CC BY
47
Петренко Юлiя Володимирiвна,
асп1рантка кафедри права бвропейського Союзу,
Нацюнальний юридичний ун1верситет
¡меш Ярослава Мудрого,
Украша, м. Харк1в
e-mail: yulichka.22075@gmail.com
ORCID 0000-0003-4954-3332
doi: 10.21564/2414-990x.147.176071 УДК 341.232.1(4-672€С)
ПРОБЛЕМИ М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО МЕХАН1ЗМУ СП1ВРОБ1ТНИЦТВА ДЕРЖАВ-ЧЛЕН1В еВРОПЕИСЬКОГО СОЮЗУ В СФЕР1 ОБОРОНИ
Проанал1зовано сучаст загрози та выклики системг бвропейськог безпеки та гхнгй вплив на розвиток мгжнародно-правового спюробтництва держав-члежв бвропейського Союзу у оборон-тй сферь З'ясовано роль бвропейського Союзу в архтектур1 бвропейськог безпеки. Акцентовано увагу на поступових кроках бвропейського Союзу в напрямку переходу з позицп «споживача» безпеки на позищю, досягти яког прагне бвропейська спшьнота - «творця» безпеки. Досл1джено основы м1жнародно-правов1 механгзми спюробтництва держав-членю бвропейського Союзу в сфер1 оборони. Розглянуто перспективи подальшого посилення сшвпращ в обороннш сфер1 на рюж бС.
Ключовi слова: Спшьна полиика безпеки та оборони; Верховний представник Союзу з питань закордонних справ i полиики безпеки; Комиет з питань полиики та безпеки; Вшськовий комиет бвропейського Союзу; Вшськовий штаб бвропейського Союзу.
Петренко Ю. В., аспирантка кафедры права Европейского Союза, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков
e-mail : yulichka.22075@gmail.com ; ORCID 0000-0003-4954-3332
Проблемы международно-правового механизма сотрудничества государств-членов Европейского Союза в сфере обороны
Анализируются современные угрозы и вызовы системе европейской безопасности и их влияние на развитие международно-правового сотрудничества государств-членов Европейского Союза в сфере обороны. Определяется роль Европейского Союза в архитектуре европейской безопасности. Акцентируется внимание на постепенных шагах Европейского Союза в направлении перехода с позиции «потребителя» безопасности на позицию, достичь которой стремится европейское сообщество - «творца» безопасности. Исследованы основные международно-правовые механизмы сотрудничества государств-членов Европейского Союза в сфере обороны. Рассмотрены перспективы дальнейшего усиления сотрудничества в оборонной сфере на уровне ЕС.
Ключевые слова: Общая политика безопасности и обороны; Верховный представитель Союза по иностранным делам и политике безопасности; Комитет по вопросам политики и безопасности; Военный комитет Европейского Союза; Военный штаб Европейского Союза.
Вступ. Актуальшсть теми стати зумовлена необхвдшстю встановлення особливостей правового регулювання системи европейсько! безпеки в контекст глобальних виклиюв i загроз сьогодення. Змша геополггично! та безпеково! ситуацп навколо бвропейського Союзу, спричинена появою нових конфлжтних зон у Схiднiй бврош i на Близькому Сходi, агресивною полянкою Росшсько! Федерацп, а також вщсутшсть однакового розумiння ступеня цих загроз у межах кра!н-члешв бС та НАТО, спонукали бС до створення оргашзацш-но-правових засобiв протидп таким загрозам. Мiжнародно-правовi механiзмн спiвробiтннцтва держав-члешв бвропейського Союзу в сферi оборони, розгля-нут у статтi, е юридичним фундаментом подальшо! розбудови системи европейсько! безпеки. Дослвдження форма^в спiвпрацi держав-членiв бС у сферi оборони дае можливкть з'ясувати роль бвропейського Союзу в загальнш архЬ тектурi европейсько! та глобально! безпеки, а також спрогнозувати перспективи подальшого посилення сшвпращ в обороннш сферi у бС.
ÄHaMi3 остантх до^джень i публжацт. Питання, що стосуеться мГж-народно-правових механiзмiв спiвробiтництва держав-члешв бвропейського Союзу в сферi оборони, на теренах пострадянських кра!н та у працях зарубiж-них авторiв розглядалося переважно в форматi окремих видГв спiвпрацi. Дос комплексного дослвдження мiжнародно-правових механiзмiв спiвробiтництва держав-членiв бвропейського Союзу в сферi оборони не проводилося. Окремi аспекти вказаного питання знайшли свое вщображення в публжащях укра-!нських та зарубiжних фахiвцiв. При дослiдженнi мiжнародно-правових меха-шзмГв спiвробiтництва держав-членiв бвропейського Союзу в сферi оборони були використанi роботи укра!нських науковцiв, зокрема, таких як: I. В. Яковюк (I. V. Yakovyuk), О. Я. Трагнюк (O. Ya. Tragniuk), Ю. П. Битяк (Yu. P. Bytiak), Ю. Г. Барабаш (Yu. H. Barabash), А. В. Грубшко (A. V. Hrubinko), О. С. Вон-сович (O. S. Vonsovych), В. В. Кравченко (V. V. Kravchenko), М. В. Гребенюк (M. V. Hrebeniuk), О. I. Пошедiн (O. I. Poshedin), В. Г. Цiватий (V. H. Tsivatyi), О. А. Чумаченко (O. A. Chumachenko) тощо. Серед зарубiжних досладниив р!зних аспектiв цiе! проблематики слад назвати таких вчених, як: Дж. Петер-сон (Dzh. Peterson), М. Шаклетон (M. Shakleton), К. Плл (K. Hill), М. СмГт (M. Smit), Г. Макенстайн (H. Makenstain), Ш. Брезертон (Sh. Brezerton), Д. Воглер (D. Vohler) та ш.
Метою i завданням cmammi е аналiз сучасного стану правового регулювання системи мiжнародно! безпеки в контекст глобальних виклиюв i загроз сьогодення, а також визначення рол! бвропейського Союзу як самостшного гравця в архiтектурi загальноевропейсько! безпеки, яка перебувае в стадп формування.
Виклад основного Mamepiany. Внаслвдок прискорення про^сГв глобалiза-цГ! у свш значно змшився стан системи мiжнародно! безпеки. Заметь прямо!
вшськово1 загрози, як це було в часи «холодно!" вшни», прийшла величезна юльюсть потенцшних загроз меншого масштабу, але при цьому досить сер-йозних за сво1ми наслiдками. Особливо!" уваги заслуговують Ti, що завдають шкоди не лише конкретнiй краïнi, а й усьому европейському та мiжнародному спiвтовариству: тероризм, ядерна безпека, поширення збро1 масового знищення, етнiчнi та релшйш конфлiкти, екологiчнi загрози, неконтрольована мпращя, органiзована злочиннiсть та ш. Реагування на загрози i виклики нового типу, а також розробка стратегш боротьби з ними стало прюритетним завданням для всiх краш свiту, у тому числi й для держав-члешв бвропейського Союзу.
Безперечно, перед сучасними викликами та загрозами жодна держава не спроможна забезпечити власну безпеку виключно сво'1'ми зусиллями, не спи-раючись на допомогу з боку мiжнародноï спiльноти й колективних структур безпеки. Слщ визнати, що в умовах глобалiзацiï роль мiжнародних безпекових органiзацiй зростае. Значно!" ваги набирають регiональнi органiзацiï, яю здш-снюють ефективний розподiл пращ у справi пiдтримки миру i безпеки [1, ст. 13].
В бврош одшею з мiжнародних оргашзацш, в рамках яко1 держави сшвпрацюють у сферi оборони, е бвропейський Союз. Пiсля невдало!" спроби створення в 1954 р. бвропейського оборонного сшвтовариства1 новий потужний iмпульс розвитку процесу европейсько!' iнтеграцiï у сферi безпеки та оборони вiдбувся з укладенням у 1992 р. у м. Маастрихт Договору про бвропейський Союз (далi - ДбС)2. Цим документом було засновано один
1 27 травня 1952 р. тд час роботи Паризько'1 конференцп мМстрами закордонних справ Францп, ФРН, 1талп i краш Бешлюксу було тдписано Догов1р про заснування бвропейського оборонного сшвтовариства (бОС). Договором про заснування бОС було передбачено, що бОС набуде статусу м1жнародно1 оргатзацп наднацюнального характеру, яка матиме сшльш кер1вт установи, збройш сили та бюджет. Водночас м1ж Великою Бритатею i бОС було п1дписано догов1р про взаемну вшськову допомогу в раз1, якщо Велика Бриташя або держава-учасник бОС стане об'ектом збройного нападу. Однак Догов1р про заснування бОС так i не набрав чинносп, осюльки 30 серпня 1954 р. не пройшов ратифшацп Нацюнальними зборами Францп. Таким чином, спроба утворити оргашзащю з елементами наднацюнального управлшня у сфер1 оборони зазнала поразки. Спроби подальшого поширення штеграцп на сферу зовшшньо'1 пол1-тики та оборони, аж до створення спшьних збройних сил, не мали усшху, оскшьки бшьшкть захдаоевропейських держав на той момент не були готовими поступатися сво'1ми нац1ональ-ними суверенитетами в таких масштабах [1, с. 9-10].
2 Зовшшньополиичну кооперащю держав - члешв бвропейського сшвтовариства було сформовано на початку 70-х роюв. Так, у 1969 р. на Гаазькш зустр1ч1 гол1в держав або уряд1в було створено спещальний комиет з дипломат1в ввд ус1х держав-члешв бвропейських сшвтова-риств. У Люксембурзькш заяв1 (червень 1970 р.) було досягнуто згоди стосовно необхщносп координацп зовн1шньо1 пол1тики. Зокрема, було визнано, що метою сшвпращ мае стати забез-печення бшьшого взаеморозумшня на основ1 регулярного обмшу шформащею та консульта-цш 1з значних м1жнародних проблем, узгодження погляд1в, координацИ точок зору i, якщо це можливо, спшьними акщями [2, с. 79]. При цьому зовшшньополиичне сшвробиництво не мало яскравого штеграцшного ввдтшку, оскшьки обмежувалося лише проведениям взаемних консультацш i обмшом шформащею. Р1шення, як ухвалювалися тд час ввдповвдних самтв, мали лише рекомендац1йний характер [3, с. 109]. У жовтш 1970 р. було схвалено Доповвдь про проблеми иолiтпчноï ушфшацп вищезгаданого комиету стосовно створення координацшного мехашзму «бвропейське пол1тичне сиiвробiтипцтво» (бПС), який функц^нував на нефор-
з трьох стовшв бвропейського Союзу - Сшльну зовшшню та безпекову пол1тику.
Аналiз положень ДбС дае пiдстави стверджувати, що у вказаному уста-новчому договорi мова йде про сшльну зовшшню полггаку не як про продукт штеграцп, а як про результат узгодження национально! полггаки держав-членiв. Цi поняття мають рiзну правову природу. У першому випадку полiтика форму-еться системою шституцш бС, якi ухвалюють рiшення, виходячи iз компетенцГ!, визначено! установчими договорами бС, тодi як у другому - р1шення прийма-ються конституцiйними органами держав-членiв зпдно зi сво!м нацiональним суверенiтетом.
Специфжа правового характеру Спiльно! зовнiшньо! та безпеково! пол1тики бвросоюзу полягае в тому, що прийняття законодавчих акт1в у цш сферi виклю-чаеться. бвропейська Рада i Рада бС, хоча i е iнституцiями Союзу, але дшчи одностайно, крiм встановлених Договорами випадыв, пiдкреслюють м1журя-довий характер сшвробпництва у цiй сфер1, зумовлюючи особливу природу тих юридичних iнструментiв, якими реалiзуються завдання i досягаються цiлi у сферi Сшльно! зовнiшньо! та безпеково! полiтики бС.
Статтею 25 ДбС встановлено, що бС провадить спiльну зовнiшню та безпекову полпику через:
(a) визначення загальних принцишв;
(b) ухвалення р1шень про:
(1) дп, яких мае вжити Союз,
(и) позицп, якi мае зайняти Союз,
(ш) положення про виконання рiшень, зазначених в пунктах (1) та (и);
а також (с) змщнення систематично! сшвпращ держав-членiв у провадженнi полггаки [4, ст. 28-29].
Статтею 26 ДбС визначено, що правовими формами акт1в бвропейсько! Ради та Ради у сферi спiльно! зовнiшньо! та безпеково! полпики е рiшення [4, ст. 29]. Зпдно ст. 288 ДФбС р1шення е обов'язковим у повному обсязь Якщо рiшення визначае тих, кому воно адресовано, воно е обов'язковим лише для них [4, ст. 188].
мальнш основ1 й передбачав: регулярт зустр1ч1 м1н1стр1в зовтшшх справ; Полиичиий комггет; робоч1 групи дииломапв держав-члешв.
Слвд наголосити, що на ввдмшу вщ бвропейських ствтовариств, як були наддержавною орга-шзащею, 6ПС було мехатзмом м1журядового сшвробггаицтва, в робоп якого ком1с1я бвропейських ствтовариств могла брати участь з правом дорадчого голосу, а Асамблея - проводити дебати 1з зовшшньополиичних питань, як не мали юридичних наслвдюв. Правове оформления бПС ввдбулося при пiдписаииi 17 лютого 1986 р. бдииого европейського акта (дал1 - ббА) [2, с. 79]. ббА вступив в силу тсля його ратифжацп сторонами 1 липня 1987 р. Назва договору пов'язана з тим, що один документ вносив змши до трьох установчих договорiв Ствтовариств i при цьому вводив автономт положення про ствробггництво держав-члеиiв у сферi зовиiшиьо! полiтики. Важливим результатом ббА, значения якого важко переоцшити, стала шституцю-иалiзацiя спiльио! зовиiшиьо! полиики держав-члеиiв. Мехаиiзм полiтичиого спiвробiтиицтва або координацп !хиьо! зовиiшиьо! полiтики, що сформувався в 70-тi роки, ие отримав спочатку юридичиого закршлення в устаиовчих документах. ббА заповиив цю прогалииу [3, с. 120].
Важливим елементом Сшльно1 зовшшньо1 та безпеково!' полпики була бвропейська полпика безпеки та оборони, яка з введенням в дш Люабонського договору набула нового яюсного рiвня та отримала нову назву - Сшльна полЬ тика безпеки та оборони (далi - СПБО) [5, с. 213].
Контури Сшльно! полпики безпеки i оборони почали визначатися в 1990-х рр. у Петерсберзьких декларациях Захщноевропейського Союзу [6] (1992 р.) та Сшльшй декларацп з оборони бвропи [7] (1998 р.) [4, ст. 4].
Петерсберзьы завдання ухвалено 19 червня 1992 р. Радою Захвдноевро-пейського Союзу, що вщбувалась у готелi «ПетерсберГ» поблизу шмецького мiста Бонн. На цш зустрiчi досягнуто домовленостей, ввдповвдно до яких на Захвдноевропейський Союз1 покладалося, окрiм мiсiй гуманпарного та ряту-
1 Захвдноевропейський Союз (дал1 - З6С) утворено ввдповвдно до положень Паризького договору 1954 року як об'еднання семи держав (Франщя, Велика Бритатя, Захвдна Шмеччина, 1тал1я, Бельпя, Нвдерланди, Люксембург), засноване на гарантаях колективно'1 оборони. Ство-ренню З6С передував тдписаний у 1947 р. франко-британський Дюнкеркський пакт про ствпрацю та взаемну допомогу у сфер1 безпеки на випадок повторення тмецько'1 агресп, а також укладена в 1948 рощ Брюссельська угода, ввдповвдно до яко'1 утворювався Захвдний Союз. У ввдповвдь на провал бвропейського оборонного ствтовариства 1з стльною арм1ею та наднацюнальними структурами у сфер1 безпеки та оборони 23 жовтня 1954 р. було внесено змши до Брюссельського договору 1948 р., у результат! чого Захвдний Союз було перетворено на ЗбС. Установчий догов1р ЗбС не мктив настшьки амбггт цт як об'еднання европейських збройних сил та передача частини нацюнального сувереттету, а також залучав Велику Брита-шю до европейсько'1 безпеково'1 архтаектури. ЗбС розглядався як «европейський стовп НАТО», «европейський безпековий форум», «европейська вшськова рука». Оргашзащя слугувала само-стшним оборонним компонентом бС, суто европейською платформою для обговорення питань безпеки та оборони, у нш узгоджувалися позицп европейських краш перед комушкащею 1з США. ЗбС забезпечував д1алог м1ж бС та Великою Бритатею до вступу Лондона в бвросоюз в 1973 р. Значення ЗбС зростало тсля ршення Францп покинути в1йськов1 структури НАТО в 1965 р. аж до повернення Францп до лав вшськового союзу в 2009 р. Таким чином, ЗбС ввдь гравав роль форуму, де французи могли порушувати питання безпеки [8, с. 459]. Значення ЗбС для европейських штеграцшних процеав у сфер1 безпеки та оборони окреслено на засвдант Ради м1тстр1в ЗбС у жовтт 1987 р. в м. Гааз1, в ход1 проведення якого мшстри закордонних справ i мшстри оборони держав-члешв ухвалили «Платформу щодо европейських 1нтерес1в безпеки», в якш заявили про свою ршучкть змщнити европейську опору НАТО i забезпечити бврот безпеку та належний оборонний потенщал. У цьому документа з-пом1ж шшого визначено умови подальшого посилення рол1 ЗбС як форуму для регулярного обговорення проблем, що постають перед бвропою в галуз1 оборони й безпеки [9, ст. 28]. Разом з тим, на засвданш бвропейсько'1 ради 9-10 грудня 1991 р. в Маастрихта було ухвалено низку ршень щодо стльно'1 зовшшньо'1 полиики i полиики в галуз1 безпеки бС, в тому числ1 щодо здшснення поетапного перетворення ЗбС на оборонний компонент бвросоюзу окреслено прагнення тдсилити опе-ративну роль ЗбС, змщнити европейську опору НАТО. На Кельнському самт бС у червнi 1999 р. було прийнято рiшення, ввдповвдно до яких роль ЗбС в розбудов1 бвропейсько'1 системи безпеки i оборони поступово переходить до бС. Офщшно д!яльшсть ЗбС тривала з 23 жовтня 1954 до 30 червня 2011 р. Оргашзащя зробила вагомий внесок у розбудову европейсько'1 безпеково'1 архтаектури. Серед основних здобутюв ЗбС слвд видшити: 1) створення «Петерсберзько'1 формули кризового менеджменту»; 2) розвиток процедурних та правових механiзмiв для планування миротворчих м1сш та використання ресурсiв НАТО; 3) операцш-ний досввд миротворчо'1 д!яльносп; 4) формування спецiалiзованих вшськових шститугав для розвитку оборонно-промислового комплексу краш об'еднання [8, ст. 459].
вального характеру, також проведення операцш з шдтримки та ввдновлення миру, в тому числi з силовими формами миротворчих заходiв. бвропейсьы краши, що входять до НАТО, погодилися надавати Захвдноевропейському Союзу необхвдш ресурси, зокрема вiйськовий коитиигеит, для ввдповщних военних оиерацiй.
1сторичною подiею, що засвiдчила прорив у реалiзацiï СПБО, став фран-ко-британський самГт в Сент-Мало 3-4 грудня 1998 р. У Сшльшй декларацй з оборони сторони висловили прагнення шдвищити мiжнародний вплив бС, надавши йому можливкть дiяти вiйськовими засобами для врегулювання мiжнародних криз у випадках, коли не задiяиi сили НАТО. Передбачено створення европейських оперативних збройних сил, забезпечених конкурен-тоздатною европейською вшськовою промисловктю, надання 1м вщповвдних структур i доступу до джерел шформацп, здатиостi стратегiчиого планування без дублювання структур НАТО. Пщкреслено непорушшсть зобов'язань европейських краïи-члеиiв Альянсу i необхвдшсть видiлеиия для потреб бС його вшськових засобiв. Декларацiя дала старт практичному розвитку СПБО бвропейського Союзу, передбачила пряму кооперацию бС i НАТО. Як додаток до декларацй' сторони шдписали Протокол намiрiв про сшвпрацю в кризо-вому управлшш i дiях, що передбачав поглиблення взаемодп збройних сил Велико!" Бриташ! i Франци з урегулювання криз за межами територп НАТО [10, с. 143- 144].
ДинамГзму СПБО надав берлшський неформальний самiт лщерГв Франци, Нiмеччиии, Велико! Бриташ! 20 вересня 2003 р., на якому досягнуто принципо-вих домовленостей щодо надання можливостей бС планувати i проводити вш-ськовГ операцп без шдтримки НАТО. При цьому шдкреслювалось збереження першост НАТО як гаранта европейсько! колективно! оборони. Самiти лщерГв Франци, Нiмеччииа, Велико! Бриташ! на рГзних рГвнях набули регулярного характеру. Консенсус провщних держав бвросоюзу забезпечив можливють при-йняття бвропейсько! стратеги безпеки [11] у грудш 2003 р. [10, с. 145].
Варто зазначити, що бвропейською стратепею безпеки 2003 р. визна-чено п'ять основних загроз безпещ бвросоюзу, а саме: тероризм, поширення збро! масового знищення, регюнальш конфлжти, розпад держав, оргашзована злочиншсть.
Особливий акцент в бвропейськш стратеги безпеки зроблено на наступних стратепчних цГлях бС: протидГя загрозам i !х иейтралiзацiя; створення навколо бС поясу з дружшх сусщв, а також сиiвираця з мiжнародними оргаиiзацiями; взаемодiя з ООН i ïï Радою Безпеки. Зазначимо, що порГвняно з «Петерсберзь-кими завданнями» до кола завдань бвропейсько! стратегй' безпеки додалися ряд нових, список було ще бГльше розширено в Люабонському договори сшльш операцп з роззброення; гумаштарш та рятувальш операцГ!; надання вшськових порад i допомоги; запобпання конфлжтам i шдтримання миру; визначення завдань бойових сил в управлшш кризами, включаючи миротворчГсть i пост-конфлжтну стабГлГзацГю [12, ст. 66].
Змша геополгтично1 та безпеково1 ситуацп довкола бвропейського Союзу, яка була серед шшого спричинена появою нових конфлжтних зон в Схщшй бврош i на Близькому СходГ та агресивною полГтикою Росшсько1 Федераций вщсутшсть однакового розумшня ступеня цих загроз навГть у межах бС та НАТО, спонукала бС до вироблення нового комплексного бачення свое! зовшшньо1 i безпеково'1' полГтики. Як результат, 28 червня 2016 р. на засщанш бвропейсько1 Ради була схвалена Глобальна стратепя бвропейського Союзу щодо зовшшньо1 полпики i полпики безпеки «Сшльне бачення, Сшльна дГя: Сильшша бвропа» (EU Global Strategy «Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe», EUGS) [13].
Нова стратепя замшила попередшй, надто загальний за змГстом доктриналь-ний документ, прийнятий 2003 р., який втратив свою функщю. Показово, що в новш стратегй' сучасний стан справ вщверто названо «екзистенщальною кризою» як усередиш бС, так i за його межами. Наголошуючи на тому, що громадяни краш бС та весь свГт защкавлеш в «сильшй бвропГ», автори документа акцентували увагу на необхадносп усунення ¡снуючих загроз, що перешкоджають европей-ському проекту, який «пришс безпрецедентний мир, розквГт i демократш» [13].
П'ятьма ирiоритетами зовиiшиьоï дГяльност бС було визначено: посилення безпеки й оборони; швестування у стшюсть держав i сусшльств на сходГ i шв-дш; розвиток штегрованого шдходу до конфлжпв i криз; сприяння i шдтримка сшльного регюнального порядку; посилення глобального уиравлiиия на основ! мiжиародиого права. Загалом у документ акцентуеться увага на багатьох важ-ливих речах, зокрема, щодо очжувань партнерами 6Гльш вагомо1 ролГ бС в якостГ «глобального провайдера безпеки», необхадносп посилити внесок бвросоюзу в безпеку регюну i свпу, нести бiльше вiдповiдальиостi за розвиток подш у свГтГ. Зазначаеться, що лише об'еднавши зусилля члени бвросоюзу матимуть достатню вагу i потенщал, щоб забезпечити власну безпеку i зробити вагомий внесок для свпу [14, с. 60-61].
Задля ефективно1 реалiзацiï Глобально!" стратегй' бвропейського Союзу щодо зовшшньо1 полпики i полпики безпеки «Спiльие бачення, Сшльна дГя: Сильиiша бвропа» протягом 2016 р. було прийнято План реалiзацiï Глобально!" стратегй' бС у сферi безпеки i оборони (17.11.2016 р.) [15] та План дш у сферi европейсько1 оборони (30.11.2016) [16].
План реалiзацiï Глобально!" стратегй' бС у сферi безпеки i оборони визначае новий рiвень амбiцiй бС i необхщш для ïx реалiзацiï дп, включаючи 6Гльш тiсие сшвробгтництво в обороншй сферi. У Плаш зазначено, що бС повинен: ефек-тивно дГяти у вГдповГдь на зовшшш конфлжти i кризи; нарощувати потенщал партнерiв; захищати бвропейський Союз i його громадян. Нарощування потен-щалу партиерiв вiдбуватиметься вадповадно до завдань СПБО через навчання i консультацп в секторГ безпеки. Метою цього напряму е розширення можливо-стей СПБО робити свш внесок на бГльш систематичшй основГ щодо шдвищення стГйкостГ i стабШзацп краш-партнерГв, якГ вщновлюються пГсля конфлжпв або перебувають шд ïx загрозою або в умовах нестабГльносп [17, с. 50].
Бшьш конкретш дп, покликан сприяти крашам-членам в актпвiзацiï досш-джень i бшьш ефективному витрачанш кошпв на спiльиу оборону, передбачеш Планом дш у сферi европейсько1 оборони, що затверджений бвропейською Комiсiею 30 листопада 2016 року. Слщ зазначити, що у вищевказаному документ значна увага прпдiляеться викликам европейськш обороншй полгтищ. Разом з тим зазначаеться, що хоча бС i посщае друге мюце у свт за вшсько-вими витратами шсля США, вш вiдчувае на соб! иеефектпвиiсть витрат у зв'язку з дублюванням, вщсутшстю взаемосумiсиостi i технолопчними прогалинами. Звертаеться увага на скорочення оборонних бюджепв в бврош; така теидеицiя посилюеться через ïx неефективне використання.
План дш передбачае три основних напрями: започаткування бвропейського оборонного фонду, стимулювання швестицш у ланцюзi оборонних постачань, змщнення внутр^ньото оборонного ринку [17, ст. 51].
7 червня 2017 р. бвропейська комюя оголосила про створення бвропейського оборонного фонду, покликаного шдвищити ефектившсть витрат дер-жав-члешв бС на сшльну оборону.
yd засоби фонду будуть роздшеш на дв! основш категорп: на науков! досш-дження, а також на розробки i закушвль На вказаш цШ до 2019 р. закладено 90 млн евро, з урахуванням 25 млн евро, видшених в 2017 р. Шсля 2020 р. ця стаття витрат складе 500 млн евро щор!чно. На розробку та закушвлю озбро-ень i оборонних технологш в 2019 i 2020 роках буде видшено в щлому 500 млн евро. Шсля 2020 р. плануеться щор!чно збшьшувати витрати за щею статтею i в шдсумку досягнути р!вня в 5 млрд евро [18].
План дш у сфер! европейсько!" оборони також передбачае шдтримку швестицш у мал! та середш шдприемства, компани «другого ешелону» та шш! компанп-постачальники обороииоï промисловосп, а також змщнення единого оборонного ринку бС за допомогою застосування Директиви про державш закушвл! у сфер! оборони i безпеки i Директиви про трансфери, як! спрощують транскордонну участь у закушвлях в сфер! оборони, шдтримують розвиток галу-зевих стандарпв i сприяють внеску галузево!" политики, наприклад, косм!чних програм бС, в загальш прюритети в сфер! безпеки й оборони [14, с. 63].
Кр!м того, важливим шструментом, який дае змогу збшьшити швестицп в оборону, е використання можливостей, закладених в ¡снуючих фондах бС (бвропейський фонд регюнального розвитку, бвропейський сощальний фонд тощо). бвропейсью структурш та швестицшш фонди можуть бути використаш державами-членами в обороншй сфер! пею м!рою, якою вони сприяють досяг-ненню щлей фонду щодо сшльних iивестпцiйипx проекпв i шдтримки модер-иiзацiï ланцюга оборонних поставок. Оборонна промисловють може сприяти реал!зац11 таких щлей i завдань структурних та швестицшних фонд!в, як спри-яння розвитку регюнально1 економши, створення робочих мюць, технолоичний та економ!чний розвиток тощо [17, с. 51]. Отже, для збшьшення швестицш в оборону пропонуеться повною м!рою використовувати можливосп, як! вже передбачеш Установчими договорами бС.
Повертаючись до основних договорГв бС, що продовжили формування системи европейсько1 безпеки та оборони, слад наголосити на особливому зна-ченш Люабонського договору. Важливо зазначити, що саме з набуттям чинност 1 грудня 2009 р. Лкабонського договору оборонна полГтика бС набула ново!" якостГ й отримала назву СпГльна полГтика безпеки та оборони.
Положеннями ДбС встановлено, що СПБО забезпечуе бвропейському Союзу оперативну спроможшсть, що спираеться на цившьш та вшськовГ засоби. Союз може використовувати ïx у мГсГях поза межами Союзу, щоб шдтримувати мир, запобГгати конфлштам та змГцнювати мГжнародну безпеку зпдно з принципами Статуту ООН. РеалГзащя цих завдань забезпечуеться Гз використанням ресурсГв, що надаються державами-членами [4, ст. 37].
Оновлений ДбС вщкрив низку нових можливостей для поглиблення ште-грацп краш-члешв бС у сферГ оборони. Ключовим аспектом договору е поло-ження ст. 42 ДбС про взаемну допомогу, вадповадно якого бС функцюнуе i як оргашзащя колективно1 безпеки. Згадане положення вимагае вщ краш-члешв бС сшльних скоординованих дГй з надання необхГдно1 допомоги у разГ, якщо держава-член зазнае збройноТ агресп на його територп. За цих умов шшГ дер-жави-члени повиннГ надати такш державГ допомогу всГма можливими для них засобами вадповадно до ст. 51 Статуту Оргашзацп Об'еднаних Нацш [4, ст. 38].
Частиною 6 ст. 42 ДбС передбачено, що для держав-члешв, вшськовий потенщал яких задовольняе вишд критерп та яю взяли одна щодо одно!" бГльш тГснГ зобов'язання в цш сферГ, передбачено можливГсть запровадження постш-но1 структурно! спГвпрацГ в рамках Союзу [4, ст. 38]. Мехашзм реалГзацп тако! можливостГ визначено ст. 46 ДбС.
Положення про постшне оргашзоване спГвробГтництво заклало нормативну основу формування бС оборонного альянсу за участю краш, що мають потенщал для бГльш ткно! штеграцп у сферГ оборони [5, с. 215].
У 2017 р. п. 6 ст. 42 та ст. 46 ДбС набули практичного втГлення - шд патронатом бвропейсько1 ради була шщшована програма «Постшне структурне спГвробГтництво» (Permanent Structured cooperation, PESCO) в сферГ оборони [19]. 11 грудня 2017 р. Рада бС схвалила створення програми в сферГ оборони (PESCO). У документ вказаш цШ й сшльш зобов'язання краш, зокрема, швестицп в оборону, розвиток потенщалу та шдвищення бойово!" оперативно! готовность
До створення програми приедналося 25 Гз 28 краш-члешв бС. Не шдтри-мали Гшщативу Велика Бриташя, Дашя i Мальта.
Слад зазначити, що PESCO - це постшний формат для поступового поси-лення вшськово! спГвпрацГ в бвросоюзь Розширене спГвробГтництво в цГй сферГ дозволить скоротити кшьюсть рГзних систем озброення в бвропГ, а отже, посилити взаемодш мГж державами-членами бС, шдвищити взаемозв'язок i конку-рентоспроможнГсть промисловостГ. Разом з тим, вшськовГ комплекси, створеш в рамках PESCO, залишаються в розпорядженш держав-члешв бС, тому вони можуть використовуватися також у рамках спГвпрацГ з НАТО або ООН.
Така Гшщатива була позитивно оцшена в США i НАТО. Генеральний секретар НАТО Й. Столтенберг привпав декларащю 6С про приеднання до програми PESCO, зазначивши, що мщшша европейська оборона мае потенщал, який допоможе збiльшити витрати на оборону, забезпечити новi можливостi i полшшити розподiл навантаження в рамках Альянсу. PESCO стане одним 3i способiв змiцнення европейського стовпа в рамках НАТО i разом з тим дозволить уникнути дублювання i конкуренцп, оскГльки така сшвпраця в рамках европейсько!' оборони доповнюе НАТО [20, с. 8].
Варто шдкреслити, що положення оновленого Д6С мiстять нормативну платформу для перетворення 6С в органiзацiю колективно']" оборони. Так, п. 2 ст. 42 Д6С наголошуе, що СПБО охоплюе поступове формування спiльноí оборонно! полггаки Союзу. Це приведе до сшльноТ оборони, якщо так одностайно вирГшить бвропейська Рада. У такому разГ бвропейська Рада рекомендуе державам-членам ухвалити таке ршення зпдно з "хшми вщповвдними консти-туцшними вимогами [4, ст. 37]. Отже, перетворенню 6С в органiзацiю колективно']" оборони заважае вщсутшсть сшльноТ позицп серед 28 членiв бвросоюзу з питань розвитку СПБО.
Зазначимо, що Дашя мае власну позищю стосовно СПБО. Це закршлено у додатковому протокол! до Д6С. Протоколом зазначаеться, що Дашя не бере учасп у виробленш та виконаннi ршень та дш Союзу, пов'язаних з обороною, проте не перешкоджае державам-членам розвивати псшшу спiвпрацю у цш сферi. Отже, Данiя не бере учасп в Тх ухвалюваннi; Дашя не зобов'язана робити внески у фшансування оперативних видатюв, що постають через такi заходи [21].
Такий шдхщ Дани до СПБО зумовлений орiентацiею вшськово']" полпики Дани на НАТО. Нормативна платформа для можливосп реалiзацií вказано! позицп як Данй", так i шших держав-членiв, яы вважають, що "х загальна оборона реалiзуеться в рамках НАТО, передбачена абз. 2 п. 2 ст. 42 Д6С. Так, СПБО не шкодить особливому характеру политики певних держав-члешв та поважае зобов'язання певних держав-члешв, що вважають свою сшльну оборону реалiзованою в Оргашзацп Швшчноатлантичного Договору зпдно з умовами Швшчноатлантичного Договору та узгодженою в цих рамках зГ сшльною без-пековою та оборонною политикою [4, ст. 37].
Велика Бриташя, яка також не приедналася до програми PESCO, вважае за краще брати участь у сшвпращ в сферГ оборони лише з европейськими державами на двостороннш основГ або через мехашзм НАТО. КрГм того, Бриташя вже запровадила бгльш глибоке двосторонне вшськове сшвробпництво з Франщею. Так, 2 листопада 2010 р. в Ланкастер-Хаус! в Лондон уряди Францп та Велико!" Британп пГдписали два договори про сшвробпництво у сферГ безпеки та оборони термшом на 50 роюв. БГльш тiсна сшвпраця у безпековш сферi обумовлена тим, що Франщя та Велика Бриташя е единими европейськими державами Гз ядерною зброею, единими крашами 6С у Радi Безпеки ООН та лвдерами континенту Гз витрат на безпеку та оборону. Вони мають сшльш штереси й стика-
ються зГ схожими загрозами, включаючи тероризм, юбератаки, розповсюдження ядерно!' збро'1 та шратство. КрГм того, стимул для ткшшо'1 спГвпрацГ мГж цими двома крашами був викликаний свГтовою фГнансовою кризою та наступним економГчним спадом [22, ст. 37].
Зазначимо, що це не единий приклад бГльш ткного сшвробгтництва евро-пейських держав в сферГ оборони на двостороннш основа Так, 22 сГчня 2019 р. у шмецькому мГстГ Аахен лщери НГмеччини та Францй уклали договГр про дружбу мГж двома крашами. Сталося це у день 56-Ï рГчнищ пГдписання бли-сейського договору, який вважають моделлю для примирення сусщшх народГв, що протягом столГть не раз ворогували мГж собою. блисейський договГр став поворотним в кторп ввдносин Францй' та ФРН. Передбачене у ньому збли-ження обох краш стало суттевим внеском у перетворення колишшх воропв на важливих партнерГв. З 1963 р. Франщя та НГмеччина зобов'язались проводити сшльш консультацп та вживати двостороншх заходГв щодо зовшшньо'1 полГ-тики, безпеки, а також у сферГ культурних вщносин. Новий договГр, укладений 22 сГчня 2019 р., передбачае ткну сшвпрацю Берлша й Парижа, в тому числГ посилення спГвпрацГ у сферГ оборони та в боротьбГ з тероризмом. Уряди обох держав планують у майбутньому узгоджувати сво'1 дп у таких важливих питан-нях, як зовшшня полГтика та оборона. Краши зобов'язалися допомагати одна однш, у тому числГ й вшськовою допомогою, у разГ збройного нападу на якусь Гз обох краш [23].
Слад зазначити, що запорукою усшшного функцГонування европейсько'1 системи безпеки та оборони е не лише змкт правових актГв бС, а й механГзми ix реалГзацй. З огляду на це, зупинимося на ГнституцГональному вимГрГ.
Значну вадповадальшсть за реалГзацГю полГтики бС у сферГ безпеки i оборони покладено на бвропейську Раду. Вадповадно до ч. 1 ст. 26 ДбС бвропейська Рада окреслюе стратепчш штереси Союзу та визначае цШ та загальш настанови щодо сшльно'1 зовшшньо1 та безпеково'1 полГтики, включаючи питання, пов'язаш з обороною. бвропейська Рада ухвалюе необхвдш рГшення [4, ст. 29].
Рада формуе спГльну зовнГшню та безпекову полГтику та приймае рГшення, необхГднГ для ïï визначення та реалГзацй", на основГ загальних настанов та стра-тегГчних напрямкГв, окреслених бвропейською Радою [4, ст. 29].
ВГдповГдно до ст. 18 ДбС бвропейська Рада за згодою Голови Комки квалГфжованою бшьшктю призначае Верховного представника Союзу з питань закордонних справ i полГтики безпеки. Верховний представник прова-дить сшльну зовнГшню та безпекову полГтику бС. Вш сво1ми пропозищями сприяе розвитку сшльно'1 зовшшньо'1 полГтики Союзу та здшснюе ïï зпдно з мандатом Ради. Те саме стосуеться сшльно'1 безпеково'1 та оборонно'1 полГтики [4, ст. 23].
Верховний представник Союзу репрезентуе Союз у питаннях, пов'язаних зГ спГльною зовнГшньою та безпековою полГтикою. ВГн провадить полГтичний дГалог з третГми сторонами вГд Гмеш Союзу та висловлюе позицГю Союзу в мГжнародних органГзацГях та на мГжнародних конференцГях [4, ст. 29-30].
Необхвдно також окреслити роль бвропейського Парламенту (European Parliament) у формуванш полпики у сфер! безпеки i оборони. Вщповщно до ст. 36 ДбС Верховний представник Союзу з питань закордонних справ i политики безпеки постшно проводить консультацп з бвропейським Парламентом щодо головних аспекпв та прюритепв стльно"! зовшшньо'! та безпеково!' полпики, а також сильно! безпеково! та оборонно! полпики. Верховний представник забез-печуе належне врахування позицш бвропейського Парламенту [4, ст. 34].
Верховний представник Союзу з питань закордонних справ i полпики безпеки головуе в Рад! закордонних справ. Рада закордонних справ е одшею з конфйурацш Ради бвропейського Союзу. На засщаннях Ради присутш мшктри закордонних справ ус!х держав-члешв бС. Мшктри вщповщають за зовшшню полпику, оборону, розвиток та торпвлю. На засвданнях Ради розглядаеться вся зовшшня д!яльшсть бС, в тому числ сшльна зовшшня полпика, полпика безпеки та полпика оборони.
Зпдно з ч. 3 ст. 27 ДбС допомагае Верховному представнику здшсню-вати повноваження ввдповщно до його мандату бвропейська служба з питань зовшшньо'! д!яльносп. Ця служба сшвпрацюе з дипломатичними службами держав-члешв. До ïï складу входять посадов! особи вщповщних департаменпв Генерального секретар!ату Ради та Комки, а також посадовщ, делеговаш з нащ-ональних дипломатичних служб держав-члешв. Структура та функцп бвропей-сько! служби з питань зовшшньо! д!яльносп встановлюються ршенням Ради. Рада д!е за пропозищею Верховного представника шсля проведення консульта-цш з бвропейським Парламентом та шсля отримання згоди Комки [4, ст. 30].
На перший погляд полпична роль бвропейсько! служби з питань зовшшньо! д!яльносп е не надто вагомою. I! оперативний проспр обмежений волею держав-члешв i повноваженнями шших шституцш. Але на практищ покладена на не! мюя е надзвичайно комплексною, оскшьки !й необхвдно сформувати цыкний стратепчний курс ¡з набору р!зних за спрямовашстю, масштабом i практичним наповненням мехашзм!в, переданих до ïï вщома [24, с. 44].
З метою реал!зацп оборонно!" полпики бС було створено ряд виконавчих оргашв, зокрема Компет з питань полпики та безпеки (Political and Security Committee). Компет шдпорядкований Рад! бС. До складу Компету входять по одному представнику вщ кожно!" держави-члена. Вадповадно ст. 38 ДбС Компет вщстежуе м!жнародну ситуащю у сферах, що охоплюеться сшльною зовшш-ньою та безпековою полпикою, й сприяе визначенню полпик шляхом надання висновыв Рад! на ïï вимогу, вимогу Верховного представника Союзу з питань закордонних справ i полпики безпеки або за власною шщативою [4, ст. 35].
Кр!м того, Компет з питань полпики та безпеки здшснюе полпичний контроль i стратепчне керування операщями з урегулювання кризових ситуацш шд кер!вництвом Ради та Верховного представника. Рада може вповноважити Компет для щлей та на час проведення операцГ! з урегулювання кризово'! ситу-ацГ! приймати вщповщш ршення щодо полпичного контролю та стратепчного керування операщею [4, ст. 35].
Серед оргашв, що сприяють реалГзацй' оборонно!" полГтики бвропейського Союзу, слад назвати Вшськовий комГтет бС та Вшськовий штаб бвропейського Союзу. Вшськовий комГтет бвропейського Союзу (European Union Military Committee) е вищим вшськовим органом бС. До його складу входять начальники генеральних штабГв або головнокомандувачГ збройними силами краш бС. Вшськовий комГтет бвропейського союзу шдпорядковуеться Верховному пред-ставнику Союзу з закордонних справ i полГтики безпеки i в свою чергу управ-ляе дГяльшстю Вшськового штабу бС. Головними завданнями його е: оцшка вшськово-полГтично1 обстановки в рГзних регюнах свГту; участь у виробленш напрямшв розбудови вшська бС i шдходГв до врегулювання кризових ситуа-цш; шдготовка пропозицГй вищим полГтичним органам бС щодо практичного застосування його вшськового потенщалу.
Вшськовий штаб бвропейського Союзу (European Union Military Staff) — орган бС, створений Радою бС в рамках СПБО. До його складу входять вшськовГ експерти, делеговаш державами-членами. До основних функцш штабу слГд ввднести оцшку мГжнародно1 обстановки з точки зору безпеки та оборони, ранне попередження криз, стратепчне планування процесу подо-лання криз.
Значна вадповадальшсть за реалГзащю полГтики бС у сферГ безпеки i оборони покладена на Агентство в сферГ розвитку оборонних потенщалГв, наукових дослщжень, закушвель i озброень (далГ - бвропейське оборонне агентство). Вадповадно до ч. 3 ст. 42 ДбС бвропейське оборонне агентство виявляе опера-тивш потреби, сприяе здшсненню заходГв щодо ïx задоволення, вносить вклад в визначення i, коли доречно, в реалГзащю будь-якого заходу, корисного для змщнення шдустрГально1 i технолопчно1 бази оборонного сектору, бере участь в розробщ европейсько1 полГтики щодо потенщалГв i озброень, i надае допомогу РадГ в оцшщ ступеня полшшення вГйськових потенцГалГв.
Голова Агентства, який е Високим представником Союзу з питань закордон-них справ та полГтики безпеки, також е вще-президентом бвропейсько1 КомГсй".
Отже, на кожну з вищерозглянутих шституцш покладено певний обсяг функщональних обов'язкГв з питань безпеки i оборони, за рахунок яких забез-печуеться комплексна робота бС в цГлому. Важливим у цьому е здшснення постшного мошторингу законодавства та нормативно-правово1 бази з метою адаптацп до сучасних вимог, а також розробки нових документГв, яю в повнГй мГрГ вГдповГдають сучаснГй ситуацй' в безпековш сферГ [25, с. 57].
Висновки. Сьогодш роль бвросоюзу в процесГ формування мГжнародно-пра-вових механГзмГв сшвробГтництва в сферГ безпеки та оборони значно шдви-щилась та продовжуе зростати. 1з появою цГло1 низки нових виклиюв i загроз збГльшилась увага до питання протидй' ним. Безперечно, жодну з таких загроз не можна лшвщувати виключно вшськовими засобами. Для протидй' кожнш загрозГ необхГдно застосувати певний набГр шструментв, наявних у бС та визначених його установчими договорами, як-от: сшльш операцп з роззброення, гумаш-тарш та рятувальш операцй", надання вГйськових порад i допомоги, запобГгання
конфлжтам i шдтримання миру, визначення завдань бойовиx сил в yправлiннi кризами, включаючи миротворчiсть i постконфлштну стабiлiзацiю. I xоча регю-нальнi конфлiкти потребують передyсiм полiтичниx рiшень, потреба у вшсько-виx засобаx може виникнути на будь-якш стадп конфлiктy. Слiд зазначити, що бС маe у своeмy розпорядженш рiзноманiтнi iнстрyменти, щоб вiдреагyвати на таю багатогранш ситуацп. Особливо актуальним це видаeться, враxовyючи норми ДбС, якими передбачено положення про взаeмнy допомогу, вщповщно якиx бС фyнкцiонye i як органiзацiя колективно1 безпеки. H сьогоднi сформовано систему оргашв, що сприяють реалiзацiï оборонно! полiтики бвросоюзу, серед якиx слад видiлити бвропейську Раду, Раду закордонниx справ як одну iз конфпурацш Ради бС, Верxовного представника Союзу з питань закордонниx справ i полггаки безпеки, бвропейську службу з питань зовшшньо! дiяльностi, Kомiтет з питань полггаки та безпеки, бвропейське оборонне агентство та шшь ^Гм того, для держав-члешв, вшськовий потенщал якиx задовольняe вишд кри-терп та яю взяли одна щодо одно! бгльш псш зобов'язання в цш сферГ, запро-ваджено постшну структурну сшвпрацю в рамкаx Союзу (PESKO). Досягнення високого рГвня eвропейськоï безпеки може бути забезпечено виключно шляxом об'eднання зусиль оргашв i структур бС, дГяльшсть якиx маe бути спрямована на постшне вдосконалення мiжнародно-правовиx меxанiзмiв сшвробггництва в сферГ безпеки та оборони. Hинi сшвробпництво держав-члешв бС у сферГ зовшшньо! полпики i полпики безпеки маe мГждержавний xарактер. ^дна-щональний метод регулювання правоввдносин циx галузей e неприйнятним для держав, яы не готовГ до сyттeвого обмеження сyверенниx прав на користь ГнституцГй бС. Aналiз сучасного стану правового регулювання системи безпеки в контексп глобальниx викликГв i загроз сьогодення, а також фактично1 здат-ностГ самостшно 1м протистояти даe пГдстави стверджувати, що бвросоюз як самостшний гравець в арxiтектyрi загальноeвропейськоï безпеки наразГ пере-бyваe в стадй' формування.
Список л^ератури
1. Петрепко Ю. В. Передумови зароджеппя та формування ствробгтництва держав-чле-пгв бвропейського Союзу у сферг оборопп. Теорiя i практика правознавства : електроп. паук. фаxове впд. 2019. Впп. 1. URL: http://tlaw.nlu.edu.ua/article/view/165264/170024 (дата звер-пеппя: 24.04.2019).
2. Яковюк I. В. Спгльпа зовтшня полгтпка i полгтпка безпекп бвропейського Союзу: гсто-ргя пптаппя. Державне будгвництво та мгсцеве самоврядування. 2005. Впп. 10. С. 76-87
3. Яковюк I. В. ¡сторгя eвропейськоï штеграцп вгд Римсько1 гмперй до бвропейського Союзу : мопографгя. Kпïв : Право Украши, 2012. 208 с.
4. Tрагнюк О. Я., Лпакгпа T. M., Kомарова T. В. та гп. Осповп права бвропейського Союзу : нормативы матергалп. Харкгв, 2010. 392 с.
5. Гребепюк M., Пошедгп О. бвропейський Союз: вгд екопомгчпо'1 гптеграцИ до оргапгзац11 колектпвпо'1 оборопп. Полтичний менеджмент. 2012. № 1/2. С. 212-218.
6. Petersberg Declaration / Western European Union Council of Ministers. Bonn. 19 June 1992. URL: http://www.bits.de/NRANEU/docs/petersberg92.pdf (дата звернення 17.06.2019).
7. Joint Declaration issued at British-French Summit in Saint-Malo, December 3-4, 1998. From St-Malo to Nice. European Defense: Core Documents. Chaillot Papers, № 47. Paris, 2001. P. 8-9.
8. Стахурський I. В. Вплив ЗахГдноевропейського Союзу на шституцюнал1защю стльноТ безпеково'1 та оборонно'1 полГтики бвроиейського Союзу Плея : науковий вГсник. 2016. Вип. 115. С. 458-463.
9. МГтряева С. I. бвропейська безпека i Украша. Ужгород : ЛГра, 2008. 222 с.
10. ГрубГнко А. В. Вплив британо-французького вГйськово-полГтичного сшвробиництва на формування i розвиток стльноТ полГтики безпеки i оборони бС. Науковий вкник Дипломатичног академп Украти. 2010. № 16. С. 139-149.
11. European Security Strategy - A Secure Europe in a Better World. URL: https://europa.eu/glo-balstrategy/en/european-securitystrategy-secure-europe-better-world (дата звернення: 18.06.2019).
12. Комарова Т. В. бвропейська безпека: загрози i вадповадГ. бвроатлантична ттегращя Украти: свгдомий виб1р моделг безпеки : матерГали наук.-практ. конф., присвяч пам'ятГ проф. М. В. Яновського i В. С. Семенова (м. ХаркГв, 3 листоп. 2017 р.). ХаркГв, 2017. С. 65-69.
13. Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe. A Global Strategy for the European Union's Foreign And Security Policy. URL: https://europa.eu/globalstrategy/sites/globalstrategy/ files/regions/files/eugs_review_web.pdf (дата звернення: 18.06.2019).
14. Трагнюк О. Я. Правове регулювання питань вшськового ствробГтництва та оборони в свГтлГ реалГзацй Глобально! стратегй бС Гз зовтшньоГ полГтики та полГтики безпеки. Рим-ська декларация 6С: Hoei прюритети розвитку об'еднаног бвропи : матерГали наук.-практ. конф. (м. ХаркГв, 12 травня 2017 р.). ХаркГв, 2017. С. 57-65.
15. EU Global Strategy Implementation Plan on Security and Defence, 17 November 2016. URL: https://eeas.europa.eu/sites/eeas/files/eugs_implementation_plan_st14392.en16_0.pdf (дата звернення 20.06.2019).
16. Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions European: «Defence Action Plan Document» Brussels, 30.11.2016. URL: https://eeas.europa.eu/sites/eeas/files/ com_2016_950_f1_communication_from_commission_to_inst_en_v5_p1_869631.pdf (дата звернення 20.06.2019).
17. ПошедГн О. I. Нове життя СшльноГ полГтики безпеки та оборони бвропейського Союзу: орГентири для Укра'Гни. Вкник Нацюнальног академп державного управлтня при Президентoвi Украти. 2017. № 2. С. 48-54.
18. A European Defence Fund: €5.5 billion per year to boost Europe's defence capabilities. European Commission, 7 June 2017. URL: http://europa.eu/rapid/press-release_IP-17-1508_en.htm (дата звернення 20.06.2019).
19. Permanent Structured Cooperation - PESCO Deepening Defence Cooperation among EU Member States. URL: https://eeas.europa.eu/ sites/eeas/files/pesco_factsheet_19-10-2017_1.pdf (дата звернення 21.06.2019).
20. Битяк Ю. П., Яковюк I. В. Стльна полГтика безпеки Г оборони бС: еволюцГя Г стра-тегГя розвитку. бвроатлантична ттегращя Украти: свгдомий вибiр мoделi безпеки : матерГали наук.-практ. конф., присвяч. пам'ятГ проф. М. В. Яновського Г В. С. Семенова (м. ХаркГв, 3 листоп. 2017 р.). ХаркГв, 2017. С. 3-9.
21. КонституцГйнГ акти бвропейського Союзу / за ред. : Т. Качка. 1-е вид. Ки'Гв : Юстшан, 2005. 512 с.
22. Кравченко В. В. Оборонне та безпекове спГвробГтництво Велико'Г БританГГ та Францй тсля 2010 р.: будуючи нову Антанту. Hаукoвi пращ. 2014. Вип. 216. С. 36-39.
23. Меркель Г Макрон пГдписали новий договГр про дружбу мГж ФРН Г ФранцГею. Deutsche Welle, 22 January 2019. URL: https://p.dw.com/p/3BwSr (дата звернення: 22.06.2019).
24. ЦГватий В., Шаповалова О. ДипломатГя та европейська служба зовтшньо'Г дГяльностГ: полГтико-шституцГйний аспект. Зовншт справи. 2013. № 3. С. 42-45.
25. Вонсович О. С. ШституцГйний тдхГд бвропейського Союзу в контекстГ розвитку сис-теми европейсько'Г безпеки. Прат. 2015. № 8. С. 52-58.
References
1. Petrenko, Yu.V. (2019). Peredumovy zarodzhennia ta formuvannia spivrobitnytstva derzhav-chleniv Yevropeiskoho Soiuzu u sferi oborony Teoriia i praktyka pravoznavstva - Theory and Practice of Jurisprudence, issue 1. URL: http://tlaw.nlu.edu.ua/article/view/165264/170024 [in Ukrainian].
2. Yakoviuk, I.V. (2005). Spilna zovnishnia polityka i polityka bezpeky Yevropeiskoho Soiuzu: istoriia pytannia. Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovriaduvannia - State building and local self-government, issue 10, 76 - 87 [in Ukrainian].
3. Yakoviuk, I.V. (2012). Istoriia yevropeiskoi intehratsii vid Rymskoi imperii do Yevropeiskoho Soiuzu. Kyiv: Pravo Ukrainy [in Ukrainian].
4. Trahniuk, O.Ya., Anakina, T.M., Komarova, T.V. et al. (2010). Osnovy prava Yevropeiskoho Soiuzu: normatyvni materialy. Kharkiv [in Ukrainian].
5. Hrebeniuk, M., Poshedin, O. (2012). Yevropeiskyi Soiuz: vid ekonomichnoi intehratsii do orhanizatsii kolektyvnoi oborony Politychnyi menedzhment - Political management, 1/2, 212-218 [in Ukrainian].
6. Petersberg Declaration / Western European Union Council of Ministers. Bonn. 19 June 1992. URL: http://www.bits.de/NRANEU/docs/petersberg92.pdf.
7. Joint Declaration issued at British-French Summit in Saint-Malo, December 3-4, 1998. From St-Malo to Nice. European Defense: Core Documents. (2001). Chaillot Papers, 47, 8-9. Paris.
8. Stakhurskyi, I.V. (2016). Vplyv Zakhidnoievropeiskoho Soiuzu na instytutsionalizatsiiu spilnoi bezpekovoi ta oboronnoi polityky Yevropeiskoho Soiuzu. Hileia: naukovyi visnyk - Gilea: a scientific bulletin, issue 115, 458-463 [in Ukrainian].
9. Mitriaieva, S.I. (2008). Yevropeiska bezpeka i Ukraina. Uzhhorod: Lira [in Ukrainian].
10. Hrubinko, A.V. (2010). Vplyv brytano-frantsuzkoho viiskovo-politychnoho spivrobitnytstva na formuvannia i rozvytok spilnoi polityky bezpeky i oborony YeS. Naukovyi visnyk Dyplomatychnoi akademii Ukrainy - Collected Works of the Diplomatic Academy of Ukraine, 16, 139-149 [in Ukrainian].
11. European Security Strategy - A Secure Europe in a Better World. URL: https://europa.eu/ globalstrategy/en/european-securitystrategy-secure-europe-better-world.
12. Komarova, T.V. (2017). Yevropeiska bezpeka: zahrozy i vidpovidi. Yevroatlantychna intehratsiia Ukrainy: svidomyi vybir modeli bezpeky: materialy nauk.-prakt. konf., prysviach pam'iati prof. M. V. Yanovskoho i V. S. Semenova (Kharkiv, 3 lystop. 2017 r.) [Ukraine's Euro-Atlantic integration is the conscious choice of security model: Proceedings of the Scientific and Practical Conference]. Kharkiv, 65-69 [in Ukrainian].
13. Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe. A Global Strategy for the European Union's Foreign And Security Policy. URL: https://europa.eu/globalstrategy/sites/globalstrategy/ files/regions/files/eugs_review_web.pdf.
14. Trahniuk, O.Ya. (2017). Pravove rehuliuvannia pytan viiskovoho spivrobitnytstva ta oborony v svitli realizatsii Hlobalnoi stratehii YeS iz zovnishnoi polityky ta polityky bezpeky Rymska deklaratsiia YeS: Novi priorytety rozvytku ob'iednanoi Yevropy: materialy nauk.-prakt. konf. (Kharkiv, 12 travnia 2017 r.) [EU Rome Declaration: New priorities of the united Europe development: Proceedings of the Scientific and Practical Conference]. Kharkiv, 7-9 [in Ukrainian].
15. EU Global Strategy Implementation Plan on Security and Defence, 17 November 2016. URL: https://eeas.europa.eu/sites/eeas/files/eugs_implementation_plan_st14392.en16_0.pdf.
16. Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions European: «Defence Action Plan Document» Brussels, 30.11.2016. URL: https://eeas.europa.eu/sites/eeas/files/ com_2016_950_f1_communication_from_commission_to_inst_en_v5_p1_869631.pdf.
17. Poshedin, O. I. (2017). Nove zhyttia Spilnoi polityky bezpeky ta oborony Yevropeiskoho Soiuzu: oriientyry dlia Ukrainy Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 2, 48-54 [in Ukrainian].
18. A European Defence Fund: €5.5 billion per year to boost Europe's defence capabilities. European Commission, 7 June 2017. URL: http://europa.eu/rapid/press-release_IP-17-1508_en.htm.
19. Permanent Structured Cooperation - PESCO Deepening Defence Cooperation among EU Member States. URL: https://eeas.europa.eu/ sites/eeas/files/pesco_factsheet_19-10-2017_1.pdf.
20. Bytiak, Yu.P., Yakoviuk, I.V. (2017). Spilna polityka bezpeky i oborony YeS: evoliutsiia i stratehiia rozvytku. Yevroatlantychna intehratsiia Ukrainy: svidomyi vybir modeli bezpeky: materialy nauk.-prakt. konf., prysviach. pam'iati prof. M. V. Yanovskoho i V. S. Semenova (m. Kharkiv, 3 lystop. 2017 r.) [Ukraine's Euro-Atlantic integration is the conscious choice of security model: Proceedings of the Scientific and Practical Conference]. Kharkiv, 3-9 [in Ukrainian].
21. Konstytutsiini akty Yevropeiskoho Soiuzu. T. Kachka (Ed.). (2005). (Vol. 1). Kyiv: Yustinian [in Ukrainian].
22. Kravchenko, V.V. (2014). Oboronne ta bezpekove spivrobitnytstvo Velykoi Brytanii ta Frantsii pislia 2010 r.: buduiuchy novu Antantu. Naukovi pratsi - Scientific works, issue 216, 36-39 [in Ukrainian].
23. Merkel i Makron pidpysaly novyi dohovir pro druzhbu mizh FRN i Frantsiieiu. Deutsche Welle, 22 January 2019. URL: https://p.dw.com/p/3BwSr [in Ukrainian].
24. Tsivatyi, V., Shapovalova, O. (2013). Dyplomatiia ta yevropeiska sluzhba zovnishnoi diialno-sti: polityko-instytutsiinyi aspekt. Zovnishni spravy - Foreign Affairs, 3, 42-45 [in Ukrainian].
25. Vonsovych, O.S. (2015). Instytutsiinyi pidkhid Yevropeiskoho Soiuzu v konteksti rozvytku systemy yevropeiskoi bezpeky Hrani - Grani, 8, 52-58 [in Ukrainian].
Petrenko Yu. V., Postgraduate Student of the EU Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : yulichka.22075@gmail.com ; ORCID 0000-0003-4954-3332
Problems of international legal mechanisms of the European Union member states cooperation in the field of defense
Nowadays the European Union part in the process of formation of international legal mechanism of cooperation in the sphere of security and defence has considerably grown and continues to grown. With the appearance of a series of new challenges and threats the question of counteraction them has increased.
The international-legal mechanisms of European Union country-members cooperation in the sphere of defence, investigated in the article are the legal basis for the further development of the European security system. The investigation of the EU country-members cooperation in the sphere of defence gives the opportunity to make clear the EU part in the general architecture of the European and global security and to predict the possibilities of the further strengthening of EU cooperation in the sphere of defence.
It is necessary emphasize that the achievement of the high level of European security can be provided only by effort integration of EU bodies and structures, the activity of which is to be directed the constant improvement of international legal mechanisms of cooperation in the sphere of security and defence.
It must be stressed that none of such threats can't be liquidated with military means exclusively. It is necessary to use a certain set of instruments to counteract each of such threats which the EU has, they are: common operations on disarmament; humanitarian and rescuing operations, granting of military advice and help, prevention of conflicts and peace support and others. Besides, though the regional conflicts first of all need political decisions, the necessity in military means can appear at any stage of the conflict. It must be mentioned, that the EU has different instruments on its disposal, to react at such many-sided situations. This day a system of bodies has been formed, to support the EU defence policy realization. Besides, the constant structural cooperation within the Union has been settled for the EU member-states whose military potential satisfies the highest criteria, and who have close obligations in this sphere concerning each other (PESKO).
At the same time, the systems analysis of the current state of security system legal control in the context of global challenges and threats nowadays, and the real ability to resist them in dependently, gives the opportunity to confirm that the European Union, as an independent player in the European security architecture, is on its phase of formation today.
Keywords: Common Security and Defence Policy; High Representative of the Union for Foreign Affairs and Security Policy; Political and Security Committee; European Union Military Committee; European Union Military Staff.
Рекомендоване цитування: Петренко Ю. В. Проблеми мiжнародно-правового мехатзму ствробиництва держав-члешв Свропейського Союзу в сферi оборони. Проблеми законность 2019. Вип. 147. С. 253-270. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.147.176071.
Suggested Citation: Petrenko, Yu.V. (2019). Problemy mizhnarodno-pravovoho mekhanizmu spivrobitnytstva derzhav-chleniv Yevropeiskoho Soiuzu v sferi oborony [Problems of international legal mechanisms of the European Union member states cooperation in the field of defense]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 147, 253-270. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.147.176071 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегп 15.08.2019 р.
