CC BY
17
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17_
The article also attempts to identify the interests of the leading countries of the world in the zones of "frozen" conflict.
Analyzing the causes of "frozen" conflicts and the complexity of their settlement indicates that their presence is beneficial for leading geopolitical players that with the help of these territories are trying to strengthen their sphere of influence in a given region. A vivid indication of this is the post-Soviet space and the politics of the Russian Federation. In order to maintain its sphere of influence in the region, it has resorted to the "conservation" of conflicts, thus destroying all aspects of the international order, and undermining security and stability in the world. The article points out that today the whole democratic and civilized world community should make every effort to stop and resolve all the armed conflicts.
After all, as John Kennedy once said "humanity has put an end to war, or war will put an end to mankind".
Key words: conflict, "frozen" conflict, the post-Soviet space, conflict resolution, geopolitical environment, the Russian Federation, the United States of America.
УДК 327:324/323.1
О.Я. 1васечко, О.В. Коваль
«БРЕКС1Т» ЯК НОВ1ТНЯ ЗАГРОЗА Ц1Л1СНОСТ1 СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ЕКОНОМШШ ТА СОЦ1АЛЬН1 НАСЛ1ДКИ
У cmammi розглянуто потенцшт насл1дки виходу Великог Британгг з1 складу Свропейського Союзу як результат проведення референдуму та тщювання вiдповiдного процесу. Сполучене Королiвство ще 3i вступом до €С доволi критично ставилось до формування та реалiзацlг европейськог полтики, яка бшьшою мiрою була спрямована на тюшшу ттегращю в межах об 'еднання. Визначено, що основн вимоги Великобритани щодо проведення реформ у Свропейському союз1 включають в себе неучасть Сполученого Королiвства у подальшт полтичнт ттеграци, розширення стльного ринку для держав-члетв €С, обмеження сощальних прав мiгрантiв та запровадження принципу мультивалютностi. Акцентовано увагу на процедурi виходу з €С, яка чтко описана у статтi 50 Л^абонського договору. Розкрито по^довтсть дт у випадку виходу держави-члена з1 складу €С, яка, зокрема, полягае у ведент переговорiв з Брюсселем про iмплементацiю статтi 50, укладенш ряду двостороншх торговельних угод по всьому свту, i, що найважливше, реформуванн нацюнального законодавства крагни тсля того, як законодавство €С втратить чинтсть. Висвтлено ставлення вищих ешелошв влади i населення ВеликобританИ щодо iмплементацiг «Брексту». Встановлено, що основними чинниками, як1 визначають прихильтсть або критику процесу «Брексту», е географiчний подш населення, рiвень урбашзаци та освiченостi респондентiв, сфери зайнятостi i полтичн погляди британщв. Зосереджено увагу на головних аргументах прихильниюв i противниюв виходу Великобритани з €С, ят полягають, в першу чергу, у збереженн нацюнальног iдентичностi британщв, економiчних втратах крагни у разi тщювання «Брексту», зменшенн полтичног ваги Великобритангг на мiжнароднiй арет, погiршеннi безпековог ситуацгг в Сполученому Королiвствi, посиленн м^рацтних тенденцт та значному впливi законодавства €С на нацюнальне законодавство держав-члетв, що, на думку прихильниюв «Брексту», порушуе принцип невтручання у внутршн справи крагни. Зазначено, що з-пом1ж 27 крагн-члетв 6 представнишв €С зткнуться з масштабними на^дками «Брексту», так як бшьше за тших залучен у товарообш з1 Сполученим Королiвством i мають
високий взаемний р1вень витрат у туристичтй галуз1. У висновках тдкреслено, на як1 кроки може тти €С задля недопущення ефекту дом1но у раз1 устшного виходу Великобритани та консол1дацИ решти европейських держав.
Ключов1 слова: «Брекст», Велика Бритатя, евроскептицизм, Британська полтика, референдум.
Велика Бриташя упродовж свого членства у Свропейському Союзi перманентно займала особливу позищю у nopiBrarn з шшими 27 представниками Ствтовариства. Передуам, це проявлялось у небажанш приеднуватись аш до еврозони аш до Шенгенсько'' безвiзoвoi зони, вiдмoвi пiдписати Хаpтiю Свропейського спiвтoваpиства про основш сoцiальнi права пpацiвникiв всупереч вам шшим державам-членам GC, вщкиданш федеративних прагнень всiх учасникiв Об'еднання щодо майбутнього статусу оргашзаци тощо. З огляду на це, пеpшi евpoскептичнi настро'' з'явилися саме у Великш Британп. Вiдтак, можна констатувати той факт, що ця кра'на е батькiвщинoю евроскептицизму. Заклики щодо виходу зi складу Свропейського Союзу знайшли свое практичне втiлення у тдсумках референдуму, який i визначив подальший статус Сполученого Кopoлiвства у складi СС.
Пoзицiю Велико'' Британп на сучасному етапi розвитку СС дослщжувала значна частина наукoвцiв, як намагались дати лoгiчне пояснення прагненню держави вiдoкpемитись вiд спiльнoти европейських держав. Так, британськ пoлiтики Пет Макфадден i Ендi Террант розглянули низку альтернативних ваpiантiв для Великобритани у pазi виходу з СС [0]. Сучасш заpубiжнi дoслiдники, таю як Брайан Вшлер та Алекс Хант, у сво'й наукoвiй робот розкрили причини та наслiдки «Брекату». Окpiм цього, вони звернули увагу на oкpемi opганiзацiйнi питання, пов'язаш з особливостями перетину кордону, торпвл^ мови, культури тощо [0]. Професор Рутгерського ушверситету Андpiй Никифоров пpoаналiзував детально екoнoмiчнi наслiдки «Бpексiту» як для само'' Британп, так i для деpжав-членiв СС. Особливу увагу вш сфокусував на впливi «Брекату» на амеpиканськi та азiйськi торпвельш ринки [0]. Цiкавими е дослщження американського iстopика Тoбiаса Стоуна, який пояснюе на oснoвi фактiв з минулого мoжливi наслiдки «Бpексiту» та навт припускае вipoгiднiсть ядерно'1' вшни через розвал едино'1' Свропи, а також поширення ультра-правих пoглядiв серед члешв СС [0]. Окpемi аспекти наслщюв «Бpексiту» розкрито у статтях авторства Р. Вольчук [0], Т. Кирилюк [0], I. Яковюка [0], Б. Немировського [0], А. Рафала [0] та ш.
Метою ще'1' статп е з'ясування наслiдкiв виходу Велико'1' Британп' зi складу Свропейського Союзу та ставлення жшешв Сполученого Кopoлiвства i решти европейських держав до шщювання вiдпoвiднoгo процесу.
В умовах виникнення нових виклиюв та загроз Свропейський Союз переживае критичний перюд свое'1 iстopii. До терористичних та мiгpацiйних загроз додаеться i проблема «Бpексiту» - референдуму у Великш Британп щодо виходу чи невиходу з СС.
1сторична довщка свщчить про те, що 28 травня 2015 р. новий уряд Д. Кемерона вишс на розгляд Палати громад питання стосовно проведення до кшця 2017 р. референдуму з приводу подальшого членства Велико'' Британп у Свропейському Союзг Згодом, того ж року 10 листопада Д. Кемерон повщомив голову Свропейсько'' Ради Д. Туска про вимоги Великобритани щодо проведення реформ в СС. Вказаш вимоги можна подшити на чотири блоки.
Отож, питання першого блоку охоплювали таю важливi поняття, як штегращя i суверештет: oфiцiйний Лондон вимагав вiд Брюсселя, аби основна мета штеграцп -створення «все тюшшого союзу» - не поширювалася на Великoбpитанiю, що б дозволяло останнш не брати участь у подальшш пoлiтичнiй штеграцп. Кpiм того, британський уряд вимагав створення так звано'' системи «червоно'' картки», яка б
дозволяла нацioнальним парламентам скасовувати або накладати вето на директиви Брюсселя.
Ключовою вимогою oфiцiйнoгo Лондона у другому блощ була проблема конкурентоспроможносп. З огляду на це, Лондон вимагав розширення рамок ди спiльнoгo ринку i обмеження «брюссельсько' бюрократп».
Модель сощально'' пoлiтики, притаманна СС, завжди була наpiжним каменем для Британп, тому питання надання сощально! допомоги було репрезентовано у третьому блощ. Насамперед, уряд Д. Кемерона вимагав запровадження мехашзму «екстреного гальмування», який би дозволив Великобританп, як i будь-якiй iншiй деpжавi СС, обмежувати доступ до сощальних благ мiгpантiв з iнших кра'н Спiльнoти, якщо буде доведено, що на сoцiальну систему вщповщно' держави лягае надмipне навантаження.
Центральне мюце у четвертому блoцi питань посщала проблема вiднoсин мiж еврозоною та рештою держав СС: Лондон, який збер^ власну валюту, вимагав, по-перше, права вето на монетарш piшення, що приймаються в зош евро, по-друге, гаpантiй того, що заходи щодо створення фшансового союзу не будуть нав'язаш кранам, що не входять до зони евро, по-трете, гарантш того, що Лондон не буде зобов'язаний надавати екстрену фшансову допомогу кранам еврозони. Фактично Великобриташя хотша запровадити принцип мультивалютносп СС. Якщо б Брюссель погодився на цю вимогу, то це б означало визнання того, що неможливо домогтися об'еднання вах держав-члешв СС у еврозону [0].
Важливо констатувати той факт, що якщо в Бpюсселi i столицях провщних держав-членiв цi вимоги були сприйнят як непpийнятнi, а проведення референдуму - як погроза, то однопартшщ Д. Кемерона навпаки були обуреш тим, що озвучеш вимоги щодо реформування СС були недостатньо радикальними.
Позищю бiльшoстi деpжав-членiв СС висловила канцлер Имеччини А. Меркель. За ii словами, всi держави-члени Свропейського Союзу прагнуть зберегти членство Великобританп, але не вс гoтoвi прийняти ii умови. Оскшьки iншi держави-члени усвщомлювали, що навряд чи досягнуть таких преференцш, яких отримав Лондон, то шхто всеpединi СС не чинив отр укладанню угоди мiж Великoбpитанiею i СС.
Пiсля декшькох мiсяцiв пеpегoвopiв уряду Д. Кемерона вдалося укласти 19 лютого 2016 р. угоду з Свропейським Союзом про особливий статус Великобританп. Угода включала в себе три блоки: по-перше, Великобриташя запроваджуе обмеження щодо доступу до системи сощального забезпечення для трудових м^рантсв з СС. Протягом чотирьох роюв з дня прибуття нoвi м^анти не будуть отримувати шяко' сощально'' допомоги. Це означае, що трудовим м^антам необхщно мати власш накопичення, а також заручитися гарашиею роботодавця про прийом на роботу з термшом не менше нiж на чотири роки. По-друге, британська фшансова система здобула незалежшсть вiд Свропейського Центробанку, проте Лондон не отримав права вето на монетарш ршення еврозони. По-трете, Великобриташя мае право не брати участь у процесах евроштеграцп, якщо це суперечить штересам Британп. Таким чином, британський уряд дом^ся того, за що боролися прихильники виходу з СС. Пюля домовленостей лщери найбшьших пол^ичних сил Британп прийняли ршення вщкласти суперечки i об'еднатися в штересах збереження членства Великобританп в СС. До ще'' аптацп також долучилися нoбелiвськi лауреати, найавтopитетнiшi екoнoмiсти, пoлiтoлoги, дiячi культури, лщери Имеччини, Францй, iнших пpoвiдних кра'н Заходу. Разом з тим, Д. Кемерон дозволив сво'м мiнiстpам аптувати за вихiд з Свропейського Союзу. Однак слщ зазначити, що напередодш референдуму опитування громадсько'' думки не давали однозначно'' вщповвд, який шлях оберуть британщ.
За результатами референдуму 23 червня 2016 р. 51,9 % населення проголосували за вихщ з Свропейського Союзу, а 41,8 % - за збереження членства [0].
Понад три роки тому Девщ Кемерон представив свою стратегию реформування Свропи i винiс це питання на референдум. Тепер Великобриташя проголосувала за вихщ з €С i прем'eр-мiнiстр подав у вщставку.
Вiдносини Великобританп з GC у майбутньому залишаються актуальним питанням для вах членiв европейсько! спiльноти. Сполучене Королiвство стало першою державою в юторп Свропейського Союзу, яка висловила бажання покинути Об'еднання. Процедура виходу з €С ч^ко описана в статп 50 Лiсабонського договору. Офщшне застосування статтi 50 в нащональному законодавствi означае встановлення дворiчного термшу процедури переговорiв про вихiд Великобританп з GC. Девiд Кемерон подав у вщставку та заявив, що не буде шщшвати застосування статп 50 в державi i залишить право 11 iмплементацii своему наступнику.
Населення кра'ни по-рiзному сприймае можливий вихiд Британп з GC, акцентуючи увагу, в першу чергу, на економiчних наслiдках цього процесу. За результатами дослщження, проведеного органiзацiею NatCen Social Research встановлено, що принаймт 40 % опитаних наголошують на попршенш стану нащонально! економiки кра!'ни у випадку реалiзацii «Брекату», в той час як 24 % схиляються до протилежно! точки зору. Не менш важливе питання, яке особливо непоко'ть британцiв, стосуеться збереження нащонально! iдентичностi. Так, 47 % респонденпв висловились за те, що членство в €С пiдривае британську щентичшсть, тодi як 65 % виступають за зменшення впливу Свропейського Союзу в крш'ш. Крiм того, третина оаб, що взяли участь у дослщженш, переконанi в тому, що в р^ виходу з СС роль Велико!' Британп на св^овш полiтичнiй аренi значно послабиться [0].
Якщо брати до уваги сощальну стратифiкацiю населення Велико!' Британп, то можна вщзначити той факт, що освiченi люди, молодь та жителi мiст схиляються до того, аби залишитися в СС. Натомють, старшi люди та особи з обмеженими фшансовими можливостями вважають за доцшьне покинути Свропейський Союз. Так, дослщження Spring 2016 Global Attitude Index показало, що 56 % людей з вищою осв^ою висловлюються за послаблення СС, а з-помiж людей з початковою та середньою осв^ою таких респонденпв виявилось 68 %. Якщо брати до уваги вшову категор^, то понад 73 % британщв у вiцi понад 50 роюв пiдтримують «Брекст» В категорп 18-34 роки таких близько 51 %. Гендерш паралелi показують, що жшки великою мiрою пщтримують iдею сильно!' Свропи [0].
Крiм соцiологiчного фактору, велику роль ввдграе i ставлення жителiв Велико! Британп до «Брекату» за географiчним критерiем. Так, найбiльше за збереження членства Сполученого Королiвства в СС виступають жителi Уельса, Шотландп та Швшчно! 1рландп. Особливо гостро результати референдуму сприйняли у Шотландп. Зокрема, кра!'на вже проводила у 2014 р. референдум про незалежшсть вiд Велико! Британп, проте населення з невеликою перевагою у 10 % проголосувало за те, щоб залишитися у складi Сполученого Королiвства. Провал референдуму не зупинив прагнення шотландського народу до вщокремлення i, як заявила проевропейська нащоналютична адмiнiстрацiя Шотландп', у випадку, якщо Велика Бриташя покине СС, кра!'на може iнiцiювати другий референдум за незалежшсть. В результат цього мiжнародне спiвтовариство може поставити тд сумнiв статус Великобританп' як постшного члена РБ ООН i щодо власносп кра!'ни на ядернi пщводш човни, розташованi на базi у Шотландп [0].
Також проти виходу Велико! Британп зi складу Свропейського Союзу виступають i представники великого бiзнесу. Напередодш керiвники майже 1300 компанш закликали голосувати проти виходу Великобританп з СС. Вони вважають, що цей процес вкрай послабить позицп британських компанш на величезному ринку Спшьноти, а новi ринки збуту стануть малоприбутковими. В результат фунт очшуе девальващя, i слщ за цим
британщ, ймoвipнo, збiднiють. Бшьше того, у випадку pеалiзацii плану «Брекст» в кра'ш можливе попршення ситуацп з безпекою. Бpитанiя залишиться один на один з викликами тероризму, змш ^мату (якi загрожують пiдтoпленням великих теpитopiй на британських островах).
Прихильники виходу Британп запевняють, що Свропейський Союз дуже дорого обходиться громадянам, яю змушенi перераховувати гpoшi в европейський бюджет, за рахунок якого утримуються бщш кра'ни Схщно'' Свропи. За словами мшютра закордонних справ Великобританп, члена Консервативно'' партп Б. Джонсона, кра'на щомюяця вiдпpавляе в Брюссель 1,5 мшьярда фунтiв, тoдi як надходження вщ СС становлять 7 мiльяpдiв евро на рш. Наступним аргументом прихильниюв «Бpексiту» е iммiгpацiя. Лщер партп UKIP (Паpтiя Незалежнoстi Об'еднаного Кopoлiвства) Н. Фарадж заявив, що контролювати ii, будучи членом Свропейського Союзу, неможливо. А пoтiк мiгpантiв позбавляе британщв робочих мiсць, стае причиною зниження зароб^но'' плати, пiдвищуе piвень злoчиннoстi i загрозу тероризму. Третш аргумент - зниження кoнкуpентoспpoмoжнoстi британських компанш на европейському ринку, на якому все бшьшою мipoю зростае роль шмецького бiзнесу, який пщлаштовуе пiд себе цiлi галузi. Тому, на думку прихильниюв «Бpексiту», в стратепчному сенсi британцям вигiднiше захистити свш ринок навiть цiнoю втрати позицш на ринках Свропи. Зрештою, вони вважають, що британщ повинш самi виpiшувати свою долю, а не «дoвipяти ii незpoзумiлo ким обраним евробюрократам, на яких все бшьший вплив робить та ж Имеччина» [0].
Безумовно, вихiд Велико'' Британп з Свропейського Союзу нанесе непоправну шкоду не лише самш кра'ш, яка так чи шакше змушена буде пристосовуватись до нових умов поза межами Спiвтoваpиства, але й уам членам СС, а особливо тим, якг мають тюш вiднoсини зi Сполученим Кopoлiвствoм. З-пoмiж 27 кра'н-члешв 6 пpедставникiв СС з^кнуться з масштабними наслiдками «Брекату». Ця група держав включае в себе середземноморсью курорти (Мальта i Кiпp), а також кра'ни, громадяни яких в пошуках роботи зупиняли свш вибip на Великобританп (Польща, Латвiя, Литва i Пiвнiчна Ipландiя). Цi нацп покладали великi надп на Бpитанiю як у питаннях товарооб^у, так i у вщношенш до туризму. Згiднo з даними МВФ, товарооб^ СС i Великобританп в 2015 р. склав бшьше 500 млрд. дол., i саме тому розгляд торгових питань з екoнoмiчнoi точки зору стане серйозним завданням у pазi iмплементацii «Брекату» [0].
Якщо розглядати список кра'н, втрати яких стануть максимальними, то Имеччина буде знаходитися десь в середиш списку, з огляду на те, що на Великобриташю припадае лише 5,8 % св^ових торгових потоюв кра'ни. А ось для таких держав, як Бельпя (7 %) i Кiпp (майже 8 %) втрати стають вже бшьш ютотними. Бiльше того, тoваpooбiг Ирландп з кра'ною, яка виpiшила вийти зi складу СС, становить 18,6 %, у зв'язку з чим Ipландiя потрапила на перше мюце в рейтингу кра'н , яю вщчують на сoбi негативнi наслщки «Бpексiту» - Brexit Sensitivity Index [0]. Ipландiя також може постраждати через обмеження вшьного пеpемiщення оаб в pезультатi двoхpiчнoi iмплементацii статп 50 Лiсабoнськoгo договору. У 2014 р. витрати громадян Грландй у Великобританп становили 14 % вщ уах дoхoдiв туристично'' галузi та, згщно з даними Свростату, 'х обсяг сягав 900 млн. евро.
Разом з тим, витрати британщв пщ час подорожей на Мальту та Кшр складають 25 % i 23 % (вщ сукупних витрат уах туpистiв) вiдпoвiднo. ^ двi маленькi нацй знаходяться на 2 i 4 мiсцях в рейтингу Brexit Sensitivity Index, тому вони, як шхто шший, з^кнуться з серйозними наслiдками через вихщ Велико'' БританГ' з Свропейського Союзу.
Очевидно, що «Брекст» стане шоком для Свропейського Союзу i Заходу в щлому, наслiдки якого передбачити надзвичайно складно: якщо одш експерти вважають, що вш
стане початком кiнця €С, то дрyгi вбачають у ньому важливий крок для еднання Свропи, оскшьки, щоб зберегти еднiсть, Свропа вимушена буде консолiдyватися. Отже, очевидно, що вихiд Британп з €С матиме як традицiйнi наслiдки, так i ri, якi сьогоднi передбачити досить важко. В умовах, коли опозищя в питанш поглиблення пол^ично'' штеграцп в особi Лондона самоусунеться, а ел^и в Брюсселi i нащональних столицях будуть наляканi перспективою розвалу €С, европейцi можуть дати Берлшу повний карт-бланш на швидю i рiшyчi iнтеграцiйнi реформи, спрямоваш на те, щоб зробити европейську едшсть настiльки глибокою i фундаментальною, щоб ш в кого не виникала навт думка про можливють виходу зi складу об'еднання. За цих умов Берлш зможе пролоб^вати реалiзацiю крокiв, проведенню яких перешкоджала Британiя, а саме: оформлення загальноевропейсько'' мграцшно' полiтики; створення едино'' армп СС; посилення штеграцп бюдже^в держав-членiв СС. Aле, швидше за все, частина з цих пунктсв не буде втшена в життя у недалекому майбутньому. Францiя i Имеччина вважають нарощування спiвпрацi з СС у сферi оборони очевидним перенавантаженням проекту.
Також слщ зазначити, що без участ Лондона позицiя СС на мiжнародних переговорах буде бшьш консолiдованою i единою, що дозволить Свропейському Союзу з часом переглянути колишш угоди, укладеш з урахуванням «особливо'' позицп» Великобритании зробивши 'х куди бiльш вигщними для континентальних держав Свропи. Очевидно також, що вихщ Великобританп з СС i подальша консолiдацiя iнших членiв Союзу призведе до припинення прийому нових члешв, що може стати поганою новиною для Укра'ни.
Таким чином, можемо зробити висновок про те, що перед об'еднаною Свропою неминуче постане питання, як не допустити виходу зi складу Союзу шших держав. Вже сьогодш юнуе загроза, що «Брекст» може спровокувати ефект домшо, оскiльки СС без Британп стае менш привабливим для лiберальних, багатих пiвнiчних держав, таких як Дашя i Нiдерланди, в яких все часпше можна почути вимоги до проведення такого ж референдуму. У такому випадку ймовiрно, що СС буде вдаватися до заходiв, покликаних покарати Бриташю для того, щоб показати шшим кра'нам, що 'х чекае у разi виходу. Вихщ з СС мае сенс, якщо державi гарантоване бшьш заможне i вигщне життя. Однак, якщо ж британський приклад буде демонструвати протилежне, то кшькють бажаючих вщокремитися рiзко зменшиться.
Список використаноУ лiтератури
1. Вольчук P. Великобриташя - на роздорiжжi [Eлектронний ресурс] / P. Вольчук // День. - 2G16. - 31 трав. - Pежим доступу до джерела: http://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/velykobrytaniya-na-rozdorizhzhi ; Volchuk R. Velykobrytaniia - na rozdorizhzhi [Elektronnyi resurs] / R. Volchuk // Den. - 2G16. - 31 trav. - Rezhym dostupu do dzherela: http://day.kyiv.ua/uk/article/den-planety/velykobrytaniya-na-rozdorizhzhi
2. Кирилюк Т. Чим страшний вихщ з СС - британська преса [Блектронний ресурс] / Т. Кирилюк // BBC. Укра'на. - 2G16. - Pежим доступу : http://www.bbc.com/ukrainian/press_review/2016/02/160224_foreign_press_vs; Kyryliuk T. Chym strashnyi vykhid z YeS - brytanska presa [Elektronnyi resurs] / T. Kyryliuk // BBC. Ukraina. - 2G16. - Rezhym dostupu : http://www.bbc.com/ukrainian/press_review/2016/02/160224_foreign_press_vs;
3. Немировський Б. Ют на ¡м'я Брекст Чому Велика Бриташя не тшае з СС, i над чим варто подумати Украïнi [Eлектронний ресурс] / Б. Немировський // Канал 24. - 2016. - Pежим доступу : http://24tv.ua/kit_na_imya_breksit_chomu_velika_britaniya_ne_tikaye_z_yes_i_nad_chim_var to_podumati_ukrayini_n745376 ; Nemyrovskyi B. Kit na im'ia Breksit. Chomu Velyka Brytaniia ne tikaie z YeS, i nad chym varto podumaty Ukraini [Elektronnyi resurs] /
B. Nemyrovskyi // Kanal 24. - 2016. - Rezhym dostupu : http://24tv.ua/kit_na_imya_breksit_chomu_velika_britaniya_ne_tikaye_z_yes_i_nad_chim_var to_podumati_ukrayini_n745376;
4. Последствия выхода Великобритании из ЕС: 6 стран в зоне риска [Електронний ресурс] // Market Post. - 2016. - Режим доступу : http://marketpost.net/raznoe/2016/07/01/posledstviya-vyhoda-velikobritanii-iz-es-6-stran-v-zone-riska.html ; Posledstviya vykhoda Velikobritanii iz YeS: 6 stran v zone riska [Yelektronniy resurs] // Market Post. - 2016. - Rezhim dostupu : http://marketpost.net/raznoe/2016/07/01/posledstviya-vyhoda-velikobritanii-iz-es-6-stran-v-zone-riska.html
5. Рафал А. Почему одни британцы мечтают о Brexit, а другие воспринимают его как конец света [Електронний ресурс] / А. Рафал // Страна.иа. - 2016. - Режим доступу : http://strana.ua/news/19486-finansovye-rynki-lihoradit-iz-za-breksita.html ; Rafal A. Pochemu odni britantsy mechtayut o Brexit, a drugie vosprinimayut ego kak konets sveta [Yelektronniy resurs] / A. Rafal // Strana.ua. - 2016. - Rezhim dostupu : http://strana.ua/news/19486-finansovye-rynki-lihoradit-iz-za-breksita.htm
6. Яковюк I. Brexit: причини i наслщки британського референдуму / I. Яковюк // Свропейська штегращя в контекст сучасно'1 геопол^ики : зб. наук. ст. за матер. наук. конф. - Харюв : Право, 2016. - С. 25-29 ; Yakoviuk I. Brexit: prychyny i naslidky brytanskoho referendumu / I. Yakoviuk // Yevropeiska intehratsiia v konteksti suchasnoi heopolityky : zb. nauk. st. za mater. nauk. konf. - Kharkiv : Pravo, 2016. - S. 25-29
7. G20: Brexit посилюе глобальш економiчнi ризики [Електронний ресурс] // 112.ua. - 2016. - Режим доступу : http://ua.112.ua/svit/g20-brexit-posyliuie-hlobalni-ekonomichni-ryzyky-327162.html ; G20: Brexit posyliuie hlobalni ekonomichni ryzyky [Elektronnyi resurs] // 112.ua. - 2016. - Rezhym dostupu : http://ua.112.ua/svit/g20-brexit-posyliuie-hlobalni-ekonomichni-ryzyky-327162.html
8. McFadden P. What would «out» look like? [Electronic resource] / P. McFadden,
A. Tarrant // Policy Network. - 2015. - Mode of access : http://www.policy-network.net/publications/4995/What-would-out-look-like ;;
9. Nikiforov A. Brexit Economic Impact: 5 Ways It Affects US Stocks, Trade, Currency And More [Electronic resource] / A. Nikiforov // International Business Times. - 2016. -Mode of access : http://www.ibtimes.com/brexit-economic-impact-5-ways-it-affects-us-stocks-trade-currency-more-opinion-2397478
10. Stokes B. Euroskepticism Beyond Brexit [Electronic resource] / B. Stokes // Pew Research Center. - 2016. - Mode of access : http://www.pewglobal.org/2016/06/07/euroskepticism-beyond-brexit/
11. Stone T. History tells us what may happen next with Brexit & Trump [Electronic resource] / T. Stone // Medium. - 2016. - Mode of access : https://medium.com/@theonlytoby/history-tells-us-what-will-happen-next-with-brexit-trump-a3fefd154714#.73h8ajlyu
12. Wheeler B. The UK's EU referendum: All you need to know [Electronic resource] /
B. Wheeler, A. Hunt // BBC News. - 2016. - Mode of access : https://www.themontserratreporter.com/the-uks-eu-referendum-all-you-need-to-know/
13. Who Has The Most To Lose From Brexit? Introducing The Brexit Sensitivity Index [Electronic resource] // S&P Global Ratings. - 2016. - Mode of access : http://www.agefi.fr/sites/agefi.fr/files/fichiers/ 2016/06/09_-_06_-_2016_-_brexit_sensitivity_index_sp.pdf
Стаття надшшла до редакцп - 01.12.2016 р.
O. Ivasechko, O. Koval
BREXIT AS A MODERN THREAT TO THE INTEGRITY OF THE EUROPEAN UNION: ECONOMIC AND SOCIAL CONSEQUENCES
The article considers the potential consequences of Brexit as a result of holding referendum and initiating corresponding process. Being a part of the EU, the United Kingdom critically referred to the formulation and implementation of the European policy, which was predominantly aimed at closer integration within the Union. The author pays particular attention to the UK basic requirements for the implementation of reforms in the European Union, comprising non-participation of the United Kingdom in the further political integration, expanding the single market for the EU member states, limiting the social rights of migrants and introduction of the principle of multicurrency pricing. The procedure for withdrawal from the EU is clearly described in Article 50 of the Lisbon Treaty. The sequence of actions in case of leaving the EU are pointed out, which, in particular, consists in negotiations with Brussels on the implementation of Article 50, signing a number of bilateral trade agreements around the world, and, most importantly, in adaptation of national legislation of the country after the EU legislation expires. The article deals with an attitude of the higher representatives of the Kingdom and citizens towards the implementation of Brexit. The author highlights main factors that determine adherence or criticism of Brexit, which are the following: geographical division of the population; urbanization and level of education of respondents; occupation and political views of the British. The main arguments of supporters and opponents of Brexit are identified, which are implied, first and foremost, in the preserving of national identity of the British people, economic losses of the country, reducing the political weight of the United Kingdom in the international arena, deterioration of security situation in the United Kingdom, enhancing migration trends and in significant impact of the EU law on national law of the Member states that, according to supporters of Brexit violates the principle of non-interference in the internal affairs of the country. Among 27 EU Member countries 6 representatives will face huge implications because of Brexit, as well as they more than any other states are involved in trade with the United Kingdom and have high mutual level of expenditure in the tourism industry. The author draws conclusions, which suggest the possible steps the EU could take to prevent a domino effect and consolidate the European countries if Brexit happens to be successful.
Keywords: Brexit, United Kingdom, euroscepticism, British policy, referendum.
УДК 327.5(430)
У.В. ¡льницька
ЗОВН1ШНЬОПОЛ1ТИЧНА СТРАТЕГ1Я ФРН У ФОРМУВАНН1 еВРОПЕЙСЬКО1 СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ВРЕГУЛЮВАНН1
КОНФЛИКТУ НА СХОД1 УКРА1НИ
У cmammi всеб1чно досл1джуетьсяроль ФРН як активного суб 'екта формування европейськог системи безпеки й оборони. Охарактеризовано специфту, основт принципи, цш, етапи формування та особливостi трансформаци безпековог полтики €С; визначено роль ФРН у цьому процеЫ. У статтi висвтлено дiяльнiсть ФРН у врегулюванш ростсько-украгнського протистояння та розв 'язант конфлтту на Сходi Украгни.
Ключовi слова: европейська система безпеки й оборони; Стльна (загальна) полтика безпеки й оборони €С, зовншньополтична безпекова стратегiя ФРН; конфлтт на Сходi Украгни; ростсько-украгнська криза.
