра'ни [Електронний ресурс] : Закон Укра'ни вiд 19 червня 2003 року № 964-IV. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/964-15 ; Pro osnovy natsionalnoi bezpeky Ukrainy [Elektronnyi resurs] : Zakon Ukrainy vid 19 chervnia 2003 roku № 964-IV. - Rezhym dostupu : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/964-15
6. Конституцшний транзит в Укрш'ш: модел^ алгоритми та перспективи : матерiали засщання «круглого столу», 19 листоп. 2010 р. / за заг. ред. О. А. Фюуна - Харюв : Золот сторшки, 2010. - 60 с. ; Konstytutsiinyi tranzyt v Ukraini: modeli, alhorytmy ta perspektyvy : materialy zasidannia «kruhloho stolu», 19 lystop. 2010 r. / za zah. red. O.A. Fisuna - Kharkiv : Zoloti storinky, 2010. - 60 s.
7. Концепщя гумаштарного розвитку Укра'ни [Електронний ресурс] : Проект вщ 14.03.2008 р. - Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/table/koncsep.htm ; Kontseptsiia humanitarnoho rozvytku Ukrainy [Elektronnyi resurs] : Proekt vid 14.03.2008 r. - Rezhym dostupu : http://old.niss.gov.ua/table/koncsep.htm
8. Нащональна безпека Укра'ни 1994-1996 рр. : наукова доповщь Н1СД / Редкол. : О.Ф. Белов (голова) та ш. - Ки'в : Н1СД, 1997. - 197 с. ; Natsionalna bezpeka Ukrainy 1994-1996 rr. : Natsionalna bezpeka Ukrainy 1994-1996 rr. : naukova dopovid NISD / Redkol. : O F. Bielov (holova) ta in. - Kyiv : NISD, 1997. - 197 s.
9. Онищенко О. Загальнолюдсью щнносп - юторична платформа цившзацп майбутнього / О. Онищенко // Наука. Влада. Пол^ика / редкол. : М.1. Михальченко (гол.) та ш. - Ки'в : Знання Укра'ни, 2008. - С. 67-75 ; Onyshchenko O. Zahalnoliudski tsinnosti -istorychna platforma tsyvilizatsii maibutnoho / O. Onyshchenko // Nauka. Vlada. Polityka / redkol. : M. I. Mykhalchenko (hol.) ta in. - Kyiv : Znannia Ukrainy, 2008. - S. 67-75
10. Полтораков О. Ю. Безпека держави та безпека суспшьства: специфша поличного взаемовпливу в нащональному та европейському контекстах : моногр. / О.Ю. Полтораков. — Ки'в : LAT & K, 2009. - 300 с. ; Poltorakov O. Yu. Bezpeka derzhavy ta bezpeka suspilstva: spetsyfika politychnoho vzaiemovplyvu v natsionalnomu ta yevropeiskomu kontekstakh : monohr. / O. Yu. Poltorakov. — Kyiv : LAT & K, 2009. - 300 s.
11. Стратепя нащонально'' безпеки Укра'ни «Укра'на у свт, що змшюеться» [Електронний ресурс] : Затверджено Указом Президента Укра'ни вщ 12 лютого 2007 року №105). - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/105/2007 ; Stratehiia natsionalnoi bezpeky Ukrainy «Ukraina u sviti, shcho zminiuietsia» [Elektronnyi resurs] : Zatverdzheno Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 12 liutoho 2007 roku №105). - Rezhym dostupu : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/105/2007
12. Стратегия нащонально! безпеки Укра'ни (Затверджено Указом Президента Укра'ни вщ 26 травня 2015 року № 287). [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/287/2015; Stratehiia natsionalnoi bezpeky Ukrainy (Zatverdzheno Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 26 travnia 2015 roku № 287). [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/287/2015
Стаття надшшла до редакцп 10.12.2016 р.
I. Karih
HUMANITARIAN SPHERE AS AN OBJECT OF SECURITY POLICY
One of the urgent problems of Ukrainian political science discourse is the question of the definition of "humanitarian security" and the highlight of humanitarian sphere as an object of national security. Information and ideological aggression, internal and external migration led to the transformation of the humanitarian sphere issues, search tools to influence the educational and scientific sphere, culture and religion. The article proposes to focus on the humanitarian sector of society as a subject of national security policy.
The author presents an analysis of the main approaches to the problem presented in the scientific literature and legal framework. The conceptualization of the term "humanitarian
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
security" is seen by the approaches and views of Ukrainian scholars O. Dzoban, O. Onyshchenko, O. Poltorakov, in the works of the National Institute for Strategic Studies. The practical implementation of the theoretical approaches to the humanitarian problems of the Ukrainian society is seen by the example of the National Security Strategies in 2007 and 2015.
The both Ukrainian political scientists and the law allow to distinguish humanitarian security in a special direction of governmental policy, but don't propose enough complete answer to the questions about its content and the main priorities.The analysis of the concept of "humanitarian security" in Ukrainian scientific and political discourse indicates the controversy of this issue and artificial limitation of humanitarian sphere as an object of national security, which blocks the integrated solving of the existing problems. Conceptualization of the term "humanitarian security" will build a more coherent strategy for protection of national interests in the humanitarian sphere.
Further studies of the humanitarian sphere as an object of national security policy is important and promising in view of the threats and risks to national security of Ukraine, which is increasingly spread in the humanitarian sphere.
Keywords: humanitarian sphere, humanitarian security, social policy, national security.
УДК [323.23:654.19]:324(73)
П.М. Катеринчук
РОЛЬ НОВИХ МЕД1А У ВИБОРЧОМУ ПРОЦЕС1: РЕЦЕПЦ1Я ДОСВ1ДУ США
У cmammi досл1джуеться роль нових Media у виборчих процесах Сполучених Штат1в Америки як iHcmpyMeHm полтичного мантулювання та полтичног мобтзаци.
Автор приходить до висновку, що виборчi кампани у США зaсвidчили доы недоощнеш можливостi нових мediaнa полтичний процес та констатуе, що посилення позицт глобального тформацтного простору створюе загрози не лише тформацтнт безпещ, але й зумовлюе накопичення масиву нedостовiрно'г шформацп, котра часто стае визначальною у формувант полтичних симпатт та прийняттi полтичних ршень.
Ключоei слова: новi мedia, полтична мобшзащя, новинн сайти, Б. Обама, Д. Трамп, Х. Клттон.
Розвиток сучасного суспшьства неможливий без юнування ефективно!' системи масово!' сощально!' комушкацп. Комушкащя нами розумieться як сощально обумовлене явище, основною функщею яко!' е вплив на аудитор^ через змют шформацп, яка передасться. У цьому контекст варто навести визначення цього феномену росшським дослщником В. Олешко, який зазначив, що «масова комушкащя - це цшсний процес, який поряд з шформащею (змютовний аспект) включае у себе також мовно-символiчнi форми вираження, техшчш канали та сучасш, постшно змшюваш форми вияву, обробки, збереження та поширення шформацп» [1, с. 33-34].
Масова комушкащя розглядаеться як опосередковане спшкування з використанням засобiв масово!' шформацп, оскшьки безпосередне спшкування передбачае велику, але не масову аудитор^ та прямий контакт i взаемод^ учасниюв комушкацп. У зв'язку зi збшьшенням чисельносп аудиторп та складносп оргашзацп зворотного зв'язку у масовш комушкацп акцент робиться не на взаемодп, а саме на впливовг Ця особливють масово!' комушкацп обумовлюе п поширення у сощально-пол^ичному середовищi та
